Real Barenziah, Part III (Фрагмент)

Барензія і Строу зупинилися в Ріфтені на зиму, найнявши дешеву кімнату в найбіднішому кварталі міста. Барензія хотіла вступити в Гільдію Злодіїв, бо знала, що в неї будуть неприємності, якщо вона попадеться на своєму промислі. Одного разу вона помітила в корчмі відомого члена Гільдії, молодого безстрашного Хаджита на ім'я Терріс. Вона запропонувала розділити з ним ложе, якщо він допоможе їй зі вступом. Він оглянув її, посміхаючись, і погодився, але при цьому сказав, що їй все одно доведеться пройти випробування.

"Якого роду?"

"Е, - відповів Терріс. - Спочатку заплати, красунечко". Він обійняв її однією рукою, нахилився і поцілував, глибоко засунувши язик у її рот, а вільною рукою заліз під блузку.

"Чудово", - сказав він, закінчивши цілувати її, але руку від грудей не забрав. Друга рука ковзнула за поясок і гладила її сідниці.

"Підемо нагору. До мене в кімнату", - Барензія була одночасно збентежена і збуджена його напористістю.

Терріс усміхнувся: "Чого турбуватися? Хочеш мене, чи не так? Можу посперечатися, ти готова заплатити мені, чи не так?"

"Ні", - похитала головою Барензія. Вона хотіла його, але не до такої ж міри.

"Ні? Угода є угода, і Терріс дотримається свого слова. Але тут. Зараз." Він задер їй спідницю і посадив до себе на коліна обличчям до нього. Потім розстебнув блузку і приспустив їй на плечі, тож її груди виявилися оголеними.

"Чудовий вигляд, крихітко". Обличчя її було звернене до стіни, але спиною вона відчувала погляди інших відвідувачів. Усі змовкли. Навіть бард. Вона відчувала нудоту й жагу водночас. Руками вона вивільнила його набряклий пеніс, а коли він опинився всередині неї, закричала від болю й насолоди. Потім в очах її потемніло.

Коли вона прийшла до тями, то сиділа поруч із Террісом, який акуратно застібав їй блузку. "Було боляче", - обурилася вона.

"Завжди так, крихітко. Хіба ніхто не розповідав тобі про чоловіків-хаджитів? Але ж це приємний біль, хіба ні?" Барензія сердито подивилася на нього. Їй усе ще було боляче. На його пенісі були маленькі шипи.

"Так, угоду можна анулювати, якщо хочеш", - він потиснув плечима.

"Ні, я не це мала на увазі. Але я віддаю перевагу усамітненню і хочу трохи почекати до наступного разу - день чи два".

Терріс засміявся: "Ти молодець, крихітко".

Строу вб'є її, а можливо, і Терріса теж. Що в усьому Тамріелі могло змусити її піти на таке? Вона оглянула кімнату тривожним поглядом, але інші відвідувачі втратили до неї інтерес і повернулися до власних справ. Вона не пригадувала нікого з них; і це був не той заклад, де вони зупинилися зі Строу. Якщо пощастить, можливо, Строу й не дізнається про це. Принаймні, не відразу. Терріс виявився найчарівнішим і найбільш хвилюючим чоловіком, якого вона коли-небудь зустрічала.

__________________________

Дякую @KuzykIvan, за цей переклад фрагменту