Про Некромантію

         Некромантія є однією з найбільш темних і єретичних практик, що застосовується окремими чорнокнижниками. Суть цього мерзенного вчення полягає у поверненні до викривленої форми життя субстанцій давно й безповоротно померлих. Витоки таких нестерпно огидних маніпуляцій полягають у внутрішньому розколі душі чаклуна, одна частина якої продовжує існувати у минулому, а друга при цьому вимушена миритися із реаліями сьогодення. Черпаючи могутність в подібному нечестивому дуалізмі, воля некроманта врешті решт насильно вириває з небуття кадаврів, відведений час існування на землі яких уже минув.

         Чудовиська, примушені таким чином до протиприродного існування, можуть набувати найрізноманітніших форм, в залежності від причин, що їх породили. Деякі з найслабших некромантів здатні викликати примар минулого, приваблених агонією грішних душ. Такі істоти становлять небезпеку в першу чергу для самого чаклуна, оскільки понад усе на світі прагнуть мучити та зводити з розуму свого творця. Більш могутні чорнокнижники здатні поширити свою єресь в людські маси. Породжені їхніми діями конструкти іноді набувають титанічних масштабів, стаючи об’єктами збоченого поклоніння. Відомі випадки, коли такі абомінації занурювали в божевілля цілі народи, що ставали на шлях одержимості мертвими, гнилими богами.

         Всякого безумця, який прагне займатись подібною єрессю варто застерегти, що жодна чорна магія не здатна противитись всесвітньому задуму. Кадаври, викликані шляхом некромантії, жодним чином не відповідають першочерговим матеріям, які вони були покликані замінити. Сили, до яких звертається чаклун, здатні лише тимчасово надати живого вигляду тому, що вже давно згнило і набуло нових потворних рис. Тож кожному, хто все ж наважиться скоїти таку наругу, варто бути готовим зустрітися із втіленням власних найгірших кошмарів.

                                                  Зі слів єретика Сілеахіма, засудженого до смерті в багатті