Про Укрзалізницю
Давід Скобічевський
Не так давно в мережі з’явилася новина про те, що РНБО визначила тимчасового керівника на Укрзалізниці. Останнім часом цей координаційний ораган вчиняє доволі резонансні, але сумнівні з правової точки зору речі, тож ми вирішили розібратися, що є в цьому випадку і про що це може свідчити?
У багатьох і раніше виникало питання про те, які межі компетенції та повноважень цього органу. Для цього варто розібратися із ЗУ “Про Раду Національної Безпеки та Оборони України”.
Визначення функцій РНБО знаходиться у статті 3 цього Закону. Конкрено нас цікавить ч. 2 цієї статті, оскільки в ній встановлюється, що функцією РНБО є координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки та оборони у мирний час.
Наразі, більш цікавим є те, що Укрзалізниця - не державний орган, а підзвітне Міністерству Інфраструктури України публічне підприємство (аціонерне товариство).
Тобто, доцільно було, не виходячи за межі свого функціоналу, вжити заходів для координації роботи з Міністерством Інфраструктури України аби ініціювати створення над АТ нового тимчасового керівництва, після чого спільними зусиллями організувати конкурс на вакантні посадові місця в АТ “Укразалізниця”. Це було б у межах функцій, визначеної Законом.
Втім, у нас є велика різниця між де-юре та де-факто: нібито, в Законі пишуть одне, але втілення цього Закону відбувається геть по-іншому, як і цього разу.
Слід згадати, що згідно абз. 7 ч. 1 ст. 4 ЗУ “Про Раду Національної Безпеки та Оборони України” РНБО розробляє та розглядає на своїх засіданнях питання, які відповідно до Конституції та законів України, Стратегії національної безпеки України, Воєнної доктрини України належать до сфери національної безпеки і оборони, та подає пропозиції Президентові України, приймає рішення щодо заходів політичного, економічного, соціального, воєнного, науково-технологічного, екологічного, інформаційного та іншого характеру відповідно до масштабу потенційних та реальних загроз національним інтересам України.
Корупція і збитки на підприємстві - це, безумовно, загроза внутрішнім національним інтересам України та Української держави. Проте і пряме керівництво над підвідомчими структурами органів виконавчої влади і, тим більше, здійснення контролю над ними - не входить у компетенцію РНБО (васал мого васала – не мій васал).
З іншого боку постає питання і щодо компетенції осіб, що займають владні повноваженння. Мета таких дій, будемо чесні - нам не відома. Це може бути, як і прямий корисливий намір (поставити своїх людей на державне підприємство), так і перевищення повноважень через незнання повноважень колегіального органу. Це в будь-якому разі погано і впливає на життя громадян (багато хто з нас користується послугами «Укразалізниці», а послугами держави користуються всі громадяни). В одному разі ми маємо справу з бажанням використати можливості РНБО для вчинення незаконних дій – чому це погано, гадаємо, пояснювати не потрібно. В іншому – некомпетентність: можна припустити, що високопосадовці користуються РНБО як максимально простим способом ухвалити резонансне рішення, просто через те, що не знають ані законодавства України, ані ієрархії держструктур, а розбиратися і змушувати працювати «нових облич» як належно – дуже довго. Це ще раз доводить, що критерії відбору й підготовку високопосадовців необхідно кардинально змінювати, бо ж невідомо, що гірше: злий умисел чи банальне незнання інструментів держави.
Чому тільки на деякі посади відбувається детальний відбір, поки на керівні пости в державі може потрапити, майже, будь-хто, хто виявиться найбільш популярним.
Через це у нас і повно колізій в законодавстві, і відміність між де-факто та де-юре, бо люди, що обираються на посаду демократичним способом, думають не про те, як їх рішення вплинуть на майбутнє держави, а як вплинуть на їх рейтинг… У них немає часу вивчити структуру держави, якщо вони стрибають з однієї сфери в іншу. Може, спростити процедуру управління? Це можуть робити лише дуже компетентні люди, адже допоки цим займаються «випадкові мимопроходили» - така ініціатива загрожує розвалом ієрархії або встановленням самодержавства.
Реально, немає іншого спостобу забезпечити нормальне функціонування держави, крім як не допускати непідготовлених людей. Може, десь це і порве якусь одну схемку, але до реального спротиву решті схемок – не призведе, а шкоди від некомпетентності для громадян буде неспівмірно більше.
Хочете рішення на довгострокову перспективу? Читайте нас. Ми працюємо на майбутнє. І будемо працювати)