Репресії проти бізнесу в Китаї посилюються

Судячи з постійного потоку західних керівників, які перетинають Тихий океан, Китай набирає обертів там, де він зупинився до початку пандемії covid-19. За останні кілька тижнів Ілон Маск, виробник електромобілів Tesla, зустрівся з офіційними особами в Пекіні під час свого першого візиту до країни за останні три роки. У той же час Джеймі Дімон з JPMorgan Chase, найбільшого американського банку, проводив конференцію в Шанхаї, яка зібрала понад 2 500 клієнтів з усього світу. За останні три місяці сотні бізнесменів здійснили подібні поїздки. Високопосадовці президента Сі Цзіньпіна вітають їх мантрою про те, що після перерви, спричиненої пандемією, "Китай знову в бізнесі".

Однак, як тільки керівники прибувають, багато хто з них розуміє, що комуністичний Китай стає все набагато менш гостинним.

У квітні Китай переписав свій закон про боротьбу зі шпигунством, щоб посилити державний контроль над ширшим спектром даних і цифрової діяльності, розширивши свої повноваження щодо нейтралізації передбачуваних іноземних загроз, що підвищує ризики для бізнесу, який працює в другій за величиною економіці світу.

Іноземні керівники кажуть, що розширення сфери дії та повноважень законодавства загрожує перетворити повсякденну взаємодію на правопорушення проти національної безпеки та підкреслює все більш вороже середовище, з яким, на думку багатьох іноземних компаній, вони стикаються в країні.

Оновлений закон розширює і без того широке визначення національної безпеки Китаю і дає китайському лідеру Сі Цзіньпіну безліч нових інструментів у боротьбі з іноземним капіталом.

Одне із занепокоєнь іноземних керівників полягає в тому, що переглянутий закон дозволяє владі перевіряти приміщення та електронне обладнання організацій, а також цифрові пристрої, такі як смартфони та ноутбуки, що належать особам, підозрюваним у шпигунстві.

Змінений закон також викликає занепокоєння тим, що під розширене визначення шпигунства може потрапити звичайна бізнес-діяльність, наприклад, збір розвідувальної інформації про місцеві ринки, конкурентів і ділових партнерів.

Також, за повідомленням Wall Street Journal, Китай призначив китайського шпигуна відповідальним за боротьбу із загрозами безпеці, які становлять американські компанії.

Китайські комуністи посилаються на нечітко сформульовані закони про захист даних, запроваджені під час пандемії, які спантеличують багато іноземних компаній, як американських, так і інших.

Простір для іноземного бізнесу в КНР вже був обмежений обмеженнями, які їхні власні уряди, на чолі з американським, наклали на китайські фірми на тлі геополітичної боротьби; за даними компанії Wirescreen, постачальника даних, понад 9000 китайських фірм втратили від західних санкцій, що звиайно тільки тішить. Тепер Сі ще більше звужує простір для маневру для іноземного бізнесу. Гірше того, навіть обережні рухи в тому просторі, що залишився, можуть призвести до катастрофи.

Китайські комуністи провели обшуки в низці іноземних фірм, посилаючись на нечітко сформульовані закони, що стосуються даних, інтелектуальної власності та національної безпеки. З весни вони обшукали офіси двох консалтингових компаній Capvision і Bain, а також затримали співробітників американської аудиторської фірми Mintz і японського виробника ліків Astellas.

У березні п'ять місцевих співробітників американської аудиторської компанії Mintz Group були заарештовані за те, що китайці підозрюють їх у потенційному порушенні законів, що стосуються безпеки даних. Місяць потому влада розпочала розслідування проти консалтингової компанії Bain за схожими звинуваченнями.

У травні державне телебачення показало кадри, на яких поліція нишпорить в офісі міжнародної дослідницької фірми Capvision. На конференції JPMorgan розмови на вечірці перейшли до справи китайського банкіра, добре відомого в іноземних ділових колах, чиє утримання під вартою, як з'ясувалося ввечері, буде продовжено ще на три місяці з невстановлених причин. Мінц заявив, що компанія "завжди працювала прозоро, етично і відповідно до чинних законів і правил".

Незрозуміло, чому влада взяла на приціл працівників; ходять чутки, що це пов'язано з їхньою роботою в Сіньцзяні, де китайські комуністи примушують людей до рабської праці, і в китайській напівпровідниковій промисловості. За відсутності ясності і під тиском урядів своїх країн деякі іноземці припиняють свою діяльність. 6 червня компанія Sequoia Capital, один з лідерів венчурної індустрії Кремнієвої долини, вирішила розлучитися зі своїм китайським підрозділом, який стане окремою фірмою. 10 червня Financial Times повідомила, що Microsoft переведе кілька десятків провідних дослідників штучного інтелекту з КНР до Ванкувера, частково для того, щоб уникнути їх переманювання китайськими конкурентами, але також через побоювання переслідувань з боку китайської влади. Голова швейцарської компанії з управління активами каже: "Я не думаю, що у Китай можна інвестувати, чесно кажучи". Багато іноземців погоджуються з ним. Проте для більшості з них Китай залишається занадто великим ласомим шматком, щоб від нього відмовитися, на жаль.

Комуністична влада завжди косо дивилася на роботу посередників і запровадила правила щодо обміну даними та державної таємниці, які, у разі їхнього дотримання, могли бути використані для обмеження такої діяльності. Практики повідомляють, що цього року застосування цих правил стало набагато більш поширеним. У таких сферах, як Синьцзян і виробництво мікросхем, корпоративні розслідування тепер повністю заборонені. Детальна інформація про критично важливі ресурси для ширшого технологічного сектору – які можуть стати об'єктами нових американських санкцій – дедалі частіше розглядається як державна таємниця. Так само, як і особиста інформація про бізнесменів, пов'язаних з державою, які часто опиняються під прицілом компаній, що проводять комплексні перевірки. Цей список заборонених тем навряд чи є вичерпним. І майже напевно він буде розширюватися.

Wind Information, китайська фірма, яку банки і брокери по всьому світу наймають для надання фінансової інформації про китайські компанії, отримала від влади вказівку припинити надавати деякі свої послуги іноземцям, нібито для того, щоб вони не порушували правила безпеки даних. Так само вчинив і Qichacha, інший постачальник даних. Ряд китайських аналітиків, які працюють на іноземні компанії, відвідали представники влади і змусили їх представити більш райдужну картину щодо Китаю. Побоювання китайців, що розкриття інформації в США може розкрити секрети про постачальників технологій Didi Global або місцезнаходження вразливих пасажирів, були досить вагомими, щоб змусити компанію, яка займається замовленням поїздок, вийти з котирувань в Нью-Йорці минулого року.

Коли корпоративні "розгрібачі бруду" намагаються розкопати інформацію, яка не є загальнодоступною або добровільно наданою компаніями, ситуація стає ще складнішою. Ставити занадто багато запитань про компанію, яка, як виявляється, має зв'язки з впливовими комуністами, може виявитися особливо небезпечним для допитливого консультанта. Як згадує один консультант, такі питання просто "не варто ставити". Зараз багато хто відмовляє у проведенні "розширеної" юридичної перевірки, що може поставити клієнтів у скрутне становище.

Навіть рутинна адміністративна та юридична робота, необхідна в більшості ділових угод, від написання електронних листів до обміну інформацією про банківські рахунки, стає небезпечною. Якщо раніше іноземні компанії найбільше переймалися витоком своєї інтелектуальної власності до китайських конкурентів, то тепер вони стурбовані потоком інформації від своїх китайських партнерів до них. Один керівник міжнародної юридичної фірми каже, що технічно він більше не може листуватися зі своїми партнерами в комуністичному Китаї. Якщо китайська компанія, про яку йде мова, має зв'язки з державою, як багато хто з них, будь-яка її інформація може бути класифікована як державна таємниця.

Іноземні компанії намагаються зорієнтуватися в цьому небезпечному новому середовищі. Щоб уникнути випадкового витоку даних, деякі з них розглядають можливість розробки програмного забезпечення для аналізу всіх обмінів інформацією, включаючи контракти та електронні листи. Ймовірно, їм також доведеться наймати і навчати людей, які перевірятимуть будь-які дані, позначені комп'ютером як конфіденційні. Експерти порівнюють це з системами протидії відмиванню грошей, які банки та інші транснаціональні корпорації почали впроваджувати понад десять років тому.

Багато західних компаній також почали розробляти "плани дій" для боротьби з новими ризиками. Їх розробляють штатні юрисконсульти або зовнішні юридичні фірми, часто на вимогу регіональних представництв транснаціональних компаній. За словами Бенджаміна Костшеви з юридичної фірми Hogan Lovells, масштаб і глибина цих планів відрізняють їх від тих, які компанії складають у повсякденному житті. Вони ґрунтуються на широкому дослідженні швидкозмінних китайських законів, зокрема тих, що стосуються даних, інтелектуальної власності та національної безпеки, а також не менш жорстких американських обмежень. Їхні положення ґрунтуються на оцінці, наскільки це можливо, всіх залучених китайських компаній і приватних осіб.

Плани передбачають перегляд договорів оренди офісів, трудових договорів та інших юридичних зобов'язань на випадок, якщо компанія раптом буде змушена піти з КНР. Компанії також обережніше ставляться до відрядження керівників до КНР. Один керівник гірничодобувної компанії каже, що будь-якому візиту на материк тепер передують тривалі зустрічі з юристами компанії, щоб обговорити, як поводитися в разі арешту або інших зіткнень з китайською владою. Без такої підготовки, за словами керівника, відділ безпеки не дасть дозволу на поїздку до КНР.

Тим часом, щоб забезпечити дотримання китайського законодавства про захист даних, спільні підприємства між іноземними та китайськими фірмами реструктуризують процеси обробки та зберігання інформації. Багато спільних підприємств, які нібито працюють як єдине ціле, розділяють хостинг даних, щоб переконатися, що іноземний партнер не володіє чимось, що може вважатися державною таємницею. Будь-яка китайська інтелектуальна власність зберігається на китайських серверах.

Зростає також занепокоєння щодо загрози конфіскації або заморожування коштів транснаціональних корпорацій у разі прямого конфлікту між КНР і вільним світом. Деякі іноземні компанії створюють корпоративні структури, які зменшують загальну фінансову залежність від країни та її контролю за рухом капіталу. Один із таких прийомів полягає у створенні нових компаній у КНР, які використовують гроші, позичені в китайських банках, для купівлі активів, що належать первісній китайській дочірній компанії іноземної фірми. Потім ця компанія переказує кошти, отримані від продажу, за кордон. Якщо ці активи заарештовуються, відповідальність за них понесуть китайські банки, а не іноземна транснаціональна корпорація чи її банк за кордоном.

Це все стає податком на глобальний бізнес. Багато компаній вдаються до дорогих обхідних шляхів, щоб продовжувати працювати в Китаї.

Для більшості транснаціональних корпорацій ці витрати поки не зменшують привабливість сиру в мишоловці – величезного ринку Китаю. Але в менших компаніях нові китайські обмеження вже відчуваються і порушують баланс між ризиком і винагородою. Наприклад, як ми вже сказали раніше венчурна компанія Sequoia та інші обирають шлях закриття китайьских філій.

Китайці брешуть про те, що вони відкриті для бізнесу після багатьох років обмежень, проте їхні слова суперечать діям, які ми описали вище.

Ми залишаємось противниками ведення бізнесу в комуністичному Китаї, оскільки він становить пряму загрозу вільному світу та безпосередньо нам (і нашим союзникам). Тому інвестиції у Китай, попри можливу короткострокову вигоду, виглядають марними та непотрібними. Інвестиції сьогодні у Китай рівноцінні інвестиціям у СССР під час холодної війни. Не потрібно фінансувати купівлю терористами зброї, якою ж вас цей терорист потім і вб’є.

Підготовлено за матеріалами:

Репресії проти бізнесу в Китаї посилюються

Report Page