Різні дні

Три по кожній з кімнат, а на кухню — одразу шість, з яких половина стояла під декоративним корабельним дзвоном. Усі наповнені водою, та сумніваюся, що вони б мені допомогли. Спальня чомусь уникнула моєї уваги. Можливо, через те, що у найгірші ночі я спав у ванні, де змайстрував собі комфортне кубло з подушок та ковдр. З часом навіть звик до нього.

***

Магазин — картинна галерея. Дві улюблені «картини»; вибирати особливо не було з чого. Ліворуч, до відділу солодощів, і там — картина «Печиво з полуничною начинкою». В інший бік по діагоналі — «Російський сир у відділі сирів». Єдиний сир, що залишився і його ніхто не брав. Смішна й гидка картина, ніби її намалював Люсьєн Фрейд, тільки замість оголених людей — «російський» сир з Шостки.

***

Тупість. Відчуття власної тупості. Сон повністю отруєний; новини злягаються з нічними жахами, зранку важко розрізнити, хто з них хто. Латка на асфальті у вигляді Африки. У підземному переході — «Червона калина». Раніше цей дідусь роками тут грав або вальс Дога, або музику з «Любов та голуби». Жінка, на обличчі котрої застигли одночасно здивування та біль. Але це було пізніше. Так, це було пізніше.

***   

Колишні однокласники сивіють на очах. Будинок на Лобановського стирчить, наче дірявий зуб. Чоловік зі спитим обличчям та перебинтованою рукою намагається купити горілку в перший день після відновлення продажу алкоголю. В нього не беруть закривавлені гроші. Новенька, хрустка купюра у двісті чи п’ятсот гривень заляпана свіжою кров’ю. Він кричить: «Я виховав двох дітей!». 

Жінки під снігом тягнуть контейнери зі сміттям. Але це було давно, коли ще стріляли десь поруч. Хтось поїхав у Німеччину, хтось у Францію. Діти роблять гніт для коктейлів Молотова. Дивні дні знайшли нас. Гей, красуне, час просинатися. Це котоцераптор вимагає їжі. Це сусіди знов сваряться. Це — сирена.