Рекреаційні ресурси поліської частини Рівненської області - География и экономическая география дипломная работа

Главная

География и экономическая география
Рекреаційні ресурси поліської частини Рівненської області

Поняття, види та використання рекреаційних ресурсів. Культурно-історичні та соціально-економічні рекреаційні ресурси. Географічні передумови формування природно-рекреаційного потенціалу Рівненського Полісся. Перспективи розвитку рекреації в межах регіону.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.


Рекреаційні ресурси поліської частини Рівненської області
РОЗДІЛ І. Теоретичні та методологічні основи вивчення та оцінки рекреаційного потенціалу.
1.1 Поняття, види та використання рекреаційних ресурсів
1.1.2 Класифікація рекреаційних ресурсів
1.1.4 Культурно-історичні та соціально-економічні рекреаційні ресурси
1.2 Методи вивчення та оцінки рекреаційного потенціалу
1.2.1 Методичні підходи до вивчення та оцінки рекреаційних природних ресурсів
1.2.2 Методика оцінки історико-культурних рекреаційних ресурсів
1.3 Методика визначення потенціалу природних рекреаційних ресурсів
РОЗДІЛ ІІ. Географічні передумови формування природно-рекреаційного потенціалу Рівненського Полісся
2.1 Геолого- геоморфологічні особливості території
2.3 Гідрографічна мережа та водні ресурси
РОЗДІЛ ІІІ. Рекреаційний потенціал Рівненського Полісся
3.1 Природно - рекреаційний потенціал Рівненського Полісся
3.1.1 Структура природно-заповідного фонду Рівненського Полісся
3.1.2 Ресурси мінеральних вод Рівненського Полісся
3.2 Історико - культурний рекреаційний потенціал Рівненського Полісся
3.3 Проблеми та перспективи розвитку рекреації в межах регіону
РОЗДІЛ ІV. Визначення транспортної доступності та рекреаційної місткості на прикладі Володимирецького району
4.1 Методика визначення транспортної доступності рекреаційних об'єктів
4.2 Методика визначення рекреаційної місткості території
4.3 Визначення транспортної доступності та рекреаційної місткості території на прикладі Володимирецького району
Для сучасного етапу суспільного розвитку характерне зростання ролі рекреації в процесі відновлення сил людини. Сьогодні вона впливає не тільки на відновлення робочої сили, а й на людину в цілому. Відновлення робочої сили охоплює комплекс суспільних відносин, пов'язаних з головною відновлювальною силою-людиною. Галопуючий розвиток технологій, науково-технічний прогрес вимагають від людей великих затрат енергії, причому дедалі більше відчувається не тільки фізична втома, але і моральний тиск. Для їх усунення необхідне сполучення певних умов та ресурсів, а також організація їх використання.
Відпочинок людини у спеціальній літературі називається рекреацією, а її поведінка, направлена на задоволення потреб у відпочинку, лікуванні, компенсації життєвої енергії, -- рекреаційною діяльністю. Все більша кількість людей шукає відпочинок та оздоровлення в поки що екологічно благополучних регіонах світу. Таким чином, у багатьох державах обслуговування рекреантів стало не лише самостійною галуззю економіки, але й життєво необхідною формою задоволення потреб людини. Рекреаційний потенціал складають: рекреаційні ландшафти (лісові, приморські, гірські), оздоровчі ресурси (мінеральні води та лікувальні грязі), природно-заповідні об'єкти (національні природні та регіональні ландшафтні парки, біосферні заповідники, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва тощо), території історико-культурного призначення (пам'ятки архітектури та містобудування, історико-архітектурні заповідники та ін. ).
Однак при рекреаційному використанні природного середовища виникають деякі несприятливі для неї зміни, які при великій кількості рекреантів на певній території можуть бути небезпечними для продовження природного розвитку природних компонентів даної території. Отже, використання рекреаційних ресурсів повинно бути помірним, раціональним, плановим.
Актуальність. Ресурсна проблематика рекреації - комплекс питань, які визначають сутність і структуру, стратегію і тактику використання рекреаційного потенціалу. Враховуючи те, що на досліджуваній території він оцінюється досить високо, а рівень використання один із найнижчих в Україні, тому назріває проблема детального вивчення і оцінки рекреаційних ресурсів на мікрорегіональному рівні.
Мета. Здійснена спроба охарактеризувати стан і перспективи використання рекреаційних ресурсів поліської частини Рівненської області.
- ознайомитися з методологічною базою та напрацюваннями вчених в галузі рекреаційного природокористування;
- узагальнити різні методичні підходи до визначення рекреаційної ємності та норм рекреаційного навантаження;
- охарактеризувати географічні передумови формування природно-рекреаційних ресурсів;
- коротко описати об'єкти природно-заповідного фонду області;
- охарактеризувати основні історико-культурні об'єкти регіону;
- охарактеризувати географію поширення природних та історико-культурних рекреаційних об'єктів;
- здійснити розрахунок пішохідної і автомобільної транспортної доступності рекреаційних об'єктів Володимирецького району;
- здійснити розрахунок рекреаційної ємності лісових комплексів Володимирецького району;
- провести аналіз екологічної ситуації регіону;
- виділити проблеми і перспективи розвитку рекреаційного комплексу регіону;
Об'єкт дослідження. Природно-рекреаційний потенціал поліської частини Рівненської області.
Предмет дослідження. Особливості сучасного стану, проблеми і перспективи використання рекреаційних ресурсів регіону.
Під час написання магістерської роботи використовувалися такі методи дослідження : літературний, системно-структурний, аналізу та синтезу, описовий, картометричний - із використанням топографічних карт масштабу 1:200000, статистичний, порівняльно-географічний, графоаналітичний.
Практичне використання. Матеріали магістерської роботи можна використовувати при підготовці практичних робіт, семінарських занять, рефератів, повідомлень з курсу «Соціально-економічна географія України», а також для академічних груп зі спеціалізацією «Туризм», «Природо-охоронна діяльність». Можливе використання, як джерела довідкової інформації для краєзнавчих досліджень, шкільних факультативних занять напряму «Рідний край», при підготовці науково-дослідних робіт МАН, працівниками туристичних фірм, при розробці туристичних турів та екскурсій різної тематики.
Наукова новизна дослідження. Здійснено узагальнення методологічних підходів різних вчених у сфері вивчення рекреаційних ресурсів та потенціалу території, удосконалено методику визначення транспортної доступності, визначено пішохідну і автомобільну транспортну доступність рекреаційних об'єктів Володимирецького району.
Магістерська робота складається з таких частин:
5) список використаної літератури - 84 літературних джерел і 11 електронних інтернет-ресурсів
Інформаційна база. У процесі дослідження було опрацьовано 84 видань, матеріали надані Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області, доповіді про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області та екопаспорт Рівненської області, отримані на офіційному сайті Рівненської обласної державної адміністрації, матеріали з 10 інтернет-сайтів. Значний масив інформації автор знайшов у виданнях туристично-екскурсійного характеру: путівниках, проспектах.
РОЗДІЛ І. Теоретичні та методологічні основи вивчення та оцінки рекреаційного потенціалу
1.1 Поняття, види та використання рекреаційних ресурсів
Останні десятиліття ознаменувалися інтенсивним розвитком рекреаційної сфери, яка є провідною галуззю економіки багатьох країн світу і однією з найбільших користувачів природних ресурсів, що визначають її територіальну організацію, напрями спеціалізації формують туристичні потоки та рівень ефективності роботи рекреаційних закладів. Тому проблема забезпечення рекреаційних потреб досить давно розглядається як проблема освоєння та раціонального використання природних рекреаційних ресурсів.
При цьому варто зауважити, що довгий час при висвітленні проблем організації курортної та рекреаційної діяльності використовувались терміни "умови рекреаційної діяльності", "лікувальні фактори", "об'єкти туризму та екскурсій". Характерною рисою цих понять було те, що вони визначали, перш за все, якісну сторону можливостей організації відпочинку, доцільності використання того чи іншого фактора і не співвідносились з ресурсами. Це пояснюється двома причинами: незвичайністю характеристик об'єктів, які розглядаються в якості рекреаційних ресурсів, і тим, що сфера рекреаційного обслуговування не відносилась більшістю дослідників до системи господарства. Саме розвиток сфери рекреаційного обслуговування як повноправної галузі господарства, поставило перед наукою питання про необхідність не лише глибокого розгляду проблеми, пов'язаної і використанням рекреаційних ресурсів, а й чіткого формулювання поняття рекреаційних ресурсів. Відношення тих чи інших об'єктів до рекреаційних ресурсів, як і до всіх інших видів ресурсів виробничої та невиробничої діяльності, повинно опиратись на такі фундаментальні критерії: суспільна потреба використання, технічно - економічна необхідність освоєння, рівень вивченості.
Для рекреаційного природокористування важливо розрізняти поняття природні рекреаційні ресурси та природні рекреаційні умови.
Природні рекреаційні ресурси - це компоненти природного середовища та їх територіальні поєднання, які володіють сприятливими для рекреаційної діяльності властивостями і служать чи можуть служити матеріальною основою для організації лікування, оздоровлення, відпочинку, туризму та розвитку людини.
Природні рекреаційні умови - це компоненти та якості природного середовища, які сприяють рекреаційній діяльності, але не її матеріальною основою [85].
Рекреаційні ресурси мають ряд особливостей, характерних для них загалом і специфічних для окремих груп. Рекреаційні ресурси є стаціонарними, нетранспортабельними, не здатними до нагромадження, мають особливості при збереженні, або збереження зовсім неможливе. Використання ресурсів потребує вкладання коштів у створення відповідної інфраструктури, що забезпечує їх споживання, яке може бути багатоваріантним із значними сезонними коливаннями в обсягах використання.
Отже, основними характеристиками рекреаційні ресурси є:
багатофункціональність призначення;
функціонування у двох формах - речовій та вартісній;
територіальна визначеність та локалізація;
відносне збереження натуральної форми та властивостей;
неповторність кожного рекреаційного ресурсу та території;
- формування споживчої вартості під дією природних чинників та праці людини;
- наявність інвестиційної вартості;
забезпечення фізіологічних, соціальних, інтелектуальних, пізнавальних, культурно-естетичних потреб людини;
низька цінова еластичність, тривале використання одного й того ж рекреаційного ресурсу, території та здатність при цьому слугувати основою для формування різних рекреаційних послуг;
- різний ефект від споживання (використання) рекреаційних ресурсів.
Мотиви використання рекреаційних ресурсів кінцевими споживачами надзвичайно різні: лікування, профілактика, оздоровлення, відпочинок, зміна оточення тощо, що стимулює відповідні заклади диференціювати послуги, забезпечувати їх комплексність, використовуючи як спеціальні, так і загальні рекреаційні ресурси. Поліфункціональність природних ресурсів не лише обумовлює формування комплексів рекреаційних занять, а й дозволяє розглядати (виділяти) їх екологічні, соціальні, економічні функції. Саме поєднання рекреаційних ресурсів дозволяє комплексно освоювати рекреаційні території, використовуючи інтенсивний напрям розвитку.
рекреаційний ресурс культурний географічний
1.1.2 Класифікація рекреаційних ресурсів
Рекреаційні ресурси поділяються на природні, культурно-історичні, соціально-економічні.
Класифікацію рекреаційних ресурсів доцільно здійснювати за такими ознаками:
за ступенем охоплення задоволення потреб спеціальні, загальні;
за функціональним призначенням лікувальні, оздоровчі, пізнавальні, утилітарні, спортивні;
за рівнем локалізації - національні, регіональні, спортивні;
за походженням антропогенного, природного
- за термінами використання - сезонного, коротко - та довготривалого використання.
Зокрема, за ступенем охоплення та специфікою задоволення рекреаційних потреб природно рекреаційні ресурси поділяються на спеціальні та загальні. Для використання спеціальних природно рекреаційних ресурсів зазвичай необхідні відповідні медичні технології, устаткування, нагляд лікарів, оскільки вони використовуються в основному в санаторно-курортній справі для лікування, профілактики, реабілітації хворих. До спеціальних рекреаційних ресурсів відносяться мінеральні води ропа солоних озер та лиманів, низинні, сопкові, донні грязі, озокерит [85].
Крім того, можна виділити різні підходи до класифікації природних рекреаційних ресурсів. Зокрема - компонентний, який передбачає виявлення внутрішньо та міжвидових співвідношень природних ресурсів (лісових, земельних, водних) які склалися на певній території (країна, регіон тощо). Компонентній і видовій структурі властива ієрархічність, оскільки кожна компонента поділяється на підкомпоненти нижчих порядків.
Функціональні характеристики рекреаційних ресурсів визначають територіальну цілісність, зв'язок з певними підгалузями рекреаційного господарства. В основу побудови функціональної структури природно рекреаційних ресурсів покладено типологію рекреаційних ресурсів за виконуваними функціями. Відповідно до цього можна виділити чотири основних функціональні типи природно рекреаційних ресурсів: лікувальний, оздоровчий, спортивний, пізнавальний. Функціональні поєднання ресурсів, пов'язані з конкретними типами субгалузей рекреаційного господарства, володіють певною територіальною цілісністю; кожне функціональне поєднання може розглядатися як особливий (багатофункціональний) тип територіального поєднання.
Як зазначалось, до загальних природних рекреаційних ресурсів відносяться кліматичні ресурси, ліси, акваторії морів ріки та озера, рибальські та мисливські угіддя.
Клімат є одним з провідних ресурсів, що зумовлює просторову організацію відпочинку. Сприятлива дія клімату на здоров'я людини важлива для організації усіх видів рекреаційної діяльності, тому потрібно визначити, поряд з біокліматичними показниками, класифікацію сприятливих типів погод та періодів для організації різних видів рекреаційних занять. Кліматичні ресурси визначають вальну комфортність території, її придатність для лікування і відпочинку. Серед основних кліматичних особливостей, що визначають її комфортність - температурний режим, кількість сонячних днів на рік, вологість, атмосферний тиск, режим вітрів.
Найбільший вплив клімату виявляється через реакцію людини на погоду, тобто на комплекс геофізичних елементів (освітленість, тривалість світлової частини доби, сумарна сонячна та ультрафіолетова радіація, прозорість повітря) і метеорологічних елементів (температура повітря, його вологість, швидкість вітру, хмарність і т. і.).
Звичайно, що при різних видах сезонної рекреаційної діяльності, а також при кліматотерапії, оцінка ступені сприятливості однієї і тієї ж погоди для організму людини неоднакова.
Класифікації погод згідно з рекреаційної придатності присвячено досить багато праць, де використані різні підходи. Зокрема П. Царфіс розробив класифікацію погод по 8-ми класах комфортності, І. Кондор провів фізіологічно-кліматичну типізацію погод холодної та теплої пори року залежно від швидкості вітру, температури повітря при певній теплоізоляції одягу та вивчив взаємозв'язок між температурою шкіри людини, її фізіологічним станом та типом погоди. Б. Айзенштат описав радіаційний вплив різноманітних об'єктів на тепловий стан людини. Проводилися дослідження впливу на стан людини добових змін атмосферного тиску, коливань температури. Таким чином було визначено показники сприятливих кліматичних умов для рекреаційних цілей, основні параметри яких наведено в таблиці
Параметри оптимальних кліматичних умов[39]
Середньодобова температура повітря, ° С:
Час отримання оптимальної дози УФР, хв.
Тривалість купально-пляжного періоду, днів
Тривалість періоду для занять зимовими видами спорту, днів
Важливою складовою рекреації, оздоровлення і лікування є лісові ресурси. Вважають, що хвороби людини на 80% обумовлені якістю навколишнього природного середовища. Ліси роблять природне середовище здоровим і придатним для життя. Лікувально-оздоровча функція значною мірою залежить від фітонцидності лісу, тобто його здатності здійснювати бактерицидну, фунгіцидну дію. Фітонциди сосни звичайної, дуба червоного, ялиці білої, модрини європейської, крушини ламкої вбивають збудників туберкульозу, кишкової палички; ялиці -- коклюшну паличку, збудників дизентерії та черевного тифу; берези і тополі -- зменшують кількість мікробів золотистого стафілококу. Ступінь фітонцидності досягає максимуму у весняно-літній період (цвітіння та активний ріст рослин) і знижується до осені та залежить від породи.
З точки зору рекреаційного лісовикористання найважливішими характеристиками є лісистість, породний склад, бонітет, різноманітність ландшафтів, рослинного покриву, його ярусність, фітонцидність, естетичність пейзажів, частота їх змінюваності, заболоченість територій, рельєф, наявність грибних і ягідних місць, водойм, транспортна та пішохідна доступність, наявність елементів рекреаційного благоустрою, медико-географічні особливості району[14].
Традиційно для відпочинку також використовуються такі природні об'єкти як озера і ріки. їх береги і пляжі - центри територіальних рекреаційних систем.
При організації водних видів відпочинку висуваються високі вимоги до якості води, дна, пляжної смуги та естетичних властивостей оточуючого середовища. Обмеження деяких видів рекреаційного водовикористання викликається природними чинниками - підвищеною кольоровістю чи мутністю води, що перешкоджає масовому купанню, обмежує можливість підводного плавання і мисливства.
Таким чином, основними видами рекреаційної діяльності, де використовуються водні ресурси є водний туризм і спорт, загальнооздоровчий відпочинок (купально-пляжний), рибалка, водолікування, відтворення фізичних га духовних сил людини.
Для рекреації значну цінність мають ландшафти, які відзначаються оздоровчими чи пізнавальними властивостями, включаючи рельєф, мальовничі краєвиди, печери.
Особливе місце займають природно заповідні території та об'єкти. Це заповідники та заказники різних форм та напрямів заповідання, національні природні парки, дендропарки, цінні природні об'єкти, пам'ятки природи місцевою значення, пам'ятки садово-паркової культури. Рекреаційна діяльність допускається тільки в місцях і тому обсязі, який гарантує збереження цінних природних комплексів.
1.1.4 Культурно-історичні та соціально-економічні рекреаційні ресурсів
Другою групою рекреаційних ресурсів є культурно-історичні, до яких відносяться:
- археологічні знахідки, що поділяються на дві групи: місця поселення стародавніх людей (стоянки, городища, поселення, селища, міста) і місця поховань (кургани, могильники, могили);
пам'ятки архітектури: культові споруди, замки, палаци, громадські та житлові будівлі, сучасні архітектурні ансамблі;
музеї, картинні галереї, меморіальні дошки, обеліски, меморіали, тощо;
- етнографічна різноманітність, що представлена народними ремеслами, фольклором, народним одягом, говірками.
Основними характеристиками культурно - історичних рекреаційних ресурсів є цінність та привабливість, пізнавальний потенціал.
За ступінню цінності культурно-історичні рекреаційні ресурси поділяються на три категорії: міжнародного, загальнодержавного значення (які використовуються для довготривалого відпочинку і туризму), регіонального значення (для довготривалого відпочинку і туризму, частково - короткотривалого), місцевого значення (для короткотривалого відпочинку, туризму вихідного дня, частково - довготривалого відпочинку і туризму на міжміських територіях). До 1-ї категорії відносяться об'єкти особливо цінні, до 2-ї - об'єкти, що мають значний інтерес для туристів, інші віднесені до 3-ї категорії [85].
Привабливість - поняття досить суб'єктивне і кожен рекреант сам визначає ступінь привабливості певного об'єкта, враховуючи, наскільки будуть задоволені його потреби: пізнавальні, естетичні, науково пізнавальні.
Соціально-економічні рекреаційні ресурси включають МТБ рекреації, частину матеріального виробництва, яка забезпечує рекреантів, об'єкти рекреаційної інфраструктури, зайняті в рекреаційному господарстві трудові ресурси. Н. Мироненко, визначаючи фактори, що впливають на територіальну організацію рекреаційних систем, особливе місце відводить соціально-економічним, які умовно поділяє на дві групи: ті, що породжують потребу в організації рекреаційної діяльності та ті, що забезпечують можливість організації відпочинку. Значення соціально-економічних факторів, які породжують потребу в рекреаційних послугах визначальне для організації рекреаційної діяльності на великих територіях. До них належать транспортна доступність, наявність рекреаційних підприємств, трудових ресурсів, розвиненість соціальної інфраструктури, частини матеріального виробництва, що безпосередньо чи опосередковано працює на рекреаційну сферу в регіоні, вигідність економіко-географічного положення, характер розселення, зв'язок з зовнішніми пунктами матеріально-технічного і продовольчого постачання, положення відносно зон використання додаткової робочої сили в години пік [45].
Визначальне значення належить матеріально-технічній базі та інфраструктурі рекреаційної галузі. Матеріально-технічну базу рекреації складають, санаторії, пансіонати з лікуванням, санаторії-профілакторії, будинки та пансіонати відпочинку, туристичні бази, бази і табори відпочинку, туристичні готелі, кемпінги, туристично-екскурсійні бюро та центри, установи організації та управління рекреаційною діяльністю регіону, туристичні та спортивні клуби, мотелі, квартирний фонд, що здається в оренду, транспортні організації, що здійснюють туристичні перевезення.
1.2 Методи вивчення та оцінки рекреаційного потенціалу
1.2.1 Методичні підходи до вивчення та оцінки рекреаційних природних ресурсів
Характер поєднання ресурсів і параметри компонентів природного середовища визначають можливу спеціалізацію або профіль рекреаційного використання території. У той час одна й та сама територія може розглядатися як система потенційних ресурсів для різних видів рекреації, які здійснюються окремо, послідовно або в комбінації один з одним. Питання про надання переваги окремим видам рекреації або їх сполученням вирішується, виходячи з технологічної сумісності окремих видів рекреації та цінності ресурсів для кожного з них [ 5 ].
Одним з основних методів вивчення природно - рекреаційного потенціалу є розробка ресурсно - рекреаційного паспорту території, який включає :
4) забезпеченість природними рекреаційно - туристськими ресурсами;
5) унікальні ландшафти та природні об'єкти;
6) види туризму (актуальні та потенційні для даної території);
8) загальний бал ресурсно-рекреаційного рейтингу (сума балів) та інтегральна забезпеченість території рекреаційно-туристськими ресурсами;
9) перспективи розвитку туризму, створення нового турпродукту, інвестиційні проекти. Однією з важливих проблем є пошук меж рекреаційно-туристичних зон, які були б оптимальними для потенційного відвідувача, як за кількістю ресурсів, так і за відстаню між ними. Це дає змогу створювати рекреаційні центри, що дозволяють найповніше задовільняти вимоги споживача, і з іншого боку, отримувати максимальний економічний ефект від використання існучого ресурсного потенціалу. Для визначення цих зон використовується метод побудови карт рекреаційних потенціалів.
Рекреаційна оцінка є однією з найскладніших і має ряд особливостей. Основні з них - проблема вивчення рівнів оцінки; різноманітність життєвих обставин, що вимагають оцінки; проблема переходу від виміру властивостей об'єкта до їх оцінки; проблеми, пов'язані зі специфікою методик оцінювання природних і соціально-економічних умов рекреаційної діяльності та форм виразу оцінки. Це етап узагальнення і висновків, що випливають з матеріалів вивчення рекреаційних ресурсів, визначення їх певних характеристик. Об'єктом оцінки можуть бути суперсистема (природне середовище), територіальна рекреаційна система, окремі її підсистеми, елементи підсистем.
Оцінювання може відбуватись з різних позицій, наприклад, з позиції організаторів рекреаційної діяльності та позицїї відпочиваючого, при чому висловлюються принципово різні вимоги. Необхідність оцінки з позицій відпочиваючих виникає у зв'язку з вибором для відпочинку певного місця. Вибір обумовлюється тривалістю відпочинку, смаками, фізіологічними особливостями індивіда, станом здоров'я, матеріальними можливостями, транспортною доступністю. Важлива як оцінка окремих видів РР (елементна), так і комплексна оцінка території, на якій вони зосереджені.
У рекреаційній географії склались три основних типи оцінки ПРР: медико-біологічний або фізіологічний, психолого-естетичний, технологічний [50].
Медико-біологічна оцінка відображає вплив природних факторів на організм людини. Розроблено ряд методик, що дозволяють оцінити комплекс кліматичних факторів з врахуванням їх впливу на стан організму людини. Загальними показниками є еквівалентно-ефективні та радіаційно-еквівалентно-ефективні температури (ЄЕТ і РЕЕТ), що відображають комплексний вплив температури, вітру, вологості повітря, сонячної радіації на стан людини.
Якщо на певній території планується організація спортивно-оздоровчої, туристичної, екскурсійної діяльності, то необхідно провести її психолого-естетичну оцінку. Потреба в красі - вияв естетичного початку в людині і визначає, в певній мірі, її духовний світ. Тому при психолого-естетичній оцінці розглядається емоційна дія природного ландшафту і його компонентів на людину. Основними критеріями такої оцінки вважають міру екзотичності та унікальності культурно-історичних та природних об'єктів, естетичність, пейзажну різноманітність, частоту змінюваності цих пейзажів, багатство зорових перспектив.
В основу технологічної оцінки покладені природні рекреаційні ресурси, можливість інженерно-будівельного освоєння території з урахуванням транспортних комунікацій і бази виробничої інфраструктури.
Оцінці територій для використання в цілях рекреації присвячено багато досліджень. Останнім часом збільшилась зацікавленість принципами та методичними прийомами рекреаційної оцінки природних комплексів. Серед них варто відмітити роботу В. Стаускаса, де розроблені критерії оцінки ландшафту при плануванні зон відпочинку. В роботі він враховує як природні, так і господарські чинники в їх територіальному взаємозв'язку. В роботі М. Божко території для відпочинку оцінюються як за природними особливостями, так і за напрямом економічного розвитку території. Ю. Веденій і М. Мірошниченко за методикою рекреаційного бонітування природних провінцій СРСР розробили систему градацій і дали їм оцінку. Уваги заслуговує робота Л. Мухіної "Принципи і методи технологічної оцінки природних комплексів". Варто відмітити роботи по оцінці пейзажної різноманітності природних комплексів М. Клауса і В. Рейнгарда. Останній розглянув понад 20 методів рекреаційної оцінки ландшафту і прийшов до висновку, що в основу цієї оцінки повинні бути покладені дослідження різних видів місткості територій: технічної або пропускної здатності; економічної, що витікає з допустимого навантаження на ландшафт; психологічної, що визначається кількістю рекреантів, при якій не виникають перешкоди для нормального відпочинку; фінансової як фінансових можливостей власника території.
Практичного використання набула методика рекреаційної оцінки ВО Укрдержліспроект, яка передбачає визначення семи таксономічних показників: типу ландшафту, ступеня стійкості та дигресії, естетичної оцінки, пішохідної доступності, додаткової оцінки. Перші чотири показники характеризують основні ознаки природних комплексів залежно від їх рекреаційного використання, інші мають самостійне значення і всі використовуються як складові для визначення рекреаційної оцінки.
В основу естетичної оцінки запропоновано покласти такі критерії: склад і вік насаджень, породна структура лісового фонду, вологість умов зростання лісу; для нелісових земель враховується склад травостою, наявність іншої рослинності. Для визначення пішохідної доступності ділянки враховується віддаль до меж населених пунктів, рекреаційних закладів, автобусних зупинок, шляхів загального використання. Додаткова оцінка враховує наявність на ділянці елементів рекреаційного впорядкування, природних, інших пам'яток, ягідників, грибних місць, груп екзотичної рослинності тощо.
Певною специфікою характеризується оцінка рекреаційних лісових масивів. Головними якісними характеристиками рекреаційних лісів є їх досяжність, комфортні умови для відпочинку та високі санітарно-гігієнічні характеристики. Адже активні фітоорганічні сполуки, які виділяються рослинами, можуть справляти стимулюючу дію на мікроорганізми, що є антагоністами патогенних для даної рослини бактерій та грибів. Очищаючи середовище для себе, рослини, тим самим, створюють сприятливе за медико-біологічними показниками рекреаційне середовище для людини. Подальше вивчення напряму дії фітонцидів різних рослин дасть можливість цілеспрямовано добирати головну породу в лісах спеціалізованих курортів.
Важливою (і часто визначальною при виборі місця відпочинку) характеристикою лісового масиву, є його атрактивність. Вона визначається чотирма складовими: відносною віддаленістю, функціональністю, естетичною цінністю, емоційною дією. Естетичний вплив лісу викликає позитивні емоції та асоціації. Збереження самобутності та естетичної цінності кожної ділянки лісу - важлива умова при перетворенні його в рекреаційне середовище. Естетичну цінність лісу виділяють через здатність справляти значний благотворний вплив на людину. Мальовничість окремих дерев (груп дерев), архітектурна розчленованість ландшафту в просторі і рельєф - ці особливості лісових ландшафтів здатні здійснювати значний емоційний вплив на людину.
В. Мацола, включає в поняття естетичної цінності коефіцієнт горизонтального і вертикального поділу території, її лісистість, віковий і породний склад лісів [39, 43]. При цьому найбільшу естетичну цінність мають перестигло-достигаючі змішані широколистяно-хвойні ліси на відносно відкритих горбуватих територіях з лісистістю в межах 25 - 50% (табл. 3).
Важливими характеристиками рекреаційного лісу є породний склад, по
Рекреаційні ресурси поліської частини Рівненської області дипломная работа. География и экономическая география.
Курсовая Работа На Тему Виховання Взаємодопомоги У Дітей Дошкільного Віку
Курсовая работа: Работа с геодезическими приборами
Организация Компьютерных Ремонтов Презентация Цели Курсовая
Курсовая работа по теме Предупреждение и ликвидация последствий взрыва облака паровоздушной смеси и пожара пролива на Туймазинском газоперерабатывающем заводе
Лекция На Тему Анализ Использования Труда И Его Влияния На Себестоимость Продукции
Сравнение Разных Слов Сочинение
Дипломная работа по теме Экологические представления дошкольников старшего возраста с нарушениями слуха
Доклад: Демократия и экономическое развитие
Реферат: Происхождение и общественный строй древних славян
Семейное право как отрасль права
Реферат: The Process Of An Essay Essay Research
Реферат по теме Источники гражданского права
Курсовая работа по теме Инвестиции США в экономику Российской Федерации
Образ Софьи Фамусовой Сочинение
Полное Собрание Сочинений Сталина Скачать Бесплатно
Реферат: Утворення похідного попиту і монопсонія
Реферат: Математические формулы эмоций и чувств. Формула чувства любви
Как Научиться Понимать Самого Себя Сочинение Егэ
Курсовая работа по теме Гидрогеология как наука. Вода в природе
Реферат: Антуан де Сент-Экзюпери
Ответственность аудиторов и аудиторских организаций. Страхование ответственности - Бухгалтерский учет и аудит контрольная работа
Деятельность контрольно-ревизионной службы на предприятии - Бухгалтерский учет и аудит контрольная работа
Пути совершенствования системы учета расчетов с подотчетными лицами организации - Бухгалтерский учет и аудит дипломная работа