Різноманіття водоростей планктону піщаних кар'єрів м. Житомира - Биология и естествознание дипломная работа

Главная

Биология и естествознание
Різноманіття водоростей планктону піщаних кар'єрів м. Житомира

Таксономічний склад планктонних водоростей кар’єрів Слобідський і Селецький. Флористичне зведення планктонних водоростей кар’єрів. Еколого-географічна характеристика водоростевих угруповань. Оцінка якості води кар’єрів за видами – показниками сапробності.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Розділ 1. Методи та матеріали досліджень
1.2 Основні аспекти охорони праці при виконанні дипломної роботи
Розділ 2. Історія вивчення фітопланктону антропогенно створених водних об?єктів
2.1 Антропогенно створені водні об?єкти
2.2 Водна Рамкова Директива Європейського Союзу (ВРД ЄС)
2.3 Різноманіття фітопланктону та чинники, які його обумовлюють
2.4 Заходи щодо охорони водних ресурсів
Розділ 3. Особливості формування та функціонування фітопланктону кар?єрів Слобідський та Селецький.
3.1 Таксономічний склад фітопланктону кар?єрів Слобідський та Селецький
3.2 Еколого-географічна характеристика фітопланктону досліджуваних водних екосистем
3.3 Кількісні показники розвитку водоростей кар?єрів Слобідський та Селецький
Розділ 4. Використання результатів бакалаврської роботи в закладах освіти
АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ: водоростеві угруповання відіграють провідну роль у прісноводних екосистемах, де становлять значну частину біомаси планктону. Вони тісно пов'язані різноманітними за своєю природою біоценотичними зв'язками з іншими організмами, беруть участь у процесах самоочищення природних вод. Крім того, в умовах посилення антропогенного впливу на довкілля, досліджувані гідробіонти набувають особливого значення як біоіндикатори в екологічному моніторингу та біотестуванні. У зв'язку з цим виникає необхідність їх всебічного вивчення. Водоростеві угруповання як первинна ланка трофічних сіток та індикатор природних і антропогенних впливів на водні екосистеми - важливий і невід'ємний компонент сучасних гідроекологічних досліджень.
Дослідження формування та функціонування автотрофної компоненти антропогенно створених водойм мають незаперечне теоретичне і прикладне значення для розробки принципів використання біопродукційного потенціал штучних водних екосистем та питань біоіндикації, а також можуть слугувати науковою основою планування водогосподарських заходів, рекомендацій щодо рекреації [19].
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ: встановити особливості структурно-функціональної організації водоростевих угруповань кар'єрів Слобідський та Селецький (м. Житомир).
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:
1) дослідити таксономічний склад планктонних водоростей кар'єрів Слобідський та Селецький;
2) представити флористичне зведення планктонних водоростей кар'єрів Слобідський та Селецький, навести їх частоту трапляння, динаміку чисельності та біомаси водоростевих угруповань планктону кар'єрів;
3) дати еколого-географічну характеристику водоростевих угруповань кар'єрів Слобідський та Селецький;
4) зробити оцінку якості води кар'єрів за видами - показниками сапробності.
Ретроспективний аналіз показав, що на сьогодні відсутні задовільні відомості щодо формування та функціонування водоростевих угруповань кар'єрів. Створені в середині минулого століття піщані кар'єри Слобідський та Селецький останнім часом переважно виконують рекреаційну функцію.
ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ: фітопланктон кар'єрів Слобідський та Селецький (м. Житомир).
ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ: особливості структури та функціонування фітопланктону піщаних кар'єрів Слобідський та Селецький.
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ: використано методи відбору і опрацювання альгологічних проб, визначення таксономічного складу водоростей. Проби відбирали та опрацьовували загальноприйнятими методами. Флористичний аналіз проведено з урахуванням останніх флористичних зведень.
НАУКОВА НОВИЗНА ДОСЛІДЖЕННЯ: полягає в тому, що вперше отримані дані щодо таксономічного складу водоростей досліджуваних водних об'єктів, екологічної та біогеографічної характеристик, частоти трапляння, інформаційного різноманіття, чисельності, біомаси, а також просторової динаміки та часового розподілу цих показників. Крім того виявлено вперше для українського Полісся наступні види водоростей: Amphora mongolica Qstrup., Chromulina commutata Pasch., Chrysococcus elegans (Dolf.) Bour., Fernandinella alpina Chod., Fragilaria nanana L.-B., Nitzchia angularis W. Sm., Nitzchia linearis var. tenuis (W. Sm.) Grun. in Cl. Et Grun., Nitzchia pussila Grun., Tetrachlorella alternans (G. Sm.) Korsch., Tetradesmus cumbricus G. S. West., Tetraedron minimum (A. Br.) Hansg., Trachelomonas abrupta var. arcuata (playf.) Delf., Trachelomonas matvienkoi Popova.
ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ: дані, які були отримані в результаті наших досліджень, є суттєвим доповненням щодо флори водоростей водних об'єктів Центрального Полісся.
Створена електронна база даних за структурно-функціональними показниками розвитку водоростевих угруповань планктону Слобідського та Селецького кар'єрів у форматі Microsoft Excel 2003 за період з 2009 по 2010 рр.
Ретроспективний аналіз показав, що до початку наших досліджень відсутні відомості щодо різноманіття водоростевих угруповань кар'єрів Слобідський та Селецький.
Встановлені закономірності відгуку водоростевих угруповань водних екосистем на вплив природних та антропогенних чинників є підставою для використання біоіндикаційних можливостей альгофлори для оцінки якості водного середовища, збереження та відтворення його біорізноманіття, і можуть слугувати науковою основою планування водогосподарських заходів, рекомендацій щодо розвитку рибництва та рекреації.
Матеріали дипломної роботи можуть бути використані при викладанні біології у школі.
АПРОБАЦІЯ РОБОТИ: результати роботи «Різноманіття планктону піщаних ка?єрів м. Житомира» доповідалися на засіданні кафедри ботаніки протокол №11 від 25 квітня 2012 р. та на засіданнях проблемної групи.
СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ РОБОТИ: робота складається зі вступу, основної частини - чотирьох розділів, висновків, списку літератури, який містить 26 джерел та додатків. Обсяг роботи становить 68 сторінок, містить 8 таблиць. Додатки розміщені на сторінці 53, містять 1 таблицю та 10 рисунків.
РОЗДІЛ 1. МЕТОДИ ТА МАТЕРІАЛИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ: фітопланктон кар'єрів Слобідський та Селецький.
Піщані кар'єри Слобідський та Селецький - штучно створені водні об'єкти, що знаходяться на околиці м. Житомира, створені в середині минулого століття, на сьогодні переважно виконують рекреаційну функцію.
Досліджуваний кар'єр Слобідський розташований посеред хвойного лісу, і до початку створення даного кар'єру на його місці також росли хвойні дерева. Потім Житомирським заводом силікатних виробів на цьому місці був виритий піщаний кар'єр, з якого добували пісок. Досліджуваний кар'єр Слобідський розташований поблизу очисних споруд. Він також був створений для добування піску. З цього піску завод виготовляв вогнетривку цеглу. Після затоплення виконують рекреаційну функцію.
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ: використано методи відбору і опрацювання альгологічних проб, визначення таксономічного складу водоростей. Дослідження проводилися в весняно-осінній сезон у продовж 2009-2010 рр. на 4-х стаціонарних станціях, розташованих на кар'єрах Слобідський та Селецький в м. Житомирі. За період дослідження було відібрано і оброблено 108 альгологічних проб з кар'єрів Слобідського та Селецький. На зазначених станціях відбиралися проби фітопланктону для визначення його структурно-функціональних характеристик. Для обліку чисельності водоростей застосовували камеру Нажотта об'ємом 0,02 см3 та світловий мікроскоп [195]. Температуру води визначали з допомогою водного ртутного термометра, умовну прозорість води виражали в метрах до глибини зникнення з поля зору білого стандартного диска Секкі під час спостережень, проведених опівдні з тіньової сторони. Глибину вимірювали примірочним лотом і виражали в метрах.
Відібрані проби фіксували, згущували та камерально опрацьовували загальновідомими методами [26]. Флористичне зведення фітопланктону кар'єрів Слобідський та Селецький подано з урахуванням [25]. Біомасу водоростей визначали лічильно-об'ємним методом [22]. Частоту трапляння видів розраховували у процентах від загального числа проб, індекс середньої частоти трапляння видів та флористичний індекс - згідно [5].
Біотопічну приуроченість та географічне поширення водоростей визначали згідно з прийнятою альгологами системою для континентальних водойм [9], галобність - за системою Кольбе, [21], відношення до рН - за шкалою Хустедта в інтерпретації М. М. Давидової (1985). Індикаторна значущість видів-показників сапробності встановлена згідно [24]. Статистичну обробку отриманих даних здійснювали за стандартними методиками [12].
Для кількісного аналізу проводили розрахунок чисельності клітин на 1 дм3 води за формулою:
N - кількість водоростей в 1 дм3 води досліджуваної водойми;
k - коефіцієнт, що показує у скільки разів об'єм використаної камери менше 1 см3;
n - кількість клітин водоростей, визначених на проглянутих доріжках лічильної камери;
А - кількість доріжок лічильної камери;
а - кількість доріжок, де виконувався підрахунок водоростей;
V - початковий об'єм відібраної проби (см3).
v - об'єм концентрованої проби (см3) [26].
Біомасу фітопланктону визначали лічильно-об'ємним методом, згідно якого біомасу кожного виду вираховували множенням його чисельності в кожній конкретній пробі на об'єм клітини.
Чисельність фітопланктону підраховано та представлено в тис. кл/дм3 або в млн. кл/дм3, біомасу - в г/м3.
Для оцінки інформаційного різноманіття (за біомасою та чисельністю) розраховували індекс Шеннона H:
ni - оцінка «значимості» i-го виду, тобто чисельність або біомаса i-го виду;
N - загальна оцінка «значимості», тобто загальна чисельність або біомаса фітопланктону;
n - кількість видів та внутрішньовидових таксонів [26].
Частоту трапляння видів розраховували у процентах від загального числа проб за формулою:
p - кількість проб, у яких знайдено даний таксон,
Також визначали індекс середньої частоти трапляння видів:
Для встановлення ролі відділів у формуванні біологічного різноманіття в залежності від частоти трапляння видових та внутрішньовидових таксонів, які формують їх склад, визначали флористичний індекс Fsрp:
n1… ni - частота трапляння таксонів відділу,
n1… nj - частота трапляння усіх таксонів угруповання [24].
Показниками рясності за чисельністю (ПРN) та за біомасою (ПРB) вважали відношення сумарної чисельності чи біомаси даної водорості до загальної чисельності (біомаси) фітопланктону у всіх пробах. Під середньопопуляційною чисельністю (біомасою) розуміли відношення сумарної чисельності (біомаси) водорості до числа проб, в яких вона була відмічена [91]. Домінуючими вважали види, біомаса яких дорівнювала або перевищувала 10% біомаси фітопланктону проби. В якості субдомінантів виділяли види, біомаса яких була не меншою 5% від загальної [26].
1.2 ОСНОВНІ АСПЕКТИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ ВИКОНАННІ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
Під час виконання даної дипломної роботи я дотримувалася вимог інструкції з техніки безпеки. Інструкція включає такі вимоги:
1. Роботу з мікроскопом починати лише з дозволу наукового керівника.
2. Починаючи роботу з мікроскопом, звільнити стіл від усього зайвого, а всі потрібні для заняття предмети розмістити праворуч від мікроскопа.
3. Перед початком роботи вибрати місце подалі від прямого сонячного світла і встановлюють мікроскоп перед собою так, щоб було зручно дивитися в окуляр.
5. При виконанні практичної частини встановити бінокуляр штативом до себе на відстані 5-10 см від краю столу, предметним столиком від себе. В отвір предметного столика направляти дзеркалом світло. Помістити приготований препарат на предметний столик і закріпити предметне скло затискачами.
6. Поставити в робоче положення об'єктив малого збільшення. Для цього повернути револьвер до тих пір, доки потрібний об'єктив не займе серединне положення по відношенню до тубуса і предметного столика. Коли об'єктив займе серединне положення, в револьвері відчувається легке клацання і об'єктив фіксується. Запам'ятайте, що вивчення будь-якого об'єкту починається з малого збільшення.
7. Підняти за допомогою макрометричного гвинта об'єктив над столиком на висоту приблизно 0,5 см.
8. Дивлячись в окуляр (лівим оком!), покрутити дзеркало в різних напрямках до тих пір, поки поле зору не буде освітлене яскраво і рівномірно.
9. Покласти на предметний столик препарат так, щоб об'єкт знаходився в центрі отвору предметного столика.
10. Далі, під контролем зору, повільно опустити тубус за допомогою макрометричного гвинта, щоб об'єктив знаходився на відстані 2 мм від препарату.
11. Дивитись в окуляр і, одночасно, повільно піднімати тубус до тих пір, поки в полі зору не з'явиться зображення об'єкта.
12. Для того, щоб перейти до розгляду об'єкта при великому збільшенні мікроскопу, перш за все необхідно відцентрувати препарат, тобто розташувати об'єкт у центрі поля зору. Якщо об'єкт не буде центрований, то при великому збільшенні він може залишитися поза полем зору.
13. Рухаючи револьвер, перевести у робоче положення об'єктив великого збільшення.
14. Опустити тубус, під контролем ока (дивитися, як опускається тубус не в окуляр, а збоку), майже до зіткнення з препаратом.
15. Потім, дивлячись в окуляр, повільно піднімати тубус, доки в полі зору не з'явиться зображення.
16. Для тонкого фокусування використовувати мікрометричний гвинт.
17. При роботі з бінокуляром робити перерви при перевтомі зору.
18. Потрібно берегти лінзи, протирати їх серветкою.
19. Після роботи бінокуляр прибрати у футляр.
20. По завершенню роботи прибрати робоче місце.
21. Під час роботи в аудиторії забороняється відкривати електрощиток і самостійно проводити будь-який ремонт електроприладів та електропроводки. В разі відхилень в роботі електромережі негайно повідомити наукового керівника. Категорично забороняється при включенні електроприладів торкатись пальцями до металевих оголених частин електровилок чи гнізд розеток.
22. У випадку враження електричним струмом потрібно прийняти відповідні міри і викликати лікаря.
23. Надання першої допомоги потерпілому залежить у більшості випадків від швидкості від'єднання його від елементів, що проводять струм (відключити елементи, які проводять струм від електромережі), і від швидкості виконання заходів штучного дихання.
24. При роботі з концентрованими кислотами, лугами не слід відсмоктувати рідину в піпетку ротом - користуватися грушою або дозатором.
25. Під час надання першої допомоги необхідно:
а) звільнити потерпілого від одягу, що заважає йому;
б) забезпечити доступ свіжого повітря;
в) звільнити приміщення від стороніх осіб;
г) швидко, не гаячи часу, відкрити рот потерпілому;
д) якщо язик глибоко запав, його треба витягнути, вихопивши його носовою хусточкою;
е) після цього потрібно провести штучне дихання, не припиняючи його до приходу лікаря.
РОЗДІЛ 2. ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ ФІТОПЛАНКТОНУ АНТРОПОГЕННО СТВОРЕНИХ ВОДОЙМ
Озерами називають природні водойми, які являють собою западини на земній поверхні різної величини і форми, заповнені водою, постійний поступальний рух якої в певному напрямі в межах улоговини або відсутній, або уповільнений. Отже, озера належать до водойм з уповільненим водообміном відрізняються від річок неоднорідністю водної маси. Водоймами з уповільненим водообміном є також штучні водойми водосховища [13].
Озера антропогенного походження - це водосховища і ставки, штучно створені на річках, а також заповнені водою старі вироблені кар'єри, соляні шахти тощо. На відміну від природних озер, водосховища мають режим, проміжний між режимом озера та річкового потоку. В них досить чітко виражені односторонні течії, активний водообмін між її окремими шарами води.
Водосховище - це штучна водойма, створена для накопичення, збереження та подальшого використання води, регулювання стоку річки. Невеликі водосховища, площа яких не перевищте 1 км2, називаються ставками. Канамл -- штучне русло (водовід) з безнапірним рухом. Влаштовується зазвичай в ґрунті, створюється для дренажу, іригації або навігації. Штучне річище створюють для судноплавного сполучення водоймищ, осушування боліт, відводу або стоку води.
Кар'ємр -- сукупність відкритих гірничих виробок, призначених для розробки родовища корисних копалин. Відкриті гірничі роботи відомі з епохи палеоліту. Перші кар'ємри великі, з'явилися у зв'язку з будівництвом у Древньому Єгипті пірамід. Пізніше в античному світі у великих масштабах добувався мармур. Розширення області застосування відкритого способу розробки за допомогою кар'ємру стримувалося аж до початку ХХ ст. відсутністю високопродуктивних машин для виймання і переміщення великих обсягів розкривних порід [13].
Робоча зона кар'ємру - сукупність робочих (розкривних та добувних) уступів, на яких виконуються роботи з підготовки та виймання гірських порід. Положення кар'ємру визначається на розрізі кутом нахилу робочого борту кар'єру і висотними відмітками верхнього та нижнього робочих горизонтів; у плані -- протяжністю фронту робіт на робочих уступах. При розробці горизонтальних і пологих родовищ малої та середньої потужності висотне положення кар'єру залишається незмінним; при розробці похилих і крутих родовищ, а також потужних ізометричних покладів робоча зона поступово знижується разом зі збільшенням глибини кар'єру [13].
2.2 ВОДНА РАМКОВА ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ (ВРД ЄС)
Перспективи інтеграції України у Європейський Союз зумовлюють нагальну необхідність адаптації використовуваних в Україні методів оцінки екологічного стану різнотипних водних об'єктів міст відповідно до Водної Рамкової Директиви 2000/60/ЄС (ВРД).
22 грудня 2000 року є видатною датою в історії водної політики Європейського Союзу. У цей день в офіційному журналі Європейського Союзу була опублікована і відповідно набула чинності Водна Рамкова Директива (Директива 2000/60/ЕС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2000 року, яка встановлює рамки для дій Співтовариства у сфері водної політики), надалі ВРД.
Ця директива є результатом більше, ніж як п'ятирічного процесу дискусій та переговорів між експертами та науковцями з багатьох дисциплін, представників усіх зацікавлених сторін та політиків. Процес вилився у широку угоду стосовно ключових принципів із сучасного водного менеджменту, яка в свою чергу сформувала основи ВРД.
Директива встановлює рамкові вимоги щодо захисту всіх видів вод, включаючи поверхневі води суходолу, транзитні та приберегові, а також підземні води. Ці вимоги полягають у наступному:
· Запобігання подальшому погіршенню, захист та покращення стану водних ресурсів.
· Стимулювання відтворювального використання води.
· Покращення водних екосистем завдяки діям та діяльності, які спрямовані на постійне зменшення скидів води, що містить у собі пріоритетні речовини, а також на припинення скидів води, що містить у собі пріоритетні небезпечні речовини.
· Забезпечення поступового зменшення забруднення підземних вод та запобігання їхньому забрудненню у майбутньому.
· Зменшення негативного впливу повеней і засух.
Головною метою ВРД є запобігання погіршенню стану всіх поверхневих водних об'єктів з метою досягнення ними «доброго» стану до 2015 року. Це стосується штучних та істотно змінених водних об'єктів, з різницею, що до них висувається вимога досягнення «доброго» екологічного потенціалу.
Для поверхневих вод «добрий стан» визначається «добрим» екологічним станом та «добрим» хімічним станом. У свою чергу екологічний стан визначається елементами біологічної якості разом із гідроморфологічними та фізико-хімічними елементами. За орієнтир приймаються референційні умови, які по суті є умовами «недоторканого» стану, або стану «незначного» впливу людської діяльності [27].
2.3 РІЗНОМАНІТТЯ ФІТОПЛАНКТОНУ ТА ЧИННИКИ, ЯКІ ЙОГО ОБУМОВЛЮЮТЬ
Встановлено, що водоростеві угруповання планктону можуть використовуватися в якості індикаторів забруднення води згідно Водної Рамкової Директиви 2000/60/ЄС (ВРД).
Фітопланктон представлений водоростями різних систематичних груп. Розрізняють фітопланктон морів, солонуватих і прісних вод. Морський фітопланктон складається переважно з діатомових, динофітових, криптофітових та інших водоростей. Вони населяють товщу морської води до глибин 50--100 м. Саме на такі глибини проникає сонячна радіація, і в автотрофних організмах тут можуть протікати процеси фотосинтезу.
У прісноводному фітопланктоні основними компонентами є діатомові, синьозелені та зелені водорості. До його складу входять також представники золотистих, евгленофітових, динофітових, жовтозелених та інших відділів водоростей. Він поширений до глибин 20--40 м. На формування фітопланктону істотно впливає гідрологічний і гідрохімічний режими водних об'єктів, освітленість води та інші чинники [16].
Фітопланктон відіграє важливу роль у формуванні якості води і біопродуктивності водойм. Він є джерелом утворення первинної продукції та внутрішньоводоймного поповнення розчиненого кисню. При масовому розвитку фітопланктону («цвітінні» води) після його відмирання може різко погіршуватися якість води (самозабруднення водойм). Організми фітопланктону є індикаторами (показниками) при екологічній оцінці якості води.
На теперішній час водоростям відводять важливу роль у вирішенні ряду глобальних проблем, що хвилюють все людство: продовольчої, охорони навколишнього середовища, енергетичної, освоєнні космічного простору та інші. Їм належить основна роль в утворенні вільного кисню і органічних речовин у воді; беручи участь в процесах кругообігу речовин в природі, вони є активними агентами самоочищення водоймищ, очищають середовище від радіоізотопів, солей важких металів; важлива роль водоростей в якості індикаторних організмів при розробці методів екологічного моніторингу.
Водорості, будучи автотрофами, складають основу трофічної піраміди у водних екосистемах і, отже, першими беруть участь в утилізації трофічного базису екосистеми, споживаючи для побудови органічної речовини біогенні сполуки нітрогену і фосфору. Інтенсивність біогенного навантаження відбивається не лише у масовій вегетації водоростей, але також і на їх видовому складі. Саме ці характеристики - зміна чисельності і видового складу фітопланктону при зміні трофічної бази в просторі і в часі - використовуються при інтегральній оцінці результатів природних і антропогенних процесів, що протікають у водних екосистемах [16].
2.4 ЗАХОДИ ЩОДО ОХОРОНИ ВОДНИХ ОБ'ЄКТІВ
Слід відзначити, що добрий екологічний стан того чи іншого водного об'єкту буде досягнуто тоді, коли відхилення від рефенційних умов є незначним, або відсутнє взагалі. Оскільки більшість водних об'єктів України та Європи все ж таки зазнала певних змін, то досягнення ними «доброго» стану можливо лише завдяки знов-таки антропогенному втручанню - природоохоронним заходам.
Використання водних ресурсів, як і інших видів природних ресурсів, неминуче спричиняється як до позитивних, так і негативних наслідків. У міру розвитку цивілізації використання води неухильно збільшувалось. Такі дії не завжди бувають достатньо чистими, вони обумовлюють зміни якості вод, або забруднення їх, що і є одним із проявів негативного впливу людини на водні ресурси і основною причиною якісного виснаження останніх .
Під забрудненням розуміють насичення вод такими речовинами і в таких кількостях, які погіршують якість води й спричинюють різні негативні наслідки. 3 точки зору господарського використання водні об'єкти вважаються забрудненими, якщо вони стали частково або повністю непридатними хоч би для одного з видів водокористування. Крім забруднення, водні об'єкти можуть засмічуватися [13].
Під засміченням розуміють потрапляння у водотоки і водойми сторонніх, нерозчинних предметів (наприклад, шлаку, металолому, будівельного сміття тощо), які не змінюють якості води.
Під виснаженням вод розуміють зменшення придатної для використання води у водному об'єкті, яке обумовлене господарською діяльністю і має стійку направленість.
Щодо досліджуваних антропогенно створених кар?єрів Слобідського та Селецького, то вони уже 30 років використовуються людьми в літній період в рекреаційних цілях та аматорського вилову риби.
Під охороною водних ресурсів розуміють сукупність організаційних, технологічних, економічних і правових заходів, направлених на запобігання, обмеження й усунення забруднення, засмічення водних ресурсів із метою задоволення оптимальних потреб населення і народного господарства у воді нормативної якості [13].
Заходи щодо охорони водних ресурсів поділяються на профілактичні (направлені на недопущення (або обмеження) появи нових джерел забруднення, засмічення вод) та практичні (направлені на усунення несприятливого впливу господарської діяльності на стан вод). До профілактичних заходів відносяться: розробка схем комплексного використання й охорони водних ресурсів; екологічна експертиза проектів будівництва і реконструкції об'єктів, які впливають на кількісний та якісний стан вод; нормування водоспоживання і водовідведення; видача дозволів на спеціальне водокористування; забезпечення введення в експлуатацію водоохоронних споруд одночасово з уведенням основних виробничих об'єктів. До практичних заходів відносяться: застосування різного роду санкцій (відповідно до чинного законодавства) за забруднення.
Водоохоронні та інші заходи, які проводяться в Україні і направлені на раціональне використання водних ресурсів, мають своєю кінцевою метою не тільки охорону водних ресурсів від кількісного і якісного виснаження, але й відтворення їх. Під відтворенням водних ресурсів розуміють не абсолютне збільшення кількості води на земній кулі, а збільшення в межах країни об'єму і якості водних ресурсів, які доступні і найбільш зручні для використання. Охорона водних ресурсів від забруднення повинна здійснюватись у комплексі з охороною атмосфери, ґрунтового покриву, рослинного і тваринного світу, тобто охороною всього навколишнього середовища.
Охорона водних ресурсів, як і охорона природи в цілому, є справою честі кожного громадянина України. Лише спільними зусиллями державній органів і громадськості можна зберегти нашу природу для майбутніх поколінь [13].
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІТОПЛАНКТОНУ КАР?ЄРІВ СЛОБІДСЬКИЙ ТА СЕЛЕЦЬКИЙ
3.1 ТАКСОНОМІЧНИЙ СКЛАД ФІТОПЛАНКТОНУ КАР?ЄРІВ СЛОБІДСЬКИЙ ТА СЕЛЕЦЬКИЙ
Видовий склад водоростей є чутливим індикатором умов існування, який відображає особливості генезису, ступінь антропогенного впливу та рівень продуктивності водойм різного типу [11].
За період дослідження у фітопланктоні Слобідського кар'єру було ідентифіковано 101 вид водоростей, представлених 112 внутрішньовидовими таксонами, включно з тими, що містять номенклатурний тип виду. Фітопланктон кар'єру Слобідського формували водорості з 7 відділів (Рис. Б.1): Cyanoprocaryota - 10 видів водоростей (10 внутрішньовидових таксонів включно з номенклатурним типом виду), що становить 8,8% від їх загального числа, Streptophyta - 9 (9) - 8%, Euglenophyta - 11 (16) - 14%, Dinophyta - 3 (3) - 2,6%, Chrysophyta - 2 (2) 1,8%, Bacillariophyta - 29 (34 ) - 30%, Chlorophyta - 37 (38) - 34,5% відповідно (табл. 1).
За період дослідження у фітопланктоні Селецького кар'єру було ідентифіковано 68 видів водоростей, представлених 78 внутрішньовидовими таксонами, включно з тими, що містять номенклатурний тип виду.
Фітопланктон кар'єру Селецького формували водорості з 7 відділів (Рис. Б.2): Cyanoprocaryota - 6 видів водоростей (6 внутрішньовидових таксонів включно з номенклатурним типом виду), що становить 7,6% від їх загального числа, Streptophyta - 6 (6) - 7,6%, Euglenophyta - 5 (9) - 11,5%, Dinophyta - 2 (2) - 2,5%, Chrysophyta - 2 (2) - 2,5%, Bacillariophyta - 21 (26), Chlorophyta - 26 (27) - 34,6% відповідно (табл. 2).
Таксономічний спектр водоростевих угруповань планктону кар'єру Слобідський (2009-2010 р.)
Таксономічний спектр водоростевих угруповань планктону кар'єру Селецький (2009-2010 р. р.)
Найбільше число таксонів у відділі Chlorophyta кар?єру Слобідський нараховував клас Chlorophyceae, який нараховував 26 видів, представлених 27 внутрішньовидовими таксонами включно з номенклатурним типом виду, що складає 71% від їх загального числа, Trebouxiophyceae 8 (8) 21%, Ulvophyceae 3 (3) 8%.
У відділі Bacillariophyta найвищим видовим різноманіттям характеризувався клас Bacillariophyceae 17 (21) 66%, Flagilariophyceae 7 (8) 23%, Meridiophyceae 4 (4) 11%. У відділі Cyanoprocaryota переважав клас Cyanophyceae - 7 (7) - 70%, Hormogoniophyceae - 3 (3) - 30%.
Відділи Euglenophyta, Dinophyta, Streptophyta та Chrysophyta представлені одним класом.
Провідними порядками були: Sphaeropleales (частка видів та внутрішньовидових таксонів складала 18%), Euglenales (13%), Desmidiales (8%), Bacillariales (7%), Naviculales (7%), Fragilariales (7%), Chlorellales (6%), Chroococcales (6%).
Провідними родинами були: Euglenaceae (13,3%), Scenedesmaceae (8,8%), Bacillariaceae (7%), Flagilariaceae (7%), Chlamydomonadaceae (4,4%), Desmidiaceae (4,4%), Oocystaceae (3,5%), Stephanodiscaceae (3,5%), Characiaceae (3,5).
Родовий коефіцієнт, розрахований для кар'єру Слобідський складає 1,9 (див. табл. 1). Порівняння значень родового коефіцієнта, розрахованого для різних відділів показало максимальне насичення родів видами для евгленових, динофітових, діатомових та стрептофітових водоростей.
Невеликий родовий коефіцієнт інших відділів можна пояснити наявністю значної кількості маловидових родів.
Найбільше число таксонів у відділі Chlorophyta к. Селецького нараховував клас Chlorophyceae, який нараховував 19 видів, представлених 20 внутрішньовидовими таксонами включно з номенклатурним типом виду, що складає 74% від їх загального числа, Trebouxiophyceae 5 (5) 18,5%, Ulvophyceae 2 (2) 7%.
У відділі Bacillariophyta найвищим видовим різноманіттям характеризувався клас Bacillariophyceae 11 (15) 57%, Flagilariophyceae 6 (7) 27%, Meridiophyceae 4 (4) 15%. У відділі Cyanoprocaryota переважав клас Cyanophyceae - 5 (5) - 83%, Hormogoniophyceae - 1 (1) - 16%.
Відділи Euglenophyta, Dinophyta, Streptophyta та Chrysophyta представлені одним класом.
Щодо кар'єру Селецький, то в ньому провідними порядками були: Sphaeropleales (частка видів та внутрішньовидових таксонів складала 17%), Euglenales (11,5%), Bacillariales (9%), Fragilariales (9%), Desmidiales (7,6%), Chroococcales (6,4%), Chlorellales (6,4%).
Провідними родинами були: Euglenaceae (11,5%), Scenedesmaceae (11,5%), Bacillariaceae (9%), Flagilariaceae (9%), Chlamydomonadace
Різноманіття водоростей планктону піщаних кар'єрів м. Житомира дипломная работа. Биология и естествознание.
Курсовая работа по теме Разработка баз данных "Articles" средствами платформы Microsoft.NET Framework
Курсовая Работа По Экономике Предприятия Лэти
Контрольная работа по теме Оценка потенциального банкротства организации
Реферат Про Суицид
Курсовая работа по теме Характеристика морфогенетичних особливостей і агрономічного потенціалу ґрунту ТОВ 'АФ Промінь'
Курсовая работа: Нравственная концепция романа Виктора Гюго "Отверженные". Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Правовые основы землеустройства по специальности 120303
Реферат: Форт-Росс
Реферат: MANET Essay Research Paper Mike
Характеристика Субъектов Системы Профилактики Преступлений Несовершеннолетних Курсовая
Планеты Земной Группы Меркурий Венера Марс Реферат
Характерные Особенности Жанра Эссе
Природные Условия Реферат
Курсовая работа: Доверительное управление портфелем ценных бумаг клиентов
Курсовая работа по теме Усилитель мощности звуковой частоты
Уголовно Правовые Риски Эссе
Сочинение Рассуждение На Тему Что Объединяет Друзей
Курсовая работа: Использование типологических опросников в практике профконсультирования
Как Вы Понимаете Слово Раскаяние Сочинение 9.3
Реферат На Тему Погляди Фрейда На Релігію Та Деякі Проблеми Сучасності
Минеральные удобрения - Биология и естествознание реферат
Здоровый образ жизни - Биология и естествознание презентация
Развитие жизни в Кайнозойскую эру - Биология и естествознание презентация