Промислова іхтіофауна басейну річок Стир та Західний Буг - Биология и естествознание дипломная работа

Главная

Биология и естествознание
Промислова іхтіофауна басейну річок Стир та Західний Буг

Еколого-морфологічна характеристика фонових представників іхтіофауни району дослідження. Аналіз видового складу іхтіофауни. Вікова і статева структура угруповань промислових видів. Фактори антропогенного походження, які негативно впливають на іхтіофауну.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Промислова іхтіофауна басейну річок Стир та Західний Буг
1.1 Дослідження іхтіофауни у XVII - XIX столітті
1.2 Дослідження іхтіофауни у XX столітті
Розділ 2. Матеріали та методики дослідження
Розділ 3. Результати власних досліджень та їх обговорення
3.1 Фізико-географічна характеристика досліджуваних водойм
3.2 Еколого-морфологічна характеристика фонових представників іхтіофауни району дослідження
3.3 Аналіз видового складу іхтіофауни деяких досліджуваних водойм
3.4 Фактори, що негативно впливають на іхтіофауну досліджуваних водойм
Риболовля здавна була одним з найпоширеніших промислів на території західних областей України. Сьогодні, практично, половина видового складу іхтіофауни є об'єктом промислового, спортивного і аматорського рибальства. Експлуатація рибних ресурсів стає дедалі інтенсивнішою і досить часто не компенсується природним відтворенням угруповань, що веде до порушення екологічної рівноваги. Від антропогенного тиску потерпають річки: Прип'ять та її притоки, Західний Буг; озера - Окорське, Холопичівське, Біле, Павлівське, Люб'язь. Крім цього, на території Волинської області дедалі більшого значення набуває ставкове риборозведення, і з кожним роком зростає кількість штучно створених водойм. Їх власники зацікавлені у збільшенні рибопродуктивності, але, на жаль, вони не завжди можуть організувати свою діяльність так, щоб вона була економічно вигідною та не шкодила місцевим біоценозам. Усе вищесказане вказує на необхідність експлуатації, охорони та примноження рибних ресурсів на науковій основі. Щоб ввести це у практику, потрібно володіти інформацією про екологічні особливості представників промислових видів місцевої іхтіофауни, вести спостереження за угрупованнями цих видів (насамперед у водоймах, що експлуатуються), виявляти фактори, які негативно впливають як на самі водойми, так і на їхніх мешканців.
Але, незважаючи на значну актуальність таких досліджень в економічному та природоохоронних аспектах, у науковій літературі, практично, відсутня інформація про зміни видового складу та динаміку чисельності угруповань промислових видів риб у різних типах волинських водойм.
У зв'язку з цим ми поставили за мету вивчити видовий склад, екологічні особливості іхтіофауни річок Стир, Серна, Чорногузка, Західний Буг, Липа; озер Окорського, Холопичівського, Білого, Павлівського, Люб'язь та ставів с. Боголюби, с. Гаразджа, с. Усичі, с. Мирного, Дежівського ставу, а також Хорівського та Бихівського водосховищ і технічної водойми смт. Мар'янівка. Відповідно до мети були поставлені наступні завдання :
- уточнити видовий склад іхтіофауни вищеназваних водойм;
- вивчити вікову та, по можливості, статеву структуру угруповань промислових видів;
- порівняти їх морфометричні показники і дати пояснення виявленим відмінностям;
- охарактеризувати особливості живлення та розмноження даних видів;
- виявити фактори антропогенного походження, які негативно впливають на іхтіофауну.
Об ' єкт дослідження. Іхтіофауна басейну річок Прип'ять та Західний Буг.
Предмет дослідження. Видовий склад та екологічні особливості іхтіофауни вищезазначених водойм.
Робоча гіпотеза. Оскільки досліджувані водойми відрізняються за рядом показників, то можна очікувати відмінностей, як у видовому складі іхтіофауни, так і в морфометричних показниках і продуктивності промислових видів риб.
Актуальність роботи зумовлена тим, що досліджувані види є об'єктами спортивного і любительського рибальства та промислу.
Наукова новизна. Результати досліджень дозволять уточнити видовий склад, динаміку чисельності угруповань промислових видів іхтіофауни Волині.
Практичне значення. Результати роботи можуть бути використані при розробці заходів охорони та правильного використання рибних ресурсів вищеперерахованих водойм.
Особистий внесок автора . Дані, покладені в основу роботи, добуті в результаті аналізу, зібраного і опрацьованого автором матеріалу.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, 3-ох розділів та висновків. Список опрацьованої літератури налічує 36 позицій.
іхтіофауна промисловий антропогенний видовий
1.1 Дослідження іхтіофауни у XVII - XIX столітті Підготовлено за монографією Б.М. Мазурмовича „Розвиток зоології на Україні” (1972)
Мабуть, найпершим літературним джерелом, де згадуються тварини сучасної Волині, в тому числі й риби, є праці Геродота (V ст. до н.е.).
Один з перших дослідників природи Польщі ксьондз Габріель Жончинський (Rzaczynski) (1664 - 1737) у великій праці „Historia naturalis curiosa Regni Pоloniae” (рис. 1.) приділив чимало уваги фауні сучасних західних областей України, в тому числі Волині, особливо рибам, птахам і ссавцям, включаючи промислові види [37].
Рисунок 1. Титульна сторінка праці Габріеля Жончинського « Historia naturalis curiosa Regni Pоloniae » (із Поморської цифрової бібліотеки)
У період 60-90х років XIX ст. були зроблені перші спроби вивчення екології прісноводних тварин, особливо риб. Зоологи приділяли значну увагу встановленню складу прісноводної фауни України, проте займалися переважно іхтіофауною.
Велике наукове значення мають виконані у Київському університеті іхтіологічні праці К.Ф. Кеслека, зокрема його книга „Рыбы” (1866) - перше зведення з іхтіофауни правобережної України.
Основоположником гідробіологічного вивчення приморських лиманів можна вважати В.І. Шманкевича. Порівняльною анатомією риб родини коропових займався О.Л. Карпінський (1862, 1866) [17].
І.Г. Верхратському належать праці з дослідження флори західних областей України, при цьому вивчав він також риб („Wiadomosci dla fauny ichtyologicznej Galicyi”). Польський вчений - фауніст Б.І. Дибовський у 1862 - 1869 рр. працював у галузі іхтіології. Відомий польський зоолог-морфолог Ю.І. Нусбаум досліджував розвиток риб, їх анатомію, цитологію [17].
О.О. Остроумов досліджував моря України, і у 1869 р. видав „Определитель рыб Черного и Азовского морей”, який зберігав своє значення до виходу в 1923 р. визначника М.М. Книповича.
Відомий іхтіолог Л.П. Сабанєєв (1844 - 1898) у своїх працях розповідав про біологію життя риб, про методи їх лову та різні рибальські снасті, описував дослідження і в українських губерніях [30].
1.2 Дослідження іхтіофауни у XX столітті
На початку XX ст. гідробіологи переходять від систематично- фауністичних праць до екологічних досліджень.
Д.О. Белінг - один із основоположників та організаторів прісноводної гідробіології й іхтіології на Україні, з 1912 р. займався дослідженнями риб прісноводних водойм [12].
І.Т. Колюшев, починаючи з 1947 р. проводив спостереження і збирання колекції з представників іхтіофауни Закарпаття. Наслідки обробки зібраних матеріалів зведені у книзі „Короткий визначник риб Закарпатської області”, яка вийшла друком у 1949 році. Потрібно зазначити, що цей вчений багато уваги приділяв організації на Закарпатті раціонального рибного господарства [17].
К.А. Татаринов протягом 1948-1971 р.р. досліджував видовий склад фауни західних областей України, висвітливши екологічні особливості, щільність, господарське значення, еколого-популяційні, морфологічні особливості, динаміку чисельності виявлених видів, в тому числі промислових риб. К.П. Мальчевська вивчала розмноження промислових риб Заболотівських озер Західноукраїнського Полісся [31].
М.Д. Білий досліджував загальні закономірності росту риб (1950) і ряд інших питань іхтіології. Розробив методику розведення судака і ляща за допомогою штучних гнізд. В.І.Владимиров приділяв багато уваги вивченню умов розмноження риб у річках півдня України, особливо у зв'язку з гідробудівництвом. Він детально дослідив екологію розмноження риб і його інтенсивність в умовах природного режиму річки і після зарегулювання стоку [17]. І.Ф. Правдін - вчений-іхтіолог написав чимало статей та книжок із біології риб, рибному господарству, охороні природи. Багато зробив в області систематики риб, склав науково-промислові карти. Описав морфологію, розвиток, міграції, розмноження різних видів риб та їх господарське значення [27]. А.І. Амброз досліджував іхтіофауну річок Дніпра, Дністра, Південного Бугу та Бузького лиману [1].
Ряд цікавих праць про закономірності морфології щелепно-зябрового апарата риб залежно від складу їжі опублікував Т.А. Богачик. І.Д. Шнаревич досліджував біологічні основи освоєння і відтворення рибних ресурсів річок Українських Карпат [17].
О.М. Нікольський присвятив чимало праць іхтіофауні, зокрема рибам Чорного моря та інших водойм нашої батьківщини, опублікував визначник риб України (1930), детально описав основні ланки життєвого циклу риб, показав значення цих тварин у житті людини, розробив біологічні основи раціонального рибного господарства [24].
У галузі рибництва, рибного господарства та іхтіології працювали О.А. Гримм [9] та В.А.Мовчан [21]. Головним напрямком їхніх досліджень було вивчення біологічного режиму штучних водойм України з метою підвищення їх рибопродуктивності. Найважливіші праці присвячені дослідженню екологічних умов вирощування коропа та розробці методів комплексної інтенсифікації цього процесу у ставкових господарствах. Вивчення екології ставкового коропа узагальнено у книзі „Экологические основы интенсификации карпа” [16]. П.Й. Павлов найбільшу увагу приділяв вивченню ступеня локальності стада риб, у першу чергу промислових.
Питаннями рибництва займалися також такі співробітники інституту гідробіології АН УРСР , як М.А. Полтавчук, О.Ф. Ляшенко, М.Є. Сальніков, П.С. Вовк, К.С. Бугай та багатьох інших [2].
У радянський період зоологи зробили значний внесок у вивчення гідробіології прісних водойм, у розробку з питань іхтіології та рибництва. Поруч з великими річками інтенсивно досліджуються і малі, озера й ставки. Практичні запити стимулювали розвиток в УРСР глибоких досліджень у галузі рибництва й іхтіології [2; 4; 12; 35].
Окремої уваги заслуговують такі фундаментальні праці з іхтіології, як „Рыбы Подкарпатской Руси и их главнейшие способы лова” [7], „Иллюстрированная энциклопедия рыб” [34], „Риби наших водойм” [35], „Рыбы пресных вод СССР и сопредельных стран” [4], „Жизнь животных” [11], автори яких склали детальний опис складу іхтіофауни України й СРСР. Екологічні особливості ряду вітчизняних видів описані в монографії англійського дослідника Ф. Омані [25].
Серед досліджень, проведених у другій половині ХХ-го століття найцікавішими роботами, присвяченими риборозведенню є праці Ф.Г. Мартишева [19], О.В. Романової [29], А.В. Неєлова [23], Ю.А. Привезенцева [28], А.С Вавилкіна, Л. П. Іванова та І.І. Куранової [5]. Не менший інтерес являть собою дослідження локальних популяцій прісноводних риб [26], та обміну речовин в їх організмах в умовах евтрофованих водойм [18].
Близькими за змістом є публікації, в яких висвітлюються питання статевої структури популяцій прісноводних риб, темпів їх відтворення [36], будови та функціонування статевої системи риб [32; 33].
Однак, незважаючи на значну кількість праць з іхтіології існує небагато робіт, що містили б інформацію про водойми Волині. Найбільш інформативною в цьому плані є праця К.А. Татаринова „Фауна хребетних заходу України” [31] та „Природа Волинської області” [8]. Деякі дані містять праці Я.О. Мольчака, Р.В. Мігаса, Л.В. Ільїна [13; 22] та Б.П. Клымчука [14].
Окремо потрібно зупинитися на працях, присвячених методикам дослідження їхтіофауни. Це, насамперед, визначники [6; 15], та описи методик дослідження риб [10; 12; 20].
Значний масив складають роботи, присвячені спортивному та любительському рибальству інтерес до яких залишається уже багато років незмінно високим [7; 16; 30].
Аналіз доступної літератури дозволяє стверджувати, що систематичні дослідження іхтіофауни Волинської області в останні десятиліття практично не проводилися, а наявна в літературі інформація є фрагментарною і значною мірою застарілою.
Розділ 2 . Матеріал та методики дослідження
Матеріал для написання роботи збирався протягом 2008-2011 рр.
Дослідженням були охоплені такі водойми (рис.2):
2) оз. Люб'язь Любешівського району;
3) вдсх. Бихівське Любешівського району;
4) р. Західний Буг біля с. Литовеж Іваничівського району;
5) оз. Павлівське Іваничівського району;
6) вдсх. Хорівське Локачинського району;
7) технічна водойма смт. Мар'янівка Горохівського району;
8) р. Липа біля смт.Мар'янівка Горохівського району;
9) став на р. Дежа біля с.Колодеже Горохівського району;
10) став № 3 на р. Полонка в р-ні с.Мирне Горохівського району;
11) р. Чорногузка Луцького району біля с.Гірка Полонка;
12) оз. Холопичівське Локачинського району;
13) оз. Окорське Локачинського району;
14) р. Серна біля с.Буяни Луцького району;
16) стави с.Усичі Луцького району (№1 та № 2);
17) став с.Боголюби Луцького району;
18) став с.Гаразджа Луцького району;
19) р. Стир у районі Приладобудівного заводу м.Луцька.
Дослідження іхтіофауни водойм № 2, 4, 6, 8, 10, 11, 15, 19 проводилося авторкою особисто. Дані щодо інших водойм були отримані шляхом аналізу статистичних матеріалів працівників рибінспекції та документації власників ставків, а також, шляхом опитування рибалок-аматорів працівників ставкових господарств.
Рисунок 2 . Картосхема Волинської області. 1 - 19 - водойми, в яких проводилося дослідження.
Вилов риби для досліджень проводився разом із працівниками промислових бригад та облдержінспекції.
Так, у ставі № 3 контрольний лов проводився інспекторами облдержінспекції волоком довжиною крила 12 м, вічком 10 мм, висотою 2,5 м та набором сіток у кількості 6 штук з кроком вічка 22 - 30 мм. У р. Чорногузка використовувались сітки з вічком 30 - 40 мм, у р. Стир - 30 - 80 мм та 30 - 50 мм, у р. Серна - 30 - 80 мм, у р. Західний Буг - 40 - 80 мм та 30 - 80 мм, у Хорівському водосховищі використовувалась сітка з розміром вічка 40 - 80 мм, у Буянському ставку- 24 - 30 мм, у р. Липа - 30 - 80 мм, у Люб'язькому - невід довжиною крила 100 та 25 м.
Збір та обробка даних проводилась згідно „Методики збору й обробки іхтіологічних та гідробіологічних матеріалів з метою визначення лімітів промислового вилучення риб з великих водосховищ і лиманів України” [20].
Визначення виловлених риб здійснювалося за допомогою „Определителя позвоночных животных фауны СССР” [15].
Довжина тіла риб вимірювалася від рострального кінця верхньої щелепи до вертикалі більш довгої лопаті хвостового плавця (рис. 3). Маса вимірялася за допомогою безміна або механічних ваг. Вік риби визначався шляхом дослідження річних кілець на лусках за допомогою МБС-9 (рис. 3) [12].
Рисунок 3 . Схема вимірювання довжини тіла риби (L)
Рисунок 3 . Річні кільця на лусці риби, 10
Для визначення відносної чисельності окремих видів у досліджуваній водоймі обчислювали індекс їх домінування за формулою :
де К - індекс домінування; А - кількість відловлених риб даного виду; В - кількість усіх відловлених риб.
Плодючість самок визначалася за допомогою наперстка за формулою:
де: а - кількість ікринок певного виду, яка поміщається в одному наперстку; n - кількість наперстків ікри взятої від однієї самки.
Математична обробка даних здійснювалась на ПК за допомогою програми Excel; n ? 40, m ? 5%.
Фотографування об'єктів дослідження проводилося за допомогою цифрової камери Canon A-560.
Розділ 3 . Результати власних досліджень та їх обговорення
3.1 Фізико-географічна характеристика досліджуваних водойм
Територія Волинської області становить 20,2 тис. км 2 . Вона розташована в двох природних зонах - Полісся та Лісостепу. Клімат помірний, вологий, з м'якою зимою, нестійкими морозами, частими відлигами, нежарким літом, значними опадами, затяжною весною та осінню. За рік область отримує 92,7 ккал/см 2 сумарної радіації. Волинь зазнає впливу різноманітних повітряних мас, які змінюються згідно пір року. Напрямки вітру: взимку - Зх і ПдЗх, влітку - Зх і ПнЗх. Середня річна швидкість вітру становить 3,8 - 4 м/с. Середня січнева температура - - 4,9 0 С, липня - 18,5 0 С. Відносна вологість найбільша взимку - 80 %, найменша - влітку - 65 - 70 %. Річні суми опадів становлять приблизно 600 мм [3; 8].
Волинь дуже багата на поверхневі води (рис. 2), які належать до басейну р. Прип'ять (басейн Чорного моря) і лише її крайній захід - до Західного Бугу (басейн Балтійського моря) [3; 8; 14]. Волинь перетинає частина головного Європейського вододілу. Найбільш значними річками є праві притоки Прип'яті: Вижівка, Турія, Стохід і Стир. Густота річкової мережі становить 0,22 - 0,33 км/км 2 . Середня швидкість течії незначна (0,01 - 0,2 м/с), що сприяє утворенню в долинах річок заболочуваних територій. Загальний річний об'єм стоку річок у межах області в середньому становить 3816 млн. м 3 . Тут нараховується 130 річок загальною протяжністю 3264 км, 1815 ставків, водне плесо, яких становить 4900 га, 8 водосховищ, повний обсяг води, яких складає 11750 млн. м 3 , корисний - 10820 млн. м 3 . На території нараховується понад 235 озер загальною площею 150,9 км 2 . Волинь найкраще в Україні забезпечена водними ресурсами.
Стир - річка в східній частині області, права притока Прип'яті. Довжина по лівому рукаву 437 км, по правому - 494 км. Територією області протікає протягом 235 км. У басейні нараховується приблизно 24 річки та струмки.
Чорногузка - річка в південно-східній частині області, ліва притока річки Стир. Довжина - 49 км, ширина - 5 - 15 м, середні глибини - 1 - 1,2 м. Територія басейну річки густо заселена, розорана.
Серна - річка в південній частині області, ліва притока Стиру. Довжина - 34 км. Має кілька приток, одна з яких витікає з озера Окорського. Площа водозбору - 231 км 2 .
Липа - річка в південній частині області, ліва притока Стиру. Довжина - 43 км, площа водозбору - 538 км 2 , русло звивисте, майже 8 м шириною.
Західний Буг - права притока Вісли. Протікає через усю Волинь із півдня на північ по держкордону з Польщею. Протяжність по території області становить 289 км. Бере початок на північному краю Поділля. Ширина річки змінюється від 10 до 30 - 100 м, а глибина коливається від 0,5 - 4,5 м. Швидкість течії - 0,3 - 0,6 м/с.
Дежа - ліва притока Стиру, довжина 12 км., площа басейну - 110 км 2 .
Розподіл озер Волині за басейнами річок досить нерівномірний. Основна їх кількість розташована у басейнах Прип'яті (77) і Турії (70), мінімальна - у басейнах Вижівки (4) і Горині (3).
Біле - озеро в Любешівському районі. Ширина - 2,12 км, довжина - 3,3 км, площа - 7 км 2 , пересічна глибина - 2,29 м, максимальна- 8 м. Належить до басейну Прип'яті, регулятор Дніпрово - Бузького лиману.
Люб'язь - заплавне озеро у Любешівському районі. Довжина - 3,8 км, ширина - 2,5 км, площа - 5,19 км 2 , пересічна глибина - 2,1 м, максимальна - 3,8 м. Гідрологічний режим Люб'язя визначається водообміном з р. Прип'ять.
Окорське - озеро в Локачинському районі. Ширина - 0,56 км, довжина - 1,37 км, площа - 70,7 га. Середня глибина - 6 м, максимальна - 11 м. Належить до басейну Турії.
Павлівське - єдине озеро в Іваничівському районі. Ширина - 0,62 км, довжина - 0,67 км, площа - 30,8 га. Пересічна глибина - 4,81 м, максимальна - 8,2 м. Належить до басейну Західного Бугу.
Холопичівське - озеро у Локачинському районі. Ширина - 0,37 км, довжина - 0,55 км, площа - 9,6 га. Середня пересічна глибина - 5,59 м, максимальна - 8,6 м. Відноситься до басейну Турії.
Мирненський став № 3 входить до каскаду ставів, розташованих на р. Полонка (довжина - 28 км, площа водозабору - 218 км 2 ), яка є правою притокою Чорногузки. Основні параметри водойми: середня довжина - 1,85 км, ширина - 0,25 км, площа - 48,4 га. Середня глибина - 1 м.
Боголюбський став має площу 16 га, розташований у Луцькому районі, відноситься до басейну р. Стир.
Ставок с.Усичі має площу 14,5 га, розташований на р. Серна у Луцькому районі.
Став с.Гаразджа, розташований у Луцькому районі, належить до басейну р. Стир.
Ставок Буянський Луцького району загальною площею 20,7 га, розташований на р. Серна і відноситься до басейну р. Прип'ять.
Хорівське водосховище Локачинського району 89 га розташоване на р. Свинарка, відноситься до басейну р. Західний Буг.
Бихівське водосховище має площу 80 га, знаходиться у Любешівському районі, входить до басейну р. Прип'ять.
Мар'янівська технічна водойма площею 81 га, яка розташована на р. Липа, відноситься до басейну р. Стир.
3 . 2 Еколого-морфологічна характеристика фонових представників іхтіофауни району дослідження
Іхтіофауна водойм області представлена 37 видами риб, які відносяться до 9 родин. Зважаючи на великий видовий склад іхтіофауни, ми зосередили свою увагу на наступних промислових видах: карась сріблястий, короп, лин, лящ, плітка, окунь та щука. Ці види можна вважати також і фоновими.
3 . 2 .1 К арась сріблястий (Carassius auratus gibelio Bloch)
Карась має видовжене тіло. Спина чорнувата, боки сріблясті, черево завжди біле. Голова помірно подовжена і висока; рот невеликий, кінцевий, спрямований косо, висувний; очі середнього розміру розміщені ближче до верхнього краю голови (рис. 5).
Карася сріблястого завезено в наші краї з басейну Амуру. Він надає перевагу ділянкам з уповільненою течією. Через велику кількість зябрових тичинок (50) не може жити у каламутній воді, тому часто заселяє проточні водойми [35].
Статевої зрілості досягає у віці 3 - 4 роки. Нереститься у травні - червні. Плодючість сягає 300 - 400 тис ікринок. У деяких нерестових популяціях самці відсутні. Самки в одностатевих популяціях нерестяться з іншими самцями коропових риб: золотого карася, лина, коропа, причому потомство складається лише з самок сріблястого карася. Такий спосіб розмноження називається гіногенезом (народження самок).
Рисунок 5 . Зовнішній вигляд карася сріблястого.
При погіршенні умов життя, зменшенні кількості корму у водоймах в одностатевих популяціях починають з'являтися самці, зате темп росту риб сповільнюється. Тому у ставкових господарствах потрібно розводити одностатеву популяцію.
Склад їжі змінюється з віком і в міру збільшення розмірів тіла. Личинки поїдають планктонні організми, одноклітинні водорості, личинок комах. Дорослі особини живляться прибережним планктоном, бентосними організмами та частинками вищих рослин. Для живлення карася сріблястого характерна сезонність. Росте швидше золотистого карася.
Результати виловів та аналіз морфометричних показників засвідчують, що в угрупованнях цього виду переважають особини 3-річного віку, хоча трапляються 2-річки (став на р. Дежа, технічна водойма) та 4-річки (р. Серна, Мирненський став, Хорівське вдсх) (табл. 1). Незначний вік карася в угрупованнях пояснюється частими відловами.
Максимальна маса та середня довжина тіла зареєстровані у карасів вдсх. Хорівського. На нашу думку, це пояснюється великою різноманітністю кормової бази, особливо рослинного походження, внаслідок незначної евтрифікації водойми. Мінімальне значення цих показників спостерігається у карасів ставу на р. Дежа, що пояснюється недостатньою кормовою базою.
У всіх досліджуваних водоймах переважають самки, що за даними літератури є біологічною особливістю цього виду [36].
Характерною особливістю іхтіофауни досліджуваних водойм є незначна частка лина. Промислове значення він має в Буянському та Усицькому №2 ставках. Це пояснюється тим, що у долині р. Серна, де зараз споруджені ставки раніше була значна кількість копанок, у яких, за словами місцевих жителів, здавна водився лин, золотистий та сріблястий карасі. Залишки цих копанок у період обезводнення ставків є для риб стаціями переживання несприятливих умов.
Індекс домінування окуня у досліджуваних водоймах коливається в межах 5 - 24 %. Незначна кількість представників цього виду в Буянському та Усицькому №1 ставках пояснюється конкуренцією з боку щуки. Цікаво, що в оз. Люб 'язь спостерігається дві екологічні форми окуня: прибережна (дрібна) та глибинна, що дозволяє підтримувати більшу чисельність особин в угрупованні за дефіциту кормів [35].
Частка коропа в обстежених водоймах не перевищує 22%. На наш погляд промислове значення цей вид має лише в Хорівському водосховищі та Мирненському ставі. Відсутність цієї тварини у р. Липа та р. Західний Буг пояснюється тим, що вона надає перевагу водоймам із стоячою водою та, частково, конкуренцією з боку карася. Відсутній короп і в оз. Люб'язь, де домінуючим видом є лящ.
Карась присутній майже у всіх досліджуваних водоймах, за винятком оз. Люб'язь (причина відсутності та ж ,що й у попереднього виду). Індекс домінування цього виду коливається в межах 8 - 47% (рис. 9). Очевидно, що серед досліджуваних промислових видів риб він має найбільшу екологічну валентність.
3.4 Фактори, що негативно впливають на іхтіофауну досліджуваних водойм
Екологічний стан досліджуваних водойм важко назвати задовільним. Сказане повною мірою стосується як ставків так і річок.
Серед факторів, що негативно впливають на популяції риб досліджуваних водойм можна назвати браконьєрство, змивання ґрунту у водойми з полів, евтрофікацію (збагачення водойм біогенними елементами), забруднення хімічними речовинами.
Більшість ставків мають незначну гли бину, тому в літній період спостерігається значне прогрівання води, що сприяє розвитку вищої та нижчої рослинності. Відбувається заростання значних площ, це призводить до зменшення кількісного та якісного складу іхтіофауни водних об'єктів. Крім цього з прилягаючих полів у водойми змивається значна кількість органічних та неорганічних добрив, що призводить до розвитку одноклітинних та нитчастих зелених водоростей та ціанобактерій.
Значної шкоди іхтіофауні завдає браконьєрський вилов риби електровудочками. Внаслідок цього вилову близько 70% оглушеної риби лишається на дні водойм, гине і, розкладаючись, забруднює воду токсинами.
Великих збитків завдають водоймам браконьєри. При безконтрольному вилові риби сітками (особливо з дрібними вічками) гине багато мальків, а в період нересту - плідників.
Значної шкоди іхтіофауні завдають автотуристи й механізатори, які здійснюють миття своїх транспортних засобів на берегах водойм. Пальне та мастила не лише отруюють мешканців водойми, але й створюють на поверхні води непроникну для повітря плівку.
Чимало токсичних хімічних сполук потрапляє у водойму при пранні із застосувааням синтетичних пральних засобів.
Для збільшення продуктивності місцевих водойм рекомендує мо вжити наступних заходів:
Природно-екологічні умови Березнівського району. Біологічні особливості видового складу тварин - гідробіонтів річки Случ. Облік водної ентомофауни. Кількісна оцінка видового складу тварин літоралі р. Случ. Методика дослідження тварин літоралі р. Случ. дипломная работа [6,6 M], добавлен 29.11.2011
Дослідження структурної організації зоопланктонних угруповань річкової ділянки літоралі Каховського водосховища в літній період. Встановлення видового складу, представленості таксономічних груп, вивчення динаміки чисельності та біомаси зоопланктону. статья [615,9 K], добавлен 19.09.2017
Коротка фізико-географічна характеристика Коропського району, методика систематизування видового складу району дослідження. Характеристика біологічних особливостей основних різновидів птахів-синантропів, що заселяють досліджуваний Коропський район. курсовая работа [32,0 K], добавлен 21.09.2010
Значення риб у водних біоценозах. Аналіз основного видового складу риб р. Случ. Характеристика природно-кліматичних умов району дослідження. Характеристика риб рядів окунеподібні, коропоподібні, щукоподібні. Особливості біології риб та їх поширення. курсовая работа [2,0 M], добавлен 08.02.2015
Історія дослідження покривів земноводних. Порівняльно-анатомічне дослідження щільності інфраепідермальних капілярів у шкірі земноводних різних екологічних груп в залежності від місця їх проживання. Еколого-морфологічний аналіз досліджуваних видів. научная работа [2,8 M], добавлен 12.03.2012
Структурні та функціональні характеристики фітопланктону ставка Грабарка (м. Бердичів). Таксономічна структура та частота трапляння водоростевих угруповань і планктонних комплексів. Еколого-географічна характеристика фітопланктону, оцінка якості вод. курсовая работа [2,6 M], добавлен 13.03.2015
Основні джерела антропогенного забруднення довкілля. Вплив важких металів на фізіолого-біохімічні процеси рослин, зміни в них за впливу полютантів. Структура та властивості, функції глутатіон-залежних ферментів в насінні представників роду Acer L. дипломная работа [950,6 K], добавлен 11.03.2015
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Промислова іхтіофауна басейну річок Стир та Західний Буг дипломная работа. Биология и естествознание.
Общество В Конце 21 Века Сочинение
Реферат: Тематические парки Европы. Скачать бесплатно и без регистрации
Основные Этапы Социологического Исследования Реферат
Курсовая Работа На Тему Сыр
Итоговое Сочинение Клише Переход
Реферат по теме Разработка маркетингового плана выхода на новый рынок с новым товаром
Подготовка К Сочинению Егэ 2022
Курсовая работа по теме Русский народный костюм в современном мире моды
Реферат: Компьютерные вирусы и борьба с ними. Скачать бесплатно и без регистрации
Верстка Комикса Дипломный Проект
Реферат: 1. теоретические аспекты изучения особенностей невербального общения 5
Административное Законодательство Реферат
Контрольная работа по теме Жилые помещения специализированного жилого фонда и их назначения
Реферат: Кредитно-денежная политика в Узбекистане. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат На Тему Туризм Узбекистана: Проблемы Развития Отрасли
Реферат: Управление организационной культурой 3
Судебная Экспертиза В Гражданском Процессе Курсовая
Курсовая работа по теме Сравнительный анализ расходов бюджета в социальной и экономической сферах
Реферат Красноярский Край 4 Класс
Сочинение У Сильного Всегда Бессильный Виноват
Кісткові риби - Биология и естествознание реферат
Космологические и космогонические концепции естествознания - Биология и естествознание реферат
Обоняние в жизни рыб - Биология и естествознание реферат