Приватна торгівля на українському оптовому ринку товарів на прикладі ППФ 'Миксем'. Курсовая работа (т). Маркетинг.
⚡ 👉🏻👉🏻👉🏻 ИНФОРМАЦИЯ ДОСТУПНА ЗДЕСЬ ЖМИТЕ 👈🏻👈🏻👈🏻
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!
Похожие работы на - Приватна торгівля на українському оптовому ринку товарів на прикладі ППФ 'Миксем'
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Нужна качественная работа без плагиата?
Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу Без плагиата!
1. СТАН ПРИВАТНОЇ ТОРГІВЛІ В УКРАЇНІ. РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ПОСЕРЕДНИЦЬКИХ ОПТОВИХ СТРУКТУР В ОРГАНІЗАЦІЇ КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
.1 Стан приватної торгівлі в Україні
.2 Роль та значення посередницьких оптових структур в організації комерційної діяльності
2. КОРОТКА ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА СТАН МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ ОПТОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Коротка економічна характеристика оптового підприємства ППФ «Миксем»
.2 Матеріально-технічна база оптового підприємства ППФ «Миксем»
. СТАН КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ «ППФ «МИКСЕМ» З ЗАКУПІВЛІ ТОВАРІВ
4. КОМЕРЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ «ППФ «МИКСЕМ» З ОПТОВОГО ПРОДАЖУ ТОВАРІВ
5. ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ ОПТОВОГО РИНКУ ПРИВАТНИХ ТОВАРІВ «ППФ «МИКСЕМ
Курсова робота розкриває тему: «Приватна торгівля на українському оптовому ринку товарів, на прикладі ППФ «Миксем».
Обєктом курсової роботи є приватна торгівля на оптовому ринку, а предметом виступає сукупність процедур повязаних з виявленням та узагальненням інформації про приватну оптову торгівлю.
Метою курсової роботи є детальне ознайомлення з: станом приватної торгівлі в Україні; значенням посередницьких оптових структур в організації комерційної діяльності; економічною характеристикою підприємства та матеріально-технічною базою; станом комерційної діяльності з закупівлі та продажу товарів.
Виходячи з мети були поставлені такі завдання роботи:
проаналізувати стан приватної торгівлі в Україні;
- визначити роль та значення посередницьких оптових структур в організації комерційної діяльності;
вивчити коротку економічну характеристику оптового підприємства;
ознайомитись з матеріально-технічною базою підприємства;
вивчити особливості комерційної діяльності з закупівлі та продажу товарів; оптовий комерційний продаж
визначити шляхи розвитку та вдосконалення оптового ринку приватних товарів.
Приватна форма торгівлі у сучасний період відродилась, за короткий термін вона досягла прогресу. По-перше, її частка суттєво зросла, і, по-друге, приватна торгівля представлена не тільки дрібнороздрібною мережею, як було на початку перебудови але й великими магазинами та оптовими підприємствами. Фундаментом цієї форми торгівлі є приватна власність <#"justify">1. СТАН ПРИВАТНОЇ ТОРГІВЛІ В УКРАЇНІ. РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ПОСЕРЕДНИЦЬКИХ ОПТОВИХ СТРУКТУР В ОРГАНІЗАЦІЇ КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
.1 Стан приватної торгівлі в Україні
Приватна форма торгівлі, яку було ліквідовано за соціалізму, відродилась у сучасний перехідний період. За короткий термін вона досягла прогресу. По-перше, її частка зросла майже до 11 %, і, по-друге, приватна торгівля представлена не тільки дрібно-роздрібною мережею, як було на початку перебудови але й порівняно великими і середніми магазинами, та оптовими підприємствами.
Фундаментом цієї форми є приватна власність і підприємницька ініціатива. У міру розширення приватної власності приватна торгівля зміцнює свої позиції.
Для приватної торгівлі характерні постійна диверсифікація, висока культура і якість обслуговування, максимальна наближеність до покупців. Водночас ця форма торгівлі супроводжується постійним ризиком банкрутства.
У зарубіжних країнах поділ інститутів торгівлі за формами власності більш широкий:
¾ особисте володіння (приватна торгівля);
¾ корпоративна мережа (на акціонерних засадах);
Особисте володіння характерне для некорпоративних фірм. Прибуток, витрати, ризики - це проблеми власника, оскільки торговельні об'єкти перебувають у приватній власності. До цієї форми належить 74 % усіх роздрібних фірм. Щоправда, вони займають лише 9 % у загальнонаціональному товарообігу.
Корпоративна мережа заснована на акціонерному капіталі. Тут функції володіння і управління не суміщаються. Цей сектор охоплює 22 % підприємств торгівлі, а його частка в загальному товарообігу перевищує 85%.
Державна форма торгівлі стабілізувалася на рівні 9-10 % у товарообігу з урахуванням її частки в корпоративних компаніях.
Франчайзинг передбачає договір між франчайзером (фірма-виробник, оптова компанія) і франчайзі (роздрібна торговельна фірма), відповідно до якого останньому дозволяється використати марку фірми, товарні знаки або одержати підтримку франчайзера по всьому формату торговельного бізнесу. Таким чином, є два види франчайзинга - на торгову марку (займає 2/3 роздрібного продажу в цьому секторі торгівлі) і на франчайзинг торговельного бізнесу (займає 1/3 продажу, але охоплює більше ніж 75 % торговельних об'єктів, як правило, дрібних).
Оренда широко розповсюджена для організації торгових відділів, розміщення дрібно-роздрібної мережі у великих універсальних магазинах, на ринках, підприємствах сфери послуг, громадського харчування.
Значні перспективи в Україні відкриваються для форми торгівлі, заснованої на власності іноземних фірм. Прямі іноземні інвестиції у внутрішню торгівлю становлять близько 800 млн дол. США, або 17,5 %. У цьому плані торгівля поступається лише харчовій промисловості, де частка інвестицій досягає 21%.
Серед об'єктів торгівлі з іноземним капіталом переважають роздрібні підприємства, здебільшого відомих зарубіжних фірм. Таких підприємств налічується близько 500.
Привабливість інвестицій у торгівлю пояснюється тим, що:
¾ окупність інвестицій у сфері обігу й оборотність коштів висока;
¾ місткість ринку в Україні значна;
¾ механізм репатріації прибутку для іноземців спрощений.
Підсумовуючи характеристику соціальних форм торгівлі можна констатувати, що вони відповідають багатоукладності економіки, але в перехідний період оптимальності їх пропорцій ще не досягнуто[1].
1.2 Роль та значення посередницьких оптових структур в організації комерційної діяльності
В умовах ринкового господарства змінюються функції оптової торгівлі. З одного боку, вони ускладнюються, а з іншого - персоніфікуються.
Підприємства оптової торгівлі повинні спеціалізуватись на комерційному посередництві у встановленні господарських зв'язків між підприємствами-виробниками товарів і роздрібними торговельними підприємствами, іншими оптовими покупцями, а також на закупівлі і продажу товарів зі складів та наданні супутніх послуг.
Основними завданнями оптового торговельного підприємства є:
¾ пошук постачальників товарів для роздрібних торговців та інших покупців;
¾ закупівля товарів у виробників та їх доставка, зберігання;
¾ формування торгового асортименту відповідно до вимог роздрібних підприємств;
¾ забезпечення для виробників збуту їхніх товарів;
¾ маркетингові дослідження для промислових та роздрібних підприємств;
У комерційній практиці оптову діяльність можуть здійснювати різні учасники [1].
Оптова діяльність виробників може здійснюватись через збутову контору або збутове відділення. Такий варіант стає доцільним, коли відсутні прийнятні посередники, число споживачів невелике.
Комерційні оптові організації мають право власності на товар для подальшого перепродажу. Вони бувають двох видів: з повним та обмеженим циклом обслуговування.
Оптові фірми з повним циклом обслуговування надають такі послуги: зберігання товарних запасів, кредитування, забезпечення доставки товарів, сприяння в сфері просування та управління процесом реалізації товарів, надання послуг з установки і ремонту, підтримка у проведенні досліджень, планування.
Оптові організації з обмеженим циклом обслуговування надають значно менший спектр послуг. Серед них - реалізація товарів за готівковий рахунок без доставки покупцям; торгівля з доставкою покупцям; продаж на умовах консигнації або поштою. Такі комерційні структури можуть не надавати кредит, допомогу для проведення маркетингових досліджень. Але перевагою є спеціалізація торгівлі.
Агенти, брокери виконують різні оптові функції, але не мають права власності на товари. Якщо комерційні оптові організації отримують прибуток від продажу належних їм товарів, то агенти і брокери працюють за комісійну винагороду або платежі за надані послуги.
Дистриб'ютор торгує повністю від свого імені і укладає договори як з продавцями, так із покупцями. Він вивчає ринок, рекламу, встановлює ціни, займається сервісом продукції.
Основні стратегії кращих оптовиків:
. Посилення ключових операцій. Деякі оптовики відмовляються від малодохідних операцій і концентрують зусилля на найвигідніших угодах, їхня компетенція у розподілі товарного асортименту значно зростає. Виробникам у роздрібній торгівлі вже важче досягнути аналогічних показників ефективності.
2. Досягнення високих результатів при скороченні витрат. Це досягається завдяки інвестиціям у нові технології, зокрема, у системи штрихового кодування та зчитувальні пристрої, автоматичні системи складування, електронний обмін даними, передові інформаційні технології. Якщо виробники і роздрібні торговці не мають можливості або бажання вкладати кошти у новітні технології, то посередництво краще оснащених оптовиків для них необхідне.
. Впровадження системи управління якістю. Лідери оптової торгівлі не тільки оцінюють масштаби продажів, рівень товароруху. З метою задоволення потреб клієнтів вони намагаються управляти всіма процесами, включаючи оцінку якості товарів, отриманих від постачальників, а отже, підвищують їх репутацію. Саме така політика відповідає інтересам виробників і роздрібних торговців. Запровадження механізму управління якістю підвищує рівень задоволеності в обслуговуванні кінцевих споживачів.
. Вихід на зарубіжний ринок. Американські компанії оптової торгівлі (перш за все у галузях хімічної промисловості, електроніки, комп'ютерних технологій) проводять операції і розширюють свою присутність у Канаді, Мексиці, Європі, Азії.
5. Маркетингова підтримка. Оптові продавці розуміють, що їхня роль у каналі товароруху не обмежується представленням інтересів постачальників чи своїх покупців. Оптовики вважають необхідним надавати маркетингову допомогу. Це рекламні акції, методи стимулювання закупівлі і продажу, спільні заходи з вивчення стану кон'юнктури товарного ринку, що дає можливість діяти як єдиний ланцюг у системі розподілу.
Стратегія підтримки роздрібної мережі - це не тільки метод розширення продажів даної оптової компанії, це діяльність, яка може включати такі напрями: поради і керівництво з питань оптимального підбору товарного асортименту, його розміщення на прилавках і способах продажу; рекомендації щодо скорочення витрат і запасів; розробка спільних інформаційних систем і систем товароруху; допомога в пошуку нових форм організації торгівлі. Оптові підприємства можуть забезпечити перевезення дрібними партіями з високою частотою для роздрібних торговців, використовуючи логістичну схему поставки "jast in time" у сфері обігу[2].
Як вже наголошувалося, основними суб єктами інфраструктури товарного ринку є посередники. Реалізація товарів через незалежних посередників одержала найбільший розвиток. Частка цих структур у забезпеченні оптового обороту товарів, за статистикою, коливається в межах 60-65%.
У різних галузях і сферах діяльності України і зарубіжних країн незалежні посередники називаються по-різному:
¾ комерційно-посередницькі компанії;
Враховуючи той факт, що всі вони здійснюють торгівлю і займаються комерційною діяльністю, а за своєю роллю та статусом виконують функції сполучної ланки між виробництвом і численними споживачами, найбільш прийнятною назвою для цих фірм-підприємств є »комерційно-посередницька фірма».
Комерційно-посередницькі фірми (КПФ) є найбільш поширеною ланкою в інфраструктурі товарного ринку. КПФ знаходяться в усіх обласних центрах і великих містах обласного підпорядкування України і є оптовими підприємствами різних форм власності (в основному, колективної та приватної), які забезпечують на договірній основі постачання товарів і продукції виробничо-технічного призначення будь-яким споживачам у регіоні і за його межами. Вони можуть бути спеціалізованими за окремими товарними групами або конкретними галузями промисловості. За товарними групами спеціалізуються більшість КПФ оптової торгівлі споживчими товарами. Основними завданнями регіональних КПФ є:
) комплексне і своєчасне надання споживачам товарів відповідно до укладених договорів;
) збільшення обсягів і розширення асортименту торгівлі без яких-небудь лімітів і обмежень;
) зміцнення матеріально-технічної бази на основі досягнень науки і техніки;
) здійснення маркетингових досліджень у сфері діяльності підприємства;
) підвищення якості послуг, що надаються постачальникам і покупцям товарів;
) раціоналізація і підвищення ефективності комерційно-господарських зв язків.
Основні завдання комерційно-посередницьких фірм визначають ряд виконуваних ними функцій: 1. Організаційні функції:
) вивчення та визначення поточної і перспективної потреби в товарній продукції підприємств, організацій регіону, району, міста, галузі;
) виявлення та реєстрація потенційних постачальників товарів;
) визначення за участю споживачів оптимальних форм і методів їх товарного забезпечення;
) створення достатніх і комплектних товарних запасів;
) напрям пропозицій підприємствам-виробникам:
¾ збільшення виробництва потрібних товарів;
¾ обмеження або припинення випуску продукції, що не має попиту;
) участь в оптових ярмарках, виставках, аукціонах.
) укладення з постачальниками, покупцями договорів на постачання товарної продукції й надання послуг;
) забезпечення приймання, збереження і складської переробки товарної продукції;
) реалізація товарної продукції з використанням сучасних форм і методів;
) ведення розрахунків з постачальниками, покупцями, транспортними організаціями за товарну продукцію, що поставляється і реалізується;
) суворе дотримання складського технологічного процесу;
) ведення кількісного, асортиментного, номенклатурного обліку товарів на складах.
) оформлення й організація комерційно-господарських зв язків;
) придбання і реалізація товарної продукції;
) посередництво в збуті товарної продукції;
) сприяння кооперації підприємств і завантаженню їх вільних потужностей;
) виявлення, обмін, реалізація невживаної продукції, відходів виробництва і споживання, некондиційних матеріалів.
КПФ, крім діяльності з купівлі-продажу товарної продукції, надають суб єктам товарного ринку супутні (додаткові) послуги, що сприяють успішній ліловій співпраці:
. Комерційні (посередницькі) послуги:
¾ пошук потрібних товарів, постачальників, оптових покупців;
¾ маркетингові дослідження за замовленням клієнтів та ін.
. Технологічні (виробничі) послуги:
¾ розфасовка, упаковка, сортування, обмір, нарізка, розкрій, згинання матеріалів;
¾ виготовлення тари, нестандартних виробів;
¾ наладка, обкатка, регулювання машин, механізмів, устаткування.
. Інформаційно-консультаційні послуги:
¾ забезпечення виробників та покупців науково-технічною, економічною, правовою та рекламною інформацією;
¾ науково-технічне і організаційно-правове консультування.
. Фінансово-розрахункові і кредитні послуги:
¾ видача комерційних грошових позик виробникам і покупцям товарної продукції;
¾ інвестування виробництва найбільш дефіцитних і перспективних видів товарної продукції.
. Транспортно-експедиційні послуги:
¾ централізована доставка товарів споживачам;
¾ організація доставки окремих матеріалів, виробів, продуктів спеціальними транспортними засобами;
¾ отримання вантажів з пунктів відправлення або призна* чення за дорученням покупців;
¾ посилочна відправка штучних і дрібних партій товарної продукції тощо.
¾ надання в оренду складської, виробничої, службової та іншої площі, машин, устаткування;
¾ видача напрокат устаткування, приладів, інструментів, тари, контейнерів, підйомно-транспортних машин, механізмів, транспортних засобів та ін.
Організаційна структура комерційно-посередницьких фірм залежить від ряду чинників:
) обсягів виробництва в даному регіоні;
) рівня розвитку інфраструктури в регіоні;
) галузевої і торгової спеціалізації.
Незважаючи на відмінності в побудові комерційно-посередницьких фірм, є певна міра однотипності в їх організаційній структурі. Основною особливістю структурної побудови фірми є дволанкова система управління.
Перша ланка - це апарат управління фірмою, в який входять товарні відділи, що здійснюють закупівлю і реалізацію товарів, комерційні операції за однорідною номенклатурою продукції. Кожен відділ спеціалізується на товарах тільки свого асортименту. До апарату управління належать також і функціональні відділи, які побудовані за принципом однорідності виконуваних функцій.
Друга ланка - підприємства і структурні підрозділи товаропровідної мережі.
Комерційно-посередницькі фірми працюють в умовах постійно змінної кон юнктури товарного ринку, тому результати їх комерційно-господарської діяльності залежать від уміння прогнозувати споживчий попит на товарну продукцію і послуги, а також швидкості внесення необхідних оперативних змін у свої операції[2].
2. КОРОТКА ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА СТАН МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ ОПТОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
.1 Коротка економічна характеристика оптового підприємства ППФ «Миксем»
Приватне підприємство «Фірма «Миксем» (далі - Підприємство) створене відповідно до законодавства України як приватне підприємство згідно рішення громадянина не обмеженого в дієздатності Семеняко Миколи Миколайовича.
Власником майна Підприємства є Семеняко Микола Миколайович.
Підприємство являється юридичною особою, має самостійний баланс, круглу печатку, емблему, відкриває рахунки в банках.
В своїй діяльності Підприємство керується діючим законодавством України та статутом Підприємства.
Юридична адреса Підприємства: 15503, село Павлівка Чернігівського району Чернігівської області, вул. Кільцева, 3.
Метою створення і діяльності Підприємства є насичення ринку товарами та послугами з метою отримання прибутку від господарської діяльності.
Предметом діяльності Підприємства є:
торговельно-закупівельна діяльність (оптова торгівля столовими приборами, кухонним приладдям, металевим посудом та іншими товарами);
виробництво сувенірів (нанесення художнього розпису на металеві вироби, такі як самовари, підноси, суміжні та інші вироби);
Інша діяльність, передбачена статутом Підприємства та не заборонена діючим законодавством України.
Підприємство здійснює зовнішньоекономічну діяльність у відповідності до діючого законодавства України та мети створення Підприємства.
Керівництво Підприємством здійснює власник безпосередньо або передає це право довіреній особі - директору, залишаючи за собою право вирішального голосу.
Трудовий колектив володіє правами та обов язками відповідно до трудового договору.
Організаційна структура підприємства відображена на рисунку 2.1.
Рисунок 2.1 - Організаційна структура підприємства
В сучасних умовах господарювання кожне підприємство повинно забезпечувати себе відповідним обсягом фінансових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності. Здатність підприємства забезпечити свою господарську діяльність відповідними фінансовими ресурсами в значній мірі залежить від його фінансового стану. Тому фінансовий стан підприємства - одна з найважливіших характеристик виробничо-фінансової діяльності підприємства, адже він характеризується забезпеченістю його фінансовими ресурсами, які необхідні для нормального функціонування, доцільністю їх розміщення та ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними і фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю[4].
Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності.
Існує і зворотній зв язок. Стійкий фінансовий стан позитивно впливає на забезпечення потреб виробництва необхідними матеріальними і трудовими ресурсами, на виконання виробничих програм, а звідси і на підвищення ефективності господарської діяльності.
Сигнальним показником характеристики фінансового стану підприємства є його платоспроможність, тобто здатність своєчасно вносити платежі в бюджет і в позабюджетні фонди, задовольняти платіжні вимоги постачальників, повертати банківські кредити, видавати заробітну плату працівникам. Фінансовий стан може бути стійким, нестійким або кризовим. Фінансова діяльність підприємства повинна бути спрямована на забезпечення систематичного надходження та ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і платіжної дисципліни, досягнення оптимального співвідношення власних, позичених і залучених фінансових ресурсів. Тому виникає об єктивна необхідність оцінки фінансового стану суб єктів господарювання з метою раціонального використання їх фінансових ресурсів. Така оцінка проводиться способом аналізу фінансового стану.
Фінансовий аналіз є методом оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на підставі даних бухгалтерського обліку і звітності за певний період та на певну дату.
Проведення аналізу фінансового стану дає можливість вирішити такі завдання управління:
дати об єктивну оцінку ефективності використання майна підприємства та його забезпечення фінансовими ресурсами;
оцінити поточний і перспективний фінансовий стан підприємства щодо його ліквідності, платоспроможності та фінансової стабільності;
на підставі вивчення причинно-наслідкових взаємозв язків між різними показниками виробничої, комерційної і фінансової діяльності розробити напрямки покращання фінансового стану підприємства;
оцінити конкурентноздатність підприємства;
визначити ефективність використання фінансових ресурсів.
Залежно від інформаційного забезпечення та користувачів фінансового аналізу, він поділяється на внутрішньогосподарський та зовнішній.
Внутрішньогосподарський фінансовий аналіз спрямований на визначення відповідних фінансових показників з метою реального фінансового планування, контролю та прогнозування фінансового стану підприємства, забезпечення конкурентоспроможності продукції, а також ефективної його діяльності.
Зовнішній аналіз спрямований на одержання партнерами та контролюючими органами, обслуговуючими банками та інвесторами об єктивної інформації про суб єкта господарювання.
Успішна діяльність господарюючого суб єкта в умовах ринку значною мірою залежить від фінансової репутації його ділових партнерів. Тому важливим напрямком зовнішнього фінансового аналізу є забезпечення керівництва інформацією про ділових партнерів
Необхідність проведення зовнішнього фінансового аналізу зв язана з функціонуванням ринку цінних паперів, що вимагає від підприємства постійної інформації про ефективність вкладення коштів в акції та облігації.
Джерелами інформації для проведення аналізу фінансового стану підприємства є: баланс за попередній та звітний періоди; звіт про фінансові результати; звіт про власний капітал; звіт про рух грошових коштів; дані про витрати на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг); бізнес-план та інші матеріали, що характеризують виробничу та фінансову діяльність.
Собівартість реалізованої продукції і прибуток перебувають в оберненій залежності, тобто зниження собівартості сприяє збільшенню прибутку і навпаки. Оскільки на формування прибутку суттєво впливає собівартість реалізованої продукції, то саме формуванню собівартості продукції необхідно приділити особливу увагу. Тому в практиці аналізу визначають «точку беззбитковості».
Важливим завданням аналізу прибутку є визначення резервів його збільшення та розробка заходів щодо їх мобілізації. В цьому напрямку виявляються можливі резерви збільшення обсягу реалізації продукції (робіт, послуг); зниження її собівартості, підвищення якості, а звідси - підвищення цін, оптимізація структури товарної продукції, пошук вигідних ринків продукції; недопущення позареалізаційних збитків.
Прибуток, хоч і є результативним показником діяльності підприємства, не характеризує рівня ефективності господарської діяльності, вкладених затрат, використаного майна. Тому в практиці аналізу використовується відносний показник - рентабельність. В практиці економічного і фінансового аналізу обчислюють такі показники рентабельності:
1. Показник рентабельності товарної продукції (всієї або окремих її видів) характеризує рівень окупності всієї товарної продукції або окремих її видів і визначається за формулою (2.1).
де Р ТП - рівень рентабельності продукції, %;
П - прибуток від продажу продукції;
С - собівартість проданої продукції.
2. Показник рентабельності продажу характеризує суму отриманого прибутку на одну гривню реалізованої продукції, оціненої за цінами продажу і визначається за формулою (2.2).
П - прибуток від продажу продукції;
3. Показник рентабельності виробничих фондів показує суму прибутку, отриманого на одну гривню основних виробничих фондів і матеріальних оборотних активів, визнається за формулою (2.3).
Р ВФ = П Б : (О Ф + М ОА ) х 100 %,(2.3)
де Рвф - рентабельність виробничих фондів;
Оф - середньорічна вартість основних фондів;
Моа - середньорічна вартість матеріальних оборотних активів.
Узагальнюючим показником комерційної діяльності підприємства є показник загальної ефективності комерційної діяльності, який показує співвідношення результатів комерційної діяльності з використовуваними для цього засобами виробництва і робочої сили протягом певного проміжку часу. Узагальнюючий показник розраховується за формулою (2.4).
Ефективність = Результати : Ресурси (витрати) х 100 %(2.4)
Таблиця 2.1 - Показники ефективності комерційної діяльності ППФ «Миксем» за 2014 рік
Найменування показникаЗначення показника, %По всім товарним групам:Рентабельність товарної продукції4,05Рентабельність продажу3,27Рентабельність виробничих фондів3,06Загальна ефективність комерційної діяльності3,27
Проаналізувавши дані таблиці 3.2 можна зробити висновок, що підприємство загалом є прибутковим. Проте підприємство має низькі відносні показники рентабельності. Низький рівень показників рентабельності насамперед зумовлено тим, що на даний момент підприємство активно розвивається і має у зв язку з цим високі затрати на будівництво, придбання додаткової офісної техніки, розробку та запровадження рекламної діяльності тощо[5].
.2 Матеріально-технічна база оптового підприємства
Матеріально-технічна база - це сукупність всіх матеріальних умов здійснення процесу виробництва в поєднанні з його технологією в галузях і підрозділах цього підприємства.
До матеріально-технічної бази підприємства оптової торгівлі належить:
¾ обладнання для зберігання товарів;
Обладнання цієї групи поділяють на наступні підгрупи: для укладання і зберігання тарно- штучних товарів; для зберігання навалювальних і насипних товарів; для зберігання наливних товарів.
Для укладання і зберігання тарно-штучних вантажів широко застосовуються стелажі і піддони.
Стелажі за призначенням ділять на універсальні і спеціальні. Залежно від конструктивних особливостей розрізняють збірно-розбірні і нерозбірні стелажі. Збірно-розбірні стелажі збирають з уніфікованих деталей і вузлів, що забезпечує велику кількість варіантів їх компонування.
Універсальні стелажі використовують для зберігання різних продовольчих і промислових товарів в тарі або на піддонах. Вони бувають поличними, клітковими, ящиковими, каркасними і гравітаційними. Найпоширенішими є поличні стелажі, які є декількома рядами горизонтальних полиць, укріплених на вертикальних стійках. В кліткових стелажах полиці розділені вертикальними перегородками. Їх використовують для зберігання дрібноштучних товарів в коробках або пачках, а також для розміщення товарів по сортах, видах і інших ознаках. Стелажі ящикові служать для зберігання дрібноштучних товарів - радіодеталей, світлочутливих фотографічних матеріалів і т.д. Комірками в них служать ящики. Каркасні стелажі складаються з вертикальної металевої рами і горизонтальної обрешітки. За допомогою перфорації в стійках можна переставляти обрешітку і змінювати висоту комірки стелажу. Використовують каркасні стелажі для зберігання товарів на піддонах із застосуванням засобів механізації. В гравітаційних стелажах вантажні полиці нахилені і вантаж переміщається під дією своєї сили тяжіння.
Спеціальні стелажі служать для зберігання певних товарів. Їх підрозділяють на стійкові, консольні і механічні стелажі - вішала. Стійкові стелажі складаються з горизонтальної рами і укріплених на ній стійок. В консольних стелажах вантажонесуща поверхня виконана у вигляді консолей. На стійкових і консольних стелажах розміщують для зберігання довгомірні вантажі (труби, сортовий метал і т. д.).
На вибір того або іншого типу стелажу впливає асортимент товарів, що зберігаються, габарити тарних місць, що використовується для обробки вантажів, підйомно-транспортне обладнання.
Піддони є пристроями, призначеними для формування вантажних пакетів, штабелюваннями і транспортуваннями товарів. По своєму використанню вони універсальні. Виготовляються в основному з дерева. За конструкцією розрізняють плоскі, стійкові і ящикові піддони. Плоскі піддони застосовують для пакетування товарів в ящиках, мішках і іншій тарі. Стійкові піддони мають чотири стійки, які дозволяють проводити багатоярусне їх укладання з вантажами, які не забезпечують стійкість штабелю (товари в картонних коробках і ін.). Ящикові піддони мають знімні або незнімні стінки. В них укладають товари в коробках, зв'язках, згортках і вантажі, що легко пошкоджуються.
Використання піддонів на складах створює необхідні умови для комплексної механізації навантажувально-розвантажувальних і внутрішньоскладських робіт, скорочення трудових витрат, більш ефективного використання
Похожие работы на - Приватна торгівля на українському оптовому ринку товарів на прикладі ППФ 'Миксем' Курсовая работа (т). Маркетинг.
Реферат: Философия Владимира Соловьёва 3
Реферат На Тему Взаимодействие Клеток При Гуморальном Иммунном Ответе
Сочинение На Тему Как Помочь Лесу
Реферат На Тему Живопись Доменико Цампьери
Сочинение На Тему Чему Учит Комедия Недоросль
Фрейд Механизмы Защиты Эго Эссе
Презентация Сочинение Описание Помещения 6 Класс Ладыженская
Курсовая работа: Налоги: тенденции, перспективы развития. Скачать бесплатно и без регистрации
Курсовая работа по теме Подъемно-транспортные машины
Дипломные Работы На Заказ Спб
Автомобильная Дорога Курсовая
Реферат по теме Математический факультатив как ведущая форма профессиональной дифференциации в преподавании математики в средней школе
Курсовая работа по теме Расчет участка цеха по сборке турбины ППО
Курсовая работа по теме Проектирование технологических процессов для выпуска детской литературы
Проектирование системы электроснабжения завода станкостроения. Электроснабжение цеха обработки корпусных деталей
Реферат по теме НЭП: сущность, противоречия, причины механизма свертывания
Курсовая Работа На Тему Признаки Юридического Лица
Дипломная работа: Неметаллические материалы
Курсовая Работа На Тему Тепловое Оборудование
Эссе На Тему Модель
3.1.1 Мост
молодших школярів
Курсовая работа: Аналіз рентабельності ВАТ "СНВО ім. Фрунзе"