Реформі ООН бути?

Деталізуючи свою критику того, що Росія та Китай підривають глобальний порядок, заснований на загальновизнаних правилах, президент Сполучених Штатів Джо Байден у своїй промові на Генеральній Асамблеї закликав до реформування статуту ООН, зокрема до «більш інклюзивної» Ради Безпеки шляхом розширення її постійного членства, яке зараз складається з Великобританії, Китаю, Франції, Росії та Сполучених Штатів.

Американські чиновники підтримали ідею додавання до Ради Німеччини, Індії та Японії.

Москва і Пекін часто накладали вето на резолюції, підтримані трьома іншими постійними членами Ради та більшою частиною міжнародної спільноти.

У своїй промові Байден сказав, що країни повинні утримуватися від вето в Раді Безпеки, «за винятком рідкісних надзвичайних ситуацій, щоб гарантувати, що Рада залишається надійною та ефективною».

Зібрали для вас трохи висловлювань, думок та прогнозів щодо можливої реформи Радбезу, та ООН в цілому.

1. Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда висловив розчарування через те, що Рада Безпеки ООН не змогла відреагувати на російське вторгнення в Україну через право вето Росії, закликаючи до реформ, які дозволять ООН краще захищати глобальний мир і порядок, - AP News

Раніше ООН відігравала центральну роль у підтримці світового миру, але «фундамент міжнародного порядку зараз сильно похитнувся», – сказав Кісіда у своїй промові на щорічній асамблеї світових лідерів ООН.

За його словами, вторгнення Росії в Україну порушує філософію та принципи Статуту ООН, а також ідею про те, що всі країни повинні дотримуватися верховенства права.

Росія є постійним членом Ради безпеки ООН і відкидає критику своїх дій в Україні.

«Ми повинні зіткнутися з реальністю, що цілісність Організації Об’єднаних Націй під загрозою через вторгнення в Україну Росії, яка є членом Ради Безпеки ООН», – сказав Кісіда.

За його словами, про реформи говорять майже 30 років. «Нам потрібні дії в напрямку реформ, а не просто розмови».

Японія давно прагне реформувати Раду Безпеки ООН, стверджуючи, що вона була створена переможцями Другої світової війни і не відображає реальності міжнародного суспільства.

Японія просуває план реформ разом з Німеччиною, Індією та Бразилією як Групою чотирьох з 2004 року.

Однак для досягнення змін знадобиться змінити Статут ООН, що важко здійснити.

Кісіда сказав, що Японія прагне надавати більшу підтримку ООН, щоб допомогти їй відігравати більшу роль у підтримці глобального миру та безпеки.

З січня Японія стане одним із непостійних членів Ради Безпеки.

Кісіда пообіцяв, що Японія «щиро прислухається не тільки гучних голосів, щоб зміцнити верховенство права в міжнародному суспільстві».

2. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, як і минулого року, подарує свою нову книгу світовим лідерам, з якими зустрінеться під час Генеральної Асамблеї ООН цього року, - Nordic Monitor

Книга, яка містить численні повносторінкові портрети Ердогана, зосереджена на критиці постійної системи п’яти країн із правом вето в Раді Безпеки, яку Ердоган давно описав гаслом «Світ більший, ніж п’ять».

У передмові Ердоган стверджує, що нинішня міжнародна система захищає та надає привілеї лише розвиненим країнам, а знедолені країни розчавлені під тягарем несправедливої ​​ціни, накладеної на їхні плечі несправедливою глобальною структурою, зокрема тому, що п’ять постійних членів Ради безпеки використовують право вето у власних інтересах.

Директор із комунікацій президента Фахреттін Алтун, який написав передмову, як і в інших книгах Ердогана, стверджує, що «західноцентрична ментальність, яка намагається зрозуміти людей і суспільства виключно через владу, відчужила безправних за допомогою прикметників, таких як «примітивний, дикий і нерозвинений» і завдяки цьому процесу створила для себе так звану силу переваги».

Однак ані Ердоган, ані автор-привид Алтун не згадують багато про Китай і Росію, двох постійних членів Ради Безпеки, що унеможливлює розглядати систему ООН лише як гегемонію Заходу.

Алтун продовжує говорити, що «Організація Об’єднаних Націй, яка була заснована після Другої світової війни з надією стати голосом усього людства, перетворилася на механізм, який надає привілеї лише «сильним» через її зростаючі структурні проблеми. Увесь світ знову став свідком того, як несправедлива та нерівна структура Ради Безпеки ООН стала нефункціональною під час попередніх криз, таких як Боснія та Руанда, а також нинішніх криз в Україні, Сирії та Палестині».

Критика системи Ради Безпеки в книзі полягає в тому, що континенти не представлені відповідно до чисельності населення, а Південна Америка та Африка, як стверджується, перебувають у невигідному становищі.

Також проблемою вважається відсутність жодної мусульманської країни як постійного члена.

«У той час як Європа представлена ​​двома країнами, немає жодного постійного члена з Південної Америки та Африки.

Тим не менш, все європейське населення відповідає лише п'яти відсоткам населення світу.

Населення Південної Америки, яке налічує понад 600 мільйонів осіб, не представлене постійним членом Ради Безпеки.

Постійний член, який представляє 1,2 мільярда осіб з Африки та ісламського світу, відсутній у Раді.

Коли читач задається питанням, яке рішення пропонує Туреччина, він чи вона натрапляє лише на абзац у кінці книги, який говорить:

«Наша пропозиція рішення полягає в прийнятті точки зору, яка базується на заяві «Світ більший, ніж п’ять» і зосереджується на реструктуризації Ради Безпеки ООН.

Скасування права вето є першим кроком до реформування ООН.

Тоді нова ООН має бути побудована на комплексних і принципових пропозиціях.

Це гарантує, що всі країни світу можуть/будуть брати участь у цьому критично важливому механізмі прийняття рішень.

Було запропоновано збільшити загальну кількість членів РБ ООН до двадцяти п'яти, додавши лише десять нових непостійних членів.

Запровадження правила більшості в системі прийняття рішень є одним із рішень, які виступають за справедливіший світ».

Однак немає жодних припущень про те, як будуть обрані нові члени Ради Безпеки або які країни ними будуть.

Ердоган запропонував «революційну реформу Організації Об’єднаних Націй» перед Генеральною Асамблеєю ООН минулого року з книгою під назвою «Справедливіший світ можливий: типова пропозиція щодо реформування Організації Об’єднаних Націй», виданою видавництвом його родини.

Омер Мурат, колишній дипломат і експерт з міжнародних відносин, каже в критиці, що Ердоган поширює книги з власною фотографією на обкладинці, як і на музичних компакт-дисках, стверджуючи, що минулого року цей тип пропаганди був марним і не спрацював.

За словами Мурата, ці книги видані в основному для звернення до турецької громадськості, тому назву турецькою мовою було додано більшим шрифтом.

«Скільки іноземних лідерів знають турецьку мову?» питає Мурат.

«Чомусь, коли Ердоган їде на Захід, він постійно повторює: «Світ більший за п’ять».

Двоє з цих п'яти - Росія і Китай.

Ви сказали Путіну та Сі на саміті Шанхайської організації співробітництва [ШОС]: «Відмовтеся від свого права вето, ми не приймаємо цю нерівність»?» - написав Мурат у Twitter.

Примітним фактом про книгу, яка закликає до реформи системи ООН, є те, що вона містить зображення, використані без дозволу.

На деяких фотографіях у книзі можна побачити логотип і водяний знак Shutterstock, провідного постачальника стокових фотографій і відеоматеріалів, що означає, що зображення використовуються без дозволу або виплати роялті.

3. З Росією на прицілі США раптово почали говорити про реформу ООН, - Japan Times.

Небагато питань були настільки постійними в Організації Об’єднаних Націй, як скарги на структуру самої світової організації, коли як друзі, так і вороги Сполучених Штатів благали про реформування потужної Ради Безпеки.

Поки світові лідери збираються на щорічну Генеральну асамблею, заклики до змін надходять із малоймовірного джерела — Сполучених Штатів, які були роздратовані через право вето Росії, оскільки вони намагаються притягнути Москву до відповідальності за її вторгнення в Україну.

Західні держави вивчили процедурні правила, щоб переконатися, що Росія не блокує засідання Ради Безпеки, і звернулися до Генеральної Асамблеї, де кожна з 193 держав-членів ООН має право голосу, щоб домогтися засудження Росії.

Рада Безпеки показала світові свою безсилля в лютому, коли дипломати продовжували зачитувати заздалегідь написані заяви саме тоді, коли Росія почала бомбардувати свого меншого сусіда.

У нещодавній промові посол США в ООН Лінда Томас-Грінфілд висловила підтримку «розумним і надійним пропозиціям» щодо розширення членства в Раді безпеки 15 країн.

«Ми не повинні захищати нежиттєздатний і застарілий статус-кво. Натомість ми повинні продемонструвати гнучкість і готовність йти на компроміс в ім’я більшої довіри та легітимності», – сказала вона, не вказуючи конкретики.

Вона сказала, що постійна п’ятірка з правом вето — Великобританія, Китай, Франція, Росія та Сполучені Штати — несуть особливу відповідальність за дотримання стандартів, і пообіцяла, що Сполучені Штати застосовуватимуть своє право вето лише у «рідкісних, надзвичайних ситуаціях».

«Будь-який постійний член, який використовує право вето для захисту власних актів агресії, втрачає моральний авторитет і повинен нести відповідальність», — сказала вона.

Росія та Китай насміхаються з таких розмов Сполучених Штатів, які за Джорджа Буша відкинули Раду Безпеки, щоб вторгнутися в Ірак.

Міністр закордонних справ Південної Африки Наледі Пандор, яка давно домагалась представництва Африки в Раді Безпеки, сказала, що було лицемірно критикувати систему вето лише через Росію.

«Дехто з нас, хто закликав до того, щоб Генеральна Асамблея мала більше голосу, ніколи не користувався підтримкою, але раптом сьогодні?» – сказала вона в Раді з міжнародних відносин у Вашингтоні.

Томас-Грінфілд визнала, що Сполучені Штати не завжди відповідали своїм стандартам, але зазначила, що Вашингтон використовував своє право вето лише чотири рази з 2009 року — усі, крім одного разу, щоб підтримати Ізраїль — у порівнянні з 26 разами з боку Росії.

Річард Гован, директор з питань ООН у Міжнародній кризовій групі, сказав, що Сполучені Штати справді занепокоєні «дисфункцією» в Раді Безпеки.

«Але це також хитрий спосіб поставити Китай і Росію на місце. Тому що ми всі знаємо, що країни, у яких найбільша алергія на ідею реформи ради, – це Росія та Китай», – сказав він.

Постійна п'ятірка відображає динаміку влади в кінці Другої світової війни, історичний момент, вирішальний для російської ідентичності.

Нещодавно Україна висунула новий аргумент, що місце в Раді безпеки належало колишньому Радянському Союзу, а не Росії.

Найбільший поштовх до реформи Ради Безпеки стався на 60-ту річницю закінчення війни, коли Бразилія, Німеччина, Індія та Японія подали спільну заявку на постійні місця.

Китай рішуче виступав проти місця для іншої східноазійської держави Японії, одного з найбільших вкладників в ООН після Сполучених Штатів.

Лідери США раніше на словах говорили про реформи, не продовжуючи їх.

Вашингтон уже давно підтримує місце для Японії, союзника, погляди якого зазвичай збігається з поглядами США, і колишній президент Барак Обама під час візиту висловив загальну підтримку заявці Індії.

Гован каже, що чіткий заклик Байдена миттєво пожвавить зусилля щодо реформ, але додав: «Я відчуваю, що американці насправді не мають чіткого фіналу».

«Вони виставляють це, щоб випробувати воду, кинути виклик китайцям і росіянам. Це може згаснути».

Спостерігачі дипломатії сумнівалися, що будь-яка реформа Ради Безпеки може відбутися, поки Росія та Китай бачать свої інтереси під загрозою.

«Деякі люди в спільноті, яка підтримує Україну проти агресії Кремля, постійно говорять про це», — сказав Джон Гербст, колишній американський дипломат, який зараз працює в Атлантичній раді. «Але я думаю, що реалістичні перспективи дуже, дуже невеликі».

4. Криза віри потрясла Організацію Об’єднаних Націй у її великий тиждень, - Foreign Policy

Деякі реформи, які обговорюються, включають додавання нових постійних членів до Ради Безпеки, таких як Індія та Японія, або обмеження кількості вето, яке може накласти будь-який із нинішніх п’яти постійних членів — США, Великобританії, Франції, Росії та Китаю.

Але незрозуміло, як ці пропозиції можуть отримати силу в умовах жорсткої опозиції з боку будь-якого з постійних членів або інших держав-членів ООН.

«Проблема в тому, що всі хочуть реформ. Немає жодної країни на Землі, яка б публічно не заявила про те, що відчуває, що ООН має змінитися та наздогнати поточні реалії світу», – сказав Річард Гован, директор з питань ООН у Міжнародній кризовій групі.

«Але у кожного різне бачення того, як має виглядати реформа ООН».

5. Швейцарія наполягатиме на реформі Ради безпеки, заявив міністр ООН, - Swiss info

Висуваючи свою кандидатуру в члени Ради Безпеки ООН, «Швейцарія показала, що вона готова взяти на себе відповідальність за збереження миру та безпеки у світі», — заявив президент Швейцарії Ігнаціо Кассіс на Генеральній Асамблеї ООН у вівторок.

Він сказав, що Швейцарія також хоче посилити ефективність Ради безпеки.

«Ми давно прагнемо підвищити ефективність Ради Безпеки, більшу прозорість її роботи та залучення всіх відповідних учасників, — сказав він. — Ми продовжуватимемо цей шлях у рамках нашого мандату».

Швейцарія вперше у своїй історії стане непостійним членом Ради безпеки у 2023-24 роках.

Вона наполягає на реформах ООН з 2006 р.

Раніше цього року вона підтримала ініціативу зробити п’ять постійних членів Ради Безпеки більш підзвітними, якщо вони використовують своє право вето.

Це сталося після того, як Росія наклала вето на резолюцію, яка засуджувала б її вторгнення в Україну.

6. Зміна позиції США навряд чи призведе до будь-яких конкретних реформ та спрямована насамперед на подальшу ізоляцію Москви та Пекіна як охоронців статус-кво, – The Guardian

Паралельно з метою зміцнення своєї підтримки на Генеральній асамблеї США відмовилися від своєї упередженої позиції щодо реформування інституцій ООН, таких як Рада безпеки, щоб зробити їх більш представницькими.

Говорячи про реформування ради, помічник міністра США у справах міжнародних організацій Мішель Сісон сказала в п’ятницю: «Ми не вважаємо, що Сполучені Штати повинні захищати застарілий статус-кво».

«Хоча ми чітко усвідомлюємо перешкоди на шляху реформування Ради Безпеки, ми серйозно закликатимемо країни досягти консенсусу навколо надійних, реалістичних пропозицій щодо шляху вперед», — сказала Сісон.

«Щоб зберегти довіру в 21-му столітті, рада повинна краще відображати глобальні реалії та враховувати регіональні перспективи».

Оскільки існують конкуруючі плани щодо зміни членства в Раді безпеки, на всі з яких буде накладено вето Росією та Китаєм, зміна позиції США навряд чи призведе до будь-яких конкретних реформ.

Вона спрямована насамперед на подальшу ізоляцію Москви та Пекіна як охоронців статус-кво.

7. «Зміни давно назріли»: Бухарі закликає до реформування Ради Безпеки ООН, - Channel S

Президент Нігерії Мухаммаду Бухарі повторив свій заклик до реформування Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, заявивши, що «зміни давно назріли», і світ переріс систему, розроблену для світу в 1945 році.

Він сказав: «Я як і раніше твердо переконаний, що виклики, які так гостро опинились у центрі уваги в останні роки та місяці, підкреслюють заклик Нігерії та багатьох інших держав-членів до реформування Ради Безпеки та інших установ ООН.

«Нам потрібні більш ефективні та репрезентативні структури, щоб задовольнити сучасні вимоги, які з тих пір переросли систему, створену для зовсім іншого світу, який панував на момент її заснування в 1945 році. Зміни давно назріли».

8. Спостерігачі кажуть, що перспективи реформи РБ ООН є туманними, - Voice of America

Ключовий момент суперечки полягає в тому, чи слід створювати нові постійні місця і чи повинні вони мати право вето.

Обговорюються пропозиції щодо створення нової категорії постійних членів без права вето.