Про Харків 25.05.2024
«…Путін упивається кров‘ю безвинних жертв, хизуючись безкарністю, показуючи дулі всьому світові і в’їдливо-торжествуюче питаючи його: «А що ви мені зробите?!»
А нічого. Світ десятиліттями говорить правильні слова, виробляє чіткі норми щодо прав людини, недоторканості кордонів, неприпустимості злочинів геноциду, військових злочинів чи злочинів проти людяності, але за весь цей час не виробив системи, яка б забезпечувала їх надійну реалізацію, дієвий захист націй і людства від самодурів при владі. Реалії, на жаль, такі, що навіть нічим не спровоковану агресію, чисто бандитський напад на іншу державу світові лідери по факту сприймають просто як війну, результат якої має вирішуватися на полі бою. При цьому військова допомога жертві дуже часто або не надається взагалі (Хорватія, Ічкерія, Грузія), або надається дозовано (Україна) і без направлення своїх військових підрозділів.
…Диктатори завжди виграють у часі, бо ж одноосібне рішення апріорі приймається швидше ніж те, яке має обговорюватися, ставитися на голосування, а тим більше – потребує консенсусу. Процедура будь-якого міжнародного розслідування є неприйнятно довгою (приклад – розслідування збиття літака рейсу MH 17), а процедура Міжнародного кримінального суду включається лише щодо тих держав, які підписали та ратифікували Римський статут.
…Між тим відеодоказів і свідоцтв злочинних діянь Путіна та його поплічників в Україні, їхніх погроз розв’язати термоядерну війну, фактів нелюдської жорстокості більш ніж достатньо для проведення швидкої судової процедури над ними і винесення вироку. Тому новий механізм має бути максимально простим і якомога ближчим до автоматичного. Таким, який передбачений у ст.5 Північноатлантичного договору, що ще називається «Статутом НАТО»: «Збройний напад на одну або кількох із Сторін … вважатиметься нападом на них усіх і… кожна з них … надасть допомогу тій Стороні або Сторонам, які зазнали нападу, і одразу здійснить, індивідуально чи спільно з іншими Сторонами, такі дії, які вважатимуться необхідними, включаючи застосування збройної сили, з метою відновлення і збереження безпеки …». За аналогією з цією статтею, що за три чверті століття довела свою ефективність, має бути встановлена обов’язкова норма: «Невідповідний міжнародному праву, зокрема Статуту ООН і Загальній декларації прав людини, напад однієї країни на іншу - є нападом на всі держави». Відповідно до цього автоматично, оперативно і екстериторіально мають здійснюватися всі необхідні дії збройних сил та спеціальних служб демократичних держав із затримання, засудження, а в разі необхідності і фізичної ліквідації кривавого диктатора.
Так, повторюю: фізичної ліквідації. Бо, особа, яка нехтує законом і людськими життями є по факту терористом. А терорист при владі – це небезпека у квадраті, тому до керівників держави, які або намагаються, або вже зробили її злочинно-терористичною має бути підхід принаймні не ліберальніший ніж до керівників терористичних угруповань, яких, як відомо, у разі неможливості арештувати просто знищують.
…Демократія і тоталітаризм – два антиподи, а тому антагоністи. Неможливо їх об’єднати в одній системі, наприклад, у міжнародній організації, бо вони просто несумісні. Тому ООН і виявилася беззубою і нездатною реалізовувати свої статутні цілі та завдання, головні з яких – забезпечувати дотримання прав людини, попереджувати збройні конфлікти та залагоджувати їх. Бо якщо ці цілі реалізуються демократичними країнами органічно і як би самі собою, то для тоталітарних режимів вони є неприйнятними і протилежними їхній природі та умовам існування.
ООН виявилася повністю неспроможною ні діяти, ні реформуватися. Російська кримінально-кагебістська мафія захопила РФ, пише під себе закони, які порушують всю логіку надбань цивілізації: правда Кремлем проголошується навіть не брехнею, а кримінальним злочином, за який «винуватці» масово кидаються до буцегарень на 15 років, а країни-члени ООН оголошуються такими, що не мають права на існування. Ще трохи і путінський криміналітет практично захопить владу у світі, оскільки має і активно використовує право вето в Раді Безпеки ООН, чим унеможливлює недопущення агресії та її припинення.
Тому на зміну ООН, яка намагалася об’єднати всі без винятку держави має прийти нова організація – об’єднання виключно країн сталої демократії та тих, хто хоче такою країною стати. Запорукою ефективності такого альянсу – скажімо «Організації Вільних Націй» - будуть:
а) її статутні положення, ідентичні ст. 5 Північноатлантичного договору,
б) проста і тому швидка процедура розслідування злочину і винесення вироку злочинцеві при владі,
в) невідворотність покарання, шляхом негайного підключення збройних сил і спецслужб всіх країн-членів Організації для вчинення необхідних дій з метою забезпечення виконання вироку.
Час виразів глибокого занепокоєння кричущими злочинами та бездіяльного засудження сатрапів має відійти у минуле.
Не існує кращого способу відохотити нелюдей при владі від намірів упиватися кров’ю інших, ніж поставити їх перед чіткою і гарантованою перспективою захлинутися своєю.
Як говорять психологи - з клієнтом треба розмовляти мовою клієнта.»