Проектування та експлуатація Семиренківського газоконденсатного родовища. Дипломная (ВКР). Другое.
⚡ 👉🏻👉🏻👉🏻 ИНФОРМАЦИЯ ДОСТУПНА ЗДЕСЬ ЖМИТЕ 👈🏻👈🏻👈🏻
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!
Похожие работы на - Проектування та експлуатація Семиренківського газоконденсатного родовища
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Нужна качественная работа без плагиата?
Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу Без плагиата!
Семиренківське газоконденсатне
родовище знаходиться на території Шишацького району Полтавської області.
Поблизу розташовані Західно-Солохівське, Кошовійське, Перевозівське,
Кавердинське газоконденсатні родовища.
Бурові роботи на Семиреньківській
площі розпочато у 1974 р. будівництвом свердловини 1. Родовище відкрито у 1990
році пошуковою свердловиною 2. У процесі випробування відкладів візейського
ярусу нижнього карбону з інтервалу 5505-5600 м отримані промислові припливи
газу. До державного балансу родовище включене в 1990 році.
В 1974 - 2000 рр. пробурено ще шість
свердловин (1, 3, 4, 6, 9 - пошукові і 51-експлуатаційна), якими розкрито
розріз від четвертинних до нижньокам’яновугільних відкладів. Продуктивними
виявилися лише свердловини 4, 9, 51 з яких одержано промислові припливи газу з
горизонтів верхньовізейського підярусу (В-16, В-17, В-19).
В дослідно-промислову розробку (ДПР)
родовище введено в 1997 р. згідно із проектним документом , затвердженим АТ
“Укргазпром” (протокол № 25/95 від 28.10.95 р.) терміном на 5 років (1998-2002
рр.). У зв’язку з відсутністю фінансування реалізація проекту ДПР здійснювалася
сповільненими темпами. За період від 1990 до 2001 року проекти розвідки і
дослідно-промислової розробки реалізовані не в повному обсязі. Згідно із
проектом розвідки в межах продуктивної частини площі родовища пробурені
свердловини 2, 4, 9, інші 1, 3, 6 виявилися законтурними і ліквідовані. Згідно
із проектом ДПР введено в експлуатацію три свердловини (2, 4 , 51) та пробурено
одну ( 51 ) при запланованих чотирьох.
За результатами сейсморозвідувальних
робіт, буріння та випробування свердловин, вивчення геологічного розрізу
геофізичними методами у 2003 році побудована геологічна модель родовища і
підраховані загальні та видобувні запаси газу і конденсату.
До основних вимог, що ставляться до
організації збору та підготовки продукції свердловин, відносять: а)
автоматизоване вимірювання кількості нафти, газу і води по кожній свердловині;
б) забезпечення герметизованого збору на всьому шляхові руху - від свердловини
до магістрального нафтопроводу; в) доведення нафти, газу і пластової води на
технологічних устаткуваннях до норм товарної продукції, її автоматичний облік
та передача товаротранспортним організаціям; г) забезпечення високих
економічних показників за капітальними витратами, зниження металоємності та
експлуатаційних витрат; д) можливість уведення в експлуатацію частини родовища
з повною утилізацією нафтового газу до закінчення будівництва всього комплексу
споруджень; є) надійність експлуатації технологічних устаткувань та можливість
їх автоматизації; є) виготовлення основних вузлів та устаткування системи збору
в блоковому виконанні з повною автоматизацією технологічного процесу.
Нафта, газ і вода від гирла
свердловин, розташованих на площі родовища, направляються викидними лініями в
систему збору і транспортування. Під системою збору і транспортування розуміють
комплекс устаткування та розгалужену мережу трубопроводів, прокладених на площі
родовища (над землею або під землею, над водою чи під водою) і призначених для
збору продукції свердловин і доставки її до центрального пункту підготовки
нафти. З пунктів підготовки нафта спрямовується до нафтопереробного заводу, а
газ - до газопереробного або безпосередньо споживачам. Пластова вода, що видобута
разом із нафтою, направляється до очисних споруд і далі до нагнітальних
свердловин.
Залежно від конкретних умов системи
збору і транспорту повинні забезпечувати: збір і вимірювання продукції
свердловин; відділення (сепарацію)нафти від газу; відділення від нафти води й
механічних домішок; транспортування нафти від збірних та вимірних установок до
промислових резервуарних пунктів; зневоднювання нафти, її знесолення і
стабілізація, тобто вилучення легких вуглеводнів; видалення з газу непотрібних
домішок; облік видобутих нафти й газу та передача їх транспортним організаціям.
Система збору і підготовки нафти,
газу та води класифікується: за кількістю свердловин, що обслуговуються
первинними нафтозбірними установками; за наявністю чи відсутністю герметизації
(закриті і відкриті); за характером руху продукції по збірних трубопроводах; за
характером промислових технологічних процесів.
.1 Коротка геолого-промислова
характеристика родовища
В адміністративному відношенні
Семиреньківське газоконденсатне родовище розташоване на території Шишацького
району Полтавської області, в 15 км на північ від райцентру м. Шишаки і в 50 км
на північний захід від м. Полтава (рис. 1.1).
Найближчими населеними пунктами
району робіт є села: Семиреньки, Малий Перевоз, Великі Сорочинці, Маначиновка,
Вертелецьке. Безпосередньо на території родовища розташоване село Ковалівка .
Поблизу від Семиреньківського
родовища розташовані такі відомі родовища, як Зах.Солохівське, Кавердинське,
Кошевойське газоконденсатні та Радченківське газонафтове.
Родовище розташоване в районі з
розвиненою нафтогазовидобувною галуззю промисловості, облаштоване УКПГ та
трубопровідною системою. В 12 км на південь проходить магістральний газопровід
Шебелинка-Київ, а в 15 км на схід - газопровід Єлець-Кременчук-Кривий Ріг.
В геоморфологічному відношенні
родовище розміщене в Придніпровській низовині в долині р. Псьол, лівої притоки
р. Дніпро.
Клімат району
помірно-континентальний з середньорічною температурою +7,2 ºС.
В економічному відношенні район
сільськогосподарський. Основний вид заняття населення - землеробство і
тваринництво. Незначна частина населення зайнята в переробній промисловості.
Корисними копалинами район не
багатий. Крім відкритих покладів вуглеводнів корисні копалини представлені будівельними
пісками і глинами. В долині р. Псьол ведеться видобуток торфу.
Водозабезпечення бурових робіт
здійснюється за рахунок вод бучацького водоносного горизонту. Через район робіт
проходять електролінії достатньої потужності, що дозволяє використовувати
електроенергію для роботи на промислі.
Рис. 1.2 Геологічний розріз
Семиренківського ГКР
В геологічній будові осадового
комплексу відкладів Семиреньківського родовища приймають участь утворення
палеозойської, мезозойської та кайнозойської ератем, загальною товщиною до 8,5
км.
Свердловинами пошукового та
експлуатаційного буріння із палеозойських відкладів розкриті кам’яновугільні та
пермські, з мезозойських - тріасові, юрські, крейдяні, а також типовий для
даної частини западини комплекс кайнозойських відкладів.
Відклади кам'яновугільної системи
мають широке розповсюдження на даній території та представлені нижнім, середнім
та верхнім відділами.
Нижній відділ (С1) об’єднує
візейський та серпуховський яруси.
Візейський ярус (С1v) представлений
верхньовізейським під'ярусом (С1v2) - ХII та XI мікрофауністичні горизонти.
За даними кернового матеріалу
літологічно ХІІ мікрофауністичний горизонт складений чергуванням пісковиків,
аргілітів, алевролітів, що згруповані у літологічні пачки В-19-20 та В-18,
В-17, які вміщують поклади газу, розкриті свердловинами 2, 4, 9, 51.
Максимальна розкрита товщина XII мікрофауністичного горизонту 491 м в св. № 4.
Літологічно XI м.ф.г складений
чергуванням аргілітів та вапняків, верхня його частина стає більш однорідною і
складена переважно алевролітами, рідко пісковиками з малопотужними прошарками
аргілітів. Горизонт об'єднує літологічні пачки В-16, В-15, В-14. До
літологічної пачки В-16 приурочені поклади газу. Товщина відкладів горизонту
429-454 м.
Серпуховський ярус (С1s)
підрозділяється на нижньо- і верхньосерпуховський під'яруси.
Нижньосерпуховський під'ярус
розглядається в об'ємі ІХ-Х мікрофауністичних горизонтів. Нижня границя проводиться
по покрівлі літологічної пачки В-14.
Під'ярус складений переважно
піщано-алевролітовими породами з прошарками аргілітів і в нижній частині з
рідкими прошарками вапняків. Всі відмінності порід згруповані в літологічні
пачки С-23, С-22, С-21, С-20, С-19, С-18-17. Товщина відкладів Х-ХІ горизонтів
361-378 м.
Верхньосерпуховський під'ярус (С1s2)
представлений VIII (у складі літологічних пачок С-6-С-9) та VII-V (у складі
літологічних пачок С-2-С-5) мікрофауністичними горизонтами. Нижня границя
проводиться по підошві літологічної пачки С-9. Літологічно VІІІ м.ф.г.
представлений чергуванням аргілітів з алевролітами, поодинокими прошарками
пісковиків та вапняків. Товщина відкладів VIII мікрофауністичного горизонту
169-200 м.
Осадові відклади VII-V м.ф.г, на відміну
від нижчезалягаючих, представлені піщано-алевролітовими породами з прошарками
аргілітів та вапняків. Товщина відкладів VII-V мікрофауністичних горизонтів
208-230 м.
Відклади середнього карбону
представлені башкирським та московським ярусами.
Відклади башкирського ярусу (С2в) на
Семиреньківській площі представлені у складі світ С15, С21, С22, С23 і С24.
Світа С15 представлена чергуванням
аргілітів, алевролітів та вапняків, що згруповані в літологічні пачки Б-13,
Б-12, Б-11. Товщина відкладів світи С15 - 81-98 м.
Світа С21 складена чергуванням
потужних пластів вапняків з прошарками зеленувато-сірих вапнистих аргілітів,
які входять до літологічної пачки Б-10 та називається “башкирською карбонатною
плитою”. Товщина відкладів світи С21 - 65-70 м.
Світа С22 представлена чергуванням
потужних пластів вапняків з аргілітами в нижній частині, вище по розрізу
кількість карбонатних порід зменшується і серед теригенних утворень з'являються
два прошарки пісковиків. Керном охарактеризовані аргіліти, алевроліти та
пісковики. Породи згруповані в літологічні пачки Б-9, Б-8. Товщина відкладів
світи С22 - 115-124 м.
Світа С23 - піщано-глинисті відклади
з одиничними малопотужними прошарками вапняків. Породи згруповані у літологічні
пачки Б-7, Б-6, Б-5, Б-4, Б-3. Керновим матеріалом відклади не
охарактеризовані. Товщина відкладів світи С23 - 266-296 м.
Світа С24 представлена
перешаруванням піщано-алевролітових порід з аргілітами та рідко прошарками
вапняків. Відклади об'єднані у літологічні пачки Б-2 і Б-1. Товщина відкладів
світи С24 - 98-112 м.
Відклади московського (С2m) ярусу
розкриті всіма пробуреними на площі свердловинами, крім св. 51. Розріз
складений переважно алювіальними пісковиками з прошарками аргілітів та
алевролітів. Піщані відмінності згруповані в літологічні пачки М-7, М-6, М-5,
М-4, М-3, М-2 і М-1. Керном відклади не охарактеризовані. Товщина відкладів
московського ярусу 509-549 м.
Розкритий в об'ємі світ С31, С32,
С33 і С3. Керном розріз не охарактеризований. Характеристика каротажної
діаграми вказує на наявність потужних (до 80 м) піщаних пластів, що чергуються
з глинистими пачками. Товщина відкладів верхньокам'яновугільного відділу
становить 612-744м.
На даній території представлена
тільки нижнім відділом, де виділена картамишська (Р1kt) світа. Складена
строкатобарвними глинами з прошарками алевролітів, доломітів та піщаними
пластами. Товщина відкладів нижньопермського відділу 106-161 м.
Представлена тріасовою, юрською та крейдяною
системами.
Зі стратиграфічною та кутовою
незгідностями на відкладах нижньопермського відділу залягають відклади
тріасової системи. За літологічними ознаками вони підрозділяються на
піщано-глинисту, піщану, піщано-карбонатну та глинисту товщі. Товщина тріасових
відкладів 637-774 м.
Відклади юрської системи
представлені середнім і верхнім відділами.
Відклади середнього відділу (J2)
юрської системи залягають незгідно на підстилаючих і представлені байоським, батським
та келовейським ярусами. Товщина відкладів відділу 169-200 м.
Відклади верхнього відділу (J3)
представлені оксфордським (J3о) та кімериджським (J3km) ярусами, товщиною
292-322 м. Товщина відкладів верхньоюрського відділу 292-322 м.
За стратиграфічним та кутовим
неузгодженням відклади крейдяної системи залягають на розмитій поверхні
верхньоюрських відкладів і представлені нижнім та верхнім відділами.
Товщина відкладів нижньокрейдяного
відділу 116-135 м.
Відклади верхнього відділу (К2)
представлені сеноманським (К2S), туронським (К2t), кон'якським (К2tk),
сантонським (К2st), кампанським (К2km) та маастрихтським (К2m) ярусами.
Відклади кайнозойської ератеми
залягають незгідно на відкладах верхньокрейдяного відділу і включають в себе
відклади палеогенової, неогенової і четвертинної системи.
До складу палеогенової системи
входять палеоценовий, еоценовий та олігоценовий відділи. Літологічно вони
складені пісками сірими, зеленувато-сірими, дрібно-середньозернистими з
прошарками глин та пісковиків і пачкою світло-сірих, піщаних мергелів київської
серії.
Товщина відкладів становить 203-233
м.
Відклади неогенової системи
представлені міоценовим відділом, який представлений пісками жовтувато-сірими,
тонкозернистими, кварцово-глауконітовими, місцями ущільненими.
Товща відкладів четвертинної системи
представлена грунтово-рослинною та лесовидними суглинками, жовтувато-сірими,
в'язкими глинами.
Товщина відкладів неогенової та
четвертинної систем складає 30-76 м
За даними пошукового буріння
промислова газоносність Семиреньківського родовища приурочена до
верхньовізейських теригенних відкладів XI та XII мікрофауністичних горизонтів.
В межах розкритого свердловинами
продуктивного розрізу за літофаціальними ознаками, згідно існуючого
попластового розчленування, виділено чотири горизонти В-16, В-17, В-18 та В-19.
Горизонт В-16 стратиграфічно
приурочений до нижньої частини розрізу XI мікрофауністичного горизонту
верхньовізейського під’ярусу.
За характером розвитку порід
горизонт В-16 представлений перешаруванням пластів і пачок пісковиків з
аргілітовими породами загальною товщиною від 170 до 200 м.
Піщані пласти розвинені по розрізу нерівномірно,
найбільш збагачений розріз горизонту піщаними породами в середній його частині,
де товщина їх сягає 35-50 метрів. В верхній і нижній частинах розріз горизонту
досить заглинизований і піщані пласти носять підпорядкований характер. Найбільш
суттєва глинизація відкладів спостерігається в нижній його частині.
За характером розвитку піщаних порід
в розрізі літопачки В-16 виділяються три пласти: В-16а, В-16б, В-16в.
Промислові поклади ВВ в них встановлені випробуванням лише в В-16б та В-16в.
Пласт В-16а виявився ущільненим
слабогазонасиченим, припливу не отримано.
Пласт В-16б охоплює середню частину
розрізу горизонту В-16 і представлений, в основному, піщаними породами з
окремими прошарками аргілітів та алевролітів.
За характером розвитку піщана частина
пласта представлена одним-двома пісковиками: товщиною верхнього ущільненого від
5 до 10 м і нижнього від 25 до 40 м досить витриманого по площі і розрізу.
Загальна товщина пласта В-166
коливається в досить вузьких межах від 45 м в свердловині 1 до 60 м в
свердловинах 3, 4.
Пласт В-16в приурочений до нижньої
частини горизонту В-16 і являє собою піщано-глинистий літофаціальний тип порід.
За характером розвитку проникних порід-колекторів, пласт представлений
двома-трьома прошарками пісковиків, розвинених в підошвеній частині з товщиною
від 2 до 5-15 м. Загальна товщина від 50 м в свердловині 1 до 70 м в
свердловині 3. Пласт В-16б простежується в розрізі всіх свердловин, змінюючись
в кількості прошарків пісковиків та їх товщини, а як колектор розвинений лише на
ділянці свердловини 9.
Горизонт В-17 стратиграфічно
належить до верхньої частини розрізу XII мікрофауністичного горизонту
верхньовізейського під'ярусу. Він представлений піщано-глинистим літофаціальним
шаруватим типом порід загальною товщиною 200-250 м.
За особливостями розвитку піщаних і
непроникних порід в розрізі горизонту виділено три продуктивні пачки, з якими
пов'язані самостійні поклади вуглеводнів: В-17а, В-17б, В-17в.
Пласт В-17а охоплює верхню частину
розрізу горизонту і представлений перешаруванням піщаних та
алевроліто-аргілітових утворень. Піщані породи-колектори представлені в
свердловині двома прошарками товщиною 3, 8 м - в свердловині 2, 20, 25 м - в
свердловині 4 та 5, 10 м - в свердловині 9. Загальна товщина пласта досить
стабільна і становить 70-80 м.
Пласт В-176 приурочений до середньої
частини розрізу горизонту В-17 і представлений чергуванням піщаних та
алевроліто-аргілітових порід загальною товщиною 50-80 м. Піщані породи пласта
за ФЄВ досить мінливі і ущільнені не дивлячись на значну їх товщину, що сягає в
свердловині 4 - 20-25 м, а в свердловині 9 - 35 м. Тобто спостерігається
глинизація і ущільнення піщаних порід по зануренню. Як проникні
породи-колектори піщані утворення розвинені в склепінних частинах свердловин 2
і 51 у вигляді двох прошарків 10-12 м та одного 26 метрового в свердловині 9.
В свердловині 4 пласт В-17б
представлений ущільненими пісковиками і лише одним проникним 3-х метровим
прошарком.
Пласт В-17в приурочений до нижньої
підошвеної частини горизонту В-17 і представлений глинисто-піщаними і
піщано-глинистими літофаціальними утвореннями.
Глинисто-піщаний тип розрізу
розвинений в склепінній частині родовища і в розрізі свердловини 2
представлений двома прошарками - 10 і 35 метровими піщаними породами з
пропластками аргілітів.
В свердловині 4 і 9 пласт
представлений піщано-глинистим літофаціальним типом порід з піщаними
утвореннями в верхній та середній частинах розрізу. Товщина верхнього прошарка
в свердловині 4 - 5 м, а в свердловині 9 - 20 м. Аналогічний характер розвитку
має і нижній прошарок, змінюючись від 10 м в свердловині 4 до 13 м в
свердловині 9.
Загальна товщина пласта змінюється
від 50 м в склепінні до 90 м на зануренні.
Пласт В-18 представлений
піщано-глинистим шаруватим типом порід з мінливою товщиною піщаних
відмінностей. Найбільше піскуватий пласт в склепінній частині структури, який в
свердловині 2 представлений двома прошарками 10 і 20 м. В напрямку занурення
шарів порід величина піскуватості пласта зменшується і в свердловині 4 товщина
прошарків становить 8 м і 4 м.
В свердловині 9 пласт представлений
тонким перешаруванням ущільнених піщаних і глинисто-алевролітових порід.
Товщина прошарків ущільнених
пісковиків становить 2-5 м. Загальна товщина пласта становить 30-40 м.
Пласт В-19, розкритий лише трьома свердловинами
2, 4 та 51 і представлений перешарування піщаних і аргіліто-алевролітових порід
в свердловині 4 і масивними прошарками пісковиків в свердловинах 2 та 51.
Товщина піщаних прошарків в
свердловині 4 змінюється від 3-х до 15 м. Загальна товщина проникних прошарків
сягає 37 м. В свердловині 2 піщана частина пласта сягає 40 м і 35 м в
свердловині 51.
В регіональному тектонічному плані
Семиреньківське родовище розташовано в межах приосьової частини центрального
грабену Дніпровсько-Донецької западини і приурочено до смуги північно-східного
глибинного облягання Лубенсько-Білоцерківського мисоподібного виступу
фундаменту. Будова цієї частини западини має свої відмінні особливості в
порівнянні з іншими її елементами, які полягають в наступному:
значним накопиченням відкладів
стратиграфічних комплексів фанерозою загальною товщиною від 8,0 до 8,5 км,
помірним проявом структуроформуючих
рухів в процесі седиментогенезу,
розвиток
консидиментаційно-переривчастих антиклінальних палеозойських структурних форм,
зумовлених проявом, в основному, блокової тектоніки.
По поверхні фундаменту - це чітко
виражений північний схил Сулимівського окремого блоку на фоні глибинного
мисоподібного виступу фундаменту.
Найбільш виражена будова даної
частини западини спостерігається по нижньопалеозойському структурному плану,
відклади якого перекривають розчленовану блоковою тектонікою поверхню
докембрійських утворень.
По нижньопалеозойському комплексу
відкладів, в межах цієї частини западини, простежується ціла група піднять, які
мають певне орієнтування і складають окремі протяжні структурно-тектонічні
лінії: Семиреньківське підняття по верхньовізейському структурному підповерху в
системі локальних піднять має досить чітке площинне положення і одночасно з
Олефірівським, Кошевойським, Бакумівським, Куйбишевським та Комишнянським
створює ланцюг антиклінальних структур, що облямовують глибинний виступ
фундаменту.
Геологічна будова Семиреньківського
підняття вивчалась сейсмічними дослідженнями та пошуковим бурінням.
Так, по верхньовізейських
структурних планах (відбиваючі сейсмічні горизонти Vв23, Vв22-2, Vв22-1, Vв21)
Семиреньківське підняття являє собою досить чітку антиклінальну форму,
витягнуту в субширотному напрямку з дещо незначною асиметрією крил та
перикліналей.
Південно-західне крило коротше
відносно північно-східного, південно-східна перикліналь ширша і дещо крутіша,
ніж звужена північно-західна, з кутами нахилу шарів порід відповідно: 2-3°,
1-3°, 1-2° і понад 1-1,5°.
Структурний план підняття по всіх
чотирьох вищезазначених відбиваючих горизонтах носить повну конформність,
відрізняючись лише більш виразнішою формою з глибиною.
Від суміжних локальних піднять
Олефірівського, Романівського, Ковалевського, Вакулівського, Куйбишівського та
Кавердинського, Семиреньківська антиклінальна складка відділяється неглибокими
сідловинами, прогинами та західним відрогом Ярошинської депресії.
Порівнюючи форму Семиреньківської
складки, відображену в відкладах верхньої частини верхньовізейського під’ярусу
по відбиваючому горизонту Vв22-1 (літопачка В-18) з об'єктом по відбиваючому
горизонту Vв23? (літопачка В-22) помітні видозміни в будові складки з глибиною.
Побудови, виконані по відбиваючому горизонту Vв23? показують, що Семиренківська
складка стає значно виразнішою. Її амплітуда на рівні літопачки В-22, по
найбільш пологому південно-західному крилу, досягає 125 м, тоді як в відкладах
верхньої частини під'ярусу (літопачки В-18, В-20), ця амплітуда не перевищує 50
м. З глибиною також збільшується і розмір Семиреньківської брахіантикліналі,
менше за рахунок видовження по простяганню, більше внаслідок розширення
північно-західної перикліналі складки та звуження і зменшення прогину,
відокремлюючого південно-західне крило від Куйбишівської та Кавердинської
структур. Найбільш помітно це простежується в порівнянні структурних побудов по
відбиваючих горизонтах Vв22-2 (літопачки В-19-20) та Vв22-1 (літопачка В-18).
Розміри складки по простяганню та вхрест в межах замкненої ізогіпси -5500 м
складають 6,75 км х 2,5 км, в той час як на відображеній складці по горизонту
Vв22-1 в межах замкненої ізогіпси -5275 м, вони складають відповідно 7,4x3,4
км.
Співставлення одержаних даних
сейсморозвідки та гравіметрії свідчать про можливий розвиток в ядрі складки
неоднорідних порід і відсутність значних товщ соленосних відкладів. На це
вказують зафіксовані в межах Семиреньківської складки мало інтенсивні локальні
максимуми гравітаційного поля. Тому й потенційним фактором формування
Семиренківської складки мабуть не слід вважати соляний тектогенез, а
пов'язувати її розвиток із штамповою природою на початку та з можливим
зминанням осадових порід при завершенні росту.
Поблизу від Семиренківського
родовища розташовані такі відомі родовища, як Солохівське, Зах.Солохівське,
Кавердинське, Комишнянське газоконденсатні та Радченківське нафтогазове.
Характерною рисою для району є і різноманітність типів покладів вуглеводнів -
пластові, масивно-пластові, склепінні, літологічно, стратиграфічно і тектонічно
обмежені.
Виявлені в межах Семиреньківського
родовища поклади в більшості своїй по морфогенетичних ознаках резервуарів
склепінні, пластового класу, літологічно екрановані.
Найвищим по розрізу газонасиченим
пластом на родовищі є пласт В-16б2, приурочений до середньої частини горизонту
В-16.
Пласт В-16б2 за ГДС газонасичений в
св. 1, 2, 4, 9, 51. Випробуваний в св. 1, 2 (в експл. колоні) і в св. 4
(випробувачем пластів). В св. 1 газонасичений пласт, що залягає в інтервалі
5064,6-5075 м з пористістю 14,5-18 % (за ГДС) перфорацією не розкритий. Сумарна
ефективна товщина - 7,8 м, газонасиченість 91 % .
В свердловині 2 продуктивний пласт
В-16б2 складений одним прошарком пісковика ефективною товщиною 8,2 м.
При випробуванні пласта отримано
промисловий приплив газоконденсатної суміші з інтервалу 5035-5046 м (разом з
нижнім об'єктом, де колектор за ГДС не виділяється). За матеріалами
термодебітометрії працюючим являється інтервал 5035-5046 м, початковий дебіт
газоконденсату на штуцері 10 мм становив 324,6 тис. м3/добу, дебіт конденсату
52,2 м 3 /добу при газоконденсатному факторі 160,8 см 3 / см 3 .
Початковий пластовий тиск на глибині 5040,5 м склав 53,52 МПа.
В св. 4 продуктивний пласт В-16б2
складений прошарками газонасичених пісковиків з сумарною ефективною товщиною
9,8 м. В процесі буріння випробувачем пластів на трубах в інтервалі 5058-5121 м
був отриманий приплив газу - 7,8 тис. м 3 /добу.
В св. 9 пласт складений
газонасиченим пісковиком з сумарною ефективною товщиною 14,4 м, пористість -
7,5-14 %, газонасиченість 68-90 %.
В св. 51, за даними ГДС, сумарно
ефективна газонасичена товщина горизонту В-16б2 становить 9,4 м, пористість
7-9,5 %.
В св. 3 пласт В-16б2 водонасичений і
представлений пісковиком ефективною товщиною 1,8 м, пористість 8 %.
Як свідчать матеріали комплексу ГДС
в св. 3 відмічається наявність водонасичених колекторів в підошві пачки В-16б2.
Поклад горизонту В-16б2 обмежується УГВК, прийнятим на абс.відм. - 4916,4 м, що
відповідає підошві
газонасиченого пласта в св. 4.
Розмір покладу 2,2 х 4,7 км .
Результати ДПР покладу В-16б2
(свердловина 2) дають змогу частину запасів в межах площі, обмеженої колом
радіусом 500 м, проведеним навколо вибою свердловини 2 (блок І), за ступенем
геологічного вивчення віднести до розвіданих, за промисловим значенням - до
балансових (категорія С1, код 111). Запаси покладу в межах продуктивної площі,
обмеженої лінією НВВП (нижня відмітка встановленої продуктивності), проведеною
по підошві газонасиченого випробуваного пласта в св. 2, що відповідає
абсолютній відмітці мінус 4887,5 м та умовною лінією, проведеною на відстані
1000 м від св. 2 на північному заході та південному сході, за винятком блоку І,
(блок II) віднесено до попередньо розвіданих, балансових (категорія С2, код
122). Запаси решти покладу у межах УГВК (блок III) віднесені також до
попередньо розвіданих, апробованих (категорія С2, код 122).
Горизонт В-16в (пласти В-16в3,
В-16в4) залягає на 20-25 м нижче пласта В-16б2, складений перешаруванням
ущільнених пісковиків з аргілітами. Лише в районі св. 9 виділяються два пласти
В-16в3 та В-16В4, пористість яких 9,5 та 7,5%, ефективна товщина - 5 м та 4,8
м, відповідно . При випробуванні даних пластів разом в інтервалі 5168-5145 м
було отримано приплив газоконденсатної суміші. Qг = 4 тис. м 3 /добу,
Qв = 4 м 3 /добу, Qк = 4 м 3 /добу. При проведенні ТДМ
встановлено, що інтервали 5156,5-5157,5 м та 5142-5147 м працюють газом, а
інтервали 5198-5201 м, 5216-5225 м та 5158-5165 м - водою. УГВК пласта В-16в4
проводиться по підошві випробуваного пласта на глибині 5168 м (абс. відм. мінус
5002,5 м), що відповідає нижнім отворам перфорації, так як вода в інтервал
пласта 5158-5165 м поступає поза колоною з нижнього водоносного пласта В-17а2 .
Для пласта В-16в3 УГВК проведено по підошві працюючого інтервалу на глибині
5151 м (абс. відм. мінус 4985,5 м). Розміри покладів: В-16в3 - 1,75 ´
1,0 км, В-16в4 2,0 ´ 1,25 км. Запаси
покладів пластів В-16в3 та В-16в4 за ступенем геологічного вивчення в межах
площі газоносності, обмеженої УГВК та границею відсутності, колектора віднесено
до попередньо-розвіданих, за промисловим значенням - до балансових (категорія
С2, код 122).
Продуктивний пласт В-17а1 залягає на
110-120 м нижче пласта В-16б2 і являється самостійним покладом, про що свідчать
дані випробування периферійних свердловин 4, 9.
В св. 9 при випробуванні сумісно
пластів В-17а1 і В-17а2 (інтервал 5145-5225 м, вибірково) отриманий приплив
газу дебітом 4 тис. м 3 /добу (на діафрагмі 3,5 мм) разом з водою (Qв
= 4 м 3 /доб.). За матеріалами ТДМ пласт в інтервалі 5198-5202 м
водовіддаючий в результаті позаколонного перетоку з нижчезалягаючого пласта
В-17а2.
В св. 2 після перфорації пласта
В-17а1 разом з інтервалом пласта В- 17а2 (відповідно глибини 5157-5168 м і
5177-5199 м) отриманий промисловий приплив газу дебітом 25,2 тис. м 3 /добу
(на діафрагмі 6 мм), дебіт конденсату склав 4 м 3 /добу. Пластовий
тиск, заміряний на глибині 5176,5 м, становить 55,25 МПа. За матеріалами ТДМ
пласт В-17а1, залягаючий в інтервалі 5158-5165 м, працює газом.
За даними ГДС в св. 51 та 4 пласт
В-17а1 газонасичений. Ефективна газонасичена товщина пласта В-17а1 становить
1,6-2,8 м, пористість 7-7,5 %, газонасиченість 78-85 %. Поклад обмежений
умовним газо-водяним контактом (УГВК), проведеним на абсолютній відмітці мінус
5037,0 м, що відповідає підошві газонасиченого пласта (св. 4). Розмір покладу
2,3 ´ 4,7 км.
Запаси в межах площі, обмеженої
лінією НВВП проведеною по підошві випробуваного газонасиченого пласта в св. 2
на глибині 5167,3 м, що відповідає абсолютній відмітці мінус 5008,8 м та
умовною лінією, проведеною на віддалі 1000 м на північний захід від св. 2,
(блок І) віднесено за ступенем геологічного вивчення до попередньо розвіданих
балансових (категорія С2, код 122). Запаси решти покладу в межах УГВК (блок II)
оцінені як попередньо розвідані, але менш достовірні (категорія С2, код 122).
Продуктивний пласт В-17а2 залягає на
10-15 м нижче пласта В-17а1 і відділяється від нього глинистою перемичкою,
завдяки якій тут склалися умови для формування самостійного покладу з окремим
ГВК. Газонасиченим пласт розкритий в св.2, 51, де hеф=1-5,4 м, пористість
7,0-8,7 %, газонасиченість 73-87 % . Випробування проведено в св. 2 разом з
горизонтом В-17а1, за даними ТДМ працюючий інтервал - 5180-5188 м.
В св. 9 пласт випробуваний і за
даними ТДМ в інтервалі 5216-5225 м - водонасичений.
Поклад пласта В-17а2 обмежується
УГВК, що відповідає абсолютній відмітці мінус 5045 м, тобто посередині між
підошвою випробуваного газонасиченого пласта в св. 2, (абс. відм. мінус 5039,1
м) і покрівлею водон
Похожие работы на - Проектування та експлуатація Семиренківського газоконденсатного родовища Дипломная (ВКР). Другое.
Реферат: Шашка оружие
Реферат На Тему Расы Человека
Дипломная работа по теме Окружающая среда и здоровье населения г. Нижнего Новгорода и Нижегородской области
Реферат: Экономическая эффективность сбыта продукции ОАО "Кировского хладокомбината"
Лабораторная Работа 8 Класс Решебник
Контрольная Работа Номер 5 Прямоугольные Треугольники
Реферат На Тему Природа И Население Армении
Реферат: Понятие "познавательная модель реальности"
Дубровский Роман О Любви Сочинение В Сокращении
Диссертация На Тему Лояльность Клиентов
Курсовая работа по теме Разработка контроллера для манипулятора-указателя трекбола
Курсовая работа по теме Анализ конкурентоспособности товара
Тема Порядок Эссе
Контрольная работа по теме Особенности перевозок промышленным транспортом
Инвестиционная Деятельность Реферат
Дипломная работа по теме Анализ использования основных фондов предприятия
Стили Речи Реферат Скачать
Доклад: Именем консолидации!
Реферат по теме Internal Structure of a Proton and New Method of Receiving of Energy
Курсовая работа по теме Построение геологического разреза по колонкам буровых скважин
Похожие работы на - Экзогенно-органические психические расстройства
Похожие работы на - Османская империя. Походы на Балканах. Нашествие Тимура
Реферат: Решение задач в системе MathCad