Пророк Кабок

Коли Алхірет-Хотеп вже був серед Усього, що колись Було, а люди досі шукали пізнання, вони говорили до Кабока: «Будь ти настільки ж мудрим, яким то був Алхірет-Хотеп».

І Кабок постав мудрим у своєму баченні та в очах людей.

І Кабок мовив: «Мунг здіймає свій знак супроти людей або ж відводить його за порадою Кабока».

І він промовив до однієї людини: «Ти згрішив супроти Кабока, й тому Мунг зробить знак Мунга супроти тебе». А до іншої: «Ти приніс Кабоку дари, й тому ж Мунг утримає супроти тебе знак Мунга».

Однієї ночі Кабок, розжирілий на тих дарах, що йому приносили люди, почув ходу Мунга, коли той походжав Кабоковим садом біля його будинку посеред ночі.

І тому, що ніч була вкрай спокійна, то здавалось найбільш злим Кабокові, що Мунг походжав його садом, та ще й без відома Кабока, біля його будинку посеред ночі.

І Кабок, хто знав Усе, перелякався, бо ж хода звучала вкрай гучно, а ніч — як завмерла, і не знав він, що чаїться за спиною Мунга, яку ніхто не бачив.

Але коли розгорівся ранок, і постало світло над Світами, а Мунг більше не походжав садом, Кабок забув свої страхи, та й мовив: «Мабуть, то лише отара худоби турбувалась та тупотіла у саду Кабока».

І Кабок далі займався своєю справою, що стосувалася знання Усього, і розповідей про Все людям, і нехтування Мунгом.

Але вночі Мунг походжав знову садом Кабока, біля його будинку посеред ночі, і встав перед вікном будинку, неначе тінь, стоячи так прямо й рівно, що Кабок тепер-то знав — то був Мунг.

І великий острах перекрив горло Кабока, так що його голос був хриплим; і він крикнув: «Ти є сам Мунг!».

І Мунг трохи хитнув головою, та походжав собі далі садом Кабока, біля його будинку посеред ночі.

І Кабок ліг та прислуховувася із жахом у своєму серці.

Але ж коли розгорівся другий ранок, і постало світло над Світами, Мунг полишив походжати садом Кабока; і на короткий час Кабок все ж відчув надію, але чекав із великим острахом приходу третьої ночі.

І коли третя ніч прийшла, і кажан вже відлетів до своєї домівки, а вітер вже запав — то ніч завмерла.

І Кабок лежав та прислуховувався, як до нього стиха у польоті на крилах наближалася ніч.

І ось, ще до того, як ніч зустрілась із ранком на великому шляху між Пеґаною та Світами, почулася хода Мунга по саду Кабока у напрямку Кабокової двері.

І Кабок втік зі свого будинку, як тікає зацькований звір — та й наштовхнувся на Мунга.

І Мунг зробив знак Мунга, вказуючи до Кінця.

І усі жахи Кабока спочили від турбування Кабока, бо ж як вони, так і сам він постали серед завершених сутностей.