Проектування та розрахунок системи автоматичного пожежогасіння - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда курсовая работа

Главная

Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Проектування та розрахунок системи автоматичного пожежогасіння

Стислий аналіз пожежної небезпеки приміщень. Обґрунтування необхідності використання установок пожежної автоматики. Гідравлічний розрахунок автоматичних установок пожежогасіння. Рекомендації, інструкції по експлуатації установок пожежної автоматики.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Порівняно з 2004 роком відбулося збільшення у 1,3 рази кількості НС у будівлях та спорудах житлового призначення (57 проти 44), внаслідок яких загинуло 160 осіб, з них 28 дітей та постраждало 15 осіб, з них 3 дитини (у 2004 році загинуло 119 осіб, з них 23 дитини та постраждало 54 особи, з них 4 дитини) та у 1,5 рази кількості НС, пов'язаних із пожежами та вибухами в шахтах, підземних та гірничих виробках (у 2005 році зареєстровано 17 НС, внаслідок яких загинуло 9 осіб та постраждало 16 осіб проти 11 НС у 2004 році, 42 особи загинуло та 67 постраждало).
Майже 90% НС на вугільних шахтах у 2005 році були спричиненні незадовільним станом виробничого середовища та порушенням вимог безпеки під час експлуатації устаткування, машин, механізмів тощо.
Серед пошкоджених внаслідок пожеж та вибухів об'єктів переважають об'єкти з недержавною формою власності.
Матеріальні збитки від надзвичайних ситуацій при пожежах та вибухах у 2005 році становлять понад 10,5 млн. гривень, що у 1,2 разів менше ніж у 2004 році (понад 12,9 млн. гривень).
Використання автоматичних установок пожежної сигналізації та пожежогасіння надає можливість вирішувати проблеми автоматичного протипожежного захисту (АППЗ) об'єктів з інженерного боку, усвідомлено ставити перед вогнем перешкоду, яку він не в змозі подолати в той час, коли поруч немає людей. Пожежна автоматика є складовою частиною протипожежного захисту об'єктів, вона дає змогу забезпечити необхідний рівень безпеки, особливо в початковій стадії розвитку пожежі, тому від правильного вибору, правильності проектування та експлуатації установок пожежної автоматики і залежить ефективність їх спрацювання.
2. Стислий аналіз пожежної небезпеки приміщень
автоматичний пожежогасіння приміщення
Пожежна небезпека приміщень, які розглядаються в даному курсовому проекті різноманітна. Розглянемо пожежну небезпеку кожного із приміщень.
Приміщення столярної майстерні цирку одноповерхове ІІ ступеня вогнестійкості розмірами 12Ч8 м та висотою 3.6 м. Зовнішні стіни будівлі цегляні товщиною 300 мм та межею вогнестійкості 260 хв., перекриття залізобетонне з межею вогнестійкості 60 хв і одним виходом назовні.
В даному приміщені обертається деревина вологістю 20%. Деревина - це природній горючий матеріал, який широко використовується у народному господарстві. Температура спалахування деревини залежить від виду деревини, її вологості, ступеня подрібненості. Так, наприклад, температура спалахування соснової деревини 255 С, а соснової стружки - 230 °С. В умовах пожежі горіння деревини супроводжується виділенням великої кількості нагрітих до високих температур продуктів горіння та інтенсивним випромінюванням. Все це сприяє швидкому розповсюдженню горіння (масова швидкість вигорання деревини в середньому дорівнює 1 кг/м за хв) і збільшенню площі пожежі, спалиме навантаження приблизно становить 40-80 кг/м2
Так як в даному приміщені в технологічному процесі обертається деревина, то утворюється велика кількість стружок та деревинного пилу що являє собою вибухопожежонебезпечне середовище в даному приміщені.
Даний цех обладнаний різноманітними станками та верстатами за допомогою яких обробляють дерев'яні матеріали. Кожний верстат та станок обладнаний місцевою витяжною вентиляцією. Пожежна небезпека у приміщенні столярної майстерні цирку ускладнюється електрофікованістю виробництва, великим пожежним навантаженням, швидкою задимленістю та високими температурами при пожежі (650 - 1100 0С).
Джерелом запалювання може являтися: необережне поводження з вогнем, при неповній ізоляції верстатів можливий виліт іскор із електродвигуна (під час роботи), неповна ізоляція електропроводів. Шляхами розповсюдження пожежі може бути: вентиляційні шахти, місця біля станків та верстатів де знаходиться велика кількість деревини та її відходів. Приміщення деревообробки по вибухопожежній і пожежній небезпеці буде відноситись до категорії "В" та буде мати зону класу П-IIа згідно Правил будови електроустановок (ДНАОП 0.00-1.32-01).
Приміщення гардеробу знаходиться в одноповерховій будівлі ІІ ступеня вогнестійкості розміром 26Ч12 м та висотою 2.8 м. Зовнішні стіни будівлі цегляні з товщиною стін 300 мм та межею вогнестійкості 260 хв., перекриття залізобетонне товщиною 180 мм і відстані до осі арматури 40 мм з межею вогнестійкості 60 хв. Також будівля має один вихід назовню.
В даному приміщенні зберігається одяг різних видів, в залежності від пори року. Горючим середовищем є, безпосередньо, тканина, така як
бавовна, хлопок, льон, шкіра, а також вироби із синтетичних речовин, які мають дуже велику швидкість розповсюдження полум'я під час пожежі і густе задимлення отруйними речовинами.
Джерелами запалення можуть бути: пожежонебезпечні прояви електричного струму під час експлуатації електрообладання, необережне поводження з вгнем.
Шляхами розповсюдження пожежі в гардеробі може бути, насамперед, сама тканина, а також горюч будівельні конструкції, дерев'яні вішаки та вентиляційні шахти.
Приміщення бібліотека на 150 тис. одиниць збереження одноповерхове ІІ ступені вогнестійкості, розміром в плані 38Ч20 м та висотою 8 м. Зовнішні стіни будівлі цегляні, товщиною 510 мм з межею вогнестійкості більше 330 хв., внутрішні перегородки цегляні товщиною 380 мм з межею вогнестійкості 330 хв., перекриття залізобетонне товщиною 180 мм і відстані до осі арматури 40 мм з межею вогнестійкості 60 хв
В даному приміщенні горючим середовищем є, безпосередньо, папір, а також дерев'яні стелажі, на яких зберігаються книги.
Джерелами запалення можуть бути необережне поводження з вогнем, а також пожежонебезпечні прояви електричного струму і несправність електрообладання.
Пожежа в бібліотеці може розповсюджуватися як по книгах, так і по стилажах і дерев'яних конструкціях.
3. Обґрунтування необхідності використання та виду установок пожежної автоматики
Для вирішення питання щодо необхідності обладнання приміщень установками пожежної автоматики та його виду (автоматична пожежна сигналізація (АПС) чи автоматичні установки пожежегасіння (АУПГ)) використовують нормативний або розрахунково-графічний методи. Під час використання нормативного методу користуються НАПБ Б.06.044-2005 Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації (затверджених наказом МНС від 22.08.2005 за № 161).
Беручи до уваги пожежну небезпеку кожного із приміщень, а також умови виконання курсового проекту визначаємо необхідність обладнання приміщень установками пожежної автоматики.
Так, приймаємо рішення обладнати приміщення столярної майстерні автоматичною установкою пожежегасіння. (п.1.4 НАПБ Б.06.044-2005 Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації (затверджених наказом МНС від 22.08.2005 за № 161). Підставою є те, що в приміщенні столярної майстерні знаходиться велика кількість матеріальних цінностей (деревина, готова продукція, дороге технологічне обладнання) і під час пожежі матеріальні збитки від неї будуть набагато більші ніж у інших приміщеннях, також в даній майстерні порівняно велика швидкість розповсюдження пожежі (0,2-0,5 м/хв.).
Приміщення бібліотеки на 150 тис. одиниць зберігання обладнуемо автоматичною пожежною сигналізаціею (п. 1.12 НАПБ Б.06.044-2005 Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації (затверджених наказом МНС від 22.08.2005 за № 161)
Приміщення гардеробу обладнуємо автоматичною пожежною сигналізацією. Підставою є те, що в даному приміщенні є велика можливість виникнення пожежі (в приміщені гардеробу знаходиться велика кількість горючих матеріалів, але при пожежі матеріальні збитки будуть незначні)
(п. 1.17 НАПБ Б.06.044-2005 Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації (затверджених наказом МНС від 22.08.2005 за № 161)
Обладнати приміщення столярної майстерні цирку автоматичною установкою пожежогасіння.
Обладнати приміщення бібліотеки на 150 тис. одиниці збереження автоматичною пожежною сигналізацією.
Приміщення гардеробу не приймаємо до уваги, враховуючи його незначну пожежну небезпеку.
Для захисту приміщення бібліотеки на 150 тис. одиниць збереженя, необхідно застосовувати систему автоматичної пожежної сигналізації. Тому необхідно визначити тип сповіщувачів, якими буде обладнано приміщення.
Згідно з додатком К таблиці К-1 приміщення бібліотеки на 150 тис. одиниць збереженя повинно захищатись димовими пожежними сповіщувачами. Тому для захисту приміщення приймаємо димовий пожежний сповіщувач типу ИПК-4, який має сертифікат відповідності за № UA 1.016.04927-01 від 10.03.2003р., що випускається ВАТ “СКБ Електронмаш”.
Інертність спрацювання від моменту досягання оптичної плотності 0,2 дб/м,с - не більше 5;
чутливість в діапазоні - 0,05-0,2 дб/м;
робоча температура від - 25 до +60 град. С.
відносна вологість повітря - до 95%.
Біля виходу з приміщення встановлюємо ручний пожежний сповіщувач СРП-1
СРП призначений для подачі сигналу тривоги на технічні засоби пожежної сигналізації при ручній дії на нього людини. Сповіщувач спрацьовує при розбитті скла та переведенні (натисканні) перемикача в положення “Тривога”. СРП має схему індикації, яка приймає та відображує зворотній сигнал від технічних засобів пожежної сигналізації, які забезпечують таку можливість.
при роботі без індикації, В 10 - 42
Робочий діапазон температур, °С -10 - +50
Приміщення бібліотеки на 150 тис. одиниць збережен я має розміри в плані 38 х 20 м і висоту 8 м, враховуючи вимоги ДБН В 2.5.13-98, виконуємо розташування сповіщувачів в захищаємому приміщенні за схемою квадратного розміщення пожежних сповіщувачів.
В якості приймальної апаратури, яка приймає сигнали від сповіщувачів, застосовуємо контрольно-приймальний прилад “ОРІОН-2П” який має сертифікат відповідності за № UA 1.016.31356-01 від 04.12.2001 р. Даний контрольно-приймальний прилад вибираємо з врахуванням вимог ДБН В.2.5-13-98 (необхідно не менше 10 % запасу шлейфів) та економічної доцільності .
Характеристика контрольно-приймального приладу “ОРІОН-2П”:
живлення резервне - 12 В (забезпечує роботу в черговуму режимі 24 год. в режимі “Пожежа” - 3 год.);
релейний вихід на керування оповіщуванням та вентиляцією;
вихід для живлення сповіщувачів (12 В);
можливе підключення будь-яких сповіщувачів.
Приймальну апаратуру розташовуємо в одному з приміщень де здійснюється цілодобове чергування персоналу об”єкта з урахуванням вимог п.п. 1.6.13 - 1.6.14 ДБН В 2.5-13-98. В якості пристрою для оповіщення про пожежу крім вбудованого в пульт сигналізатору, що видає тонально-модульований сигнал, біля захищаємих приміщень влаштовано додаткові сирени для сповіщення персоналу про пожежу.
Після розташування сповіщувачів здійснюємо трасування лінійної частини системи АПС.
Визначаємо необхідну кількість сповіщувачів.
Попередньо приймаємо 9 пожежних сповіщувачів.
Найбільша відстань між димовими сповіщувачами при висоті розташування до 10 м становить 8 м при площі, яка контролюється одним сповіщувачем 86 м2, тоді відстань між сповіщувачами буде до рівнювати:
де: 4,5 - максимальна відстань від сповіщувача до стіни (таблиця Л1 ДБН В 2.5-13-98)
Тоді у відповідності з розташуванням на плані приміщення фактична кількість пожежних сповіщувачів, необхідних для даного приміщення, буде дорівнювати 18 шт., що більше за необхідну кількість (9 шт.). Для підключення сповіщувачів в бібліотеці необхідно один шлейф сигналізації, тому що кількість сповіщувачів в ньому не перевищує 50 штук. Другий промінь приймальної апаратури використовується в якості резервного, що не протирічить вимогам п. 1.6.10 ДБН В 2.5-13-98.
Опис роботи системи автоматичної пожежної сигналізації.
При виникненні пожежі в захищаємому приміщенні швидко починає утворюватися велика кількість диму. На її зростання реагує пожежний сповіщувач ИПК-4, який відноситься до димових пожежних сповіщувачів. Сповіщувач являє собою автоматичне фотоелектричне обладнання, яке здійснює електричну та оптичну сигналізацію про появу диму в місці його знаходження. Електрична сигналізація здійснюється шляхом зменшення внутрішнього опору сповіщувача, оптична - вмиканням оптичного індикатора спрацювання. Основним вузлом і елементом даної системи автоматичної пожежної сигналізації є мо дулятор випромінювача, який формує імпульси струму, що живлять випромінювач. Випромінювач перетворює ці імпульси струму в імпульси інфрачервоного випромінювання такої ж самої довготи. Відбиваючись від частинок диму, це випромінювання попадає на фотодіод. Імпульси напруги, які виникають на виході фотодіоду, посилюються і поступають до накопичувача імпульсів. В результаті поступлення на вхід накопичувача чотирьох, які слідують один за одним імпульсів напруги на його вході, напруга зростає до величини, достатньої до запуску тригера. Тригер переходить на другий постійний стан і залишається в ньому до відключення напруги живлення сповіщувача.
Вибір типу автоматичної установки пожежогасіння.
Тип установки пожежогасіння та вогнегасна речовина вибирається з урахуванням пожежної небезпеки та фізико-хімічних властивостей речовин і матеріалів, що зберігаються, виробляються або застосовуються.
Горючою речовиною у столярній майстерні цирку є, безпосередньо, деревина. Враховуючи фізико-хімічні властивості гасу, значну площу захисту та економічну доцільність застосування вогнегасної речовини для гасіння можливої пожежі у столярній майстерні приймаємо воду, як найбільш ефективний засіб, що має добрі охолоджуючі властивості.
Враховуючи, що швидкість, з якою горить деревина значна, також враховуючи економічну доцільність використання кожного виду АУПГ, тому для гасіння можливої пожежі приймаємо водяну спринклерну автоматичну установку пожежогасіння, яка найбільш підходить до застосування із урахуванням показників ергономічності та надійності.
Крім цього, для виконання гідравлічного розрахунку установки, необхідно здійснити вибір початкових даних, які наводяться в ДБН В 2.5-13-98 Пожежна автоматика будівель та споруд. Так, згідно з додатком В таблиці В-І столярна майстерня відносяться до 2 групи приміщень. За табл. Б-1 приймаємо, що інтенсивність зрошування водою для приміщень 2 групи становить 0,12 л/см2. Площа, що захищається одним зрошувачем, становить 12 кв. м. Площа для розрахунку витрат води -- 96 кв. м. Час роботи установки - 60 хвилин. Відстань між зрошувачами - 4м.
Для вибору зрошувача необхідно спочатку визначити розхід з одного зрошувача при інтенсивності 0,12 л/см2
Тоді для гасіння пожежі приймаємо водяний спринклерний зрошувач СВ-10 діаметром 10 мм, коефіцієнт витрат якого становить 0,31, мі німальний вільний напір - 5 м, а максимальний припустимий напір -100 м, поріг спрацювання - 72 0С, інертність - 2 хв., площа захисту 12 м2, робоча температура - від “- 50 0С” до “+ 50 0С”.
5. Гідравлічний розрахунок автоматичних установок пожежогасіння
Для проведення гідравлічного розрахунку спринклерної установки водяного пожежогасіння необхідно провести трасировку трубопроводів і розмістити зрошувачі у відповідності з нормативними вимогами. Необхідно враховувати також той факт, що максимальна відстань між зрошувачами повинна становить 4 м, а відстань між зрошувачами та стіною повинна дорівнювати половині відстані між зрошувачами, тобто 2 м. Виконавши рівномірне розміщення зрошувачів отримуємо, що їх кількість становить 6 шт.
І = 0,12 л/с кв.м - інтенсивність зрошування;Fзр= 12 кв. м - площа, що захищається одним зрошувачем;k=0,31 - коефіцієнт витрат через зрошувач;
= 5 м/с - швидкість руху води по трубопроводах.
1. Визначаємо необхідний напір Нд на диктую чому зрошувачі:
Але мінімальний розрахунковий напір на зрошувачі СВ-10 повинен бути не менше 5 м., отже приймаємо напір на диктую чому зрошувачі рівним 22 м.
2. Визначаємо розхід з диктуючого зрошувача 1 першої секції
3. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці 1-2.
Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 25 мм з значенням коефіцієнта кт = 3,44
4. Визначаємо втрати напору на ділянці 1-2
5. Визначаємо напір у 2-го зрошувача.
6. Визначаємо розхід у 2-го зрошувача.
7. Визначаємо розхід води на ділянці 2-3.
8. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці 2-3.
Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 32 мм з значенням коефіцієнта кт = 13,97
9. Визначаємо втрати напору на ділянці 2-3
10. Визначаємо напір у 3-го зрошувача.
11. Визначаємо розхід у 3-го зрошувача.
12. Визначаємо розхід води на ділянці 3-4.
13. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці 3-4.
Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 40 мм з значенням коефіцієнта кт = 28,7
14. Визначаємо втрати напору на ділянці 3-4
16. Визначаємо розхід у 4-го зрошувача.
17. Визначаємо розхід води на ділянці 4-а.
18. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці 4-а.
Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 40 мм з значенням коефіцієнта кт = 28,7
19. Визначаємо втрати напору на ділянці 4-а
Розрахунок лівої гілки І-го рядка показав, що для забезпечення необхідної інтенсивності гасіння потрібний розхід вогнегасної речовини 6,15 л/с при напорі 29,79 м вод. ст.
Проводимо розрахунок правої гілки рядка.
1. Враховуючи симетричність приймаємо: Н5=Н1=21,57 м., q5=q1=1,45 л/с,
2. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці 5-6.
Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 32 мм з значенням коефіцієнта кт = 13,97
3. Визначаємо втрати напору на ділянці 5-6:
5. Визначаємо розхід у 6-го зрошувача.
6. Визначаємо розхід води на ділянці 6-5.
7. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці 6-5.
Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 32 мм з значенням коефіцієнта кт = 13,97
8. Визначаємо втрати напору на ділянці 6-5:
10. Визначаємо розхід у 5-го зрошувача.
11. Визначаємо розхід води на ділянці 5-а.
12. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці 5-а.
Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 40 мм з значенням коефіцієнта кт = 28,7
13. Визначаємо втрати напору на ділянці 5-а:
Оскільки в одній точці не можуть бути різні напори, тому приймаємо у точці а більший напір На = 29,79 м.вод.ст. Тоді визначаємо виправний розхід для правої гілки:
Визначаємо загальний розхід води з першого рядка:
1. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці а-б.
Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 65 мм з значенням коефіцієнта кт = 572
2. Визначаємо втрати напору на ділянці а-б
4. Визначаємо характеристику ряду (по І-му рядку).
Ця характеристика для всіх рядків однакова, так як конструкція всіх рядків однакова.
5. Визначаємо розхід води з ІІ-го рядка.
Таким чином для ІI рядка QІІ= 11,12 л/с Нб= 30,63 м вод. ст.
1. Визначаємо розхід води на ділянці б-в.
2. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці б-в.
Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 80 мм з значенням коефіцієнта кт = 1429
3. Визначаємо втрати напору на ділянці б-в
5. Визначаємо розхід води з ІІІ-го рядка.
Таким чином для ІІI рядка QІІІ= 11,37 л/с Нв= 32 м вод. ст.
1. Визначаємо розхід розчину на ділянці в-г.
2. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці в-г.
Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 100 мм з значенням коефіцієнта кт = 5757
3. Визначаємо втрати напору на ділянці в-г
5. Визначаємо розхід води з ІV-го рядка.
Таким чином для ІV рядка QІV=11,5 л/с Нг= 32,78 м. вод. ст.
1. Визначаємо розхід води на ділянці г-д.
2. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці г-д.
Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 125 мм з значенням коефіцієнта кт = 18070
3. Визначаємо втрати напору на ділянці г-д
5. Визначаємо розхід води з V-го рядка.
Таким чином для V рядка QV= 11,5 л/с Нд= 33,2 м вод. ст.
1. Визначаємо розхід води на ділянці д-є.
2. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці д-є.
Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 125 мм з значенням коефіцієнта кт = 18070
3. Визначаємо втрати напору на ділянці д-є
5. Визначаємо розхід води з VІ-го рядка.
Таким чином для VI рядка QVI= 11,7 л/с Нє= 33,9 м вод. ст.
1. Визначаємо розхід води на ділянці є-ж.
2. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на діля нці є-ж.
Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 150 мм з значенням коефіцієнта кт = 36920
3. Визначаємо втрати напору на ділянці є-ж
5. Визначаємо розхід води з VІІ-го рядка.
Таким чином для VIІ рядка QVIІ= 11,8 л/с Нж=34,4 м вод. ст.
1. Визначаємо розхід води на ділянці ж-з.
2. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці ж-з.
Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 150 мм з значенням коефіцієнта кт = 36920
3. Визначаємо втрати напору на ділянці ж-з
5. Визначаємо розхід води з VІІІ-го рядка.
Таким чином для VIІІ рядка QVIІІ= 11,9 л/с Нз= 35,1 м вод. ст.
1. Визначаємо розхід води на ділянці з-к.
2. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці з-к.
Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 150 мм з значенням коефіцієнта кт = 36920
3. Визначаємо втрати напору на ділянці з-к:
5. Визначаємо розхід води з ІХ-го рядка.
Таким чином для ІХ рядка QIХ = 12,1 л/с Нк = 36 м вод. ст.
1. Визначаємо розхід води на ділянці к-л.
2. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці к-л.
Приймаємо розрахунковий діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 150 мм з значенням коефіцієнта кт = 36920
3. Визначаємо втрати напору на ділянці к-л
5. Визначаємо розхід води з Х-го рядка.
Таким чином для Х рядка QХ = 12,25 л/с Нз = 37,17 м вод. ст.
Визначаємо загальний розхід вогнегасної речовини:
1. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу для розрахункового розходу води.
Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 150 мм з значенням коефіцієнта кт = 36920
2. Визначаємо довжину трубопроводу від т. “Л” до водоживлювачів т. “Р”.
3. Визначаємо втрати напору на ділянці л-р.
4. Визначаємо втрати напору у вузлі керування.
1. В якості основного водоживлювача приймаємо 2 насоса (робочий і резервний).
2. Визначаємо необхідний напір на насосі.
hкск= 11,73 - втрати напору у вузлі керування
- сумарна втрата напору в мережі від 1-го зрошувача до насоса.
3. Визначаємо розрахункове значення потужності пожежного насосу:
4. Приймаємо насоси (основний та резервний) типу: Д 630-90, які мають характеристики:
потужність електродвигуна- 250 кВт.
1. Визначаємо запас води в резервуарі (2-х кратний):
Компонування основних вузлів та опис роботи вузлів АУП.
До основних компонентів водяної спринклерної автоматичної установки пожежегасіння відносяться: зрошувач спринклерний СВ-10, розподільчий трубопровід, живильний трубопровід, контрольно сигнальний вузол управління з клапаном ВС-150, автоматичний водоживлювач, компресор, два відцентрових насоса Д-630-90 (основний та резервний).
В стані готовності водяна спринклерна установка знаходиться під тиском, який створюється автоматичним водоживлювачем.
Воду забирають насосоми (основним або резервним) з водопроводу або з водоймища по трубопроводу з водозабірною сіткою. Поступання води з автоматичного водоживлювача в насос запобігається зворотнім клапаном.
При розкритті спринклерного зрошувача тиск в живильному і в розподільчому трубопроводах падає, спрацьовує контрольно сигнальний вузол та по підходящому трубопроводу з автоматичного водоживлювача вода поступає через вскриті спринклерні зрошувачі на гасіння пожежі. Одночасно вода поступає до сигнального приладу СТУ (сигналізатор тиску універсальний), який видає сигнал про пожежу.
При падінні тиску в автоматичному водоживлювачі встановлений на ньому електроконтактний манометр включає основний водоживлювач (насос), який забирає воду з резервуару (або зовнішньої водомережі) та подає в спринклерну мережу. Зворотній клапан запобігає потрапляню води у автоматичний водоживлювач при включення насосів.
6. Рекомендації, інструкції по експлуатації установок пожежної автоматики
Інструкція по експлуатації пульту пожежної сигналізації ОРІОН - 2П.
При експлуатації пульту пожежної сигналізації необхідно щоденно здійснювати перевірку робочого стану пульту. Відповідальність за проведення перевірки робочого стану несуть представники чергового персоналу при заступанні на чергування. Результати перевірки заносяться в журнал прийому та здачі чергування. При перевірці необхідно виконувати такі операції.
1. Зовнішнім оглядом перевірити відсутність пошкоджень пульту.
2. Зовнішнім оглядом перевірити на пульті наявність чергової індикації:
- горить оптичний індикатор основного джерела живлення;
3. Перевірити чергове положення кнопок на пульті:
- кнопки задіяних променів включені;
- кнопки основного та резервного джерел живлення включені.
4. Зовнішнім оглядом перевірити наявність та підключення резервного джерела живлення 12 В від акумуляторних батарей.
5. Зовнішнім оглядом перевірити стан пожежних сповіщувачів.
6. Зовнішнім оглядом перевірити стан лінійної частини (променів).
Крім перевірки робочого стану особам, що відпо відають за обслуговування системи пожежної сигналізації, необхідно щомісячно виконувати перевірку працездатності пульту згідно інструкції заводу-виготовлювача. Результати перевірки повинні бути записані в “Журнал обліку ТО” та “Журналу ремонту контрольно-приймального приладу ОРІОН - 2П”.
Інструкція по експлуатації пінної водяної спринклерної автоматичної установки пожежогасіння.
При експлуатації водяної спринклерної установки пожежогасіння необхідно здійснювати перевірку робочого стану установки. Відповідальність за проведення перевірки робочого стану несуть представники чергового персоналу при заступанні на чергування.
Результати перевірки заносяться в журнал прийому та здачі чергування.
контроль рівня води в резервуарі за допомогою сигнальних приладів;
огляд пневмобаку та контроль рівня води і контроль тиску повітря;
ТО насосної станції ( запуск на 5 хв насосів, перевірка справності контрольно - вимірювальних приладів та герметичності арматури і з'єднань, поновлення запасу мастила в масльонках, опробування роботи компресора на холостому ході, перевірка автоматики включення насосів при зменшенні тиску в пневмобаці; перевірка чистоти і порядку в приміщенні насосної станції;
ТО вузлів управління ( прочистка кранів з малим отвором, перевірка роботи вузлів управління, наявність запасних зрошувачів, інструмента, вільного доступу до вузлів управління та кранів ручного пуску, температурного режиму, освітленості, чистоти та порядку);
ТО системи трубопроводів ( огляд з ціллю виявлення та усунення негерметичності, кріплення та фарбування трубопроводів);
випробовування 2% зрошувачів, якщо на поверхні легкоплавких замків виявлений наліт окису який не піддається очищенню щіткою.
перевірка пломби на резервуара з водою;
очистка зрошувачів та трубопроводів від пилу та бруду;
перевірка пожежних кранів які розташовані на спринклерній мережі шляхом їх відкривання.
При ТО один раз у півроку перевіряють:
промивка і змащування мастилом підшипників насосів;
заміна сальникових ущільнень компресора;
ТО обладнання насосної станції (огляд та очистка пневмобаку; перевірка роботи запобіжного клапану пневмобака на стенді; фарбування внутрішньої та зовнішньої поверхонь пневмобака; очистка, огляд і ремонт компресора і арматури; очистка, ремонт і фарбування внутрішньої та зовнішньої поверхонь баку для заливки насосів; випробовування на герметичність зворотних клапанів та засувок; перевірка роботи системи автоматики;
очистка та ремонт вузлів управління;
перебірка сальників у всіх вентилів.
розбирання, очистка насосів і їх арматури;
гідравлічне випробовування мережі трубопроводів;
промивка та очистка трубопроводів від бруду та іржі;
фарбування трубопроводів після очистки та промивки.
Крім перевірки робочого стану особам, що відповідають за обслуговування автоматичної установки пожежогасіння, необхідно щомісячно виконувати перевірку працездатності. Результати перевірки повинні бути записані в "Журнал обліку ТО та ремонту дренчерної установки пінного пожежогасіння".
При перевірці виконувати такі операції.
Відкрити малий вентиль комбінованого вентиля (Вода з живильного трубопроводу почне зливатись в каналізацію, тиск над тарілчастим клапаном впаде, потім клапан підніметься і вода поступить в кільцеву виточку сідла клапану ВС-200, звідки по сигнальному каналу і сигнальному трубопроводу з пробковим краном піде до сигналізатора тиску СТУ. Отриманий сигнал свідчить про справність роботи клапану і сигнальних приладів.
Після такої перевірки малий вентиль закривають. Тиск води під клапаном і над ним вирівнюється, і тарілчастий клапан під дією власної ваги опускається. Вузол управління знову буде в черговому режимі.
1. НАПБ Б.06.004-97 Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації”.
2. НАПБ А. 01.001-95 Правила пожежної безпеки в Україні.
3. НАПБ Б.01.004-2000 Правила технічного утримування установок пожежної автоматики.
4. ДБН.В.2.5-13-98 Пожежна автоматика будівель і споруд.
5. ДНАОП 0.00-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок.
6. Бубырь Н.Ф. й др.: “Производотвенная и пожарная автоматика”. 4.2, “Пожарная автоматика” - М., ВИПТШ МВД СССР, 1986 г.
7. Бубырь Н.Ф. и др.: “Пожарная автоматика”- М., Стройиздат,1984 г.
8. Бубырь Н.Ф. и др.: “Эксплуатация установок пожарной автоматики”-М., Стройиздат, 1986 г.
9. Шаровар Ф.И. “Устройства и системы пожарной сигнализации”-М., Стройиздат, 1979г.
10. “Пожарная опасность веществ и материалов. Справочник”. Под редакцией И.В.Рябова - М., Стройиздат, 1966 г.
Характеристика пожежної небезпеки об’єктів. Проектування, монтаж та експлуатація автоматичних установок пожежогасіння в
Проектування та розрахунок системи автоматичного пожежогасіння курсовая работа. Безопасность жизнедеятельности и охрана труда.
Реферат: Арбитражная практика разрешения налоговых споров с участием иностранных организаций
Реферат На Тему Общие Макроэкономические Показатели Экономической Безопасности Страны
Презентация Подготовка К Сочинению Разговор С Собой
Пособие по теме Книги - наши друзья
Курсовая работа по теме Малювання тварин на уроках образотворчого мистецтва в школі
М Моро Контрольные Работы 1 Классы
Сочинения Про Детство По Тексту Аракчеева Однажды
Дневник Учебной Практики Экономическая Безопасность
Курсовая работа: Производство стирола по методу дегидрирования этилбензола. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Teen Smoking Essay Research Paper Teen SmokingTeen
Реферат: Фінансові посередники
Эссе Дети Мира Берегите Мать
Что Такое Обломовщина В Романе Обломов Сочинение
Курсовая работа по теме Наблюдение за птицами, прилетающими к кормушке естественно-географического факультета ЯГПУ им. К.Д. Ушинского
Реферат по теме Требования и основные элементы надлежащей аптечной практики (GPP)
Курсовая работа по теме Особенности компетенций психологов образования
Курсовая Работа Введение Образец По Литературе
Примеры Для Эссе По Обществознанию Социология
Отчет о прохождение практике в коммерческом банке ООО Русфинанс Банк
Метод искусственного базиса. Теорема
Пожары: причины возникновения и советы по предупреждению - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда презентация
Понятие огнестойкости строительных конструкций и методы ее определения - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда учебное пособие
Понятие "Безопасность жизнедеятельности" - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда контрольная работа