РСЗВ LRU

Основне про РСЗВ LRU

Реактивну систему залпового вогню LRU побудовано на базі американської M270. Ця система є однією з найпоширеніших і знаходиться на озброєнні в армії Сполучених Штатів з 1983 року. За роки використання система отримала багато модифікацій, а французька LRU (Lance Roquette Unitaire) саме одна з них. Система виробляється консорціумом європейських компаній Krauss-Maffei Wegmann, Airbus Defence and Space, Sagem та Thales. Має бойовий досвід застосування під час військової операції у Малі у 2016 році.

Аналогами LRU стали інші європейські версії M270 – німецька MARS II (Mittleres Artillerieraketensystem) та італійська MLRS-I (MLRS Improved). Німецькі MARS II вже показали свою ефективність на фронті.

Західна техніка набагато точніша за радянські зразки – при дальності в 80 км, похибка становить не більше 7 м. При цьому РСЗВ зрозуміла в експлуатації і не вимагає багато часу на вивчення майбутнім екіпажем. Європейські версії РСЗВ використовують такі самі боєприпаси, як і американська, що вкотре підтверджує вдалу “уніфікацію” озброєння країн НАТО.

Ефективність використання LRU також залежатиме від снарядів, що застосовуються – з ракетами GMLRS буде доступна дальність ураження цілей на відстані 80-85 км. Така дальність вже дозволяє «дотягнутися» до складів ворога, скупчень техніки та живої сили з точністю 3-5 м, що мінімізує супутні ризики.

Конструкція РСЗВ LRU

Зовні LRU набагато більше схожа на M270, ніж HIMARS, адже використовує гусеничне шасі на базі БМП М2 Bradley. LRU здатна долати підйоми з нахилом 60% та витримувати 40% схили, що дозволяє пересуватися у пересіченій місцевості. Шасі не тільки відрізняється високою прохідністю, а й дозволяє розвивати швидкість до 70 км/год.

Також це платформа для пускової установки із парою контейнерів для боєприпасів та системи електричних приводів наведення. У парах контейнерів може зберігатися 12 ракет, тобто вдвічі більше, ніж у HIMARS. Додатково LRU має броньовану кабіну 25 мм і оснащена кулеметом для забезпечення оборони системи в разі потреби.

Після модифікації у 2010 році LRU отримала систему управління вогнем EFCS (European Fire Control System) від компанії Airbus аналогічну до MARS II. Ця система дозволяє використовувати ракети M31, M31A1, M32, AT2 та 110 мм. Доступне використання двох ракет MGM-140 ATACAMS класу "земля-земля" з дальністю до 300 км.

Управління РСЗВ покладається на екіпаж із трьох осіб – оператора, водія та керівника пускової установки. LRU застосовується разом із радіолокаційною станцією контрбатарейної боротьби COBRA. Вона дозволяє визначати позиції ворожої артилерії та мінометних батарей.

Залежно від цілей, екіпаж LRU може адаптувати режим спрацьовування ракет: при попаданні, затримці або безпосередньо перед торканням землі. Наприклад, якщо необхідно потрапити в укріплену позицію, застосовується такий варіант спрацьовування, при якому удар дозволяє ракеті пробити стіну і вибухнути всередині конструкції, завдаючи ще більшої шкоди.

Навігаційна система РСЗВ супутникова, а тому LRU не поступається аналогам.

Переваги РСЗВ LRU

У наступальних діях LRU допоможе знищувати цілі із закритих вогневих позицій, руйнувати тил ворога, знищуючи логістику, склади боєприпасів та палива. Цілями LRU можуть бути позиції ворожої артилерії, засоби протиповітряної оборони, командні пункти та вузли зв'язку.

Конструктивно LRU особливо корисна саме для зимової кампанії, адже базується на гусеничному шасі, яке подолає бездоріжжя та погані погодні умови. У порівнянні з американським Хімарсом французька LRU несе вдвічі більше боєприпасів і при цьому не менш точна.

Гусенична база: БМП М2 Bradley;

Довжина: 7,07 м;

Ширина: 3,05 м;

Висота: 2,61 м;

Вага: 27,1 т;

Запас ходу: 500 км;

Дальність: 80-85 км (в залежності від боєприпасів);

Калібр: 227 мм;

Швидкість: 70 км/год;

Двигун: 500 к.с.;

Екіпаж: три особи (командир, навідник, механік-водій).