Проблеми економічної безпеки України в умовах глобалізації. Курсовая работа (т). Эктеория.

Проблеми економічної безпеки України в умовах глобалізації. Курсовая работа (т). Эктеория.




💣 👉🏻👉🏻👉🏻 ВСЯ ИНФОРМАЦИЯ ДОСТУПНА ЗДЕСЬ ЖМИТЕ 👈🏻👈🏻👈🏻



























































Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.


Помощь в написании работы, которую точно примут!

Похожие работы на - Проблеми економічної безпеки України в умовах глобалізації

Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе


Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе


Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе


Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе


Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе


Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе


Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе

Нужна качественная работа без плагиата?

Не нашел материал для своей работы?


Поможем написать качественную работу Без плагиата!

національний безпека
економічний загроза


Економічна безпека
країни, з однієї сторони, є важливою складовою системи національної безпеки, що
формує захист національних інтересів, а з іншої - є безпосередньою умовою
дотримання і реалізації національних інтересів щодо забезпечення фінансування,
формування доходів та витрат.


Метою економічної
безпеки є забезпечення умов соціально-економічного розвитку країни. Вона
відіграє вирішальну роль у досягненні економічного суверенітету держави,
забезпеченні економічного розвитку, реалізації ефективної соціальної політики,
убезпеченні суспільства від екологічних стихій, зростанні національної
конкурентоспроможності в умовах міжнародної економічної інтеграції та
глобалізації. Створення ефективної системи економічної безпеки держави дає
можливість вчасно виявляти загрози національним економічним інтересам і
запобігати заподіянню збитків соціально-економічній системі в цілому.


Актуальність теми
дослідження. Висока фінансова залежність держави, проблеми внутрішнього характеру
й будь-які інші дестабілізуючі фактори стають причинами зниження економічної
та, відповідно, національної безпеки. Тому необхідною умовою для нормального
стійкого розвитку країни стає забезпечення захисту життєво важливих інтересів
громадян, суспільства та держави. Постійна зміна внутрішніх та зовнішніх
чинників розвитку національної економіки актуалізує дослідження питання
забезпечення економічної безпеки країни. Визначення стану її складових
елементів в сьогоднішніх умовах має важливе значення, оскільки дозволяє
своєчасно вжити заходів з організаційно-правового забезпечення економічної
безпеки країни. Саме тому, забезпечення національної безпеки для країн (і для
України зокрема) набуває все більшого значення. Особливо важливим є
забезпечення економічної безпеки, яка гарантує державний суверенітет України, є
умовою його сталого розвитку і зростання добробуту громадян.


Усе це зумовлює
необхідність ґрунтовного дослідження сутності економічної безпеки, вивченню
основних індикаторів рівня економічної безпеки та напрямків удосконалення стану
економічної безпеки держави.


Постановка проблеми.
Відсутність єдиного бачення суті економічної безпеки та визначення її складових
як в науковій літературі, так і в нормативно-правовій базі, породжує низку
суперечностей й неточностей розрахунку інтегрального показника, що визначає її
рівень.


Об`єктом дослідження є
економічна безпека України. Предметом дослідження є теоретичні та практичні
проблеми економічної безпеки України.


Метою дослідження є
оцінка стану та розробка основних напрямів щодо удосконалення економічної
безпеки України. Виходячи з мети дослідження, в роботі поставлено наступні
конкретні завдання:


- визначити
зміст категорії «економічна безпека держави» та її складові;


-            визначити наукові підходи щодо сутності «економічної безпеки
держави»;


- визначити
структуру економічної безпеки держави та показники її ефективності;


- оцінити
стан економічної безпеки в Україні;


-            обґрунтувати основні напрямки вдосконалення показників економічної
безпеки України.


Інформаційною базою
дослідження є офіційні дані Міністерства економічного розвитку і торгівлі
України, Міністерства фінансів України, Державної служби статистики України,
Статистичних щорічників України, наукова інформація, що має форму недрукованої
продукції, розміщена у світовій комп`ютерній мережі Інтернет.









1.
Теоретико-методологічні засади економічної безпеки країни




.1 Економічна безпека
країни в умовах глобалізації: сутність, напрями




Переосмислення
параметрів національної і світової безпеки відбувалося паралельно з процесом
глобалізації економічних та інформаційних зв’язків, науково-технічним
прогресом, розширенням гуманітарних й міграційних процесів, політичними
трансформаціями. У розвинутих країнах акценти поступово зміщуються в бік
фінансово-економічних, інформаційних, гуманітарних та екологічних вимірів
безпеки життєдіяльності як окремого громадянина, так і держави. Безпека
економічного розвитку становить ключову складову політики кожної держави.
Особливо актуальною вона є для країн, які знаходяться у процесі системних
трансформацій [1].


Економічна безпека
держави є не лише однією з найважливіших складових цілісної системи
національної безпеки як комплексу захисту національних інтересів, але й
базовою, вирішальною умовою дотримання і реалізації національних інтересів.
Власне тому, наукові дослідження даного напрямку є актуальними та своєчасними в
час пошуку пріоритетів державної економічної політики.


Поняття «економічна
безпека» вперше було вжито в 1994 р. Г. Пастернак-Таранушенком. Вітчизняний
дослідник О. Бєлов визначає економічну безпеку як «стан національної економіки,
який дозволяє зберігати стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз і здатний
задовольнити потреби особи, суспільства, держави». М. Пендюра зазначає, що
економічна безпека держави є не тільки однією з найважливіших складових
цілісної системи національної безпеки як комплексу захисту національних
інтересів, а й вирішальною умовою дотримання і реалізації національних
інтересів [2].


Ще один представник
когорти вітчизняних економістів О. Власюк для визначення економічної безпеки
використав науковий підхід, зазначивши, що економічна безпека має розглядатися
як складна поліструктурна наука, яка, за аналогією з безпекою екологічних,
біологічних, технічних систем тощо, є наукою про безпеку (точніше - «життєздатність»)
соціально-економічних систем різних рівнів ієрархії (особа, домашнє
господарство, галузь, регіон, сектор економіки, національна економіка, світове
господарство) [3].


Міністерство економіки
України своїм наказом «Про затвердження Методики розрахунку рівня економічної
безпеки України» визначило економічну безпеку як стан національної економіки,
який дає змогу зберігати стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз і здатний
задовольняти потреби особи, сім’ї, суспільства та держави [4].


Подібні обставини можуть
виникнути при загостренні міждержавних відносин, виникненні військових
конфліктів, дестабілізації внутрішньої політичної ситуації в країні, підсиленні
соціальної напруженості, різких змінах демографічної ситуації, терористичних
актах, підсиленні дискримінаційного впливу тих чи інших домінуючих економічних
угруповань чи політичних союзів, загостренні конкурентної боротьби, стихійних
лихах і екологічних катастрофах в країні і за її межами.


Економічну безпеку слід
також сприймати як засіб отримання і збереження внутрішньої стабільності, а
також відігравання відповідної ролі у міжнародній сфері.


Економічна безпека може
бути досягнута тільки тоді, коли рівень залежності країни від домінуючої
економіки (або домінуючої в економічному, військовому чи політичному відношенні
групи країн), а також ступінь загострення внутрішньої політичної,
соціально-економічної і екологічної ситуації не перевищує межі, що погрожують
втратою національного суверенітету та значним послабленням економічної
могутності, суттєвим зниженням рівня і якості життя нації або відкиданням
досягнення глобальних стратегічних цілей країни.


Звісно, основною умовою
раціональної економічної політики є її максимальне наближення до політичної,
економічної та оборонної доктрини держави. Фундаментальним інтересом кожної
держави як інституції є її безпека.


Зміни в глобальній
спільноті, що стались на зламі віків, зумовили переоцінку поняття безпеки,
особливо в плані більшої уваги до економічних чинників. Процеси глобалізації і
регіоналізації зумовлюють необхідність повноцінного включення держави у
динаміку світової цивілізації, ефективного балансування між інтересами
держав-сусідів, а також вивчення тих зовнішніх чинників, які обмежують
потенціал розвитку [1].


Чинником, що суттєво
коригує політику країни у проведенні національної безпеки, інтегральним
стержнем якої є економічна безпека, виступає інтеграційний процес.


Наступним визначальним
фактором економічної безпеки країни є рівень конкурентоспроможності її
економіки. Існують загрози, обумовлені низьким рівнем економічної потужності та
конкурентними позиціями на світовому ринку, і загрози втрати конкурентних
переваг в стратегічно важливих галузях, які становлять небезпеку для країни, що
в свою чергу зумовлює пріоритети протидії цим загрозам.


Також важливу роль в
економічній безпеці країни відіграє такий фактор, як добробут населення.
Загрози, які виникають через нераціональну економічну політику держави в
соціальній сфері, що викликає високий рівень бідності, криміналізації та
соціальної напруженості в суспільстві, без сумніву, становлять значну небезпеку
для успішного сталого розвитку країни.


Як вважають американські
вчені, економічна безпека повинна відповідати, принаймні, двом умовам.
По-перше, це збереження економічної самостійності країни, її здатності у
власних інтересах приймати рішення, що стосуються розвитку економіки в цілому.
По-друге, це збереження вже досягнутого рівня життя населення і можливості його
подальшого підвищення.


Аналогічні вимоги до
економічної безпеки висловлював Х. Маховскі. Економічна безпека, на його думку,
повинна забезпечувати досить високу міру незалежності від стратегічних
партнерів, тобто тих, які потенційно можуть впливати на політичні рішення, які
будуть неприйнятні з комерційної точки зору.


Як видно з наведених визначень,
поняття «економічна безпека» характеризується
складною внутрішньою структурою. Загальним недоліком усіх зазначених підходів є
відсутність комплексного підходу до всієї сукупності взаємопов’язаних елементів
економічної безпеки. Економічна безпека - це не лише стан захищеності
національних інтересів, але і готовність і здатність інститутів влади
створювати механізми реалізації та захисту національних інтересів, розвитку
вітчизняної економіки, підтримку соціально-політичної стабільності суспільства.
В умовах кризових процесів, які можна зараз спостерігати, механізми
стабілізації та забезпечення економічної безпеки багатозначні та неординарні.
Тому найбільш узагальнена і логічна характеристика економічної безпеки повинна
включати три найважливіші елементи:


економічну незалежність,
яка в сучасних умовах означає можливість контролю держави за національними
ресурсами, досягнення такого рівня виробництва ефективності і якості продукції,
який забезпечував би її конкурентоспроможність і дозволяв нарівно брати участь
у світовій торгівлі;


стабільність і стійкість
національної економіки передбачає захист власності в усіх її формах, створення
надійних умов і гарантій для підприємницької активності, заборона чинників,
здатних дестабілізувати ситуацію (жорстка політика щодо протидії рейдерським
захопленням, подолання корупції у владі, судовій системі, обґрунтована
зовнішньоекономічна політика);


економічний прогрес, що
передбачає створення сприятливого клімату для інвестицій та інновацій, постійну
модернізацію виробництва, державну підтримку стратегічних галузей, пошук нових
напрямків, що є необхідними умовами стійкості і самозбереження національної
економіки.


Складовими економічної
безпеки згідно «Методики розрахунку рівня економічної безпеки України»,
затвердженої Міністерством економіки України, є:


1. Макроекономічна безпека - це стан економіки, при якому досягається
збалансованість макроекономічних відтворювальних пропорцій.


.Фінансова безпека - це
такий стан бюджетної, грошово-кредитної, банківської, валютної системи та
фінансових ринків, який характеризується збалансованістю, стійкістю до
внутрішніх і зовнішніх негативних загроз, здатністю забезпечити ефективне
функціонування національної економічної системи та економічне зростання.


. Iнвестиційна безпека -
це такий рівень національних та іноземних інвестицій (за умови оптимального їх
співвідношення), який здатен забезпечити довгострокову позитивну економічну
динаміку при належному рівні фінансування науково-технічної сфери, створення
інноваційної інфраструктури та адекватних інноваційних механізмів.


. Демографічна безпека -
це такий стан захищеності держави, суспільства та ринку праці від демографічних
загроз, при якому забезпечується розвиток України з урахуванням сукупності
збалансованих демографічних інтересів держави, суспільства й особистості
відповідно до конституційних прав громадян України.


. Науково-технологічна
безпека - це такий стан науково-технологічного та виробничого потенціалу
держави, який дає змогу забезпечити належне функціонування національної економіки,
достатнє для досягнення та підтримки конкурентоздатності вітчизняної продукції,
а також гарантування державної незалежності за рахунок власних інтелектуальних
і технологічних ресурсів.


. Енергетична безпека -
це такий стан економіки, який забезпечує захищеність національних інтересів у
енергетичній сфері від наявних і потенційних загроз внутрішнього та зовнішнього
характеру, дає змогу задовольняти реальні потреби в паливноенергетичних
ресурсах для забезпечення життєдіяльності населення та надійного функціонування
національної економіки в режимах звичайного, надзвичайного та воєнного стану.


. Продовольча безпека -
це такий рівень продовольчого забезпечення населення, який гарантує
соціально-економічну та політичну стабільність у суспільстві, стійкий та якісний
розвиток нації, сім'ї, особи, а також сталий економічний розвиток держави.


. Соціальна безпека - це
такий стан розвитку держави, при якому держава здатна забезпечити гідний і
якісний рівень життя населення незалежно від впливу внутрішніх та зовнішніх
загроз.


. Зовнішньоекономічна
безпека - це такий стан відповідності зовнішньоекономічної діяльності
національним економічним інтересам, що забезпечує мінімізацію збитків держави
від дії негативних зовнішніх економічних чинників та створення сприятливих умов
розвитку економіки завдяки її активної участі у світовому розподілі праці[3].


Сутність економічної
безпеки полягає у тому, що вона є підґрунтям для функціонування всіх інших її
елементів, що входять у цю систему (військової, технічної, продовольчої, екологічної).




1.2 Принципи та
показники економічної безпеки країни




Для кращого розуміння
суті економічної безпеки важливо зрозуміти її зв’язок з поняттями «розвиток» і
«стійкість». Розвиток - один із компонентів економічної безпеки. Адже, якщо
економіка не розвивається, то різко падають можливості її виживання, а також
опір та пристосованість до внутрішніх та зовнішніх загроз.


Стійкість і безпека -
найважливіші характеристики економіки як єдиної системи, їх не треба
протиставляти, з них кожна по-своєму характеризує стан економіки. Стійкість
економіки характеризує міцність і надійність її елементів, вертикальних,
горизонтальних та інших зв’язків усередині системи, здатність витримувати
внутрішні та зовнішні «навантаження». Безпека - це стан об’єкта в системі його
зв’язків з точки зору здатності до самовиживання в умовах внутрішніх та
зовнішніх загроз, а також дії непередбачених і важко прогнозованих факторів.
Чим більш стійка економічна система, тим життєздатніша економіка, і оцінка її
безпеки буде досить високою. Порушення пропорцій і зв’язку між різними
компонентами системи веде до дестабілізації і є сигналом переходу економіки від
безпечного стану до небезпечного [5].


Суть економічної безпеки
реалізується в системі критеріїв і показників. Критерій економічної безпеки
можна визначити як оцінку стану економіки з точки зору найважливіших процесів,
які відображають зміст економічної безпеки. Критеріальна оцінка безпеки включає
в себе оцінки: ресурсного потенціалу і можливостей його розвитку; рівня
ефективності використання ресурсів, капіталу і праці, з точки зору його
відповідності рівню в найбільш розвинутих країнах, а також рівню, при якому
небезпеки внутрішнього і зовнішнього характеру зводяться до мінімуму;
конкурентоспроможності економіки; цілісності території та економічного
простору; суверенітету, незалежності і можливості протистояння зовнішнім
загрозам, соціальної стабільності та умов запобігання і вирішення соціальних
конфліктів.


Для економічної безпеки
значення мають не стільки самі показники, скільки їх порогові значення.
Порогові значення - це граничні значення, недотримання яких заважає нормальному
ходу розвитку різних елементів відтворення, призводить до формування
негативних, руйнівних тенденцій в сфері економічної безпеки. Як приклад (по
відношенню до внутрішніх загроз) можна назвати рівень безробіття, розрив у
доходах між найбільш і найменш забезпеченими групами населення, темпи інфляції.
Наближення до їх гранично допустимого значення свідчить про нарощування загроз
соціально-економічної стабільності суспільства, перевищення граничних, або
порогових значень - про вступ держави в зону нестабільності й соціальних
конфліктів, тобто про реальний підрив економічної безпеки. З точки зору
зовнішніх загроз як індикатори можуть виступати гранично допустимий рівень
державного боргу, збереження або втрата позицій на світовому ринку, залежність
національної економіки та її найважливіших секторів (включаючи оборонну
промисловість) від імпорту закордонної техніки, комплектуючих виробів або
сировини.


Важливо підкреслити, що
найвищий ступінь безпеки досягається при умові, що весь комплекс показників
знаходиться в діапазоні допустимих меж своїх порогових значень, а порогові
значення одного показника досягаються не зашкоджуючи іншим. Наприклад, зниження
темпу інфляції до граничного рівня не повинно призводити до підвищення рівня
безробіття над допустимим рівнем, або зниження дефіциту бюджету до порогового
значення - до повного замороження й падіння виробництва тощо.


Можна зробити висновок,
що за межами значень порогових показників національна економіка втрачає
здатність до динамічного саморозвитку, конкурентоспроможність на зовнішніх і
внутрішніх ринках, стає об’єктом експансії інтернаціональних і
транснаціональних монополій, роз’їдається виразками корупції, криміналу, страждає
від внутрішнього та зовнішнього грабунку національного багатства.


Серед показників
економічної безпеки доцільно виділити наступні показники, які характеризують:


економічний ріст
(динаміка і структура національного виробництва та доходу, показники об’ємів і
темпів промислового виробництва, галузева структура господарства і динаміка
окремих галузей, капіталовкладення тощо);


природно-ресурсний,
виробничий, науково-технічний потенціал країни;


динамічність і
адаптивність господарського механізму, а також його залежність від зовнішніх
факторів (рівень інфляції, дефіцит консолідованого бюджету, дія
зовнішньоекономічних факторів, стабільність національної валюти, внутрішню і
зовнішню заборгованість);


якість життя (ВВП на
душу населення, рівень диференціації доходів, забезпеченість основних груп
населення матеріальними благами і послугами, працездатність населення, стан
навколишнього середовища тощо) [5].


Порогові рівні зниження
безпеки можна охарактеризувати системою показників загальногосподарського і
соціально-економічного значення, зокрема:


гранично допустимий
рівень зниження економічної активності, обсягів виробництва, інвестування і
фінансування, за межами якого неможливий самостійний розвиток країни на
технічно сучасному, конкурентоспроможному базисі, збереження демократичних
засад суспільного ладу, підтримка оборонного, науково-технічного,
інноваційного, інвестиційного та освітньо-кваліфікаційного потенціалу;


гранично допустиме
зниження рівня і якості життя загальної маси населення, за межами якого виникає
загроза втрати найбільш продуктивної частини національного людського капіталу і
нації як органічної частини цивілізованої спільноти;


гранично допустимий
рівень зниження витрат на підтримку і відтворення природно-екологічного
потенціалу, за межами якого виникає небезпека незворотного руйнування елементів
природного середовища, втрати життєво важливих ресурсних джерел економічного
росту, а також значних територій проживання, розміщення виробництва і
рекреації, нанесення шкоди здоров’ю сучасного і майбутнього покоління і інше.


Критеріями належного
стану економічної безпеки країни є такі:


-      народне
господарство повинно забезпечуватися достатніми для сталого розвитку обсягами
сировинних ресурсів та інвестиційних товарів;


-      потрібні
достатні обсяги державних резервів і запасів стратегічно важливих видів
продукції і товарів, у тому числі товарів критичного імпорту;


-      потрібен
обсяг споживчих товарів, достатній для підтримання соціально прийнятних рівнів
споживання населення;


б) у сфері
господарського механізму:


-      фінансово-бюджетна
і грошово-кредитна системи повинні бути здатні забезпечувати стійкий розвиток
національної економіки;
-      необхідний
випереджальний розвиток науково-технічного й інноваційного потенціалів для
забезпечення стійкого економічного зростання;


-      потрібна
консолідованість економічних інтересів громадян, СГД, регіонів, держави у
напрямі стійкого економічного розвитку;


-      інститути
державної влади повинні мати можливість здійснювати дієву політику щодо
реалізації і захисту національних економічних інтересів;


-      рівень
життя населення і ступінь соціального розшарування мають уможливити поєднання
стимулів економічного зростання із збереженням суспільної злагоди;


в) у сфері взаємодії із
світовою економічною системою:


-      повинно
забезпечуватися ефективне включення національної економіки у світогосподарську
систему, що поєднує у собі розвиток експортного потенціалу, задоволення потреб
внутрішнього ринку, захист вітчизняних товаровиробників і розвиток їхньої
міжнародної конкурентоспроможності;


-      включення
в міжнародні валютно-фінансові відносини має сприяти забезпеченню сталості грошово-фінансової
системи;


-      критичний
імпорт стратегічних ресурсів повинен забезпечуватися достатнім обсягом валютних
ресурсів і відбуватися на диверсифікованій основі [7].




1.3 Зміст та
класифікація загроз економічній безпеці




Основою загроз
економічної безпеки є рушійні сили, здатні породити небезпеку або призвести до
збитку. Джерела загроз економічної безпеки - умови і фактори, які деформують
систему. Виділяють наступні групи загроз:


Існує безліч факторів
ризику, небезпек, загроз і інших деструктивних обставин, які можуть вплинути на
результати фінансової політики держави. Залежно від умов розвитку значимість
тих або інших факторів може змінюватися. Всі фактори ризику, небезпеки й
загрози можуть бути згруповані по різних класифікаційних ознаках.


Відповідно до даної
класифікації, передбачувані загрози виникають за певних умов. Вони відомі з
історичного досвіду й результатів реалізації державної економічної політики
минулого, вчасно виявлені й узагальнені економічною наукою. Небезпеки й
загрози, як правило, пов’язані з непередбаченими діями третіх осіб, зміною
правового поля, несподіваною деформацією соціально-економічної або політичної
ситуації, форс-мажорними обставинами тощо. Завдання полягає у тому, щоб вчасно
виявити ці небезпеки або загрози й послабити їхню негативну дію.


Об’єктивні загрози
економічної безпеки (стан фінансової й економічної


кон’юнктури, наукові
відкриття, форс-мажорні обставини тощо) виникають без участі органів влади, не
залежні від прийнятих ними рішень, дій. Їх необхідно розпізнавати й обов’язково
враховувати в управлінських рішеннях. Суб’єктивні загрози породжені навмисними
або ненавмисними діями людей, різних органів і організацій (конкуруючих або
тих, що співпрацюють між собою). Тому і їхнє запобігання багато в чому
пов’язане із впливом на суб’єктів економічних відносин.


Зовнішні (екзогенні)
загрози пов’язані з несприятливими процесами у


світовій економіці
(міжнародні валютно-фінансові відносини, міжнародна торгівля, світовий ринок
капіталу).


До зовнішніх віднесені:
загрози втрати конкурентних переваг у стратегічно важливих галузях; загрози,
обумовлені низьким рівнем економічного потенціалу й конкурентних позицій на
світовому ринку; загрози, обумовлені геополітичним положенням країни (агресія,
військово-політичні конфлікти, тероризм тощо); загрози, обумовлені економічною
експансією домінуючих економік і військово-політичних союзів; загрози,
обумовлені імпортною інтервенцією на внутрішні ринки стратегічно важливих
товарів і послуг.


Внутрішні фактори
пов’язані з діяльністю органів державної влади, макроекономічною й
мікроекономічною нестабільністю ринкової економіки.


Вони обумовлені тими
процесами, які виникають у ході реалізації економічної політики держави. Це,
насамперед, якість ухвалених рішень органами влади й механізм їхнього виконання
(бюджетна й податкова дисципліна, дотримання законодавства тощо).        


До внутрішніх
(ендогенних) віднесені: загрози, обумовлені нераціональною економічною
політикою держави у відношенні детермінант конкурентних переваг, що знижує
рівень конкурентоспроможності країни; загрози, обумовлені нераціональною
галузевою й регіональною структурою ВВП; загрози, обумовлені недосконалістю
інституціонального середовища відносно екології й нераціональною економічною
політикою у відношенні екстерналій, що виникають у процесі економічної
діяльності; загрози, обумовлені відсутністю або недостатнім обсягом
стратегічних резервів; загрози, обумовлені нераціональною економічною політикою
держави відносно соціальної сфери, що викликає високий рівень бідності,
криміналізації й соціальної напруженості в суспільстві [6].


реальні загрози, що вже
виникли, й потенційні, які можуть відбутися в результаті яких-небудь змін;


загрози у формі
цілеспрямованих дій одного суб’єкта проти іншого або стихійні як результат
випадкових явищ;       


загрози безпосередні,
які прямо викликають негативні процеси й опосередковані, виникаючі при
здійсненні додаткових дій.


За часом прояву загрози
діляться на поточні (регулярні), що породжують небажані зміни протягом
короткого часу, і довготермінові, які можуть викликати небажані явища через
тривалий проміжок часу.







2. Аналіз сучасного
стану економічної безпеки в Україні




.1 Стратегія економічної
конкурентоспроможності в системі національної безпеки України




Метою реалізації
Стратегії є формування сприятливих умов для забезпечення
інтересів громадян, суспільства і держави, дальшого поступу України як
демократичної держави зі сталою та зростаючою ринковою економікою, держави, що
керується європейськими політичними й економічними цінностями, в якій повага і
захист прав і законних інтересів усіх територіальних громад, суспільних верств,
етнічних груп є запорукою незалежного, вільного, суверенного і демократичного
розвитку єдиної України.


Нагальними
завданнями політики національної безпеки є захист таких життєво важливих
національних інтересів України:


)       утвердження
конституційних прав і свобод людини і громадянина, створення умов для вільного
розвитку людини, реалізації її творчого потенціалу через різноманіття форм
суспільної організації;


)       захист
державного суверенітету України, її територіальної цілісності, недоторканності
державного кордону;


)       створення
конкурентоспроможної, соціально орієнтованої ринкової економіки та забезпечення
підвищення рівня життя і добробуту населення;


)       гарантування
безпечних умов життєдіяльності населення, захисту і відновлення навколишнього
природного середовища;


)       збереження
і розвиток духовних і культурних цінностей українського суспільства, зміцнення
його ідентичності на засадах етнокультурної різноманітності[8].


Конкурентоспроможність
національної економіки як економічна категорія тісно пов'язана з категорією
«економічна безпека». Зважаючи на те, що остання визначається як здатність національної
економіки до розширеного самовідтворення з метою задоволення на визначеному
рівні потреб власного населення і держави, протистояння дестабілізуючій дії
чинників, що створюють загрозу нормальному розвитку країни, забезпечення
конкурентоспроможності національної економіки у світовій системі господарювання
[8], конкурентоспроможність може розглядатися як безпосередній індикатор
належного рівня економічної безпеки.


Якщо Концепцією
національної безпеки України поняття конкурентоспроможність національної
економіки як таке не розглядалося, Закон України «Про основи національної безпеки», прийнятий Верховною Радою України у 2003 році, вже вносить до
переліку пріоритетів національних інтересів створення конкурентоспроможної,
соціально орієнтованої ринкової економіки та забезпечення постійного зростання
рівня життя і добробуту населення. Відтак забезпечення умов для сталого
економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності національної
економіки є одним з базисних напрямів державної політики забезпечення
національної безпеки.


Відповідно до ЗУ «Про
основи національної безпеки України» основними стратегічними напрямами
державної політики з питань національної безпеки України в економічній сфері є:


забезпечення умов для
сталого економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності
національної економіки;


прискорення прогресивних
структурних та інституціональних змін в економіці, поліпшення інвестиційного
клімату, підвищення ефективності інвестиційних процесів; стимулювання
випереджувального розвитку наукоємних високотехнологічних виробництв;


вдосконалення
антимонопольної політики; створення ефективного механізму державного
регулювання природних монополій;


подолання тінізації
економіки через ре
Похожие работы на - Проблеми економічної безпеки України в умовах глобалізації Курсовая работа (т). Эктеория.
Формирование Привязанности У Детей Раннего Возраста Реферат
Доклад: Возникновение Южного и Северного обществ
Экологическая Безопасность Автомобиля Реферат
Дипломная работа по теме Разработка системы финансового контроллинга в организации (на примере ОАО 'Раздолье-Трейд')
Дипломная Работа Экономика Предприятий
Доклад: Борис Гребенщиков
Реферат по теме Системы поддержки принятия решений
Легкая Атлетика Виды Легкой Атлетики Реферат
Доклад по теме Мотивация с точки зрения теории
Реферат по теме Бумага, свойства и производство
Реферат по теме Современный российский иммигрант - психология и философия отторгнутого социума
Курсовая работа по теме Оценка человеческого капитала
Реферат Дети С Синдромом Дауна
Материальная Ответственность Работодателя Перед Работником Реферат
Реферат по теме Политическая карта мира
Реферат: Управление персоналом предприятия (фирмы)
Доклад На Тему Гто В Школе
Реферат: Планета людей 2
Курсовая Работа На Тему Правонарушения Среди Несовершеннолетних
Реферат: Explication Of Blake Essay Research Paper The
Реферат: Казанский Государственный медицинский институт в годы Великой Отечественной войны
Курсовая работа: Товарный ассортимент, планирование и управление
Похожие работы на - Винный этикет

Report Page