Проектування земляних робіт. Курсовая работа (т). Строительство.
👉🏻👉🏻👉🏻 ВСЯ ИНФОРМАЦИЯ ДОСТУПНА ЗДЕСЬ ЖМИТЕ 👈🏻👈🏻👈🏻
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!
Похожие работы на - Проектування земляних робіт
Нужна качественная работа без плагиата?
Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу Без плагиата!
Кафедра
технології будівельного виробництва
до
курсового проекту №1 з Технології будівельного виробництва
.2 Визначення обсягу земляних
робіт.
.3 Розподіл земляних мас по
площадці.
.4 Розрахунок тривалості
різання та переміщення ґрунту для двох варіантів механізації процесу.
.5 Визначення
техніко-економічних показників варіантів.
.6 Визначення техніко-економічних
показників проекту.
.1 Характеристика об'єкту та
умов виконання робіт.
.3 Вибір способу виконання
робіт і комплектів машин (у двох варіантах), а також визначення тривалості
виконання робіт за варіантами через експлуатаційну продуктивність.
.4 Визначення
техніко-економічних показників варіантів. Порівняння та вибір остаточного
варіанту виконання робіт.
.5 Визначення
техніко-економічних показників.
У курсовому проекті запроектовано
два процеси з переробки ґрунту: планування площадки та копання котловану.
Проект представлено у вигляді
технологічної карти на листі формату А1. До креслень додається пояснювальна
записка, що розкриває суть та методику вирішення окремих технологічних задач,
таких як: вирахування об'ємів робіт, визначення відстані переміщення ґрунту під
час планування площадки, формування структури процесів та підбір машин для їх
виконання, визначення тривалості технологічних процесів через експлуатаційну і
нормативну продуктивність (за допомогою ЕНіР).
Результати наведено у табличній
формі технологічних розрахунків. Проведено підрахування техніко-економічних
показників при порівнянні варіантів механізації процесу та при підборі техніки
для копання котловану та визначення кількості автотранспортних одиниць для
відвезення ґрунту; формування комплекту машин для безперервної сумісної роботи.
Згідно завданню на навчальний курсовий
проект необхідно спланувати площадку розміром 240х180 м з нульовим балансом
земляних мас, тобто без вводу додаткової землі чи виводу надлишку за межі
площадки.
Рельєф площадки заданий
горизонталями за кроком 1,0 м. Спланована площадка повинна мати проектні ухили
вздовж більшої сторони і 3 =0,003 та вздовж коротшої сторони і 4 =0,001
(див. завдання).
1.2
Визначення обсягу земляних робіт
Згідно із завданням креслимо в
масштабі план ділянки. Наносимо сітку квадратів зі стороною 60 м.
Переносимо на план ділянки
горизонталі зі схеми завдання. Проставляємо відмітки горизонталей, розміри
площадки, відповідні нахили та інші вхідні дані.
Чорні відмітки визначаємо за
інтерполяцією двох горизонталей за формулою:
де: m - відмітка горизонталі з
меншою відміткою (м);
h - різниця відміток сусідніх
горизонталей (м);- відстань заміряна з плану від горизонталі з меншою
відміткою до вершини квадрата (мм);
ℓ - найкоротша відстань між
двома горизонталями, що
проходять через вершину квадрата
(мм).
Чорні відмітки наносимо в точках
вершин квадратів справа внизу.
H 1 = 81,00;
Н 6 =80,00 ; Н 11 =79,18; Н 16 =77,85;
H 2 = 79,72; Н 7 =79,00
; Н 12 =77,75; Н 17 =81,00;
H 3 = 78,45; Н 8 =77,45
; Н 13 =81,40; Н 18 =80,00;
H 4 = 77,00; Н 9 =81,50
; Н 14 =80,28; Н 19 =79,00;
1.2.3
Визначення середньої відмітки рельєфу
Середню відмітку рельєфу для
зменшення складності арифметичних підрахунків вирахувано з використанням перевищень
чорних відміток над умовною відміткою 77,0 керуючись
формулою:
Середнє перевищення рельєфу над
абсолютною відміткою визначаємо за формулою:
де: h вн - перевищення
чорних відміток рельєфу над відміткою 128,0 для
внутрішніх точок сітки, що розбиває
площадку на квадрати;
Абсолютна середня відмітка рівня
рельєфу Н сер =79,54 м.
1.2.4
Визначення проектних (червоних) відміток вершин квадратів
При визначенні проектних відміток кутів
площадки враховуємо задані ухили. Обчислюємо значення проектних відміток за
формулами:
У цих формулах і 1 та і 2
- ухили; Z 1 та Z 2 - розміри площадки.
Між кутовими відмітками методом
інтерполяції визначаємо проектні відмітки вершин крайніх квадратів. Для цього
знаходимо прирости ∆h 1 і ∆h 2 напрямку,
протилежному до ухилів відповідно і 1 та і 2 :
де: 3 і 4 - кількість квадратів між
кутами А, В та В, С - відповідно.
Щоб визначити проектні відмітки
кутів решти квадратів послідовно додаємо прирости ∆h 1 і ∆h 2
відповідно до напрямку сторін.
Визначені відмітки внутрішніх і
зовнішніх точок наносимо праворуч, зверху біля перетину ліній, якими площадку
ділять на квадрати.
Робочі відмітки вираховують як
різницю між проектними і чорними відмітками:
Одержані значення h р зі
знаком "+" показують необхідність насипу, а зі знаком "-" -
необхідність виїмки. Значення робочих відміток наносимо зліва, зверху біля
перетину ліній, якими площадку ділять на квадрати.
На сторонах квадратів, що мають
робочі відмітки різних знаків визначаємо положення нульових точок:
Сполучивши нульові точки побудуємо
нульову лінію. Це буде лінія, по якій розподіляють виїмку і насип.
1.2.7
Визначення об'єму ґрунту у квадратах
Об'єм ґрунту, що належить розробці
визначають як суму об'ємів у повних і перехідних квадратах і об'ємів в укосах.
Об'єм ґрунту в межах квадратів, що
мають відмітки одного знаку (робочі відмітки) визначають за формулою:
де: d - сторона квадрата (м); 1 ,
h 2 , h 3 , h 4 - робочі відмітки на вершинах
квадрата (м).
Об'єм ґрунту в межах перехідних
квадратів:
де: -
сума абсолютних значень усіх робочих відміток перехідного
- сума робочих
відміток насипу (при визначенні об'єму насипу) або виїмки (при визначені об'єму
виїмки) (м).
Розрахунки об'ємів у квадратах
заносимо в таблицю 1.1.
Сплановані площадки належать до
постійних земляних споруд, тому згідно з технічними умовами приймаємо
коефіцієнт відкосу m для виїмки m=1,25, а для насипу m=1,5.
Об'єм відкосів визначаємо за
формулами та заносимо в таблицю 1.2.
– для кутової чотиригранної
піраміди:
– для бокової піраміди у
вигляді тригранної призми: 3 = V 4
=
1.2.9
Складання загальної відомості об'ємів земляних мас під час планування площадки
Об'єм надлишкового ґрунту з
урахуванням залишкового розпушення становить (з таблиці 1.3):
16950,9+ 16835,2+ 1010,11= 894,41 (м 3 )
Оскільки приклад розв'язується з
нульовим балансом, то надлишкового об'єму (894,41 м 3 ) не повинно
залишатись. Вирахуваний надлишок розподіляємо тонким шаром по площадці у межах
квадратів, від чого скоректуємо відмітку планування площадки:
Отже, надлишку не буде, якщо
проектні відмітки насипу та виїмки збільшити на величину h 0 : 0
= 79,54 - 79,56 = 0,02 (м)
Корегуємо об'єм виїмок та насипу для
кожного квадрата: до значення об'єму насипу в квадраті додаємо добуток h 0
і площу насипу, а від значення об'єму виїмки віднімаємо відповідний добуток h 0
і площі виїмки.
V в = (3240 + 1,17
+33 + 83,22) - 60∙60∙0,02 = 3285,39 (м 3 ).
V н = (759,6 + 10,26) +
2353,14∙0,02 = 816,92 (м 3 );
V в = (192,6 + 0,064) -
1246,86∙0,02
= 217,6
(м 3 ).
Квадрат 3 н = (4662 +
121,5+7,45+173,7) + 60∙60∙0,02 = 5036,65 (м 3 );
V в = (4014 + 104,6) - 60∙60∙0,02
= 4046,6 (м 3 ).
Квадрат 5 н = 225 + 1353,67∙0,02
= 197,93 (м 3 );
V в = 648 - 2246,33∙0,02
= 603,07
(м 3 ).
Квадрат 6 н = (3546 +
121,68) + 60∙60∙0,02 = 3739,68 (м 3 );
V в = (4050 + 97,44) - 60∙60∙0,02
= 4076,44
(м 3 ).
Квадрат 8 н = 153 +
1087,05∙0,02 = 174,74 (м 3 );
V в = 810 - 2512,95∙0,02
= 759,74(м 3 ).
Квадрат 9 н = (3195 +
101,27) + 60∙60∙0,02 = 3368,27 (м 3 ); в = 0.
Квадрат 10 н = 0; в
= (3096 + 22,64+0,64+65,36) - 60∙60∙0,02 = 3112,64 (м 3 ).
Квадрат 11 н = (387
+3,39)+ 1696,41∙0,02 = 424,32 (м 3 ); в = (378+0,24) -
1903,59∙0,02 = 340,17(м 3 ).
Квадрат 12 н =
(3348+92,76+2,01+50,78) + 60∙60∙0,02 = 3421,55
(м 3 );
Таблиця 1.1. Підрахунок об'ємів
насипу та виїмки у квадратах
Робочі відмітки кутових квадратів прилеглих до
Таблиця 1.3. Відомість об'ємів
земляних мас при плануванні площадки
Додатковий об'єм грунту внаслідок 6%
залишкового розпушення, м 3
1.3
Розподіл земляних мас по площадці
Розв'язуємо задачу розподілу
земляних мас графоаналітичним способом.
Оскільки площадка умовно поділена на
квадрати, в кожний квадрат записуємо об'єм ґрунту для насипу та виїмки. Потім
за наростаючими підсумками вертикальних колонок квадратів, зліва на право
будуємо графіки зміни об'ємів окремо для насипу та виїмки. Те ж саме виконуємо
для вертикальної сторони площадки підсумовуючи об'єми у горизонтальних рядках
квадратів.
Для визначення середньої відстані
переміщення графоаналітичним способом використовують графіки зміни об'ємів
насипу та виїмок, побудовані підсумками вертикальних колонок і горизонтальних
рядків квадратів.
Площі фігур між ламаними лініями
об'ємів насипу та виїмки представляють собою добуток об'ємів ґрунту, який
переміщують, та відповідної проекції середньої відстані переміщення ґрунту, а
тому ми можемо визначити горизонтальну та вертикальну (по відношенню до площі
площадки) проекцію відстані переміщення в межах площадки:
де: W 1 , W 2 -
площі фігур між ламаними лініями об'ємів насипу та виїмки.
Середню відстань переміщення, знаючи
проекції, можна визначити за формулою:
1.4
Розрахунок тривалості різання та переміщення ґрунту для двох варіантів
механізації процесу
При відстані переміщення ґрунту 55,58
м можна використати для різання та переміщення ґрунту при плануванні площадки
бульдозери або скрепери. Приймаємо для першого варіанту бульдозери, а для
другого - скрепери.
Варіант 1. Розробка ґрунту
бульдозером
Оскільки у завданні не має термінів
виконання робіт приймаємо бульдозер любого класу потужності.
Вибираємо бульдозер Д-384А
на базі трактора ДЭТ-250 з розмірами відвала:
Змінна експлуатаційна продуктивність
бульдозера (м 2 - зміна) визначається за формулою:
де: с = 8год - тривалість зміни;-
об’єм ґрунту у щільному тілі, зрізаного відвалом (м 3 );
К з - коефіцієнт
збереження ґрунту під час його переміщення;
К ух - коефіцієнт впливу
ухилу рельєфу майданчика, де працює бульдозер;
К в - коефіцієнт
використання бульдозера у часі; ц - тривалість циклу бульдозера (с).
Об'єм ґрунту в щільному тілі,
зрізаного відвалом (м 3 ):
де: а, Н - довжина і ширина відвалу
відповідно;
К р - коефіцієнт
природного розпушення ґрунту.
Кут нахилу визначаємо згідно додатку
методички. Для супісків (вологий грунт) приймаємо кут відкосу 30°; tg30° =
0,58. Тоді:
де: t р , t п , t зв ,
t пов - час відповідно різання, переміщення, зворотного руху та повороту
(с).
Величини t р , t п ,
t зв обчислюємо за формулою:
де: 3,6 - переведення одиниць
1км/год в м/с;- довжина шляху відповідно різання, переміщення та зворотного
шляху;
К а - коефіцієнт, що
враховує прискорення, уповільнення, перемикання передач, підйом і спуск
відвала. Приймаємо К а = 1,5;
V - швидкість руху, яка залежить від
увімкненої на тракторі передачі (різання і переміщення ведуться на першій
передачі, повернення порожняком - на третій та четвертій передач або заднім
ходом).
Довжина різання при товщині стружки
h = 0,3 м і клиноподібному способі різання (м):
Тривалість циклу бульдозера: ц
= +
+
=
168,1
(с).
Швидкість переміщення V р
= V п = 2,6 км/год; зв = 5,7 км/год,
Ґрунт розроблюють човниковим
способом без повернення бульдозера (t пов = 0).
Для визначення середнього ухилу, з
яким працює бульдозер, визначені чорні та проектні відмітки для виїмки та
насипу.
Чорні відмітки ЦВ
-81,00
м; ЦН
- 77,00
м.
Проектні відмітки ЦВ - 79,69
м; ЦН
- 79,15 м.
Середні відмітки ЦВ = = 79,00 (м);
Середній похил складає: 79,00 -
79,56 = 0,56
(м) на 55,58 м.
У відповідності до цього кут ухилу
приймаємо К ух = 1,2 .
Коефіцієнт збереження ґрунту під час
транспортування:
К з = 1 - 0,005∙Z п
= 1 - 0,005∙55,58 = 0,28.
Продуктивність бульдозера при К в
= 0,8.
Варіант 2. Розробка ґрунту
скреперами
Для розробки ґрунту приймаємо
скрепер Д-498
з тягачем Т-100МГС.
Змінна експлуатаційна продуктивність
скрепера в м 3 визначається за формулою:
де: q - місткість ковша скрепера (м 3 ),
для ДЗ-12А
q = 7,0 м 3 ;
К в - коефіцієнт
використання скрепера у часі, К в = 0,8; ц - тривалість
циклу скрепера (с);
де: К н - коефіцієнт
наповнення ковша пухким ґрунтом. Приймаємо (див. [2] додаток 8). К н
= 1,1;
К р - коефіцієнт
розпушення. К р = 1,26.
Тривалість робочого циклу скрепера:
T ц = t з + t в
+ t п + t р + t пов ,
де: t з + t в +
t п + t р + t пов - час відповідно завантаження
ковша, вантажного та порожнього ходів скрепера, розвантаження скрепера та
повороту (с).
Тривалість окремих елементів циклу:
де: 3,6 - переведення одиниць
1км/год в м/с;- довжина шляху окремих елементів циклу;- швидкість руху (км/год).
При цьому вантажний хід виконують по
горизонтальній та укатаній поверхні на четвертій передачі, по розпушеній
поверхні з підйомом - на третій передачі, повернення порожняком - на четвертій
передачі.
Тривалість вантажного та порожнього
ходів розраховують маючи на увазі розгін уповільнення і перемикання передач.
Для цього час окремих елементів вантажного та порожнього ходів множать на
коефіцієнт К у , який приймають за додатком 8 методички.
Довжина завантаження скрепера для
клиновидної стружки, м:
де: m - коефіцієнт призми волочіння.
Для нашого випадку, згідно додатку 9
а = 2,65 (м) - ширина захвата;= 0,30
(м) - глибина різання.
Тут: К у - відсутній; з
= 1,8 км/год.
Час вантажного ходу: в = =
24,82
(с),
h в = 15 м (див. додаток
15 методички) - довжина шляху навантаження.
Час порожнього ходу: п = =
52,46 (с).
Час розвантаження приймаємо: t роз
= 20 (с);
Час на повороти - t пов =
45 (с) ([2], додаток 10).
Тривалість циклу: ц = 33,7
+ 24,82 + 52,46 + 20 + 45 = 175,98 (с).
Потрібна кількість змін роботи
скрепера:
Кількість скреперів, що
обслуговуються одним штовхачем:
де: -
тривалість циклу штовхача (с),
t 1 - час завантаження
скрепера, t 1 = 33,70 с; 2 - час
повернення у вихідне положення, приймаємо t 2 = 45 с; 3 -
час підходу до чергового скрепера, приймаємо t 3 = 20 с; 4
- тривалість переключення передач, зупинки перед початком поштовху, приймаємо t 4
= 15 с.
= 33,70
+ 45 + 20 + 15 = 113,7 (с);
Приймаємо 3 скрепери Д-498 з тягачем
Т-100МГС.
За першим варіантом бульдозер Д-384А
на базі трактора ДЭТ-250 виконує роботу за 50 змін. За другим варіантом три
скрепери Д-498 з тягачем Т-100МГС виконують роботу за 7 змін. Для рівних умов
економічного порівняння вираховуємо кількість бульдозерів Д-384А, які виконають
роботу також за 7 змін. Тоді необхідна кількість бульдозерів рівна:
1.5 Визначення техніко-економічних показників варіантів
Оскільки при бульдозерному і
скреперному варіантах попереднє розпушування, розрівнювання ґрунту на відвалі,
ущільнення і остаточне планування в обох варіантах може бути виконано одними й
тими ж машинами і може мати однакові техніко-економічні показники, то для
вибору остаточного рішення нами вирахувано для порівняння техніко-економічні
показники тільки для ведучих (основних) машин комплектів.
Основними техніко-економічними показниками
прийнято вважати:
. Тривалість виконання робіт.
1. Собівартість розробки 1м 3
ґрунту визначається за формулою:
де: С 0
- загальна собівартість розробки ґрунту, (грн.);
Е м = 0,15 - нормативний
коефіцієнт економічної ефективності
С і - балансова або
інвентарно-розрахункова вартість машини (грн.);
Т р - тривалість роботи
машини протягом року (год).
Т оі - тривалість роботи
на об’єкті і-ої машини комплекту (год);
де: С м-г - собівартість
машино-години і-ої машини комплекту (грн.); оі - кількість машин
і-ого виду, які входять до комплекту (шт.);
- загальна
заробітна плата робітників, що виконують ручні процеси (грн.);
,08 і 1,5 - коефіцієнт накладних
витрат на вартість роботи машини і заробітну плату;
де: ε
- одночасні витрати на доставку, монтаж і демонтаж
машин, інші роботи (грн.);
С о1 - витрати, що
включають нараховані за рік амортизаційні суми на повне відновлення і
капітальний ремонт машин (грн.);
С н - поточні
експлуатаційні витрати, нараховані за одну годину зміни, і що включають в себе
заробітну плату персоналу, що обслуговує машину, вартість паливно-мастильних
матеріалів або електроенергії, витрати на технічне обслуговування (ТО) і
поточний ремонт (ПР) та ін. (грн.).
2. Трудомісткість розробки 1м 3
ґрунту:
де: Q - загальні трудові витрати
(люд-зміни).
де: П е - експлуатаційна
продуктивність машин;
. Собівартість 1 маш.-год
бульдозера Д-384А:
Собівартість виконання земляних
робіт:
С 0
= 1,08∙10,7∙7∙8∙7 = 4529,95 (грн.).
2. Трудомісткість розробки 1м 3
ґрунту:= =
0,02
,
1. Собівартість 1 маш.-год
скрепера Д-498:
Собівартість 1 маш.-год
трактора-тягача Т-100МГС:
Собівартість виконання земляних
робіт:
С 0
= 1,08∙(5,15∙7∙8∙3 + 5,11∙7∙8∙1) =
1243,47
(грн.).
2. Трудомісткість розробки 1м 3
ґрунту:= =
0,013 ,
Таблиця 1.4. Техніко-економічні
показники варіантів розробки ґрунту
Собівартість розробки 1м 3 ґрунту
(грн.)
Трудомісткість розробки 1м 3 ґрунту (люд.-год)
Тривалість роботи основних машин (зміни)
Приймаємо комплект причіпних
скреперів.
1.6
Визначення техніко-економічних показників проекту
Комплект машин для площадки
визначився у такому складі:
– бульдозер Д-522 на базі
трактора Т-180;
– шість кулачкових катків
Д-130А;
Показники визначаємо на основі
калькуляції трудових затрат і календарного графіку.
. Собівартість 1 маш.-год
скрепера Д-498:
Собівартість 1 маш.-год
трактора-тягача Т-100МГС:
Собівартість 1 маш.-год
трактора-тягача Т-100МГС:
Собівартість 1 маш.-год бульдозера
Д-522:
Собівартість 1 маш.-год катка
Д-130А:
Собівартість 1 маш.-год розпушувача
ДП-15:
Собівартість виконання земляних
робіт:
С о = 1,08 [5,15∙7∙8∙3
+ 5,04∙8∙8∙1 + 6,45∙2∙8∙2 + 7,41∙3∙8∙1
+ 2,22∙2∙8∙6 +
+ 5,65∙1∙8∙1] +
1,5∙13,06 = 1996,31 (грн.).
2. Трудомісткість розробки 1м 3
ґрунту:= =
0,005 (люд.-год).
2.1
Характеристика об’єкта та умов виконання робіт
На спланованій площадці необхідно
виконати котлован розмірами в плані 80х14, проектна відмітка дна котловану 76,07.
Ґрунт вивозиться на відстань 3 км по дорозі з кам’яним покриттям. На місці
відвалу ґрунт розрівнюється і пошарово ущільнюється. Товщина ущільненого шару
0,2 м.
Проектна відмітка дна котловану
81,07 - 5,0 = 76,07.
Для визначення об’єму ґрунту, який
треба розробити, котлован на робочій схемі ділимо на окремі частини
вертикальними площинами. Такі площини проводимо в кінцях котловану (перетини
І-І та ІІІ-ІІІ)
і в точках перетину горизонталей з повздовжньою віссю (перетин ІІ-ІІ).
Відкоси котловану, що утворюються
між площинами І-І, ІV-ІV і зовнішньою частиною майданчика розбиваємо на кутові
піраміди та проміжкові призми.
Робочі позначки характерних точок
визначаємо як різницю між позначками горизонталей і абсолютної позначки дна
котловану, що задана.
Об'єм котловану з укосами визначаємо
за формулами:
F і = (B + h∙m) ∙h
- площа і-ого перетину.
Для зручності розрахунків заповнюємо
таблиці 2.1, 2.2, 2.3.
Таблиця 2.1. Об'єм котловану між
перетинами І-І та ІV-ІV
Площа перетину F = (B + h∙m) ∙h, м 2
Об'єм всього котловану приймаємо V к
= 7997,11 м 3 .
2.3 Вибір
способу виконання робіт і комплектів машин (у двох варіантах), а також
визначення тривалості виконання робіт за варіантами через експлуатаційну
продуктивність
Варіант 1. Розробка
котловану екскаватором
За технічними характеристиками
вибираємо такий екскаватор, що задовольняє висоті копання Н = 4,91 м.
Вибираємо екскаватор пряма лопата за
найменшою масою та інвентарно-розрахунковою вартістю з висотою копання не менше
4,91 м. Це буде екскаватор ЕО-4111Б з прямою лопатою із
зубами. Його показники:
– найбільша висота копання Н =
7,9 м;
– найбільший радіус копання R max
= 7,8 м;
– найменший радіус копання на
рівні стоянки R min = 2,8 м;
– найбільша висота
вивантаження Н 1 = 5,8 м;
– висота вивантаження при
найбільшому радіусі вивантаження
– найбільший радіус
вивантаження R В = 5,4 м;
– об’єм лопати V 1 =
0,65 м 3 .
Копання котловану прямою лопатою
ведуть при його стоянці на рівні
дна котловану і розташуванні
транспортних засобів на дні котловану. Тому для вводу екскаватора в котлован, а
також в'їзду і виїзду самоскидів у торці котловану (з боку найменшої робочої
позначки) обладнують в'їздну траншею шириною 7 м з ухилом і = 0,1 (m' = 10).
де: m', m - коефіцієнти закладання
відповідно дна і відкосів траншеї;- ширина в'їзної траншеї по дну (м);
h - глибина котловану в місті
влаштування траншеї (м).
Вибираємо екскаватор ЕО-4111Б -
гусеничний.
Схему проходки екскаватора вибираємо
виходячи із співвідношення ширини поверху котловану і найбільшого радіусу
копання екскаватора:
Приймаємо копання котловану
розширеною лобовою проходкою з переміщенням екскаватора по зигзагу.
Визначаємо параметри екскаватора в
забої:
– максимальний радіус різання:
R max = 0,9R = 0,9 ∙
7,8 = 7,02 (м);
– радіус різання на рівні
стоянки R ст = 2,8 м;
– відстань від осі стоянки
екскаватора до внутрішніх відкосів:
В 1 = R max - h 1 ∙
m = 7,02 - 4,91
∙ 0,85 = 2,85;
В 2 = R max - h 2
∙ m = 7,02 - 4,83 ∙ 0,85 = 2,91;
– відстань від осі руху
самоскида до нижнього краю котловану приймаємо не менше 1,5 м;
– крок пересування
екскаватора:
Для визначення місць розміщення
транспортних засобів біля екскаватора використовують графічний масштабний
метод. Креслення приведені на листі А-1.
Визначаємо експлуатаційну
продуктивність екскаватора за зміну, м 3 :
де: с - тривалість зміни, с = 8
год;- місткість ковша, q = 0,65 м 3 ;
П т - технічне число
циклів за хвилину, П т = 2,44;
К 1 - коефіцієнт
наповнення ковша щільним ґрунтом, К 1 = =
=
0,87,
де: К н - коефіцієнт
наповнення ковша пухким ґрунтом К н = 1,1;
К п - коефіцієнт пухкості
ґрунту К п = 1,26 (визначаємо за нормативами
К ч - коефіцієнт
використання за часом К ч = 0,69.
П е = 60 ∙ 8 ∙
0,65∙ 2,44 ∙ 0,87 ∙ 0,69 = 457 (м 3 -зміна).
Продуктивність екскаватора за зміну
при розробці в'їзної траншеї у зв’язку з малими робочими відмітками приймаємо
0,5П е або
Об'єм розробки ґрунту екскаватором з
урахуванням недобору ґрунту 0,10м без об’єму в'їзної траншеї:
V 1 = 7997,11 - (80∙14)
∙0,1 = 7885,11 (м 3 ).
Для вивозу ґрунту вибираємо самоскид
МАЗ-503Б вантажопідйомністю 7 т. Місткість кузова самоскида в м 3
ґрунту в щільному стані при середній щільності суглинку γ
= 1,7 т/м 3 .
Кількість ковшів завантажених в
кузов самоскида визначаємо за формулою:
Тривалість завантаження однієї
машини:
де: К т = 0,9 - коефіцієнт
впливу транспорту.
де: t ц - тривалість
роботи самоскида за цикл (хв.);
z - дальність перевезення ґрунту, z
= 3км; с - середня швидкість руху самоскида V с = 30
км/год; р.м - тривалість розвантаження з маневруванням t р.м
= 1,8.
Для розрівнювання ґрунту на відвалі
і пошарової укатки підберемо бульдозер і трактор з катками.
З умови комплексної механізації
продуктивність цих машин повинна бути рівною або трохи вищою від продуктивності
ведучої машини (екскаватора) при такій самій тривалості виконання робіт. Тобто,
тривалість розрівнювання ґрунту бульдозером на місці відвалу становить 20 змін.
При об’ємі ґрунту:= +
=
8445,81
(м 3 );
Тоді норма виробітку бульдозера за
годину:
де: с = 8 годин - тривалість зміни.
Звідси норма часу на 100 м 3
ґрунту становить:
Н часу = 100 ∙ =
1,89 (маш.- змін).
Приймаємо бульдозер Д-444А на базі
трактора ДТ-54А, для якого норма часу на 100 м 3 ґрунту Н часу
= 1,75 (маш.-год).
При об’ємі ґрунту V = м 3
і тривалості укатки Т = 20 змін при шести проходках по одному сліду і товщині
ущільненого шару 0,2 м продуктивність роботи трактора з катками повинна бути:
Норма часу при шести проходках по
одному сліду на 1000 м 2 :
Приймаємо пневматичний причіпний
каток Д-130А масою 5т у зчепленні з трактором Т-100М.
Варіант 2. Розробка
котловану самохідними скреперами
У процесі розробки котловану
утворюються в'їзд і виїзд, об’єми яких визначаються за формулою:
де: m 1 - коефіцієнт
закладання дна виїзду-в'їзду;
А - ширина виїзду-в'їзду (м);-
коефіцієнт закладання відкосів; тор - об’єм торцевих фігур котловану
(таблиця 2.2).
Об'єм виїзду-в'їзду при m 1
= 10: 2 = 10∙ - 71,68 = 840,82
(м 3 ).
Всього: V = V 1 + V 2
= 653,85 + 840,82 = 1494,67 (м 3 ).
Визначаємо експлуатаційну
продуктивність самохідного скрепера за зміну (м 3 ):
де: с - тривалість зміни, с = 8 год;
t ц = t з + t в
+ t п + t р + t пов ,
де: t з , t в , t п ,
t р , t пов - тривалість відповідно навантаження ковша,
навантаженого і порожнього ходу скрепера, розвантаження, час на повороти.
де: L 3 - довжина
навантаження скрепера (м).
Для скрепера Д-392
маємо:= 15 м 3 ;= 2,96 м;= 0,35 м;
К 1 = 0,87 (прийнято
раніше);= 0,11 - коефіцієнт призми волочіння для суглинку при об’ємі ковша 8 м 3 ;
V з = 2 км/год - швидкість
руху при завантаженні.
Тривалість вантажного і порожнього
ходів:
де: V = 30 км/год - середня
швидкість скрепера по дорозі зі кам’яним покриттям.
Приймаємо тривалість вивантаження t р
= 25 с, час на повороти пов = 25 с. Тоді тривалість циклу:
t ц = 26,84 + 720 + 25 +
25 =796,84 (с).
Продуктивність самохідного скрепера
за зміну при значенні коефіцієнта впливу глибини виїмки К в = 0,97 і
значенні коефіцієнта використання у часі К ч = 0,8:
П е = ∙ 8 ∙ 15∙ 0,87 ∙ 0,8 ∙ 0,97 = 366,01 (м 3 ).
Тривалість роботи скрепера при
об’ємі ґрунту:
V = V к + V 1 +
V 2 = 7997,11 + 653,85 + 840,82 = 9491,78
(м 3 );
Для рівних умов економічного
порівняння приймаємо тривалість виконання робіт самохідними скреперами 26 змін.
Тоді необхідна кількість скреперів:= =
2 (шт.).
Остаточно приймаємо 2 скрепера Д-392
і один трактор-штовхач Т-180.
2.4
Визначення техніко-економічних показників варіантів. Порівняння та вибір
остаточного варіанту виконання робіт
Техніко-економічні показники
визначаємо за такими ж самими формулами, що й в частині 1 (планування
площадки).
Варіант 1. Розробка
котловану екскаватором ЕО-4111Б,
1. Собівартість 1 маш.-год
екскаватора ЕО-4111Б:
Кількість рейсів самоскида МАЗ-503Б
за годину: ц = ∙
0,69 = 2,42 (циклу).
С м-г = 3,70 + 0,144 ∙2∙3∙2,42
= 5,79 (грн.).
Собівартість 1 маш.-год бульдозера
Д-444А на базі трактора ДТ-54А:
Собівартість 1 маш.-год
трактора-тягача Т-100МГС:
Собівартість 1 маш.-год катка
Д-130А:
Собівартість влаштування котловану:
С 0
= 1,08 ∙(4,52 ∙1 + 5,79∙5 + 2,94∙1 + 4,76∙1 +
0,74∙2)∙20∙8 = 7369,92 (грн.).
Тоді питома собівартість розробки 1м 3
ґрунту:
(інвентарно-розрахункова вартість
трактора прийнята стосовно бульдозера з однаковим базовим трактором).
2. Трудомісткість розробки 1м 3
ґрунту:= =
0,13 (люд.-год).
Варіант 2. Розробка
котловану самохідним скрепером Д-392
1. Собівартість 1 маш.-год
скрепера Д-392:
Собівартість 1 маш.-год трактора
Т-180:
Собівартість влаштування котловану:
С 0
= 1,08 ∙(17,26∙1 + 7,32∙1)∙20∙8 = 4247,42
(грн.).
Тоді питома собівартість розробки 1м 3
ґрунту:
2. Трудомісткість розробки 1м 3
ґрунту:= =
0,04
(люд.-год).
Для порівняння техніко-економічних
показників заповнюємо таблицю 2.4.
Таблиця 2.4. Техніко-економічні
показники варіантів розробки ґрунту
Собівартість розробки 1м 3 ґрунту
(грн.)
Трудомісткість розробки 1м 3 ґрунту
(люд.-год)
Тривалість роботи основних машин (зміни)
З аналізу показників виходить, що
економнішим є копання самохідним скрепером. В учбових цілях приймаємо
влаштування котловану одноківшовим екскаватором.
2.5
Визначення техніко-економічних показників проекту
Комплект машин для котловану
визначився у такому складі:
– бульдозер Д-444А на базі
трактора ДТ-54А;
– два кулачкових катка Д-130А.
Показники визначаємо на основі
калькуляції трудових затрат і календарного графіку.
1. Собівартість 1 маш.-год
екскаватора ЕО-4111Б:
Кількість рейсів самоскида МАЗ-503Б
за годину: ц = ∙
0,69 = 2,42 (циклу).
Собівартість 1 маш.-год бульдозера
Д-444А на базі трактора ДТ-54А:
Собівартість 1 маш.-год трактора-тягача
Т-100МГС:
Собівартість 1 маш.-год катка
Д-130А:
Собівартість влаштування котловану:
С о = 1,08 [4,52∙20∙8∙1
+ 4,36∙20∙8∙5 + 3,64∙3,5∙8∙1 + 8,32∙1∙8∙1
+ 3,7∙1∙8∙2] + 1,5∙0,81 = 5824,7
(грн.).
Тоді питома собівартість розробки 1м 3
ґрунту:
(інвентарно-розрахункова вартість
трактора прийнята стосовно бульдозера з однаковим базовим трактором).
. Трудомісткість розробки 1м 3
ґрунту:= =
0,016
(люд.-год).
1. Методичні
вказівки до курсової роботи "Виконання земляних робіт", частина 1. -
К.: КДТУБА / Г. М. Батура, П
Похожие работы на - Проектування земляних робіт Курсовая работа (т). Строительство.
Реферат: Плоскопанельные мониторы и цифровой видеоинтерфейс
Курсовая работа: Проектирование станции технического обслуживания автомобилей
Экономическая И Бухгалтерская Прибыль Реферат
Курсовая работа по теме Значение и функции удобрений
Вывод О Раскаяние В Сочинение
Реферат: Особенности внеклассной работы по анатомии, физиологии и гигиене человека. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Церковь во времена испытаний
Курсовая работа по теме Оценка эффективности финансово-хозяйственной деятельности ООО 'Альянс'
Контрольная работа по теме Денежно-кредитная система Германии
Дипломная работа по теме Развитие математических способностей учащихся в процессе внеклассной работы по математике в начальной школе
Реферат: Pornography Essay Research Paper Pornography 2
Меловой период
Курсовая работа: Организация познавательной деятельности учащихся в процессе освоения Мировой художественной куль
Контрольная работа по теме Российское предпринимательство
Методы Экологических Исследований Реферат
Эссе Про Николая 2
Лекция На Тему Жизнеобеспечение Участников Туристских Походов
Контрольная работа по теме Вычисление значения функции y(x)
Контрольная Работа По Математике По Нумерации
Практическая Работа По Строительным Машинам
Реферат: Электронная почта
Курсовая работа: Вода очищена як розчинник в аптечній практиці
Доклад: Производство фарфора