Проблеми сучасної сім'ї - Педагогика курсовая работа

Главная

Педагогика
Проблеми сучасної сім'ї

Сучасна сім'я: поняття, сутність, тенденція розвитку. Духовно-моральні орієнтири молоді: здобуття освіти, престижна робота. Психологічна готовність до створення родини. Вплив сім'ї на становлення особистості. Проблеми сучасного виховання молоді.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Актуальність. Сім'я є одним з вирішальних чинників становлення та розвитку особистості. Виховання - складний, комплексний, багатовимірний процес, здійснюваний різними суспільними інститутами. Ми можемо говорити про виховання у широкому розумінні ? стосовно до всієї сукупності суспільних відносин, включеність в які і прямо, й опосередковано формує особистість, і у вузькому ? як про систему конкретних прийомів і впливів, що дозволяють досягти необхідного виховного ефекту. Однак і в першому, і в другому випадку своєрідним центром і фокусом виховання, безсумнівно, буде виступати сім'я.
Від того, настільки гармонійні сімейні стосунки, залежить ступінь досягнення головної мети виховання ? формування всебічно розвиненої особистості.
Актуальність досліджень в царині сімейної проблематики зумовлена загальною кризою сім'ї, яку відзначають педагоги, психологи, соціологи, демографи. Ця криза є доволі поширеною, виявляється у кількісних (зменшення показників народжуваності дітей, значна кількість розлучень, проблемних сімей) та якісних показниках (трансформація суспільних та сімейних цінностей, ослаблення виховної функції сім'ї, психологічні проблеми членів сім'ї тощо). Очевидно, що за таких умов необхідними є ґрунтовні дослідження сучасної сім'ї та пошук ресурсів для подолання негативних явищ.
Ст упінь розробленості теми. Найбільш значний внесок у дослідження проблем сім'ї внесли: С.В. Дармодехін (державна сімейна політика), А.Г. Харчев (теорія), М.С. Мацковський (методологія і методика), А.І. Антонов (народжуваність), В.А. Сисенко (стійкість шлюбу), І.С. Голод (стабільність сім'ї), В.А. Борисов (потреба в дітях), Л.А. Гордон, Е.В. Клопов (життєвий цикл сім'ї), І.А. Герасимова (демографічна типологія сімей), В.Л. Ружжо (типологія сімейних груп), І.В. Бестужев-Лада (прогнозування сім'ї), Н.В. Малярова (типологія подружніх конфліктів), Т.М. Гурко (молода сім'я), В.Б. Голофаст (функції сім'ї), І.С. Кон (сексуальна поведінка), Е.М. Черняк (соціологія сім'ї).
У дослідженні велику допомогу нам надали роботи таких авторів, як А.І. Антонов, Ю.А. Гаспарян, Т.С. Зубкова, Н.В. Тимошина та ін., в яких показана робота з сім'єю, її структурні та функціональні зміни, форми і методи соціальної роботи з молодими сім'ями.
Об'єкт дослідження - сучасна сім'я.
Предмет дослідження - проблеми сучасної сім'ї та її вплив на становлення особистості.
Мета дослідження - дослідити проблеми сучасної сім'ї.
1. Визначити сутність поняття «сучасна сім'я», визначити її сутність та тенденції розвитку.
2. З'ясувати вплив родини на становлення особистості.
3. Охарактеризувати проблеми молодих сімей.
4. Знайти шляхи вирішення сімейних проблем.
Методами дослідження даної курсової роботи є теоретичний аналіз наукових літературних джерел; синтез (ми досліджували об'єкт у його цілісності, у єдиному і взаємному зв'язку його частин); узагальнення (в нашому дослідженні мав місце перехід від окремих фактів, ситуацій,   подій та явищ до ототожнення їх в думках і до створення щодо них загальних понять і суджень). Також були застосовані порівняння, конкретизація, спостереження, систематизація, анкетування.
Теоретична значущість дослідження полягає в тому, що завдяки здійсненню аналізу проблем сім'ї як соціального інституту, як мікросоціального суб'єкта культуротворчості представляється можливою подальша теоретична розробка питань, пов'язаних з сучасними формами сім'ї основними направленнями трансформації родинного інституту, прогностико-аналітичних досліджень родинної політики, соціальної підтримки сім'ї т. п.
Практичне значення дослідження. Результати дослідження можуть бути використані в розробці навчально-методичних посібників, в організації позашкільної і позакласної роботи з учнями та студентами, спецкурсів і спецсемінарів для закладів підготовки і підвищення кваліфікації вчителів.
1. Сучасна сім'я: поняття, сутність, тенденція розвитку
Сім'я - це мала соціально-психологічна група, заснована на шлюбі або кровній спорідненості, члени якої пов'язані спільністю побуту, взаємною допомогою, моральною відповідальністю. Одночасно - це соціальний інститут, що задовольняє потреби суспільства у відтворенні населення, організації навчально-виховної роботи, реалізації суспільного споживання, передачі культурної спадщини та ін. [15, С. 48].
Шлюб - це вільний, добровільний, рівноправний союз чоловіка і жінки заснований на почуттях взаємної любові та поваги, що полягає для створення сім'ї і породження взаємних прав та обов'язків подружжя [10].
А.Г. Харчев розкриває поняття шлюбу як історично мінливу форму відносин між чоловіком і жінкою, через які суспільство впорядковує статеве життя і встановлює подружні і родинні права та обов'язки.
Ю.І. Семенов вважає, що шлюб - це певна соціальна організація відносин між статями. Він припускає наявність певних прав і обов'язків між пов'язаними їм сторонами.
Таким чином, шлюб - це, перш за все, офіційне визнання взаємних зобов'язань двох дорослих людей. Але не кожен шлюбний союз можна назвати сім'єю; гарний тому приклад - так званий фіктивний шлюб, який укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя. [21].
Отже, шлюб - це історично змінна соціальна форма відносин між чоловіком і жінкою, з якої суспільство впорядковує і санкціонує їх статеве життя і встановлює їх подружні і батьківські права й обов'язки. Існуючі з давніх часів моральні норми шлюбних відносин доповнюються релігійними і юридичними установами, за допомогою яких держава і суспільство захищають шлюб і карають порушників установлень.
Говорячи про сім'ю і шлюб, слід мати на увазі те, що виникли вони в різні історичні періоди, а також те, що сім'я являє собою більш складну систему відносин, оскільки вона, як правило, об'єднує не тільки подружжя, але і їхніх дітей, інших родичів або просто близьких подружжю і необхідних їм людей.
Сім'я є об'єктом вивчення багатьох наук: соціології, психології, педагогіки, демографії, етики, історії та інших, цей факт обумовлює існування досить різних визначень даного поняття.
На думку А.Г. Харчева, сім'ю можна визначити як історично конкретну систему взаємовідносин між подружжям, члени якої пов'язані шлюбними чи родинними відносинами, спільністю побуту, емоційним зв'язком і взаємними моральними обов'язками.
Таким чином, сімейні відносини можуть складатися як реально існуючі союзи незалежно від форми їх укладення, тобто фактичні (незареєстровані) та зареєстровані шлюби. На думку В.П. Шахматова, «шлюб і сім'я існують лише тоді, коли обоє визнають себе одруженими - усвідомлюють себе членами однієї сім'ї» [25, С. 8].
А.І. Антонов визначає сім'ю дещо іншим чином: «це заснована на інтимній загально сімейній діяльності спільність людей, пов'язаних узами шлюбу-батьківства-споріднення і тим самим здійснює відтворення населення і наступність сімейних поколінь, а також соціалізацію дітей і підтримку існування членів сім'ї» [1, С. 90]. Тобто тут йдеться про сім'ю як про триєдність: подружжя-батьківство-спорідненість, інші типи сім'ї А.І. Антонов називає «сімейними групами». Таким чином, з точки зору даного автора, головною ознакою сім'ї є наявність у ній дітей.
Оскільки сім'я - органічна єдність, що становить складну систему структурних елементів і функціональних взаємодій, то неможливо дослідити чи описати її одним способом, або вплинути на одну відокремлену ланку.
Сімейне життя - процес, який розгортається в часі і проходить в соціальному оточенні. Сім'я - один з найбільш консервативних соціальних інститутів, вона противиться змінам; іноді може створитися враження, що хвилі суспільних змін обтікають її, як острів в бурхливому морі.
Знадобилося чимало зусиль і часу, щоб у сучасному суспільстві утвердився термін «молода сім'я». У категорії родин, що потребують особливої допомоги, вона посідає перше місце. Це поняття не є особливим типом. Її проблеми входять складовою частиною в коло проблем сучасної сім'ї. Тому ставлення до молодої родини визначається тією соціальною політикою, яка проводиться відносно інституту сім'ї в цілому [14, С. 58].
«Молода сім'я - це сім'я в перші 3 роки після укладення шлюбу (у разі народження дітей - без обмеження тривалості шлюбу) за умови, що один з подружжя не досяг 30-річного віку» [11].
Таким чином, законодавчо встановленими ознаками молодої сім'ї є: наявність офіційно укладеного шлюбного союзу; тривалість спільного життя - до 3 років; межа віку подружжя - від 18 до 30 років [5, С. 37].
Молоду сім'ю відрізняє від інших типів сім'ї те, що в ній основна вісь відносин визначається не спорідненістю і батьківством, а подружніми відносинами, які домінують у порівнянні з усіма іншими. Разом з тим не можна не враховувати особливого значення і особливої функції сучасної молодої родини в житті суспільства. Це необхідно бачити і розуміти при визначенні її інноваційного потенціалу, стилю життя і діяльності.
Враховуючи те, що більшість молоді є студентством, більш детально розглянемо поміж молодих родин саме студентські. За статистикою, з 10 молодих людей, які навчаються в ВНЗ і технікумах, одружуються під час навчання 7 дівчат і 6 юнаків [3, С. 7]. Як правило, студентські шлюби - це союз людей з близькими дошлюбними соціокультурними характеристиками. Це дає можливість прогнозувати більшу вірогідність успішності шлюбів цієї соціальної групи. Таким сім'ям притаманні певні особливості та проблеми. Родина становить для студентів унікальне мікросередовище, де задовольняються такі життєві потреби, як любов, відпочинок, інтелектуальне спілкування, психологічний комфорт.
10-15 років тому студентська сім'я вважалася звичним явищем, що було обумовлено цілою низкою причин: соціальним захистом дітей, самих молодих батьків, пільговим наданням житла, безкоштовною освітою, підвищеною стипендією, помірною платою за гуртожиток, тобто держава, стимулювало створення студентських сімей [3, С. 7].
В даний час відзначається середній відсоток студентських сімей у зв'язку зі зміною соціально-економічної ситуації в країні, зниженням рівня життя, появою платної освіти, відсутністю фінансування для здійснення державної політики в галузі сім'ї.
Демографічну кризу можна простежити на прикладі молодої сім'ї: зменшення кількості укладених шлюбів, збільшення числа розлучень, зростання кількості одиноких матерів, позашлюбної народжуваності, зростання кількості неповнолітніх матерів. Молода сім'я - одна із самих незахищених груп населення. Високий відсоток молодих шлюбів - наслідок приходу вагітності або навіть народження дитини. Серед молоді «побутує» спотворене уявлення про шлюб та родину. Кожен четвертий молодий чоловік готовий на вільні стосунки, без шлюбу, але засуджує вільне сексуальне життя. У ряді набутих життєвих цінностей на перше місце молодь відносить стосунки в родині, задоволеність в любові, інтимному житті, наявність дітей, бо як вже згадувалось сім'я задовольняє потреби суспільства у відтворенні населення.
Громадська думка стверджує, що шлюб без дітей не можна вважати повноцінним. Проте склалося стійке уявлення, що лише однодітна сім'я, максимум двохдітна відповідає сучасній дійсності.
Змінилися духовно-моральні орієнтири молоді на здобуття освіти, престижну роботу, відсунувся вік вступу в шлюб. Великий вплив на цей процес має й зміна культури відносин між статями: особисте щастя, задоволення сімейними і інтимними стосунками стають життєвими пріоритетами для молоді. Зростає орієнтація на емоційну сферу особистості, його почуття, настрої, прагнення.
Нестабільність студентських сімей менш помітна, ніж наприклад, асоціальна поведінка, але не менш небезпечна і руйнівна, оскільки призводить до розбитих надій, покинутих дітей.
У сучасному суспільстві склалися досить стійкі уявлення про загальність сімейного призначення кожної людини, а родина розуміється обов'язково сім'єю з дітьми. Найчастіше дитина з'являється на світ в перші роки шлюбу; користуватися засобами планування сім'ї подружжя починає, як правило, після її народження. Тільки у половини сімей в перші ж п'ять років на світ з'являється друга дитина [7, С. 45].
Створення сім'ї починається з вироблення загального стилю життя, з взаємного пристосування подружжя, зі зближення смаків і т. п. Розглянемо докладно період становлення молодої сім'ї, так як він виявляє і визначає основні труднощі і проблеми в родині. Саме в цей час молода сім'я потребує певної підтримки «ззовні» і, тим самим, стає об'єктом соціальної роботи [2, С. 65].
Зближення смаків, оцінок у майбутнього подружжя відбувається, як правило, ще до вступу в шлюб. Молоді люди прагнуть зрозуміти, прийняти, полюбити все, що дороге йому(їй). На початку спільного життя яскраво проявляється бажання подружжя до ще більшого духовного зближення, співпереживання, прагнення жити інтересами один одного. З часом партнери починають розкриватися з різних сторін, інколи не тільки несподіваних, але навіть небажаних. І виникає перша сварка, перший конфлікт, перша образа.
Численні дослідження соціологів, психологів, педагогів говорять про те, що стабільна сім'я може бути створена при певній готовності молодих людей до сімейного життя. О.Н. Сізанов стверджує, що поняття «готовність до сімейного життя» включає в себе соціально-моральну, мотиваційну, психологічну та педагогічну готовність [17, С. 85-86].
Соціально-моральна готовність до сімейного життя передбачає громадянську зрілість (вік, середня освіта, професія, рівень моральної свідомості), економічну самостійність, здоров'я. Створити сім'ю можна в 18 років, але найбільш сприятливий з медичної точки зору вік вступу в шлюб - 20-22 роки для дівчат і 23-28 для юнаків (тут враховується той факт, що чоловічий організм досягає повної зрілості пізніше жіночого). При вивченні успішних і неуспішних шлюбів (до успішних відносяться ті, де партнери задоволені своїми відносинами і вважають свій шлюб міцним) з'ясувалося, що в першій групі лише 43% жінок вступили в шлюб до 21 року, а в другій - 69% [22, С. 130].
Рівень моральної свідомості молодих людей - одна з важливих умов готовності до створення сім'ї. Він визначається розумінням молоддю соціальної значущості сім'ї, серйозним ставленням до шлюбу, продуманим вибором партнера, почуттям відповідальності за створювану родину, глибокою повагою до майбутнього чоловіка (дружини), представників старшого покоління, інших членів сім'ї.
Готовність до створення сім'ї і її благополуччя багато в чому залежить від стану здоров'я молодих людей, що вступають у шлюб. Здоровий спосіб життя сприяє розвитку духовної культури людини, зміцненню внутрішньосімейних відносин, підтримці дружніх та високоморальних стосунків з оточуючими людьми, а також дозволяє людині значно легше долати психоемоційні труднощі і стресові ситуації, що часом виникають у сімейному житті.
Молодим людям, які збираються створити сім'ю без міцного матеріального фундаменту, зазвичай доводиться вислуховувати чимало цілком справедливих застережень. Та все ж створення такої сім'ї має набагато більше раціональних підстав, ніж це уявляється тим, хто визнає обов'язковим матеріальну забезпеченість молодят. Як правило, тривалий період залицяння може призвести до спаду любовних відносин [6, С. 107].
Статистика свідчить, що до віку 25 років у шлюб вступають більш 80% жінок і близько 70% чоловіків [18, С. 2]. Мотиваційна готовність до сімейного життя включає в себе любов як основний мотив створення сім'ї, почуття відповідальності за створювану сім'ю, готовність до самостійності, народження й виховання дітей. За даними соціологів, найчастіше сім'ї створюються в любові - приблизно 70-75%, без сильного почуття, серцевого потягу, по розуму створюють сім'ю 15-20% молодят, близько 5-10% створюють сім'ю з матеріальних міркувань [6, С. 78].
Психологічна готовність до створення родини - це наявність розвинених навичок спілкування з людьми, єдності або схожості поглядів на світ і сімейне життя, вміння створити здоровий матеріально-психологічний клімат у сім'ї, стійкості характеру і почуттів, розвинених вольових якостей особистості. Від атмосфери сім'ї, в батьківських сім'ях, залежить багато в чому і те, як складеться доля майбутньої сім'ї, чи буде вона благополучною або, навпаки, зіткнеться з проблемами і труднощами.
Отже, стабільна щаслива родина може функціонувати тільки при певній підготовці молодих людей до спільного сімейного життя.
Соціальна робота серед молоді має значний вплив на становлення молодих сімей. Вона розглядається як забезпечення найбільш сприятливих соціально-економічних умов розвитку кожної молодої людини, яка сприяє соціальному становленню особистості, набуття нею всіх видів і свобод і повноцінної участі індивідів у житті суспільства.
2 . Вплив сім'ї на становлення особистості
Важливість сім'ї як інституту виховання обумовлена тим, що в ній дитина знаходиться протягом значної частини свого життя, і по тривалості свого впливу на особистість жоден з інститутів виховання не може зрівнятися з сім'єю. У ній закладаються основи особистості дитини.
Для жінки сім'я - це можливість нормального існування, спокій і впевненість у собі, матеріальна і моральна підтримка, відчуття радості й щастя, повноцінне виховання дітей. Чоловіку сім'я надає стимул до життя, допомагає у подоланні утруднень і негараздів. Для дитини сім'я відіграє важливе значення насамперед тому, що дає перші й найважливіші знання про життя, про взаємини з людьми. Сім'я «створює матеріальні та моральні умови для її зростання, формує моральні життєві основи та статево-рольові установки» [4, С. 76].
Метою сімейного виховання є формування таких якостей і властивостей особистості, які допоможуть гідно долати труднощі та перепони, що зустрічаються на життєвому шляху.
Розвиток інтелекту, творчих здібностей, пізнавальних сил і первинного досвіду трудової діяльності, моральне та естетичне формування, емоційна культура і фізичне здоров'я дітей - все це належить до завдань сімейного виховання.
Сімейне виховання засновується на емоційному, інтимному характері відносин, виявляється в глибокій кровній любові батьків до дітей і дітей до батьків. Байдужість батьків, які не задовольняють прагнення дитини до спілкування, до спільної емоційно забарвленої і значущої діяльності, призводить до затримки соціального розвитку дитячої особистості, тобто гальмуванню засвоєння нею норм, правил, звичок соціальної поведінки і навіть до формування її асоціального характеру. Це зумовлено тим, що внутрішньосімейні взаємини виступають для дитини першим специфічним зразком суспільних відносин, до яких вона залучається вже з перших днів появи на світ, і які мають значний (якщо не домінуючий) вплив на формування загальної моделі її життя в майбутньому.
Український педагог К.Д. Ушинський повчав: «Родина - перша школа, а мати - перша вчителька». Родина як перша школа навчає дитину рідної мови, практикує релігійне життя, плекає християнські традиції, формує характер і виховує чесноти як богословські, так і громадські, зокрема: правдомовність, точність, щирість, патріотизм, чесність і милосердя.
Широкий спектр проблем щодо виховання дітей у сім'ї містять роботи В.О. Сухомлинського. Зазначаючи, що виховує дитину сім'я в цілому, її загальний дух, культура людських стосунків, педагог підкреслював, що створюють цей дух самі батьки. «Без батьківської мудрості, - писав він, - немає виховної сили сім'ї. Батьківська мудрість стає духовним надбанням дітей; сімейні відносини, побудовані на відповідальності, мудрій любові і вимогливості батька і матері, самі стають великою виховною силою» [24, С. 21].
Спираючись на це твердження, В.О. Сухомлинський визначив і сформулював певні умови успішного виховання дітей у сім'ї. До них він відносив:
• суспільну і моральну відповідальність батьків за дітей;
• сприятливий сімейний мікроклімат;
• спільну трудову діяльність батьків і дітей у сім'ї;
• розумну організацію життя і побуту.
Надаючи сімейному вихованню одну з провідних ролей у формування дитячої особистості, В.О. Сухомлинський особливу увагу фокусує на аналізі такого його феномену, як батьківська любов, у якій він убачав гармонію доброти й вимогливості, ласки й суворості. Однак, звертаючи увагу на роль батьківської любові у формуванні дитячої особистості, педагог водночас застерігав від помилкового її розуміння, від хибних дій, які є цілком прийнятними з погляду батьків, а насправді приносять гіркі плоди. Серед значної кількості різновидів «цієї безглуздої любові» В.О. Сухомлинський вирізняв три основні види: любов замилування, деспотичну любов і любов відкупу [24, С. 22].
На рівні фактів доводиться відзначати, що руйнування родин в традиційному розумінні продовжує зростати. Доводиться констатувати ослаблення внутрішньосімейних зв'язків, зниження народжуваності. Статистика фіксує велику кількість розлучень, що призводять до таких наслідків: діти залишаються без одного з батьків; передаються в будинок дитини; під опіку та усиновлення; відбираються у батьків, які не забезпечують нормального виховання; деякі тікають з дому; ставляться на облік в інспекції у справах неповнолітніх; доставляються в органи внутрішніх справ; вчиняється багато різних злочинів; роблять замах на життя або здійснюють вбивства; здійснюють згвалтування. Саме серед останніх дітей найбільш часто встановлюється діагноз хворих алкоголізмом та наркоманією.
У педагогіці існує класифікація сімей не тільки по складу, але і за характером взаємин у них. Ю.П. Азаров ділить сім'ї на три типи: ідеальна, середня, негативна [1].
Ідеальна - це коли одружуються, бо присутнє справжнє кохання. Коли у відносинах, або шлюбі немає навіть тіні розрахунку або користі. В таких родинах немає місця зрадам, немає сварок, а є здорова дискусія. Кожен з подружжя намагається догодити іншому. Саме в таких сім'ях, на нашу думку, діти мають гордість за батьків. В них є гарний приклад того як потрібно поводитися в своїй майбутній родині, яку вони згодом створять.
Середня сім'я - це та, що поєднує в собі стосунки, що складаються в ідеальних та негативних родинах.
Негативна, або скандально-дратівлива сім'я характеризується постійними сварками, недовірою, зрадою та багато чим іншим.
Сучасні молоді сім'ї також можна класифікувати, наприклад, за структурою - повні і неповні сім'ї.
На думку Ф.А. Мустаєвої, існує три типи молодих сімей [19, С. 109-110].
Перший тип - традиційний. Сім'я такого типу характеризується орієнтацією подружжя виключно на сімейні цінності, на двохдітну (або більше) сім'ю. Лідером в сім'ї, принаймні, формальним, є чоловік. Однак лідерство в сім'ї значною мірою визначається лідерством в господарсько-побутовій сфері її діяльності (фінанси, влаштування житла). Коло друзів у подружжя, як правило, загальне і досить обмежене. Дозвілля частіше спільне.
Другий тип - подружжя орієнтоване переважно на розвиток особистості, мають установку на малодітну сім'ю. Спостерігається соціально-рольова рівновага (по можливості використовується допомога батьків подружжя). Сім'я може бути і відкритою, і закритою для мікрооточення. Тип лідерства - демократичний: спільний або роздільний за сферами життєдіяльності сім'ї.
Третій тип - молоде подружжя, орієнтоване переважно на розваги. При цьому чоловік і дружина мають як спільних друзів, так і кожен своїх з числа, як правило, колишнього оточення. Репродуктивні установки припускають бездітну або малодітну сім'ю. Лідерство в сім'ї може бути як авторитарним, так і демократичним.
У педагогів-практиків прийнято розділяти сім'ї на «благополучні» та «неблагополучні», хоча благополуччя нерідко носить лише видимий характер і визначається за анкетними даними: наявність батьків, їх працевлаштування, матеріальне становище в сім'ї. Безперечно, всі ці показники мають вплив на сімейне виховання. Але часто за цим анкетним благополуччям приховуються глибокі внутрішньосімейні протиріччя. Це сім'ї псевдоблагополучні, псевдосолідарні.
Відомо, що в благополучних сім'ях батьки передають дітям власні духовні цінності, як «сукупність пріоритетів, що визначають інтереси, потреби, запити, мотиви матеріальні й духовні, на основі яких вибудовуються певні моделі життя, здійснюється сучасна і проектується майбутня діяльність» [4, С. 24].
Неблагополучними прийнято вважати ті сім'ї, в яких чітко простежуються дефекти виховання. Саме в таких родинах діти часто хворіють, адже за постійну напруженість в сім'ї дитина розплачується неврозами і іншими хворобами. У неблагополучній родині доводиться спостерігати явне або приховане емоційне напруження дитини, що переходить у відторгнення. Часті покарання, окрики, незадоволення з боку батьків змушують дитину прийти до висновку що її не люблять, що вона нікому не потрібна. У відповідь на цю ситуацію дитина замикається, йде в свій вузький і нерадісний маленький світ або намагається привернути до себе увагу, змушує батьків полюбити себе. Все це призводить до того, що дитина не може знайти своє місце в сім'ї, а потім в житті [20, С. 475-481].
Родина - це особливого роду колектив, який грає у вихованні основну, довготривалу і найважливішу роль. Так, у тривожних матерів часто виростають тривожні діти; честолюбні батьки нерідко так пригнічують своїх дітей, що це приводить до появи у них комплексу неповноцінності; нестриманий батько, що виходить з себе з щонайменшого приводу, нерідко, сам того не розуміючи, формує подібний тип поведінки у своїх дітей і т.д.
Від умов виховання в сім'ї залежить адекватна і неадекватна поведінка дитини. Зокрема діти, у яких занижена самооцінка, виростають в сім'ях, де батьки постійно засуджують дитину, або ставлять перед ним завищені завдання. Дитина відчуває, що не відповідає вимогам батьків, породжує комплекси, від яких потім неможливо позбавитися.
Неадекватність також може виявлятися і завищеною самооцінкою. Це відбувається в сім'ї, де дитину часто хвалять, і за дрібниці, і досягнення дарують подарунки (дитина звикає до матеріальної винагороди). Дитину карають дуже рідко, система вимог дуже м'яка.
Зупинимося на найбільш поширених стилях сімейного виховання, що визначають особливості відносин підлітка з батьками і його особистісний розвиток.
Демократичні батьки цінують в поведінці підлітка і самостійність, і дисциплінованість. Вони самі надають йому право бути самостійним в певних сферах свого життя; не порушуючи його прав, одночасно вимагають виконання обов'язків. Контроль, заснований на теплих почуттях і розумній турботі, зазвичай не дуже дратує підлітка; він часто прислухається до пояснень - чому не варто робити одного і варто зробити інше. Формування дорослості при таких взаємовідносинах проходить без особливих переживань і конфліктів.
Авторитарні батьки вимагають від підлітка беззаперечного підпорядкування і не вважають, що повинні йому пояснювати причини своїх вказівок і заборон. Вони жорстко контролюють всі сфери життя, причому можуть це робити і не цілком коректно. Діти в таких сім'ях зазвичай замикаються, і їх спілкування з батьками порушується. Частина підлітків йде на конфлікт, але частіше діти авторитарних батьків пристосовуються до стилю сімейних відносин і стають невпевненими у собі, менш самостійними.
Ситуація ускладнюється, якщо висока вимогливість і контроль поєднуються з емоційно холодним відношенням до дитини. Тут неминуча повна втрата контакту. Ще більш важкий випадок - байдужі і жорстокі батьки. Діти з таких родин рідко ставляться до людей з довірою, зазнають труднощів у спілкуванні, часто самі стають жорстокими, хоча мають сильну потребу в любові.
Поєднання байдужого батьківського відношення з відсутністю контролю - гіперопіка - теж несприятливий варіант сімейних відносин. Підліткам дозволяється робити все, що заманеться, їх справами ніхто не цікавиться. Поведінка стає неконтрольованою. А підлітки, як би вони іноді не бунтували, потребують батьківської опори, вони повинні бачити зразок відповідальної поведінки дорослого, на який можна було б орієнтуватися.
Гіперопіка - зайва турбота про дитину, надмірний контроль за всім її життям, заснована на тісному емоційному контакті, - приводить до пасивності, несамостійності, труднощів у спілкуванні з однолітками.
Проблеми виникають і при високих очікуваннях батьків, виправдати які дитина не в змозі. З батьками, що мають неадекватні очікування, в підлітковому віці зазвичай втрачається духовна близькість. Підліток хоче сам вирішувати, що йому потрібно, і бунтує, відкидаючи чужі йому вимоги.
Таким чином, для того, щоб максимізувати позитивні і звести до мінімуму негативні впливи сім'ї на виховання дитини, необхідно пам'ятати про внутрішньосімейні психологічні фактори, які мають виховне значення і представляють собою необхідні форми поведінки батьків:
• брати активну участь в житті сім'ї;
• завжди знаходити час, щоб поговорити з дитиною;
• цікавитися проблемами дитини, допомагати розвивати їй свої уміння і таланти;
• не чинити на дитину ніякого тиску, допомагаючи йому тим самим самостійно приймати рішення;
• мати уявлення про різні етапи в житті дитини;
• поважати право дитини на власну думку;
• вміти стримувати власницькі інстинкти і відноситися до дитини як до рівноправного партнера, який просто поки що володіє меншим життєвим досвідом;
• з повагою ставитися до прагнення всіх інших членів родини робити кар'єру і самовдосконалюватися [23, С. 451-476].
Таким чином, сім'я може виступати в якості як позитивного, так і негативного фактора виховання. Позитивний вплив на особистість дитини полягає в тому, що ніхто, крім самих близьких для нього в сім'ї людей - не відноситься до дитини краще, не любить його так і не піклується стільки про нього. І разом з тим ніякий інший соціальний інститут не може потенційно нанести стільки шкоди у вихованні дітей, стільки може зробити родина.
У будь-якій сім'ї виникають певні проблеми, які інколи стають причинами розлучень або згасання почуттів подружжя.
Проблеми сімейного виховання завжди привертали увагу педагогічної науки, адже сім'я - один із найважливіших виховних інститутів, значення якого для особистості важко переоцінити. Сьогодні сім'я переживає серйозні труднощі, що значною мірою зумовлено кризовими явищами, притаманними українському суспільству в цілому, що негативно позначаються на внутрішньосімейній атмосфері, знижують дієвість виховної функції сім'ї, вно
Проблеми сучасної сім'ї курсовая работа. Педагогика.
Курсовая Работа На Тему Кислотно-Каталитическое Алкилирование
Реферат: Организация таможенного оформления и таможенного контроля электроэнергии, перемещаемой через там
Реферат: Ипотека недвижимости
Эссе По Произведению Пиковая Дама
Отчет по практике по теме Анализ финансово-экономической деятельности предприятия ООО 'Аккурат-Авто'
Что Такое Этика Реферат 6 Класс
Биология 5 Класс Реферат О Дарвине
Реферат: Практика в Открытом Акционерном Обществе «Сыры Калужские» . Скачать бесплатно и без регистрации
Контрольная Работа На Тему Экономика Труда И Социально-Трудовые Отношения
Контрольная Работа По Теме Четырехугольники 1 Вариант
Контрольная работа: по Микробиологии
Сочинение Я И Другие Литература Итоговое Пример
Реферат: Get Some Essay Research Paper The health
Контрольная Работа По Физике 7 Класс Кабардин
Реферат На Тему Графика И Анимация
Курсовая работа по теме Маркетинговые мероприятия на различных фазах жизненного цикла товара
Вак Диссертации Читать
Курсовая работа по теме Структура системы управления гостиничным предприятием
Реферат по теме Работа в среде Mathcad
Доклад по теме Мандельштам О.Э.
Особенности городской площадки города Горно-Алтайска - География и экономическая география дипломная работа
Взаимосвязь корпоративной культуры и эффективности деятельности организации - Менеджмент и трудовые отношения дипломная работа
Биология - наука о живом - Биология и естествознание реферат