Регіональні аспекти зовнішньої торгівлі Мексики - География и экономическая география курсовая работа

Главная

География и экономическая география
Регіональні аспекти зовнішньої торгівлі Мексики

Значення, види, проблеми і перспективи зовнішньої торгівлі Мексики, загальні закономірності і принципи її розвитку. Фактори територіальної організації, товарна і територіальна структура зовнішньої торгівлі. Міжнародні торговельні та економічні союзи.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Міністерство освіти і науки України
Київський національний торговельно-економічний університет
на тему: “ Регіональні аспекти зовнішньої торгівлі Мексики ”
Зовнішня торгівля є однією з складових економічної науки, що з розвитком соціально-економічних відносин набула важливого значення для кожної країни. Тому якщо досить ефективно буде розвиватися зовнішня торгівля то і можна досягти значних успіхів в економічному зростанні в інтересах зміцнення могутності держави та добробуту її населення. Тому, я вважаю, ця тема в наш час, коли відбувається прискорення темпів науково-технічного прогресу з одного боку та загострення ресурсно-екологічної кризи з іншого є надзвичайно актуальною. Темою моєї курсової роботи є регіональний аспект зовнішньої торгівлі Мексики, країни, що з давніх часів цікавила істориків. Адже, Мексика - одна з трьох найбільших держав Латинської Америки. В регіоні вона має найтісніші стосунки із США. Кордон між ними простягається на 2600 км і не має ніяких природних перешкод. У Латинській Америці за обсягом ВНП Мексика поступається лише Бразилії, а в розрахунку на душу населення - Аргентині та Уругваю.
Об'єктом дослідження моєї курсової роботи є міжнародна торгівля як один із видів зовнішньоекономічних зв'язків між країнами.
Предметом дослідження виступають регіональні аспекти зовнішньоторговельних зв'язків Мексики.
Основні завдання - це дослідити зовнішню торгівлю Мексики, передумови її формування, її товарну і територіальну структуру, міжнародні торгівельні та економічні союзи Мексики, проблеми та перспективи розвитку зовнішньої торгівлі Мексики.
Метою курсової є детальна характеристика та дослідження регіональних аспектів зовнішньої торгівлі Мексики.
Досліджуючи дану тему мною були використані такі методи:
· Літературний Історичний Порівняльний
Значення і види зовнішньої торгівлі Мексики, загальні закономірності і принципи їх розвитку
Одним з першочергових завдань сучасних країн є створення відкритої економіки. Відкрита економіка - це економіка, яка у своєму розвитку спирається не лише на національні можливості, а й використовує переваги міжнародного розподілу праці та інших факторів виробництва. Властивістю відкритої економіки є цілісність національної економіки, її функціонування як єдиного економічного комплексу, інтегрованого завдяки наявності міжнародних зв'язків у світовий ринок і світове господарство. В економічній теорії для характеристики відкритості економіки оперують в основному показником відкритості ринку товарів. Таким чином, для кожної країни має дуже важливе значення розвиток зовнішньоторговельних зв'язків. Щодо Мексики, то у цій країні постійно збільшується зовнішньоторговельний обіг.
Мексика експортує нафту й нафтопродукти, готові вироби, продовольчі товари, морепродукти, текстильні вироби, бавовну, цукор, креветки, каву тощо. В імпорті переважають напівфабрикати, машини і устаткування, споживчі товари.
Основними торгівельними партнерами Мексики залишаються США, Канада (85% експорту) і ЄС. Українсько-мексиканські торгові відносини не відповідають потенційним можливостям, проте товарообіг між двома країнами постійно збільшується.
Ця система зовнішньої торгівлі формувалася протягом багатьох років.
В колоніальний період Мексика експортувала в метрополію золото, срібло, цукор, борошно, сухофрукти, мексиканське індиго, ваніль, деревину і перець, а імпортувала залізо, вироби з металу, одяг, тканину, спиртні напої. Об'єм зовнішньоекономічних зв'язків був досить невеликим. До 1765 року іспанським колоніям заборонялось вести особисту зовнішню торгівлю. Колонія майже не мала власного флоту. Основними центрами зовнішньоторговельних зв'язків в цей період були Веракрус і Акапулько.
У середині 70-х років у структурі експорту країни відбулися зміни на користь нафти. Якщо на початку 80-х років нафтовий експорт становив чверть загальних поставок, то на початку 90-х років його частка зросла до 35%. Проте Мексика і надалі залишається важливим експортером сільськогосподарської сировини -- бавовни, кави, томатів, хенекену. За останнє десятиліття країна зазнала великих збитків у зв'язку зі зниженням цін на експортну сировину.
В експорті Мексики намітилася тенденція до розширення його структури за рахунок поставок на зовнішній ринок промислових товарів. Провідну роль відіграє експорт автомашин і запчастин до них, які надходять в основному на ринок США. В останні роки при активній участі японських фірм Мексика інтенсивно нарощує експорт електротехнічної продукції і електроніки.
Важливу роль в економіці країни відіграє імпорт, за рахунок якого задовольняється основна частина потреб країни у промисловій продукції. В структурі імпорту 2/3 припадає на машини і обладнання.
Зовнішня торгівля Мексики упродовж багатьох років мала від'ємне сальдо. Із середини 1990-х років воно збільшилося на користь експорту. Обсяг зовнішньої торгівлі (2010 р.) становив 182,2 млрд доларів, в т. ч. експорт -- 95,5 млрд, імпорт -- 86,7 млрд доларів. 2/3 товарообігу припадає на США. Розширюються торговельні зв'язки з країнами ЄС (Німеччиною, Францією), Японією, країнами Центральної Америки.
У 2009 р. зовнішньоторговельний оборот Мексики з Україною становив 8,8 млн доларів, в т. ч. експорт -- 1,2 млн доларів, імпорт -- 7.6 млн доларів. Його частка у загальній структурі зовнішньої торгівлі Мексики хоч і незначна, але має тенденцію до зростання.
Таким чином, на сьогодні Мексика є країною, що характеризується динамічним і стабільним розвитком. Вона посідає третє місце у світі поміж «ринків, що розвиваються» за привабливістю для іноземних інвестицій (після Китаю та Бразилії). У 2010 р. ВНП Мексики становив 1006 млрд. дол., або 9600 дол. на душу населення. Промисловість виробляла 27% ВНП, сфера послуг -- 69%, на сільське і рибне господарства припадало лише 4%.
Із 80-х років XX ст. Мексика з аграрної країни з переважанням сільського населення перетворилася на аграрно-індустріальне суспільство і високоурбанізовану державу. Однак у 1982 р. розпочалася економічна криза, що характеризувалася падінням виробництва і високою зовнішньою заборгованістю. Уряд країни взяв курс на перебудову мексиканської економіки, що охоплювала приватизацію більшості державних підприємств, податкову реформу, фінансову стабілізацію, лібералізацію внутрішньої та зовнішньої торгівлі, усунення бар'єрів для іноземних інвестицій тощо. І вже наприкінці 80-х років було приватизовано малі і середні підприємства легкої, деревообробної, целюлозно-паперової і харчової промисловості, а у 90-ті роки -- великі підприємства у промисловості і сфері послуг, кредитні й страхові компанії, транспортні мережі. Внаслідок такої політики економічна криза значною мірою подолана і розпочався етап економічного зростання.
Угода про створення НАФТА дала змогу поширити умови вільної торгівлі не тільки на промислові, а й на сільськогосподарські товари, а також побутові, транспортні, банківські й інвестиційні послуги. Основним завданням зовнішньої політики є залучення прямих іноземних інвестицій у прикордонні спеціальні економічні зони -- «мекіладорас» (на США припадає 60% інвестицій, Велику Британію -- 7%, ФРН -5%, Японію -- 4,4%, Канаду -- 2,5%).
Очікувалося, що утворення в 1994 р. Північноамериканської зони вільної торгівлі стане поворотним пунктом для Мексики. Однак перші роки після вступу угоди в силу були позначені нескінченними кризовими ситуаціями, до яких належать повстання в Чіапасі, девальвація песо, економічний спад, різке зростання злочинності, пов'язане з неконтрольованою торгівлею наркотиками, та політичні скандали. Втім за цей же ж період торгівля зі Сполученими Штатами суттєво зросла. Понад 85 % мексиканського експорту йде до США, які є поставником 75 % імпортованих до Мексики товарів. Мексика стала провідним торговельним партнером Сполучених Штатів, обійшовши в 1997 р. Японію, яка була другим експортним ринком США після Канади. Таким чином, коли в середині 1990-х років у країні розпочалася криза через девальвацію песо, Сполучені Штати відіграли вирішальну роль у стабілізації мексиканської економіки.
Отож, Мексика закінчує процес економічного відновлення і поволі повертає собі втрачені позиції, але не слід забувати, що НАФТА є першою рівноправною угодою між країнами з високим та країнами з середнім і низьким рівнями доходів. Як показали події, починаючи з 2008 р., перехід до нового наднаціонального економічного порядку супроводжується як внутрішніми, так і зовнішніми проблемами. Поза сумнівом, після вступу до НАФТА темпи розвитку Мексики прискорилися. Проте не можна не бачити того, що від угоди непропорційно більші вигоди отримали багаті північні штати країни.
Фактори територіальної організації та розвитку зовнішньої торгівлі Мексики
Існує досить багато факторів, які впливають на організацію зовнішньої торгівлі Мексики, проте серед них слід виділити два основних:
1. Природно-ресурсний потенціал країни;
2. Демографічний потенціал: статево-вікова структура населення, територіальна структура розселення населення, трудові ресурси та їх розподіл за галузями господарства і в регіонах Мексики, рівень зайнятості населення.
Природно-ресурсний потенціал Мексики.
Багаті і різноманітні природні умови і ресурси Мексики сприятливі для розвитку видобувної і обробної галузей промисловості, а також багатогалузевого сільського господарства.
Рельєф. Мексика -- гірська країна. Більша частина її території лежить вище 1000 м над рівнем моря.
Близько 2/3 території країни займає Мексиканське нагір'я. З заходу і сходу нагір'я простягаються гори Західної і Східної Сьєрра-Мадре, а з півдня його оточують гірські хребти Поперечної Вулканічної Сьєрра-Мадре.
Територія Мексики відзначається високою сейсмічною активністю. У Вулканічній Сьєрра-Мадре знаходяться вулкани Орісава (5700 м) -- найвища вершина країни, Попокатепегль (5452 м) та ін. У південній частині Тихоокеанського узбережжя Мексики часто відбуваються землетрус
Рівнини займають близько третини території країни. Найбільш обширна рівнина розташована на півострові Юкатан. Низовини тягнуться вузькими смугами вздовж узбережжя Мексиканської затоки і Тихого океану.
Корисні копалини Мексики характеризуються різноманітною компонентною структурою. В Латинській Америці вона виділяється великими запасами нафти і природного газу, марганцю, срібла, сірки, свинцевих і цинкових руд. На Мексику припадає 15% мінерально-ресурсного потенціалу регіону. Рудні корисні копалини генетично пов'язані з Тихоокеанським рудним поясом, який пересікає територію Мексики. Вони знаходяться у важкодоступних гірських або пустельних і напівпустельних районах, що ускладнює їх експлуатацію. Руди кольорових і благородних металів відзначаються високою якістю.
Паливні корисні копалини. Серед розвіданих паливних корисних копалин Мексика виділяється запасами нафти і природного газу. Запаси нафти в країні оцінюються у 7811,0 млн т, що становить 43% її загальних запасів в Латинській Америці. Основні родовища приурочені до узбережжя Мексиканської затоки. Нові родовища відкриті в штатах Табаско і Чіапас, а також на шельфі Мексиканської затоки.
Запаси природного газу в Мексиці оцінюються у 2,1 трлн м 3 , що становить 28% його загальних запасів в регіоні. Це третє місце в Америці (після СІНА і Канади) і десяте в світі. Основні родовища розташовані на північному сході, на узбережжі Мексиканської затоки, а також на південному сході країни.
Розвідані запаси кам'яного вугілля невеликі і оцінюються в 5 млрд т. Основні родовища розміщені на півночі країни в басейні Сабінас. Розвідано декілька великих родовищ урану.
Металеві корисні копалини. Запаси залізної руди незначні і оцінюються у 0,7 млрд т, що становить близько 1% загальних запасів регіону. Розвідані родовища залізної руди дуже високої якості (60-65% заліза), знаходяться на невеликій глибині і доступні для відкритої розробки.
За запасами марганцю Мексика посідає друге місце в регіоні (після Бразилії). На її частку припадає близько 40% загальних запасів Латинської Америки. Найбільше родовище марганцевої руди знаходиться в штаті Ідальго.
У Латинській Америці Мексика виділяється запасами свинцево-цинкових руд. Розвідані запаси свинцевих руд оцінюються у 8 млн т, що становить половину загальних запасів регіону. За їх запасами країна займає перше місце в регіоні. На півночі країни зосереджено також чверть загальних запасів цинкових руд Латинської Америки. За їх запасами Мексика поступається в регіоні тільки Перу.
Розвідані запаси мідних руд в країні невеликі. Вони оцінюються у 8 млн т, що становить тільки 6% загальних запасів регіону. Головні родовища мідних руд розміщені на півострові Каліфорнія і в північно-західній частині країни.
У країні відомо близько 200 родовищ ртуті. За її запасами Мексика посідає третє місце в світі. Найбільші з них розташовані на півночі. Запасами сурми Мексика в регіоні поступається тільки Болівії.
У Латинській Америці Мексика виділяється запасами коштовних металів -- срібла і золота. Запаси срібла оцінюються у 65 тис. т, що становить майже половину запасів регіону. Вони розміщені повсюдно. Більша частина срібла зустрічається у комплексі з свинцево-цинковими рудами, хоча трапляються і самостійні родовища. В Мексиці зосереджено чверть запасів золота Латинської Америки.
Розвідані запаси сірки оцінюються у 89 млн т (близько 40% загальних запасів сірки Латинської Америки). Головні родовища сірки пов'язані з соляними куполами на Теуантепекському перешийку.
Клімат Мексики зумовлений її положенням у тропічних і субтропічних широтах між двома океанами. Північний тропік поділяє територію країни приблизно на дві рівні частини. Гірські системи перешкоджають проникненню вологих океанічних повітряних мас у внутрішні райони. Внаслідок цього Мексиканське нагір'я характеризується посушливим кліматом. Відсутність високих гір на півночі дає змогу холодним повітряним масам проникати у внутрішні райони країни.
На півночі Мексики середня температура липня -- +25°С, а січня -- 10°С. Влітку спека тут досягає +45°С. На Мексиканському нагір'ї різкі зниження температури взимку і нічні заморозки влітку завдають шкоди землеробству. В тропічній частині середні річні температури не перевищують +25°...27°С.
Опади розподіляються вкрай нерівномірно. Північні і внутрішні райони відчувають нестачу вологи. Там випадає від 100 до 200 мм опадів за рік. Мінімальна кількість опадів випадає на півострові Каліфорнія (20 мм), а максимальна (5000 мм) на південному сході країни. На Мексиканському нагір'ї випадає в середньому 300-500 мм, а на узбережжі Мексиканської затоки -- понад 4000 мм за рік.
Південна частина Мексики, яка знаходиться під постійним впливом вологих повітряних мас з океану, характеризується надлишковим зволоженням. Основна кількість опадів припадає на квітень-жовтень.
Ґрунтові ресурси. Ґрунтовий покрив Мексики дуже різноманітний і змінюється зі сходу на захід, що зумовлено зменшенням кількості опадів у цьому напрямі.
Близько чверті території країни займають ґрунти тропічних і субтропічних пустель -- сіроземи. їх освоєння для землеробства можливе тільки при зрошенні. Вони займають півострів Каліфорнія, значні території на півночі і північному заході країни. У степових районах з помірно-вологим кліматом поширені коричневі ґрунти, а в степових районах з посушливим кліматом -- каштанові. У центральних районах країни переважають родючі червоно-бурі і коричнево-червоні гірські ґрунти, які утворилися на вулканічних породах. їх використовують в основному під традиційні споживчі культури. У південних рівнинних районах поширені червоно-жовті червоні латеритні ґрунти, які утворилися в умовах вологого тропічного клімату. Болотні ґрунти займають перезволожені ділянки на південному сході країни. Близько чверті території займають малородючі ґрунти високогірних областей, які майже не використовуються в сільському господарстві.
Половина території країни і майже всі оброблювані землі сильно еродовані.
Водні ресурси. Проблема забезпечення водою -- одна з найважливіших. Близько половини людей проживає в населених пунктах з поганими умовами водопостачання. На більшій частині території землеробство неможливе без зрошення.
Густа річкова мережа розвинена тільки на півдні. У країні мало великих рік. їх довжина не перевищує 200 км. Найбільша річка -- Ріо-Браво-дель-Норте -- протікає в основному через посушливі райони.
Судноплавні тільки невеликі ділянки рік на рівнинах. Проте вони мають важливе значення для зрошення, особливо Ріо-Браво-дель-Норте, нижня течія Колорадо та ін.
Ріки багаті на гідроресурси. їх гідроенергетичний потенціал оцінюється в 15 млн кВт. Найбільше використовується енергія рік Східної Сьєрра-Мадре.
У країні багато малих озер. Найбільше з них -- Чапала.
Ресурси підземних вод майже вдвоє перевищують поверхневий стік усіх рік. У північній частині країни і на півострові Юкатан вони є головним джерелом водопостачання.
Найбільшими ріками Мексики є Ріо-Гранде (Ріо-Браво-дель-Норте), Лерма (Ріо-Гранде-де-Сантьяго), Бальсас, Гвадалахара тощо. Рівень води у ріках різко збільшується у період дощів, під час яких відбуваються великі повені. У Мексиці є також багато озер (найбільше з них Чапала -- 1038 км 2 ). У долині Анагуак знаходиться кілька малих озер.
Лісові ресурси. Ліси вкривають 20,2% території країни. Найбільші масиви лісу збереглися в горах і в рівнинній частині тропічної Мексики.
Видовий склад лісів дуже різноманітний. Найбільш поширені хвойні і мішані ліси, які займають 60% лісопокритої площі, а тропічні ліси -- близько 40%. Основними породами, з яких заготовляють деревину, є сосна, червоний кедр, дуб. Вони є головними статтями лісового експорту і використовуються в целюлозно-паперовій і лісохімічній промисловості. З деяких порід дерев видобувають красильні і дубильні речовини. В лісах збирають лікарські та інші дикорослі рослини. Мексика дає 80% світового видобутку соку чикле.
Для охорони природи відкриті заповідники і національні парки. Зараз в Мексиці нараховується понад 50 національних парків загальною площею близько 1 млн га.
Мінеральні ресурси. Мексика володіє багатими покладами різних корисних копалин. Тут зосереджено великі запаси графіту (перше місце у світі), сурми, сірки, ртуті, золота, кадмію, вісмуту, олова, вольфраму. Серед паливних ресурсів переважає нафта (запаси -- понад 2 млн. т, за цим показником країна посідає друге місце в регіоні після Венесуели) й природний газ (2,2 трлн. м 3 ). Основні їх родовища знаходяться у штатах Чіапас і Тобаско, у зоні Мексиканської затоки. На північному заході розвідано поклади вугілля (12 млрд. т), міді (16 млн. т), залізних і уранових руд. Традиційним багатством Мексики є срібло.
Рослинні і тваринні ресурси. На півночі Мексики переважають пустелі і степи, рослинність яких своєрідна, тому й отримала назву «мексиканської». Вона сформована колючими чагарниками і деревцями (креозотовий кущ, різні акації і мімозові, мескит, каучуконоси, понад 500 видів кактусів, 140 видів агав тощо). У вологих центральних районах рослинність різноманітніша: у змішаних лісах ростуть граби, платани, липи, американський горіх гіко-рі; у хвойних лісах -- рясні ялиці, кипарис, сосна Монте-суми.
Тваринний світ у пустелях і напівпустелях представлений гризунами і койотами; у гірських лісах водяться чорний ведмідь, єнот-полоскун, червона рись, пума; у савані -- олені, дикобрази, мавпи, ягуари, тапіри.
Статево-вікова структура населення.
У 60--70-ті роки XX ст. у Мексиці відбувся демографічний вибух. Однак завдяки демографічній політиці уряду, спрямованій на планування сім'ї, вже у 1985 р. приріст населення знизився до 2,3%, а у 2010 р. становив 1,17%, чому сприяла також еміграція мексиканців до СІЛА. Зменшилися народжуваність (з 43 %о у 1980 р. до 21,01%о у 2010 р.) і смертність (з 9%о до 4,73%о). Середній вік населення країни становить 24,9 років. Кількість мешканців віком до 15 років сягає 31%, більше 65 років -- 5,6%. Як і у більшості латиноамериканських країн, у складі населення чоловіків дещо більше, ніж жінок (особливо у містах). Середня тривалість життя чоловіків становить 72,4 року, жінок -- 78,1.
Територіальна структура розселення населення Мексики.
Більшість мексиканців мешкають у міжгірських басейнах центральних районів країни, майже 2/3 населення проживає на висотах понад 1000 м і вище. Мексика є середньозаселєною країною: середня густота населення становить 46 осіб/км 2 , але територія навколо столиці відзначається більшою густотою -- 350 осіб/км 2 .
До 25% мексиканців мешкають у громадах з чисельністю менше 2500 осіб і вважаються сільським населенням, 75% -- мешканці міст. Хоча міські агломерації Мехіко (понад 20 млн. осіб), Гвадалахари (3 млн.) і Монттерея (2,7 млн.) лай мають тільки 2% території країни, однак у них прожинає 25% громадян. Урбанізованими є райони навколо Мехіко, уздовж північного кордону і узбережжя Мексиканської патоки.
Трудові ресурси та їх розподіл за галузями господарства і в регіонах Мексики. Рівень зайнятості населення.
У 2010 р. у Мексиці працездатне населення становило 34,7 млн. осіб, з них майже 5% не працювали взагалі, а 35% працювали неповний робочий день. Проблема працевлаштування зумовлює велику міграцію населення до Мехіко, столиць штатів і до США (щороку туди виїжджає до 14 млн. осіб). Майже 18% працюючих зайнято у сільському господарстві, 24% -- у промисловості, решта -- у сфері послуг.
Товарна і територіальна структура зовнішньої торгівлі Мексики
Зовнішня торгівля кожної країни включає в себе як територіальну так і товарну структуру. Для розвитку цих двох структур і в цілому економіки Мексики велике значення має розвиток галузей промисловості.
Промисловість -- найбільш динамічна галузь економіки країни. Тут створюється 29% ВВП і зайнято 26,3% економічно активного населення країни. За обсягом промислового виробництва Мексика посідає друге місце в Латинській Америці (після Бразилії) і третє місце серед країн, що розвиваються (після Індії, Бразилії).
У структурі промисловості домінують галузі обробної промисловості. Розвиваються такі сучасні галузі промисловості, як електротехнічна, приладобудування, виробництво синтетичних волокон та ін. З 70-х років зростає роль видобувної промисловості у зв'язку з включенням нафти в структуру експорту країни.
До найгостріших проблем розвитку промисловості Мексики слід віднести гіпертрофовану концентрацію промисловості в трьох центрах: Мехіко, Монтерреї і Гвадалахарі.
Видобувна промисловість -- традиційна галузь промисловості, яка розвивалася ще в колоніальний період і була представлена, головним чином, видобутком дорогоцінних металів.
На Мексику припадає 15% вартості валової продукції видобувної промисловості Латинської Америки. Тут створюється 7,2% ВВП країни. У структурі галузі провідне місце займає паливна промисловість, в якій домінує нафтова промисловість.
Для місцевих потреб нафту почали видобувати ще в середині XIX ст. в штаті Табаско. В 1901 р. американська компанія почала розробку нафтових родовищ у районі м. Тампіко, так званий "Золотий пояс". У 20-х роках XX ст. цей район був одним з важливих районів світового нафтовидобутку. Мексика стала другим після СІЛА виробником нафти в світі. Та нафтові родовища експлуатувалися іноземними компаніями і понад 20 років Мексика не могла використовувати свої нафтові багатства для розвитку національної економіки.
У 1938 р. нафтова промисловість в країні була націоналізована і передана державній компанії "Пемекс". З цього часу нафту в країні видобували, головним чином, для внутрішніх потреб.
У 70-х роках в Мексиці були відкриті нові родовища нафти на узбережжі Мексиканської затоки. Головним районом нафтовидобутку став "Новий золотий пояс", який простягнувся від м. Рейноса на півночі до штатів Кампече і Табаско на півдні, а також шельф Мексиканської затоки. З 1975 р. Мексика стала експортером нафти.
У середині 90-х років в країні щорічно видобували близько 140 млн т нафти, що становило 38,6% загального її видобутку в регіоні. Майже половина видобутої нафти експортується. Головним імпортером мексиканської нафти є США. Збільшення видобутку нафти у 90-х роках пов'язане із зростанням внутрішнього споживання. Мексика є членом Організації країн-експортерів нафти ОПЕК. Причому вона координує з ОПЕК тільки свою нафтову політику і не зв'язана з обмежувальними квотами цієї організації на видобуток і продаж нафти.
Мексика є світовим постачальником срібла (2368 т -- перше місце у світі), залізної руди (9,7 млн. т), міді (303 тис. т), цинку (357 тис. т), сірки (2,3 млн. т), сурми, кадмію, марганцю, ртуті. Видобувають також золото, молібден, вольфрам, уран і високоякісне кам'яне вугілля (348 млн. т). Найважливішою є нафтова галузь національної економіки. Видобуток нафти (153 млн. т -- сьоме місце у світі) й газу (26 млрд. м 3 ) сконцентровано у прибережній зоні Мексиканської затоки і на Південному Сході. У країні експлуатують понад 4,5 тис. нафтових свердловин, нараховується 160 морських бурових платформ. Розвідкою і розробкою нафтових й газових родовищ займається державна компанія «Петролеос Мехі-канос» (1938).
Електроенергетика -- найрозвинутіша галузь економіки країни. Загальне виробництво електроенергії становить 203,6 млрд. кВттод. Більша її частка (76%) виробляється на ТЕС, 17% припадає на ГЕС і 4% -- на АЕС (два енергоблоки потужністю 1,3 млн. кВт). Мексика посідає третє місце у світі за промисловим використанням геотермальної енергії (34 енергоблоки потужністю 943 мВт). У штаті Оагака функціонує одна з найбільших і найрентабельніших у світі вітряних електростанцій «ЛаВента».
Металургійний комплекс зосереджений у північних штатах Мексики, які мають потужні ресурси залізних і кольорових металів (поліметали). Металургійні заводи забезпечують внутрішній ринок сталлю (10,2 млн. т). Заводи кольорової металургії розташовані у Мехіко (електролітична мідь) і Веракрусі (алюміній); чорної металургії -- у Монтерреї, Монклові й Мехіко.
Машинобудування -- нова галузь обробної промисловості. В галузевій структурі машинобудування провідне місце належить транспортному машинобудуванню, особливо автомобілебудуванню.
За темпами розвитку виробництва і експортом продукції -- це одна з найбільш динамічних галузей промисловості. Щорічно в країні випускається 350 тис. автомобілів. За обсягом продукції автомобілебудування Мексики займає друге місце в Латинській Америці (після Бразилії) і входить де другої десятки країн світу.
Перше автомобілескладальне підприємство з'явилося в Мексиці і 1925 р. і належало американській компанії "Форд". У повоєнний період тут відкрили свої філіали американські, німецькі і японські компанії.
У 70-ті роки темпи розвитку автомобільної промисловості Мексики з два рази перевищували темпи розвитку економіки в цілому. Зросла її частка у створенні ВВП.
В автомобільній промисловості Мексики виділяються два сектори: сучасний, орієнтований на експорт, і традиційний, який випускає менш конкурентоздатну продукцію для внутрішнього ринку.
Для автомобільної промисловості Мексики характерний високий рівень концентрації підприємств у Мехіко, Пуеблі і Толуці.
На базі власної нафтопереробки створено підприємства з виробництва синтетичних волокон, мінеральних добрив та ін. У нафтохімії Мексики функціонує понад 250 підприємств. Нафтопереробні заводи загальною потужністю до 100 млн. т розташовані на узбережжі та на Мексиканському нагір'ї. їх виробництво зорієнтоване на забезпечення паливом провідних промислових центрів країни (Мехіко та Саламанка).
Підприємства текстильної промисловості сконцентровані у зоні Пуебла -- Орісаба -- Кордова, а також у Мехіко і Гвадалахарі. Для текстильної промисловості характерні малі і середні підприємства з невеликою кількістю зайнятих. Мексика славиться своєю середньоволокнистою бавовною, з якої виробляють високоякісні тканини. Мехіко є центром швейної промисловості. За виробництвом джинсової тканини (26 тис. т) Мексика посідає четверте місце у світі. На Юкатані зосереджені підприємства з переробки технічної культури хенекена, продукція яких повністю експортується.
Харчова промисловість -- одна з важливих галузей промисловості як за вартістю продукції, так і за чисельністю зайнятих. її найдавнішою галуззю є цукрова промисловість, перші підприємства якої з'явилися ще в колоніальний період. До 60-х років цукрова промисловість працювала в основному на внутрішній ринок і тільки незначна частка цукру вивозилася до США. З другої половини 60-х років в Мексиці почався "цукровий бум", пов'язаний з тим, що США припинили ввіз цукру з Куби. Цукор став однією з важливих статей експорту Мексики. Експортне значення мають також консерви і кава. Мексика належить до першої десятки найбільших виробників кави і цукру, посідаючи відповідно третє і сьоме місця в світі.
Найбільший центр харчової промисловості -- Мехіко, де зосереджена половина підприємств галузі.
Промисли кустарних майстрів поширені переважно в індіанських районах у центральних і південних штатах (ткацтво, художнє ремісництво).
Текстильна промисловість в Мексиці почала розвиватися раніше, ніж в інших країнах регіону. Перші підприємства з'явилися у 30-х роках XIX ст. Працює в основному на місцевій сировині -- бавовні, штучних і синтетичних волокнах. Тільки шерстяні тканини частково виробляють з імпортної сировини. Головні центри текстильної промисловості -- Мехіко і Пуебла.
Що стосується сільського господарства, то рівень сільськогосподарського освоєння території в Мексиці невисокий. Питома вага сільськогосподарських угідь становить 50,7% загального земельного фонду. У структурі сільськогосподарських угідь на оброблювані землі припадає тільки 12,9%.
Рівень землезабезпечення на одного жителя невисокий, особливо якщо врахувати швидкий ріст населення. Якщо на початку XX ст. на кожну особу в Мексиці припадало 0,38 га оброблюваної землі, то в 90-х роках цей показник зменшився у 2 рази і становить 0,2 га.
Сільськогосподарські землі розміщені по території країни дуже нерівномірно. Високий рівень сільськогосподарського освоєння території спостерігається в Центральних, Центрально-Тихоокеанських і Південно-Тихоокеанських штатах, де проживає 3/4 сільського населення. У Північних штатах половину території займають пасовища. Освоєння земель на узбережжі Мексиканської затоки стримую
Регіональні аспекти зовнішньої торгівлі Мексики курсовая работа. География и экономическая география.
Дипломная работа: Квіткові рослини правого корінного берега долини р. Сула в околицях с. Пустовійтівка Роменського району Сумської області
Реферат по теме Трансдермальные терапевтические формы
Отчет Агронома Практике
Реферат: Трансформация экономических систем: моделирование состояний равновесия. Скачать бесплатно и без регистрации
Конспект Урока Сочинения Описания
Реферат: Россия в революциях. Скачать бесплатно и без регистрации
Маркес Собрание Сочинений Купить
Реферат: Модернізм доба модерну і доба авангарду. Постмодернізм
Литературные Аргументы Для Сочинения Егэ По Русскому
Мониторинг И Контроль Процесса Изменений Реферат
Реферат: Фонетическая система русского языка
Реферат З Екології
Дипломная работа по теме Проектирование рубок главного и промежуточного пользования в Островском лесхозе
Курсовая работа: Проблемы энергетической безопасности в японо-китайских отношениях
Курсовая работа: Любовная лирика в творчестве С. Есенина. Скачать бесплатно и без регистрации
Формы Существования Русского Национального Языка Реферат
Реферат: Характеристика нагрузок при подготовке легкоатлета. Скачать бесплатно и без регистрации
Курсовая работа по теме Проблемы идентификации и классификации товаров 84 и 85 групп ТН ВЭД ТС
Современные Проблемы Сочинение
Реферат: Незаконное предпринимательство
Генетическая регуляция развития - Биология и естествознание реферат
Биотерроризм - Военное дело и гражданская оборона реферат
Аудиторская деятельность и ее регулирование - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа