Померла Рут Бейдер Гінзбург. Розповідаємо, чим вона запам’яталася і як її смерть вплине на американську політику
Антон ПроцюкВчора ввечері померла Рут Бейдер Гінзбург. Вона була найстаршою суддею Верховного суду США, а в останні роки життя стала культурною іконою фемінізму і здобула популярність серед молоді.
Детально розповідаємо про те, чим запам’яталася Гінзбург, і чому її смерть викличе гарячу політичну битву на фоні президентських виборів.

Рут Бейдер Гінзбург: 87-річна “рок-зірка”
На час смерті Гінзбург було 87 років. У молодості вона працювала у науковій сфері, була адвокатом і займалася правозахисною діяльністю. У 1960-их і 70-их роках Гінзбург здобула славу як активістка за права жінок та гендерну рівність, вигравши кілька гучних справ у Верховному суді. У 1980 році вона змінила роботу — президент Джиммі Картер призначив її суддею важливого федерального апеляційного суду.
Останні 27 років свого життя Гінзбург провела у Верховному суді — її призначив туди президент-демократ Білл Клінтон на початку 90-их. На той час Гінзбург стала лише другою жінкою у Верховному суді за його 200-річну історію.
Зараз Гінзбург вважають символом фемінізму та іконою американських лібералів, але такий статус вона здобула лише недавно. Як пише у некролозі Лінда Ґрінхаус для The New York Times, «те, що під кінець життя [Гінзбург] стане рок-зіркою, було неможливо передбачити у червні 1993 року», коли Клінтон призначив її до Верховного суду. Гінзбург була непублічною, цінувала колегіальність і дружила із колегами-консерваторами. Через це «деякі лідерки феміністського руху приватно хвилювалися, що президент робить помилку».

Ще у перші роки своєї кар’єри у Верховному суді Гінзбург запам’яталася важливою роботою на захист гендерної рівності — та й судовою роботою загалом. Наприклад, у 1997 році вона була авторкою рішення більшості, яке заборонило військовій академії у Вірджинії не приймати жінок.
Однак свою теперішню репутацію Гінзбург здобула вже у «нульових» роках. У той час Верховний суд поступово став більш консервативним, і вона почала привертати увагу яскравими судовими виступами проти рішень консервативної більшості. Крім того, у середині «нульових» вона на кілька років стала єдиною жінкою серед дев’яти суддів Верховного суду, і тому часто була голосом усіх жінок в суді. (Згодом президент Обама призначив суддями ще двох жінок).
Консервативна більшість у суді стала ще міцнішою за президентства Дональда Трампа. В останні роки свого життя, зокрема за Трампа, Гінзбург стала культовою фігурою для американських лібералів і особливо популярною серед молоді. Завдяки своїм яскравим виступам вона стала натхненням для популярного мему «Notorious R.B.G.», в якому її ініціали обігруються із псевдонімом відомого репера The Notorious B.I.G.
Як пише Ґрінхаус із The New York Times, молоді жінки робили татуювання із зображенням Гінзбург, дівчата одягали костюми в дусі Гінзбург на Гелловін, а написи «You Can’t Spell Truth Without Ruth» з’явилися на бамперах і футболках. Біографія Гінзбург стала бестселером наступного дня після публікації у 2015 році, так само як і її автобіографія кількома роками пізніше.

Під кінець президентства Обами ліберальні активісти закликали Гінзбург добровільно піти у відставку (судді Верховного суду призначаються пожиттєво), щоб її заміну призначив президент-демократ. Однак Гінзбург відмовилася це робити, кажучи, що планує залишатися у суді до того часу, поки зможе ефективно виконувати свою роботу.
Цього року у пресі з’являлися повідомлення про те, що її стан здоров’я погіршується; вона перенесла кілька складних операцій. Американські ліберали сподівалися, що Гінзбург залишиться у Верховному суді до обрання наступного президента, щоби її замінив не Трамп. (У листопаді у США пройдуть президентські вибори, і у кандидата від демократів Джо Байдена є хороший шанс їх виграти). Однак 18 вересня Гінзбург померла від ускладнень, викликаних раком підшлункової залози.

Чому смерть Гінзбург викличе запеклу політичну битву
Смерть Рут Бейдер Гінзбург є трагедією і приводом оглянутися на її визначне життя — але вона також запустить велику політичну битву навколо того, хто замінить покійну суддю у Верховному суді. Ця битва буде особливо складною з огляду на те, що до президентських виборів залишилося півтора місяці.
Щоб зрозуміти значимість цього конфлікту, потрібно подивитися на роль Верховного суду і те, як він призначається. Верховний суд — це найвищий суд США, і він має широкі повноваження. Серед іншого, право судового нагляду дозволяє йому скасовувати прийняті парламентом закони чи видані президентом укази. Через це в Америці саме Верховний суд часто приймає історичні рішення, які в інших ліберальних демократіях приймаються парламентом чи референдумами.
Наприклад, у 50-их роках минулого століття саме Верховний суд взяв першість у боротьбі за громадянські права афроамериканців та заборону расової сегрегації. Саме Верховний суд на національному рівні дозволив аборти у 70-их роках та легалізував одностатеві шлюби у 2010-их.
Верховний суд складається із дев’яти суддів, котрі призначаються пожиттєво. На відміну від багатьох інших розвинутих країн, у США лише президент країни призначає суддів Верховного суду. Сенат має затвердити кандидатуру, але не може пропонувати своїх кандидатів.
У порівнянні із Великою Британією і багатьма іншими країнами, Верховний суд США є також значно більш політизованим. В останні десятиліття в ідеологічно суперечливих питаннях — наприклад, одностатеві шлюби, аборти чи імміграція — в Суді чітко проявляється поділ на лібералів (призначених президентами-демократами) і консерваторів (призначених республіканцями).
У другій половині 20 століття в суді кілька десятиліть домінували ліберали. Згодом у ньому поступово сформувалася консервативна більшість, але на 100 відсотків вона закріпилася лише у 2017 році за Трампа. Утім, ця більшість наразі не настільки велика: зараз у Верховному суді п’ять консерваторів і чотири ліберали.
Смерть Рут Бейдер Гінзбург дає можливість Трампу сильніше закріпити цю більшість, якщо він призначить свого кандидата. Оскільки судді призначаються пожиттєво, а отже цілком можуть залишатися на посаді 30–40 років, призначення наступника Гінзбург може сильно вплинути на політичний ландшафт на наступне покоління.
Ситуація ускладнюється тим, як закінчилася схожа історія у 2016 році. Тоді, у рік президентських виборів, помер суддя-консерватор Антонін Скаліа. Контрольований республіканцями Сенат під керівництвом лідера більшості Мітча Макконнелла не дозволив демократу Обамі призначити його наступника, посилаючись на те, що це має бути рішення нового президента.
Зараз Сенат досі під контролем республіканців, і їхнім лідером є той самий Макконнелл. Враховуючи, що у республіканців є цілком осяжний шанс втратити президентство і, можливо, навіть більшість у Сенаті, з політичної точки зору Трампу і Макконнеллу значно вигідніше призначити заміну Гінзбург якнайшвидше. З іншого боку, таке очевидне лицемірство, звісно, викличе лють лібералів і може негативно вплинути на популярність республіканців — а отже й на результати виборів для них.

Є варіант не призначати заміну Гінзбург зараз і залишити це переможцю виборів. Це може допомогти республіканцям виграти вибори, бо для консерваторів Верховний суд є важливою темою, котра може мотивувати їх активніше голосувати за республіканців, навіть попри нелюбов до Трампа особисто. (Серед політичних аналітиків є поширена теорія, що відкрита вакансія у Верховному суді у 2016 році була однією з ключових причин, завдяки якій Трамп виграв вибори.) З іншого боку, це очевидний ризик. Якщо республіканці таки програють вибори, вони втратять унікальну можливість закріпити ідеологічно дружню більшість в суді.
Якщо республіканці у результаті виборів все-таки втратять президентство і Сенат, є ще третій варіант — призначити суддю-консерватора у період між виборами і початком нової сесії Конгресу. Немає сумніву, що це ще більше розлютить лібералів, бо буде очевидним порушенням волі виборців. Деякі впливові демократи уже погрожують в такому випадку піти на безпрецедентний крок, який в народі називається court packing — просто призначити додаткових суддів Верховного суду. (Обмеження у дев’ять людей не закріплене Конституцією, хоча міцно закріплене традицією).

Загалом, результати цієї політичної драми зараз передбачити доволі складно, і можливих варіантів її розв’язку є багато. Однак уже очевидно, що це одна із найважливіших політичних історій цього року, якщо не десятиліття — і вона може сильно вплинути на вибори 2020 року і на американську політику загалом.
Оновлення із майбутнього: Трамп і республіканці в Сенаті обрали перший варіант — якомога швидше призначити нову суддю. У кінці жовтня на цей пост була затверджена Емі Коні Барретт. Трамп програв президентські вибори, але, імовірно, зумів надовго закріпити консервативну більшість у Верховному суді.
Автор — Антон Процюк для Телеграм-каналу The Old York Times