Про міністра агрополітики Китаю Тана Женьцзяня

А він знаходиться під слідством одночасно Центральної Дисциплінарної Комісії (партійна інквізиція) та Національної Наглядової Комісії. Партійна інквізиція, звісно, обирається партією, тобто Сі. Голова Національної Наглядової Комісії обирається формально китайським декоративним парламентом. Він формально незалежний. Одночасне розслідування – звичайна практика, якою компартія показує свою безкомпромісну боротьбу з корупцією. Тому там ніяких розвалів нема, ці дві структури завжди йдуть пліч-о-пліч, хоча партійна важливіша, вона всім диригує. 

Сі дуже довго відв’язував свою партійну інквізицію від партії. Бо раніше члени цієї комісії на нижчих рівнях могли суміщати партійні посади та членство у інквізиції, що призводило до конфлікту інтересів. Тепер інквізиція повністю незалежна і підпорядкована Сі. Хоча і неофіційно, бо головою комісії є Лі Сі.

Корупційні скандали в Китаї звичайна річ, так Сі зачищав партію від стороннього впливу.

Тому нема ніяких сумнівів, що це не якийсь двіж проти Сі з боку якихось кланів. Всі люди, які зараз розматують міністра агрополітики, це люди Сі. Це саме інквізиція, і керує нею особисто Сі.

Може міністр з чимось не впорався і його самого пустили на ковбасу?

Не схоже.

Відповідні контрольні органи, які від міністра є незалежними, у 2023 році високо відзначили роботу міністра.

Міністр запустив Платформу Сільгосп Кодексу. Це такий аналог цифрового гулагу у сільгоспі (але більш добровільний), тобто платформа, яка на одній цифровій системі поєднує землі, людей, фірми, засоби, продукцію і всяке таке інше. Систему запускало, звісно, саме міністерство, але пілот був у певних провінціях, які від міністра незалежні. Система працює норм, скандалів там не було і, звісно, ця система є достатньо прозорою перед відповідними контрольними органами, бо це частина китайського цифрового гулагу.

Міністр там намагався якось боротися з бідністю серед селян і відтоком людей у міста. Справа важка, звісно, але особливих зауважень до міністра не було. Намагався зазивати у сільгосп якихось професіоналів, займався механізацією села. Відкривав курси по менеджменту для селян. Причому частина курсів була для дітей з 16 років, щоб люди не тікали до міста у 18 років. Були і пільги з дотаціями на величезні суми. Але у цьому випадку разом з міністром би поїхали і губернатори провінцій. Бо саме губернатори і розподіляють субсидії та дотації. Але такого ми не бачимо. Були і пільги від центрального уряду, але знову ж таки це сфера першого віце-прем’єра більше. Загалом пільги їдуть як розвиток, міністерство там просто візує.

Досягнень у міністра в цій царині небагато, але їх ніколи багато і не було. Навіть у уйгурів там квіти якісь вирощував у об’ємах звісно не порівняних з Нідерландами, але ж більше ніж на 100 мільйонів баксів квітів вони тепер вирощують. Звісно, не порівняти з бавовною але хоч якась диверсифікація. Може, звичайно, проблема в тому, що міністр був прибічником залучення іноземців до сільгоспу для того аби переймати найкращий світовий досвід. Але ж в Китаї зараз не те щоб часи Мао, коли за таке могли відправити у вигнання.

Може проблема з закупками зерна? Чи з продовольчою безпекою загалом?

Ну з закупками навряд чи, бо цією сферою так чи інакше в Китаї опікуються аж 8 незалежних служб та міністерство агрополітики. Всі вони підпорядковані різним комісіям та, відповідно, перевіряються окремо і міністр агрополітики там взагалі не перша скрипка. Це зернове Бюро Держрезерву (фактично окрема від всього Держрезерву), Національна комісія з продовольчої безпеки (підпорядковується не міністру, а першому віце-прем’єру) і багато інших, які після осені 2023 вийшли з заявою, що все окей. Якщо б було не окей, міністра б стратили ще у 2023 році. Звісно, там є корупція, без сумнівів, але точно не міністр, який впроваджує політики, поїхав би по етапу першим.

Так, звісно, плани по забезпеченню продовольчої безпеки у Китаю, скажімо дипломатично, дуже амбітні. Але тут ніяких великих провалів помітити мені не вдалося. Звісно, є проблеми викликані зовнішньополітичними негараздами і тим, що рф намагалася заблокувати наше зерно. Але до міністра агрополітики це не мало відношення, це не його проблеми.

Загалом ситуацію з продовольчою безпекою в Китаї оцінює не міністр агрополітики. А перший віце-премʼєр та підпорядкована йому Національна комісія з продовольчої безпеки. І вона заявляла, що з виробництвом продовольства Китаї ситуація ДУЖЕ ок. Держрезерв заявляв те саме. Аналогічні заяви в 2023 робив і сам Сі. Статистика там закрита, тому перевірити чи вона не накручена складно. Але знову ж таки – міністр тут не перший, а перші особи казали, що проблем нема. План міністру спустили зверху до 2025-28. Загалом, чого зараз знімати незрозуміло.

Знову ж таки. Міністерство розробляє політики. Імплементують їх голови провінцій. Якщо б політики міністерства були б не ок, провінції б виправдовувалися, що політики фігня. Але провінції звітують, що все ок. І партія, яка керує губерами, до губерів особливих питань не має.

Може проблема, що міністр не потягнув зелений перехід та екологію?

Та ні, він і там боровся з пакувальниками, впроваджував системи контролю за пестицидами, виводив сорти якогось рису без кадмію (не питайте) і всяке таке інше. Китай там понаплодив комісій по цих темах, але міністр вроді як всьо виконував.

З кліматичними негараздами та придатністю земель міністр там також намагався боротися, в тому числі превентивно. Розвивав метеорологію і всяке таке інше, щоб захистити аграрку. Звісно, проблеми там величезні і суттєво заважають розширенню придатних для землеробства земель, але в цих питаннях за рік-два нічого не зміниш, щоб можна було щось оцінити. Є поступове зростання, впроваджують іригацію, щось роблять.

То в сільгоспі Китаю проблем нема?

Проблеми є.

Основна проблема підвищення собівартості продовольства, яке в Китаї обганяє весь світ. Але тут як на цю проблему подивитися. Міністру дали завдання якось заохочувати молодь залишатися у селі. Треба було підтримувати розширення придатних до землеробства земель, забезпечувати механізацію. Звісно, що витрати зросли, зросла і собівартість. Також загальне підвищення якості життя, призвело до того, що в Китаї люди стають багатшими. Тому собівартість у Китаї росте всюди. Навряд чи міністра пустили на мороз тому, що він корову більше кормив, щоб вона давала більше молока. Міністр боровся з тотальним відтоком людей, і, звісно, собівартість зростала, бо доводилося більше платити та більше вкладати.

Ще є проблеми зі статистикою. Регіональна влада систематично підкручує показники в Китаї. Це загальна проблема і не тільки в арграрці, з якою також бореться партійна інквізиція. Але ж міністр також тут впроваджував цифровий гулаг – тому щось робив. Причому зробив на низах так, щоб мотивувати фермерів в цьому гулазі брати участь майже добровільно. Тобто відсікав тих, хто накручував і давав протилежну статистику. То може губери зговорилися та призначили міністра крайнім? Нема в них таких повноважень та можливостей. Може міністр створив проблеми всім кланам, до яких губери належать? Але тоді Сі повинен був його захищати, молодець чувак, балансує інтереси, як і повинен. І інквізиція б питань до міністра не мала.

Звісно, зміни клімату та проблеми з іригацією для Китаю драматичні. І Китай це розуміє. Щоб це вирішити вкидалися величезні гроші. Але і тут міністр був не першою скрипкою, більшість програм стартувала до того, як він став міністром навіть. Він просто якось там намагався виконувати глобальні плани. Не дуже щоб ефективно але ж і проблеми величезні. Навряд чи він за чотири роки якось критично наплужив, принаймні ознак цього навіть в міжнародних звітах побачити неможливо. Навпаки всі говорять, що плани хоча й амбітні, але якось виконуються.

Так, проблеми величезні, а плани Китаю амбітні. Це нам каже, що питати з міністрів посеред процесу не має особливого сенсу. Більшість строків там закінчуються в 25-28 році. Так, Китай продовжує залежати від імпорту продовольства, що не подобається Сі. Але в тому аби вирішити це питання задіяно дуже багато осіб до яких ми питань не бачимо. Може поки що не бачимо.

Так що варіанта два.

Перший. Насправді проблеми з продовольством є, а не бачимо ми їх через маніпуляція зі статистикою. Тоді міністр лише перша ластівка і далі будуть ще відставки, ротації губерів, може якісь тіпи з комісій, в які входив міністр, також переїдуть з кабінетів у камери. Продовольча безпека для Китаю проблема з першої трійки. Якщо Сі загалом не подобалося куди воно їде, то з міністра лише почнуть.

Другий. Міністра реально зняли за корупцію. Яка без сумнівів була, сфера така і країна така. Але якщо якісь невдоволені клани зуміли пояснити Сі, що корупція міністра викликає певні проблеми для забезпечення продовольчої безпеки, то реакція була б саме такою. І те, що я не можу зрозуміти, як там міністр і де так наплужив, нічого не означає. Документів я не бачив. І ніхто не бачив окрім партійної інквізиції та Сі. Може там щось і є. І тому міністру тоді гаплик, бо красти треба так щоб не створювати керівництву проблем і не підставлятися. А цей вочевидь з таким завданням не впорався. Ось і наслідки.

Відповідно, якщо ми побачимо продовження кампанії, то ситуація з продовольчою безпекою в Китаї десь така сама як з промвиробництвом, армією та ракетами, інвестиціями, безробіттям та всяким таким іншим, де приховують реальну статистику. Нічо так на папері, а по факту трешак. І з цим вирішили щось робити.

Якщо ми не побачимо продовження кампанії, то справа була в самому міністрі і призначать когось більш справного. Я, як не дивно, ставлю саме на цей варіант. Повинні ж когось там кріпити і за корупцію, а не тільки за політичні розвали. На користь цієї гіпотези свідчить і те, що спочатку повідомили про перевірку, а потім вже міністр зник. А не навпаки, як бувало раніше.