Ризики глобального світового конфлікту

Світова система безпеки, що постала після Другої світової війни дала тріщину і  неухильно руйнується. Низка тліючих конфліктів як то арабо-ізраїльський, армяно-азербайджанский, війни в Лівії, Сирії та Ємені, російсько-українська війна та багато інших ( нині їх близько 27) тривають десятиліттями та характеризуються  почерговою зміною етапів з різною інтенсивністю воєнних дій, економічного тиску, інформаційної агресії. Що викликає найбільше тривоги, так це постійне збільшення переліку міжнародних конфліктів та розширення їх географії. І не має на те ради. Жодна наддержавна організація (наприклад, ООН, ОБСЄ), військові альянси, блоки (наприклад, NATO, AUKUS, FVEY, QUAD) не запобігають та не вирішують міжнародні конфлікти. 

Сьогодні є цілком можливим і безкарним захоплення територій, їх незаконна анексія, гібридні впливи, що може включати в себе фінансування внутрішніх криз в державах-оппонентах, організацію та забезпечення державних переворотів, диверсійний вплив, вплив на виборчі процеси, фінансування тероризму, таємна підтримка сторін у внутрішніх військових конфліктах зброєю або військами. 

Таким чином все більше авторитарних лідерів готують, розпочинають, або посилюють свій військовий та (або) гібридний міжнародний тиск, що з часом переросте в критичну масу конфліктів, які зіллються в полум'я  світової війни.

Коли почнеться Третя світова війна? По-перше, не факт, що вона буде називатися так із самого початку. По-друге, не факт, що навіть по закінченню, цей глобальний конфлікт буде називатися “Третьою світовою”. По-третє, визначити дату її початку буде неможливо, власне, дата початку другої світової  теж достатньо умовна. По-четверте, у зв’язку зі складністю визначення тієї історичної точки, коли широкий ряд війн та гібридних конфліктів по всьому світі вже можна буде вважати глобальним протистоянням, допустимо вважати, що цей глобальний конфлікт вже розпочався, або розпочинається прямо зараз.  Хоча, з іншого боку, назвати ряд конфліктів сьогодення Третьою світовою ще дуже важко, оскільки активних військових конфліктів наразі тільки два: російсько-українська війна та АТО в Газі. В той же час гібридних конфліктів наразі понад два десятки і їх стає все більше. Всі гібридні конфлікти мають шанси стати гарячими з елементами активного військового протистояння. І Третя світова, скоріше за все, здебільшого і буде складатися з таких гібридних конфліктів.

То якою ж вона буде “Третя світова”? Вірогідність застосування ядерної зброї, звісно, існує, назвати її незначною важко, але  й бути впевненим, що її застосують, не можна. Скоріше за все, Третя світова буде зовсім не схожа на глобальні конфлікти минулого.

Якщо застосування ядерної зброї - суперечливе питання, то деякі риси майбутнього протистояння можна виділити без особливих сумнівів:

1. Глобальність конфлікту - конфлікти зачеплять в тій, чи іншій мірі абсолютно всі країни світу.
2. Колосальні економічні збитки - саме через глобальність економіки, взаємопов’язаність національних економік і можливість колосальних економічних руйнувань у разі глобального конфлікту, що стосується кожної країни світу, велика кількість міжнародних конфліктів наразі ігнорується або відкладається, що не робить війну менш ймовірною і точно не зробить її легшою.
3. Гібридність конфлікту - конфлікт не буде обмежуватися військовими діями, номенклатура військових, агентурних, економічних, політичних, інформаційно-психологічних та соціальних інструментів, що будуть використовуватися в протистоянні дуже широка.

Перші дві ознаки взаємопов'язані. Говорячи про глобальність конфлікту, що насувається та його економічну складову варто наголосити на таких аспектах:

Значний науково-технічний прогрес, що відбувся після Другої світової війни і продовжується зараз спричиняє ускладнення економіки. В економіці з'явилася дуже широка номенклатура високоспеціалізованих товарів та послуг. 

Серед послуг, це здебільшого стосується сектору інформаційних технологій. Серед товарів, це здебільшого стосується секторів: обробна промисловість, машинобудування, виробництво електроніки (зокрема, виробництво обчислювальної техніки).

Висока спеціалізованість у виробництві товарів та наданні послуг призводить до низької взаємозамінності, що зрештою веде до взаємозалежності окремих підприємств та цілих економік. 

Економіки різних країн взаємозалежні, адже сильно відрізняються і доповнюють одна-одну. Необхідність взаємодоповнення випливає з наявності чи відсутності у різних країн своїх переваг чи недоліків, що визначають структури їх економіки. Наведемо такі аспекти, що роблять економіки відмінними одна-від-одної: 

• нерівномірний розвиток технологій в різних галузях різних держав;
• наявність чи відсутність непоширених, але важливих ресурсів таких як рідкоземельні та лужні метали;
• наявність дешевої сировини;
• достатньої кількості дешевої робочої сили;
• високоспеціалізованої робочої сили;
• високоспеціалізованих підприємств в певних галузях.

Крім того, не слід забувати про логістику, що  ускладнюється разом із ускладненням виробничих процесів (ланцюгів виробництва). Для виробництва більш спеціалізованих товарів та послуг тепер необхідна більша кількість країн, що співпрацюють. Також зростає кількість рівнів підрядності у виготовленні високоспеціалізованих товарів та послуг.

Виходячи з вищеописаного, часткова недоступність логістичних маршрутів через ведення світової війни призведе до неможливості виробляти великий відсоток високоспеціалізованих товарів та послуг, що відобразиться на всіх країнах світу і стане більшим економічним потрясінням, ніж це було під час Другої світової.

Давайте визначимо що ж таке гібридність конфлікту. Гібридність полягає у поєднанні різнопланових інструментів тиску, і серед цих інструментів не обов’язково буде активне військове протистояння. Наведемо деякі приклади гібридних конфліктів, що відбуваються зараз або відбулися нещодавно.

Молдова та “Придністровська Молдавська Республіка” - є спровокованою ззовні громадянською війною, що призвела до розділення країни.

Республіка Крим. Була незаконно анексована Росією в результаті тривалого політичного впливу, після якого війська та флот, в своїй більшості, не мали волі обороняти територію та акваторію Криму. Також варто відзначити високу кількість зрадників, що є результатом діяльності російських спец. служб.

Польща та Фінляндія. “Атаки мігрантами” білорусько-польського та російсько-фінського кордону відбулися по одному сценарію. Мета подібних акцій, в першу чергу, “привчити” країни ЄС до гібридної агресії, яка з часом буде тільки поширюватися та посилюватися.

Румунія, Молдова та Польща. Крилаті ракети, які “випадково” пролітають, або навіть падають на території названих країн, також є частиною гібридної агресії Росії, мета якої “привчити” країни Заходу, зокрема країни NATO до подібних інцидентів.

Знищення “Північних потоків”. Наразі невідомо хто знищив ці трубопроводи, але в будь-якому разі, цей крок можно вважати елементом економічного протистояння між країнами Заходу та Росією, що відповідає гібридності російсько-української війни.

Створення терористичних угруповань на території України (“ДНР”, “ЛНР”). З метою створення видимості громадянського конфлікту в Україні спец. служби росії організували та забезпечили створення терорестичних маріонеткових угруповань в Одесі, Харкові, Донецьку та Луганську. В результаті було сформовано проксі-державм “ДНР” та “ЛНР”. Харків та Одесу вдалося відстояти.

Схожа ситуація відбулася і в Грузії. Були створені проксі-держави Південна Осетія та Абхазія.

Російсько-українська війна (з 2014 р. - донині). Саме 2014 рік є роком початку військового протистояння між Україною та Росією (1-ий та 2-ий армійські корпуси Південного військового округу ЗС РФ). Цей конфлікт є гібридним, це проявляється, в тому числі, в запереченні Росією її участі у війні до 2022 року, та позиціювання війни вже після 2022 року як СВО. З 2014 року 1-ий та 2-ий армійські корпуси, що вели військові дії на території України публічно називаються «Народна міліція ДНР» та «Народна міліція ЛНР». Після повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році, війна не перестала бути гібридною і характеризується великою кількістю інформаційно-психологічних операцій з обох сторін.

КНДР та Південна Корея. Нещодавно КНДР обстріляла острів Йонпхьон, що спричинило масштабну евакуацію місцевих жителів. Цей акт агресії не мав значущих військових цілей, із наслідків тільки евакуація населення. Це може вказувати на інформаційну націленість цього обстрілу.

Анексія регіону Есекібо. Нещодавно регіон Есекібо був незаконно анексований Венесуелою. Венесуела не має контролю над цим регіоном і наразі не проводить інтервенцію в регіон. Анексія регіону є інформаційною операцією, яка або є підготовкою до військової інтервенції, або є самодостатньою в рамках внутріполітичної інформаційної повістки.

Громадянські війни в Лівії, Сирії та Ємені. Спільними рисами цих конфліктів є участь багатьох країн, напряму та опосередковано, а також участь у всіх трьох конфліктах терористичних організацій. В цих конфліктах переплітаються геостратегічні, економічні та ідеологічні інтереси багатьох країн, деякі з них є дуже віддаленими від регіону, де відбувається конфлікт. Методи ведення війни в цих конфліктах є комбінованими: класичне військове протистояння, партизанські методи, терористичні методи, застосування проксі-сил (в тому числі приватних військових компанії).

Державні перевороти в Африці. Державні перевороти відбулися в Нігері (2023 р.), Малі (2021 р.), Буркіна Фасо (2022), Судані (2023) та багатьох інших країнах Африки (в деяких невдало). Скоріше за все, серія військових переворотів, принаймні частково, спонсорована, організована або забезпечена російськими проксі-угрупованнями (військовими приватними компаніями) та спец. службами. Це також є частиною гібридних зусиль Росії (разом з політичними, дипломатичними та економічним) в процесі розширення впливу РФ на Африканському континенті.

Ракетно-дронові атаки з території Ємена. Нещодавні удари ракетами та дронами, спонсоровані та організовані, орієнтовно, Іраном є частиною гібридних зусиль по тиску на Ізраїль та Захід в рамках АТО, що проводить Ізраїль в секторі Газа.

Підсумовуючи можна сказати, що кількість міжнародних конфліктів поступово наростає, при чому більшість не вирішуються, а тому конфлікти накопичуються. Поступово зв’язок між цими конфліктами посилюється, в результаті чого все частіше можна побачити в статтях вислови по типу: “глобальний південь”, “конфлікт із Заходом”, “вісь зла” (мається на увазі Росія, Іран, КНДР), це також вказує на поляризацію світу. Процес накопичення нових конфліктів та поновлення старих безумовно призведе до необхідності вирішувати їх не по-одному, а комплексно. І від складності вирішення цих конфліктів, обраних методів та інтенсивності буде залежати те, чи назвуть це “Третьою світовою війною” чи ні, але принаймні, про наближення масштабної кризи говорити можна досить впевнено.