Рейд на Бейру

Ця операція була проведена вночі 23 березня 1979 року. Група бійців САС Родезії (нині Зімбабве) у кількості 17 осіб, під командуванням капітана Роберта Маккени, знищила нафтосховище Мунхава. Метою рейду була помста за диверсію на нафтосховище у столиці Родезії Солсбері, проведену повстанцями з Патріотичного фронту Зімбабве (ЗАНЛА), які діяли з території Мозамбіку.

Нафтовосховища Мунхава знаходилося за два кілометри від центру Бейри, другого за величиною міста Мозамбіка, неподалік гирла річки, що впадає в море. Ця частина міста досить щільно заселена, а довкола розміщувалися військові частини, зенітні та берегові батареї, проходила залізниця. Саме нафтосховище складалося з 40 величезних резервуарів для нафти, бензину, солярки. Крім того, в центрі його стояли сотні балонів зі зрідженим газом під тиском та кілька тисяч 200-літрових бочок із бензином.

Коммандос висадилися ввечері 22 березня з борту двох південноафриканських корветів і на 4-х надувних моторних човнах «Зодіак» вирушили до точки, що знаходилася за кілька миль вище за гирло річки. Звідти вони вийшли на кордон атаки, де розділилися на два загони: один повів далі капітан Р. Маккена, другий капітан К. Вілліс. Шлях пролягав крізь болота.

"Ми наблизилися до резервуарів на дистанцію приблизно 250 метрів, згадує Маккена. Стоячи по пояс у траві, зарядили наші гранатомети. Ми були готові до негайного відкриття вогню, якщо вартові або патрулі піднімуть тривогу. Я направив Піта Коула з трьома бійцями прикріпити підривні заряди до опор лінії електропередачі та до залізничних колій. За півгодини вони повернулися, виконавши своє завдання".

Тим часом Вілліс зі своїми людьми рухався до нафтосховища з іншого боку. Побоюючись бути поміченими, вони часто залягали та прислухалися. Адже вони нічого не знали про маршрути руху патрулів. До того ж той нафтопровід, який їм треба було замінувати, проходив неподалік від зенітної батареї. Зрештою бійцям САС вдалося розрізати дротяну загороду, встановити заряди та повернутись на свою вогневу позицію. Це сталося о 0:30, на 30 хвилин пізніше за намічений термін. Вілліс повідомив по рації про свою готовність Р. Маккене.

Тут же обидва підрозділи відкрили перехресний вогонь із зайнятих ними позицій із ручних кулеметів РПД та гранатометів РПГ-7. Резервуари спалахували один за одним. Нічна темрява поступилася місцем яскравому світлу пожежі. Маккена вирішив, що настав час відходити і віддав відповідний наказ своїм людям, а також Віллісу по рації. Під час відходу до місця зустрічі один із командос отримав поранення в руку шаленою кулею, провідника з місцевих жителів було вбито. Його залишили на місці загибелі, оскільки він був африканець і одягнений у цивільний одяг.

Невдовзі після цього почали вибухати балони зі зрідженим газом, бочки з бензином та підривні заряди. Паніка серед африканців досягла апогею. Завдяки цьому група безперешкодно поринула у свої човни і о 2:30 вийшла до кораблів, що крейсували за 100 км від берега.

Рейд завершився повним успіхом. Нафтосховище згоріло вщент, крім того були виведені з ладу на тривалий час гілка залізниці від порту до нафтобази; електростанція, що постачала енергією всьому Бейру; нафтопровід, бензопровід та водопровід.