Ринок роздрібної торгівлі та його маркетингове дослідження. Курсовая работа (т). Маркетинг.
⚡ 👉🏻👉🏻👉🏻 ИНФОРМАЦИЯ ДОСТУПНА ЗДЕСЬ ЖМИТЕ 👈🏻👈🏻👈🏻
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!
Похожие работы на - Ринок роздрібної торгівлі та його маркетингове дослідження
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Нужна качественная работа без плагиата?
Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу Без плагиата!
За останнє десятиліття торговельна
діяльність набула вагомого значення у розвитку економіки країни та регіону,
стала важливим фактором соціально-економічної стабільності в суспільстві.
Характерною особливістю торгівлі є її мінімальна інерційність порівняно з
іншими господарськими структурами. Це зумовило випереджувальну функцію торгівлі
у процесі реформування господарського механізму, яка виступає також
стимулятором процесів реформування інших інерційніших галузей. У кризових
ситуаціях вона залучає до себе значну частину працездатного населення, яке
вивільнюється з інших секторів, знижуючи гострі соціальні проблеми.
Про важливу роль торгівлі в умовах
ринкового господарювання свідчить досвід економіки розвинених країн. Частка
капіталовкладень у сферу товарного обігу в цих державах у 2,5 разів більша, ніж
в Україні. У багатьох країнах частка торгівлі та послуг у валовому
національному продукті перевищує 50%, а у США, Японії вона складає біля 68% .
Події останніх років в Україні,
зміни в економіці, пов'язані з переходом до ринкових відносин, призвели до
значного збільшення об'єму ринку споживчих товарів, розширення їх асортименту,
особливо за рахунок різкого збільшення на вітчизняному споживчому ринку частки
імпортних товарів. У зв'язку із зміною форм власності істотно змінилася подоба
торгівельних підприємств і характер їх діяльності.
Торгівля в Україні є одним з видів
економічної діяльності, які найшвидше зростають. Обсяг роздрібного товарообігу
України, за даними Державного комітету статистики, в 2010 році склав 100,9
млрд. грн., що в порівняльних цінах на 23% більше обсягу минулого року. Питома
вага оптової та роздрібної торгівлі у ВВП протягом 2010-2011 рр. коливається в
межах 11-12%, що є другим результатом після промисловості. Однак, цей показник
є дещо нижчим, ніж у таких країн, як Російська Федерація (19-20%), Польща
(18-19%), США (15-16%) та Великобританія (14%).
Це свідчить про порівняну
нерозвиненість цього виду економічної діяльності в нашій країні. Особливо
ненасиченим є ринок роздрібної торгівлі. За оцінками консалтингової компанії AT
Kearney, яка щорічно складає Global Retail Development Index, на сьогодні
найперспективнішими з позиції потенційного розвитку торгівельних мереж є ринки
країн, що розвиваються, зокрема, у трійку найпривабливіших країн увійшли Індія
, Росія і Україна.
Проблемами оцінки та підвищення
ефективності діяльності підприємств роздрібної торгівлі займалися як вітчизняні
так і зарубіжні вчені: І. Алексєєв, В. Загорський, І. Бланк, Р. Малевич, Н.
Власова, П. Лігоненко, П. Ліпич, В. Марцин, А. Мазаракі, О. Макарюк,
А.Сощенков, В. Садєков, Т. Футало, О. Шубін, В. Юров, та інші. Однак розробці
комплексного підходу до ефективності функціонування фінансово-господарської
діяльності роздрібних торговельних підприємств з урахуванням специфіки їхньої
діяльності належної уваги дотепер не приділялося.
Основним фактором розвитку сфери
торгівлі в Україні є зростання доходів населення, яке визначається темпами
росту реальної заробітної плати та зниженням рівня безробіття. Проте, зростання
доходів населення в 2010 р. не супроводжувалося адекватним розширенням товарної
пропозиції. Це пов'язано зі зміною системи перерозподілу доходів, яка виражена
у підвищенні заробітної плати при падінні темпів росту економіки в цілому.
Рівень доходів ще не є достатнім для забезпечення всіх першочергових потреб, а
ринок роздрібної торгівлі є недосить насиченим.
Тому, незалежно від тенденцій
розвитку економіки, попит на непродовольчі, побутові та продовольчі товари
зростає випереджальними темпами.
Метою курсової роботи є дослідження
процесу організації роздрібної торгівлі непродовольчими та продовольчими
товарами. На основі вивчення економічної літератури і переробки теоретичного
матеріалу, проаналізувати і оцінити економічні, організаційні результати
діяльності посередника роздрібної торгівлі «Сільпо».
Основними завданнями курсової роботи
є:
дослідити форми, типи роздрібної
торгівлі непродовольчими та непродовольчими товарами в Україні;
визначити основні фактори, що
впливають на розвиток роздрібної торговельної мережі;
проаналізувати економічну
діяльність, фінансове становище, організацію, репутацію серед клієнтів та
процес управління магазину;
оцінити рівень обслуговування
покупців;
зробити аналіз проблем даного
магазину та висунути пропозиції стосовно їх розв’язання;
запропонувати напрями та пропозиції
вдосконалення організації торгівлі даного посередника товарів.
Об’єктом дослідження є представник
мережі роздрібної торгівлі «Сільпо», що знаходиться в Оболонському районі міста
Києва.
Інформаційна база дослідження теоретико-методологічних
основ проводилося за допомогою теоретичної та методологічної літератури
вітчизняних та зарубіжних авторів. Аналіз діяльності мережі магазинів
проводився за допомогою матеріалів аналітичних, статистичних та маркетингових
досліджень, опитувань.
Робота складається із вступу, трьох
розділів, висновку та пропозицій та списку використаних джерел.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РИНКУ
РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ
Товарний характер розширеного
суспільного відтворення обумовлює об'єктивну необхідність існування товарного
ринку - місця і
сфери здійснення обміну нововиготовленого товару, оцінки його вартості.
У процесі сучасного
розвиненого постіндустріального виробництва щодня створюється широка гама
споживчих вартостей (товарів і послуг), найрізноманітніших за характером,
місцем, часом і обсягами споживання. Спільним для більшості з них є те, що
основна маса новостворених товарів і послуг скеровується на товарний ринок для їхньої
оцінки шляхом співвідношення попиту і пропозиції з метою подальшої реалізації
(продажу).
Весь товарний ринок в
організаційному ¾
аспекті може бути поділений на дві великі складові частини: роздрібний
(споживчий) і оптовий (інституціональний) ринки. (Рис. 1.1)
Рис. 1.1 - Система елементів
товарного ринку
Основними ознаками, що
дозволяють провести такий, до деякої міри умовний, поділ товарного ринку, є
мета і характер подальшої комерційної діяльності з придбаним товаром, а також
усереднені загальні обсяги торговельних операцій і оборудок, що характерні для
окремих його складових елементів.
Перший елемент, або
підсистема, - роздрібний (споживчий) ринок, який включає в себе попит,
пропозицію і ціни матеріальних благ, що скеровуються на особисте споживання
окремих індивідів або домогосподарств. Відмінності між окремими секторами цієї
підсистеми випливають із відмінностей у способі використання споживних
властивостей різних товарів: частина товарів може служити для задоволення
потреб окремої особи (предмети одягу, взуття, гігієни), тоді як інші товари
задовольняють потреби всього домогосподарства (посуд, килими, меблі). Однак в
обох випадках спільною є мета пред'явлення попиту на роздрібному ринку - кінцеве
споживання товарів.
Роздрібна реалізація товарів
і послуг відбувається в мережі найрізноманітніших за видом, типом, форматом,
організаційно-правовою формою роздрібних торговців. Справді, в організаційному
плані будь-який суб'єкт роздрібної торгівлі з числа продавців за своїм змістом
є роздрібним торговцем. Незважаючи на певні відмінності між окремими класами і
групами роздрібних торговців, за територіальною ознакою вони об'єднуються в
локальну, регіональну, національну роздрібну торговельну мережу.
Організація продажу товарів у
роздрібній торгівлі регулюється такими основними законодавчо-нормативними
документами:
) Закон України «Про захист
прав споживачів» від 1 грудня 2005 р. № 3161-ІV;
) Постанова Кабінету
Міністрів України «Про порядок провадження торговельної діяльності та правил
торговельного обслуговування населення» від 15 червня 2006 р. № 833;
) Закон України «Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг» від 1 червня 2009 р. № 1776-ІII та ін.
Роздрібна торгівля виконує
такі основні функції:
) формування асортименту
товарів і послуг;
) розподіл великих і середніх
партій товарів на одиничні екземпляри;
) збереження товарів,
розміщення їх у торгових залах і встановлення цін;
) падання інформації
споживачам про товари засобами реклами;
) продане товарів споживачам
через торговельну мережу;
) здійснення заходів для
стимулювання збуту і просування товарів.
Основні поняття роздрібної
торговельної мережі:
Роздрібна торговельна мережа
- це загальна сукупність стаціонарних, напівстаціонарних, пересувних,
віртуальних суб'єктів роздрібного продажу товарів і послуг, об'єднаних за
територіальною ознакою.
Під узагальненим поняттям
суб'єктів роздрібної торгівлі розуміють тих учасників даної підгалузі, що
функціонують на споживчому ринку в загальних організаційних формах - як
організації, підприємства, одиниці тощо.
Організація в роздрібній
торгівлі - це роздрібний торговець, що об'єднує два або більше підпорядкованих
(рідше - незалежних) торговельних підприємства і може доповнюватися будь-якою
кількістю торговельних одиниць. При цьому підпорядковані крамниці працюють на
умовах внутрішнього госпрозрахунку, тоді як незалежні об'єднуються в
організації на асоціативних засадах. Своєю чергою, торговельні організації
можуть бути складовими елементами таких більш складних ієрархічних утворень, як
концерни, корпорації, групи тощо.
Класичними прикладами
роздрібної торговельної організації можуть бути галузеві роздрібні торговельні
об'єднання (РТО) і так звані госпрозрахункові роздрібні торговельні
підприємства (ГРТП) в системі споживчої кооперації, які організовують
роздрібний продаж продовольчих або непродовольчих товарів через мережу
відокремлених магазинів на території всього чи частини сільського
адміністративного району. Натомість у міській роздрібній торгівлі приватної та
колективної форм власності сьогодні активно впроваджуються такі види
організацій, як роздрібні торговельні мережі (на Заході - ритейлінгові мережі)
під єдиною торговою маркою («Вол Март», «IKEA», «Ельдорадо», «Крез»,
«Домотехніка» і т. п.). Вони володіють розгалуженою інтернаціональною,
національною або регіональною мережею крамниць з уніфікованою технологією
організації роботи аж до єдиного оформлення екстер'єру й інтер'єру.
Окремим підприємством у
галузі роздрібної торгівлі є такий роздрібний торговець, що характеризується
повною юридичною, організаційною, економічною і комерційною (технологічною)
самостійністю. Юридична самостійність торговельного підприємства виявляється в
його статусі абсолютно незалежної юридичної особи; організаційна - у браку
підпорядкованості і підзвітності іншій юридичній особі; економічна - у веденні
господарських процесів за власний кошт, на власний розсуд і ризик; комерційна
(технологічна) - у здійсненні повного комплексу комерційних процесів і операцій
роздрібного торговця.
Складові елементи роздрібної
мережі представлені найрізноманітнішими видами і типами роздрібних торговців:
торговельними комплексами,
центрами, магазинами, дрібнороздрібними одиницями, торговими автоматами,
пунктами продажу;
поштою і віртуальними
електронними мережами;
ресторанами, кафе, їдальнями,
барами, закусочними;
комбінатами обслуговування,
салонами мод, ательє, перукарнями, пунктами побутового обслуговування;
ринковими комплексами,
ринками, їх філіями, майданчиками для ведення дрібнороздрібної торгівлі;
готельними комплексами,
готелями, мотелями, кемпінгами;
Соціальне значення торгової
мережі сьогодні не обмежується тільки скороченням часу, зусиль і коштів рядових
споживачів на придбання потрібних товарів і послуг. Мережа роздрібних торговців
усіх форм організації і власності, яка разом із супутньою інфраструктурою має
стабільну тенденцію до зростання, є важливим ресурсом скорочення безробіття,
працевлаштування передусім молоді, джерелом доходів як підприємців, так і
найманих працівників.
Базовими принципами
організації мережі роздрібних торговців (в першу чергу підприємств і одиниць)
залишаються:
У сучасних умовах принцип
доступності для споживачів у організації торговельної мережі полягає не в
територіальному наближенні суб'єктів роздрібної торгівлі до кожного
домогосподарства, а тим більше індивідуального споживача. Навпаки, даний
принцип є внутрішньо притаманною особливістю ринкове орієнтованої роздрібної
торгівлі, яка ставить основною стратегічною метою опанування дедалі ширших
контингентів споживачів, через що постійно відбувається «м'яка експансія»
роздрібних торговців не тільки через територіальне наближення, але й
інформаційно-ідеологічний вплив на потенційного споживача. У сучасних умовах
доступність торговельної мережі для споживача скорочується під впливом
постійного розвитку засобів інформаційної й транспортної комунікації.
Принцип рівномірності
розосередження роздрібних торговців у розміщенні й розвитку торговельної мережі
в ринкових умовах зводиться до розташування однотипних за спеціалізацією і
форматом підприємств відносно рівномірно за територією населеного пункту
(адміністративного району) з урахуванням густини населення та щільності
заселення в розрахунку на 1 км2 площі міського мікрорайону або
адміністративного району.
Мережа роздрібних торговців
безумовно розвивається за принципом концентричного розташування, який
передбачає об'єктивне включення, способом поглинання до зони охоплення (радіусу
впливу) гіпер- і суперцентрів роздрібної торгівлі, радіусів дії однотипних, але
менших за форматом, потенціалом, а також вузькоспеціалізованих роздрібних й
дрібнороздрібних торговців. Декларований принцип концентричності
(ступінчастості) широко визнавався й у межах радянської планово-розподільної
економіки, тимчасом як вади централізованого планування зазвичай відносилися на
практику незадовільної роботи місцевих торговельних організацій. У сучасних
ринкових умовах принцип концентричності підлягає в основному правилу
внутрішньовидової конкуренції між роздрібними торговцями, коли конкурентна
боротьба розгортається між однотипними, але різноформатними роздрібними
торговцями з різними ареалами (зонами) впливу.
Сучасна практика здійснення
торговельного продажу матеріальних благ підтверджує потребу в додержанні
принципу групування суб'єктів роздрібної торгівлі за ознакою єдності
зосередження крамниць і торгових одиниць, відмінних за асортиментним профілем,
а отже і спеціалізацією, в єдиному центрі торговельно-сервісного
обслуговування. Такий підхід до організації обслуговування населення на сьогодні
є найперспективнішим, оскільки дозволяє не тільки максимально збільшувати
кількість потенційних покупців для всіх суб'єктів даного згрупованого центру
торгівлі (нерідко різних форм власності, організаційно-правової
підпорядкованості, потенціалу тощо), але й максимально повно враховувати
потреби споживачів за рахунок можливості задовольняти потреби різних за
соціальним, майновим та дохідним становищем верств населення.
В ході формування мережі
роздрібних торговців ринкового типу у вітчизняній галузі роздрібної торгівлі
підвищується значення вимог до її організації, які є базовими як для
розвинутих, так і для пострадянських країн. До основних із них належать:
оптимальна забезпеченість
споживачів мережею;
дотримання раціональних типів
і видів спеціалізації;
Підпорядкованість
торговельної мережі вимозі максимального наближення до покупців безпосередньо
випливає із суті й головного завдання роздрібної торгівлі - максимально повного
забезпечення потреб споживачів. При цьому наближення до споживачів є взаємною
потребою як роздрібних торговців, оскільки дозволяє планомірно організовувати
процес реалізації, так і покупців, бо скорочує затрати їх часу на здійснення
купівель. Наближення роздрібних продавців до покупців у сучасних умовах зростає
не тільки за рахунок подрібнення торговельної мережі, але й унаслідок
використання нових комп'ютерно-комунікаційних і збутово-реалізацій-них
технологій.
Вимога оптимальної
забезпеченості споживачів мережею роздрібних торговців визначається такими
факторами:
склад і чисельність,
спеціалізація і характер зайнятості населення;
щільність і складений тип
розселення мешканців за територією;
відповідність типів і
достатність кількості роздрібних торговців контингенту обслуговування.
Додержання раціональних типів
і видів спеціалізації в сучасних умовах забезпечується не тільки зрослою
міжвидовою і внутрішньовидовою конкуренцією в галузі роздрібної торгівлі, але й
необхідністю уніфікації будівництва та експлуатації об'єктів торговельного
обслуговування, раціоналізації й індустріалізації торговельно-технологічних
процесів у торговельній мережі та потребою неухильного підвищення рівня
обслуговування споживачів.
Забезпечення рентабельності
роботи роздрібних торговців є загальною вимогою функціонування будь-яких
суб'єктів комерційної діяльності в ринкових умовах і потребує постійної оцінки
динаміки споживчого ринку, правильного вибору спеціалізації з урахуванням
рентабельності окремих груп торговельного асортименту, урахування реальних
доходів населення і його купівельних фондів.
1.3
Характеристика основних видів, типів і форматів роздрібних торговців
У складі мережі роздрібних
торговців можна виділити п'ять основних видів:
Види роздрібних торговців
класифікуються за такими ознаками:
За ступенем сталості
місцезнаходження розрізняють стаціонарну, напівстаціонарну і пересувну мережу.
Якщо стаціонарна мережа роздрібних торговельних підприємств відрізняється
надтривалим терміном функціонування в конкретному місці, то напівстаціонарна
може бути без особливих затрат сил і засобів оперативно переміщена в будь-яке
місце, а пересувна взагалі не прив'язана в територіальному масштабі і весь час
маневрує. За рамки поняття місцезнаходження виходять види мережі, віднесені до
віртуальної торгівлі, - посилкова й електронна, які в даному контексті є
екстериторіальними, їх місце розташування не має жодного значення для покупців.
Основні принципи організації
роботи роздрібних торговців дозволяють поділяти їх на роздрібних,
дрібнороздрібних і віртуальних. У складі мережі підприсмств роздрібної торгівлі
власне роздрібну її частину становлять магазини і палатки, тоді як до
дрібнороздрібної частини торговельної мережі належать:
При цьому віртуальна торгівля посідає
окреме, особливе місце, оскільки здійснюється за допомогою особливих прийомів і
методів, побудованих на застосуванні електронних засобів передачі інформації і
характеризується не параметрами приміщень або споруд, а потужністю і швидкодією
інформаційної систем.
За характером капітальності споруд
мережа роздрібних торговців поділяється на декілька типів:
легко-конструкційні павільйони,
автомати;
некапітальні палатки, кіоски, ятки,
торгові місця;
мобільні засоби пересувної,
розвізної і розносної торгівлі.
Рис. 1.2 - Види роздрібної
торгівельної мережі
Під магазином розуміють об'єкт для
роздрібного продажу товарів, що займає окремий будинок або влаштоване
приміщення в капітальній споруді, має торговельну залу для покупців і низку
технологічних приміщень для експедиції, підсортування, зберігання новоотриманих
товарів.
Особливим типом роздрібних торговців
є електронний віртуальний магазин - квазіінститут торговельного обслуговування,
що існує віртуальне, умовно, поєднуючи реальних, але територіальна роз'єднаних
продавців і покупців.
Сучасна віртуальна торгівля - це
відкрита електронна комп'ютерна мережа з необмеженим доступом до неї через
засоби зв'язку будь-якого користувача персонального комп'ютера. У практиці
торговельного обслуговування зберігається також посилкова торгівля - особливий
вид торгівлі, яка була попередником віртуальної електронної торгівлі. Роль
суб'єкта обслуговування в ній виконують центральні склади-магазини і їхні
регіональні філії, на яких виконується основна робота з формування отриманих
засобами зв'язку і поштою замовлень від покупців з дальшим відправленням
готових покупок через поштові комунікаційні мережі.
Торговельним павільйоном вважається
пункт роздрібного продажу товарів, що займає окрему споруду полегшеної
конструкції, має невелику торговельну залу для покупців і підсобне приміщення.
Торговельна палатка - це невеликий
об'єкт дрібнороздрібної торгової мережі напівстаціонарної або збірно-розбірної
конструкції, що займає відособлене торгове місце, має мінімальне підсобне
приміщення, але не має торговельної зали для покупців.
Торговельний кіоск - це дрібний
об'єкт дрібнороздрібної мережі напівстаціонарного типу, розрахований на 1-2
робочих місця продавців, що займає відособлене приміщення для організації
продажу товарів без доступу в нього покупців і без підсобного приміщення.
Ятка - це напівстаціонарна або
збірно-розбірна конструкція найпростішого типу, призначена для дрібнороздрібної
реалізації товарів переважно на ринках, а також у виїзній торгівлі.
Торговельний автомат - це
автоматичний механічний пристрій, що здатний без участі людини-продавця
реалізовувати товари штучного асортименту або порції напоїв і їжі в будь-якому
місці масового скупчення покупців.
Засоби пересувної торгівлі - це
тимчасові торгові місця для здійснення роздрібного продажу, утворені на базі
спеціально обладнаних транспортних засобів з механічним приводом (автомагазини,
моторозвозки, гужові й ручні візки». Аналогічними за змістом, але мініатюрними
за масштабами є засоби розносної торгівлі, що пристосовані для рознесення
товарів продавцями-реалізаторами вручну.
Торгове місце - відособлене,
спеціально обладнане місце поза магазином (зазвичай на продовольчих і
непродовольчих ринках) для здійснення роздрібного продажу товарів з додержанням
чинних правил торгового обслуговування населення і порядку розрахунку з
покупцями.
До торговельно-сервісних систем, що
мають складовою основної діяльності елементи роздрібного продажу виготовлених
товарів або наданих послуг, за формами і методами організації роботи близькими
є також системи громадського (масового) харчування, побутового обслуговування,
фармації тощо.
Мережа торговельних суб'єктів
громадського харчування включає:
стаціонарні підприємства, улаштовані
в капітальних будівлях (ресторани, кафе, їдальні, буфети, бари);
дрібнороздрібні, організовані в
некапітальних спорудах (міні-кафе, міні-бари тощо);
пересувні пункти харчування (виїзні
буфети).
Підприємства й одиниці побутового
обслуговування і фармації практично завжди влаштовуються тільки в капітальних
спорудах, адже вони більшою мірою залежні, з одного боку, від механізмів і
пристроїв, що створюють і надають послуги, а з другого - від особливих вимог до
режиму зберігання медикаментів.
В організації роздрібної торгівлі
суттєвого значення набуває визначення різновиду, або типу, вітчизняного
роздрібного торговця з числа всіх, що функціонують на споживчому ринку. З цією
метою застосовують цілісну класифікацію суб'єктів роздрібного ринку за низкою
комерційних, організаційних або технологічних ознак.
Під типом роздрібного торговця
розуміють характерний аналог, зразок торговельного підприємства або одиниці,
виділений за ознаками капітальності і параметрів споруди даного суб'єкта
торгівлі, а також основної його спеціалізації. Вид і параметри споруди, в якій
розташовується роздрібний торговець та його провідна спеціалізація, завжди
тісно пов'язані і взаємно обумовлюють одне одного: неможливо організувати
універмаг у приміщенні павільйонного типу, як і нераціональним є, скажімо,
використання великих торговельних площ для організації дрібнороздрібної
торгівлі.
Тип роздрібного торговця являє собою
такий різновид торговельного підприємства або одиниці, який характеризується
сукупністю організаційних і технологічних ознак:
типовим набором
торгово-технологічного устаткування,
Роздрібна торговельна мережа
традиційно тяжіє до уніфікації окремих типів роздрібних торговців через їх
типізацію. Типізація роздрібних торговців - це об'єктивний процес добору
ефективних у технічному, технологічному, економічному змістах зразків
торговельних підприємств і одиниць для забезпечення високорентабельної
діяльності за умови створення максимальних зручностей для покупців. Процес
типізації є реальною вимогою ринкової економіки і дозволяє забезпечити кілька
напрямів роботи суб'єктів споживчого ринку:
індустріалізувати, а отже, здешевити
будівництво й улаштування торговельних підприємств і одиниць;
уніфікувати організацію
торгово-технологічних процесів у них;
сформувати й закріпити відому, а
головно, зручну для покупців модель обслуговування.
Найпомітнішими є відмінності в структурі
типів магазинів (крамниць) - найбільших і найчисленніших суб'єктів роздрібного
торговельного обслуговування населення. У складі крамниць залежно від їх
потенціалу і провідної спеціалізації виділяють такі основні типи:
Гіпермаркет ¾
магазин самообслуговування загальноміського значення з торговельною площею
понад 3000 м2, з максимально широким асортиментом (більше ніж 15 тисяч
асортиментних позицій) продовольчих і непродовольчих товарів.
Універмаг ¾
магазин загальноміського значення, торговельною площею понад 11500 м2, з
урізноманітненим асортиментом (більше ніж 5000 асортиментних позицій)
непродовольчих товарів.
Універсам, або супермаркет ¾
великий магазин самообслуговування всередині жилої зони міста, що має
торговельну площу понад 400 м2, з урізноманітненим асортиментом (більше ніж
5000 асортиментних позицій) продовольчих і непродовольчих товарів.
Міні-маркет - магазин
самообслуговування торговою площею до 200 м2, з обмеженим асортиментом (до 500
асортиментних позицій) продовольчих товарів.
Торговельний центр - група
торговельних об'єктів, зосереджених в одному місці і керованих як одне ціле,
які за своїми типами, розмірами і місцезнаходженням функціонально відповідають
запитам торговельної зони, що обслуговується ними.
Комісійний магазин - магазин-комісіонер,
що здійснює роздрібний продаж товарів, прийнятих від юридичних чи фізичних осіб
(комітентів) на засадах договору комісії, без перейняття права власності на
підкомісійні товари.
Дискаунт - тип магазину, що
характеризується обмеженою номенклатурою торгових послуг, до того ж у ньому
товари повсякденного попиту реалізуються за порівняно низькими цінами або з
наданням постійних торгових знижок.
До основних типів звичайних
продовольчих магазинів також відносять:
«Хлібокондитерські вироби» (250-400
м2);
«Риба» (250-400 м2) та інші
вузькоспеціалізовані продовольчі крамниці.
Основними типами звичайних
непродовольчих магазинів є також:
«Товари для чоловіків» (650-2500
м2);
низка спеціалізованих магазинів -
«Квіти», «Меблі», «Автомобілі, «Ювелірні вироби» тощо.
Перспективні типи і формати
роздрібних торговців:
Склад і структура типів вітчизняних
роздрібних торговців поступово розвивається аналогічно до структури типів
торговельних суб'єктів інших країн. Зважаючи на значну подібність вітчизняних і
закордонних типів роздрібних торговців, сліди зазначити, що існують деякі
відмінності в підходах до організації за кордоном основних типів роздрібних
торговельних інститутів. Загалом у розвинених країнах розрізняють продовольчі
магазини і магазини загального профілю (непродовольчі і змішані).
Серед продовольчих виокремлюють:
супермаркети, гіпермаркети, гіперцентри, гуртові супермаркети, дрібні незалежні
магазини і міні-магазини (табл. 1.1).
Супермаркетом або звичайним
супермаркетом вважається магазин самообслуговування з річним обсягом продажу
понад $ 2 млн і загальною площею близько 2200 м2, до того ж у ньому реалізація
непродовольчих товарів є обмеженою. При цьому супермаркети в Європі мають
значно меншу площу (400 - 2500 м2), тоді як американські - 500 - 4000 м2.
До гіпермаркетів відносять великі
супермаркети з торговельною площею від 2200 до 5500 м , а схожі з ними
гіперцентри - це поєднання в одному майновому комплексі гіпермаркету і
непродовольчого магазину знижених цін. Гіпермаркети досягають за розмірами
сукупної торговельної площі 16 тис. м2 і розташовуються зазвичай на околиці
міста, що є дуже привабливим для покупців з урахуванням специфіки розселення за
кордоном.
Гуртові супермаркети - це умовні
магазини, які торгують продовольчими товарами і продуктами харчування за
зниженими (гуртовими) цінами. Вони особливо широко розповсюджені в США, де
подібні магазини поділяються на гуртові супермаркети з обмеженим набором
продуктів і гуртові магазини-склади з повним І набором продуктів.
Гуртові супермаркети з обмеженим
асортиментом продуктів мають в одночасній реалізації близько 1500 товарних
найменувань у стандартних упаковках і зазвичай однієї торговельної марки. Вони
працюють за методом магазину-складу з самообслуговуванням і не пропонують
жодних додаткових послуг покупцям, які самостійно вибирають продукти в
транспортних упаковках, пакетованих на транспортних піддонах.
Гуртові супермаркети з повним
набором продовольчих товарів за своєю суттю є великими продовольчими складами
із загальною площею понад 5500 м2 і річним обсягом товарообігу до $ 50 млн.
Відмінність цього типу магазинів від попереднього (з обмеженим асортиментом) не
тільки в параметрах площі і обсягах обігу, вони практикують торгівлю значно
ширшим асортиментом продовольства загальнонаціональних торговельних марок, а
також продуктами, що швидко псуються і потребують спеціальних температурних
режимів при зберіганні. Для обох типів гуртових супермаркетів притаманна
стратегія, орієнтована
Похожие работы на - Ринок роздрібної торгівлі та його маркетингове дослідження Курсовая работа (т). Маркетинг.
Сочинение На Тему Снегурочка Островского
Написать Эссе Портрет Современного Учителя
Реферат: Охорона здоров’я і техніка безпеки працівників
Сочинение На Тему Нетленная Краса Родной Земли
Сочинение По Тексту Д
Реферат: Династія Симиренків
Реферат: Культура письменной деловой и научной речи
Реферат по теме Разработка модели сервисной организации
Контрольная работа: Бухгалтерская отчетность организаций. Скачать бесплатно и без регистрации
Факторинг во внешнеэкономической деятельности
Реферат по теме Великий князь Ягайла
Курсовая работа по теме Расчет параметров различных видов сигналов
Курсовая работа по теме Воспитание сознательного отношения к здоровому образу жизни у старших дошкольников
Курсовая работа по теме Принципы организации электронного архива
Реферат по теме Крытыка рэлiгii ў еўрапейскай культуры
Дипломная работа: Бюджетирование в системе управленческого учёта сущность, значение, порядок разработки (на основе обзора научной и практической литературы). Скачать бесплатно и без регистрации
Совершение преступлений против жизни и здоровья при превышении пределов необходимой обороны
Сочинение Умелые Руки
Сочинение На Тему Читая Словарь Фразеологизмов
Курсовая работа: Этапы формирования и развития менеджмента
Реферат: Экономико-финансовые основы страхового дела
Реферат: Деловые переговоры и делова переписка на иностранном языке
Похожие работы на - Основные понятия экономического роста