Підвищення іміджу ВНЗ засобами ПР-технологій - Маркетинг, реклама и торговля курсовая работа

Главная

Маркетинг, реклама и торговля
Підвищення іміджу ВНЗ засобами ПР-технологій

Основні поняття іміджу: властивості, функції, типи. Особливості формування іміджу сучасного навчального закладу. Паблік рілейшнз як чинник підвищення конкурентоздатності вищого навчального закладу. Система та критерії маркетингового аналізу сайтів ВНЗ.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Підвищення іміджу ВНЗ засобами ПР-технологій
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОНЯТТЯ «ІМІДЖ»
1.2 Властивості, функції та типи іміджу
1.3 Особливості формування іміджу сучасного навчального закладу
РОЗДІЛ 2. ПАБЛІК РИЛЕЙШНЗ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
2.1 Інструменти паблік рілейшнз в управлінні формуванням іміджу вищого навчального закладу
2.2 Система та критерії маркетингового аналізу сайтів вищих навчальних закладів
Ідея про зв'язок іміджу організації з її конкурентоспроможністю не є новою. Наукові дослідження свідчать, що головною функцією іміджу є формування позитивного ставлення до кого-небудь або чого-небудь. Якщо позитивне ставлення сформовано, то за ним, як результат впливу соціальних зв'язків, обов'язково піде довіра і, у свою чергу, - високі оцінки і впевнений вибір. Такий психологічний ланцюжок, породжуваний позитивним ставленням. До того ж позитивний імідж, як правило, сприяє підвищенню престижу, а отже, авторитету і впливу. Позитивний імідж є також важливим фактором високого рейтингу, що дуже важливо в насиченій різноманітної інформації публічної діяльності.
Однак те, що застосовано до формування іміджу організації взагалі, до останнього часу не переносилося на сферу освітньої діяльності. Це було обумовлено низкою цілком об'єктивних соціально-економічних і політичних причин. Введення рейтингу вузів країни з метою визначення рівня їх освітньої діяльності вивело на перший план такі проблеми, як визначення об'єктивних критеріїв визначення рівня освітньої діяльності і стан іміджу освітньої установи.
Актуальність теми дослідження визначається, по-перше, наступною обставиною: український ринок освітніх послуг поповнився значною кількістю нових, в тому числі недержавних вищих навчальних закладів, що призвело до його насичення з боку пропозиції і, як наслідок, - до підвищення рівня конкуренції серед вітчизняних вузів. Важливо й те, що багато українських громадян віддають перевагу отримати освіту за кордоном. По-друге, актуальність даної курсової роботи визначається тим, що ринкові умови змушують освітні установи використовувати весь спектр маркетингових заходів, що забезпечують їх позиціонування на ринку, підвищення конкурентоспроможності, в тому числі за рахунок нецінових факторів, серед яких провідну роль відіграє корпоративний імідж. По-третє, в контексті вищевикладеного очевидна необхідність в комплексному аналізі сутності корпоративного іміджу стосовно вищого навчального закладу, методів формування та управління нею з метою підвищення конкурентоспроможності ВНЗ на ринку освітніх послуг.
Ключові питання формування якісно нового міжнародного іміджу ВНЗ висвітлено у працях С. Грабовської, О. Іноземцева, Л. Карамуш, В. Королько, Л. Місюри, М. Міщенко. Деякі аспекти якості роботи та конкурентоспроможності ВНЗ розглядали: З. Домбровський, В. Заболотний, І. Лошенюк, Т. Решетілова, А. Тибіня.
Разом із тим, у науковій літературі недостатньо розглянуто проблему теоретичного обґрунтування й використання на практиці технології створення позитивного іміджу вищого навчального закладу.
Мета дослідження - аналіз практики використання PR-технологій для розвитку позитивного іміджу ВНЗ та розробка рекомендацій для подальшого зміцнення іміджу.
ѕ вивчити поняття та розглянути типи іміджу;
ѕ розглянути основні функції іміджу;
ѕ вивчити можливості використання PR-технологій у розвитку позитивного іміджу ВНЗ;
ѕ розглянути інструменти паблік рилейшнз в формуванні іміджу вищого навчального закладу.
Предмет дослідження: PR-технології, формування ефективного та успішного іміджу ВНЗ.
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОНЯТТЯ «ІМІДЖУ ВНЗ»
Одним із важливих спрямувань ПР-діяльності є формування позитивного та ефективного іміджу організації, а на цій основі - досягнення і збереження її репутації та вибудованих довірливих відносин.
Імідж - це той образ, за яким сприймається суспільством певна організація, людина, торгова марка чи товар.
Такий образ може виникнути стихійно у наслідок певних дій і поведінки об'єкту; його можна створити штучно шляхом підбору певних стереотипів і установок. Отже, найчастіше створення іміджу - це свідоме цілеспрямоване коригування реальності відповідно до прихованих інтересів об'єкту. [19, с. 38]
Іміджу як спеціально сконструйованому, маніпулятивному психічному образу притаманні такі характеристики:
1. Якісна категорія, яка виникає у свідомості людей, не підлягає прямому вимірюванню.
2. Є цілісним і несупротирічним, відповідає однозначним узагальнюючим уявленням.
3. Не стійкий, його постійно потрібно підкріплювати рекламою або іншими заходами ПР.
4. Як стереотип має обмежену кількість компонентів: складність конструкції тільки заважає його сприйняттю.
5. Створюється на реальних фактах та їх цілеспрямованих маніпуляціях і коригуванні без сильного перебільшення певних властивостей.
6. Прагматичний, тобто орієнтований на вирішення окремого кола завдань, які відповідають цілям підприємства (людини).
7. Динамічний, підкориговується залежно від змін оточуючого середовища.
8. Передбачає сильний емоційний відгук.
9. Залежить від уявлень людей, його трансформація передбачає маніпулювання такими уявленнями. [17, с. 40]
Основна функція іміджу - формування позитивного відношення до будь-чого. Це, в свою чергу, формує довіру, а потім високі оцінки та впевнений вибір. Він сприяє підвищенню престижу і як слідство - авторитета і впливу.
Зростання уваги до проблеми формування позитивного іміджу організації не випадкове. Позитивний корпоративний імідж стає необхідною умовою досягнення фірмою стійкого і тривалого ділового успіху. Цьому є цілком розумне пояснення. По-перше, він дає ефект придбання організацією визначеної ринкової сили, тому, що призводить до зниження чутливості до ціни. По-друге - зменшує замінність товарів, а це означає, що він захищає організацію від атак конкурентів і зміцнює позиції щодо товарів-замінників. І, по-третє - полегшує доступ фірми до різного роду ресурсів: фінансових, інформаційних, людських тощо.
Здійснення процесу управління корпоративним іміджем вимагає чіткого уявлення про його структуру й особливості психологічних процесів формування іміджу у свідомості індивідів. Імідж організації є цілісним сприйняттям організації різноманітними групами громадськості, який формується на основі інформації про різноманітні сторони діяльності організації, що зберігається у їхній пам'яті.
Зміст поняття іміджу організації включає дві складові. Описову (інформаційну) складову, яка являє собою образ організації, або сукупність всіх знань про неї. І складову, пов'язану з відношенням громадськості до фірми. Оцінювальна складова існує в силу того, що інформація, яка зберігається в пам'яті, не сприймається байдуже, а збуджує оцінки й емоції, які можуть мати різноманітну інтенсивність, оскільки конкретні риси образу організації можуть викликати більш-менш сильні емоції, пов'язані з їхнім прийняттям або осудом. Люди оцінюють організацію через призму свого минулого досвіду, ціннісних орієнтацій, узвичаєних норм і моральних принципів.
Образ і оцінка піддаються лише умовному концептуальному розрізненню. У реальності вони нерозривно пов'язані й утворюють єдине ціле. Таким чином, імідж організації можна розглядати як існуючу в свідомості людей систему уявлень і оцінок, об'єктом яких вона є.
1.2 Властивості, функції та типи іміджу
Імідж може виявлятись, як певний стан свідомості людей. Це образ, мисленнєва конструкція того, що людина бачить, і як бачить, так і розуміє. Саме тому один і той самий факт чи дія можуть різними людьми інтерпретуватися по - різному, а тому буде виникати різне мисленнєве уявлення, різний імідж. І зміна іміджу часто означає не зміни в людині, компанії, товарі, а в наших сприйняттях їх. Поняття "імідж" стосується різних об'єктів: людей, компанії, товарів, соціальних груп, країн, тварин, героїв художніх творів та фільмів.
Імідж ВНЗ, на думку спеціалістів, має особистісний характер, оскільки наші уявлення є передусім сприйняттям її особистісних рис та властивостей.
Імідж ВНЗ сприймається крізь призму властивостей, які можуть бути корисними людині, а не з точки зору його суспільного значення. Імідж даного закладу містить у собі певні особистісні характеристики - позитивному іміджу ВНЗ можуть бути властиві етичність і гуманність. [20, с. 203]
Імідж - це найбільш важлива інформація про об'єкт, але не вся. У культурологічній науці існує поняття справжнього та цільового іміджу закладу, які і вбирають відповідно достатньо повну інформацію про об'єкт (справжній імідж), або ту, яка потрібна, яку заклад хоче пов'язати громадськості (цільовий імідж).
Імідж має контекстний вимір. Він включає не лише характеристики людини, фірми, в даному випадку закладу, але й те, що їх "оточує", на чиєму та на якому тлі цей імідж може проявитися.
Ще одна властивість іміджу - його ситуативність. У кожній конкретній ситуації на перше місце можуть виходити певні характеристики об'єкта. Імідж ВНЗ можна розглядати як варіант згорнутого тексту, оскільки при цьому великий обсяг інформації зводиться до обмеженого набору символів. Такий імідж для окремих груп громадськості може бути різним. Для широкої громадськості на перше місце може виходити громадська позиція. Для партнерів висока конкурентноздатність. Для персоналу існує внутрішній імідж ВНЗ - уявлення про нього як роботозабезпечувача і роботодавця.
Дослідники зазначають, що люди, формуючи імідж різних об'єктів, свідомо або напівсвідомо очікують від нього вирішення певних завдань:
1. Задоволення власних потреб. Імідж ВНЗ є основою для їхньої діяльності(чи можливе співробітництво, як воно вплине на майбутнє тощо). Таку функцію іноді називають функцією ідентифікації, оскільки об'єкт іміджу стає знайомим і таким що прогнозується.
2. Створення певної системи оціночних координат, яка стане основою для діяльності, сприйняття та координації життя.
3. Протиставлення та порівняння одного об'єкта з іншим здійснити простіше, коли сформовані іміджі обох сторін. [4, с. 89]
Характеризуючи основні функції іміджу ВНЗ, можна визначити, що він стосується не тільки людей, але й різних соціальних об'єктів. Для працівників зв'язків з громадськістю на перше місце виходить проблема іміджу організації. Завдання створення , коректування , зміни або посилання іміджу організації стоять перед ним у повсякденній роботі.
Проблема формування іміджу ВНЗ - це нова в нашому суспільстві. Фахівці зазначають, що людство давно та постійно займається цими питаннями. Яскравим прикладом діяльності в цьому напрямі є діяльність релігійних організацій, які, завжди багато уваги приділяли своєму іміджу. Без відповідних іміджів просто не мали б існувати армія, поліція і спец, служби. У хорошому корпоративному іміджі зацікавлена всяка організація.
Особливе значення має імідж для великих і достатньо відомих установ і організацій, зокрема ВНЗ. Вони завжди у центрі уваги громадськості, і під прицілом ЗМІ. Це примушує подібні організації і заклади постійно і цілеспрямовано займатися своїм іміджем, працювати з громадською думкою.
На даний час можна назвати близько 40 причин такої уваги до іміджу закладу. Серед них такі:
ѕ збільшує знання про заклад, що сприяє зростанню позитивного ставлення до нього;
ѕ примушує репутацію краще працювати на заклад;
ѕ виражає те, що саме цей заклад найкраще підходить до вирішення конкретних проблем;
ѕ позиціонує заклад як такий, що рухається вперед;
ѕ об'єднує різні підрозділи закладу під одним іміджем;
ѕ сприяє укоріненню однієї соціальної відповідальності бізнесу;
ѕ це інструмент досягнення стратегічних цілей організації, які торкаються основних сторін її діяльності та зорієнтовані на перспективу;
ѕ підвищує конкурентоздатність організації на ринку (у разі зрозуміло, позитивного іміджу);
ѕ приваблює споживачів та партнерів;
ѕ полегшує доступ ВНЗ до різних ресурсів(фінансових, інформаційних та ін.), та введення операцій, тощо.
Імідж ВНЗ може бути різним. Якщо взяти за основу аналізу, наприклад, такі критерії, як зв'язок образу, що виникає, з об'єктом іміджу та суб'єктом сприйняття, можна виділити, як це зробив Ф. Джефкінсон:
1. Дзеркальний - імідж організації в чужих очах, на думку її керівників і персоналу;
2. Поточний - реальний імідж закладу в чужих очах;
3. Бажаний - імідж, який би заклад хотів мати в очах громадськості;
4. Багатозначний імідж - сукупність іміджів структурних підрозділів певної організації в очах громадськості.
Існує і інша типологія іміджу ВНЗ. Зокрема часто вживаються і в практиці, в науковій літературі поняття позитивного та негативного іміджу; ідеального та реального іміджу. В основі такої типологізації лежать особливості тих рис організації, які приписують їй. Позитивні властивості є іміджевими характеристиками позитивного іміджу, негативні - негативного іміджу. Не відповідні дійсності властивості зумовлюють ідеальний імідж (іноді найкращий у цій ситуації).
Бажаний імідж тоді також можуть називати ідеальним. [12, с.39]
Імідж, який сформувався в певних соціальних групах є реальним тобто таким, що може не збігатися з ідеальним, який прагне мати корпорація. Залежно від того, в очах якої він існує говорять про внутрішній імідж (суб'єкт сприйняття - персонал організації) або зовнішній імідж (імідж організації в очах партнерів, споживачів, конкурентів, тощо).
Як би не розглядались основні властивості та функції іміджу фахівцями, висновок один - перед тим, як формувати імідж ВНЗ, необхідно визначити його структуру і, в першу чергу, яким він буде. А вже потім визначати засоби впливу та основні групи громадськості, основні напрямки діяльності, підраховувати витрати на його основні створення та підтримку.
Потрібно виділити декілька основних вимог, яким повинен відповідати імідж. Перш за все він повинен бути синтетичним. Це означає, що в ньому у стислій, чисто символічній формі (наприклад, за допомогою фірмового стилю або його складових) відображаються найголовніші аспекти діяльності установи та особливостей її продукції.
Імідж повинен бути правдивим, тобто максимально наближеним до об'єкта. Це не означає, що всі особливості об'єкта іміджу в ньому повинні бути відображені, проте організації слід бути такою, якою вона хоче бути в очах громадськості.
Імідж повинен бути пасивним, якщо імідж уже сформувався, він взагалі стає настільки важливою реальністю, що вона зумовлює поведінку корпорації, а не навпаки. Спочатку імідж є подобою корпорації, потім корпорація стає подобою "іміджу". [1, c. 234]
Імідж ВНЗ має бути яскравим та конкретним. Фахівці вважають, що образ корпорації, в даному випадку закладу, краще сприймається громадськістю, коли він торкається її почуттів, відповідає на її конкретні запити й потреби.
Імідж ВНЗ повинен бути спрощеним, оскільки просте краще сприймається й запам'ятовується.
Імідж ВНЗ повинен бути не повністю визначений. Вважають, що в ньому завжди повинна бути недомовленість, тоді можна буде доповнити, розширити в бажаному напрямі.
Таким чином, важливою особливістю іміджу як інформаційного явища є його динамічний характер. Вважають що він повинен не тільки підлаштовуватися під очікування аудиторії, а й весь час змінюватися, щоб задовольнити вимоги повністю. Саме тому виникає потреба формування іміджу, його змін, коректування, а також створення функцій та його основних рис.
1.3 Особливості формування іміджу сучасного навчального закладу
Реформування системи освіти на сучасному етапі впливає не лише на подальші перспективи розвитку цієї сфери, а й на застосування вищими навчальними закладами нових стратегій у сфері їх позиціонування. Розвиток конкуренції між ВНЗ спонукає освітні установи займати активну ринкову позицію, підвищувати якість освітніх послуг, вивчати попит на освітні продукти і потреби ринку праці. Високі вимоги споживачів освітніх послуг до самого ВНЗ, зокрема університету, підштовхують керівників установ до використання інструментів, які сприяють залученню різних груп споживачів.
Наукові розробки, виконані з прямим використанням категорії «імідж», пов'язані з проблематикою лідерства і переважно орієнтовані на вивчення іміджу політиків (Є.В. Єгорова-Гантман, Є.І. Манякіна та ін.), громадських діячів (Р.Ф. Фурс), партій та об'єднань (А.В. Гармонова, О.А. Подгорнова). З'явилися роботи, присвячені формуванню іміджу педагогів вищої школи (Г.А. Бусигіна, Л.Ю. Донська), освіти та освітніх послуг (Н.А. Кадочніков, Є.Б. Карпов). [6, c. 19]
Серед сучасних зарубіжних авторів, що займаються дослідженнями і практичними розробками у напрямі формування корпоративного іміджу (іміджу організації), слід відзначити Б. Джі, Г. Даулінг, Ж.П. Бодуан, Ф. Котлер, Д. Мерсер, Ф. Роджерс, Л. Якокка.
Крім того, значна частина робіт з даної теми була видана в спеціалізованому періодичному журналі «PR в освіті», у публікаціях якого розглянуті різні види іміджу в залежності від рівня і типу освітньої установи: «імідж ВНЗ», «імідж державного ВНЗ», «імідж недержавного ВНЗ» тощо.
І.Р. Лазаренко вважає, що імідж освітньої установи являє собою не «набір випадкових компонентів, а струнку систему взаємозалежних якостей, інтегративну сукупність характеристик» [13, с. 76]. Т.Н. Піскунова розглядає імідж загальноосвітнього закладу як «емоційно забарвлений образ, що володіє цілеспрямовано заданими характеристиками і покликаний чинити психологічний вплив певної спрямованості на конкретні групи соціального оточення загальноосвітнього закладу» [16, с. 8].
Структура іміджу, на думку Т.Н. Піскунової, складається із семи уявлень:
- про рівень психологічного комфорту. [16, с. 10].
Ці уявлення свідчать про те, що вся інформація, яку університет надсилає в зовнішнє середовище, тією чи іншою мірою, є іміджевою. Керівник ВНЗ, його заступники і співробітники (їхня поведінка, зовнішній вигляд, компетентність, манера спілкування, стиль одягу), і навіть клієнти, а це студенти, яких можна розглядати як тимчасовий, але дуже значущий для іміджу сучасного університету персонал - все працює на імідж ВНЗ. Канали доставки інформації про ВНЗ - це різні ЗМІ, різноманітні акції, робочі зустрічі, навіть чутки, що формують стійкі і нестійкі міфи і легенди про ВНЗ, його працівників, студентів тощо.
Якщо звернутися до різних типів інформації, які використовуються для формування іміджу та репутації сучасного університету, то стане зрозуміло, що стратегії його формування, які широко застосовуються, а саме реклама, корпоративна символіка, самі по собі недостатні для того, щоб створити ВНЗ хорошу корпоративну репутацію.
Репутація, яку університет має в очах людей, є прямим результатом усієї його діяльності. Репутація освітнього закладу складається роками, десятиліттями, іноді - століттями. Але як тільки репутація встановлюється в певних межах, вона починає працювати як маховик, безперервно живлячи енергетичним потоком все, з чим би вона не стикалася. Чим сильнішою стає репутація і чим більше унікальних ознак вона набуває, тим важче її змінити. Якщо репутація хороша, то вона може бути для сучасного університету найціннішим активом, що допомагає набагато легше здобувати різні ресурси для себе і тим самим підвищувати якість своєї роботи. Коли люди дотримуються високої думки про можливості університету, у нього з'являється більше можливостей, його діяльність стає все більш ефективною. Погана ж репутація університету може мати протилежний ефект - потенційні споживачі не довіряють йому, його освітнім товарам і послугам, туму, що говорять його керівники. Тим самим різко знижується і якісний потенціал у діяльності університету. [10, c. 106-110]
Отже, якщо репутація - це норма, яка довела свою життєздатність, норма, якої слід дотримуватися і на яку слід чітко орієнтуватися співробітникам університету, то імідж - це інструмент регулювання та формування поведінки його персоналу. Тому імідж повинен бути сильним, тобто бути конкурентним, сильніше впливати на поведінку клієнтів, а також сильним у тимчасовому аспекті - його сила повинна сприяти стійкості образу в часі, в тривалій перспективі. Крім того, імідж повинен бути сприятливим для бізнесу університету і для споживача, для обміну цінностями між цими взаємодіючими сторонами, сприятливим у сенсі полегшення транзакцій і зниження транзакційних витрат університету і споживача. А ще він повинен бути позитивним, тобто повинен створювати гарну репутацію, позитивне враження і образ, повинен бути й унікальним, тобто володіти ознаками унікальності, в тому числі лідерськими компетенціями, сильними сторонами, конкурентними перевагами. Саме унікальність іміджу повинна вирізняти сучасний університет серед інших освітніх установ.
Ці ознаки слід формувати і їх необхідно навчитися оцінювати. Відтак, формування, моніторинг і підтримка (корекція) іміджу можуть розглядатися як важливі складові системи управління сучасним університетом, що створюють умови для його виживання і розвитку, що вимагають застосування спеціальних форм, методів, інструментів, заходів для впливу на людей, у тому числі маркетингових, рекламних та PR-заходів та акцій.
Формування іміджу - це одночасно процес і функція: моделювання та конструювання; побудови; збереження, моніторингу, захисту, корекції, тобто управління. Це особливий комплекс заходів, що сприяє зростанню лояльності з боку клієнтів, залучення нових споживачів, посиленню образу унікальності сучасного університету.
Вирішуючи завдання формування іміджу, слід передусім відзначити, що імідж зв'язується з поданням, враженням про університет і з його образом, який може бути позитивним і негативним. Як правило, цілеспрямовано формують позитивний образ організації, але при моніторингу іміджу необхідно відстежувати позитивний і негативний вплив на людей, їх думки, враження про університет та послуги, які ним надаються.
Процеси моніторингу іміджу завершуються результатами (оцінками, рейтингами, переважаючими судженнями тощо), які можуть використовуватися або не використовуватися в управлінні сучасним університетом. Їх можна зробити доступними для співробітників і навіть широкої публіки або зробити інформаційним надбанням окремих керівників.
Враховуючи вищевикладене, імідж сучасного університету можна розглядати як збірний образ, що відображає позитивне враження, престиж, репутацію освітнього закладу, які цілеспрямовано чи мимоволі формуються і підтримуються інструментами раціонального та емоційного впливу на людей, окремі професійні та непрофесійні групи, широку публіку і громадськість, створює додаткові невідчутні споживачем цінності, що сприяє досягненню успіху в справі придбання конкурентних переваг і зміцнення позицій на ринку освітніх і наукових послуг. [21, c. 39-46]
Відтак, формування, моніторинг та підтримка іміджу можуть розглядатися як важливі складові системи управління сучасним університетом, що створюють умови для його виживання і розвитку, мають на меті змінити в бажаному напрямі поведінку людей, що вимагають застосування спеціальних форм, методів, інструментів, заходів для психологічного, соціального, економічного і управлінського впливу на людей всередині і поза університетом.
У процесі формування, моніторингу та підтримки іміджу сучасного університету необхідно створити умови для формування іміджу кожного підрозділу, який надає певні види послуг споживачам, що дозволить зміцнити імідж університету в цілому і змусить звертати увагу на процес і результати формування іміджу підрозділів. При цьому диференціація іміджів дозволить конкретизувати роботу і заходи, дозволить врахувати їх специфіку і винятковість, підвищить їх ефективність, а також ставити конкретні цілі, визначати цільові критерії та контролювати результати, встановлювати посадові обов'язки та відповідальність, по суті, ввести адміністративне управління іміджем. Залучення підрозділів, їх керівників та персоналу в процес формування та моніторингу іміджу сприятиме вирішенню основного економічного завдання його побудови - вдосконаленню характеристик іміджу та розвитку комунікацій для формування додаткових абстрактних, невідчутних іміджевих цінностей, отже, підвищення цінності послуг. [7, c. 40-42]
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, слід підкреслити, що формування іміджу може бути розглянуте як його конструювання, яке передбачає створення ідеї, концепції та моделі іміджу і являє собою, з одного боку, особливу функцію маркетингового управління, а з іншого - процес, реалізований у просторі і часу, що має результатом диференційовану за об'єктами управління та напрямами формування іміджу модель, в якій визначено фактори впливу та їх сила. Така модель слугує основою для планування адресних дій, акцій та заходів, що формують імідж або його коригують. Крім того, управління іміджем має бути орієнтоване на об'єкти всередині і поза університетом, але основний об'єкт - це кінцевий споживач послуг, що надаються освітнім закладом.
імідж конкурентоздатність навчальний заклад
РОЗДІЛ 2. ПАБЛІК РІЛЕЙШНЗ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
2.1 Інструменти паблік рілейшнз в управлінні формуванням іміджу вищого навчального закладу
В умовах загострення конкуренції на ринку освітніх послуг імідж став невід'ємною частиною будь-якої організації. Формування сприятливого іміджу в умовах ринкової економіки необхідне для встановлення гармонійних відносин з громадськістю. Важливу функцію управління, що дозволяє організаціям досягти ефективних зв'язків з різними типами аудиторій, розуміння думки аудиторії, виконують паблік рілейшнз, тобто дії і заходи, спрямовані на підвищення пізнаваності образу учасника ринку та його престижу.
Посиленню ролі PR в системі освіти сприяє також і необхідність вирішення проблеми розширення освітнього простору навчального закладу, його інтеграції в єдиний світовий освітній простір. Тому важливо розвивати простір системи відкритої освіти як на мікро-, так і на макрорівні соціальної взаємодії, аби не допустити спонтанного формування іміджу, який може не відповідати новій освітній парадигмі або виявитися недостатньо системним, занадто обмеженим.
Останнім часом у літературі активно розробляється концепція громадських зв'язків, яка враховує вітчизняні умови і менталітет, які є необхідним елементом взаємодії та соціальних змін, засобом соціального контролю мас і впливу на людину, регулювання стосунків між владою, бізнесом, культурою і суспільством [8, с. 13]. PR-технології досліджувалися переважно у працях, присвячених вивченню інших управлінських і соціальних явищ і процесів: управління вищою освітою (М.Н. Курко, С.М. Гусаров, О.Л. Сидоренко, Р.В. Шаповал та ін.); особливостей комунікативного простору системи освіти (В.І. Астахова, Г.П. Клімова, Л.Г. Сокурянська, та ін.); формування основ демократії (І.М. Попова, В.О. Соболєв,О.О. Якуба, та ін.) тощо.
Проте, можливості PR-технологій в управлінні формуванням позитивного іміджу ВНЗ поки що залишаються поза рамками наукового пошуку. На жаль, незаслужено мало уваги приділяється дослідженню умов створення іміджу ВНЗ і здійсненню ефективних зв'язків з громадськістю.
Саме імідж навчального закладу є тим соціокультурним феноменом, який є необхідним елементом комунікаційного середовища в системі освіти. У ролі візуально-естетичного образу, наділеного рядом індивідуальних ознак, який чинить за допомогою певних засобів вплив на індивідуальну, групову і масову свідомість, імідж сприяє сприйняттю організації, зокрема ВНЗ, у великому комунікаційному просторі. Тому основним завданням фахівців з комунікацій вищого навчального закладу стає конструювання такого образу, який точно потрапляє в ментальність тієї цільової групи, на яку і спрямований цей процес.
У свою чергу, PR-діяльність становить спектр методів, методик, програм, технологій, які використовують різні канали взаємодії із суб'єктами комунікаційної діяльності. Фахівцям зі зв'язків з громадськістю ВНЗ необхідно взаємодіяти з цільовими групами, що представляють собою сукупність специфічних представників аудиторії, схожих за соціально-демографічними характеристиками, інтересами, купівельною спроможністю. До основних цільових груп ВНЗ можна віднести: абітурієнтів та їх батьків; місцеву владу; інвесторів, конкурентів, партнерів; осіб, які формують громадську думку; професійні асоціації; Міністерство освіти і науки тощо. Важливо правильно оцінити, з якими цільовими аудиторіями необхідно працювати, щоб отримати максимальний ефект від комунікації.[15, c. 147]
Люди оцінюють імідж вищого навчального закладу крізь призму свого минулого досвіду, подальших планів на життя, ціннісних орієнтацій, загальноприйнятих норм, принципів, а тому в їх свідомості формується певний образ, який вони зіставляють із цим вищим навчальним закладом. Це дозволяє нам дати авторське визначення іміджу ВНЗ як системи образів і оцінок вищого навчального закладу, що існує у свідомості людей, і здатність людини оцінювати існуючу ситуацію у ВНЗ на основі минулого досвіду.
Формування іміджу і прояв його як культурного феномена можливі завдяки спеціальним заходам. Вони спрямовані на інформування громадськості, на організацію події, співучасті громадськості у справах вищого навчального закладу. Такі спеціальні заходи дозволяють об'єднати людей, а саме цільову групу, в єдиному часі та просторі й сприяють передачі інформації, цінностей, професійного досвіду. Прикладом подібних заходів можуть бути: дні відкритих дверей, публічні лекції провідних професорів, докторів наук, освітні виставки тощо.
Імідж повинен підкреслювати позитивні характеристики вузу, працювати на коригування дійсної ситуації та відображати сучасні тенденції, а не транслювати те, чого немає. Бренд і репутація, як символічний і соцієтальний капітал, у свою чергу, також повинні працювати на імідж, підтримувати його. Імідж повинен бути цілеспрямованим і відповідним очікуванням споживачів освітніх послуг.
Протягом останніх років значно розширилося коло пріоритетів вибору вищого навчального закладу. Крім високої якості освіти, враховуються і такі його характеристики, як широта вибору спеціальностей, ступінь після закінчення ВНЗ (бакалавр чи магістр), академічна мобільність, можливість гарного працевлаштування після навчання, оплата за навчання та інші чинники.
Ефективним вважається такий імідж вузу,
Підвищення іміджу ВНЗ засобами ПР-технологій курсовая работа. Маркетинг, реклама и торговля.
Курсовая Работа По Педагогике Заключение
Минимум Слов В Декабрьском Сочинение 2022
Сухова Биология 5 Класс Контрольные Работы
Дипломная работа по теме Учет и исследование финансовых результатов деятельности предприятия (на примере ООО 'Фирма Элинс')
Сколько Красных Строк В Итоговом Сочинении
Реферат: Endangered Species 3 Essay Research Paper Endangered
Контрольная Работа По Теме Фразеология Культура Речи
Примеры Плохих Сочинений
Курсовая работа по теме Театр как средство воспитания
Условия Реферата
Контрольная работа по теме Самосознание: понятие, структура, функции
Реферат по теме Психологическое поведение спортсменов
Курсовая Работа На Тему Казачество И Государство В Xviii Веке
Сочинение по теме Ирония Андрея Белого — мемуариста
Анализ Среды Организации Курсовая
Курсовая работа по теме Диктофонная техника
Песни Про Любовь Сочинение
Реферат: Эмфитевзис и суперфиций
Курсовая Документальное Оформление И Учет Командировочных Расходов
Реферат: Культура деловых отношений: разговор по телефону. Скачать бесплатно и без регистрации
Российская политическая оппозиция в эмиграции: идеология и организации - История и исторические личности дипломная работа
Культура Древней Греции - Культура и искусство курсовая работа
Биотехнические мероприятия по кабану в Государственном природном зоологическом заказнике областного значения "Желундинский" - Биология и естествознание дипломная работа