Професійні захворювання, обумовлені впливом фізичних та несприятливих метеорологічних факторів - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда курсовая работа

Главная

Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Професійні захворювання, обумовлені впливом фізичних та несприятливих метеорологічних факторів

Фізичні фактори вібраційної хвороби, професійних захворювань внаслідок впливу виробничого шуму, електромагнітного випромінювання. Хвороби, обумовлені впливом іонізуючих випромінювань і зміною атмосферного тиску: їх клініка, профілактика і діагностика.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
П рофесійні захворювання, обумовлені впливом фізичних та несприятливих метеорологічних факторів
1. Загальна характеристика фізичних факторів
2.1 Вібраційна хвороба від дії локальної вібрації
2.2 Вібраційна хвороба від дії загальної вібрації
3. Професійні захворювання внаслідок впливу виробничого шуму
4. Професійні захворювання, обумовлені впливом електромагнітного випромінювання різного діапазону
4.1 Вплив електромагнітних хвиль радіочастот на організм людини
4.5 Професійні захворювання, обумовлені впливом контактного ультразвуку
4.6 Професійні захворювання, обумовлені впливом лазерного випромінювання
5. Хвороби, обумовлені впливом іонізуючих випромінювань
6. Професійні захворювання, пов'язані зі зміною атмосферного тиску
6.1 Захворювання, пов'язані з роботами в умовах підвищеного атмосферного тиску (кесонна хвороба)
професійне захворювання фізичний фактор
Тема курсової роботи «Професійні захворювання, обумовленні впливом фізичних та несприятливих метереологічних факторів» з дисципліни «Охорона праці».
Мета роботи - розглянути загальні характеристики фізичних факторів; вібраційну хворобу; професійні захворювання внаслідок впливу виробничого шуму; професійні захворювання, обумовлені впливом електромагнітного випромінювання різного діапазону; хвороби, обумовлені впливом іонізуючих випромінювань та професійні захворювання, пов'язані зі зміною атмосферного тиску; навчитися визначати клініку захворювань, їх профілактику та діагностику.
Завдання роботи - навчитися діагностувати професійні захворювання, обумовленні впливом фізичних та несприятливих метереологічних факторів, виявляти їх характеристику та вплив на людину.
1. Загальна характеристика фізичних факторів
Вібрація - один із найбільш поширених факторів виробничого середовища. В переважній більшості випадків діє в комплексі з виробничим шумом. При вібрації на організм людини передається механічна енергія від джерела коливань. У залежності від способу передачі виділяють: загальну вібрацію, яка передається через окремі ділянки тіла на весь організм, і локальну, яка діє через руки робітника.
Крім того, виділяють постійно діючу і непостійну вібрацію.
За частотними характеристиками загальну вібрацію поділяють на: низькочастотну (2 і 4 Гц); середньочастотну (8 і 16 Гц); високочастотну (31,5 і 63 Гц); а серед локальної вібрації, крім того, виділяють високочастотну (від 125 до 1000 Гц).
Шум характеризують як безладну комбінацію звукових коливань, які негативно впливають на людину. За характером спектру шуми поділяють на: широкополосні, із безперервним спектром з шириною більше однієї октави; тональні, у спектрі яких мають місце дискретні тони.
Вібрація та шум супроводжують більшість виробничих процесів у металургійній і машинобудівній промисловості, в ткацьких і прядильних цехах тощо.
На організм людини може діяти ультразвук, який широко застосовується у виробництві та медицині. Діапазон частот може бути від 18-20 кГц до 10 8 кГц з потужністю від доль мілівата до десятків кіловат.
Ультразвук застосовується для очистки і знежирення деталей, зварювання металів і пластмас; у медицині для розтину і з'єднання тканин, стерилізації розчинів, рук медичного персоналу, інструментарію. Високочастотний ультразвук (0,1-20 мгц і вище) широко використовується в ультразвуковій техніці і зокрема в медичній - для діагностики і лікування.
Мікроклімат. В процесі трудової діяльності на людину діють фактори навколишнього середовища: температура, вологість повітря, швидкість його руху, теплове випромінювання від нагрітого обладнання. Усі перераховані фактори в гігієнічній практиці об'єднані в поняття "мікроклімат".
Окремі види робіт можуть проводитися при підвищеному атмосферному тискові. Це перш за все роботи під водою (роботи з аквалангом, у кесонах), перебування в барокамерах, операції в умовах гіпербаричної оксигенації та інші.
Електростатичні поля (ЕСП) - одне з типових явищ урбанізації. Вони виникають при обробці хімічних волокон, яким властиві високі діелектричні характеристики, при змішуванні, терті деталей машин, подрібненні, виготовленні тканин. Напруга таких полів може коливатися від 20-60 кВ/м до 240-250 кВ/м, що в декілька разів перевищує допустимі норми (Е ).
Електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону використовуються для індукційного та діелектричного нагріву матеріалів (загартовування, плавка, сушка деревини).
Випромінювання широко використовується для передачі інформації (радіозв'язок, телебачення, радіомовлення), а також в радіонавігації та радіометеорології.
У медичній практиці (фізіотерапії, хірургії, онкології, офтальмології, трансфузіології та трансплантологи) широко використовується електромагнітна енергія, зокрема, ЕМВ радіочастотного діапазону, лазерні випромінювання, магнітні поля.
Порушення правил техніки безпеки при роботі з приладами, що генерують ЕМВ, може призвести до виникнення різноманітних захворювань працюючих.
Постійні магнітні поля (ПМП) застосовуються в наукових лабораторіях, на виробництві і в медицині. Джерела ПМП використовуються при обробці систем водопостачання, очистки технічної води, при отриманні кристалів. Вони незамінні при дослідженні магнітних, електричних і оптичних властивостей речовин; при дослідженні властивостей плазми, атомних ядер і електричних часток. Принцип ядерного магнітного резонансу використовується в медичній практиці для діагностики різноманітних захворювань людини.
Лазерне випромінювання використовується в наукових лабораторіях, на виробництві та в медицині. Характеризується як звичайне електромагнітне випромінювання, що охоплює весь оптичний діапазон спектра з довжиною хвилі від 0,1 до 10 4 мкм. Переважна більшість лазерної техніки випромінює низькоенергетичну напругу, яка не викликає глибоких деструктивних змін в опромінених тканинах.
Джерела іонізуючого випромінювання представлені двома групами: природні джерела і джерела штучного походження. До першої групи відносяться космічне опромінення і опромінення джерелами, якими є радіоактивні речовини, що знаходяться в земній корі. Радіонукліди, які поступають в організм людини з харчовими продуктами та повітрям, представляють другу групу джерел іонізуючого випромінювання. Природний фон є основним фактором опромінення жителів земної кулі.
Вібраційна хвороба - одна з найбільш поширених і тяжких форм професійної патології, яка діагностується серед робітників таких професій, як бурильщики, обрубщики, робітники заводів залізобетонних конструкцій, шліфувальники, полірувальники, клепальники, кондуктори товарних потягів, водії важких скреперів, швеї-мотористки та інші. Висока захворюваність на вібраційну хворобу реєструється на підприємствах важкого, енергетичного та транспортного машинобудування, гірничорудної промисловості і складає 9,8 на 100 тис. робітників.
Патогенез дуже складний і не до кінця з'ясований. Хвороба перебігає полісиндромно з ураженням серцево-судинної, нервової, м'язової, кістково-суглобової систем, паренхіматозних органів, залоз внутрішньої секреції. В основі патогенезу лежать складні механізми нейрогуморальних і рефлекторних розладів, які є наслідком тривалої дії вібрації, що призводить до зламу захисно-адаптивних реакцій організму, відповідальних за збереження його від стресів.
Першою ланкою складного патологічного процесу є зміна вібраційної чутливості, обумовлена постійним подразненням рецепторів шкіри, судин і зв'язок. З часом характер і глибина порушень наростають, з'являються зміни відповідних центрів у спинному мозку, підкоркових утвореннях, зокрема ретикулярній формації та корі головного мозку з наступним формуванням вогнищ застійного збудження.
Як наслідок тривалої дії вібрації порушується продукція важливих фізіологічно активних речовин, зокрема гістаміну, простагландинів, брадикініну і серотоніну, які регулюють фізіологічну функцію рецепторів шкіри. Рефлекторне звуження судин, які забезпечують кровопостачання чутливих волокон соматичних нервів, призводить до їх ішемії. Клінічно це проявляється больовими реакціями в зонах, які ін-нервуються цими нервами. Місцеве погіршення мікроциркуляції призводить до порушення метаболізму, накопичення недоокислених продуктів обміну, стимулює гіперпродукцію простагландинів. Доведено, що при формуванні нейросудинних розладів при вібраційній хворобі має значення порушення реактивності адренорецепторів і біологічних мембран гладком'язових клітин периферичних судин. При прогресуванні хвороби паралельно зі зниженням вібраційної чутливості мають місце глибокі прогресуючі погіршення больової, тактильної та температурної чутливості.
Об'єктивні дані, що характеризують функціональний стан органів і систем при вібраційній хворобі, дають можливість стверджувати, що формування патології обумовлено як наявністю змін у місцевих ферментних системах, так і формуванням центральних рефлекторних впливів на тканинний обмін.
Виділяють три форми вібраційної хвороби:
- вібраційна хвороба від дії локальної вібрації;
- вібраційна хвороба від дії "комбінованої"" вібрації - локальної і загальної;
- вібраційна хвороба від загальної вібрації.
2.1 Вібраційна хвороба від дії локальної вібрації
Характеризується поліморфністю і полісиндромністю клінічних проявів, розвивається поступово, іноді перебігає латентно і виявляється лише при поглиблених клінічних обстеженнях. Латентний період хвороби може продовжуватися протягом декількох років.
У залежності від характеру та вираженості симптоматики виділяють три ступені тяжкості захворювання:
- периферичний ангіодистонічний синдром верхніх кінцівок, в тому числі з ангіоспазмами пальців;
- синдром сенсорної (вегетативно-сенсорної) поліневропатії верхніх кінцівок.
II ступінь - помірно виражені прояви: синдром вегетативно-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок:
а) з частими ангіоспазмами пальців;
б) зі стійкими вегетативно-трофічними змінами на кистях;
в) з дистрофічними порушеннями апарату опори і руху верхніх кінцівок та їх пояса (міофіброз, периартроз, артроз);
д) з церебральним ангіодистонічним синдромом.
- синдром сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок;
- синдром поліневропатії з генералізованим акроангіосклерозом.
Найбільш частим і раннім симптомом хвороби І ступеня є холодовий ангіоспазм пальців кистей, обумовлений порушенням судинного тонусу. Хворі скаржаться на тупі ниючі болі в руках (кисті, предпліччя), частіше у стані спокою, в нічний час; відчуття повзання мурашок, мерзлякуватість кистей. Больові відчуття поступово посилюються, що нерідко порушує сон хворих.
Об'єктивні дані нерізко виражені, зокрема має місце помірний ціаноз, рідше - блідість шкіри кистей рук, мармуровість долонь, зниження температури кистей, підвищення їх пітливості, іноді сухість (рис. 1). Може спостерігатися симптом "прихованого гіпергідрозу" - поява крапельок поту після больового подразнення кінчиків пальців голкою.
Рис.1. Вібраційна хвороба. Блідість шкіри пальців
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 2. Вібраційна хвороба. Позитивний синдром Рейно. Позитивна холодова проба
При дослідженні капілярного русла виявляють їх спастико-атонічні зміни, а при реовазографії - незначне зниження пульсового наповнення в пальцях рук.
1. Спастико-атонічний стан капілярів нігтьового ложа при вібраційній хворобі (Рис. 3).
2. Різко виражена атонія капілярів нігтьового ложа у хворого на вібраційну хворобу (Рис. 4).
Рис. 4. Різко виражена атонія капілярів у хворого на вібраційну хворобу
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 3. Спастико-атонічний стан капілярного русла у хворого на вібраційну хворобу
При вібраційній хворобі II ступеня інтенсивність симптомів наростає: посилюються болі і парестезії в руках, частішають напади акроан-гіоспазму, з'являються болі в суглобах. Мають місце розлади больової чутливості, частіше з рівня ліктьових або плечових суглобів. У значній мірі підвищується поріг вібраційної чутливості. Кисті холодні на дотик, виражено щанотичш, долоні вологі; у 40-70 % хворих спостерігається синдром "білих пальців", який перебігає одночасно з вегетативно-сенсорною поліневропатією (рис. 2).
При цьому вираженість побіління пальців наростає, воно поширюється, крім кінцевих, на середні і основні фаланги кисті. Болі і парестезії в руках стають постійними, посилюються в нічний час, з'являється слабкість, швидка втома кисті, нерідко судоми в дрібних м'язах рук. М'які тканини рук набряклі, ціанотичні, холодні на дотик, з підвищеним потовиділенням. Наростають розлади вібраційної больової тактильної чутливості. Зниження порогу больової чутливості поступово поширюється на всю кисть і нижню третину передпліччя (по типу рукавички). Аналогічні зміни можуть спостерігатися на ступнях (по типу шкарпеток). У м'язах верхніх кінцівок можуть утворюватися вогнища асептичного запалення з наступним заміщенням цих вогнищ фіброзною тканиною. При цьому в м'язах утворюються болючі вузлики. При вібраційній хворобі II ступеня, спричиненій тривалою дією локальної вібрації високих частот, які значно перевищують допустимі, можуть появлятися ознаки церебрального ангіодистонічного синдрому.
Виражені форми вібраційної хвороби (III ступінь) перебігають як сенсомоторні поліневропатії рук. На тлі поліневропатії виявляються мікроорганічні церебральні симптоми, які свідчать про розвиток дис-циркулярної енцефалопатії. Останні 15-20 років ці форми хвороби в розвинутих країнах не реєструються.
2.2 Вібраційна хвороба від дії загальної вібрації
Хвороба може виникати у водіїв важких машин, трактористів, кондукторів, робітників підприємств збірних залізобетонних конструкцій. Клінічний перебіг хвороби значною мірою залежить від частоти вібрації, яка діє на організм. Патогенний ефект дії загальної вібрації посилюється при тривалому вимушеному положенні тіла, статодинамічному навантаженні, низькій температурі навколишнього середовища.
Провідними клінічними синдромами цієї форми вібраційної хвороби є вегетативно-сенсорна поліневропатія, радикулополіневропатія, церебральний ангіодистонічний синдром.
При вегетативно-сенсорній поліневропатії, яка найчастіше виявляється при дії загальної вібрації, хворі скаржаться на ниючі болі в кінцівках, оніміння, відчуття повзання мурашок. Інтенсивність болю поступово збільшується, він носить постійний характер. Характерною ознакою цього синдрому є наявність гіпалгезії за поліневропатичним типом, у дистальних відділах кінцівок, порушення вібраційної чутливості. При синдромі поліневропатії мають місце порушення невральної провідності по сенсорних волокнах соматичних нервів, зниження біоелектричної активності м'язів, що підтверджується електронейро-міографічними дослідженнями.
Паралельно з порушенням чутливості можуть спостерігатися периферичні вегетативно-судинні розлади, які проявляєються мармуровістю, гіпергідрозом, гіпотермією кистей і стоп, погіршенням кровообігу в кінцівках.
При синдромі полірадикулопатії виникають болі не лише в кінцівках, а і в поперековому і шийному відділах хребта. Фізикальні обстеження виявляють болючість при пальпації паравертебральних точок, дефанс м'язів окремих зон, що в сукупності трактується як рефлекторний м'язово-тонічний синдром.
Характерною ознакою II ступеня вібраційної хвороби від дії загальної вібрації являється одночасний розвиток мозкових (церебральних) і периферичних порушень, що описується як церебро-периферичний ангіодистонічний синдром.
Внаслідок мікротравматизації хребців та дистрофічних змін в між-хребцевих дисках, виклианих вібрацією, формується остеохондроз поперекового відділу хребта, що призводить до розвитку вторинного попереково-крижового корінцевого синдрому.
На цьому етапі розвитку хвороби можуть спостерігатися, поряд з перерахованими вище, функціональні порушення центральної нервової системи за типом неврастенії.
У зв'язку з покращенням умов праці, обумовлених використанням більш прогресивних сучасних технологій, внаслідок чого вдалося знизити рівень загальної вібрації, змістити спектр вібраційної енергії в низький діапазон, практично не зустрічаються тяжкі і клінічні форми вібраційної патології, які перебігали б з глибокими стовбуровими, вестибулярними, гіпоталамічними, мікровогнищевими мозковими порушеннями.
2.3 Діагностика вібраційної хвороби
Діагностика вібраційної хвороби має грунтуватися на детальній санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці, з урахуванням тривалості впливу виробничої вібрації, особливостей клінічного перебігу захворювання, результатів всебічних клі-ніко-функціональних обстежень.
В комплекс клініко-інструментальних і функціональних обстежень входять: шкірна термометрія, капіляроскопія, дослідження комплексного електричного опору шкіри, альгезимстрія, вібраційна чутливість, сила і витривалість м'язів до фізичних навантажень, глобальна електроміографія, стимуляційна електроміографія, реографія, термографія, електроенцефалографія.
Шкірна термографія - вимір температури шкіри з холодовою пробою на тильній поверхні пальців рук. Тест вважається позитивним, якщо час нормалізації температури розтягується до 40 хв. і більше (норма 20-25 хв.).
Капіляроскопія - дослідження стану капілярів нігтьового ложа IV пальця обох рук. При вібраційній хворобі виявляється спастичний або спастично-атонічний стан капілярів.
Комплексний електричний опір шкіри (КЕОШ) - визначається за допомогою приладу "Електродерматометр" в точках вираженої об'єктивної симптоматики. При вібраційній хворобі мають місце значні зміни КЕОШ в зонах безпосередньої дії вібрації.
Альгезиметрія - визначення больової чутливості за допомогою альгезиметра. В нормі поріг больової чутливості на тильній поверхні кисті не перевищує занурення голки на 0.5 мм. При вібраційній хворобі цей поріг значно підвищений. Вібраційна чутливість - проводиться за допомогою приладу ІВЧ-02 або ВТ-2, або камертона. У хворого вібраційною хворобою має місце підвищення порогу на всіх ділянках з уповільненням відновлення після вібронавантаження. Сила і витривалість м'язів до фізичних навантажень - визначається пружинним динамометром або динамометром Розенблата. При вібраційній хворобі сила м'язів зменшується до 15-20 кг при нормі 40-50 кг у чоловіків і 30-40 кг у жінок і витривалості до 10-15 с (норма 50-60 с). Глобальна електроміографія - дозволяє виявити зміни збудження і реактивності нейромоторної системи і зміни координаторних відносин вже на ранніх стадіях вібраційної хвороби. Дослідження проводять за допомогою електроенцефалографа або електроміографа.
Стимуляційна електроміографія - метод визначення швидкості поширення збудження по чутливих і рухових нервових волокнах. Глибина порушень цього показника залежить від вираженості вібраційної хвороби.
Реографія проводиться для оцінки судинного тонусу та інтенсивності пульсового наповнення судин кров 'ю, які можуть порушуватися при вібраційній хворобі. Термографія (теплобачення) - дає змогу виявити судинні порушення в окремих ділянках тіла. Електроенцефалографія - проводиться з метою виявлення нейро-динамічних порушень у корі головного мозку хворих на вібраційну хворобу, яка виникає внаслідок дії загальної вібрації.
Враховуючи поліморфізм цієї форми професійної патології, рекомендується проводити комплексну терапію, яка передбачає медикаментозні, фізичні та рефлекторні методи лікування.
Так, при наявності нейросудинних розладів з вираженим больовим синдромом оправданим є призначення гангліоблокаторів (пахікарпін, дифацил, гексоній) в комбінації з невеликими дозами центральних хо-лінолітиків і судинорозширюючих препаратів (нікотинова кислота, га-лідор, бупатол). Для покращення мікроциркупяції, корекції кисневого балансу і обміну колагену призначають АТФ, фосфаден, рибоксин, ангінін, комп-ламін, анаболічні гормони, вітаміни, зокрема вітамін С, піридоксин, новокаїн, ангіотрофін. Наявність церебрального ангіодистонічного синдрому потребує призначення препаратів, які покращують мозкову гемодинаміку, зокрема цинаризину (стугерон), теоніколу (компламіну). При симптомах функціональних порушень центральної нервової системи рекомендуються препарати валеріани, пустирника, а також транквілізатори: тазе-пам, сібазон, рудотель, еленіум. Позитивний ефект при лікуванні вібраційної хвороби спостерігається при застосуванні різноманітних ванн: загальних сульфідних, хвойних, морських, радонових, вуглекисло-сірководневих, бромйод-них, азотнотермальних, а також грязевих аплікацій. У лікуванні вібраційної хвороби широко використовуються фізіотерапевтичні методи, зокрема електрофорез 5 % розчину новокаїну або
2 % розчин бензогексонію на верхні кінцівки; іонні комірці (новокаїновий, кальцієвий, бромистий); чотирикамерні ванни з 10% емульсією нафталанової нафти, а також методи рефлексотерапії.
При вібраційній хворобі / ступеня загальна і професійна працездатність, як правило, не порушується. Проводиться комплексне амбулаторне лікування або оздоровлення в умовах санаторію-профілакторію з оформленням листка професійної непрацездатності у випадках зниження заробітної платні. Необхідність у раціональному працевлаштуванні може виникати тоді, коли у хворих є супутня (непрофесійна) патологія, яка є протипоказом для роботи в умовах дії вібрації. У випадках переходу на іншу роботу зі зниженням кваліфікації рішенням МСЕК може визначатися відсоток втрати працездатності на 1 рік на період перекваліфікації.
Вібраційна хвороба II ступеня потребує стаціонарного лікування.
3 наступним переводом на 1-2 місяці на роботу, яка виключає контакт з вібрацією, перенавантаженням м'язової системи і переохолодженням. У випадках позитивного результату лікування хворі можуть повернутися на попередню роботу за умови динамічного медичного спостереження і періодичного (1-2 рази протягом року) лікування в стаціонарі або санаторії-профілакторії.
При неефективності лікування і погіршенні загального стану хворі потребують раціонального працевлаштування. Особам молодшим 45 років на період перекваліфікації рішенням МСЕК визначається ступінь втрати працездатності на термін 1-2 роки. Людям старших вікових груп рішенням МСЕК може визначатися відповідна група інвалідності.
Хворим з ознаками вібраційної хвороби ІІІ ступеня в переважній більшості випадків може бути визначена НІ група інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням.
Профілактичні заходи мають бути направлені перш за все на можливе зниження дії вібрації на організм працюючих, що досягається технологічними і конструктивними заходами, модернізацією обладнання, впровадженням нових технологій, віброізоляцією відповідних деталей обладнання.
Має значення правильна організація праці з обмеженням часу контакту з вібрацією (захист часом).
Важливе значення має проведення попередніх і періодичних медичних оглядів, метою яких є якісний відбір при прийомі на роботу та виявлення ранніх ознак вібраційної хвороби і своєчасне її лікування.
Проводиться профілактичне лікування в умовах санаторіїв-про-філакторіїв, що направлене на підвищення загальної резистентності організму і включає загартування фізичними факторами (масаж, лікувальна фізкультура, рефлексотерапія, сухе тепло).
Протипоказами до прийому на роботу, пов'язану з дією вібрації, є: органічні захворювання центральної нервової системи, астенічні стани, хвороби ендокринної і вегетативної нервової системи, облітеруючий ендартеріїт, хвороба Рейно, хронічні захворювання периферичної нервової системи, хвороба Меньєра.
3. Професійні захворювання внаслідок впливу виробничого шуму
Джерелами виробничого шуму можуть бути компресори, насоси, двигуни, турбіни та інше технологічне обладнання, а також пневматичні інструменти, дробилки тощо. Шумовий фактор є одним із найбільш поширених в гірничодобувній, машинобудівній, металургійній промисловості та в сучасному сільському господарстві.
Довготривала дія виробничого шуму на організм призводить до виникнення змін в різних органах і системах, в першу чергу в органі слуху, нервовій і серцево-судинній системах. Глибина і характер цих змін залежить від параметрів шумового впливу (інтенсивність, спектральний склад), тривалості дії протягом робочого дня, стажу роботи в умовах шуму, чутливості організму. Механізм дії шуму на орган слуху с недостатньо з'ясованим. У період пристосування організму до дії шуму включаються механізми, направлені на обмеження аферентації (міняється тонус м'язів між молоточком і ковадлом, зниження сухожильних, черевних рефлексів, больової вібраційної чутливості), чому сприяє зменшення систолічного об'єму крові, периферичний спазм судин, прекапілярів, зменшення циркуляції крові в судинах шкіри, слизових оболонках. Вважають, що ці зміни відіграють провідне патологічне значення у розвитку професійної приглухуватості. Ця теза підтверджується наявністю прямої кореляційної залежності між зниженням інтенсивності кровонаповнення судин скроневої ділянки мозку і зниженням слухової чутливості. В останні роки за допомогою сучасних методів дослідження доведено, що зміни в органі слуху є наслідком хімічних змін, які відбуваються в звуковому аналізаторі у відповідь на дію шуму і вібрації за типом електричних імпульсів, які виникають при цьому. Інтенсивний потік імпульсів призводить до перенавантаження слухового аналізатора і тормозних процесів, порушує кровозабезпечення внутрішнього вуха і його трофіку. Патологічні зміни в нервовому апараті завитки внутрішнього вуха, які виникають при тривалій дії шуму і вібрації призводять до перевтоми і слухових центрів кори головного мозку. У зв'язку з цим особливу роль в патогенезі професійнообумовленого порушення слуху відводять підкірковим центрам, які регулюють трофіку слухового апарату. Морфологічні дослідження підтверджують наявність дегенеративних змін волоскових клітин нижнього закрутка у місці, яке відноситься до сприйняття високих тонів при ранніх стадіях хвороби і дифузних з втягненням у процес внутрішніх волоскових клітин і зменшенням числа первових волокон. Ці зміни більш виражені при одночасній дії шуму і вібрації. Довготривала дія шуму з рівнем звуку до 95 дБА призводим, до тимчасового зниження слуху за робочу зміну від 6 до 8 дБА, а відновлення слуху поза шумом відбувається протягом 10-12 хв., при рівні звуку до 105 дБА слух знижується на 9-10 дБА, і відновлюється протягом 20 хв., при шумі до 115 дБА слух знижується на 15-30 дБА, відновлюється через 1,5-2 години. При тимчасовій втраті слуху на 60 дБА період відновлення триває 4--6 днів.
Виділяють чотири ступені професійної приглухуватості.
I ступінь - незначні прояви впливу шуму на орган слуху, сприйняття шепітної мови не порушене, аудіометричні дослідження виявляють втрату слуху до 50 дБ на звуковій частоті 4000 Гц.
II ступінь - симптоми кохлеарного невриту з незначним зниженням слуху, шепітна мова сприймається на відстані до 4м, зниження слуху досягає 60 дБА на звуковій частоті 4000 Гц.
III ступінь - кохлеарний неврит з помірним ступенем зниження слуху, шепітна мова сприймається на відстані до 2м, втрата слуху до 65 дБА на звуковій частоті 4000 Гц.
IV ступінь - кохлеарний неврит із значним зниженням слуху, шепітна мова сприймається на відстані до 1 м або взагалі не сприймається, втрати слуху досягають 70 дБА і більше на звуковій частоті 4000 Гц.
Основними і найбільш ранніми проявами впливу шуму на організм людини є зниження слуху, яке перебігає як сенсорно-невральна приглухуватість. Характерною ознакою професійного зниження слуху є двобічне враження органу. Клінічна картина професійної приглухуватості розвивається поступово, після тривалої роботи в умовах шумового впливу. В окремих випадках розгорнутій клінічній картині хвороби можуть передувати симптоми адаптації до шуму, які характеризуються нестійким зниженням слуху, що з'являється безпосередньо після шумового навантаження і зникає після його закінчення. В цей час можуть з'являтися скарги на головний біль, шум в голові, роз-дратівливість, які розцінюються як реакція організму на вплив шумо-вібраційного фактора. Сприйняття розмовної і шепітної мови на цьому етапі розвитку професійного кохлеарного невриту не порушується. О-тоскопічні дослідження будь-яких характерних змін не виявляють. Своєчасно поставити діагноз професійної приглухуватості допомагає аналіз сукупності даних аналізу отоскопічного обстеження, аудіометрії, санітарно-гігієнічної характеристики параметрів шуму, які перевищують гранично допустимі рівні, з урахуванням профмаршруту обстеженого.
Для професійної приглухуватості характерна низхідна аудіологічна крива з попереднім "провалом" на частоті 4000 Гц (С 5 ). Одночасно порушується як повітряне, так і кісткове сприйняття звуку. Суб'єктивні ознаки приглухуватості з'являються при прогресуванні процесу зі зниженням сприйняття звукових частот в діапазонах 500, 1000, 2000 Гц (мовний діапазон), які наростають поступово і перебувають у прямій залежності від стажу роботи. Для діагностики професійної приглухуватості проводять мовну і порогову тональну аудіометрію, за допомогою якої можна дати кількісну характеристику ураження слухового аналізатора. Топічна діагностика ураження проводиться за допомогою надпорогових аудіологічних тестів: виміру диференціальних порогів інтенсивності тону або прискорення наростання і вирівнювання звучності - феномен рекрюїтмен-ту, аудіометрія в умовах маскуючого шуму і аудіометрія в розширеному діапазоні звукових частот і на сприйняття ультразвуку.
Оцінка результатів надпорогових тестів дає змогу визначити місце найбільшого пошкодження слухового аналізатора. Виділяють 3 типи порушень:
- порушення волоскових клітин кортієвого органу;
- ретролабіринтні порушення - пошкодження спірального вузла або ствола нерва;
- змішані порушення (волосково-клітинні і нервово-гангліонарні). При тривалій дії інтенсивного шуму виникають функціональні порушення роботи нервової і серцево-судинної систем. Клінічно вони проявляються: головним болем тупого характеру з локалізацією в лобній та скроневій ділянках, відчуттям тяжкості і шумом в голові, які виникають під кінець робочого дня або після нього; запамороченням, яке посилюється при зміні положення тіла. Хворі скар
Професійні захворювання, обумовлені впливом фізичних та несприятливих метеорологічних факторів курсовая работа. Безопасность жизнедеятельности и охрана труда.
Курсовая работа по теме Проектирование ракетного двигателя на твердом топливе
Контрольная работа по теме Макро- и микроэкономика труда
В Чем Суть Дипломной Работы
Реферат: Навыки руководителя. Скачать бесплатно и без регистрации
Дипломная работа: Производство в Арбитражном суде РФ. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Шоу-политика
Компьютерный Системы Реферат
Реферат: Театр Шекспира
Реферат по теме Система органов регионального интеграционного объединения
Реферат по теме Поровые взаимодействия между клетками
Реферат: Информационные ресурсы в сфере образования. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат по теме Рекламное обращение к покупателям
Курсовая работа по теме Оценка эффективности управления персоналом
Реферат по теме Нетрадиционные виды тяги
Контрольная Работа На Тему Страховой Рынок России: Состояние И Перспективы
Курсовая работа: Чужая речь и способы ее передачи
Курсовая работа по теме Стиль управления
Реферат: Единый сценарный план организации и проведения в муниципальных образованиях Ленинградской области торжественных мероприятий, посвященных празднованию 65-летия Победы в Великой Отечественной войне 1941-1945 годов
Дипломная работа: Процесс создания линии электропередач этапы факторы и результат
Объем Сочинения Огэ По Русскому
Потребность в чистом воздухе. Вентиляция и кондиционирование - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда контрольная работа
Принципы обеспечения безопасности, их методологическое значение - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда контрольная работа
Поняття про норми охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда реферат