Проблема вивчення мінералого-петрографічних особливостей руд і порід п’ятого сланцевого горизонту родовища ПАТ "ІнГЗК" - Геология, гидрология и геодезия дипломная работа

Главная

Геология, гидрология и геодезия
Проблема вивчення мінералого-петрографічних особливостей руд і порід п’ятого сланцевого горизонту родовища ПАТ "ІнГЗК"

Мінерало-петрографічні особливості руд і порід п’ятого сланцевого горизонту Інгулецького родовища як потенціальної залізорудної сировини; геологічні умови. Розвідка залізистих кварцитів родовища у межах профілей. Кошторис для інженерно-геологічних робіт.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

1.1 Географо-економічна характеристика району
1.2 Історія геологічної вивченості району
1.3.1 Стратиграфія кристалічного фундаменту
1.4 Інтрузивні і ультра метаморфічні утворення
1.5.1 Особливості тектонічної будови криворізької структури
1.5.2 Тектонічні елементи осадового чохла
2.1 Позиція родовища у структурі району
2.2 Історія геологічних досліджень і промислового освоєння родовища
2.10 Гідрогеологічна характеристика
2.10.1 Джерела питного і технічного водопостачання
2.10.2 Інженерно-геологічна характеристика
2.12 Мінералого-петрографічні особливості руд і порід п'ятого сланцевого горизонту
2.12.1 Описання мінералогічних проб
3.1 Вибір і обґрунтування об'єкту досліджень
3.5 Проект топографо-геодезичних робіт
3.6 Проект інженерно-геологічних робіт
3.7.5 Внутрішній геологічний контроль
3.8.4 Викривлення стволів свердловин
3.9 Охорона праці та цивільна оборона
3.9.1 Організаційно-технічні заходи при проведенні геолого-розвідувальних робіт
3.9.2 Виробнича санітарія та гігієна праці при виконанні польових і камеральних робіт
3.9.3 Заходи безпеки при використанні транспорту
3.9.4 Заходи та засоби захисту від шуму та вібрації
3.9.5 Системи засобів і заходів від ураження електричним електричним струмом та від блискавки
3.10.6 Заходи безпеки при виконанні геолого-розвідувальних робіт
3.10.7 Протипожежна профілактика при польових і камеральних роботах
4.1.1 Кондиції для підрахунку запасів
4.1.2 Використанні при підрахунку запасів матеріали
4.1.3 Вибір методу розрахунку запасів
4.1.5 Виділення блоків для розрахунку запасів
4.1.6 Визначення параметрів для розрахунку запасів
4.2 Організація геологорозвідувальних робіт
4.6 Кошторис на проведення геологорозвідувальних робіт
Актуальність роботи зумовлена необхідністю подальшого розширення і вивчення сировинної бази Інгулецького родовища, та стабілізації якісних показників руди, що подається на збагачувальну фабрику.
Основною задачею є до розвідка п'ятого сланцевого горизонту залізистих кварцитів Інгулецького родовища у межах розвідувальних профілей 1-3.
У спеціальній частині дипломного проекту вирішувалася проблема вивчення мінералого-петрографічних особливостей руд і порід п'ятого сланцевого горизонту родовища, як потенціальної залізорудної сировини.
Для вирішення поставлених питань були використані необхідні фондові і літературні першоджерела(всього 9шт.), був задіяний відповідний картографічний матеріал:
- геологічна карта родовища масштабу 1:5000;
- геологічні розрізи з підліку запасів масштабу 1:500; - геологічний план з підліку запасів масштабу 1: 500;
- геологічний повздовжній розріз родовища масштабу 1: 1000;
- геологічний поперечний розріз родовища масштабу 1: 2000;
- геологічна карта південної частини Кривбасу масштабу 1: 50000.
Для виконання спеціальної частини було відібрано 21 мінералогічна проба по сьоми профілям, з яких виготовлені і мікроскопічно досліджені прозорі і поліровані шліфи, виконані мікро фотографічні дослідження.
У методичній частині роботи міститься вся обов'язкова інформація по здійсненню необхідних проектних заходів: розвідувальні роботи, хімічне та технологічне опробування, проектування бурових свердловин, організація охорони праці на виробництві, підрахунок кошторису для проведення геологорозвідувальних робіт.
ЧАСТИНА 1. ОСОБЛИВОСТІ ГЕОЛОГІЧНОЇ БУДОВИ РАЙОНУ
1.1 Географо-економічна характеристика району
Південний район Криворізького басейну охоплює територію південної частини аркуша L-36-IV (Кривий Ріг). В адміністративному відношенні він знаходиться на південному заході Дніпропетровської області (південна частина Криворізького, Широківського і Апостолівського районів).
В орографічному відношенні територія являє собою горбисту степову рівнину з абсолютними висотами від 50 до 200 м над рівнем моря, розчленовану річковими долинами та балками, схили яких порізані водориями і ярами шириною до 50 м та глибиною від 1 до 10 м.
Головною водною артерією району є ріка Інгулець, її ширина змінюється від 15 до 90 м, глибина - від 0,7 до 4 м. Швидкість течії не перевищує 0,3 м/сек. Дно ріки, здебільшого, піщане Береги пологі, місцями обривисті (район мікрорайону ПівГЗК). Максимальна висота обривів сягає 14м. Заплава ріки відкрита, суха, місцями зустрічаються заплави і стариці, зарослі чагарником, очеретом.
Ріка замерзає у середині грудня, товщина криги досягає 20-40 см, а в суворі зими - 60-80 см. Часті відлиги спричиняють скресання і підвищення рівня води на 0,5-2 м. Загальне скресання відбувається в першій половині березня і викликає підняття рівня води на 1,5-3 м.
Клімат району помірно континентальний. Зима (грудень-лютий) м'яка, середня температура не перевищує -5 -9°С. Морози періодично змінюються відлигами. Сніговий покрив, товщина якого досягає 10-15 см, тримається, переважно, з другої половини грудня до середини березня. Весна (березень-травень) в першій половині прохолодна, з заморозками, в другій - тепла. Опади випадають у вигляді мряки та дощу, зрідка мокрого снігу. Літо (друга половина травня - перша половина вересня) тепле, в окремі роки спекотливе і посушливе. Дні, здебільшого, з перемінною хмарністю та слабким вітром, ночі ясні, тихі, прохолодні. Денна температура повітря +22... +26°С. Опади характерні для червня і липня, випадають у вигляді короткочасних дощів, іноді з градом та вітром. Осінь (друга половина вересня - листопад) в перших декадах тепла та суха, в другій половині з дощами, туманами і нічними заморозками. На протязі року переважають північні, північно-західні та північно-східні вітри, швидкість яких досягає 3-4 м/сек. Для літнього періоду характерні суховії і куряви, які супроводжуються вітром з швидкістю до 15 м/сек.
Рослинний світ району бідний. Природний трав'яний покрив зберігся тільки на схилах долин рік та великих балок, решта території розорена. Великі лісові масиви відсутні. У верхів'ях балок, а іноді і на схилах долин збереглись невеликі гаї. Поширені полезахисні смуги, засаджені акацією, кленом, тополями, дубом, ясеном. Для боротьби з зсувними явищами схили балок та ярів засаджені чагарниками і молодими деревами, поблизу населених пунктів значні площі зайняті фруктовими деревами.
Відсутність великих лісових масивів і густа сітка ярів, балок та річок сприяють хорошій відслоненості кайнозойських відкладів. Породи кристалічного фундаменту найчастіше виходять на денну поверхню по долинах великих річок.
Економіку району визначають гірничовидобувна, металургійна, машинобудівна, будівельна, харчова промисловість та сільське господарство. Основу мінерально-сировинної бази району складають залізні руди кристалічних утворень докембрію. У вміщуючих їх товщах і осадовому чохлі розробляються, головним чином, будівельні матеріали: пісок, глина, суглинок, граніт, амфіболіт, некондиційні залізисті кварцити, різного складу сланці тощо.
Основними населеними пунктами є міста районного підпорядкування Інгулець, Широке, Зеленодольск і Апостолове. Центральну частину району з південного заходу на північний схід перетинає залізнична дорога Херсон-Дніпропетровськ, а в на півночі проходить залізниця Кривий Ріг-Нікополь. Основними промисловими центрами району є м. Інгулець, де знаходиться Ін-гулецький гірничо-збагачувальний комбінат і м.Зеленодольск в якому теплова електростанція, що забезпечує електроенергією весь район.
1.2 Історія геологічної вивченості району
Історія геологічної вивченості району нерозривно пов'язана з вивченням Криворізького регіону загалом. Перші наукові спостереження в Криворізькому залізорудному басейні були виконані академіком В. Зуєвим, який у 1781 році виявив і описав на берегах р. Інгулець "залізний шифер". Більш ніж через 100 років (1875 р.) було розпочато видобуток залізної руди та послідовне геологічне вивчення Кривбасу. В 1880 р. С.О. Конткевич склав першу стратиграфічну схему розрізу Криворізької структури з розділенням його на три товщі: гнейсо-аркозову, залізисто-кременисту та аспідних і вуглецевих сланців. Пізніше В.О. Домгер (1889 р.), П.П. П'ятницький (1899 р.) запропонували двочленне розділення криворізького розрізу на нижній (безрудні кварцити, аркози, слюдисті сланці) і верхній (залізисті кварцити, талькові породи, глинисті і вуглисті сланці) горизонти. В 1926 р. В.О. Фаас поновив тричленну схему.
Стратиграфічні дослідження докембрійських утворень супроводжувались вивченням тектонічної будови Кривбасу. О.С. Михальський в 1908 році висловив актуальну і сьогодні думку про те, що Криворізька структура являє собою складну синкліналь або синклінорій. Проводились також дослідження природи залізних руд. Вивчення мінералого-петрографічних особливостей порід структури привело І.І. Танатара (1916) до висновку про магматичне походження як руд так і вміщуючих їх залізистих кварцитів.
Результати раннього періоду вивчення Кривбасу знайшли своє відображення у опублікованій в 1932 році монографії "Железорудное месторождение Кривого Рога", укладеній колективом геологів під загальним керівництвом М.П. Світальського. Ця робота містить детальну характеристику геологічної будови структури, мінерального складу порід, а також уявлення про генезис порід і руд. Як і попередники, М.П. Світальський зі співавторами були переконані в існуванні одного залізистого пласта і його багаторазовому виході на поверхню завдяки прояву ізоклінальної складчастості і розривної тектоніки.
У 1933-1939 роках Ю.Г. Гершойг вдосконалив стратиграфічну схему криворізького розрізу, виділивши два сланцевих і два залізистих горизонти. Ця схема, яка отримала назву двопластової, була суттєво змінена протягом 1939-1958 pp. колективом геологів Кривого Рогу під керівництвом Я.М. Бєлєвцева, які в межах залізорудної товщі басейну виділили сім сланцевих і сім залізистих горизонтів.
За результатами детального вивчення мінералогії і петрографії Криворізького басейну, П.М. Каніболоцький у 1946 році дійшов висновку, що при утворенні багатих залізних руд значна роль належала метаморфічним процесам. Пізніше ця ідея була підтримана, обґрунтована і деталізована Я.М. Бєлєвцевим як один з компонентів теорії докембрійського метаморфогенного рудоутворення.
Інтенсивна розробка криворізьких родовищ у довоєнні і особливо у повоєнні роки, а також пошуки нових перспективних площ сприяли накопиченню великого фактичного матеріалу про будову і склад залізорудної і вміщуючих товщ, а також про особливості рудоутворення у Криворізькому басейні. В узагальненні нових даних взяли участь співробітники наукових установ НАН України і Кривбасу, а також виробничих колективів басейну під загальним керівництвом Я.М. Бєлєвцева, М.П. Семененка та Г.І. Каляєва. Результати цих узагальнюючих робіт знайшли своє відображення у серії монографій, у яких наведені докладні відомості про геологічну будову, мінеральний і породний склад залізовміщуючих розрізів, природу окремих родовищ і басейну в цілому. Одним з досягнень цього періоду є розробка схеми стратиграфічного поділу метаморфізованих вулканогенно-осадових відкладів Криворізької структури з виділенням криворізької серії і поділом її знизу догори на ске-люватську, саксаганську та фрунзенську світи.
Через десять років схема була вдосконалена співробітниками Міністерства геології УРСР, які в розрізі криворізької серії виділили п'ять світ: ново-криворізьку, скелюватську, саксаганську, гданцівську і глеюватську. Згідно з цією схемою, розріз Криворізької структури було визначено стратотипом раннього протерозою Українського щита. В 80-тих роках XX століття співробітниками Львівського університету Г.М. Яценком і І.С. Параньком при вивченні формаційної приналежності метаконгломератів скелюватської було зроблено припущення, що слюдисті кварцити, які відслонюються на території району в районі с. Латівка, разом з метабазитами нижньої частини криворізького розрізу належать до утворень архею і є аналогами конкської серії зеленокам'яних комплексів Придніпров'я. Пізніше, це припущення було обґрунтоване І.С. Параньком результатами вивчення структурних розрізів в Саксаганському і Північному районах Кривбасу, що і знайшло своє відображення в чинній хроностратиграфічній схемі Українського щита, затвердженій НСК України у 2003 р.
Впродовж вивчення Кривбасу еволюціонували також погляди на його тектонічну будову. Висловлене в 1908 році О.С. Михальським припущення про синклінальну будову Криворізької структури до недавнього часу не викликало заперечення. Протягом майже 100 років вносились тільки уточнення в уявлення про будову внутрішніх тектонічних елементів вищих порядків, що знайшло своє відображення в монографічних зведеннях з геології району. Проте залучення до пояснення докембрійських геологічних процесів деяких положень теорії літосферних плит спричинило зміни в поглядах на тектоніку Криворізької структури та історію її розвитку. Г.І. Каляев та інші висловили думку про моноклінальну будову структури, а також про її розвиток у зоні незавершеної докембрійської субдукції (зоні поглинання) на межі Придніпровського та Кіровоградського блоків першого порядку.
Протягом 80-х і 90-х років 20-го століття в Кривбасі групою співробітників Львівського національного університету у складі В. Д.Колія, І.С. Паранька, А.І. Росихіної, А.О. Сіворонова, Г.М. Яценка були проведені геолого-формаційні дослідження, результати яких знайшли своє відображення у багатьох публікаціях і у карті геологічних формацій докембрію Українського щита. В процесі проведення цих досліджень І.С. Параньком на формаційній основі був розроблений новий варіант схеми стратиграфічного розчленування метавулканогенно-осадової товщі Криворізької структури, в якому запропоновано виділення в її розрізі пізньоархейських, ранньо-, середньо-та пізньопротерозойських геохронологічних підрозділень. І.С. Параньком було також обгрунтовано трьохстадійну модель геологічного розвитку Кривбасу з виділенням проторифтової, протогеосинклінальної та ерогенної стадій. Дані про наявність в Кривбасі утворень пізнього архею були також отримані при проведенні робіт по довивченню геологічної будови території буріння Криворізької надглибокої свердловини (В.К. Бутирін та ін., 1986; Г.Є. Змієвський та ін., 1990), а також при підготовці колективом Криворізької ГРЕ видання Державної геологічної карти Криворізького гірничорудного району масштабу 1:50 000.
Протягом 20-го століття було зроблено значний крок у вивченні мінералів, гірських порід і руд регіону. Мінералогічні, петрографічні, геохімічні та інші близькі за спрямованістю дослідження проводились у тісному взаємозв'язку з промисловим освоєнням надр басейну, загальним його геологічним вивченням. Цим обумовлена певна періодичність у проведенні науково-дослідних робіт з речовинної геології. Результати вивчення речовинного складу залізисто-кременистих і вміщуючих утворень знайшли своє відображення в численних працях Є.К. Лазаренка, В.Д. Євтєхова, П.І. Пирогова та інших дослідників.
Цікавою є також історія дослідження кайнозойського чохла Кривбасу. Перші роботи по вивченню будови та складу кайнозойських розрізів були проведені М.П. Барботом-де-Марні, С.О. Конткевичем, М.О. Соколовим, В.О. Домгером та О.В. Фаасом. Результати цих досліджень були узагальнені О.В. Фаасом в роботі "Материалы по геологии третичных отложений Криворожского бассейна", в якій охарактеризовані палеогенові відклади (датовані олігоценом) та породи сарматського і понтичного ярусів неогену. Пізніше О.К.Олексієв утворення сарматського ярусу цього району поділив на три частини - нижню (з єрвіліями та іншими молюсками), середню (з крупними та рідкоребристими церастодермами та іншими молюсками) і верхню (вміщуючу тільки одні дрібні мактри).
Відкриття в кінці 40-х років 20-го століття на території південного Кривбасу родовища бокситів, приурочених до підошви порід бучацького ярусу, дозволило більш детально вивчити склад та будову цих утворень. В процесі досліджень Е.О. Безнером були встановлені морські відклади бучацького ярусу з численними молюсками, що дало можливість віднести їх до утворень середнього еоцену. Одночасно під керівництвом В.Д. Натарова [158] вздовж криворізької смуги метаморфічних порід була проведена геологічна зйомка кайнозойських утворень масштабу 1:25000. За її результатами була розроблена стратиграфічна схема осадових порід басейну, яка пізніше знайшла своє місце в монографічних зведеннях, укладених під керівництвом Я.М. Бєлєвцева [17].
На початку 80-х років 20-го століття в зв'язку зі зміною уявлень про вік деяких стратиграфічних підрозділів Європи, з якими зіставлялися українські стратотипи, О.Я. Краєва та М.В. Ярцева провели ревізію форамініфер Інгуле-цької депресії. Це дало підставу для віднесення київських відкладів Кривбасу до середнього еоцену і зіставлення нижньої частини розрізу депресії з лютет-ським ярусом Паризького басейну.
У 1985 році Д.Є. Макаренко та Л.С. Білокрис [137], аналізуючи видовий склад молюсків, поширених у породах південної частини Кривбасу, які вважалися утвореннями київського ярусу, прийшли до висновку про приналежність їх до відкладів бодрацького ярусу.
Протягом 1988-1992 років С.О. Люльєвою, Т.С. Рябокінь та Б.Ф. Зернецьким при вивченні нанопланктону та форамініфер з середньоео-ценових утворень, розкритих кар'єром Інгулецького гірничозбагачувального комбінату, було встановлено, що весь об'єм київських відкладів Кривбасу вміщує комплекс фауністичних залишків, характерних для відкладів лютетського ярусу Паризького басейну, а також нанопланктонної зони NP 16 лютетського та бартонського ярусів загальної стратиграфічної шкали [94].
Підсумовуючи короткий огляд історії геологічного вивчення Криворізького залізорудного басейну слід зазначити, що, не дивлячись на більш ніж віковий період досліджень, впродовж якого з геології докембрію Кривбасу було опубліковано близько 2000 наукових робіт, існує низка питань стосовно будови, розвитку Криворізької структури, мінерало-, породо-, рудоутворення і вікової приналежності окремих частин розрізу, які не мають однозначного вирішення і вимагають детального довивчення.
В будові району бере участь два структурних поверхи - нижній представлений кристалічними утвореннями докембрію, а верхній репрезентований - відклади осадового чохла кайнозою.
1.3.1 Стратиграфія кристалічного фундаменту
Найдревнішими стратифікованими утвореннями району є метавулкано-генно-осадові відклади конкської серії мезоархею, що виповнюють Високо-пільську структуру, яка простягається вузькою смугою від замикання Лихма-нівської синкліналі (район м. Інгулець) в південно-східному напрямку до західного контакту Токівського гранітного масиву.
Конська серія на території району виділяється як неподілена на світи, проте в результаті проведення геолого-формаційних досліджень її розріз розчленовано на дві формації: метадацит-андезит-толеїтову і метакоматіїт-толеїтову.
Метадацит-андезит-толеїтова формація займає нижнє положення в розрізі серії. В її будові беруть участь метаморфізовані в умовах амфіболітової та епідот-амфіболітової фацій регіонального метаморфізму вулканіти основного і середнього складу з підпорядкованим поширенням теригенних порід.
Групу головних членів формації представляють біотитові, місковіт-біотитові, гранат-біотитові, біотит-амфіболові плагіогнейси, роговообманково-біотит-плагіоклазові, плагіоклаз-біотит-роговообманкові, плагіоклаз-біотитові кристалічні сланці і амфіболіти.
Переважають в розрізі амфіболіти, які займають до 40% його об'єму і належать до метаморфізованих аналогів толеїтів. Це тонко-дрібнозернисті, масивні породи, темно-сірого забарвлення з характерним зеленуватим відтінком, нематобластової, діабазової та бластоофітової структури. Групу голоних породотворюючих мінералів складають синьо-зелена рогова обманка, блідо-зелений актиноліт і плагіоклаз. У окремих випадках присутні мінерали групи епідоту, гранат і кварц. Акцесорні мінерали представляють апатит, сфен і рудні, серед яких переважають пірит та піротин.
Плагіоклаз-біотит-роговообманкові, плагіоклаз-біотитові, роговообманково-біотит-плагіоклазові кристалічні сланці, за первинною природою відносяться до групи андезитів. Це зазвичай масивні або слабо розсланцьовані породи темно-сірого забарвлення, складені дрібними зернами плагіоклазу, рогової обманки і біотиту, їх кількість не перевищує 35% об'єму розрізу.
Мусковіт-біотитові біотитові гнейси, які складають до 25% об'єму розрізу формації, представляють собою тонко-дрібнозернисті породи з порфіро-видними вкрапленнями кварцу і плагіоклазу. Загальна тонко-дрібнозерниста маса складена зернами плагіоклазу (альбіт-олігоклаз) і кварцу. В кількісному відношенні переважає останній. У незначних кількостях (до 5%) присутній калійовий польовий шпат.Характерною рисою даних порід є реліктові порфіровидні вкраплення плагіоклазу і кварцу, які місцями складають до 10% об'єму породи. За петрохімічними властивостями вони належать до метаморфізованих аналогів дацитів. Серед них в різко підпорядкованих кількостях можуть бути присутні і первинні ріоліти.
Аналіз розрізів формації свідчать, що структура формації ритмічно-зональна, що зумовлено наявністю різних за складом парагенерацій, якіутворюють своєрідні ритми першого порядку. Нижня частина таких ритмів представлена трьохкомпонентною прагенерацією, складеною парагенезисом метатолеїтів, мета андезитів і метадацитів з гомодромним характером послідовності. В будові верхньої частини ритмів бере участь двокомпонентна парагенерація складена асоціацією мета андезитів і метатолеїтів, яка закономірно повторюється у розрізі. На тлі ритмічної будови формації проявляються елементи направленої зміни складу розрізу, які чітко фіксуються в нижній трьохкомпонентній пара генерації, де виражені збільшенням у кількісному відношенні знизу догори за розрізом порід основного складу і зменшенням середніх та кислих метавулканітів. Такі антидромні тенденції властиві формації, загалом ритмічна будова якої порушується дайками і згідними тілами і жилами плутонічних метагабро-діабазової та тоналіт-плагіогранітової формацій.
Потужність метадацит-андезит-толеїтової формації змінюється від 70 до 230м.
Метакоматіїт-толеїтова формація картується в північній частині Високопільскої структури. В будові її розріз беруть участь амфіболіти, акти-нолітити, тремоліти, актинолітові, амфібол-біотит-хлоритові, кварц-біотит-польовошпатові, гранат-серицит-біотитові, гранат-кварц-ботитові, біотит-амфібол-кварцові, карбонат-актинолітові, біотит-актиноліт-серицитові, біотит-роговообманкові, серицит-актинолітові, біотит-актинолітові, біотит-актиноліт-серпентинові, хлорит-серпентин-актинолітові, серицит-мусковіт-біотитові, хлоритові, хлорит-біотитові, хлорит-біотит-серицитові, польовошпат-актинолітові, тремоліт-біотитові, магнетит-серпентин-талькові та тальк-карбонатні породи сланці.
Головні члени формації представляють актиноліти, актинолітвмісні сланці, які належать до метаморфізованих аналогів коматіїтів, і амфіболіти -метаморфізовані толеїти. В кількісному відношенні переважають метакоматі-їти, які складають до 55% об'єму розрізу, а вміст порд толеїтової групи не перевищує 40%.
У складі формації бере участь три пара генерації, які відрізняються складом породного парагенезису та кількісними співвідношеннями головних членів - нижня, середня і верхня.
Розріз нижньої парагенерації, потужність якої досягає 280 м, репрезентований товщею темно-сірих до чорного кольору, дрібнозернистих метако-матіїтів, представлених зазвичай амфіболітами та амфіболовими сланцями, і темно-зелених, дрібно- середньозернистих метакоматіїтів (актинолітові сланці і актинолітити. Переважають в розрізі метатолеїти. Зазвичай це дрібнозернисті сланцюваті амфіболіти складені на 50-60% роговою обманкою та плагіоклазом, вміст якого коливається від 20 до 40%. З інших мінералів присутні хлорит (10-30%) і карбонат (5-10%). Структура порід гранонематобластова, місцями офітова. Породи інтенсивно хлопритизовані, карбонатизовані, оква-рцовані.
Середня парагенерація характеризується стійким парагенезисом піро-ксенітових, перидотитових і базальтових коматіїтів, які в розрізі представлені актинолітитами, тремолітитами, актинолітовими сланцями І тальк-карбонатними породами. Породи толеїтового складу поширені різко підпорядковано і утворюють поодинокі малопотужні прошарки.
Базальтові коматіїти являють собою породу основна тканина якої складена дрібнозернистим агрегатом ізометричних зерен мінералів актиноліт-тремолітового ряду (до 20 об'ємн.%), альбіту (15-30 об'ємн.%), хлориту (5-25% об'ємн.%), цоїзиту і карбонату (в сумі 20-25 об'ємн.%). На тлі дрібнозернистої маси виділяються призматичні включення зерен актиноліту розміром 1-3 до 5 мм.
Групу піроксенітових коматіїтів представляють різноманітні актиноліти ти, тремоліти ти, актиноліт-тремолітові, зазвичай з хлоритом і незначною кількістю плагіоклазу (5-7 об'ємн.%), сланці.
Перидотитові коматіїти поширені підпорядковано і зазвичай репрезентовані серпентивмісними сланцями, в яких серпентин мікроскопічне діагностується достатньо впевнено.
Тальк-карбонатні породи утворилися внаслідок метаморфічних змін серпентинітів, актинолітитів, тремолітитів і хлорит-актинолітових сланців.
Потужність парагенерації не перевищує 100 м.
Загальний вигляд верхньої парагенерації складає стійкий парагенезис альбіт-хлоритових і альбіт-актинолітових сланців, які належать до метамор-фізованих аналогів базальтових коматіїтів, а точніше до їх туфів. Основними породоутворюючими мінералами цих порід є (в об'ємн.%): альбіт (15-35), актиноліт (5-15), хлорит (10-30), епідот (0-20), карбонат (0-20) і тальк (0-20). В підпорядкованій кількості присутні амфіболові сланці і тальк-карбонатні породи.
Характер будови розрізу формації дозволяє припускати, що її утворення є результатом проявлення потужного вулканічного мегациклу, який виражений у зміні базитового магматизму ультрабазитовим і останнього знову баритовим. В структурі формації це проявляється чіткою зміною антидром-ної тенденції вулканізму в нижній частині розрізу, гомодромною - в верхній.
Формація вміщує численні дайки і сілоподібні тіла горнблендитів, діабазів, габро-діабазів.
Вік порід охарактеризованих формацій становить 3145-3150, що дозволяє відносити їх до утворень мезоархею.
За формаційною приналежністю розріз Високопільської структури ко-релюєься з зеленокам'яними розрізами Середнього Придніпров'я, що відкриває перспективи виявлення в цьому районі родовищ корисних копалин властивих зеленокам'яним комплексам докембрію.
Палеопротерозоські стратифіковані утворення в межах району представлені метавулканогенно-осадовою товщею криворізької серії, породи якої складають розташовану в північно-західній частині території Лихманівську синкліналь до замикання якої приурочене Інгулецьке родовище залізистих кварцитів, а також однойменне родовище талькових сланців.
Криворізька серія в межах Лихманівської синкліналі залягаєь на розмитій поверхні метабазитів і метаультрабазитів конкської, а місцями звітреній поверхні архейських гранитоїдів. В її розрізі виділяється чотири світи (знизу догори за розрізом): ново криворізька, скелюватська, саксаганська і гданцевська.
Новокриворізька світа представлена амфібол-хлоритовими сланцями. Макроскопично це средньо-дрібнозернисті породи темно-сірого, іноді чорного кольору масивної тестури, іноді розсланцьовані. Породоутворюючими мінералами є рогова обманка та плагіоклаз, другорядними -- біотит, актиноліт, кварц, хлорит, мікроклін, епідот.
Скелюватська світа згідно залягає на породах новокриворізької. В будові її розрізу бере участь три підсвіти: нижня ("аркозова"), середня ("філітова") і верхня ("талькова"). Нижня та середня підсвіти зазвичай виділяються як неподілена єдина товща складена перешаруванням мусковітових кварцитів та кварц-мусковітових сланців. Потужність її розрізу змінюється від 60 м на крилах синкліналі до 200-250 м в межах замикання.
Верхня, талькова, підсвита згідно залягає на породах нерозчленованої аркозо-філітової товщі. Складена вона асоціацією тальквмісні карбонат-актиноліт-тремолітових, хлорит-актинолітових, хлорит-тремолітових, хло-рит-біотитових сланців, актинолітитів, тремолітитів і тальк-карбонатних порід. В підпорядкованій кількості спостерігаються кварц-карбонатні породи, кварцові, польовошпат-кварцові метапісковики, метагравеліти, кварц-біотитові сланці та безрудні кварцити. Дані породи здебільшого поширені в приконтактових частинах розрізу підсвіти, що підкреслює поступовий перехід між останнім та розрізами стратиграфічних підрозділів, які підстеляють та перекривають породи підсвіти.
Реконструкція первинного складу порід підсвіти свідчить про те, що більшість з них належать до метаморфізованих вулканітів ультраосновного складу, серед яких розрізняються перидотитові, піроксенітові і базальтові коматіїти.
Саксаганська світа, як і в інших районах Кривбасу, репрезентована чергування сланцевих і залізистих горизонтів. Починається розріз світи першим сланцевим, завершується п'ятим залізистим горизонтом.
Перший сланцевий горизонт представлений у центральній частині гра-нат-кварц-біотитовими (іноді кварц-хлоритовими) сланцями, а у висячому і лежачому боках - гранат-біотит-кварц-кумінгтонітовими сланцями. Потужність горизонту в східному крилі Лихманівської синкліналі становить 20-40 м, в західному -- 100 м, в ділянці її замикання досягає 50-60 м.
Перший - залізистий горизонт складений хлорит-магнетит-кумінгтонітовими, кумінгтоніт-магнетитовими кварцитами. У південній та південно-східній частинах родовища, де потужність горизонту збільшена, у центральній його частині спостерігаються лінзи магнетитових кварцитів. Потужність горизонту становить 10-30 м у крилах синкліналі, а у замковій частині вона збільшується до 100 м.
Другий сланцевий горизонт, який підстеляє продуктивну товщу родовища і характеризується зміною потужності від 10 до 40 м, близький за будовою, породним і мінеральним складом до першого сланцевого..
Другий залізистий горизонт - один з найбільш потужних залізистих горизонтів Інгулецького родовища, входить до його продуктивної товщі. Характерною його особливістю є зональна будова. В його "лежачому" боці залягає пачка магнетит-хлорит-кумінгтонітових кварцитів потужністю 10-50 м. Вище розт
Проблема вивчення мінералого-петрографічних особливостей руд і порід п’ятого сланцевого горизонту родовища ПАТ "ІнГЗК" дипломная работа. Геология, гидрология и геодезия.
Реферат: Обработка металлов давлением. Скачать бесплатно и без регистрации
Автореферат На Тему Ендопротезування Колінного Суглоба У Хворих На Ревматоїдний Артрит
Тетрадь Для Контрольных Работ По Английскому Языку
Курсовая На Тему Федерация
Реферат: Анализ выбора стратегии предприятия
Курсовая работа: Разработка программы туристского путешествия в Великом Новгороде. Скачать бесплатно и без регистрации
Контрольная работа: Базисные условия поставки в договорах купли-продажи Инкотермс. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат по теме Облитерирующий эндартериит
Дипломная работа по теме Роль медсестры кардиологического отделения в профилактике сердечнососудистых заболеваний
Курсовая работа: Обжалование в суд действий и решений, нарушающих права и свободы граждан
Характеристика Работы Студента В Период Практики
Сочинение На Тему Моя Мама Самая Лучшая
Удельная Теплоемкость Контрольная Работа 8 Класс
Реферат На Тему Knowledge Is Power
Реферат по теме «Тарас Бульба» Н.В. Гоголя как историческая повесть: особенности поэтики
Курсовая работа по теме Бюджет государства, его социально-экономическая сущность и значение в условиях рынка
Дипломная работа по теме Проект отбельного цеха СаЦ завода производительностью 500000 т/год беленой целлюлозы из еловой древесины
Дипломная работа: Развитие двигательной моторики детей 6-7 лет средствами танца
Реферат: 1 Современная национальная политика России 2
Сочинение Почему Мне Нравится Владимир Дубровский
Кислотноосновное равновесие в крови пловцов при стандартной физической работе - Биология и естествознание дипломная работа
Облік та аудит поточних зобов'язань на підприємстві - Бухгалтерский учет и аудит дипломная работа
Инвентаризация и учет денежных средств - Бухгалтерский учет и аудит контрольная работа