Рецензія на "Deus Ex GOTY" 2000

Через постійні відключення світла протягом останніх декількох місяців неможливо нормально пограти в ігри, які потребують постійного онлайн підключення (Doka 2, CS, LoL й у що там ще грає теперішнє покоління). У один з таких вечорів, коли в мене залишалось ще трохи часу, поки буде світло, й коли відбувався розпродаж у Steam, я вирішив спробувати Deus Ex GOTY 2000-го року. Важить ця гра всього десь 800 МБ, та й сам я чув про культовість цієї гри та фурор, який вона спровокувала свого часу.

На кшталт Льоні Голубкова з реклами МММ, промовив у голові: "Ех, була не була!", та й придбав її.

І тоді я побачив цілий світ, який відкрився перед очима. Світ Deus Ex.

Який чудесний світ новий!

Якщо в дитинстві, коли ви тільки-но отримали ПК і запустили першу гру на CD, бачили в ній цілий новий світ, у якому можна робити стільки всього різного, про що ви й раніше не могли подумати, то ви зрозумієте, наскільки сильно мене здивувала Deus Ex.

Гра починається з навчального полігону, де вам одразу дають зрозуміти варіативність вирішення різних проблем та завдань, з якими ви зможете зустрітись на своєму шляху. Показовими є двері. Гра одразу каже: "Двері, залежно від того, які вони, можна підірвати, хакнути чи відімкнути ключем". Правда, є й п'ятий варіант – виманити противника з іншої сторони дверей, щоб він сам їх відчинив і таким чином впустив гравця, але до цього вже я сам дійшов, коли проходив рівні.

Ця система різних варіантів вирішення однієї проблеми, як було показано на прикладі з дверима, ідеально комбінується з РПГ-шною механікою навичок:

Умовно, навички можна поділити на три категорії: ефективність у використанні зброї (тяжка, пістолети, гвинтівки, холодна та вибухівка); ефективність у використанні розхідників (спеціальні костюми, відмички, мультитул і медицина); та дві особливі навички, які просто дозволяють пройти там, де без них фізично неможливо (комп'ютери та плавання).

З самого початку гри, коли ви створюєте персонажа (там, до речі, можна навіть ім'я своє написати, воно іноді буде з'являтися, переважно в електронних листах до ГГ) вам дають скіл-поінти, які ви витрачаєте на ці самі навички. Кожне проходження гри можна вважати унікальним, тому рекомендую спробувати себе спочатку в одній спеціалізації, а на іншому проходженні – в іншій. Скіл-поінти отримуються за виконання основних завдань та додаткових.

Але не це робить Deus Ex перлиною. Це ви зрозумієте після виконання першого завдання на острові Свободи, коли вам дадуть доступ до штаб-квартири UNATCO, на яку працює JC Denton (кодове ім'я головного героя).

Справжня цінність цієї гри в тому, що ваші дії мають наслідки. Це я зрозумів одразу після того, як зайшов до жіночої вбиральні на базі UNATCO. Коли мене покликали на брифінг стосовно наступного завдання, Джозеф Мендерлі, голова нашого ГГ, після брифінгу зробив мені зауваження, чого це я ходжу до жіночої вбиральні. Якщо повторити цю авантюру наступного разу, то Мендерлі напряму буде погрожувати звільненням за порушення субординації на робочому місці, а NPC, який доносить на нас начальству, сама почне казати ГГ припинити подібні активності.

Саме тоді я зрозумів, наскільки пропрацьована Deus Ex. Якщо в них є діалогова гілка стосовно жіночої вбиральні, то 100% будуть діалоги про інші дивакуваті дії, які тільки можливо собі уявити. І я повністю був правий! Починаючи з того, що ми можемо дати наркоману дозу поганої якості, від якої він просто помре, і закінчуючи тим, що ви можете вбити іншого агента UNATCO, що напряму вплине на діалоги та сюжет (не буду сильно спойлерити для вашого ж задоволення). Гру можна проходити як пацифістом, нейтралізуючи ворогів через транквілізаторні дротики та діалог, так і вбивати все, що рухається, користуючись обширним арсеналом зброї (навіть під час кат-сцен, якщо поставити міну на поверхні і змусити NPC підійти до вас з правильної сторони, то під час діалогу цей NPC підірветься).

Усе це робить Deus Ex в якихось моментах більш технологічним і просунутішим, аніж більшість сучасних ігор, і я нагадую – грі вже більше 20 років та важить вона всього 800 МБ!

Останні думки

Воррен Спектор, голова процесу розробки Deus Ex, який до цього проекту вже подарував публіці не менш культові Thief та System Shock, зумів створити ту саму гру, про яку я постійно думав в дитинстві. Навіть незважаючи на те, що іноді старість рушія дається взнаки через графічні та звукові баги (які можна пофіксити патчами ком'юніті на сторінці в Steam), гра все одно відчувається дуже бадьоро та сильно.

Сюжет захоплює і я, на першому проходженні гри, постійно ловив себе на думці, що я не знаю, кому довіряти і хто каже правду, а хто просто використовує JC для реалізації власних амбіцій. 5 годин саундтреку повністю завантажив собі на телефон, бо композитори постарались на славу: на кожному рівні є своя музична тема та унікальна музика для смерті ГГ на цьому рівні.

Останній плюс, який я хочу виділити – гра не зжирає багато заряду. Вона ідеально підходить для гри на ноутбуці. Якщо він працює 3 години без світла, то він буде працювати стільки ж разом з грою.

Я повністю рекомендую цей шедевр ігрової індустрії та бажаю всім геймерам самим пограти в "Deus Ex GOTY" 2000-го року. Це одна з тих ігор, яка зробить кульбіт вашого розуміння про ігри та назавжди залишиться у вашому серці як титан, який доводить, що ігри можуть бути крутими навіть без сотень тисяч гігабайтів.

P.S. Інформація, про яку я хотів би знати, якщо б уперше проходив Deus Ex: коли потрапите у квартиру, не виходьте через вікно. Спробуйте сховатись у шафі й перечекати, а далі вийти через основні двері.