Індустрії майбутнього: Як роботи змінять наше суспільство

Роботизація давно є модною галуззю технологій і улюбленою темою фантастів. Хоча прекрасний новий світ, в якому машини роблять все за людей, навряд чи настане найближчим часом — майбутнє, в якому люди живуть поруч із роботами, є цілком реальним. Американський експерт у сфері технологічної політики Алек Росс у своїй книзі “Індустрії майбутнього” робить огляд того, як найбільш перспективні технології змінять світ у найближчому майбутньому. Ми підготували для вас огляд основних ідей розділу “Аж тут прийшли роботи”.

Поширення роботизації

Роботизація є однією з найбільш перспективних індустрій майбутнього: “у найближчі десять років людям доведеться навчитися жити поруч з роботами”. Окрім традиційних технологічних лідерів — Сполучених Штатів і Німеччини — найбільших темпів роботизація набула в країнах Східної Азії: Японії, Китаї і Південній Кореї. Однією з ключових причин є культурні особливості регіону: поширений у Японії синтоїзм містить певні ідеї анімізму — зокрема віру в те, що душа є не тільки в людини, але й у тварин та предметів, зокрема роботів.

Однак набагато важливіша причина — це демографічні потреби: частка людей літнього віку в Японії та інший азійських країнах постійно збільшується, і тому зростає потреба в доглядальниках. Взагалі, догляд за літніми людьми стане, мабуть, найпопулярнішою сферою використання роботів у майбутньому: як в Азії, так і у всьому світі.

Іншою перспективною робо-індустрією є медицина. Машини в медицині починають не лише заміняти людей, а й виконувати непідвладні для них завдання — як це роблять нанороботи, що борються з раком, чи роботи, які заміняють людей-доглядальників.

Прогрес у роботизації, якого науковці досягли в останні роки, базується на двох аспектах: прогрес у матеріалознавстві і розвиток хмарних технологій. По-перше, роботів виготовляють із принципово нових, високогнучких матеріалів, які дозволяють досягнути значно більшої “природності”. По-друге, розвиток хмарних технологій дає роботам доступ до величезних масивів даних і таким чином робить їх значно “розумнішими”.

Які проблеми можуть принести роботи — і як їх (спробувати) уникнути

Однак все ширша роботизація не може обійтися без проблем. Найзагрозливіша і одночасно найменш реальна з них — це технологічна сингулярність. Так називають стан, коли роботи наздоженуть або переженуть людей за інтелектуальними здібностями і здобудуть здатність самовідтворюватися.

Іншою, більш осяжною проблемою є етична — зокрема розподілення відповідальності за шкоду і визначення доречності використання роботів. Прикладом проблеми в розподіленні відповідальності можуть бути самокеровані автомобілі: наразі ми так і до кінця не зрозуміли, хто має нести відповідальність за аварії, що стаються внаслідок технічної помилки автомобіля без водія. Проблема доречності використання роботів може виникнути в медицині, де фінансова вигода може змусити деякі медичні заклади перейти на роботизацію раніше, ніж це буде технічно і морально виправдано. Наприклад, вони можуть використовувати недостатньо безпечну техніку або заміняти людей машинами там, де пацієнти все ще потребуватимуть емпатії та підтримки живої людини.

Нарешті, останньою головною проблемою є зміна ринку праці і зникнення цілого класу робочих місць, що є невід’ємною частиною технічного прогресу. Попередня хвиля глобалізації вже завдала шкоди традиційним індустріальним районам (наприклад, індустріальні райони Середнього Заходу США, звідки походить сам Алек Росс).

Від наступної хвилі глобалізації та роботизації може постраждати в першу чергу Китай, бо саме там зараз найбільше робочої сили, чия праця може скоро бути автоматизована. Крім працівників заводів, під загрозою опиниться сфера продажів (наприклад, робота касира супермаркету) і глобальна сфера послуг (наприклад, професія офіціанта).

Щоб мінімізувати негативний вплив цих проблем, державам потрібно інвестувати в майбутнє. Важливим кроком, який мають зробити уряди, може бути забезпечення нових робочих місць і/або соціальних гарантій (наприклад, безумовного доходу) людям, які втратять роботу внаслідок роботизації.

————————————————

Автор — Антон Процюк для Телеграм-каналу The Old York Times