Роковини Смерті Генерала Касема Сулеймані

За рік з моменту вбивства генерала Касема Сулеймані, «терориста номер один», як назвав його Президент США Дональд Трамп, світ разюче змінився. Справжній майстер прихованих інтриг, який в різні часи співпрацював з різноманітними рухами, наповнена протиріччями яскрава особистість. Ось ким був «терорист номер один».

Сприйнявши ідеї Іранської революції 1979 року, майбутній генерал Касем Сулеймані розпочав службу в Корпусі стражів Ісламської революції. Будучи лейтенантом Ірано-Іракської війни, завдяки своїм талантам Касем дослужився до наймолодшого командира дивізії в Ірані (прийняв командування 41-у піхотною дивізією «Тараллах» в 30 років). Відбір у Корпус проходили лише люди, які палко розділяли ідеї ісламу шиїтського напрямку. І все своє життя Касем Сулеймані був прибічником розширення впливу Ірану та шиїтів на Близькому сході. Для цього, іноді йому доводилось йти на здавалось взаємовиключні компроміси, задля досягнення своєї мети. І він не відвертав.

У 80-х роках Радянський союз (у сприйнятті більшості населення світу — Росія) через свою підтримку Іраку (продаж озброєнь) був ненависним більшості населення Ірану. Втім, це не завадило колишньому лейтенанту, учаснику тієї війни, а тепер генералу Сулеймані прилетіти у Москву у 2015 році та докласти всіх зусиль, аби переконати російського президента В.Путіна спільно діяти в Сирії, створивши своєрідну вісь Москва-Тегеран з підтримки Башара Асада.

На початку кар'єри Сулеймані брав участь у придушенні заворушень курдської меншості в Ірані, а вже у 2000-х Іракський Курдистан та його лідер стали союзниками Сулеймані. Колишньому президенту Іракського Курдистану Бархану Салеху, який став президентом цілої країни під час заворушень населення восени 2019 року, була надана вся необхідна підтримка з боку шиїтського Ірану для їх придушення.

Очолюючи в Корпусі стражів Ісламської революції елітний підрозділ «Аль-Кудс», що в перекладі означає «Єрусалим» (священне для Ісламу місто), Касем всіляко підтримував дії шиїтської воєнізованої організації Хезболла проти Ізраїлю у Лівані та Палестині, для якого Єрусалим — це теж святе місто.

Навіть чи не з головним ворогом своєї країни — Сполученими Штатами та їх політиками — він мав неабиякі стосунки. Після терактів 11 вересня 2000 року, генерал проводив зустрічі з політиками та навіть координував з ними дії підконтрольних підрозділів під час кампанії в Іраку та Афганістані. Втім, цій дружбі швидко прийшов кінець і вже у 2006 році, під час війни в Лівані, він став одним з головних ворогів США та Ізраїлю.

Наступні роки його несприйняття збільшувалось пропорційно його впливу. Генерал опутав павутинням розвідників та агентів усі держави зі значною частиною шиїтського населення — Йемен, Ліван, Ірак. Він став тим, хто прийняв і реалізував рішення про направлення збройних підрозділів на підтримку Башара Асада в Сирії в 2011-у році і той, хто зміг встояти під ударами опозиції.

Сулеймані викликав ненависть в арабському світі у противників Асада. Але вже у 2012-2017 році (зокрема, завдяки і його власним рішучим діям) — Ісламська держава була розгромлена в Іраку та Сирії. І для багатьох, навіть противників, він став героєм цієї боротьби. Джон Магуайр, колишній співробітник ЦРУ в 2013 році в інтерв'ю BBC назвав Сулеймані найбільш впливовою і потужною фігурою на Близькому Сході, незважаючи на те, що «ніхто нічого про нього не чув».

Чутки про його смерть з'являлись у 2006 році (після загибелі літака з Іранськими високопосадовцями), у 2012 та 2015 роках. Його пророчили у Президенти Ірану, хоча він публічно відмовився брати участь у виборах 2017 року.

Такі люди не помирають на старості літ у своїх ліжках. 3 січня 2020 року після приземлення у Багдадському летовищі бортом із Сирії, генерал вирушив в місто на автомобілі зі своїми соратниками. Невдовзі транспорт генерала було атаковано американським дроном. В результаті вибуху Сулеймані було вбито (тіло ідентифікували за каблучкою з рубіном на руці, після чого підтвердили тестом ДНК).

Щодо причин вбивства, то серед версій є й така, що Касем Сулеймані збирав компромат на високопосадовців іноземних держав, зокрема й США, які мали стосунок до нафтових компанії, що працюють в Перській затоці. Серед «великих рибин:, колишній директор ЦРУ Майкл Помпео та віцепрезидент Майкл Пенс. Вони були серед тих, хто активно виступав за ліквідацію генерала на нараді 29 грудня 2019 у Президента Дональда Трампа, де й було прийняте остаточне рішення про ліквідацію. Архів генерала в разі його публікації міг стати «інформаційною бомбою» на президентській кампанії 2020. Цього команда президента Трампа допустити не могла.

Прощання з генералом в рідному місті Керман перетворились на багатотисячну процесію, через що похорон довелось відкласти на кілька днів. Акції проходили по всьому Ірану. В тиснявах загинуло 56 людей та більше 200 отримали поранення.

Продовжив Сулеймані «впливати» на міжнародну політику навіть після смерті. 8 січня 2020 в небі над Тегераном було збито український Боїнг-737 авіакомпанії Міжнародні авіалінії України. Оператор протиповітряної оборони (все того ж Корпусу стражів Ісламської революції, де все життя прослужив генерал Сулеймані) в умовах очікування авіаудару США, прийняв літак за американську ракету та знищив його. І, як каже відомий телеведучий, з цього моменту вже «розпочалась зовсім інша історія», в якій вже навіть після смерті відчувається вплив генерала Сулеймані.

Автор: Олег Савченко

Читайте більше за посиланням у статті на нашому ресурсі.

Телеґрам: t.me/bdisKNU

Ресурс: bdis.org.ua