Проблемно-тематичні лінії видання "України молодої" - Журналистика, издательское дело и СМИ дипломная работа

Проблемно-тематичні лінії видання "України молодої" - Журналистика, издательское дело и СМИ дипломная работа




































Главная

Журналистика, издательское дело и СМИ
Проблемно-тематичні лінії видання "України молодої"

Дослідження видання "Україна молода", аналіз проблемно-тематичних ліній: інформаційна політика, програмність діяльності, жанрологія та рубрикація. Внесок провідних творців часопису у позиціонування газети, їх роль в історії української журналістики.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.


Міністерство освіти і науки України
Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
Напрям підготовки 0302 Журналістика
Спеціальність 6.030201 «Журналістика»
Освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»
ПРОБЛЕМНО-ТЕМАТИЧНІ ЛІНІЇ ВИДАННЯ «УКРАЇНА МОЛОДА»
Науковий керівник канд. філол. наук,
РОЗДІЛ 1. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА «УКРАЇНИ МОЛОДОЇ»
1.1 «Україна молода» як україномовне молодіжне видання
1.2 Програмність діяльності «України молодої»
РОЗДІЛ 2. ПРОБЛЕМНО-ТЕМАТИЧНА ПАЛІТРА ГАЗЕТИ «УКРАЇНА МОЛОДА»
2.1 Жанрологія та рубрикація видання
2.2 Спектр проблематики «України молодої»
РОЗДІЛ 3. АУДИТОРНА ОРІЄНТАЦІЯ ГАЗЕТИ
РОЗДІЛ 4. ВЛАСНИЙ ЖУРНАЛІСТСЬКИЙ ДОРОБОК
Органічну складову національного інформаційного потенціалу становить надбання української молодіжної преси, до якої відноситься газета «Україна молода».
Актуальність теми кваліфікаційної роботи зумовлена відсутністю у журналістикознавстві комплексного та цілісного дослідження проблемно-тематичних ліній обраного нами видання.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період огляду та аналізу газети з 2008 по 2011 роки.
Окрім дослідження інформації, інформаційної політики і контексту видання, ми також провели соціологічне опитування, щоб з'ясувати чи газета «Україна молода» користується попитом в університеті ОНУ ім. І.І. Мечникова.
Задля огляду молодіжної української газети, ми обрали проблемно-тематичний та жанрово-стилістичний аспекти її діяльності, що дали можливість глибоко та всебічно розглянути аналізоване нами видання.
Спрямованість і зміст видання визначили одне з завдань роботи - подати проблемно-тематичні лінії друкованого органу. У праці простежимо жанрово-стильову типологію журналістських матеріалів, опублікованих в «Україні молодій», з'ясуємо вплив газети на розвиток української журналістики визнаючи його роль у житті молодої верстви населення.
Для виконання поставлених завдань ми користувались науково-популярною та довідковою літературою: Чумикова В.І., Гуревич С.М., Грабельникова А.А., Здоровеги В.Й., Іванова В.Ф., Корконосенко С.Г. , Іванової О.А., Михайлина І.А., Прохорова Е.П. та інших видатних діячів.
Практичне значення роботи полягає в тому, що її результати можуть бути використані у процесі вивчення української періодики в науці журналістикознавсті.
Структура й обсяг кваліфікаційної роботи. Вона складається зі змісту, вступу, чотирьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг кваліфікаційної роботи складає 43 сторінки.
РОЗДІЛ 1. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА ВИДАННЯ «УКРАЇНА МОЛОДА»
Визначальною характеристикою будь-якого ЗМІ є його інформаційна політика. Під інформаційною політикою видання Є. Прохоров пропонує розглядати «ідейно-творчу концепцію», «спрямування» кожного конкретного ЗМІ (в нашому випадку газети «України молодої») в якій визначається соціальна позиція і втілюється в сукупності прийнятих форм реалізації програми», оскільки «сам добір фактів містить визнання їх значущості для програми реалізації напрямку і визначеною нею інформаційної політики.
У роботі «Введение в теорию журналистики» Є. Прохорова також зазначається, що інформаційна політика втілюється в рубрикації видання, аудиторній його орієнтації, жанрології, способах взаємодії з іншими ЗМІ, мають значення також способи реалізації інформаційної політики (ЗМІ може збалансовано подавати факти і погляди на них, робити акцент на факти або перш за все подавати коментарі).
Однак визначення редакцією напрямку роботи та формування «обличчя видання», тобто системи його зовнішніх ознак, змісту та форм вираження позиції пов'язується перш за все таким аспектом інформаційної політики як «ідейно-творча концепція провідних проблемно-тематичних ліній, характер розробки яких визначається соціальною позицією «України молодої» і втілюється в сукупності прийнятих форм реалізації програми, напрямку [25;199].
1.1 «Україна молода» як україномовне молодіжне видання
«Україна молода» - щоденна (окрім неділі та понеділка) інформаційно-політична газета, яка вміщує репортажі, інформаційні повідомлення, аналітичні статті політичного й економічного характеру, морально-етичні та історичні нариси, огляди (мистецькі, спортивні), зрідка матеріали «жовтої преси» (рубрика «Калейдоскоп» - із життя «публічних» людей). Нариси, побутово-господарські добірки, офіційні повідомлення.
Крім інформаційних текстів, є також аналітичні статті політичного, економічного спрямування, якісні розважальні дайджести. Газета вперше побачила світ 4 липня 1991 рок. Спочатку з'явилася як молодіжне видання ЦК Компартії України однак уже в серпні 1991 р. стала незалежною, підтримавши незалежність України. Матеріали публікуються виключно українською мовою, її наклад - понад 105 тисяч примірників. Редакція газети розташована у столиці України, в Києві [2;8].
Цільова аудиторія газети - переважно інтелігенція та молодь. Головний редактор газети - Михайло Іванович Дорошенко.
Питомою особливістю для газети вважаємо:
- специфічний виклад матеріалів, розрахованих на освічену і до міри вимогливу читацьку аудиторію;
- використання різноманітних стильових прийомів;
- наявність гострих критичних матеріалів;
Ідейна незаангажованість привертає до неї увагу тих читачів, які зацікавлені в об'єктивному висвітленні широкого спектру подій без нав'язливих коментарів та ідеологічного забарвлення. Назва однозначно вказує на орієнтацію на молодь, проте брак розважальних матеріалів не дає їй завоювати масову молодіжну аудиторію; молодша частина читачів газети - переважно студенти вищих навчальних закладів. Доросла частина доволі різноманітна, це як інтелігенція, так і представники «середнього класу». Часопис за рейтингом посідає друге місце серед наймасовіших передплатних видань України.
У професії журналіста успіх залежить передусім від міри таланту, аби успішно працювати в обраному виданні. В аналізованому часописі багато талановитих творців слова, які з кожним роком самовдосконалюються, збагачуються життєвим досвідом та професіоналізмом. У різний час в «Україні молодій» працювали такі журналісти: Вахтанг Кіпіані, Роман Скрипін, Олег Єльцов, Ірина і Володимир Чемерис, Алла Єрьоменко, Юрій Куликов, Мар'яна Олійник, Лариса Остролуцька, Мар'яна П'єцух, Дмитро Мосієнко, Борис Нартовський, Віктор Іванченко, Наталія Лебідь, Іван Дідушок, Алла Федорина, та інші
Зараз обличчя газети формують журналісти: Андрій Фоменко, Любов Багацька, Дмитро Лиховій, Любов Янюк, Ліна Тесленко (Кушнір), Олена Зварич (Ліснича), Валентина Клименко (Фідер), Леся Шовкун, Володимир Семків, Ярослав Тракало, Іван Леонов, Юрій Патиківський, Марина Ткачук, Ярослава Музиченко, Світлана Мичко, Гаврило Степаняк, Петро Троць, Андрій Свиридовський, та інші.
Провідні творці часопису інформують населення, примножують в світі добро, борються за справедливість, впливають на формування суспільної свідомості, громадської думки, спілкуються з видатними постатями, про яких пишуть в газеті. Багато журналістів з аналізованого нами видання опиняються в гущині подій, осягають глибинний зміст явищ, причини і наслідки, витлумачують їх для загалу.
Кожен з перерахованих нами журналістів несе моральну відповідальність за свої журналістські твори, постійно спілкується з населенням задля пошуку ексклюзивних новин, в яких відчувається справжній професіоналізм авторів [16;7-8].
Збираючи інформацію, журналісти «України молодої» виявляють неабиякі акторські здібності, де потрібно, залишаються непоміченими, спрацьовуючи у ролі стороннього спостерігача, а в іншому місці грають важливу особистість, домагаються довіри, аби схилити співрозмовника на свій бік і обов'язково сподобатися йому, адже тільки за умов цілковитої довіри можливе розкриття інформаційної скрині, якою, безумовно, є кожна людина.
Спілкуючись щодня з численними співрозмовниками й читацькою аудиторією, працівники газети здійснюють функції педагога, відкриваючи людям шлях до нових знань і важливих настанов.
Журналісти своїм авторитетним словом впливають на формування суспільної свідомості, громадської думки. Зрештою, у цьому теж полягає здійснення їх важливої функції. Працівники інформуючи читачів про події в регіоні й світі, висловлюючи свою думку про них, втягують в поле свого впливу аудиторію, запліднюють їх своїм баченням дійсності та її проблем. Вони претендують на роль «володарів думок», їх імена ми постійно зустрічаємо на шпальтах «України молодої» [14; 5].
Саме вони, провідні творці, розмовляють з пересічним громадянином під репортажами, інтерв'ю, коментарями, аналітичними статтями чи нарисами; саме журналіст відіграє в газеті роль помітної особи, до якої тягнеться за авторитетним словом активна аудиторія. Тому, ми можемо зробити висновок, що у провідних творців часопису значний внесок у позиціонуванні видання.
У всеукраїнському виданні «Україна молода» пріоритетними рубриками що презентують важливі публікації є такі: «Політінформація»; «Політика великим планом»; «Інфорум»; «Економіка»; «Культура»; «Калейдоскоп». Теми матеріалів центральної преси наступні: події у світі, внутрішньополітичні аспекти життя країни, проблеми демократії та влади, науки й освіти.
Ще характерною є така проблематика: криміногенна ситуація, побутово-господарські питання, фінансово-економічна ситуація регіону, стан здоров'я, свята.
Багато уваги редакція звертає на описання культурних подій в країні, зокрема, «Гогольфесту», аналізом якого займається Влада Троїцька та Ольга Жук. Досить чітко описується діяльність численних гастрольних колективів, сольні концерти різних за жанрами виконавців, спектаклі місцевих аматорів подаються на сторінках газети повно та деталізовано.
Важливо зазначити, що творчі зустрічі з музикантами, літераторами, режисерами, щоденні відкриття різних ансамблів і театрів, перегляди фільмів зробили «Гогольфест» значною культурною подією року [6; 11].
Проте деяким естетам не сподобалося, що класику грають у мийці, відео крутять у згорілому будинку чи в підвальному приміщенні. Адже більшість естетів уявляють сучасне мистецтво лише в комфорті та затишку. В одному з номерів видання, зі сторінок «України молодої» пролунало промова директора «Гоголфесту» Влада Троїцького, який пообіцяв, що в майбутньому фестиваль продовжиться в більш комфортабельному, незалежному приміщенні, аби подія прийшлася на всі смаки.
Журналісти «України молодої» особисто дають оцінку фестивалів та аналізують з точки зору мистецтва, що є досить сприйнятливим тоном газети і підвищує її авторитет серед читачів. Адже культурна тематика одна з найулюбленіших серед молодіжної читацької аудиторії. «Україна молода» добра це знає і подає безліч інформації про фестивалі і культурні події для молоді.
Ми зустрічаємо матеріали, де висвітлюється тема сім'ї як осередку любові та прояву справжніх якостей особистості. Не забувають журналісти відмічати події в світі «шоу-бізнесу», питання демократії, вибори, тощо [21; 117].
Зазначені теми пропонуються від редакторів і журналістів «України молодої» задля розкриття «наболілих» суспільно-політичних проблем, зокрема таких, як корумпованість влади, дія її внутрішніх механізмів, неспроможність і подекуди нікчемність людей, які повинні представляти і відстоювати інтереси народу, фізична й економічна незахищеність людини у такому суспільстві. Це все дозволяє зробити висновок про подальше падіння довіри читачів до влади та народних обранців, про нестабільність, про юридичну небезпеку особистості тощо.
Знов-таки зі шпальт видання лунають ідеї відсутності орієнтирів, жорстокості та насильства, це набуває у ЗМК певних особливостей - надаючи газетним публікаціям переважно негативного забарвлення, створюють специфічну, заперечну спрямованість (тональність). Це породжує експресію іронії, зневаги, фамільярності та презирства. Журналісти професійно використовують в своїх матеріалах чітку аргументацію, що здатна умовно знищити опонента в очах аудиторії та налаштувати маси проти нього.
Ми помітили, що інформація «України молодої» значно впливає на поведінку адресата. Серйозну роль при цьому відіграє авторитетність джерела інформації та її автора, інакше, можливий ефект впливу, прямо протилежний очікуваному [26, 19]. Тому, на наш погляд, особливо важливим завданням сучасної молодіжної преси є організація та подача інформації таким чином, щоб це сприяло позитивному налаштуванню читача, щоб були емоційною розрядкою реципієнта. В газеті ми помітили багато статей, які піднімають настрій, налаштовують на вдумливі роздуми, викликають яскраві емоції.
Проте, звісно ж при вивченні видання ми зустріли значну кількість матеріалів переважно негативного забарвлення, які викликають у читача сумніви та занепокоєння щодо авторитетності та професійності влади, з приводу добробуту в країні, відносно стану наших зірок «публічних» осіб, стосовно економічної нестабільності в країні.
1.2 Програмність діяльності «України молодої»
Про програмність діяльності, реалізацію певної настановної дії Іванова О.А. в своїй монографії говорить, що це трансляція протягом комунікації певних тез (актуалізація тем і проблемно-тематичних ліній), які спрямовуються на усіх учасників комунікації та сприяють формуванню їх уявлень про світ, а також консолідації, солідаризації кожної зі спільнот: «Процес настановності…є вагомою частиною споглядальної ролі медій - джерела значної частини наших знань про навколишній світ. Ефекти настановності - це надання особливого статусу певним темам, думкам, позиціям. Настановність претендує на визначення кругозору аудиторії МК, постачає матеріал для щоденних міркувань, підштовхує до прийняття рішень [26;306]. Це один з аспектів Інформаційної політики, який розкриває мету діяльності цього мас-медіа.
На сторінках видання ми побачили декілька суспільних акцій. «Врода проти СНІДу» такий лозунг ми помітили на титульному аркуші в 51 номері видання за 2010 рік. Поряд з цим закликом містилася фотографія відомої топ-моделі Адріани Карамбе, яка приїхала до міста спеціально задля активної боротьби зі смертельною недугою. Цей матеріал, з відкритим покликом розташовано в рубриці ІнФорУМ, під назвою «Благодійність». Адріана вже десять років являється Послом доброї волі Червоного Хресту у Франції, а тепер вона вирішила попрацювати й на Україні. Автор матеріалу розповідає про те, як модель відвідала дітей хворих на СНІД, зустрілася з представниками неурядових організацій та медсестрами Червоного Хреста.
Модель закликала не відвертатися від людей, яких «ніхто не хоче бачити людьми» через те, що вони болящі на ВІЛ/СНІД. Кошті зібрані в результаті цих акцій будуть відіслані Червоному Хресту, щоб персонал міг потурбуватися про хворих в яких не має матеріальних забезпечень. Місія Адріани сприяти соціальному розвитку суспільства, шляхом надання інформаційних послуг, консультацій, організації освітніх програм з метою попередити СНІД і не впустити хворобу в своє життя.
Ще одна схожа акція від Олени Франчук, «АнтиСНІД» також скликала людей боротися зі СНІДом. Вона провела соціальний показ мод від благодійного фонду, кошти якого будуть використані задля допомоги особам, які страждають смертельною хворобою. Організація активно працює на терені реалізації різноманітних суспільно-корисних програм, що спрямовані на вирішення проблем цієї «хворості» серед дітей, молоді, жінок та чоловіків, місцевих громад в Україні.
Наступна акція яку ми хочемо розглянути «Година Землі», в ній приймуть участь небайдужі до екологічної ситуації на планеті люди [15;2]. Під час акції у 110 країнах та 1883 містах світу вимкнули на годину світло. Під час цього люди, яких турбує проблема глобального потепління, виражатимуть свій протест, а заразом зекономлять мільйони кіловат електроенергії. Участь в цій акції допомагає підвищити соціальну активність на планеті та усвідомити особисту значимість.
«Вода для міст: відповідаючи на виклики» - саме під таким гаслом пройшов Міжнародний день води, акція на меті якої було привернення уваги громадськості до впливу швидкого зростання міського населення, індустріалізації, змін клімату та природних катаклізмів на ресурси питної води. Автор матеріалу закликає читачів не бути байдужими до такої важливої проблеми, турбуватися про те, що ми п'ємо, аби обирати лише екологічно чисту воду.
Дослідниця з даного питання зауважує, що 23 відсотки населення України вживає бутильовану воду: «Утім маємо пам'ятати, що вона призначена для екстремальних ситуацій, зокрема відключення води». Це все призводить до епідемії холери,спалахів малярії тощо. Тому фахівці мусять попереджати повені, очищати навколишнє середовище, а всі читачі закликаються до збереження чистоти в оточенні [18;3].
«Україна молода» активно займається висвітленням культурно-мистецьких подій, і зокрема Гогольфесту. Спочатку у коротких інформаційних замітках писалося про підготовки до проведень різноманітних фестивалів, в газеті друкувалися коментарі ініціаторів, організаторів та спонсорів. Серед авторів газети цим питанням займалася Ольга Жук, яка систематично писала про фестивалі, свята, Гогольфести і завзято закликала приймати участь в цих заходах.
Всі перераховані суспільні акції та фестивалі зорієнтовані на переконання реципієнта. «Загалом переконання стосується ситуацій, у яких поведінку модифікують символічні трансакції, тобто послання. Послання можуть апелювати як до розуму, так і до почуттів осіб, яких потрібно переконати. Хоча також існують такі ситуації, в яких безпосереднім або опосередкованим чином здійснюється тиск задля досягнення мети переконання, проте в разі спроб, які здійснюються через мас-медіа, зазвичай йдеться про переконання, що спрямовано на добровільне схвалення поведінки, які пропонують послання [26; 306-307].
Отже у виданні присутні пріоритетні рубрики, які презентують приховані погляди газети «України молодої» її ідеї, судження та оцінки. В газеті ми помітили багато публікацій, які піднімають настрій, налаштовують на щось приємне. Наприклад матеріал «Триколірний чобіт без халяв» про грандіозне святкування 150-ї річниці Італії в трьох кольорах, де описуються веселі «гуляння народу до ранку».
Проте, звісно ж, при вивченні видання ми зустріли значну кількість матеріалів переважно негативного забарвлення, які викликають у читача занепокоєння щодо компетентності влади, стосовно економічної нестабільності в країні, а також страшні хвороби та відсутність грошей на ліки. Наприклад: «Рекету простіше», «Запросив на смерть», «Теребі хосо»: до і після цунамі».
Програмність видання: різноманітні заклики по боротьбі з корупцією, поклики щодо збереження свого здоров'я, співчуття та розуміння людей хворих СНІДом. Ці гасла лунають зі шпальт видання в таких лозунгах: «Врода проти СНІДу» та «АнтиСНІД». Редакційна колегія «України молодої» запрошує хвилюватися про забезпечення держави, про піклування за екологією в Україні, про економію електроенергії в світі [25;74].
«Україна молода» здійснює настанові дії, закликає до активності реципієнтів (суспільство в цілому, молодь та владу). Значна кількість послань стосується моральних принципів людства, екологічної чистоти країни, активності молоді в різних культурних заходах та турботи за хворими на різні інфекційні захворювання.
Ще в цьому розділі розглянули характерні ознаки видання, де розкрили особливості газети і те, яке місце вона посідає за рейтингом серед україномовних газет молодіжного спрямування.
РОЗДІЛ 2. ПРОБЛЕМНО-ТЕМАТИЧНА ПАЛІТРА ГАЗЕТИ «УКРАЇНА МОЛОДА»
Проблемно-тематична палітра газети «Україна молода» складає аналіз трьохрічного розвитку видання, здійсненого у діапазоні творчих пошуків авторів матеріалів.
Важливим моментом у розробці інформаційної політики є визначення проблемно-тематичних ліній видання, розробляючи які, редакція обирає свій кут зору на життя суспільства. Проаналізувавши проблемно-тематичне поле, що його досліджує те чи інше видання, можна зробити висновок, наскільки погляд цей є глибокий, принциповий, уважний, різносторонній, контраверсійний, такий, що складається чи ні в цілісну картину бачення предмету зацікавлень видання. Допомагає втілювати напрямки проблемно-тематичних ліній система рубрик видання.
Комплекс рубрик ніби окреслює систему орієнтирів і для журналістів, і для аудиторії, визначаючи основні напрямки діяльності, сфери особливої зацікавленості редакції та способи розробки цих сегментів життя суспільства. [26; 186].
Е.П. Прохоров, в своїй книзі говорить про те, що типологічні характеристики видання (програми) своє зовнішнє проявлення знаходять перш за все в регулярному проведенні принципово важливих, що виявляють основні напрямки, проблемно-тематичних лініях, які розроблюються з прийнятих редакцією соціальних позицій, її ідейних основ. Тематичне й проблемне поле життя різноманітне й необ'ємно широке. Тому перша задача при виявленні проблемно-тематичних ліній полягає у виборі: або бути універсальним (виданням чи програмою) тобто намагатися відображати всю різноманітність явлень життя, хоча б в суттєвих проявах представити усе поле дійсності, або спеціалізуватися на декількох «обраних» пластах життя, або зосередитися на одній проблемно-тематичній лінії. До першої групи відносяться, наприклад, «Відомості» та «Правда», до другої - «Культура», до третьої - «Бездоганно таємничий» та «Ваші шість соток».
Звісно, універсальні видання (програми) нерівномірно приділяють увагу різноманітним сторонам життя, головне для них - основні політичні, економічні, соціальні проблеми сучасності. Тому універсальні видання часто називають загальнополітичними Засобами Масової Інформації.
Разом з тим зосередженість на одній частині життя зовсім не свідчить про вузькість проблемного горизонту - і на малому тематичному просторі можна розглянути загальносоціальні проблеми. В газеті «Україна молода» можна ставити проблеми гуманізму, екології, культури, побуту, моралі, етики, тощо. Можна торкатися також політичних, економічних та соціальних питань.
Конкретно ці проблемно-тематичні лінії, направлення втілюються в постійно ведучих рубрикових передачах та матеріалах. Яскрава за формою і точно виражаюча особливості видання або програма рубрики - крупна творча знахідка для журналіста, а регулярне й системне ведення її з прийняттям різноманітних форм в єдності постійності й динаміки - мірило творчого рівня цілого колективу [31; 237].
Матеріали можуть об'єднуватися в блоки за різними принципами та ознаками. Перш за все це рубрики, що надають тематичний зріз життю. В газеті «Україна молода»: «Новини Плюс», «Селяни і Ко», «ІнФорУМ», «Економіка», «Право». Після цього рубрики проблемного типу: «Протести», «Шукаємо рішення», «Культура», «На перехресті поглядів». Необхідно виділяти також рубрики за жанровими ознаками: «Актуальний репортаж», а також за типом ситуації: «Обличчям до міста», Слідкуємо за подіями», «Розслідування».
Багато рубрикових утворень, розширюючись, вбирають в себе ряд інших матеріалів і уособлюючись на газетній сторінці або каналі переростають на таку собі «газету в газеті».
Комплекс рубрик - невеликий за кількістю, але характерний для видання - як би створює систему орієнтирів і для журналістів, і для аудиторії, визначає основні направлення діяльності, області підвищеної зацікавленості редакції й своєрідні засоби їх розробки [22; 134].
Її тематичною основою можуть бути важливі події і культурної, і спортивної, і господарської, та будь-якою іншою сферою життя. Ціль кампанії зазвичай пов'язана з досягненням чітко запланованих редакцією пропагандистською, агітаційною задачами, тому вона має такий «сюжет», який надає динамічний характер композиції, систему використаних форм і т. д.
Ведення проблемно-тематичних ліній обов'язково включає планування, підготовку й публікацію маючих принциповий характер для даного видання (програми) крупних окремих матеріалів, які являються в своєму роді «вехами», розташованими за ходом ведення проблемно-тематичних ліній [27; 112].
По мірі розростання особистісно-авторського початку в журналістиці вагоме значення отримує регулярне (часто виділене рубрикою або особливо оформлене на полосі). Виступи ведучих журналістів-публіцистів (так званих «колумністів» - ведучих свої колонки), наприклад під титулом «Думка політичного оглядача» або «Авторська програма».
Щоденне ж ведення проблемно-тематичних ліній забезпечується багаттям приватних виступів (запланованих чи спонтанних) журналістів і авторського активу, а також більшою кількістю листів, які приходять в редакцію, окликів на виступи, відповідей, реплік. і т. п
Інформаційна політика як реалізація направлення видання згідно з типологічними особливостями ЗМІ проявляється при веденні проблемно-тематичних ліній крізь сукупність творів, за допомогою яких, з одного боку, створюється, своєрідна згідно з направленням, ідейно осмислена картина дійсності, а з іншої - формується ідейно-обумовлене відношення даного ЗМІ до інших ЗМІ і стоячими за ним силами.
Згідно з особливостями ідейного (греч. Idea «розуміння, з'єднане з відношенням; знання + бажання) характеру осмислення явлень дійсності в кожному ЗМІ публікуються твори різноманітної направленості [29; 105].
Позитивно-стверджуюча направленість характерна для тих журналістських творів, в яких по відношенню до того чи іншого явлення складається в цілому позитивна оцінка, хоча окремі сторони не можуть підвергатися критиці [25; 186].
Якщо діяльність нормально орієнтованого журналіста направлена на позитивні зміни у житті, то, зрозуміло, йому притаманні гостра цікавість до тих явищ, які ці позитивні зміни демонструють. Тому ЗМІ характерно відмічати навіть маленькі кроки в направленні «бажаючого майбутнього». Але, при цьому принципово важлива твереза оцінка, відсутність ілюзій й перебільшень, вміння бачити кожне явлення у відношенні з іншими й в перспективі розвитку й нестерпні пусті слова та шумиха. Потребується саме вивчення нового, «розслідування» суті явлень, аналіз того, чи дійсно зроблено крок вперед й яке його реальне значення.
Суттєвим показником інформаційної політики друкованого видання є використання чи невикористання можливостей зображальної журналістики, яку Б. Черняков називає «сферою журналістської діяльності, характерною особливістю якої є інформаційне та публіцистичне використання зображення як основного засобу впливу на масову аудиторію.
Критична направленість журналістської творчості являє собою відкриті неприязні всього того, що згідно з соціальною позицією ЗМІ негативно відтворюється на русі суспільства вперед, що чинить опір на шляху до «бажаного майбутнього». При цьому критика не має бути бездоказовою, образливою, крикливо-скандальною.
Аби розгорнути розмову про розробку в газеті «Україна молода» провідних проблемно-тематичних ліній, зупинимось для початку на офіційних даних про них та питання рубрикації матеріалів [26; 78].
Газета «Україна молода» - періодичне видання, виходить у світ кожен день, налічує 4200 примірників. Цільова аудиторія різна, загалом молодь та інтелігенція. Але завдяки інформаційно-насиченим матеріалам газету обирають люди різні за віком та за фахом. Видання позиціонує себе як хранитель рідної мови, літератури і культури, про що свідчить повна україномовність газети.
Принцип рубрикації - жанрово-тематичний, тож вміст кожної рубрики легко ідентифікуються читачем. Оскільки газета аналізувалася нами впродовж чотирьох років, то й подана нижче інформація стосується саме цього періоду.
Основних рубрик - 7, а саме: «Суспільство», «Політика», «Культура», «Здоров'я», «Право», «Економіка», «Спорт». Дають тематику зорієнтуватися щодо тематики та жанру матеріалів, а також іноді використовується проблемно-тематичний принцип рубрикації.
2.1 Жанрологія та рубрикація видання
Жанри у виданні «Україна молода» вражають своєю послідовністю від простіших до складніших: замітка, репортаж, інтерв'ю, нарис, тощо. Жанрова модифікація журналістської аналітики засвідчує великі можливості урізноманітнення змісту і форми спілкування журналіста з аудиторією. Рубрики газети несуть важливе значення у сфері масового публічного спілкування, а вдалі назви та наповненість - найчастіше складають вирішальне бачення часопису [23; 207].
Рубрика «Новини плюс» - серія хронікальних заміток, тематично структурованих, без подальших коментарів. Тут зустрічаються ґрунтовні, універсальні новини в світі.
Друга сторінка з підзаголовком «У номер» - матеріали про найважливіші події українського та світового життя, як правило короткі інформаційні або аналітичні матеріали. Газета не «завантажує», подібно до «Дзеркала тижня», «День» та деяких інших подібних видань, читача надглибоким аналізом політичних подій, проте і не лишає факти без коментарів. Бо не завжди читач може розкрити думку автора, коли той використовує незрозумілі терміни і не вважає за потрібним пояснити значення вжитих строк [7; 2].
Слід сказати, що, окрім постійних усталених рубрик, матеріали часто мають своєрідні «тематичні» рубрики, назви яких «підганяються» під тематику самих матеріалів. Наприклад: «Минуле і думи», про «Бабин Яр» , в цій рубриці матеріал на історичну тематику, розкриває події минулого. «Столична афіша», тут «Україна молода» надрукувала найцікавіші події, які чекають Київ в близький час. «Шрами від Вранча», про землетрус у Румунії, тощо. Постійні тільки загальні рубрики, або ж підзаголовки, як ми тут їх називаємо. На другій сторінці розміщується не більше одного фото. Саме через те, що газета інформаційна, вона мусить вміщувати максимум звісток, місце на другій полосі саме для цього [11; 2].
Третя сторінка з підзаголовком «Політінформація» - матеріали, що присвячені політичному життю України, вже більш ґрунтовні в порівнянні з тими, що розміщуються на другій сторінці. Тут, як правило, розміщений і провідний матеріал випуску. Кількість фото - не більше одного. Усталених рубрик також немає, превалюють тематичні. Більшість нещодавніх випусків «України молодої» в рубриці «Політінформація» звертали особливу увагу на «прозорість» виборів 2010 року.
Четверта сторінка з підзаголовком «Політика великим планом» - ґрунтовний матеріал або матеріали про ту чи іншу політичну постать або подію. Як правило, супроводжується одним фото. Значна кількість політичних матеріалів за грудень та січень 2010 року стосувалася саме
Проблемно-тематичні лінії видання "України молодої" дипломная работа. Журналистика, издательское дело и СМИ.
Курсовая работа по теме Американское коммуникативное поведение
Контрольная Работа 4 Уравнение
Написать Сочинение Про Лучшего Друга
Курсовая Работа На Тему Податкова Система України
Курсовая работа по теме Моделювання та оптимізація адіабатичного реактору виробництва формальдегіду з метанолу
Реферат Юриста
Дипломная работа по теме Subject: ways of expressing the sentence
Курсовая работа по теме Педагогические условия профилактики плоскостопия у детей дошкольного возраста
Реферат: Мировые рынки сырья и продовольствия
Реферат: All Quiet On The Western Front 3
Выбор В Пьесе Гроза Сочинение
Реферат по теме Сценарии игр
Реферат: Формирование лекарственного бюджета специализированного медицинского учреждения
Реферат: Естественные монополии роль в современной экономике, способы регулирования на материале России
Сочинение На Тему Бережное Отношение К Природе
Реферат: Особливості призначення неповнолітнім окремих видів покарань, не пов’язаних з позбавленням волі
Курсовая работа по теме Символика цифр в китайском языке на материале китайских фразеологизмов
Рефераты Как Появилась Вселенная 4 Класс
Курсовая работа: Компоненты Delphi для работ с БД. Скачать бесплатно и без регистрации
Мини Сочинение Про Сталевара
Основы теории государства и права - Государство и право шпаргалка
Особенности административной ответственности по украинскому законодательству - Государство и право реферат
Разбой - Государство и право курсовая работа


Report Page