Проект механізації поточної технологічної лінії навантаження силосу - Сельское, лесное хозяйство и землепользование дипломная работа

Главная

Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Проект механізації поточної технологічної лінії навантаження силосу

Призначення технологічної лінії, характеристика умов, в яких вона працює. Вплив вологості кукурудзи та довжини різки на якість силосу. Розрахунок процесу різання силосу розроблювальним пристроєм, вибір гідроциліндрів. Робота складових частин навантажувача


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Харківський національний технічний університет
сільського господарства ім. Петра Василенка
сільського господарства ім. Петра Василанка
Спеціальність механізація сільського господарства
до дипломного проекту (роботи) студенту
1.Тема проекту (роботи) “Проект механізації поточної технологічної лінії навантаження силосу”
затверджена наказом по університету від "___"_________2007 р. №
2.Строк здачі студентом закінченого проекту (роботи) 5.05.2007 р.
3.Вихідні дані до проекту (роботи): досвід передових господарств, рекомендації наукових установ по машинах і обладнанню для механізації тваринництва, методична, технічна і наукова література.
4.Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які підлягають розробці)
Огляд сучасних технологій приготування кормі
Вибір та обґрунтування схеми технологічного процесу
Економічне обґрунтування запропонованих розробок
5.Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов'язкових креслення)
Технологічна схема кормоцеху. Патентний пошук. Загальний вигляд машини. Вузол розроблюваної машини. Деталі машини. Безпека життєдіяльності
Консультанти по проекту (роботі) з зазначенням розділів проекту, які відносяться до них
7.Дата видачі завдання_________________________________________
Завдання прийняв на виконання ____________________
Найменування етапів дипломного проекту (роботи)
Обґрунтування схеми обробітку кормів
Студент-дипломник:___________________
Керівник проекту:_____________________
1. Призначення технологічної лінії та характеристика умов в яких вона працює
1.1 Опис технологічного процесу силосу
1.2 Вплив вологості кукурудзи та довжини різки на якість силосу
1.3 Опис існуючих технічних засобів реалізації операції навантаження силосу
1.4 Переваги блочного вилучення силосу перед вивантаженням грейфером
2. Розробка засобу для навантажування силосу
2.2 Будова та робота складових частин навантажувача
2.4 Технічне обслуговування навантажувача
2.6 Розрахунок процесу різання силосу розроблювальним пристроєм та вибір гідроциліндрів
3. Техніка безпеки при експлуатації та обслуговуванні машини
3.1 Загальні питання техніки безпеки
3.2 Розрахунок блискавкозахисту силосної траншеї
4. Економічна ефективність проекту навантажувача силосу
4.3 Визначення експлуатаційних затрат
4.4 Визначення капітальних вкладень
У галузі сільського господарства головним завданням являється збільшення виробництва усіх видів сільськогосподарської продукції для забезпечення достатку продуктів харчування для населення і сировини для промисловості.
Для забезпечення стабільних показників виробництва сільськогосподарської продукції потрібно постійно вести роботу по підвищенню культури землеробства, інтенсифікації виробництва, заготівлі якісних кормів та ефективному їх використанню.
У збільшенні виробництва продуктів рослинництва головним повинно бути поліпшення структури посівних площ, підвищення врожайності культур та якості отримуваної сільськогосподарської продукції.
Одним із основних засобів виробництва в сільському господарстві є земля. Раціональне її використання і поліпшення родючості дасть можливість одержати в достатній кількості високоякісну продукцію сільськогосподарського виробництва.
Виробництво тваринницької продукції в господарствах базується на кормах власного виробництва. Для повноцінної годівлі тварин тут вирощують зернофуражні культури, коренебульбоплоди, зелені корми та заготовляють в необхідній кількості сіно, сінаж та силос. Крім того в раціонах тварин використовують відходи від переробки цукрових буряків (жом, меляса) та білково-вітамінні і мінеральні добавки.
Основним соковитим кормом в зимово-стійловий період в господарствах по виробництву продукції тваринництва є кукурудзяний силос, покращенню використання якого і присвячена дана робота.
1 . Призначення технологічної лінії та характеристика умов в яких вона працює
1.1 Опис технологічного процесу заготівлі силосу
В зимових раціонах великої рогатої худоби переважає силос з кукурудзи, тому від його поживності та якості залежить успіх у виробництві молока і яловичини.
Процес силосування складається з наступних операцій:
скошування, подрібнення та вантаження в транспортний засіб;
завантаження в сховища, розрівнювання і ущільнення;
Скошують кукурудзу з одночасним подрібненням та
вантаженням в транспортні засоби силосозбиральними КСС-2,6, КС-1,8 «Вихрь» та кормозбиральними комбайнами КСК-100, КПКУ-75, КПИ-2,4, КСК-Ф-250 «Полесье», Е-281.
Згідно вимогам до технології силосування злакових культур, вологість їх не повинна перевищувати 75%. Для щільної укладки силосної маси, і як наслідок кращої ізоляції корму від повітря, що в свою чергу знижує його втрати при зберіганні і створює зручності при виймані готового силосу і його механізованій роздачі, проводиться подрібнення рослин. Про те ступінь подрібнення сировини залежить від її вологості (таблиця 1.1).
Таблиця 1.1 - Ступінь подрібнення кукурудзи при силосуванні
Довжина різки силосної маси регулюються зміною щвидкості подачі рослин до різального барабану та встановленням різної кількості ножів на ньому. Швидкість подачі рослинної маси на комбайнах КСК-100 і КПКУ-75 регулюється зміною зірочок на валах редуктора привода живильника.
Зміну швидкості подачі рослин в подрібнюючий аппарат комбайна Е-281 регулюють трьохступінчатою коробкою з кабіни комбайнера, а на комбайні КПИ-2,4 - двохступінчатою коробкою.
Регулювання довжини різки кукурудзи на комбайні КСС-2,6 здійснюється шляхом зміни привідних зірочок подаючого транспортера.
Довжина часток порізаного стебла кукурудзи буде рівна розрахунковій довжині різки тільки в тому випадку, якщо стебло буде рухатись в подрібнюючий аппарат перпендикулярно протиріжучій пластині. В реальних умовах значна частина рослин поступає під кутом до лінії різання, особливо в комбайна КСС-2,6, і тому довжина відрізаних часток відрізняється від розрахункової. Відхилення розрахункової довжини різки від дійсної буде тим менше, чим меншим буде зазор між протиріжучим брусом і лезами ножів по всій довжині бруса, та чим краще будуть загострені ножі. У комбайнів КСК-100, КПКУ-75 цей зазор не повинен перевищувати 0,8-1,5 мм, у Е-281, КПИ-2,4 - 0,4-0,6 мм, у КСС-2,6 - 2-4,5 мм. Заточку ножів барабана при збиранні кукурудзи в фазу молочно-воскової та воскової стиглості зерна потрібно проводити щозміни, а в раньші фази - раз в 2-3 дні. Ретельне регулювання та заточка ріжучого апарату комбайнів також підвищує надійність його роботи ї знижує навантаження на двигун та витрату паливно-мастильних матеріалів.При транспортуванні подрібненої маси від силосозбиральних комбайнів використовують тракторні і автомобільні транспортні засоби. На невеликі відстані (до 5 км) доцільно використовувати трактори з причіпами, а на більших відстанях - автомобілі. Проте при виборі транспорту вирішальну роль грає його наявність в господарстві.
Транспортні засоби повинні бути пристосовані до перевезення подрібненої маси і зручні до завантаження. Їх необзідно обладнувати надставними бортами для збільшення об'єму. Якщо для цього використовується сітка, то розмір її очок не повинен перевищувати 25-30 мм. Для перевезення подрібненої маси крім транспорту загального призначення використовуються спеціальні тракторні причепи: ПСЕ-12,5, ПСЕ-20, ПСТ-Ф-60. Вони агрегатуються з тракторами типу МТЗ і Т-150К.
Останнім часом промисловістю випускаються пристрої ПИМ-Ф-20 і ПИМ-40 відповідно до гноєрозкидачів РОУ-6 і ПРТ-10. Маса з цих пристроїв розвантажується ланцюгово-пластинчатим транспортером.
Подрібнену зелену масу кукурудзи закладають в наземні або заглиблені траншеї. Силососховища не пізніше ніж за два тижня до закладення силосу повинні бути звільнені від решток корму та землі, відремонтовані і продизенфіковані п'ятипроцентним розчином вапна. Крім того готують під'їзні майданчики з твердим покриттям для розвантажування маси. На дно траншеї перед заповненням кладуть шар соломи товщиною 40-50 см.
Технологічний процес завантаження силосної маси сховища повинен відповідати вимогам ОСТ 46 170-84 (таблиця 1.2)
Таблиця 1.2 - Основні технологічні вимоги при закладанні силосної маси в сховище
Товщина щоденно закладеного шару в ущільненому стані, см
при висоті стін траншеї 3,5 м і більше
Заїзд транспортних засобів на масу при заповнені сховищ не допускається, тому що в силос при цьому потрапляє земля, яка негативно впливає на мікробіологічні процеси і знижує якість корму.
Подрібнену масу необхідно розвантажувати на площадці з твердим покриттям в торці траншеї і транспортувати в сховище бульдозерами.
Заповнюють траншею пошарово згідно з вимогами ОСТ 46 170-84 або частинами (секційно) по довжині до повного вивершення.
Другий спосіб завантаження сховищ кращий, так як при цьому можна починати вкриття силосу уже після заповнення третини траншеї.
Основна технологічна операція при заготівлі силосу - ущільнення маси. Критерієм оцінки якості ущільнення служить температура маси. Як тільки вона піднімається вище 37 ?С трамбування необхідно інтенсифікувати. Для трамбування використовують важкі гусеничні трактори типу Т-100, Т-130, Т-150, ДТ-75. Трамбують масу на протязі всьго робочого дня. Інтенсивність ущільнення залежить від вологості сировини, довжини різки, темпу заповнення маси і рівномірності розподілення її по траншеї.
Силосну масу вологістю нижче 75% необхідно щоденно додатково трамбувати протягом 3-4 год після закінчення завезення, а вище 75% - лише в процесі закладання і розрівнювання.
Кількість тракторів для трамбування, залежить від продуктивності кормозаготівельної техніки та розмірів траншеї.
Вивершують траншею так, щоб поверхня її була сферичною.
Після заповнення сховища силосну масу продовжують трамбувати ще на протязі доби і лише потім вкривають. Недостатнє вкриття силосу призводить до загнивання верхнього (до 20 см) шару. Найкраще герметизує силос і захищає його від атмосферних опадів полімерна плівка.
Плівку перед вкриванням склеюють в суцільні полотнища, які повинні бути на 1,5-2 м більшими від довжини і ширини поверхні силосної маси.
При завершені траншеї верхню частину стінок вистилають плівкою так, щоб її краї звисали над верхом стін на 0,8-1 м. Траншею заповнюють до тих пір, поки рівень маси по центру не буде перевищувати рівень стін на 1-1,2 м. Після вкривання силосної маси краї бокової і верхньої плівок закручують і притискають вантажем. Для притискання плівки до маси поверх неї насипають невеликий шар вапна або дефекату, чи цеоліту (4-5 см). Можна також притиснути і старими скатами, тюками соломи тощо.
В окремі роки кукурудза не визріває до воскової стиглості зерна, або виникає необхідність силосувати кукурудзу з після укісних посівів, коли вологість силосної маси перевищує 70%. За таких умов слід додавати сухі компоненти (січку соломи, стебел зернової кукурудзи тощо) в такій кількості, щоб одержати силосну масу з вмістом води в межах 65-70%.
Рівномірне змішування соломи з подрібненою зеленою масою кукурудзи можна досягнути при слідуючій укладці. На вирівняний бульдозером шар кукурудзи товщиною 25-30 см завантажити слом'яну січку і розрівняти її шаром 10-15 см. потім поверх соломи необхідно проводити трамбування маси гусеничними тракторами. Під дією гусениць проходить перемішування шарів. При завершенні заповненні траншеї в верхній шар зеленої маси (30-40 см) вносити солому не слід.
1.2 Вплив вологості кукурудзи та довжини різки на якість силосу
Оптимальні строки збирання кукурудзи на силос визначаються не тільки необхідністю одержання максимального врожаю, але й технологічними властивостями сировини, які змінюються по мірі дозрівання рослин та зберігання і використання готового корму.
Кукурудза добре силосується у всіх фазах росту і розвитку її рослин. Це забезпечується високим вмістом цукру (від 2,99 до 4,40 % в залежності від фази розвитку і росту) та малої буферної ємності. Проте, в ранніх фазах вона містить надлишкову кількість цукру, що приводить до перекислення силосу, який погано поїдається тваринами (Даниленко Й.А. та ін., 1963!; Євсеєв Н.К., 1979; Богданов Г.О. та ін., 1984).
В процесі дозрівання рослин до воскової стиглості концентрація цукру знижується до 7-8 % в сухій речовині, якого достатньо для утворення кислот, щоб підкислити масу до рН 4,2-4,3.
В ці фази росту і розвитку кукурудза ще має невисоку вологість (65-70%), що є оптимальним для одержання силосу хорошої якості (Даниленко І.А. та ін., 1959; Бондарєв В.А., 1976, 1979; Євсєєв Н.К., 1979; Тащілін В.А. та ін. 1982; Богданов Г.О. та ін., 1984; Prez J.etal, 1979; Rohweder D.etal, 1980). Такий силос має приємний фруктовий запах та помірно кислий смак, тоді як у силосу із кукурудзи молочної стиглості запах різко кислий та гірший кислотний склад (таблиці 1.3)
Таблиця 1.3 - Вміст кислот в силосі кукурудзи, заготовленому в різні фази стиглості зерна (Богданов Г.О. та ін., 1984)
Рядом дослідників відмічено прямий зв'зок між вмістом кислот в силосі і сухої речовини в масі (Andrieu J.etal., 1974; Honig Y. Etal, 1987). Проте, на думку авторів, відносно мала зміна рН кукурудзяного силосу із збільшенням вмісту сухої речовини відбувається тому, що вміст в масі водорозчинних вуглеводів і їх буферна здасність істотно не залежить від фази збирання і завжди проходить з перевагою молочної кислоти.
На думку В.О. Бондарєва та ін. (1988), збільшення вмісту крохмалю та зниження кількості цукру в силосі по фазах вегетації змінює процес бродіння, так як крохмаль не зброджується, а зброджується тільки цукор. Так, при силосуванні кукурудзи молочної стиглості виділення газу складає 22-23 л на 1 кг сухої речовини, а воскової - 12-14 л. Підвищення кормової цінності силосу в більш пізніх фазах обумовлено тим, що енергія крохмалю повніше використовується жуйними тваринами, ніж енергія цукру.
За узагальнюючими даними поживність кілограму сухої речовини силосу в фазі воскової стиглості складає 0,93-0,98 кормової одиниці, в фазі молочно-воскової - 0,88-0,94, а в молочну і більш ранні фази - 0,80-0,91 кормової одиниці.
Вченими Італії встановлена пряма залежність між втратами сухої речовини в процесі силосування та збкрігання силосу і вмістоа її в зеленій масі кукурудзи, яка має слідуючий вираз (Бантинг Е.С, 1983):
де У - втрати сухої речовини під час зберігання, %;
Х - вміст сухої речовини при збиранні, %.
Німецькими дослідниками при вивченні силосної маси вологістю від 85 до 65% встановлено, що втрати енергії з соком знижуєтьсся на 0,5% в розрахунку на кожний процент сухої речовини, яка перевищує 15%. Втрати ж енергії в процесі бродіння силосу при підвищенні смісту в ньому сухої речовини з 15 до 35% знижуються з 15 до 10%, а загальні втрати знижуються на 12-15% (Schmidt C.etal.,1988).
Неоднакова продуктивна дія силосу, заготовленого в різні фази стиглості обумовлена різним засвоєнням тваринами поживних речовин корму. Вивчення поживної цінності силосу із кукурудзи, зібраної в молочно-восковій, восковій та технічній фазах стиглості зерна при вологості качанів відповідно 51-74 %, 41-57 % і 30-35 %, показало, що найбільш висока продуктивність була у корів, які одержували силос із кукурудзи воскової стиглості зерна (Бабич А.О. та ін., 1989). Найнижчою вона була при пізніх строках збирання.
Доцільність збирання кукурудзи на силос в фазі воскової стиглостізерна підтверджується одержанням максимальної кількості сухої речовини з гектара при оптимальній вологості силосної маси, високою якістю силосу, мінімальними втратами поживних речовин і високою продуктивною дією готового корму.
Кукурудза в фазі воскової стиглості має свої особливості, поскільки біля 15% зерна знаходиться вже в технічній стиглості, а нижня частина стебел сильно грубіє. При подрібненні таких рослин на відрізки довжиною 20-30 мм значна частина зерна не подрібнюється і тому погано переправляється великою рогатою худобою, а огрубівші частини стебел втрачаються у вигляді нез'їдених залишків. Тому одним із найбільш важливих завдань в дослідженнях по технології заготівлі силосу із кукурудзи воскової стиглості є визначення оптимального ступення подрібнення рослин.
Перші рекомендації по подрібненню силосної кукурудзи в фазі воскової стиглості зерна з'явились на початку 60-х років. В них рекомендувалось подрібнювати таку масу на частинки 15-20 мм для забезпечення хорошого її ущільнення при трамбуванні, швидкого витіснення повітря при укладці в сховища і обмеження проникнення в силос кисню при його зберіганні і вийманні. Ці рекомендації були підготовлені на основі досліджень Й.А. Даниленка та ін. (1957), С.Я. Зафрена (1963), А.І. Тютюнникова (1963), але експериментальних даних на той час про вплив довжини різки на якість та продуктивну дію силосу було дуже мало.
Дослідженнями Й.А. Даниленка та ін (1957) встановлено, що по кислотному складу силос із цілої кукурудзи значно гірший, ніж з подрібненої.
В інших дослідах Й.А. Даниленка та ін (1963) вивчали якість силосу з маси, зібраної комбайном КС-2,6А і цієї ж маси подрібненої перед закладанням. В першому випадку маса мала 46,4% частин довжиною до 50 мм і 53,6% більше 50 мм. В доподрібненній масі містилось 69,9% частин до 30 мм і 30,1% - більше 30 мм. Силос обох варіантів були хорошої якості, проте поїдання контрольного силосу лактуючими коровами склало 89,9%, а доподрібненого - 98,6%. Відмічено, що в деяких випадках відхід грубоподрібненого силосу склав більше 15%. Дослідниками зроблено висновок, що силосозбиральні комбайни КС-2,6 і КС-2,6А були непридатні для заготівлі силосу із кукурудзи в фазі воскової стиглості зерна.
Необхідність більш дрібного подрібнення кукурудзи в фазі воскової стиглості зерна на той час, в основному, обумовлювалась зниженням відходів силосу в вигляді об'їдків. Перші дослідження по використанню зерна силосу великою рогатою худобою були проведені в США, де, починаючи з кінця 60-х років, застосовували при збиранні кукурудзи комбайни, обладнанні рекатерами (Miller C. etal., 1969).
В дослідах на коровах вивчали вплив кукурудзяного силосу вологістю 65-69% на їх продуктивність. Маса подрібнювалась на частини 13 мм, а також доподрібнювалась для додаткового руйнування зерна. Було відмічено, що відхід зерна при згодуванні першого силосу склав 480 г на добу по сухій речовині проти 90 г при згодуванні другого силосу. Проте, суттєвої різниці в продуктивності корів, які одержували різні варіанти силосів, не було встановлено. В іншому досліді при згодуванні силосу із різноподррібненої кукурудзи вологістю 55-58% різниця в продуктивності корів була значною. В розрахунку на молоко 4% жирності удій корів, які одержували доподрібнений силос склав 28 кг на добу проти 26,3 кг у корів, які одержували силос одностадійного подрібнення.
При вивченні якості силосу із кукурудзи воскової стиглості і його продуктивної дії на лактуючих коровах використовували три варіанти корму подрібненого в першому випадку комбайном КСС-2,6, другому КСК-100 з рекатером, в третьому - ПКК-Ф-90 (Полісся-3000). Подрібнення зерна в силосі першого варіанту склало 73%, другого - 95%, третього - 98%. Продуктивність корів у перерахунку на молоко 4% жирності і його жирність відповідно по групах склали - 21,0 кг, 20,0 кг, 19,5 кг і 4,2%, 4,0%, 4,0%.
Втрати зерна з калом найбільш високі (12,6 %) були у тварин, які одержували силос подрібнений комбайном КСС-2,6. У другій і третій групах цей показник був значно нижчим (2,46% і 1,78%) (Черкасов А.М. та ін., 1990).
Із зменшенням довжини різки підвищується щільність укладки маси в сховищі, як наслідок - знижується пористість матеріалу, що перешкоджає доступу повітря в корм. А відсутність повітря в масі створює сприятливі умови для силосування кукурудзи. Тому втрати поживних речовин при силосуванні маси, подрібненої на частинки до 10 мм не перевищували 10%. Це відмічено в роботах В.А. Бондарєва (1976, 1982), Г. Мініша, Л. Фокса (1986), N. Uppenkamp (1988).
Довжина різки силосної маси також впливає на процес вторинної ферментації при використанні силосу. За даними M. Woolford (1978) за 15 днів зберігання силосу на відкритому повітрі втрати поживних речовин від вторинної ферментації складають 32%. Силос із мілкоподрібненої маси більш стійкий до окислення, ніж з крупноподрібненої (Г. Мініш, Д. Фокс, 1986). Це обумовлено тим, що висока щільність мілкої маси перешкоджає проникненню кисню в масу. Швидкість проникнення повітря в силос при зміні довжини різки від 6,25 до 3,6 мм і щільності маси від 600 до 900 кг/м в більшій мірі залежить від щільності укладки маси, ніж від ступення подрібнення. Так, при довжині різки 10 мм і підвищенні щільності маси, у вказаних межах швидкість проникання кисню в силос до концентрації 5% на глибину 1 м складає з 4 до 26 діб.
1.3 Опис існуючих технічних засобів реалізації операції навантаження силосу
Навантажувач-екскаватор ПЭ-0,8Б - це гідравлічна машина, яку навішують на трактори ЮМЗ-6Л, ЮМЗ-6М. Він призначений для навантаження мінеральних і органічних добрив, сипучих і малосипучих матеріалів, силосу і сінажу, штучних і упакованих в тару вантажів, а також для проведення екскаваторних робіт в грунтах І і ІІ категрій (рідка глина, суглинок, супісок, грунт рослинного шару, чорнозем, шлак, щебінь та ін.) в немерзлому стані і бульдозерних робіт в межах тягового зусилля трактора.
Робоче обладнання машини: грейфер, кігті, лопата, гак та бульдозер. Стріла навантажувача шарнірно за допомогою пальця з'єднана з верхньою частиною поворотної колони. Колона служить для повороту стріли машини. Стріла переміщає робочий орган в межах робочої зони. Виліт стріли змінюють гідроциліндром.
Грейфер має дві щелепи, які з'єднані між собою втулками. Щелепи оснащенні ножами з зубами для захвату матеріалу. Розкриває і закриває щелепи спеціальний механізм, який приводиться в дію гідроциліндром. Місткість ковша грейфера 0,44 м?. Ширина захвату 1,3 м. Висота навантаження 3,6 м. Глибина опускання ковша грейфера 2,2 м.
Стрілу піднімають і опускають за допомогою гідроциліндра. В горизонтальній площині її повертають на кут 270° окремим гідроциліндром.
Для навантаження силосу, сіна, соломи, органічних добрив та інших аналогічних вантажів замість ковша кріплять грейфер з кігтями. Кігті складаються з двох зварних рам, до кожної з яких приварено по п'ять зубів. Кігті навішують на механізм грейфера, яким вони розкриваються і закриваються.
Для виривання траншей і ям на підставці стріли кріплять ковш. Глибина викопування 2…2,2 м, ширина 0,7 м.
До підставки стріли для навантаження і розвантаження затарених штучних вантажів кріплять гак. Висота підйому гака 5 м. Вантажопідйомність 800 кг.
Відвал бульдозера має захват 2 м. Відвалом керують за допомогою гідравлічного циліндра.
Для приведення в дію гідро циліндрів на тракторі встановлений шестеренчастий насос, масляний бак, гідро розподільники та інша апаратура.
Продуктивність при навантаженні сипучих матеріалів до 100 т/год, при вириванні траншей - 30 м?/год. Маса навантажувача 2400 кг.
Навантажувач силосу і сінажу ПСС-5,5 використовують для вилучення силосу і сінажу (подрібнених до частинок розміром 30-40 мм) із наземних траншей і навантаження в кормороздавачі або транспортні засоби. Основні частини навантажувача: рама з системою навішування, ланцюгово-планчастий відокремлював, приймальний бункер зі шнеком, завантажувальний транспортер, стріла, привід, гідросистема і система керування.
Гідросистема навантажувача складається із масляного бака, шестеренчастого насосу, гідро розподільника, гідро збільшувача зчіпної маси з гідроакумулятора, регулятора швидкості стріли, гідро циліндрів її підйому, гідро циліндрів керування положенням відокремлювача, гідро циліндра підйому бункера ї маслопроводів. Ісі гідро циліндри двосторонньої дії. Масло насосом подається до три золотникового розподільника, за допомогою якого керують потоком робочої рідини, що розприділяється по гідро циліндрам.
Силос або сінаж, який відірваний відокремлювачем від основної маси, подається в бункер, звідки переміщається шнеком, зкидається у завантажувальний транспортер і далі - в кормороздавач. Гідравлічний чотирьох ланковий механізм і гідро циліндри постійно автоматично утримують робочу поверхню відокремлювача у горизонтальному положенні по всій траєкторії переміщення стріли.
Навантажувач навішують на трактор МТЗ-50/52 або МТЗ-80/82.
Фуражир начіпний ФН-1,4 призначений для вилучення, подрібнення і навантаження у транспортні засоби соломи і сіна із скирт, а також сінажу і силосу із наземних буртів. Агрегатується з тракторами типу МТЗ. Основні частини фуражира: рама, вентилятор, трубопровід з патрубком, подрібнюючий фрезерний барабан, механізм приводу барабана і засоби його підйому.
Рама являє собою зварну конструкцію з чотирма кронштейнами. Двома кронштейнами вона кріпиться до картеру заднього моста, двома іншими - до верхніх кронштейнів навіски трактора. На рамі змонтовані вентилятор типу ексгаустера з чотирьох лопатним крилачом. Вентилятор оснащений поворотним дефлектором з регулюючим козирком. З всмоктувальним вікном ексгаустера шарнірно з'єднаний кофузор з коліном. На передній (по ходу трактора) частині конфузора змонтований подрібнюючий барабан, який складається з тринадцяти дисків, що закріплені на трубі, з приклепаними до них сегментними ножами. Барабан і вентилятор приводяться від ВОМ трактора. Обертальний момент від ВОМ до барабану передається через редуктор, ланцюгову та клинопасову передачі. Підйом конфузора з барабаном здійснюється гідравлічним циліндром, що управляється від гідросистеми трактора.
Маса, відрізана від стогу соломи або бурта силосу, засипається вентилятором у трубопровід і за допомогою дефлектора подається в транспортний засіб.
Навантажувач стебельних кормів ПСК-5 призначений для відділення силосної або сінажної маси від бурта або соломи від скирти, до подрібнення і навантаження кормів іу транспортні засоби. Агрегатується з тракторами типу МТЗ. Основні частини: рама, стріла з фрезерними барабанами, вивантажувальна труба, приймальний ківш зі шнеком і вентилятором, механізми передач і гідропривід. Для підгрібання залишків корму після навантаження і для рівномірного розподілення навантажень по опорам зпереду на трактор навішують бульдозер БН-1В.
Рама зварна, на ній змонтовані усі робочі органи і механізми навантажувача. В нижній частині рами розміщені приймальний ківш зі шнеком і вентилятором, а також розподільний редуктор. До верхньої частини рами за допомогою кронштейнів шарнірно прикріплена стріла, на якій встановлені фрез барабани, їх привід та щиток для направлення зрізаної маси в приймальний ківш.
Основний робочий орган навантажувача - фрез барабани. Вони відбирають масу від бурта або скирти і направляють її в приймальний ківш. Фрезбарабан являє собою циліндр діаметром 240 мм, закріплений на шліцевому кінці вала конічного редуктора. Крутний момент від ВОМ трактора передається на розподільний редуктор, на одному із валів якого знаходиться вентилятор, а від другого вала в крутний момент за допомогою ланцюгових передач передається на вал шнека і через контр привід з запобіжною муфтою - на конічний редуктор. На одному із його валів змонтовані фрез барабани, а на другому - фреза, що зрізає залишену між барабанами частину бурта або скирти.
До поверхні циліндра по гвинтовій лінії приварені спеціальні кронштейни, до яких за допомогою болтів і гайок кріпляться Г-подібні ножі. Розміщення ножів по гвинтовій лінії забезпечує рівномірне підрізання корму і плавну роботу фрез барабану. Щоб поверхня бурта була рівною, на торцях фрез барабанів встановлені два підрізних ножі.
Вивантажувальна труба являє собою зварну коритоподібну конструкцію, до верхньої частини якої шарнірно кріпиться дефлектор, який забезпечує поворот на кут до 300°.
В приймальній камері навантажувача встановлений шнек, який являє собою вал з лівими і правими зубчастими витками. Він направляє зрізану масу до вентилятора, диск якого закріплений на шліцевому хвостовику нижнього валу розподільного редуктора. До диска приварено шість ввігнутих лопаток. Робоче колесо вентилятора обертається в середині кожуха, який змонтований на рамі навантажувача. На верхній частині кожуха є конусний раструб з з'єднувальним шарніром для кріплення вивантажувальної труби з дефлектором. Для запобігання пошкодження вентилятора при перевантаженнях на протилежному кінці привідного валу розподільного редуктора встановлена запобігальна муфта.
Підйом і опускання стріли з фрез барабанами, бульдозера, а також поворот вивантажувальної труби здійснюється за допомогою гідросистеми трактора. Стріла піднімається гідро циліндром, а опускається під дією власної ваги. Швидкість ї опускання можна регулювати дроселем-регулятором гідросистеми.
1.4 Переваги блочного вилучення силосу перед вивантаженням грейфером
При силосуванні культур виділяють чотири аеробні фази:
фаза вторинного аеробного розкладу.
Втрати поживних речовин у перші три фази при заготівлі силосу залежать від стану рослини та вибраної технології приготування корму і можуть коливатись від 12 до 34%.
Четверта фаза втрат виникає в результаті проникнення повітря в силос при його використанні, тобто при відкритті сховища і годівлі тварин. За даними Н. Honig, 1975, втрати сухої речовини в результаті вторинного “бродіння” можуть сягати 30 %. Причому, чим кращий силос, тим ці втрати більші. Для запобігання інтенсивному вторинному розкладу корму його з траншеї потрібно вивантажувати без переміщення шарів і розрихлення. Крім того силос повинен як найменше часу піддаватись дії зовнішніх факторів.
Дуже часто про це забувають, і вивантажують силос і сінаж так само як сіно. Тобто маса розрихлюється грейферними навантажувачами і залишається на відкритому повітрі на декілька годин, а то й на добу. Це негативно впливає на якість силосу, особливо в теплу погоду, тому, що зменшується вміст молочної кислоти та збіьшується кількість оцтової і масляної кислот. Цей процес проходить з виділенням великої кількості вуглекислого газу, зростанням кількості аміаку в 2,5-3 рази і зменшенням в кормі вмісту каротину на 40-60 %.
Для того щоб якість корму не погіршувалась, порцію його, потрібну на одну видачу, необхідно вирізати з загальної маси пошарово - рівними блоками. Відрізану
Проект механізації поточної технологічної лінії навантаження силосу дипломная работа. Сельское, лесное хозяйство и землепользование.
Курсовая работа по теме Аудит в системе маркетинга на примере рекламного агентства 'Арт-Эль'
Курсовая работа по теме Модель жизненного цикла организации Л. Грейнера
Реферат по теме Риторично-образні особливості проповідей Кирила Турoвського
Курсовые Работы На Заказ Ярославль
Пособие по теме Трудовое право Украины в схемах
Отчет По Практике Русский Язык
Контрольная работа по теме Основные команды операционной системы MS-DOS и работа с ними
Реферат: Біблія як одна з найвизначніших пам'яток світової релігійної думки
Сочинение Я Люблю Свой Родной Язык
Эссе Правосознание И Правовая Культура
Реферат На Тему Земельный Налог
Обложка Для Эссе Образец
Оформление Ссылок По Госту Реферат
Технологическая Практика Финансы И Кредит Отчет
Тетради Для Контрольных Работ Онлайн
Курсовая работа: Правосознание и его роль в правовом регулировании. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат На Тему Виды Словарей
Курсовая Работа На Тему Основные Фонды Автотранспортного Предприятия И Повышение Эффективности Их Использования
Реферат по теме Типовые задачи администрирования сети Windows 2000
Эссе В Магистратуру Юриспруденция Пример
Финансовые вложения - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Правовые проблемы института альтернативной гражданской службы - Государство и право курсовая работа
Практика применения гражданско-правовых норм при заключении, изменении и прекращении договора розничной купли-продажи в Российской Федерации - Государство и право курсовая работа