Рекомендації щодо формування конкурентних переваг підприємства на ринках з поглибленою диференціаціє продукту. Курсовая работа (т). Эктеория.

Рекомендації щодо формування конкурентних переваг підприємства на ринках з поглибленою диференціаціє продукту. Курсовая работа (т). Эктеория.




💣 👉🏻👉🏻👉🏻 ВСЯ ИНФОРМАЦИЯ ДОСТУПНА ЗДЕСЬ ЖМИТЕ 👈🏻👈🏻👈🏻



























































Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.


Помощь в написании работы, которую точно примут!

Похожие работы на - Рекомендації щодо формування конкурентних переваг підприємства на ринках з поглибленою диференціаціє продукту

Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе


Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе


Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе


Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе


Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе


Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе


Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе

Нужна качественная работа без плагиата?

Не нашел материал для своей работы?


Поможем написать качественную работу Без плагиата!

практични й рекомендац я диференціаці я продукт


В епоху глобалізації і міжнародної інтеграції
виробництва основним критерієм його ефективності і привабливості продукції, що
випускається, є конкурентоспроможність. Спосіб вирішення проблеми забезпечення
конкурентоспроможності підприємства зумовлює вибір моделі економічного
розвитку, яка визначає його місце у високо-інтегрованому світовому
господарстві. Сьогодні боротьба за споживача йде не на рівні якості або ціни
товару, а на рівні можливостей підприємства запропонувати втілену в товарі нову
споживчу властивість. Оскільки диференціація продукції підвищує
конкурентоспроможність, виробники зацікавлені в її посиленні й вживають
активних заходів у цьому напрямі. Вирішення цього завдання потребує розробки
науково-методичного забезпечення процесів оцінювання та формування ефективних і
стійких конкурентних переваг підприємства.


Значний науковий внесок в дослідження
теоретичних проблем конкуренції, конкурентних стратегій, конкурентоспроможності
та конкурентних переваг підприємств внесли такі закордонні вчені, як Д. Аакер,
І. Ансофф, Г. Ас-сель, К. Боумен, Ф. Вірсема, Д. Дей, Т. Левітт, М. Мескон, Г.
Мінцберг, М. Портер, К. Прахалад, М. Тресі, Г. Хемел, Ф. Котлер, Ж.-Ж. Ламбен,
Дж. Робінсон, А. Сміт, Е. Чемберлін, та ін. Крім того дані питання розглядала
велика кількість вітчизняних дослідників, таких як: С. Б. Авдашева, Г.Л. Азоєв,
В.Д. Андріанов, О.Н. Бєлєнов, О.С. Віханський, Е.П. Голубков, П.С. Зав’ялов,
И.В. Ліпсіц, Н.М. Розанова, О.Г. Туровець, И.П. Фамінський, Р.А. Фатхутдинов,
А.Ю. Юданов та ін. Однак низку завдань теоретико-методичного обґрунтування
класифікації, оцінювання, підтримки та формування конкурентних переваг
підприємства саме на ринках з поглибленою диференціацією продукту розроблено
недостатньо повно і за сучасних умов господарювання вони вимагають уточнення та
розвитку.


Метою дослідження є узагальнення та розвиток
теоретичних і методичних основ, а також розроблення практичних рекомендацій
щодо формування конкурентних переваг підприємства на ринку з поглибленою
диференціацією продукту.


Досягнення поставленої мети обумовило
необхідність вирішення таких завдань:


·       розкрити сутність та зміст поняття
«конкурентні переваги»;


·       розглянути особливості формування
конкурентних переваг наринках з поглибленою диференціацією продукту;


·       розробити рекомендації щодо
формування конкурентних переваг на ринках з поглибленою диференціацією
продукту.


Об’єкт дослідження - процеси успішного
функціонування підприємства у конкурентному середовищі.


Предмет дослідження - теоретичні, методичні та
практичні аспекти формування та розвитку конкурентних преваг підприємства на
ринках з поглибленою диференціацією продукту.


Методи дослідження. У процесі дослідження
доцільно використати системний підхід, застосування якого потребує об’єкт
дослідження. В рамках даного підходу слід скористатися такими методами пізнання
як: аналіз і синтез опрацьованої інформації (основні поняття та характеристики
предмету дослідження), дедукція (спочатку проаналізовано конкурентні переваги
підприємства, а потім а потім розроблено рекомендації щодо їх формування на
ринках з поглибленою диференціацією продукту), конкретизація, аргументація,
порівняння основних понять та визначень конкурентних переваг.


Крім того, за допомогою методу узагальнення слід
розробити власні рекомендації та висновки. Теоретичною і методологічною основою
проведених у курсовій роботі досліджень стали наукові концепції і теоретичні
розробки провідних вітчизняних і зарубіжних вчених, матеріали наукових
конференцій, економічної та тематичної періодики в галузі конкуренції,
конкурентоспроможності підприємств, конкурентних переваг.







1.Теоретичні основи конкурентних
переваг підприємства




В сучасній економічній науці дуже багато
наукових праць присвячено проблемі конкурентоспроможності підприємства,
конкурентним перевагам суб’єктів ринку, важливості формування ефективної
конкурентної стратегії організації.


Більшість дослідників розглядають конкурентну
перевагу з позиції споживача як особливість, яка дає їм суттєву вигоду чи
благо, та схиляються до думки, що в основі конкурентної переваги повинна бути
споживча цінність, але в сучасній літературі немає чіткого визначення сутності
даного поняття. Нами була зроблена спроба систематизувати визначення поняття
«конкурентні переваги», яку висвітлено в табл.1.1.






Таблиця 1.1 Підходи до визначення конкурентних
переваг підприємства




Кон.
переваги є головною метою й рез.
господарської діяльності підприємства і проявляються або в більш низьких, ніж
у конкурента витратах, або у спроможності вимірювати і кон.
додану вартість, яка перевищує додаткові витрати від диференціації.

Конк.
перевага - це характеристики і властивості товару, що створюють для
підприємства певний пріоритет над конкурентами.

Конкурентні
переваги є ексклюзивною цінністю, якою володіє система і яка дає їй перевагу
над конкурентами.

Конк.
перевага - рівень ефективного використання наявних у розпорядженні фірми (а
здобувають також для майбутнього споживання) всіх видів ресурсів. Конк.
переваги є конц. проявом
переваги над конкурентами в економічній, технічній, орган.
сферах діяльності під.,
які можна виміряти екон.
пок. (додатковий
прибуток, більш висока рен.,
ринкова частка, обсяг продаж).

Таблиця. Підходи
до визначення конкурентних переваг підприємства




Конкурентна
перевага підприємства - це результат більш ефективного за конкурентів
управління процесами формування і розвитку таких якісних і кількісних
властивостей продукту, які представляють цінність для покупця. Процеси
формування і розвитку конкурентних переваг продукту реалізуються
функціональними сферами діяльності підприємства: виробничою,
фінансово-інвестиційною, маркетинговою, науково-дослідницьких розробок (НДР)
та інноваційною.

Кон.
перевага є від.
категорією, що проявляється в конкурентному середовищі, має стійкість і
високий рівень адаптації до умов, що змінюються, та визначає можливості
ефективного функц.
підприємства. Конкурентні переваги мають властивості відносності,
динамічності, адаптивності.

Конк.
переваги - сильні сторони під, якщо вони забезпечують перевагу над конк.
і є дуже важливими для цільового ринку.

Конкурентні
переваги мають порівняльний, а отже, відносний, а не абсолютний характер,
оскільки вони можуть бути оцінені лише методом порівняння характеристик, які
впливають на економічну ефективність продажу.

Конкурентні
переваги підприємства є сукупністю внутрішніх і зовнішніх можливостей,
компетенцій та динамічної спроможності, що забезпечують домінування
підприємства з певною часткою відповідного релевантного ринку.

Відмітні підходи щодо визначення поняття
«конкурентні переваги» запропонували М. Портер та Ж.-Ж. Ламбен. М. Портер
наголошує на тому, що джерело конкурентної переваги компанії полягає в способі,
яким її види діяльності виконуються і посилюють один одного. Для того, щоб
забезпечити їх вдале співіснування, потрібна чітка стратегія. Стратегічний
вибір видів діяльності слугує фундаментом не тільки конкурентної переваги, але
й стійкості цієї переваги. Необхідно відрізняти поняття операційної
ефективності та стратегії. Під операційною ефективністю він має на увазі
виконання подібних операцій краще, ніж інші. А під стратегічним позиціонуванням
- здійснення нових, інших видів діяльності, або схожої діяльності, але іншими
шляхами. Ж.-Ж. Ламбен запропонував власне поняття та визначення конкурентної
переваги. Він визначив конкурентну перевагу як характеристики і властивості
товару (марки), які створюють для організації певну перевагу над своїми прямими
конкурентами. Ці характеристики можуть бути найрізноманітнішими та відноситися
як до самого товару (базової послуги), так і до додаткових послуг, що
супроводжують базову, до форм виробництва, збуту чи продажу, які є специфічними
для підприємства чи товару. Зазначена перевага є відносною і визначається
порівняно з конкурентам який займає найкращу позицію на ринку чи в сегменті
ринку.


Конкурентні переваги мають чимало характеристик,
серед яких найчастіше виділяють:


·       відносність (може бути оцінена лише
шляхом порівняння характеристик, які впливають на ефективність продаж);


·       прив'язаність до конкретних ринкових
умов і причин (товар, який має переваги в ціні на одному географічному ринку,
може не мати цієї переваги на


·       залежність від впливу багатьох
різнорідних неконтрольованих чинників (наприклад, сучасна технологія сприяє
створенню переваг у сфері дизайну, якості, але може погіршувати параметри
собівартості виробу внаслідок високих витрат на придбання).


Отже, конкурентні переваги - це наявність у
підприємства певних ресурсів, властивостей, які роблять його більш
конкурентоспроможним в порівнянні з іншими підприємствами, що функціонують/
можуть функціонувати в тій самій сфері.


В основі конкурентних переваг лежать ресурси
фірми - технічні, технологічні, кадрові, фінансові, інформаційні, просторові,
управлінські, організаційні тощо. Але конкурентні переваги - це не просто
наявність цих ресурсів, це, перш за все, ефективне використання всіх видів
ресурсів, їх вдала комбінація.


Дослідники впевнені в тому, що для того аби
перевага приносила перемогу у боротьбі із конкурентами, вона має відповідати
наступним вимогам:


        забезпечувати підприємству ринкове
положення, на тривалий час вигідно відрізнити його від конкурентів;


        бути націленою на специфічні запити
клієнта, що дозволить принести користь цільовій групі споживачів;


        спиратися на специфічні, оригінальні
здатності й ресурси підприємства, які не піддаються імітації з боку конкурентів;


        мати інноваційний характер для
визначення напрямів і встановлення пріоритетності заходів щодо управління
підприємством.


Разом з тим, конкурентні переваги повинні бути
стійкими та гнучкими, щоб піддаватися адаптації до змін у ринковому середовищі,
формуватися на стратегічному рівні з урахуванням взаємодії і погодженості усіх
функціональних сфер діяльності підприємства, що дозволить підприємству
раціонально управляти ресурсами та бути конкурентоспроможним на ринку в
довгостроковій перспективі в цілому.


Узагальнюючи наведені визначення конкурентних
переваг, слід зазначити, що їхня сутність здебільшого виявляється через такі
характеристики як: здатність підприємства ефективно розподіляти ресурси,
досягаючи більш стійкого і тривалого положення на ринку ніж конкуренти;
сукупність характеристик, властивостей, ресурсів, цінностей, якими володіє
підприємство і які забезпечують йому перевагу над конкурентами; результат більш
ефективного за конкурентів управління процесами формування і розвитку якісних і
кількісних властивостей продукту, що мають цінність для покупця.


Огляд економічної літератури свідчить про
існування значної кількості різновидів конкурентних переваг, які класифікують
за такими ознаками: в залежності від рівня ієрархії; за характером динаміки прояву;
за можливістю імітації; за характером виникнення; за сферою виникнення; за
тривалістю реалізації та ін.


Так, М. Портер поділяє конкурентні переваги на
п'ять видів:


·       нові запити покупців чи ті запити,
що змінилися


·       поява нового сегмента галузі, як
правило, за рахунок освоєння нової продукції


·       зміна вартості чи наявності
компонентів виробництва


·       зміна державного регулювання в таких
сферах, як стандарти, охорона навколишнього середовища і т.п.


Варта уваги спроба класифікації конкурентних
переваг, зроблена Р.А.Фатхутдіновим. Згідно з його класифікацією, конкурентні
переваги групуються за ознаками їх відношенням до системи (організації, країни,
тощо), сфери виникнення, змісту фактора переваги, методу або засобу її
отримання, місця реалізації, часу (тривалості) реалізації, виду отримуваного
кінцевого результату[18, с. 205-210].


Згідно з класифікацією конкурентних переваг,
зробленої Г.А. Азоєвим та А.П.Челенковим, форми прояву класифіковано за
наступними критеріями: характером джерела, ініціатором, терміном дії, рівнем
ієрархії, відношенням до ціни, можливістю імітації та сферою прояву[3, с. 50].


Найбільш вдала, на наш погляд, класифікація
конкурентних переваг підприємства зображена на рис.1.1, яку пропонує у своїй
праці А. В. Войчак та Р.В.Камишніков.


Наведена класифікація конкурентних переваг
підприємства, на нашу думку, сприятиме кращому їх розумінню, правильному
орієнтуванню при їх створенні і досягненні відповідних результатів.




Рис. 1.1. Класифікація конкурентних переваг за
різними ознаками [23, с. 51]




Щоб бути конкурентоздатним на ринку,
підприємство повинно володіти унікальними конкурентними перевагами. Це так
звані переваги стратегічного рівня. Завдяки перевагам у наявних ресурсах чи
перевагам, що забезпечують операційну ефективність можна досягти лише
тимчасового результату, в сучасних умовах цього не достатньо. Тому важливим
напрямком формування конкурентних переваг є розробка фірмою ефективної
стратегії розвитку, яка базуватиметься на унікальному позиціонуванні компанії,
орієнтації на унікальні види діяльності. Саме це дасть змогу забезпечити
довгострокові конкурентні переваги.


Пришвидшені темпи змін у структурі потреб
споживачів, розбіжності між вимогами ринку та можливостями підприємств, викликані
збільшенням впливу зовнішніх чинників на діяльність й управління підприємствами
та несприятливою соціально-економічною ситуацією в Україні в цілому,
обумовлюють необхідність здійснення підприємствами систематичного моніторингу
спрямованості впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на конкурентоспроможність
для формування та збереження стійких конкурентних переваг.


Формування конкурентних переваг визначається
безліччю факторів, передусім споживчими властивостями товарів, мірою їх
маркетингової підтримки, характеристиками цільових ринків, поведінкою
споживачів, потенціалом і ресурсами підприємства тощо. Набір факторів, які
визначають конкурентні переваги підприємства, виявляється настільки значимим і
своєрідним, що неможливо запропонувати єдину методику збирання даних стосовно
їхньої обробки та ідентифікації для прийняття відповідних рішень, але можна
виділити найбільш значущі:


·       відмінна якість, що являє собою
підвищену цінність для покупців або за рахунок зменшення їх затрат, або за
рахунок підвищення ефективності продукції для задоволення потреб споживачів;
·       нові запити покупців чи ті запити,
що змінилися;


·       поява нового сегмента галузі за
рахунок освоєння нової продукції;


·       зміна вартості чи видів компонентів
виробництва;


·       зміна державного регулювання в таких
напрямках, як стандарти, охорона навколишнього середовища тощо;


·       швидкість створення та реалізації
інновацій;


·       здатність відмовитися від існуючої
конкурентної переваги на користь формування нової, більш ефективної;


·       удосконалення власного виробництва;.


·       ефективне використання всіх видів
ресурсів та їх оптимальне структурне співвідношення.


Так, Ж.-Ж. Ламбен виділяє три групи факторів,
які забезпечують конкурентну перевагу:


·       відмінна якість, що являє собою
підвищену цінність для покупців за рахунок зменшення їх затрат або за рахунок
підвищення ефективності товару. Така зовнішня конкурентна перевага забезпечує
підвищену ринкову владу, тобто може змусити ринок платити вищу ціну;


·       витрати підприємства менші за
рахунок високої продуктивності. Така внутрішня конкурентна перевага робить його
більш прибутковим;


·       ключові компетенції - особливій
навички чи новітні технології, які створюють унікальну цінність для
споживачів[16, 369-373].


На рис. 1.2 можна побачити, що усі фактори
впливу на конкурентні переваги підприємства можна умовно розділити на зовнішні
й внутрішні.


Таким чином, конкурентні переваги не лише
впливають на рівень конкурентоспроможності підприємства, але й є джерелом
розширення можливостей зі зниження витрат, покращення якості продукції,
гнучкості реагування на попит, раціонального використання ресурсів,
впровадження інновацій, вироблення оптимальних шляхів виходу з фінансових та
економічних проблем, адаптивності системи управління підприємством до змін
внутрішнього і зовнішнього середовищ, що є передумовами формування і розвитку
дієвої системи управління конкурентними перевагами підприємства.




Рис.1.2. Фактори впливу на формування
конкурентних переваг підприємства[28, c.69]




2.Особливості конкуренції на ринках
з поглибленою диференціацією продукту




У багатьох галузях господарства
товари, які випускаються фірмами, є диференційованими. З тієї чи іншої причини
споживачі розглядають марку кожної фірми як таку, що відмінна від марок інших
фірм. У продукції є розбіжності (реальні чи уявні), які дозволяють продавцю
назначати свою ціну. Це модель "диференціації продуктів". Під цим
терміном розуміють всі фактори, які обумовили відносно стійку перевагу
покупців, віддаючи одним видам взаємозамінній продукції порівняно з
іншими[12,с. 142].


На сьогодні існує безліч трактувань
поняття «диференціація продукту», розглянемо найбільш розповсюджені з них.


Одні вчені розглядаютьдиференціацію
продукту як відмінності в близьких товарах (замінниках), які розрізняють
споживачі й які використовують як метод конкурентної боротьби монополії з метою
привласнення максимальних прибутків залежно від ступеня розрізнення. Інші вчені
стверджують, що диференціація - властивість продуктів компанії певним чином
вирізнятися від продуктів конкурентів і ця особливість складає певну
цінність.Диференціація продукту споживачами, величини суспільне необхідних
витрат на виготовлення товарів-замінників (субститутів) встановлюються
неоднакові ціни на них, а отже, зростає значущість диференціації продукту.Він
виділяє видиму реальну (наприклад, марки телевізорів) та невидиму незначну
(наприклад, різновиди прального порошку) диференціаціюпродукту. Невидиму
диференціацію продукту намагаються посилити конкуруючі компанії за допомогою
надмірної реклами з метою підвищення цін та зростання прибутків.


В економічних словниках поняття
«диференціація продукту» визначається як індивідуалізація
продукції, надання їй нових властивостей, що відрізняють її від аналогічної
продукції інших фірм. Це може бути нова якість товару, фірмова марка, характер
упакування, особливе обслуговування тощо, в результаті чого продукція
відрізняється на ринку. На неї виникає особливий попит завдяки тому, що частина
покупців надає перевагу саме їй. Внаслідок цього продукція певною мірою
«монополізується», що дозволяє власникові підвищувати на неї ціни, отримувати
прибуток[32, с. 185].


Залежно від особливостей продукту і
підприємства може бути реалізовано одне чи кілька напрямків диференціації.
Головне - не просто домогтися унікальності продукції, необхідно, щоб вона була
усвідомлена покупцем, який оплачує витрати на диференціацію.
На
рис. 2.1 зображені найсуттєвіші джерела унікальності продукції підприємства,
які допоможуть забезпечити попит на продукт.









Рис. 2.1. Джерела унікальності
продукції підприємства




Оскільки диференціація продукції
підвищує конкурентоспроможність, виробники зацікавлені в її посиленні й
вживають активних заходів у цьому напрямі. Існують різні причини, що породжують
диференціацію продуктів, основні з них зображені на рис. 2.2.


Головним фактором диференціації,
безсумнівно, є якість продукту, вимірювана багатьма параметрами. Це стосується
як основних, так і додаткових споживчих властивостей продуктів.При цьому
практика показує, що на зрілому, насиченому ринку саме додаткові властивості
визначають долю товарів. Крім основних і додаткових властивостей, якісні характеристики
товарів відзначаються урахуванням або не урахуванням особливих запитів окремих
груп споживачів. Важливою якісною характеристикою продукту є його місце
розташування.









Рис. 2.2. Фактори диференціації
продукту




Відмінності в сервісі поєднують у
другу (після якості) велику групу факторів диференціації. Справа в тому, що
цілому ряду продуктів, особливо для технічно складних споживчих товарів і
багатьох товарів виробничого призначення, властивий довгостроковий характер
взаємин продавця й покупця. Дорога машина повинна справно працювати не тільки в
момент здійснення покупки, а й протягом усього терміну служби.Повний цикл
сервісу включає передпродажне обслуговування, сервіс у момент купівлі, після
продажне обслуговування.У результаті той самий продукт як би розкладається на
цілий спектр різновидів, що значно відрізняються за своїми сервісними
характеристиками і тому стають начебто зовсім різними товарами.


Третя велика група факторів
диференціації продукту пов'язана з рекламою. По-перше, реклама, як
фотореактиви, «проявляє» приховані в товарі відмінності від йому подібних.
По-друге, вона сприяє формуванню нових потреб. По-третє, реклама сприяє
диференціації продуктів там, де дійсної різниці між ними немає.


Усі перераховані фактори
диференціації продукту зовсім свідомо враховуються фірмами при формуванні своєї
ринкової ніші. Для цього існують стандартні процедури. Наприклад, морфологічний
аналіз передбачає складання свого роду шахової таблиці основних якостей товару.


Але, звичайно, великий комерційний
успіх не можна формалізувати. Він приходить, якщо фірмі вдається намацати
справжню незадоволеність певної верстви споживачів якісними, сервісними або
рекламними властивостями існуючих товарів.


Диференціація продукту дає вигоду як
для виробника,так і для споживача. На рис. 2.3 розглянуто основні з них.




Рис. 2.3. Вигоди від диференціації
продукту




Як видно, вигоди, насамперед, лежать
у ціновій сфері, тому що для виробника це спосіб диктувати ціни й діставати
підвищений прибуток, а споживач, незважаючи на високу якість та найкращу
рекламу, при занадто великих завищеннях цін просто купить стандартний або інший
диференційований товар і обере для себе найкращу ціну.


На сьогодні диференціація продукту
властива не кожному ринку. Виходячи з мікроекономічного аналізу, спостерігаємо
диференціацію продукту на ринку з монополістичною конкуренцією та частково з
олігополією. В табл. 2.1 наведена структура ринку та її характерні ознаки[11,
c.127].









Таблиця 2.1. Ознаки конкурентних
ситуацій сучасного ринку




Фірми в умовах чистої конкуренції
роблять стандартизовану, або однорідну, продукцію; виробники в умовах
монополістичної конкуренції випускають різновиди даного продукту. При цьому
диференціація продукту може приймати ряд різноманітних форм.


Монополістична конкуренція,
породжувана диференціацією продукту, на сьогодні найбільш розповсюджена і є
провідною формою конкуренції. Диференціація товару є важливим досягненням ринку
монополістичної конкуренції, тому що вона адаптує товар до споживчого попиту.


Отже, в умовах монополістичної конкуренції
значний розвиток конкуренції поєднується з незначною монопольною владою над
ринком. Ринок сегментується, кожна фірма формує свій мікро-ринок, і на кожному
з сегментів продавці мають можливість маніпулювати ціною як монополісти,
конкуруючи між собою як досконалі конкуренти.


На реальних ринках на відміну від
теоретичної моделі досконалої конкуренції з точки зору споживачів товари
різняться між собою. Ця різниця, звана в теорії диференціацією, є основою для
придбання підприємцями тій чи іншій мірі монопольної влади на ринку, тобто
здатності впливати на ціну або обсяг продажів товарів. Диференціація товарів
має вертикальний, горизонтальний та інформаційний аспекти [14,
c. 296-330].
Саме завдяки цим аспектам можна визначити конкурентні переваги підприємства на
ринках з поглибленою диференціацією продукту.


Вертикальна диференціація припускає
відмінність товарів з набору характеристик. Ці відмінності відомі і визнані
споживачами. Їх переваги впорядковані. Кожен з них має найбільш бажаний набір
характеристик. Типовим прикладом є якість продукції або послуг. Хоча більшість
споживачів згідно , що більш високу якість переважніше, на їх вибір впливають
розмір їх доходу і ціни товарів. Ці фактори в основному і визначають остаточний
вибір споживачів. Горизонтальна диференціація припускає відмінність однакового
товару за деякими характеристиками з погляду споживача.


Прикладом є колір товару, місце
розташування продавця. На більшості реальних ринків інформація про існування
товару, місце продажу, ціни, якість та інших його характеристиках недоступна
споживачеві. Вона повинна надійти до споживача, наприклад, через рекламу. Однак
підприємці в силу високої вартості рекламних кампаній не можуть інформувати
всіх споживачів про всі товари.


Споживачі зазвичай знають одну чи кілька
торгових марок , навіть якщо фактично це один і той же продукт. Тому товари
інформаційно диференціюються. Інформаційна диференціація може бути бар'єром до
входу на ринок нових підприємців незалежно від рівня якості їхніх товарів .
Причиною цього виступає перевагу споживачами раніше відомих торгових марок. На
основі цього існує ряд моделей диференціації продукту, які характеризуються
своїми конкурентними перевагами підприємства. В табл. 2.2 зазначено основні з
моделей та виявлено притаманні їм конкурентні переваги.







Таблиця 2.2 Формування конкурентних
переваг




Модель
вертикальної диференціації продукту Саттона

Модель
«лінійного міста» (модель Хотеллінга) горизонтальноїдиференціації продукту

Модель
«кругового міста» (модель салоп) горизонтальної диференціаціїпродукту

Модель
товару як набору характеристик (модель Ланкастера) горизонтальної
диференціації продукту

Модель вертикальної диференціації продукту
Саттона характеризується високою якістю товарів, яка допомагає задовольнити
смаки споживачів. Модель «лінійного міста» (модель Хотеллінга)
горизонтальноїдиференціації продукту дозволяє купувати однаковий товар, який найближче
розташований до споживача. На ринках з моделлю «кругового міста» (модель салоп)
горизонтальної диференціаціїпродуктувиробники симетрично розташовані і
встановлюють однакові ціни на продукти. На ринках, де діє модель товару як
набору характеристик (модель Ланкастера) горизонтальної диференціації продукту
підприємства продають однаковий продукт, але диференціюють його за інформацією,
яка надається споживачам, тобто ефективно використовується реклама.


Отже, як помітно на різних ринках формуються
різні конкурентні переваги завдяки диференціації продукту, які приносять
прибуток виробникам і задовольняють потреби споживачів. Але для того, щоб
досягти бажаних результатів, підприємці, приймаючи рішення, повинні враховувати
дії конкурентів та реагувати на їхні рішення.









3.Рекомендіції щодо формування
конкурентних переваг на ринках з поглибленою диференціацією продукту




Процес формування конкурентних
переваг має комплексний характер, тому щоб їх ефективно використовувати слід
враховувати ряд можливостей і загроз для підприємтсва, що існують у його
зовнішньому оточенні.


Після проведення дослідження конкурентного
середовища та його аналізу, завжди необхідно вироблювати план подальших дій з
покращення свого становища на ринку.


До найбільш важливих організаційних
заходів, що підвищують рівень конкурентних переваг підприємства на ринках з
поглибленою диференціацією продукту, відносять
такі:


– забезпечення пріоритетності продукції;


–      зміну якості виробу і його технічних
параметрів з метою обліку вимог споживача та його конкретних запитів;


–      виявлення переваг товару порівняно із
замінниками;


–      виявлення недоліків товарів-аналогів,
які випускають конкуренти;


–      вивчення заходів конкурентів з
удосконалення аналогічних товарів;


–      виявлення й використання цінових
факторів підвищення конкурентоспроможності продукції;


–      нові пріоритетні сфери використання
продукції;


–      диференціація продукції, що забезпечує
відносно стійкі переваги споживачів, які віддаються певним видам взаємозамінних
товарів;


–      вплив безпосередньо на споживача, шляхом
штучного обмеження надходження на ринок нових товарів, проведення реклами,
надання грошового або товарного кредиту.







Таблиця 3.1 Рекомендації
щодо формування конкурентних переваг




Модель вертикальної диференціації продукту
Саттона

Висока якість товару має відповідати високій
ціні

Модель «лінійного міста» (модель Хотеллінга)
гор. диференціації продукту

Вдале місце збуту товару дозволяє зб. ціну і
отримати економний прибуток

Модель «кругового міста» (модель салоп)
горизонтальної диференціаціїпродукту

Модель товару як набору характеристик (модель
Ланкастера) гор. Диф. продукту

Переконлива інформація про якість продукту

Розглянувши модель вертикальної диференціації
продукту Саттона, яка характеризується високою якістю продукції, хочеться
звернути увагу на те, що споживачі одного продукту різняться за смаковими
якостями, а тому високий параметр смаку означає, що споживач готовий заплатити
більше саме за високу якість. Цим самим, споживачі з низьким параметром смаку
купують низькоякісний товар, а інші взагалі не купують нічого. Досить часто
підприємці збільшують ціни на свій продукт, незважаючи на його якість та
праг
Похожие работы на - Рекомендації щодо формування конкурентних переваг підприємства на ринках з поглибленою диференціаціє продукту Курсовая работа (т). Эктеория.
Реферат: Крошово-кредитна система
Реферат по теме Виртуальная реальность и индивид
Мерзляк 5 Класс Математика Контрольные Работы Скачать
Реферат: Boethius Essay Research Paper Throughout history every
Реферат по теме Молдавский танец
Контрольная Работа На Тему Графічні Роботи На Комп’Ютері
Пособие по теме Бухгалтерский учет: российская практика и международные стандарты
Реферат по теме Что такое компьютер и из чего он состоит
Реферат На Тему Христианское Вероучение В Условиях Научного Прогресса
Реферат: Comparing Operating Systems Essay Research Paper Comparing
Реферат по теме Русифікація в Україні – ідеологія і практика КПРС–КПУ
Дипломная работа по теме Социальные гарантии в трудовом и гражданском праве
Стандарты Бухгалтерского Учета Реферат
Курсовая работа: Физика элементарных частиц и t-кварк
Дипломная Работа На Тему Социальная Политика Советского Руководства В Первой Послевоенной Пятилетке
Реферат: Триггеры с управлением записью Триггеры J-K-типа
Летний Сад Осенью Бродский Сочинение Другу
Автореферат На Тему Застосування Фізичних Тренувань Різного Спрямування Для Вдосконалення Фізичного Здоров’Я Дівчат З Урахуванням Соматотипу
Деятельность администрации
Курсовая Работа По Психологии Воображение
Похожие работы на - Борьба с помехами при измерении параметров биологических объектов
Реферат: Конкурс как технология привлечения персонала
Похожие работы на - Бизнес-план организации малого предприятия (на примере ООО 'Гербера')

Report Page