Реферат: Прикладні моделі комунікації

⚡ 👉🏻👉🏻👉🏻 ИНФОРМАЦИЯ ДОСТУПНА ЗДЕСЬ ЖМИТЕ 👈🏻👈🏻👈🏻

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Львівський національний університет імені Івана Франка
кафедра радіомовлення і телебачення
1. Модель трансмісії сигналу або модель Шеннона-Вівера.
4. Модель комунікації Лассвела і Холскі.
Комунікацією традиційно прийнято називати обмін значеннями (інформацією) між індивідами через посередництво загальної системи символів (знаків), мовних знаків, зокрема. Ця сфера знань і наукових інтересів, як і багато інших, почала формуватися ще в давні часи, тому визначень у комунікації приблизно стільки ж, скільки і авторів робіт про неї.
Американський психіатр Юрген Рюш виокремив 40 різних підходів до комунікації в різних сферах включаючи архітектуру, антропологію, психологію, політику і багато інших.
З прикладним комунікативним аналізом ми маємо справу тоді , коли вирішуємо конкретні завдання в сфері комунікації. З одного боку, це може бути прикладне використання комунікації загалом — як у випадку переговорів. Це об'єкт з принципово прикладними цілями, тому до нього застосовуються жорсткі вимоги результативності та об'єктивності. З іншого боку, прикладні завдання можуть ставитися для більш стандартних комунікативних потоків (наприклад, паблік рілейшнз або ж пропаганда, які використовують для вирішення своїх завдань потоки ЗМІ).
Ми можемо представити дію в рамках переходу від ланки повідомлення (тексту) комунікативного ланцюжка до будь-якого іншого її ланці, в першу чергу — це побудова психологічного профілю автора тексту (повідомлення) на підставі самого цього тексту. Відзначимо, що людство накопило достатній обсяг знань в питанні такого роду передбачень. Як приклад можна згадати такий старий метод, як контент-аналіз, або такий виниклий порівняно недавно метод, як нейролінгвістичне програмування. Дослідники постійно зайняті проблемою дешифровки тексту, починаючи з робіт в області герменевтики, початково пов'язаної з дослідженнями священних текстів Біблії. Отже чималий досвід в цій сфері і дозволяє отримувати сповна об'єктивні результати, робити передбачення достовірного характеру. Прикладний комунікативний аналіз "відстежує" складові комунікативної ланцюжки: за наявності однієї з її ланок робляться передбачення на найбільш вірогідний вигляд інший (типа визначення авторства в разі анонімного тексту).
1.Модель трансмісії сигналу, або модель Шеннона-Вівера
.
Досить довгий час в лінгвістиці користувалися злегка розширеною моделлю, що перекочувала з математики і кібернетики, моделлю комунікації, запропонованої американським математиком Клодом Шенноном (його ім'я в значно більшій мірі відоме, чим ім'я його співвітчизника Уоррена Уївера, Warren Weaver) в кінці 40-х років. Ця модель зіграла значну роль в розвитку багатьох наук, пов'язаних з обміном інформацією, хоча зараз її вже можна вважати обмеженою.
Запропонована математиком К. Шенноном (1948) модель передачі сигналу для технічних систем при допомозі В. Вівера набула такого вигляду:
Ця модель являє собою більш розгалужену систему чинників комунікативного процесу. Він має фази і розглядається як процес трансмісії
сигналу, тобто опосередкованої певними засобами передачі сигналу. Передавач від джерела інформації (комуніканта) отримує її й у вигляді сигналу через канал під упливом джерела шуму робить передачу інформації; сигнал отримує споживач сигналу, від якого адресат бере інформацію у вигляді її переказу. Комунікативний процес на моделі Шеннона-Вівера цілком придатний для технічних систем. Його можна розглядати як структурований процес встановлення й підтримання контакту між комунікаторами, що являє собою систему фаз процесу контактування і має характер трансмісії сигналу при використанні технічних систем спілкування.
Модель включає п'ять елементів: джерело інформації, передавач, канал передачі, приймач і кінцеву мету, розташовані в лінійній послідовності (лінійна модель). Надалі модель передивлялася з тим, щоб задовольнити потреби інших областей дослідження, пов'язаних з іншими видами комунікації. Переглянута модель включала шість компонентів: джерело, що кодує пристрій, повідомлення, канал, декодує пристрій і приймач. Ці терміни, із змінним успіхом застосовувалися і в інших комунікативних системах. Окрім цих термінів, Шенон ввів ще поняття шуму (надалі це стали пов'язувати з поняттям ентропії і, навпаки, негентропії) і надмірності.
Ентропія (шум) в теорії комунікації пов'язана з тими зовнішніми чинниками, які спотворюють повідомлення, порушують його цілісність і можливість сприйняття приймачем. Негентропія (негативна ентропія) пов'язана з тими випадками, коли неповне або спотворене повідомлення все ж отримане приймачем завдяки його здатності розпізнати повідомлення, не дивлячись на спотворення і бракуючу інформацію.
Поняття ж надмірності, повторення елементів повідомлення для запобігання комунікативної невдачі, тобто, засоби проти ентропії, найчастіше демонструють саме на прикладі природних людських мов. Вважається, що всі мови приблизно наполовину надлишкові: можна залити плямами половину слів тексту або стерти половину слів в радіовиступі, але при цьому все ж збережеться можливість зрозуміти їх. Зрозуміло, є межа допустимого шуму, за порогом якого можливість розуміння.
Статичність моделі Шенона була заповнена поняттям зворотного зв'язку (feedback). Це поняття дозволяло зробити модель ближчою до реальності людської взаємодії в комунікації. Його введення було пов'язане з проникненням ідей кібернетики, зокрема однойменної роботи Норберта Вінера (Norbert Wiener, 1894-1964), ‘батька’ цієї науки. Модель стала динамічнішою. Для того, щоб модель комунікації більшою мірою відповідала потребам в інших областях, окрім телеграфної. Наприклад, психологом Теодором М. Нькомом (Theodore M. Newcomb) була розроблена рухливіша модель комунікації, що відображала взаємодію учасників комунікативного акту, особливо відносно їх когнітивного, емоційного і артистичного аспекту.
Т. Ньюкомб запропонував враховувати стосунки, які встановлюються між агентами спілкування і об'єктом мови. Модель Ньюкомба має форму рівнобедреного трикутника, вершини якого представляють, відповідно, двох індивідів А і В і зовнішній об'єкт Х в рамках однієї комунікативної системи (рис.2.1.).
У цій системі виникають наступні види орієнтації: А по відношенню до X, А по відношенню до В, В - до Х і В - до А. Комунікація є процесом, який підтримує орієнтаційну структуру і забезпечує збереження або відновлення симетрії у відносинах між трьома складовими системи шляхом передачі інформації про які-небудь зміни, надаючи тим самим можливість врегулювати виникаючі розбіжності. Модель передбачає, що порушення збалансованості позицій індивідів А і В з приводу Х або у взаєминах між ними у відповідних умовах стимулюватиме комунікаційний процес, направлений на досягнення «симетрії», однакової оцінки об'єктів при однаковій взаємооцінці, що прийнято називати «нормальним станом» системи взаємин. прагнутимуть до збігу свого відношення стосовно X. Дана модель задає динаміку змін, до яких прагнутиме комунікація, — до створення симетричних стосунків, однакової оцінки об'єктів при однаковій оцінці один одного.
Згодом Ньюкомб доповнив свою модель деякими обмеженнями, уточнивши, зокрема, необхідні умови, при яких ініціюватиметься комунікаційний процес: а) між індивідами А і В повинне існувати сильне «взаємне тяжіння»; б) об'єкт Х повинен представляти важливість хоч би для одного з індивідів; у) об'єкт Х має бути, загалом, прийнятним для обох індивідів. Очевидно, що з врахуванням вказаного доповнення модель Ньюкомба може бути використана в якості досить наочної ілюстрації взаємин між політичними однодумцями.
На підставі особистого досвіду заняття гітлерівською пропагандою німецький емігрант у Франції Серж Чакотін представив психологічну модель проведення масової пропаганди (рис. 3.1.). На його думку, гітлерівська пропаганда здійснювалася на засадах теоріїї Павлова про вироблення умовних рефлексів у тварин. Техніка пропаганди трималася на зв'язку визначених ідеологічних смислів з внутрішніми рефлексами людини. Модель Чакотіна, по суті, відбивала думку Платона про те, що риторика - мистецтво переконання - з очевидністю є мистецтвом догоджання: чим вдаліше переконуєш, тим вдаліше догоджаєш слухачам.
Рис.3.1. Модель пропаганди Чакотіна.
Модель Чакотіна закладала своєрідну модель людини й суспільства. Чакотін виділяв чотири рефлекси людини, на яких мала триматися пропаганда: агресивний, сексуальний, захисний та харчовий. Для нього людина була істотою, що керувалася категоріями інстинкту й почуття, аніж розуму. Пропаганда для Чакотіна - це повтор гасел, що торкалися інстинктів та почуттів людини.
Комунікативний процес, таким чином, зводився до одновекторності й спрямованості на великі групи - масу, яка мала перетворюватися у "потрібну публіку" способом передачі дозованої інформації та нав’язування ідеологічних смислів, що підкріплювалися життєвими рефлексами людини.
У шістдесятих роках на основі цієї моделі витворилася теза В. Пакарда про "вплив на підсвідомість". Прикладом є сучасна реклама чи політичний маркетинг (новітня форма партійної пропаганди), коли мова йде не так про товари, осіб, програми, як про систему цінностей, бажання споживачів. У результаті люди купують не косметику, а дбають про красу, не п"ють пиво, а створюють клімат доброго товариства, не обирають політику чи партію, а обирають особистість, добробут та демократію.
4. Модель комунікації Лассвела і Холскі.

Оле Холоскі поєднав загальну комунікативну модель, що бере свій початок від Клода Шеннона, з інтересами контент-аналізу. Комунікаційна модель Шеннона є одно векторною та являє передачу інформації від комуніканта до комуніката. Контент-аналіз відрізняється від традиційного тим, що він є більш точним та відображає особливості досліджуваного процесу якісно-кількісному вираженні. В результаті цього синтезу, його модель набула наступного вигляду.
Як видно зі схеми, до набору питань Лассвела: «хто говорить, що, з яким ефектом?» Оле Холскі додає питання «чому?». У моделі соціальних комунікацій, за Г. Лассуелом , визначається обов’язкових п’ять структурних елементів: “хто” – комунікатор (той, хто передає й формує повідомлення); “що” – повідомлення; “як” – спосіб передачі повідомлення, канал;“кому” – аудиторія, якій адресується повідомлення; “навіщо” – з яким ефектом, ефективністю.
Модель Лассвелла стосується таких актів спілкування, під час яких комунікант чітко формулює комунікативну мету, знає, що він хоче від комуніката, яких змін позицій чи поведінки. Комунікативний процес при цьому розглядається як одновекторний опосередкований акт впливу на комуніката, залежний від п’яти чинників спілкування.
Модель Холскі певним чином доповнює модель комунікації, запропоновану американським дослідником пропаганди. Сьогодні за кожним із запитань описаної моделі стоїть певний напрямок у контент- аналізі. І на нього слід звернути особливу увагу, оскільки це досить апробований тип об'єктивного аналізу комунікативних потоків.
Детальніша інформація про цілі та сфери дослідження комунікації вченими представлена у таблиці.
Таблиця 4.1..
Рекомендації, щодо дослідження комунікації, що базуються на моделі Лассвела і Холскі.
Прикладний аналіз у сфері комунікації набув розповсюдження, про це свідчить широке застосування його у різних галузях науки, зокрема антропології, психології та політики. У цій реферативній роботі з’ясовувалися особливості побудови запропонованих вченими моделей, інтерпретації їх та застосування. З-поміж усієї сукупності прикладних моделей, які створювалися впродовж усього вивчення та дослідження теорії масових комунікації науковцями, обрали ті, що доступними та загальновживаними та проаналізували відображення комунікативного процесу у кожній із запропонованих.
Комунікативний процес на моделі Шеннона-Вівера цілком придатний для технічних систем. Його можна розглядати як структурований процес встановлення й підтримання контакту між комунікаторами, що являє собою систему фаз процесу контактування і має характер трансмісії сигналу при використанні технічних систем спілкування.
Модель Теодора Ньюкомба задає динаміку змін, до яких прагнутиме комунікація, — до створення симетричних стосунків, однакової оцінки об'єктів при однаковій оцінці один одного.
Комунікативний процес згідно моделі Чакотіна, таким чином, зводився до одновекторності й спрямованості на великі групи - масу, яка мала перетворюватися у "потрібну публіку" способом передачі дозованої інформації та нав’язування ідеологічних смислів, що підкріплювалися життєвими рефлексами людини.
Модель Лассвела і Холскі стосується таких актів спілкування, під час яких комунікант чітко формулює комунікативну мету, знає, що він хоче від комуніката, яких змін позицій чи поведінки. Комунікативний процес при цьому розглядається як одновекторний опосередкований акт впливу на комуніката, залежний від п’яти чинників спілкування.
1. Квіт С. Масові комунікації. – К: вид дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – 206 с.
2. Коновець О. Масова комунікація: теорії, моделі, технології. – К., 2009. – 266с.
3. Кузнєцова О.Д. Засоби масової комунікації. – Львів, 2005.
4. Почепцов Г. Теорія коммуникации. – М: Ваклер, 2005.
5. Почепцов Г. Коммуникативные технологи двадцатого века. – М: Ваклер, 2000. – с. 348.
6. Почепцов Г. Информационные войны. – К, 1999. -573 с.

Название: Прикладні моделі комунікації
Раздел: Рефераты по социологии
Тип: реферат
Добавлен 09:09:58 09 июля 2011 Похожие работы
Просмотров: 1480
Комментариев: 13
Оценило: 4 человек
Средний балл: 5
Оценка: неизвестно   Скачать

Описувати тенденції у вмісті комунікації. Співвідносити відомі характеристики джерел з повідомленнями, які вони виробляють. Зіставляти вміст комунікації із стандартами.
Аналізувати техніку переконання. Аналізувати стиль.
Співвідносити відомі характеристики аудиторії з повідомленнями, що адресовані для них. Описувати моделі комунікації.
Робити висновки з приводу причин комунікації (процес кодування)
Забезпечення політичного і військового збору інформації. Аналізувати психологічні характеристики індивідуумів. Робити висновки про культурні зміни. Надавати юридичні свідоцтва.
Відповідати на питання стосовно суперечливого авторства.
Робити висновки з приводу ефектів комунікації (декодування)
Вимірювати читабельність. Аналізувати потік інформації. Оцінювати відповідь на комунікацію.
Привет студентам) если возникают трудности с любой работой (от реферата и контрольных до диплома), можете обратиться на FAST-REFERAT.RU , я там обычно заказываю, все качественно и в срок) в любом случае попробуйте, за спрос денег не берут)
Да, но только в случае крайней необходимости.

Реферат: Прикладні моделі комунікації
Сочинения На Тему Значение Слова
Реферат: Оценка эффективности маркетинговой деятельности. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат На Тему Жизнь В Одиночестве
Контрольная работа по теме Математическое определение системы и моделей. Теория и методология моделирования
Фразы Для Эссе На Немецком
Переплет Диссертации В Твери
Курсовая Работа На Тему Методика Вивчення Прикметника В Початковій Школі
Реферат: Екатерина
Реферат: SelfFulfilling Prophecy Essay Research Paper More often
Реферат по теме Статистика экономики Канады
Доклад по теме Двигатель
Дипломная работа: Административно-правовой статус военнослужащих. Скачать бесплатно и без регистрации
Курсовая работа: Налоговая система РФ и проблемы оптимизации налогового бремени
Дипломная Работа Травматизм
Управление Предприятием Курсовой
Курсовая работа по теме Понятие и виды стадий совершения преступления
Курсовая работа: Производство антибиотиков
Курсовая Работа На Тему Конструктивное Решение Домов Из Обжигового Кирпича Для Районов Сибири
Эссе На Тему История Казахского Письма
Дипломная работа по теме Динаміка рослинності піщаного кар’єру в околицях с.м.т. М-Коцюбинське
Изложение: Стефан Гейм. Агасфер
Реферат: Анализ финансовой устойчивости предприятия
Реферат: Модель развития экономики Украины