Підтримуємо музеї — зберігаємо культурну спадщину українців
Розказуємо про п'ять унікальних музеїв, які скоро стануть ще кращими: музеї Чорновола, Леонтовича, Стуса, Симоненка та Трипільської культури.
В Україні близько 5000 музеїв. Вони різні, але мають спільну проблему — дефіцит фінансування. Благодійний фонд «МХП — Громаді» відновить та збереже цих 5 музеїв.
Музей-садиба Героя України В'ячеслава Чорновола
с. Вільховець (Черкаська обл)
Садиба-музей Героя України В'ячеслава Чорновола, видатного українського державного діяча, радянського дисидента, лідера партії НРУ, відкрита 24 грудня 2007 року у Вільховці, в будинку, де він провів дитинство та юність.
Зібрання музею складають в основному особисті речі політика-дисидента, фотографії, книги, документи про його діяльність. Працівники закладу стараються зберегти інтер’єри будинку, зберегти атмосферу того часу, коли тут проживав В’ячеслав Чорновіл. У будинку є п'ять кімнат: стоять шафа, стіл, ліжко, диван, скриня, тумбочка, які були там і при житті В'ячеслава Чорновола. Тут же — книги В'ячеслава Максимовича, на стінах — його портрет, картини й фотографії, рушники, вишиті його мамою Килиною Харитонівною.
Музей композитора М.Д. Леонтовича
с. Марківка, вул. Леонтовича, 2 (Вінницька обл)
У Марківці музей Миколи Леонтовича працює з 1977 року. Наразі він є відокремленою філією Вінницького обласного краєзнавчого музею. У 2012 році заклад призупинив своє функціонування через аварійність будівлі, і лише чотири роки потому його діяльність відновили.
Після реконструкції 2016 року музей Леонтовича став таким, яким він є і донині: із сучасними залами, мультимедійним оснащенням та доглянутим садом поруч. На самому ж фасаді музею прізвище митця написане понад десятьма мовами. До речі, не лише будівля та територія музею зазнали змін. Так, зовні було відновлено млин 1903 року побудови, навпроти якого полюбляв працювати Леонтович. Також біля могили композитора облаштували стилізовану ротонду: на чотирьох стелах розміщено назви творів митця, а завершує композицію та об’єднує її в одне ціле нотний стан з фрагментом партитури “Щедрика”.
В музеї представлені фотографії родини Леонтовичів, оригінальні рукописи партитур, титульних обкладинок Першої та Другої збірки пісень з Поділля, піаніно, книги, ноти та меблі.
Натисни тут, щоб подивитись відеоекскурсію музеєм.
с. Рахнівка (Вінницька обл)
Музей українського поета-дисидента Василя Стуса у його рідному селі Рахнівка на Вінниччині розташовується в приміщенні Рахнівської загальноосвітньої школи імені Василя Стуса. Територія школи межує з селянською садибою, де Стус народився у 1938 році та провів перші роки життя до переїзду родини Стусів у Донецьк (в рахнівському будинку досі мешкають їх родичі).
Експозиція у першій кімнаті музею знайомить з життєвим і творчим шляхом поета. Друга експозиція, оформлена у вигляді тюремної камери, присвячена перебуванню Стуса у засланні на Колимі. Серед експонатів музею – вишита сорочка Стуса, його дитяча колиска, старовинний патефон та інші речі родини Стусів. Загалом понад 500 експонатів. На подвір'ї збереглася криниця, яку викопав батько поета. У 2006 році встановлено пам'ятник Василеві Стусу.
м. Черкаси
Будівля комерційного банку в стилі модерн побудована в 1914 році на фешенебельній вулиці Черкас – Хрещатику. З радянських часів тут розміщується редакція газети «Черкаський край» (колишня «Черкаська правда»), в якій працював відомий поет-шістдесятник Василь Симоненко, вбитий радянськими спецслужбами в 1963 році за активну правозахисну діяльність. У 1998 році до дня народження поета відкрито кімнату-музей.
В експозиції «Робочий кабінет Василя Симоненка» відтворено атмосферу тих часів: стіл, стілець, радіоприймач, настільна лампа, чорнильниця, ручка, друкарська машинка, якими користувався молодий журналіст. Представлені його особисті речі (плащ, капелюх), перші видання його творів, фотографії, документи, листи поета. Сьогодні в музеї налічується понад 200 експонатів. Тут можна ознайомитись з життям поета від дитинства і до останнього дня.
с. Легедзине (Черкаська обл)
Музей заснований на базі розкопок трипільських поселень і знаходиться на території Державного історико-культурного заповідника “Трипільська культура”. Зовсім поряд розташоване маленьке село Тальянки. Між ним і Легедзине у 1981 році розкопали залишки справжнього трипільського мегаполіса: його загальна площа 450 га — це як 450 професійних футбольних полів. На думку вчених, поселення належить до ІІІ тис. до н.е. і проживали тут близько 11 000 осіб. Вважається, що це найбільше розкопане поселення людей мідної доби у світі! Зараз колекція музею уже нараховує 30 000 експонатів, більшість з яких поки входять до експозиції.
Більше інформації про музей тут: http://tripillya.com/
Report content on this page