Прогнозування можливих надзвичайних ситуацій на виробництві - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда контрольная работа

Главная

Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Прогнозування можливих надзвичайних ситуацій на виробництві

Аварійне прогнозування можливих надзвичайних ситуацій на виробництві. Оцінка зон впливу сильнодіючими отруйними речовинами при розгерметизації ємкостей. Оцінка впливу вибухових процесів та пожежонебезпечних зон. Шляхи підвищення стійкості об'єкта.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
1.1 Оцінка зон впливу СДОР при розгерметизації ємкостей і сосудів
1.2 Оцінка зон впливу вибухових процесів
2. Стійкість об'єкта і шляхи її підвищення
Надзвичайна ситуація (НС) - це порушення умов життя і діяльності людей на об'єкті чи території, заподіяне аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією і т. ін., що привело чи може привести до людських чи матеріальних втрат.
- наявність чи загроза загибелі людей, чи істотне погіршення умов їхньої життєдіяльності;
- істотне погіршення стану навколишнього середовища.
НС бувають: техногенного і природного характеру.
1.1 Оцінка зон впливу СДОР при розгерметизації ємкостей і с о судів
Для визначення розмірів зон впливу виходять із припущення, що відбувся викид усієї кількості СДОР, що міститься в апараті (ємкості). Далі визначають розміри і площу зони хімічного зараження.
Розміри зон хімічного зараження залежать від кількості СДОР на об'єкті, фізичних і токсичних властивостей, умов збереження, метеоумов і рельєфу місцевості. На глибину поширення СДОР і на їхню концентрацію в повітрі значно впливають вертикальні потоки повітря. Їхній напрямок характеризується ступенем вертикальної стійкості атмосфери. Розрізняють три ступені вертикальної стійкості атмосфери: інверсію, ізотермію і конвекцію.
Інверсія в атмосфері - це підвищення температури повітря по мірі збільшення висоти. Інверсії в приземному шарі повітря найчастіше утворюються в безвітряні ночі в результаті інтенсивного випромінювання тепла земною поверхнею, що приводить до охолодження як самої поверхні, так і прилягаючого шару повітря.
Інверсійний шар є затримуючим в атмосфері, перешкоджає руху повітря по вертикалі, внаслідок чого під ним накопичуються водяний пар, пил, що сприяє утворенню диму і тумана. Інверсія перешкоджує розсіюванню повітря по висоті і створює найбільше сприятливі умови для збереження високих концентрацій СДОР.
Ізотермія характеризується стабільною рівновагою повітря. Вона найбільш типова для похмурої погоди, але може виникнути й у ранкові й у вечірні години. Ізотермія так само, як інверсія, сприяє тривалому застою пари. СДОР на місцевості, у лісі, у житлових кварталах міст і населених пунктів.
Конвекція - це вертикальне переміщення повітря з одних висот на інші. Повітря більш тепле переміщується вгору, а більш холодне і більш щільне - униз. При конвекції спостерігаються висхідні потоки повітря, що розсіюють заражену хмару, і це створює несприятливі умови для поширення СДОР.
Ступінь вертикальної стійкості приземного шару повітря може бути визначений за даними прогнозу погоди і з допомогою графіка (рис. 1.1).
Рис. 1.1 Графік для оцінки ступеня вертикальної стійкості повітря за даними прогнозу погоди
У табл. 1.1 і 1.2 приведені орієнтовані відстані, на яких можуть створюватися в повітрі уражаючі концентрації деяких видів СДОР для визначених умов.
Таблиця 1.1 - Глибини поширення хмар зараженого повітря з уражаючими концентраціями СДОР на відкритій місцевості, км (ємкості не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
Кількість СДОР в ємкостях (на об'єкті), т
Таблиця 1.2 - Глибини поширення хмар зараженого повітря з уражаючими концентраціями СДОР на закритій місцевості, км (ємкості не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
Кількість СДОР в ємкостях (на об'єкті), т
1. При швидкості вітру більш 1 м/с застосовують поправочні коефіцієнти, що мають наступні значення:
2 Для обвалованих ємкостей із СДОР глибина поширення хмари зараженого повітря зменшується в 1,5 рази.
Для СДОР, не зазначених у табл. 1.1 і 1.2, глибину зони (м) можна визначити в залежності від відомих смертельних і вражаючих концентрацій за формулі
D - токсодоза, мг (хв/дм 3 ; Д = СТ (С - концентрація, мг/дм 3 ; Т -- час впливу СДОР даної концентрації, хв);
V - швидкість вітру в приземному шарі повітря, м/с.
Ширина зони хімічного зараження визначається із співвідношень:
Приклад розрахунку розмірів і площі зони хімічного зараження.
Вихідні дані: руйнування не обвалованої ємкості, що містить 10тамоніаку.
Рішення. Припускаємо, що викид амоніаку відбувся в похмуру погоду, уночі при швидкості вітру 1 м/с. Ступінь вертикальної стійкості повітря - ізотермія (рис. 1). По таблиці 1 для 10 т амоніаку знаходимо глибину поширення зараженого повітря при швидкості вітру 1 м/с; вона дорівнює 0,9 км. Ширина зони хімічного зараження Ш = 0,15 Г = 0,15 0,9 = 0,135 км.
1.2 Оцінка зон впливу вибухових процесів
Найбільш імовірним є вибух усередині приміщення. Виникаючі при цьому навантаження залежать від багатьох факторів: типу вибухової речовини, її маси, щільності заповнення внутрішнього об'єму приміщення вибуховою речовиною і т.ін. Орієнтовна оцінка можливих наслідків вибуху можна робиться по величині надлишкового тиску, що виникає в об'ємі виробничого приміщення по ОНТП 24--86 [1].
Для горючих газів, пари ЛЗР і ГР, що складаються з атомів H, O, N, Cl, F, Br, J, надлишковий тиск визначається по формулі:
де Р макс - максимальний тиск вибуху стехіометричної газоповітряної або пароповітряної суміші в замкнутому об'ємі; визначається експериментально чи по довідковим даним, при відсутності даних допускається приймати рівним 900 кПа;
Р о - початковий тиск, кПа; допускається приймати рівним 101 кПа;
m - маса горючого газу (гг) чи пари ЛЗР чи ГР, що надійшли в результаті аварії в приміщення, кг;
z - частка участі пального у вибуху; допускається приймати по табл.3;
г - густина пари чи пари газу, кг/м 3 ;
V в - вільний об'єм приміщення; визначається як різниця між об'ємом приміщення і об'ємом, що займає технологічне устаткування;
С ст - стехіометрична концентрація ГГ чи пари ЛЗР чи ГР, % об., що обчислюють за формулою
де - стехіометричний коефіцієнт кисню в реакції згоряння;
n c , n н , n o , n x - число атомів С, Н, О і галогенів у молекулі пального;
К н - коефіцієнт, що враховує негерметичність приміщення і неадіабатичність процесу горіння; допускається приймати К н рівним 3.
Таблиця 2.1 - Коефіцієнт участі пального у вибуху (z) для різних видів пальних речовин
Легкозаймисті і горючі рідини, нагріті до температури спалаху і вище
Легкозаймисті і горючі рідини, нагріті нижче температури спалаху, при наявності можливості утворення аерозолю
Легкозаймисті і горючі рідини, нагріті нижче температури спалаху, при відсутності можливості утворення аерозолю
Надлишковий тиск вибуху для хімічних речовин, крім згаданих вище, а також для сумішей
у - густина повітря до вибуху при початковій температурі, кг/м 3 ;
С р - питома теплоємкість повітря, Дж/(кг К); допускається приймати рівною 1,01 10 3 Дж/(кг К);
Т о - початкова температура повітря, К.
Надлишковий тиск вибуху для горючого пилу визначають за формулою (2.1); при відсутності даних z приймається рівною 0,5.
Розрахунок надлишкового тиску вибуху для речовин і матеріалів, здатних вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем чи повітрям проводять за формулою (2.1), приймаючи z = 1.
Приклад розрахунку надлишкового тиску вибуху.
Вихідні дані: пара діетилового ефіру, m =10кг; г = 0,064кг/м 3 ; V в = 6400м 3 .
Розрахунок надлишкового тиску проводиться за формулою:
Стехіометричну концентрацію % об., обчислюємо за формулою
Коефіцієнт для діетилового ефіру дорівнює
Вибух може викликати руйнування й ушкодження будинків, споруджень, технологічних установок, ємкостей і трубопроводів на підприємствах з вибухо- та пожежонебезпечної технологією може привести до витікання газоподібних чи зріджених вуглеводних продуктів. При перемішуванні вуглеводних продуктів з повітрям утворюються вибухо- чи пожежонебезпечні суміші.
При вибуху газоповітряної суміші утворюється осередок вибуху з ударною хвилею, що викликає руйнування будинків, споруджень і обладнання. В осередку вибуху газоповітряної суміші прийнято виділяти три кругові зони (рис. 2): І - зона детонаційної хвилі; ІІ - зона дії продуктів вибуху; ІІІ - зона повітряної ударної хвилі.
Зона детонаційної хвилі (зона І) знаходиться в межах хмари вибуху. Радіус цієї зони r, м, приблизно може бути визначений за формулою
де Q -- маса зрідженого вуглеводного газу, т.
У межах зони І діє надлишковий тиск, що може прийматися постійним, .
Рис.2. Зони осередку вибуху газоповітряної суміші: І - зона детонаційної хвилі; ІІ - зона дії продуктів вибуху; ІІІ - зона повітряної ударної хвилі; r, r II , r III - радіуси зовнішніх границь відповідних зон.
Зона дії продуктів вибуху (зона ІІ) охоплює всю площу розльоту продуктів газоповітряної суміші в результаті її детонації. Радіус цієї зони r II = 1,7r.
Надлишковий тиск у межах зони ІІ може бути визначений за формулою
де r - відстань від центра вибуху, м.
У зоні дії повітряної ударної хвилі (зона ІІІ) формується фронт ударної хвилі, що поширюється по поверхні землі. Надлишковий тиск у зоні ІІІ , в залежності від відстані до центра вибуху L, може бути розрахований за формулами.
Для цього попередньо визначається відносна величина
r III -- радіус зони III чи відстань від центра вибуху до цеху, кПа (r III >r II );
Для визначення надлишкового тиску на визначеній відстані від центра вибуху необхідно знати кількість вибухонебезпечної суміші, що зберігається в ємкості чи агрегаті.
Приклад визначення ступеня руйнування будинку ударною хвилею вибуху.
Вихідні дані. Потрібно визначити надлишковий тиск, очікуваний в районі механічного цеху при вибуху ємкості, у якій знаходиться 100 т зрідженого пропану (Q=100т); відстань від ємкості до цеху 300 м.
Рішення. Визначаємо радіус зони детонаційної хвилі (зони І):
Обчислюємо радіус зони дії продуктів вибуху (зони ІІ):
Порівнюючи відстань від центра вибуху до цеху (300 м) зі знайденими радіусами зони І (80 м) і зони ІІ (136 м), робимо висновок, що цех перебуває за межами цих зон і, отже, знаходиться в зоні повітряної ударної хвилі (зоні ІІІ). Далі визначаємо надлишковий тиск на відстані 300м, використовуючи розрахункові формули для зони ІІІ і приймаючи r III =300 м.
Для цього визначаємо відносну величину
Висновок. При вибуху 100 т зрідженого пропану цех знаходиться під впливом повітряної ударної хвилі з надлишковим тиском близько 60 кПа (ступінь руйнування будинків і споруджень оцінюється по таблиці додатку 2 [3].) У даному випадку для масивних промислових будівель з металічним каркасом і крановим устаткуванням вантажопідйомністю 25...50 т ступінь руйнування повний.
Пожежа - це неконтрольоване горіння, що приводить до матеріального збитку і створює небезпеку для життя людей.
На виникнення і поширення пожеж впливають, головним чином, такі фактори: вогнестійкість будинків і споруджень; пожежна небезпека виробництва; щільність забудови; метеоумови та ін.
Вогнестійкість будинків і споруджень визначається займистістю їхніх елементів і вогнестійкістю основних конструкцій. Усі будівельні матеріали по займистості поділяються на горючі, важкогорючі і негорючі.
Розрізняють п'ять ступенів вогнестійкості будинків: I, II, III, IV, V. Їх можна характеризувати таким чином:
I і II ступені -- будинки та спорудження, в яких всі основні конструкції виконані з негорючих матеріалів; причому аналогічні конструкції у будинків I ступеня мають більшу межу вогнестійкості;
III ступінь -- будинки, в яких несучі стіни виконані з негорючих матеріалів, а перекриття і перегородки (не несучі) -- горючі і важкогорючі (дерев'яні оштукатурені);
IV ступінь -- дерев'яні оштукатурені будинки;
V ступінь -- дерев'яні неоштукатурені будинки.
Пожежна небезпека виробництва визначається технологічним процесом, речовинами і матеріалами, що використовуються у виробництві, а також готовою продукцією. По пожежній небезпеці всі об'єкти поділяються на п'ять категорій: А, Б, В, Г, Д (див.[2]).
Щільність забудови (П) визначається відношенням сумарної площі, що займають всі будинки S п , до площі території об'єкту S т :
При щільності забудови до 7% пожежі практично не поширюються. При щільності забудови від 7 до 20% можуть поширюватися окремі пожежі, а понад 20% імовірне виникнення суцільних пожеж.
Орієнтовно можна приймати, що виникнення і розвиток пожежі (утворення суцільної пожежі) у будинках I, II і III ступенів вогнестійкості [2, 3] можливо при надлишкових тисках вибуху 30--50 кПа, а в будинках IV і V ступенів -- до 20 кПа.
2 . Стійкість об'єкта і шляхи її підвищення
Під стійкістю роботи промислового об'єкта розуміють здатність об'єкта випускати установлені види продукції в умовах НС, а також пристосованість цього об'єкта до відновлення у випадку ушкодження.
Аналізують стійкість і уразливість елементів об'єкта в умовах НС, а також оцінюють небезпеку виходу з ладу чи руйнування елементів або всього об'єкта в цілому. На цьому етапі аналізують:
- надійність установ і технологічних комплексів;
- наслідки аварій окремих систем виробництва;
- поширення ударної хвилі по території підприємства при вибухах ємкостей, комунікацій;
- розсіювання речовин, що вивільняються при НС;
- можливість вторинного утворення токсичних, пожежо- і вибухонебезпечних сумішей і т.ін.
Зразкова схема оцінки небезпеки промислового об'єкта представлена на рис.3.
На стійкість об'єкта впливають метеоумови району, рельєф місцевості, характер забудови території, суміжні виробництва, що оточують об'єкт, транспортні магістралі, природні умови прилягаючої місцевості (лісові масиви -- джерела пожеж, водяні об'єкти -- джерела повеней і т.ін.). Особливу увагу варто звернути на ділянки, де можуть виникнути вторинні фактори ураження (ємкості з ЛЗР і СДОР, склади вибухонебезпечних речовин і вибухонебезпечні технологічні установки; технологічні комунікації, руйнування яких може викликати пожежі, вибухи і загазованість).
Після аналізу робляться висновки про стійкість об'єкта в умовах НС і пропонуються рекомендації з її підвищення.
1. ОНТП 24-86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. М.:ВНИИПО, 25 с.
2. Охрана труда в химической промышленности/ Г.В.Макаров и др.-М.: Химия, 1989.- 496 с.
3. Демиденко Г.П., Кузьменко Е.П., Орлова П.П., Пролыгин В.А., Сидоренко Н.А. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения. Справочник. - К.: Высшая школа, 1989. - 287 с.
Оцінка стійкості промислового об’єкта в умовах надзвичайних ситуацій. Максимальне значення надмірного тиску, що очікується на об’єкт, параметри зони зруйнування. Кордон стійкості цеху ТЕЦ до дії ударної хвилі. Оцінка захисних споруд за місткістю. контрольная работа [514,4 K], добавлен 22.02.2012
"Шосте відчуття" тварин та його вивчення на сучасному етапі. Методи та значення біопрогнозування в виявленні земних катаклізмів, оцінка їх ефективності за даними статистики. Порядок і точність прогнозування виникнення землетрусів і виверження вулканів. реферат [15,4 K], добавлен 14.09.2010
Короткий огляд найпоширеніших надзвичайних ситуацій. Дії у випадку загрози виникнення хімічної та радіаційної небезпеки. Алгоритм дій при загрозі стихійного лиха та отриманні штормового попередження. Правила поведінки в зоні раптового затоплення. презентация [1,1 M], добавлен 18.01.2014
Поняття та визначення безпеки життєдіяльності. Характеристика аналізаторів людини та вплив їх на предметну діяльність. Номенклатура небезпек для спеціальності інженер. Поняття ризику, прийнятого ризику. Класифікація надзвичайних ситуацій. контрольная работа [60,0 K], добавлен 01.12.2006
Ризик виникнення надзвичайних ситуацій. Відомості про надзвичайні ситуації. Надзвичайні ситуації техногенного, природного та соціально-політичного характеру. Організація життєдіяльності в екстремальних умовах. Система захисту населення і економіки. реферат [27,3 K], добавлен 06.05.2009
Статистика соціальних надзвичайних ситуацій, причини їх виникнення та наслідки, нинішня ситуація в Україні. Війни, революції, міжнаціональні конфлікти в історії людства. Заходи щодо захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій соціального характеру. реферат [40,8 K], добавлен 19.02.2011
Моніторинг надзвичайних ситуацій в Україні за визначений період. Законодавчі та нормативні акти, що стосуються діяльності ДСНС України. Нормативно-правові акти, дотримання яких перевіряється під час здійснення планових заходів державного нагляду. контрольная работа [311,6 K], добавлен 22.09.2015
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Прогнозування можливих надзвичайних ситуацій на виробництві контрольная работа. Безопасность жизнедеятельности и охрана труда.
Контрольная работа по теме Расследование несчастных случаев на производстве
Дипломная работа по теме Исследование финансово-экономического состояния предприятия (на примере ООО 'Рассвет')
Егэ Русский 2022 Вариант Сочинения
Курсовая работа по теме Предпродажная подготовка комбайна Acros-530 в Тульской области
Семейные Праздники Эссе
Дипломная работа по теме Организация автомобильных перевозок
Адам Өміріндегі Көліктің Маңызы Тақырыбында Эссе Жазыңыз
Эссе О Правах Человека
Методичка На Тему Сквозная Производственная Практика
Реферат: Богдан Лепкий з когорти незаслужено забутих
Реферат по теме Паротурбинные установки
Сочинение по теме Значение символизма в русской литературе
Тема Реферата Особенности Функционирования Первых Эвм
Бесплатно Лабораторные Работы По Физике
Собрание Сочинений В Одном Томе Шекспир
Курсовая работа: Проектирование широкополосного усилительного устройства
Агата Кристи Полное Собрание Сочинений Скачать
Реферат: Особенности наркозависимой личности. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Информационные технологии 10
Сочинение Про Радугу 1 Класс
Поражение электрическим током - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда презентация
Поняття ризику - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда реферат
Понятие риска - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда лекция