Раковецький замок (башта)
Замок Беневського у селі Раковець був зведений у середині XVІІ ст. за сприяння галицького підчашого Домініка Войцеха Бенєвського, скоріш за все, на місці колишнього укріплення. На сьогодні руїни замку знаходяться на південній околиці села, за 100м від річки, у надзвичайно мальовничій місцевості. Башта стоїть на невеликій відкритій рівній площадці (це і є колишній замковий двір), яка обривається стрімким уступом до Дністра. Нижче по схилу знаходиться прямовисна скеля з печерою, у котрій раніше мабуть жили пустельники. На верхівці скелі збереглася невелика частина замкового муру. Схил заріс чагарниками, і вкрай незручний для пересування, до того ж нижче по схилу знаходяться ще кілька приватних садиб, тож не радимо спускатися чи підніматися напряму до течії Дністра. Значно зручніша та пологіша стежка до замку веде з півдня, мимо невеликого джерела. Вище замку здіймається височенний стрімкий безлісий пагорб, який у багато разів більший за висоту башти, перепад перевищує 100 метрів. Піднявшись по цьому схилу, можна оглянути величну панораму села Раковець з замковою баштою та долини Дністра.
Село Раковець знаходиться на правому березі річки Дністер на відстані 25км від райцентру Городенка і за 3 км нижче по течії від сіл Незвисько та Лука. Село згадується у писемних джерелах 1440 р. Нині тут проживає понад 800 осіб.
Раковецький замок був споруджений як оборонна фортеця з трьома баштами, з північної сторони була розташована квадратна у плані надбрамна башта зі звідним мостом, із західної сторони над урвищем знаходилася трикутна башта, а зі східної – шестигранна. З боку ріки Дністер твердиню укріпляла висока скеля. На замковому подвір'ї знаходилася криниця, господарські споруди і будинок із житловими приміщеннями, який прилягав до західного муру. Унікальне планування замку не має аналогів в Україні. Вхід до твердині був облаштований через двоповерхову браму, до брами через виритий глибокий рів було перекинуто міст. У західній частині фортеці знаходилися житлові приміщення, а на північному сході – каплиця.
У 1657 р. ще недобудована фортеця витримала облогу козацького полковника А. Ждановича, який був відправлений українським гетьманом Богданом Хмельницьким на допомогу трансільванському князю Юрієві ІІ Ракоці. Упродовж XVІІ ст. Раковецький замок виконував свої оборонні функції, тут зберігалися запаси провіанту й амуніції, а неподалік знаходилася переправа через річку Дністер. У 1667 р. твердиня вистояла під час облоги татар, однак у 1676 р. її захопили турки і значно пошкодили. Згодом замок був наново відбудований і ще упродовж століття він відігравав важливу роль у боротьбі проти турецької навали як форпост Речі Посполитої у війнах короля Яна ІІІ Собєського. Однак, у 60-тих роках XVІІІ ст. замок спалили в часи Барської конфедерації (бунту польської шляхти проти короля Станіслава Августа Понятовського) і він повністю прийшов у занепад. У 1840 р. господар селища пан Дверницький організував на території фортеці фабрику з виробництва поташу, яка згодом згоріла. Наприкінці XІX ст. власником замкових руїн став єврей Шмуль Баран, який у XX ст. трагічно загинув під час Голокосту.
За останнє століття місцеві жителі розібрали рештки оборонної споруди для власних будівельних потреб – як матеріали для парканів, підвалів тощо. Недоторканим залишився лише донжон – вежа посеред замку, яка виконувала роль останнього бастіону. Та й той зберігся швидше за все, лише тому, що його було надто складно та небезпечно розбирати. Отож, на сьогодні тут стоїть шестикутна у плані башта, семиярусна башта із входом у вигляді арки з боку дитинця, яка була подібна до башт-стовпів, а також вищезгадані рештки північно-західного муру твердині над урвищем.
Вціліла башта Раковецького замку є одним з нечисленних замкових укріплень Івано-Франківської області, належить до пам'яток архітектури національного значення і є популярним пунктом зупинки під час сплавів по Дністру. Поруч із баштою встановлений інформаційний стенд з короткою історичною довідкою.