Рекреаційні комплекси Флоренції. Курсовая работа (т). Туризм.
⚡ 👉🏻👉🏻👉🏻 ИНФОРМАЦИЯ ДОСТУПНА ЗДЕСЬ ЖМИТЕ 👈🏻👈🏻👈🏻
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!
Похожие работы на - Рекреаційні комплекси Флоренції
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Нужна качественная работа без плагиата?
Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу Без плагиата!
Вступ. Теоретико-методичні засади дослідження рекреаційних комплексів
.1 Понятійно-термінологічний апарат
.2 Види та класифікації рекреаційних комплексів
.3 Методичні аспекти дослідження. Передумови розвитку архітектурних комплексів Флоренції
.1 Становлення Італії як культурного осередку
.2 Чинники розвитку рекреаційних комплексів Флоренції. Основні історико - архітектурні рекреаційні комплекси Флоренції
.1 Рекреаційні комплекси античності
.2 Рекреаційні комплекси Середньовіччя
.3 Архітектурні пам ятки Відродження
.4 Архітектура Нового часу. Проблеми та перспективи використання рекреаційних комплексів Флоренції
.1 Історико-архітектурні комплекси - об єкти світової спадщини ЮНЕСКО
.2 Проблеми збереження архітектурних пам яток
.3 Перспективи залучення Флоренції до туристських маршрутів
Актуальність теми «Рекреаційні комплекси Флоренції» полягає у загальному теоретичному і практичному вивченні рекреаційних комплексів, їх минулого і сучасного, а також проблем і перспектив розвитку в майбутньому у рекреаційній і туристичній діяльності.
Метою даної роботи є дослідження архітектурних споруд і рекреаційних закладів, які є осередком для проведення рекреаційної діяльності, розробки туристських та екскурсійних маршрутів; залучення різних категорій населення до збереження архітектурних осередків; наголошення на необхідності реставрації різних типів архітектурних споруд у рекреаційних комплексах.
Об єктом дослідження є архітектурно-рекреаційні комплекси Флоренції.
Предметом дослідження є встановлення відповідності між наявними рекреаційними комплексами та потребами іноземних і місцевих відвідувачів, встановлення різноманітності у складових рекреаційних комплексів.
наголошення на популярності, давності і різноманітності рекреаційних комплексів Флоренції, які формують загальну привабливість території;
аналіз архітектурних стилів, які простежуються у рекреаційних комплексах як засіб вияву різноманітності туристичних маршрутів;
зосередження уваги на об єктах, занесених до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;
дослідження проблем і перспектив даних рекреаційних комплексів, розташованих на території Флоренції.
Флоренція - всесвітньовідоме місто в Італії, яке за кількість цікавих та атрактивних об єктів посідає визначне місце не тільки у Італії, а й взагалі у світі. Це осередок, де можливе здійснення масових турів, поїздок та маршрутів. Тому дослідження, збереження і реставрація складових елементів рекреаційних комплексів є всесвітнім завданням.
I. Теоретико-методичні засади дослідження рекреаційних комплексів
1.1 Понятійно - термінологічний апарат
Архітектура - мистецтво проектування й будівництва споруд та їхніх комплексів, що формують просторове середовище для життя і діяльності людини.
Ансамбль - (в архітектурі та містобудівництві) - гармонійне поєднання просторової композиції з будівель, зелених насаджень, інколи - з творами монументального мистецтва.
Арка - перекриття отвору в стіні або просторі між двома опорами. Вперше арки (кам'яні) з'явилися в архітектурі Стародавнього Сходу. Далі широкого поширення набули в архітектурі античного Риму. За формою арки бувають напівколові, стрілчасті, підково - або кільцеподібні.
Архітектура рекреаційна - вид архітектурної діяльності, об єктом якої є формування рекреаційних просторів.
Архітектурний стиль - сукупність основних форм і ознак, які характерні для споруд певного часу і певного народу, що проявляються в особливостях функціонального, конструктивного, художнього порядку.
Базиліка(з грец. - царський дім) - будівля в Стародавній Греції, де засідав Архонт*. Пізніше - громадський будинок, призначений для суду, бірж, укладання торговельних угод тощо.
Баптистерій - а) у древніх греків - це тепле відділення бані; б) у римлян - басейн для плавання в термах (громадських банях); у давніх християн - хрещальня. Особливо визначними є баптистерії в Римі (Латеранський), Флоренції, Пізі, Равенні.
Бароко - стиль в архітектурі і мистецтві, що виник в країнах Європи наприкінці XVI - середині XVIII ст. Характерними для бароко є підкреслена урочистість, пишна декоративність, динамічність композиції, просторовий розмах, злиття криволінійних форм, поєднання споруд з навколишнім рельєфом.
Візантійський стиль - архітектурний стиль середньовічного Сходу (XI - XIV ст.). Сполучна ланка між античною архітектурою і архітектурою Відродження.
Вілла - 1. Тип заміського будинку із садом і парком. Уперше вілли з'явилися в Древньому Римі в III ст. до н.е. 2. У XIX ст. комфортабельний приватний будинок із садом у привілейованих районах міста або передмістях, у курортній зоні. 3. У XX ст. віллами часто називають будь-який комфортабельний, заміський будинок для однієї родини (сім ї).
Готика (готичний стиль) - архітектурний і художній стиль середньовічної Західної і Центральної Європи (12-15 ст.), що змінив романський стиль. Зародився стиль в 12 ст. у Пн.Франції. Найяскравіше втілення готика знайшла в архітектурі (собори в Ам'єні, Реймсі, Парижі, Кельні). Зразками цього стилю є Собор Паризької Богоматері - Нотр-Дам (1163-1257), Шартрський собор (1194-1260). Для готики характерними є вертикальні форми, вітражі, кам яна різьба.
Замок - укріплений комплекс будівель або одна споруда, в якій жив феодал. Замок, як оборонний об єкт, оточували високими мурами з бойовими вежами, валами й ровами.
Кампаніла - башта-дзвіниця, що, зазвичай, стояла окремо від храму.
Капела - католицька або англіканська каплиця чи приміщення в храмі для молитви членів однієї родини, зберігання релігійних реліквій. Раніше - храм з вівтарною частиною, в центрі напівкругу якого розміщувалась гробниця, що слугувала престолом.
Класицизм - стиль європейського мистецтва, передусім архітектури, другої половини XVIII - поч. XIX ст. Архітектурно-декоративні форми базуються на мотивах античної (класичної) архітектури.
Комплекси рекреаційні- 1) містобудівні утворення з різноманітним функціональним профілем, які складаються з рекреаційних закладів, об єднаних єдиним архітектурно-планувальним вирішенням, загальною просторовою композицією і організацією обслуговування; 2) сукупність рекреаційних закладів місткістю понад 1000 місць, які об єднані однією функціональною програмою (туризм, лікування, відпочинок).
Купол- склепіння у вигляді напівсфери або сегмента кулі в культових будівлях, спорудах громадського призначення (театри, павільйони тощо).
Модерн - напрям в мистецтві, в основному в архітектурі і декоративно-прикладному мистецтві, поч. XX ст., для якого характерні примхливі, мінливі форми, вигадливі лінії, принцип асиметрії та вільного планування, символіка, нові технічні й конструктивні засоби для створення незвичайних, підкреслено індивідуалізованих будівель.
Монастир - комплекс споруд і будівель для релігійної громади ченців або черниць, що керуються єдиними правилами життя (статут). Перші християнські монастирі іноді відігравали роль фортець і мали відповідний вигляд.
Палац - парадна споруда; резиденція володарів або представників вищих верств суспільства, найвищих посадових осіб чи органів державної влади. Палаци можуть мати різне громадське призначення.
Пам ятки будівництва і архітектури - складова історико-культурних рекреаційних ресурсів (архітектурні ансамблі та комплекси, історичні центри, квартали, майдани, вулиці, залишки давнього планування і забудови міст та інших населених пунктів тощо).
Пам ятки оборонної архітектури - складова архітектурно-історичних рекреаційно-туристичних ресурсів (фортеці, замки, оборонні храми, міські укріплення). Впродовж багатьох століть роль оборонних споруд була провідною в архітектурі міст та містечок.
Ренесанс (Відродження) - стиль мистецтва Західної і Центральної Європи, зокрема архітектури, XIV-XVI ст., що базується на відродженні античних (давньогрецьких і давньоримських) архітектурних форм.
Рококо - стиль європейського мистецтва (виник у Франції) першої половини XVIII ст., є пізньою стадією бароко. Відрізняється дрібно-масштабністю форм (зокрема, орнаменту). Для рококо характерні декоративність, химерність та фантастичність орнаментальних мотивів.
Романський стиль - стиль мистецтва у Західній Європі раннього середньовіччя (X-XII ст.), зокрема в архітектурі. Для нього характерні монастирські комплекси, церкви, замки, які розташовані на підвищених місцевостях. Романський стиль вирізнявся масивністю споруд. Основним будівельним матеріалом романської архітектури був камінь.
Собор - головний храм у християн, в якому відправляє богослужіння священнослужитель високого сану.
Фасад - зовнішній вигляд будівлі, її парадний бік, що виходить, здебільшого, на вулицю. Розрізняють головний, боковий і дворовий фасади будівлі.
Храм- культова будівля для виконання релігійних обрядів. Основні типи храмів - християнські церкви, костьоли; мусульманські мечеті; буддійські пагоди та ін. [8]
.2 Види та класифікації рекреаційних комплексів
Рекреаційні комплекси - це містобудівельні утворення різного функціонального профілю, що складаються з різних рекреаційних установ, об єднаних єдиним архітектурно-планувальним рішенням, загальною просторовою комбінацією та організацією обслуговування.
Рекреаційний комплекс є найбільш перспективною формою планувальної організації рекреаційної території.
Критерії класифікації рекреаційних комплексів поділяють на дві основні групи: містобудівельні та соціально - економічні.
Містобудівельні чинники групують за функціональним профілем, за місцем розташування, за щільністю і капітальністю забудови, за композицією і величиною рекреаційного комплексу, за видами рекреаційних ресурсів та рівнем розвитку інфраструктури.
Соціально-економічні чинники впливають на формування рекреаційного комплексу через рекреаційні потреби населення, якісні та кількісні характеристики рекреаційного потоку, економічну можливість та доцільність організації рекреаційного комплексу. Вони поділяються за типом рекреантів, за складом функціонального приміщення, місткістю, рівнем комфорту та сезонністю експлуатації.
За функціональним призначенням рекреаційні комплекси поділяють на санаторні, комплекси відпочинку та туристичні комплекси.
Санаторні комплекси поділяють на санаторії, санаторії - профілакторії та дитячі оздоровчі табори.
Комплекси відпочинку включають у себе архітектурні, історико - культурні комплекси, туристичні бази, будинки відпочинку тощо.
За місцем розташування рекреаційні комплекси поділяють на міські, місцеві, приміські, лісові, курортні, гірські.
За капітальністю забудови виділяють капітальні, некапітальні та мобільні рекреаційні комплекси.
За величиною розрізняють великі, середні та малі рекреаційні комплекси.
За видами рекреаційних ресурсів рекреаційні комплекси поділяють на: історичні, культурні, архітектурні, лікувальні, оздоровчі, пізнавальні.
За типом рекреантів: для дітей, для батьків з дітьми, молодіжні, для дорослих, для осіб похилого віку.
За сезонністю експлуатації виділяють рекреаційні комплекси: стаціонарні, цілорічні, сезонні, тимчасового типу. [5]
Дослідити архітектурну спадщину архітектурних комплексів Флоренції допоможуть наступні методи: географічний, картографічний, історичний та статистичний.
За допомогою географічного методу дослідження можна визначити основні географічні чинники та передумови формування рекреаційних комплексів міста (географічне положення Флоренції по відношенню до транспортних вузлів, промислових центрів, економічно розвинених міст, великих акваторій, гірських масивів тощо).
Одним з різновидів географічного методу є картографічний. Даний метод дуже доречний при дослідженні туристичних шляхів, проектуванні місцезнаходження туристських об єктів. Туристи, які знайомляться з містом або ж відвідують його вперше, безперечно, використовують туристські карти.
Історичний метод дослідження дозволяє прослідкувати еволюцію розвитку рекреаційних комплексів; встановлює періоди панування тих чи інших архітектурних стилів на даній території, під час яких творились рекреаційні комплекси. Історичному методу належить дуже важливе значення у дослідженні еволюції становлення й розвитку рекреаційних комплексів.
За допомогою статистичного методу можна прослідкувати динаміку у зростанні відвідуваності; у зростанні кількості рекреаційних комплексів тощо. Можна також визначити місце Флоренції за кількістю відвідувачів і об єктів у порівнянні з іншими містами Італії. На даний час даний метод дослідження є дуже актуальним.
Отже, комплексне використання даних методів дослідження дозволяє чітко окреслити сучасне місце рекреаційних комплексів Флоренції,їх минуле, сучасні проблеми та перспективи. [3;105-108].
II. Передумови розвитку архітектурних комплексів Флоренції
.1 Становлення Італії як культурного осередку
Італія здійснила дуже важливий і відчутний вплив на формування культури й мистецтва інших народів, що пов'язано з багатством культурних традицій та видатними особистостями, які жили й творили в межах цієї чудової країни.
Становлення культури в Італії відбувалося дуже інтенсивно, одні зміни передували іншим, і були дуже динамічними.
Задовго до виникнення цивілізації Стародавнього Риму сформувалися культури етрусків у Тоскані і греків - на півдні Італії. Після падіння Римської імперії на території Італії культура занепала, і тільки в ХІ ст. з'явилися перші ознаки її відродження. Свого нового розквіту вона досягла в ХІV ст. В епоху Відродження італійці відігравали провідну роль у європейській науці і мистецтві.
Джерела художньої величі Італії походять з ХІV ст., від здобутків живопису флорентійської школи, найбільшим представником якої був Джотто ді Бондоне. Джотто порвав з манерою візантійського живопису, що домінувала в італійському середньовічному мистецтві, і додав природне тепло та емоційність фігурам, зображеним на його великих фресках у Флоренції, Ассізі та Равенні. Натуралістичні принципи Джотто і його послідовників продовжив Мазаччо, який створив величні реалістичні фрески з майстерною передачею світлотіней. Інші видатні представники флорентійської школи епохи раннього Відродження - живописець Фра Анжеліко і скульптор та ювелір Лоренцо Гіберті.
На початку ХV ст. Флоренція перетворилася у великий центр італійського мистецтва. Паоло Уччелло досягнув високого рівня майстерності в передачі лінійної перспективи. Донателло, учень Гіберті, створив вперше з часів Древнього Риму оголену скульптуру і кінну статую. Філіппо Брунеллєскі переніс стиль Відродження в архітектуру, Фра Філіппо Ліппі і його син Філіппіно писали витончені картини на релігійні теми. Графічну майстерність флорентійської школи живопису розвивали такі художники ХV ст., як Доменіко Гірландайо і Сандро Боттічеллі.
Наприкінці ХV - на початку ХVІ ст. в італійському мистецтві виділялися три видатних майстри. Це Мікеланджело Буонаротті, найбільший з діячів епохи Відродження, прославився як скульптор (П'єта, Давид, Мойсей); живописець, який розписав стелю Сікстинської капели, і архітектор, який проектував купол собору св. Петра в Римі. Картини Леонардо да Вінчі "Таємна вечеря" і "Мона Ліза" належать до числа шедеврів світового живопису. Рафаель Санті у своїх полотнах ("Сікстинська Мадонна", "Святий Георгій і дракон" та ін.) втілив життєстверджуючі ідеали епохи Відродження. [2;76-78]
Провідним італійським майстром ХVІІ ст. був скульптор і архітектор Джованні Лоренцо Берніні, який створив проект колонади на площі перед собором св. Петра, а також багато монументальних скульптур у Римі. Караваджо і Карраччі створили нові важливі напрямки в живописі. Венеціанський живопис пережив короткий період підйому у ХVІІІ ст., коли діяли художник-пейзажист Каналетто і творець декоративних розписів і фресок Джованні Баттіста Тьєполо.
Італія дала світу багато талановитих живописців, і в ХХ ст. Амедео Модільяні прославився своїми меланхолічними оголеними фігурами з характерними витягнутими овальними обличчями і мигдалеподібними очима. Джорджо де Кіріко і Філіппо розвили метафізичний і сюрреалістичний напрямки в живописі, вони здобули популярність після Першої світової війни. Багато італійських художників, включаючи Умберто Боччоні, Карло Карра, Луїджі Руссоло, Джакомо Бала і Джино Серверіні, належали до футуристичної течії, модної у 1910-1930-х роках. Представники цього напрямку частково успадкували техніку кубістів і широко використовували правильні геометричні форми.
Після Другої світової війни молоде покоління художників у пошуках нових шляхів звернулося до абстрактного мистецтва. Лучо Фонтана, Альберто Буррі та Еміліо Ведова відіграли ключову роль у післявоєнному відродженні італійського живопису. Вони заклали підвалини того, що пізніше отримало назву "мистецтво убогості" (arte povere). Останнім часом міжнародне визнання завоювали Сандро Кіа, Міммо Паладіно, Енцо Куккі і Франческо Клементе.
Чимало європейських та американських країн організували в Італії свої академії. Найстаріша і найбільш знаменита - Французька академія в Римі, заснована в 1666 році. Інші іноземні інститути, які в основному спеціалізуються в галузі мистецтв та археології, знаходяться у Флоренції, Болоньї, Неаполі, Римі, Мілані і Туріні. Американська академія в Римі пропонує бажаючим курси з архітектури, живопису, скульптури, вивчення античного світу і музичної композиції.
В усіх великих і в багатьох середніх містах є чудові бібліотеки. Крім спеціальних та університетських бібліотек, існують також національні і провінційні бібліотеки, які безплатно обслуговують учнів. Найбільші бібліотеки Італії: Ватиканська бібліотека, Бібліотека Сенату, Бібліотека Палати депутатів і Центральна національна бібліотека в Римі; Бібліотека Амброзіана, національна бібліотека Брайдензе і бібліотека Комерційного університету Луїджі Бокконі в Мілані; Бібліотека Медічі Лауренціано і національні бібліотеки у Флоренції, Неаполі і Венеції. Для організації тимчасового користування книгами створено національну систему книгообміну.
У знаменитому Ватиканському музеї зібрані всесвітньо відомі витвори мистецтва та античної старовини. Інші великі музеї - Капітолійський музей, галерея Боргезе, Національний музей і Вілла-Джулія в Римі; галерея Уффіці і палаццо Пітті у Флоренції, музей Полді - Пеццолі і Пінакотека Брера в Мілані, Міський музей у Болоньї і Національний археологічний музей у Неаполі.
Італійські кінокартини здобули всесвітнє визнання в період після закінчення Другої світової війни, що сприяло стабільному розвитку кіноіндустрії. У той час утвердився напрямок в італійській кінематографії - неореалізм.
У Венеції щороку проводиться кінофестиваль "Міжнародна виставка кіномистецтва".
Багато митців визнають Італію світовою скарбницею культури й мистецтва, адже тут були закладені підвалини архітектурних стилів та інших традицій, що позитивно і грандіозно відзначилось на традиціях будування і проектування великих пам'яток. [13]
.2. Чинники розвитку рекреаційних комплексів Флоренції
Флоренція - місто в Італії, розташоване у північній частині Апеннінського півострова, на річці Арно, біля підніжжя Тоскано-Емілійських Апеннін. Флоренція - значний економічний та один з найважливіших культурно-історичних центрів країни. В місті знаходиться один з найстаріших університетів Італії (1321 р.). Скарбами мистецтва і пам'ятниками багатовікової історії Флоренція притягує до себе численних туристів із усіх країн світу. У місті збереглося чимало вузьких середньовічних вулиць з будинками-фортецями, але все-таки переважають пам'ятки архітектури Відродження - епохи її найвищого розквіту.
Рекреаційні комплекси у Флоренції розбудовувалися відповідно до пануючого населення та його настроїв і уподобань, тому вони й характеризуються такою насиченістю.[15]
Перше поселення на території Флоренції заснували етруски близько 200 р. до н.е. В 6 ст. Флоренцію захопили лангобарди, в кінці 8 ст. - франки.
З 962 р. Флоренція входила в склад Римської імперії. В цей час, як і в інших італійських містах, у Флоренції були храми, терми, амфітеатр, і, звичайно, головна площа - форум. Після розпаду імперії Флоренція, як і інші міста Італії, пережила спочатку набіги варварів, а потім і феодальні війни. З 1057 р. стала центром маркграфства Тусції (Тоскани). Населення під покровительством герцогів Тосканських досягнуло значного благополуччя, місто росло і збагачувалось.
З 12 ст. Флоренція стає значним торгівельним і промисловим центром.
На початку 13 ст. між торгово-ремісничими верствами (пополанами) та промисловою знаттю Флоренції склалися вкрай напружені відносини.
Значну роль у житті Флоренції з 13 по 15 ст. відігравала родина флорентійських банкірів Медічі. Найбільшої могутності Медічі досягли за правління Козімо Старшого (1434-1462) та Лоренцо Пишного (1469-1492). Медічі сприяли розвитку науки і мистецтва, підтримували флорентійських поетів, художників, філософів. При Козімо Старшому створювалось ядро знаменитої галереї Уфіцці.
В епоху Відродження Флоренція була одним з основних осередків науки і культури Італії. Тут виникла флорентійська школа живопису, жили і працювали художники Леонардо да Вінчі (тут він створив свій шедевр Джоконду ), Мозаччо, С.Ботічеллі, Джотто, Д.Гірландайо, скульптори Донателло, Лука делла Роббіа, Мікеланджело, поет Данте, письменники Н.Макіавеллі та Дж.Бокаччо, вчений Г.Галілей та ін.
З кінця 1504 року впродовж чотирьох років у Флоренції працював великий Рафаель, створюючи своїх знаменитих мадонн. В 1580 р. у Флоренції створено Флорентійський гурток , який об єднував поетів, музикантів та філософів. Але квітуче життя Флоренції було перерване у кінці 15 ст. нашестям армії французького короля Карла VIII. В період з 1814 по 1859 рр. Флоренція - столиця великого герцогства Тосканського, з 1860 р. входить до складу Сардінського королівства. З 1865 по 1871 рр. Флоренція - столиця об єднаного Італійського королівства.
З вершини найближчого горба чітко виділяються три головні визначні пам'ятки Флоренції, що підносяться над морем черепичних дахів: купол собору Санта Марія-дель-Фьорі, дзвіниця Джотто і струнка башта Синьорії (Палаццо Веккьо) середньовічної міської ратуші.
Флоренція - унікальне місто, що дало світу найбільших майстрів образотворчих мистецтв і прославлена батьківщина Ренесансу.
Династія Медичі, що правила Флоренцією до першої половини XVIII століття, всіляко сприяла розвитку мистецтв і розквіту міста як світового культурного центра. Флоренція - це місто, що надихало таких майстрів образотворчого мистецтва як Донателло, - один з "батьків Відродження", визнаний геній Мікеланджело, Леонардо да Вінчі, Сандро Боттічеллі і багато інших. Їх роботи сьогодні захоплюють відвідувачів музеїв і картинних галерей Флоренції. [13]
До цих пір Флоренція виправдовує ім'я, дане їй римлянами, що заснували біля берегів Арно військову колонію названу Флорентієй, тобто "квітуча". Розквіту Флоренції не перешкодили ні запекле протистояння гибелінов і гвельфів - двох антигоністичних політичних таборів Флорентійського дворянства в XIII столітті, ні опір спробам Папської держави захопити владу над містом, ні жорстоке придушення волелюбності Флорентійців і спалювання Джіроламо Савонаролі наприкінці XV століття.
Флоренція - унікальне місто, що дало світу найбільших майстрів образотворчого мистецтва і прославлена батьківщина Ренесансу, місто, яке славиться на весь світ своєю традиційною виставкою і ярмарком квітів, що пишно прикрашають його бульвари, сквери, газони.
III. Основні історико - архітектурні рекреаційні комплекси Флоренції
3.1 Найдавніші архітектурні комплекси
Баптистерій - найстародавніша будівля Флоренції. Його повна назва - Баптистерій св. Іоанна Хрестителя (Сан Джованні Батисту). Флорентійці вважали Іоанна Хрестителя своїм святим покровителем. Можливо й тому Баптистерій найбільш шанобливий флорентійцями серед церковних установ. Про нього згадував у вигнанні Данте, називаючи його "Прекрасним Сан-джованні".
Перші згадки про Баптистерій святого Іоанна і кафедральний собор відносяться до V століття, хоча точна дата споруди невідома. Баптистерій був споруджений в північно-східній частині внутрішнього кільця стін Флоренції на розвалинах римських споруд. З тих пір будівля кілька разів перебудовувалася, але при цьому зберегла первинну восьмигранну форму і мармурове облицьовування.
Церква Святого Іоанна стає частиною історії з 4 березня 897 року, коли Амадео - римський князь і представник імператора вершив суд в портику, розташованому напроти "Базиліки Святого Іоанна Хрестителя". У цей період Баптистерій стає Кафедральним собором Флоренції. Нарешті був закінчений восьмигранний купол і прибудована напівкругла аспіда в західній частині будівлі, в якій розмістився вівтар. У 1113 році в церкві був похований єпископ Ранієрі. [6;27-29]
Аж до 1128 року Церква Святого Іоанна продовжує виконувати роль кафедрального собору, одночасно залишаючись Баптистерієм. В ті роки обряд святого таїнства проводився тільки двічі в рік, тому необхідно було мати декілька дверей, щоб натовпи віруючих могли потрапити в собор. Не забуватимемо, що в цей час у Флоренції було приблизно 30 тис. жителів, а навколо міста зводилося вже четверте кільце стін, що охоплює площу принаймні в два рази більшу, ніж третє.
У цей же період (до середини 12 століття) почалася зовнішня обробка Баптистерія. Для облицьовування використовували білий і зелений мармур, що закрив основу стін, складених з пісковику. Мармурова мозаїка стала символом руху до Ренесансу. По своїй елегантності Баптистерій утілював душу Флоренції; він став прототипом майбутньої Романської архітектури і послужив моделлю для Леона Баттісти Альберті, коли він приступив до роботи по завершенню фасаду церкви Санта-Марії Новелла в 1470 році. Восьмигранні блоки, декоровані строгими білими і зеленими смугами, стали типовими елементами Романського стилю, що зустрічаються також в Пізі та інших містах Італії. Дуже цікаві і вікна будівлі, прикрашені поперемінно то стрільчастими, то напівкруглими гратами, - класична прикраса для архітектури Ренесансу.
Однією з головних прикрас Баптистерія є двері. У Баптистерій ведуть троє бронзових дверей. Південні двері - роботи Андреа Пізано (1330 рік). На них розташовано 28 рельєфів, що зображають житіє Іоанна Xрестителя. Північні двері були виконані Лоренцо Гиберті в період з 1403 по 1424 рік після перемоги в конкурсі з Брунеллеські. 28 рельєфів цих дверей представляють епізоди з життя Христа. Східні двері - знамениті Брами Раю - також були виконані Лоренцо Гиберті з 1425 по 1452 рік. На цих дверях автор помістив 10 складних позолочених рельєфів з сценами із Старого завіту і з великою кількістю персонажів.[7;43-44]
.2 Рекреаційні комплекси Середньовіччя
Середньовічна архітектура дуже яскраво виявила себе у спорудженні та проектуванні рекреаційних комплексів Флоренції. Адже саме у Італії певною мірою виникли середньовічні архітектурні стилі, кожен із яких вражав новизною і пишністю форм, що збагачувало архітектурну спадщину.
У певній мірі середньовічні архітектурні стилі проявили себе й у Флоренції.
Палаццо Веккйо (Старий Палац) було спроектовано в 1298 році Арнольфо ді Камбіо. З того часу палац став головною архітектурною пам яткою Флоренції. В період з 14 по 16 ст. у початковий проект ді Камбіо вносились певні зміни та доповнення. В цих роботах приймали участь відомі майстри того часу - Вазарі, Кронака і Буонталетті. У палац можна попасти через дворик, який облаштовано у стилі епохи Відродження. Сама будівля викладена з рустовки (шорстких кам яних блоків). Наверху проходить галерея, яка завершується зубцями. Фасад під арками галереї прикрашений фресками з дев ятьма гербами комун міста. Могутні зубчасті стіни Палаццо складені з неполірованих плит коричневого каменю. На фасаді перед входом знаходиться медальйон з монограмою Христа, обрамлений фігурами левів. Шедевром флорентійського мистецтва є двері Палаццо Веккйо - композиційно завершений витвір мистецтва. Двері виготовлені з мармуру, кількість відтінків якого та поєднання з позолотою деталей створюють багату гамму світлових і колірних ефектів. Усередині Палаццо знаходяться грандіозний Зал Ради п ятисот (призначався для засідань Великої народної ради), Аудієнц-зал, зал Елеонори Толедської та Зал.
Палац Медічі-Ріккарді почав будуватися в 1444 році за життя Козімо Медічі. Проект палацу було створено архітектором
М.Мікелоцці. В плані ця будівля являє собою майже правильний квадрат з квадратним двором у центрі. Палац є трьоповерховим. Спочатку він по фасаду мав десять вікон, але в 17 ст. його продовжили ще на 7 вікон. З зовнішньої сторони палацу, на куті другого поверха, розміщено родинний герб Медічі шість пілюль, що нагадують про первісну професію предків Медічі - лікування. На першому поверсі розміщувались підсобні приміщення, житлові - на третьому. На другому поверсі знаходились пишні парадні зали і палацова капелла., стіни якої від самої підлоги до стелі були розписані фресками Б.Гоццолі. Лоренцо Медічі, як і його предки, був цінителем мистецтва, знавцем давньоримської літератури та філософії. Він збирав витвори мистецтва, і скоро палац став місцем зберігання унікальних художніх творів. В середині 17 ст. Медічі продали свій палац маркізу Ріккарді - звідси і назва палацу Палаццо Медічі-Ріккардо . Зараз там знаходиться музей. [8;21-23]
На лівобережній частині Флоренції знаходиться Палаццо Пітті. Цей палац є зразком архітектури Відродження. Його було споруджено для родини Пітті у середині 15 ст. Довжина палаццо складає 201 м, висота - 37 метрів. Трьоповерховий палац Пітті збудовано з дикого каменю. Фасад палацу позбавлений будь-яких прикрас. У палаці міститься картинна галерея - одна з найкращих в Італії. Галерея заснована близько 1620 року, складається переважно з творів італійського живопису 16-17
Похожие работы на - Рекреаційні комплекси Флоренції Курсовая работа (т). Туризм.
Реферат: Виды уголовных наказаний
Реферат по теме Сергей Фёдорович Ахромеев
Дипломная Работа На Тему Учет Производственных Запасов В Строительных Организациях На Примере "Ооо Стройдом"
Курсовая работа по теме Intercultural Competence in teaching
Отчет По Практике Документовед
Реферат по теме Внешняя торговля России: структура и направления
Отан Ана Достығымыз Жарасқан Эссе
Курсовая Работа По Педагогике Здоровьесберегающие Технологии
Небольшое Сочинение По Стихотворению Зимнее Утро
Математическая Логика Реферат
Шпаргалка: Морфология русского языка
Реферат: Философские проблемы современной техники в работах К. Ясперса
Реферат по теме Реакции лимфоцитов на механические и осмотические воздействия при водной депривации
Реферат: Шпоры по Конституционному праву
Курсовая Работа На Тему Денежно-Кредитная Политика Центрального Банка Российской Федерации
Сочинение Социальные Проблемы Молодежи
Реферат по теме Стрекопытовский мятеж
Реферат: Nature Nurture Or Both Essay
Реферат На Тему Безопасность При Эксплуатации Криогенных Установок
История Программирования Реферат
Похожие работы на - Инфляция спроса и предложения
Реферат: Обработка результатов научных исследований
Доклад: Успенский собор Московского Кремля