Реджинальдська вежа, перлина стародавньої Ірландії

#UACTмандриІрландії

Реджинальдська вежа це перлина Стародавнього Сходу Ірландії, що розсташована на березі старовинного міста Уотерфорд. Домінуюча понад річкою, вона могла б розповісти нам багато епічних історій про славетне історичне минуле Уотерфорда. Реджинальдська вежа - одна з найстаріших будівель в Ірландії, що знаходиться в самому серці "Вікінгового трикутника" Уотерфорда. Свідчення цього є саме стародавне місто Ірландії, яке існує вже понад 1100 років.

Уотерфорд, доречі, має честь бути найстарішим містом Ірландії. Це місто та Вежа відіграли значну роль у багатьох найважливіших подіях острова. 

Місто, яке було завойовано і вижило, Уотерфорд та його люди завжди пристосовувалися та поверталися до життя після руйнувань спричинених загарбниками, щоб стати одним із найважливіших та найулюбленіших міст Ірландії.

Розташоване на березі величної річки Шур , на південному сході Ірландії, воно наскрізь просочене культурою та історією. Портове місто, що все ще є одним з найважливіших торгових центрів Ірландії. Таке зручне розташування коло водних торгових шляхів одночасно дало поштовх розвитку і зробило його привабливим для нападників. 

До приходу вікінгів, Уотерфорд був населений корінними ірландськими народами, які, вели кочовий спосіб життя із табунами і, мало б собі надалі перетворитися на сільськогосподарське місто. Основними поселеннями у Вотерфорді були монастирські місця Ардмор та Лісмор. Миролюбиві кочівники та монахи, що не мали жодного розуміння про війни та оборону були легкою здобиччю для вікінгів.

Приїзд вікінгів в Уотерфорд - подія, яка назавжди змінить історичний ландшафт цієї місцевості. Вважається, що Уотерфорд використовувався, як сезонне поселення вікінгів з 853 року, тобто вікінги всі теплі місяці могли тероризувати місцеві поселення та збирали все, що могли забрати, після чого поверталися на батьківщину Скандинавії на зимові місяці.

Уотерфорд ідеально розташований на березі річки Шур та має природні оборонні особливості з чітким видом лиману, з водою та болотом, що оточують поселення з трьох сторін, це зробило його ідеальним для створення Лонгпорта. Вікінги використовували ірландські річки, як шляхи переміщення, це дало їм доступ до значної частини внутрішніх районів Південного та Східного регіону Іреландії. 

Перше встановлене постійне поселення у Уотерфорді, як передбачається, було в 914 р., Його скандинавська назва була Вадрарфьордр, місто згодом отримало назву Уотерфорд або в ірландському варіанті Порт-Ларжі.

Башта Регінальда, розташована в епіцентрі Вікінгової Дандорі, зони також відомої, як "Трикутник Вікінгів", який вперше був створений як частина оборонних будівель вікінгів у Уотерфорду. 

Башта Регінальда датується 1003 роком, створена, як дерев’яна споруда, оскільки вікінги зазвичай будували з дерева, але згодом була перебудована з каменю.

Під час пізнього 10 століття та початку 11 століття Уотерфорд, був завойований ірландським королем Брайаном Бору, після чого він уклав союз з Уотерфордом, та як союзник, участь в сумнозвісній битві під Клонтарфом у 1014 році і місто перейшло під контроль династії О'Браєна. Всі ці імена можливо вам знайомі із серіалу Вікінги, який тут знімали .

Дочка Рагналла, в честь якого і отримала свою назву Вежа, була одружена з одним із синів Брайана Бору. Контроль над Уотерфордом надав ірландським верховним королям доступ до міжнародної торгівлі та ознаменував кінець контролювання вікінгів у Уотерфорді. 

Дермот Мак-Мерраг, скинутий король Ленстера, звернувся за допомогою до норманського короля Генріха II, йому була потрібна допомога норманів, щоб відновити контроль над своїми землями в Ірландії, та ця допомога надійшла у лиці, нормандського лорда Стронгбоу Річарда Де Клер графа Пемброк.

Нормани вторглися у фортецю у Уотерфорді в 1170 році. Це був кривавий бій, який закінчився руйнуванням стін і призвів до захоплення міста Стронгбоу. Населення Уотерфорда не мало арсеналу норманів та їх новоітньої зброї, обладунків та військової тактики, яку застосовували "жахливі" воїни-нормани.

Легенда Реджинальдської вежі полягає в тому, що Стронгбоу одружився на Іфі МакМарара, дочці короля Дермота МакМурраґа на цьому місці, тим самим зробивши Стронгбоула спадкоємцем Королівства Ленстера і найпотужнішим нормандським лордом в Ірландії.

Уотерфорд був місцем першого візиту монархів Великої Британії до Ірландії, коли в 1172 р. Король Генріх II відвідав Ірландію, головним чином, щоб взяти під контроль самого Стронгбоу, якому король не довіряв, оскільки той став занадто могутнім. Башта Регінальда, в тому вигляді в якому ми бачимо її сьогодні, почала свою історію з 1172 року.

Вона виконувала багато функцій у своєму довгому і драматичному житті, говорять, що вежа використовувалася як королівська резиденція, як в'язниця і як монетний двір. Монети, вибиті на вежі Регінальда, мали карбування "Cavitas Waterford" з одного боку.

Сьогодні вежа Регінальда - це наймасивніша і найбільш домінанта з 6 веж, що охороняли середньовічниц Уотерфорд. Там були встановлені перші в історії острова гармати. 

Кромвель здійснив першу спробу взяти а облогу Уотерфорд в 1649 році, але не зміг захопити місто, він досяг успіху лише у 1650 році. В 1901 р. Вежа Регінальда перейшла у володіння корпорації Waterford і була центральним відділком поліції до 1954 року. Під час другої світової війни, тут було сховище для людей на час надзвичайних ситуацій. В останні роки башта Регінальда зазнала значної реставрації.

 Від ранньої доісторичної Ірландії, місто піддавалось завоюванням вікінгів, норманів та кромелівських загарбників, але Уотерфорд та його населення витримали випробування часом.

Будете у Уотерфорді - відвідайте Реджинальдську вежу - це дивовижний пласт історії міста та країни сконцентрувантй в одній будівлі.