Реферат: Основи права

👉🏻👉🏻👉🏻 ВСЯ ИНФОРМАЦИЯ ДОСТУПНА ЗДЕСЬ ЖМИТЕ 👈🏻👈🏻👈🏻

1. Спадкування за законом і за заповітом

Спадкове право – це частина цивільного права, що являє собою сукупні норми, які встановлюють порядок переходу прав і обов'язків померлої особи за правом спадкування.
Під спадщиною розуміють сукупність майнових прав і обов'язків спадкодавця. Крім об'єктів приватної власності, до яких належать, насамперед, квартири, будинки, гроші, цінні папери та інше рухоме і нерухоме майно, за правом спадкування переходять майнові права авторів, тобто право на винагороду за використання створеного ними твору, майнові права, пов'язані з винаходами, майнові права, що випливають з різноманітних договорів.
До спадщини включають і борги спадкодавця, проте спадкоємець, який прийняв спадщину, відповідає за ці борги лише в межах справжньої вартості спадкового майна, що перейшло до нього. Спадковим майном можуть бути також приватні підприємства, частки та вклади в майні господарських товариств.
Нормами спадкового права України передбачено дві підстави спадкування: за законом і за заповітом.
Спадкодавцями можуть бути тільки фізичні особи (грома­дяни України, іноземці, особи без громадянства). Спадкоємці — це носії права спадкування. Ними можуть бути особи, живі на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, на­роджені після його смерті. Спадкоємцями можуть бути та­кож і юридичні особи (благодійні фонди, лікарняні установи, будинки інвалідів, музеї, бібліотеки, громадські організації, партії та ін.) і держава.
Якщо спадкоємців немає або жоден із спадкоємців не при­йняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені спадкодавцем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства перехо­дить до держави.
Спадкоємство за законом має місце в таких випадках:
• спадкоємці, призначені в заповіті, відмовилися прийня­ти спадщину або померли до її прийняття.
Спадкоємці за законом поділяються на спадкоємців пер­шої та другої черги. До першої черги належать діти (в тому числі й усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) помер­лого, а також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки є спадкоємцями, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з батьків, хто був би спадкоємцем. Всі спадкоємці першої черги, крім онуків і правнуків, успадковують в рівних частках. Онуки і правну­ки успадковують порівну в тій частині, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлим батьку чи матері.
Друга черга спадкоємців за законом закликається до спад­кування, якщо немає спадкоємців першої черги, а також у разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування.
До другої черги спадкоємців за законом належать брати й сестри померлого, його дідусь і бабуся, як з боку батька, так і з боку матері. Слід мати на увазі, що брати і сестри можуть бути повнорідні і неповнорідні. Повнорідними називаються брати й сестри, які мають спільного батька і спільну матір. Неповнорідні брати й сестри поділяються на єдинокровних, які мають спільного батька і різних матерів, та єдиноутробних,які мають спільну матір, але різних батьків. До спадкування закликаються як повнорідні, так і неповнорідні брати й сес­три. Спадщина між цими спадкоємцями ділиться порівну. Окрему групу спадкоємців становлять утриманці померло­го. Вони закликаються до спадкування за умови, що знаходи­лися на утриманні померлого не менше року до дня його смерті. Утриманцями визнаються тільки непрацездатні особи, але незалежно від того, чи є вони родичами померлого, чи ні. Для визнання цих осіб утриманцями померлого необхідно, щоб їх непрацездатність настала до відкриття спадщини і була сталою, а не тимчасовою. Непрацездатними визнаються: жінки, що досягли 55 років, чоловіки — 60 років, інваліди всіх трьох груп інвалідності, а також особи, які не досягли 16 років (ті, що навчаються — 18 років). Спадщина між цими спадкоємцями також ділиться порівну.
При наявності інших спадкоємців утриманці успадкову­ють нарівні зі спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства. Отже, при наявності спадкоємців першої чер­ги утриманці будуть успадковувати разом з ними. Якщо до спадкоємства закликаються спадкоємці другої черги, утри­манці успадковують разом з ними. За відсутності спадкоємців першої і другої черг або за їх відмови від спадщини успадко­вують тільки утриманці.
Спадкове право надає кожному громадянину можливість на випадок смерті розпоряджатися своїм майном. Таке роз­порядження називається заповітом.

Заповідачем може бути дієздатна особа. Спадкоємцями за заповітом можуть бути будь-які особи, незалежно від того, чи є вони в переліку спад­коємців за законом, чи їх немає. Цими особами можуть бути не лише громадяни, а й юридичні особи, а також держава.
Заповідач може в будь-який час відмінити свій заповіт або заповісти своє майно іншій особі.
Заповіт повинен бути укладений у письмовій формі із за­значенням місця і часу його укладання, підписаний особис­то заповідачем і нотаріально посвідчений. Проте закон до­пускає можливість посвідчення заповіту крім нотаріальної контори й іншими органами і особами. Так, до нотаріально посвідчених заповітів прирівнюються заповіти громадян, що перебувають на лікуванні в лікарнях, проживають в будин­ках престарілих, перебувають під час плавання на морських суднах, заповіти військовослужбовців, заповіти громадян, які перебувають в експедиціях, заповіти осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі, та ін. Ці заповіти посвідчують ви­значені цивільним законодавством посадові особи. Усуваються від спадщини особи, які:
• навмисно позбавили життя спадкодавця або зробили замах на його життя;
• батьки після дітей, відносно яких вони були позбавлені батьківських прав і не поновлені в цих правах на момент відкриття спадщини;
• батьки і повнолітні діти, що злісно ухилялися від вико­нання покладених на них в силу закону обов'язків щодо утри­мання спадкодавця, якщо ці обставини підтверджені в судо­вому порядку.
Є категорія осіб, які мають право на обов'язкову частку спадщини. Вони успадковують незалежно від змісту запові­ту не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом (обов'язкова частка).
До них належать неповнолітні або непрацездатні діти спад­кодавця (в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновителі) й утриманці померлого.
Для набуття спадщини необхідна наявність кількох умов. Насамперед це відкриття спадщини. Часом відкриття спад­щини визначається день смерті спадкодавця або день на­брання законної сили рішенням суду про оголошення гро­мадянина померлим. Наступним юридичним фактом є ви­словлене спадкоємцем бажання прийняти спадщину. Для цього він повинен протягом шести місяців подати заяву в нотаріальну контору про бажання прийняти спадщину або вступити в фактичне володіння спадщиною. Термін шість місяців називається строком для прийняття спадщини. Після закінчення цього терміну нотаріус видає документ про успад­кування майна.
Поділ спадщини відбувається за згодою спадкоємців, а якщо виникає суперечка, то її розв'язує суд.
2. Реалізація норми права, правові відносини.

Правовідносини —
це суспільні відносини, врегульовані нормами права. Це саме життя норми права. Правовідноси­ни — явище складне для реального сприймання, їх не мож­на побачити чи сприйняти Іншими органами чуттів. Реаль­но можна лише спостерігати конкретну поведінку людей, ска­жімо, продавця і покупця, які реалізують свої суб'єктивні права, передбачені цивільним законодавством. Через право­відносини особи можуть реалізовувати свої права і обов'яз­ки, задовольняти свої інтереси. Правовідносини виникають з конкретної поведінки суб'єктів правовідносин (громадян, організацій, підприємств і т. ін.).
а) вони виникають на основі норм права;
б) характеризуються наявністю сторін, які мають суб'єк­тивні права та юридичні обов'язки;
в) вони є видом суспільних відносин фізичних чи юри­дичних осіб, організацій і спільнот;
г) здійснення суб'єктивних прав чи додержання юридич­них обов'язків у правовідносинах контролюється і забезпе­чується державою.
Правовідносини мають складну будову і включають в себе такі елементи:


Суб'єктами
правовідносин вважають їх учасників, що є носіями суб'єктивних прав та юридичних обов'язків. Роз­різняють такі суб'єкти правовідносин:
• державні та громадські організації (профспілки, партії, фонди, земляцтва, ветеранські, молодіжні організації тощо);
• різні спільноти (трудовий колектив, нація, народ, насе­лення відповідного регіону тощо).
Суб'єкти правовідносин повинні володіти правосуб'єктністю (правоздатністю, дієздатністю й деліктоздатністю).
Правоздатність — це здатність суб'єкта бути носієм суб'єк­тивних прав та юридичних обов'язків.
Дієздатність — це здатність суб'єктів своїми діями набу­вати і самостійно здійснювати суб'єктивні права та викону­вати юридичні обов'язки.
Деліктоздатність — це обумовлена нормами права здат­ність суб'єктів нести юридичну відповідальність за вчинені правопорушення.
Об'єкти
правовідносин — це ті реальні соціальні блага, що задовольняють інтереси і потреби людей і з приводу яких між суб'єктами виникають, змінюються чи припиняються суб'єктивні права та юридичні обов'язки, їх поділяють на матеріальні і духовні блага, дії суб'єктів правовідносин, ре­зультати їх діяльності, в тому числі й духовні.
Зміст правовідносин
складають права та обов'язки його учасників (суб'єктів).
Зміст суб'єктивного права (можливість певної поведінки) включає в себе такі можливості:
а) можливість діяти відповідно до свого бажання;
б) можливість вимагати певних дій від зобов'язаної сто­рони;
в) можливість користуватися соціальним благом, що за­кріплюється суб'єктивним правом;
г) можливість звернутися до суду, державного органу чи посадової особи щодо захисту свого права.
Змістом юридичних обов'язків (належної необхідної по­ведінки) є:
а) необхідність здійснення певних дій;
б) необхідність утримання від здійснення дій, що супере­чать інтересам інших осіб;
в) необхідність вимагати здійснення або нездійснення тих чи інших дій від інших осіб;
г) необхідність нести юридичну відповідальність за неви­конання чи неналежне виконання передбачених нормою права дій.
Залежно від тих чи інших ознак можна виділити такі види правовідносин:
• складні (між трьома суб'єктами і більше);
3)
за розподілом прав та обов'язків суб'єктів:

• односторонні (кожен суб'єкт має або лише право, або лише обов'язки, наприклад, договір займу);
• двосторонні (кожен суб'єкт має і права, і обов'язки, на­приклад, договір купівлі-продажу);
4) за характером дій зобов'язаного суб'єкта:

• активні (суб'єкт повинен вчинити певні дії);
• пасивні (суб'єкт повинен утримуватися від вчинення певних дій);
5) за методом правового регулювання:

• договірні (обопільне волевиявлення сторін);
• управлінські (здійснення одностороннього волевияв­лення);
7) за функціональною спрямованістю відповідних норм
права:

Юридичними фактами є конкретні життєві обставини, з яки­ми норми права пов'язують виникнення, зміну або припинен­ня правовідносин. Вони є необхідною умовою правовідносин.
Юридичні факти поділяються на окремі групи за такими показниками:
1) за юридичними наслідками — правотвірні, правозмінні, правоскасувальні;
2) за складом — прості (складаються з одного факту, яко­го досить для настання юридичних наслідків), складні (су­купність окремих фактів);
3) за тривалістю у часі — одноактні (складаються з одно­разового акту їх виявлення), тривкі або сталі акти (тривають у часі);
4) за наявністю волі суб'єктів (щодо волі учасників) — події, дії, бездіяльність, стан.
Події — це те, що відбувається незалежно від волі учас­ників правовідносин (стихійне лихо, закінчення строків, на­родження чи смерть людини тощо).
Дії — це активна поведінка суб'єкта з його волі. Дії бува­ють правомірні (відповідають вимогам правових норм) і не­правомірні (протиправні: злочини, проступки). Результатом правомірних дій можуть бути правомірні акти (визнання лю­дини померлою судом), юридичні акти, що вчиняються з метою виникнення юридичних наслідків (подання заяви про прийом на роботу).
Юридичним фактом можуть бути і вчинки (нахідка скарбу).
Бездіяльність — це стан абсолютної пасивності, відсутність дії. Вона теж може спричинювати певні правовідносини (на­приклад, ненадання лікарем медичної допомоги хворому).
Станом (юридичного характеру) можуть бути сп'яніння, вагітність, громадянство тощо, за наявності яких можуть ви­никати певні правовідносини.

Название: Основи права
Раздел: Рефераты по астрономии
Тип: реферат
Добавлен 21:27:41 17 января 2011 Похожие работы
Просмотров: 9
Комментариев: 13
Оценило: 1 человек
Средний балл: 5
Оценка: неизвестно   Скачать

Привет студентам) если возникают трудности с любой работой (от реферата и контрольных до диплома), можете обратиться на FAST-REFERAT.RU , я там обычно заказываю, все качественно и в срок) в любом случае попробуйте, за спрос денег не берут)
Да, но только в случае крайней необходимости.

Реферат: Основи права
Реферат: Билеты по географии 2003г 11класс
Курсовая работа по теме Установка фотонного отжига
Дипломная работа: Отвественность за вред, причиненный государственными органами
Национальные Проекты Курсовая Работа
Учебное пособие: План-конспект для проведения занятия по безопасности и защите в чрезвычайных ситуациях
Контрольная работа по теме Региональная экономическая политика России
Дипломная работа по теме Рекламная компания в Белорусских СМИ
Курсовая работа по теме Зеркальное отображение изображения, хранящегося в файле PCX (256 цветов)
Сочинение: Общее доказательство гипотезы Биля, великой теоремы Ферма и теоремы Пифагора
Реферат: Моделювання та методи обробки кардіоінтервалограм при фізичних навантаженнях
Сочинение По Гравюре Галактионова Борис Годунов
Контрольная работа по теме Анализ рисков листинга российской компании на американской фондовой бирже
Что Такое Культура Сочинение Рассуждение
Курсовая работа: Понятие управленческого решения
Дискинезия Желчевыводящих Путей У Детей Реферат
Реферат На Тему Анализ Рентабельности Производства, Численности, Производительности Труда И Заработной Платы Ооо "Видеомакс"
Реферат: Decreasing Trends In Crime Essay Research Paper
Курсовая работа по теме Выбор и обоснование вида предпринимательской деятельности в швейной отрасли. Магазин 'Рукодельница'
Реферат На Тему Особистість Курсанта Морського Коледжу
Сочинение Век Минующий Горе От Ума
Реферат: Целеполагание в системе способов трудовой мотивации
Дипломная работа: Мова програмування С++
Научная работа: Социологические исследования в области семьи в России