Принципи охорони праці - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда методичка

Розрахунок систем кондиціювання повітря. Визначення параметрів систем опалення промислових та службових приміщень. Розрахунок штучного освітлення, природного освітлення робочих місць. Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.


„Охорона праці в галузі” (ОПГ) - це нормативна дисципліна, яка вивчається з метою формування у майбутніх фахівців необхідного рівня знань з питань охорони праці в галузі.
Дані методичні вказівки розглядають питання практичного розділу курсу ОПГ.
У методичних вказівках розглядаються теоретичні й практичні питання з дослідження умов праці на робочих місцях у виробничих приміщеннях.
Методичні вказівки складаються з шести практичних робіт:
1. Розрахунок систем кондиціювання повітря;
2. Розрахунок систем опалення промислових та службових приміщень;
3. Розрахунок звукоізоляції виробничих приміщень;
5. Розрахунок природного освітлення робочих місць.
6. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
Практичні роботи оцінюються згідно з робочою програмою. При виконанніф практичної роботи студент повинен ознайомитися з основними положеннями та коротко їх законспектувати, провести розрахунки, зробити висновки та захистити звіт у викладача.
опалення промисловий нещасний освітлення
Розрахунок систем кондиціювання повітря
1 . Санітарно-гігієнічні та технологічні основи кондиціювання повітря
Кондиціювання повітря - це створення і автоматичне підтримування в закритих приміщеннях і спорудах постійних або змінюючихся за певною програмою наступних якостей (кондицій) повітряного середовища: температури, вологості, тиску, чистоти, газового та іонного складу, наявності запахів та швидкості руху повітря, сприятливих для людини.
В залежності від вимог кондиціювання повітря поділяється на повне, коли забезпечується сталість температури та вологості повітря, і часткове, коли забезпечується сталість тільки одного параметра. Взагалі у промислових та загальних спорудах необхідно підтримувати лише частку згаданих кондицій.
Комплекс технічних засобів, які здійснюють необхідну обробку повітря (фільтрацію, підігрів, охолодження, осушування та зволоження, транспортування його та розподілення в обслуговуючих приміщеннях, пристрої для заглушування шуму, викликаного роботою обладнання, джерела тепло- і холодопостачання, засоби автоматичного регулювання контролю і управління, а також допоміжне обладнання) складають систему кондиціювання повітря (СКП).
Пристрої, в яких здійснюється необхідна теплозволожуюча обробка повітря та його очистка, називається кондиціонерами. Вони забезпечують в приміщеннях необхідний мікроклімат для створення умов комфорту і нормального протікання технологічного процесу. Кондиціонери бувають автономні і неавтономні.
Автономні кондиціонери характеризуються наявністю джерел тепла і холоду. Взагалі це електрокалорифери і холодильні машини. Зовні повинні бути підведені - електроенергія для привода компресора, вентилятора та роботи електрокалорифера, а також вода в конденсатор холодильної машини.
Неавтономні кондиціонери вимагають для роботи подання зовні: електроенергії (привод насосів і вентилятора), теплоносія (нагрів і охолодження обробляємого повітря).
Системи кондиціювання повітря, призначені для створення повітряного середовища, найбільш сприятливі для праці та відпочинку людини, носять назву комфортних. Організм людини в процесі життєдіяльності виділяє тепло, вологу, вуглекислоту, шкідливі органічні речовини. Всі ці виділення можуть бути видалені з приміщення разом з забрудненим повітрям.
Санітарно-гігієнічні вимоги до комфортного кондиціювання полягають в підтримуванні заданих температури, відносної вологості, чистоти та швидкості руху повітря, різниці між температурами повітря в приміщенні і припливного повітря, рівня шуму в приміщеннях, створюємого роботою обладнання СКП.
Технологічні системи кондиціювання забезпечують створення повітряного середовища, яке сприяє протіканню технологічного процесу. У виробничих приміщеннях, де люди працюють тривалий час, технологічне кондиціювання повітря здійснюється з урахуванням санітарно-технічних вимог.
2. Класифікація сис тем кондиціювання повітря (СКП)
1) за призначенням - на комфортні та технологічні, а також технологічно-комфортні в приміщеннях з тривалим перебуванням обслуговуючого персоналу;
2) за режимом роботи - на цілорічні, які підтримують нормативні параметри повітря на протязі усього року, та сезонні, які здійснюють для холодного періоду нагрів та зволоження повітря, а для теплого періоду - охолодження та осушування повітря;
3) за характером зв'язку з приміщенням, яке обслуговується - на центральні та місцеві. В центральних СКП кондиціонери розміщують поза обслуговуємими об'єктами. Системи призначені для створення. Мікроклімату в одному великому або кількох невеликих приміщеннях. В місцевих системах кондиціонери розташовані і створюють необхідні умови повітряного середовища в невеликих приміщеннях. Можливе розміщення місцевих кондиціонерів на робочих місцях виробничих цехін, що забезпечує створення необхідного мікроклімату тільки в частині об'єму приміщення (в зонах обслуговування);
4) за схемою обробки повітря - на прямоточні, які характеризуються обробкою в кондиціонерах лише зовнішнього повітря, і рециркуляційні, які характеризуються обробкою в кондиціонерах суміші зовнішнього та рециркуляційного повітря;
5) за тиском ДР, що досягає вентилятор - на системи низького (ДР< 1,0 КПа), середнього (1,0 ? ДР ? 3,0 КПА) та високого тиску (ДР > 3,0 КПА);
6) за продуктивністю - від 10 до 250 тис.м 3 /год. (центральні) та від 0,5 до 18 тис.м 3 /год. (місцеві);
7) за способом обслуговування приміщення з різними параметрами повітря і тепловологісними режимами - на однозональні та багатозональні. В багатозональних СКП подача повітря до приміщення здійснюється за однотрубною або двохтрубною схемами з використанням місцевих змішувачів;
8) за ступенем забезпечення необхідних параметрів повітря в приміщенні, що обслуговується протягом усього року. Розрахункові параметри зовнішнього повітря для СКП вибираються в залежності від кліматичних умов місцевості та функціонального призначення приміщення, в якому необхідно застосовувати кондиціювання повітря.
3. Вибір необхідних параметрів для розрахунку систем кондиціювання
Як було зазначено вище, системи кондиціювання повітря (СКП) бувають комфортними і технологічними.
В СКП комфортного призначення повинні бути забезпечені оптимальні умови самопочуття людей, які перебувають у приміщенні, тобто необхідний тепловий обмін людини з оточуючим середовищем. Для цього вибираються відповідні параметри повітря (температура та відносна вологість), а також швидкість його руху всередині приміщення.
В системах кондиціювання повітря технологічного призначення параметри повітря всередині приміщення вибираються при умові забезпечення нормального протікання виробничих процесів або зберігання готової продукції та сировини.
Для розрахунку СКП визначаються такі чинники:
- визначення надлишків тепла, яке надходить до приміщення через різні елементи будівлі.
Всі джерела поділяються на дві групи.
- тепло від електричного та технологічного обладнання;
До другої групи відноситься тепло, яке надходить через:
- стіни, підлогу, стелю сусідніх приміщень;
Для розрахунку СКП складають рівняння теплового балансу з урахуванням усіх видів джерел надходжень тепла до приміщення. Після визначення загальної кількості надлишків тепла розраховують повітрообмін, виграти повітря та вибирають конструктивні елементи системи кондиціювання.
4. Розрахунок системи кондиціювання повітря для приміщення лабораторії
Лабораторія за характером виконуємих робіт відноситься до І категорії.
Оптимальні умови повітряного середовища для нормально одягнених людей при тривалому їх перебуванні (більше 3 чоловік) у приміщенні по СН 245-71 та СНіП 11-33-75 наступні:
- в теплий період року температура повітря 22-25°С,
- швидкість руху повітря не більше 0,2 м/с.
Вихідні дані наведено в таблиці 1.1.
Сумарна потужність електро-приладів, кВт
При роботі у приміщенні спостерігаються наступні виділення тепла:
1) Виділення тепла за рахунок освітлення:
де n СВ - кількість світильників (60 шт.);
Р СВ - потужність одного світильника (0,04 кВт);
з ОС - для люмінесцентних ламп (з ОС = 0,55).
2) Виділення тепла від електричних приладів:
де N ПР - сумарна потужність електричних приладів (N ПР = 9,7 кВт);
з ПР - для електричних приладів (з ПР = 0,24).
3) Виділення тепла від людей, які перебувають у приміщенні:
4) Надходження тепла через зовнішнє огородження в теплий період року за рахунок сонячної радіації через вікна:
де F 0 - поверхня скла (F 0 =20 м 2 );
г 0 - кількість тепла від сонячної радіації в залежності від сторін світу (г 0 = 210 Вт/м 2 );
А 0 - коефіцієнт для вікон з подвійним склом (А 0 = 1,15).
Q ЗО = 20·210·1,15·10 -3 = 4,83, кВт
5) Розраховуємо тепловий баланс для теплого періоду року без урахування втрат:
6) Визначаємо повітрообмін по боротьбі з надлишками тепла:
с - теплоємність повітря (с =1,0 кДж/кг·К);
Дt - змінення температури в робочій зоні (Дt =3 °С).
7) Визначаємо повітрообмін по боротьбі з виділеннями вологи людей:
де g - кількість вологи, яка виділяється людиною (g = 0,075 г/год. = 0,0208 кг/с);
n - кількість людей (n = 28 чоловік).
8) Визначаємо повітрообмін з урахуванням вологості повітря, яке надходить до приміщення і видаляється з нього:
де d в , d н - вологість повітря, яке надходить до приміщення і видаляється з нього d в - d н = 0,1.
Розрахунок кондиційованого повітря ведемо по найбільшому значенню повітрообміну G =5,83 кг/с.
9) Витрати повітря на вентиляцію складатимуть:
де с - щільність повітря (с = 1,2 кг/м 3 ).
По цим витратам повітря вибираємо повітропровід та втрати тиску в ньому (ДР=200 Па).
Для підбору електродвигуна до вентилятора розраховуємо спочатку необхідну потужність на валу вентилятора:
t - робоча температура (t = 22 °С).
Тепер розраховуємо необхідну потужність електродвигуна вентилятора:
де R - коефіцієнт запасу (R = 1,15);
з B - ККД з урахуванням втрат (з B = 0,9),
Нашим потребам задовольняє центробіжний вентилятор типу ВЦ 4-70 № 5 (табл.1.2)
Таблиця 1.2 - Технічні характеристики деяких вентиляторів
Продуктивність вентилятора, тис. м 3 /год.
Розрахунок систем опалення промислових та службових приміщень
1 . Теплове навантаження систем опалення
Опалювальні установки вирішують тільки одну із задач по створенню штучного клімату в приміщеннях. Вони служать для підтримування в холодний період року заданої температури повітря.
Система опалення представляє собою комплекс елементів, необхідних для обігріву приміщення. Основними елементами є джерело тепла, теплопроводи (трубопроводи), нагрівальні прилади. Передача тепла здійснюється за допомогою теплоносіїв - нагрітої води, пару або повітря.
При визначенні теплового навантаження систем опалення ураховуються особливості теплового режиму приміщень:
1) санітарно-гігієнічні - для підтримання у приміщенні заданої рівномірної температури;
2) економічні - для забезпечення мінімуму приведених затрат на спорудження та експлуатацію;
3) будівельні - для відповідності архітектурному рішенню приміщення;
4) монтажні - для уніфікації вузлів системи;
5) експлуатаційні - для надійності, довговічності, безвідмовності, простоти регулювання та ремонту.
2 . Класифікація систем опалення, та характеристики теплоносіїв
Існують місцеві та центральні системи опалення. До місцевих систем відносяться ті, у яких всі елементи об'єднані в одному пристрої і система призначена для обігріву одного приміщення (пічне, газове, електричне опалення). Центральні системи обігрівають ряд приміщень з одного центру (котельні, ТЕЦ).
За способом переміщення теплоносія центральні системи опалення поділяються на системи з:
По виду теплоносія системи опалення поділяються на системи:
При виборі теплоносія необхідно ураховувати санітарно-гігієнічні, техніко-економічні та експлуатаційні показники.
Гази утворюються при згоранні палива, мають високу температуру та ентальпію. Їх використання ускладнює систему, призводить до значних теплових втрат, погіршує стан повітряного середовища.
Вода володіє великою теплоємністю та густиною, що дозволяє:
- передавати велику кількість теплоти при малому об'ємі теплоносія;
- легко досягається необхідна температура.
Але при цьому необхідна значна витрата енергії.
Пара при конденсації в нагрівальних приладах віддав значну кількість тепла від чого маса пари у системі зменшується у порівнянні з іншими теплоносіями, але:
- пара збільшує температуру (100 °С) приладів;
- пара призводить до збільшення перетину трубопроводів.
Повітря - безпечне з точки зору пожежобезпеки; системи легко регулюються, але призводить до збільшення перетину трубопроводів, гідравлічного опору, витрат електрики.
3 . Області застосування систем опалення
Тепловий режим приміщень визначається призначенням, конструкцією та умовами експлуатації будівель. Особливості теплового режиму відображаються на конструкції, параметрах і режимі дії систем опалення. Технічні та економічні показники Цeнтральних систем опалення, а також властивості теплоносіїв визначають загальні області їх застосування.
Системи водяного опалення , надійні і гігієнічно прийнятні, тому одержали широке поширення в умовах теплофікації міст і селищ, застосовують у цивільних і виробничих будівлях.
Системи пapовoгo опалення через санітарно-гігієнічні і експлуатаційні недоліки заборонено застосовувати в цивільних будівлях. Парове опалення можна влаштовувати у виробничих будівлях, в сходових клітках, пішохідних переходах і вестибюлях, його рекомендують для непостійного або чергового (у неробочий час) опалення приміщень.
Можливість поєднання опалення та вентиляції сприяє поширенню повітряного опалення . Центральне повітряне опалення застосовують в першу чергу у виробничих, а також цивільних будинках з механічною припливною вентиляцією.
Системи місцевого повітряного опалення використовують для переривчастого або чергового обігрівання приміщень виробничих і громадських будівель.
У сільськогосподарських будівлях (тваринницьких, птахівницьких, культиваційних) застосовують центральне або місцеве повітряне та водяне опалення в залежності від теплового режиму, що задається, наявності та режиму дії припливної вентиляції.
Системи опалення повинні компенсувати втрати тепла через:
- витрати тепла на нагрівання повітря, яке надходить через відкриті ворота, двері і інші прорізи, нещільності в огородженнях;
- витрати тепла на нагрів матеріалів, устаткування та транспорту, які надходять зовні;
- витрати тепла на нагрів повітря, яке надходить зовні для компенсації повітря, яке вилучається витяжними системами у тих випадках, коли це повітря не компенсується приточною вентиляцією.
При розрахунку теплової потужності систем опалювання слід ураховувати середньогодинне виділення тепла від обладнання, від нагрітих матеріалів та інших джерел.
На підставі даних теплових втрат та виробничих виділень тепла складають теплові баланси приміщення або цеху. На підставі балансів визначають потужність опалювальних приладів.
При визначенні витрат тепла приміщень через будівельні огородження ураховують основні та додаткові втрати тепла.
Основні втрати тепла визначають підсумовуванням втрат тепла через окремі огородження (стіни, стелі, вікна і т. ін.) за формулою:
t B , t З - розрахункова температура повітря у приміщенні та зовнішнього повітря, °С;
k - коефіцієнт теплопередачі конструкції огородження, Вт/м 2 ·град;
n - поправочний коефіцієнт до розрахункової різниці температур.
Додаткове тепло для нагріву зовнішнього повітря, яке надходить через щілини у вікнах, дверях і інших прорізах:
де G - кількість повітря, яке надходить через шілини, кг/год;
t B , t З - розрахункові температури зовнішнього та внутрішнього повітря, °С.
Кількість тепла Qт, яке витрачається на нагрів матеріалів, які надходять зовні:
де G M - вага матеріалів, які надходять зовні, кг/год;
С - питома теплоємність матеріалу, кДж/кг·град;
t B - температура внутрішнього повітря,°С;
t М - температура матеріалу, °С (для металу та виробів з нього t M = t B ; для несипучих матеріалів t M = t B -10 °С; для сипучих матеріалів t M = t B - 15 °С);
B - коефіцієнт, який враховує інтенсивність поглинання тепла.
Питомою тепловою характеристикою будівлі називається втрата тепла через зовнішнє огородження, віднесена до 1 м 3 будівлі, при різниці температур зовнішнього та внутрішнього повітря 1°С.
де V - зовнішня кубатура будівлі, м 3 ;
t B - t З - різниця температур повітря в опалювальному приміщенні і зовнішнього, °С;
q - питома теплова характеристика, Вт/м 3 ·год·°С:
S о - коефіцієнт остіклення (відношення площі остіклення до площі стін);
kст, kвік, kстелі, kпол - коефіцієнти теплопередачі відповідно стін, вікон, стелі, полу, Вт/м 2 ·град.
Необхідно опалити будівлю механічного цеху розміром 100x24 и височиною 20 м. Розрахункова температура: зовнішня мінус 25°С, внутрішня +15°С. Стіни товщиною 380 мм з цегли. Перекриття бездахове з покриттям керамзитом товщиною 80 мм. Вікна металеві з одинарними переплетами та подвійним склом. Ліхтар металевий з одинарним склом.
В будівлі на протязі години можуть відчинятися одні ворота розміром 3x4 м, обладнані автоматизованою повітряною завісою з ККД=0,7.
Тривалість відкривання воріт - 10 хвилин у годину. В цеху на протязі години знаходиться одна автомашина ЗИЛ-110 з вантажем металу 2 т.
Кількість повітря, яке потрапляє у приміщення цеху через щілини у вікнах та ліхтарі, 3000 кг/год. Нагрів цього повітря визначимо за формулою 1.2.
Qдод = 0,24·3000·(-25 - 15) = 29000 Вт
Кількість повітря, яке надходить через ворота 80000 м 3 /год. Витрати тепла через зовнішнє огородження QЗ.О, (табл.) = 649 000 Вт. Нагрів автомобіля QА= 4100 Вт (табл.). Нагрів металу визначимо за формулою 1.3. В - коефіцієнт, враховуючий інтенсивність поглинання тепла (В =0,5).
Q T = 2000·0,1·0,5·(-25 - 15) = 4000 Вт.
= 29000 + 649000 + 4100 + 4000 = 686100 Вт.
Підбір опалювальних приладів полягає у визначенні їх кількості та типу для компенсації теплових втрат приміщеннями житлової або громадської будівлі.
Розрахунок опалювальних приладів проводять у такій послідовності:
- викреслюють схему опалювального стояка з приладами;
- на всіх приладах вказують теплові потоки Q пр , Вт, (теплові втрати).
У розрахункових умовах втрати теплоти на опалення приміщення Q пр повинні компенсуватись тепловіддачею опалювального приладу Q п і нагрітих труб Q тр . Ця сумарна тепловіддача в приміщення, визначена розрахунком тепловтрат через огороджуючі конструкції, є тепловим навантаженням опалювального приладу.
Опалювальний прилад характеризується визначеною площею нагрівальної поверхні А п , м 2 , що розраховується відповідно до потрібної тепловіддачі приладу. Для забезпечення необхідної тепловіддачі до приладу треба подати кількість теплоносія в одиницю часу G п , кг/год, що називається витратою теплоносія:
G п = Q т /[с(t вх - t вих )], (2.6)
де Q т - тепловий потік від теплоносія, Вт;
с - питома теплоємкість води, дорівнює 4,187 Дж/(кг? о С);
t вх , t вих - температура води на вході й виході з приладу, о С.
Тепловий потік від теплоносія води передається через стінку приладу в приміщення. Інтенсивність теплопередачі характеризується коефіцієнтом теплопередачі k п , який означає щільність теплового потоку на зовнішній поверхні стінки, що передається через одиницю площі зовнішньої поверхні, віднесеного до різниці температур теплоносія і повітря, розділених стінкою.
Коефіцієнт теплопередачі k п , Вт/(м 2 ? о С), дорівнює величині, зворотній опору теплопередачі R п від теплоносія через стінку приладу в приміщення. Значення коефіцієнта теплопередачі k п змінюється залежно від конструктивних особливостей приладу.
Важливим показником, що визначає температуру приладу t п в умовах експлуатації, є температурний напір Дt сер , о С:
де t т - температура теплоносія в приладі;
t в - температура внутрішнього повітря, тобто:
Для однотрубних систем опалення, коли прилади з'єднані послідовно, відома температура теплоносія, яка входить у прилад t вх , а температура води, яка виходить із нього t вих , залежить від витрати води в приладі G п .
Середню температуру теплоносія виражають через теплове навантаження приладу:
t сер = t вх - 0,5Q п в 1 в 2 /cG п , (2.9)
де Q п - теплове навантаження приладу, Вт;
в 1 - поправочний коефіцієнт, який враховує теплопередачу через додаткову площу приладів, прийнятих до встановлення; для радіаторів і конвекторів в 1 = 1,03-1,08;
в 2 - поправочний коефіцієнт, який враховує додаткові тепловтрати внаслідок встановлення приладів у зовнішніх стін; для конвекторів типу КН в 2 = 1,02, типу КА - 1,03, панельного радіатора - 1,04.
Номінальну щільність теплового потоку q ном , Вт/м 2 , отримують для стандартних умов роботи приладу, коли середня різниця температур Дt сер = 70 о С і витрата води в приладі складає 360 кг/год.
Значення номінальної щільності теплового потоку деяких типів приладів є такими:
радіатори чавунні секційні М140 АО - 595
радіатори чавунні секційні М140 А - 650
радіатори чавунні секційні МС-90-108 - 790
радіатори сталеві панельні РСВ - 730
конвектори без кожуха «Акорд» - 300
конвектори з кожухом «Універсал-20» - 357
Якщо номінальний тепловий потік приладу з урахуванням схеми його підключення до стояку відомий, то розрахункова щільність теплового потоку q п , Вт/м 2 , складає:
q п = q ном (Дt сер /70) 1+ n (G п /360) p . (2.10)
Теплопередача опалювального приладу Q п , Вт, пропорційна тепловому потоку, приведеному до розрахункових умов за його дійсною площею нагріву:
Q п =70k ну Ац к = Q ну ц к , (2.11)
де Q ну - номінальний умовний потік приладу, Вт;
ц к - комплексний коефіцієнт приведення Q ну до розрахункових умов,
ц к = (Дt сер /70) 1+ n ·(G п /360) p ·bшс, (2.12)
де b - коефіцієнт обліку атмосферного тиску в даній місцевості; при тиску Р = 1013 Па, тобто 760 мм рт. ст. b = 1;
ш - коефіцієнт обліку напрямку руху теплоносія в приладі, ш ? 0,9;
n, p та с - експериментальні показники (див. табл. 2.1).
Таблиця 2.1 - Значення показників n, p та с
Необхідне теплове навантаження приладу в приміщенні Q п , Вт, визначають за формулою:
Q тр - тепловіддача відкрито прокладених трубопроводів в межах приміщення стояка (вітки) підводок, до яких безпосередньо приєднаний прилад,
Q тр = q в l в + q г l г , (2.14)
де q в , q г - тепловіддача 1 м вертикальних і горизонтальних труб, Вт/м;
l в , l г - довжина вертикальних і горизонтальних труб у межах приміщення, м.
Таблиця 2.2 - Питома тепловіддача неізольованих труб
Різниця температур Дt сер = t сер - t в
Для однотрубних систем водяного опалення потрібну площу нагрівальної поверхні приладу визначаємо за формулою:
А п = Q п /(Q ну ц к ), м 2 . (2.15)
Розрахункову площу опалювальних приладів, м 2 , знаходимо за формулою:
де в 4 - коефіцієнт врахування способу встановлення приладу; при відкритому встановленні в 4 = 1.
Для чавунних секційних радіаторів мінімальна кількість секцій, шт., дорівнює
де f - площа нагрівальної поверхні однієї секції заданого типу, м 2 ;
в 3 - коефіцієнт врахування кількості секцій в приладі; при кількості секцій до 15 шт. в 3 = 1, від 16 до 20 в 3 = 0,98.
Кількість елементів конвекторів визначаємо за формулою:
де n - кількість ярусів і рядків елементів;
f 1 - площа одного елемента конвектора прийнятої довжини, м 2 ; приймають за довідковими даними.
Номенклатура і технічна характеристика опалювальних приладів наведені у табл. 4.
Приклад 1 . Визначити кількість секцій чавунного радіатора типу М140 А. Радіатор встановлений відкрито, під підвіконником. Висота приміщення 2,75 м. Тепловтрати приміщення Q п = 1500 Вт, t в = 18 о С. Радіатор підключений до однотрубного проточного стояка Д у = 20 мм. Напрямок руху теплоносія - зверху-донизу. Температура теплоносія води t г = 105 о С. Витрати теплоносія G ст = 300 кг/год. Падіння температури теплоносія до приладу не враховуємо.
Розраховуємо середню температуру води в приладі:
t сер = 105 - (0,5?1500?1,05?3,6)/(4,187?300) = 102,75 о С.
Щільність теплового потоку радіатора при Дt сер = 102,75 - 18 = 84,75 о С:
q п = 650(84,75/70) 1,3 = 833,43 Вт/м 2 ,
де 650 - номінальна щільність теплового потоку радіатора типу М140 А.
У цій формулі другу частину формули не враховуємо, бо зміна витрати води в радіаторі від 360 до 300 кг/год практично не впливає на q п .
Тепловіддача вертикальних (l в = 2,75 - 0,5 = 2,25) і горизонтальних (l г = 0,4?2 = 0,8) труб Д у = 20 мм:
Q тр = 101,5?2,25 + 127?0,8 = 329,6 Вт.
Розрахункову площу радіатора знаходимо за формулою:
А р = (1500 - 0,9?329,6)/833,43 = 1,44 м 2 .
Розрахункова кількість секцій радіатора М140 А при площі однієї секції f = 0,254 м 2 :
n = (1,44?1,0)/(0,254?1,0) = 5,66 секцій.
Приймаємо для встановлення 6 секцій.
Приклад 2 . Визначити марку відкрито встановленого настінного конвектора з кожухом типу КН-20 «Універсал-20» малої глибини за умовами: висота приміщення 2,75 м. Тепловтрати приміщення Q п = 1500 Вт, t в = 18 о С, t г = 105 о С. Діаметр опалювального стояка Д у = 20 мм. Витрати теплоносія G ст = 300 кг/год. Падіння температури теплоносія до приладу не враховуємо.
Середня температура води в приладі:
t сер = 105 - (0,5?1500?1,04?1,02?3,6)/(4,187?300) = 101,6 о С.
Номінальна щільність теплового потоку для конвектора «Універсал-20» складає 357 Вт/м 2 .
У нашому випадку Дt сер = 101,6 - 18 = 83,6 о С, тобто більше 70 о С, та G п = 300 кг/год менше 360 кг/год. Тому перераховуємо значення щільності теплового потоку конвектора:
q п = 357(83,6/70) 1,3 (300/360) 0,07 = 441,1 Вт/м 2 .
Тепловіддача вертикальних (l в = 2,35 м) і горизонтальних (l г = 0,4?2 = 0,8 м) труб Д у = 20 мм становить:
Q тр = 101,5?2,35 + 127?0,8 = 340,1 Вт.
А р = (1500 - 0,9?340,1)/441,1 = 2,7 м 2 .
Приймаємо для встановлення один кінцевий конвектор «Універсал-20» марки КН-20-1,049К з площею 2,94 м 2 .
Завдання 1 . Визначити кількість секцій чавунного радіатора типу М140 А, встановленого відкрито під підвіконням. Висота приміщення, тепловтрати знайти, температура внутрішнього повітря згідно з варіантом. Радіатор підключено до однотрубного проточного стояка. Напрямок руху теплоносія - зверху-донизу. Витрати теплоносія G ст = 300 кг/год. Падіння температури теплоносія до приладу не враховується.
Завдання 2 . Визначити марку відкрито встановленого настінного конвектора з кожухом типу КН20 «Універсал-20». Витрати теплоносія 300 кг/год. Падіння температури теплоносія до приладу не враховується.
Температура внутрішнього повітря, °С
Таблиця 2.4. - Номенклатура і технічна характеристика опалювальних приладів
Найменування і марка опалювальних приладів
Номінальний тепловий потік Q, кВт н.у.
Конвектори настінні з кожухом типу «Універсал» кінцеві
Конвектор настінний без кожуха типу «Акорд»
Розрахунок звукоізоляції виробничих приміщен Ь
1. Фізичні та фізіологічні характеристики шуму
В металофізиці - галузі, пов'язаній з використанням різних машин, механізмів, обладнання, інструментів, їх експлуатація супроводжується інтенсивним шумом, що погіршує умови праці працюючих. Шуми, які виникають під час роботи машин і устаткування, можуть бути механічного або аеродинамічного походження. Звук або шум виникає при механічних коливаннях твердих тіл у рідинному та газоподібному середовищі. Джерелом механічного шуму є коливання, що виникають під час роботи робочих органів машин, агрегатів або механізмів. Аеродинамічний шум виникає при великій швидкості руху та пульсації тиску газів і повітря.
З фізіологічної точки зору шум розуміють як несприятливе поєднання звуків різної інтенсивності, частоти і тиску, що передаються на тіло людини і викликають неприємні суб'єктивні відчуття, знижують працездатність та, в окремих випадках, порушення стану здоров'я. З фізичної точки зору шум визначають як суміш різних звуків з частотами і фазами, розподіленими нерегулярно.
Звукові коливання в будь-якому середовищі виникають при порушенні його стаціонарного стану впливом збуджуючої сили. Частинки середовища починають коливатися відносно положення рівноваги, створюючи хвилі звукових пружних деформацій - це і є звукове поле. Звукове поле характеризується: звуковим тиском Р, Па; коливальною швидкістю V, м/с; інтенсивністю I, Вт/м 2 ; частотою f, Гц (1 Гц - це 1 коливання за секунду).
Звуковий тиск - це різниця між миттєвим значенням повного тиску і його середнім значенням, який спостерігається в середовищі за відсутності звукового поля. Швидкість поширення звукових хвиль залежить від пружних властивостей, температури і щільності середовища, в якому вони поширюються.
Швидкість поширення звукових хвиль у повітрі при t = 20°С, тиску 0,1013 MПа дорівнює 344 м/с, у сталі - 5000 м/с, у рідині - 1500 м/с, у бетоні - 4000 м/с.
Інтенсивність звуку - це середній потік звукової енергії, що переноситься звуковою хвилею через одиницю поверхні перпендикулярно напрямку поширення звукової хвилі:
де W З - потік звукової енергії, Вт;
Мінімальний звуковий тиск Р о та мінімальну інтенсивність звуку I o , що сприймає людина як звук, називають порогом чутливості . Звуковий тиск, що спричиняє біль, називають больовим порогом . При частоті 1000 Гц інтенсивність на порозі чутливості становить I o = 10 -12 Вт/м 2 , звуковий тиск Р о = 2·10 -5 Па. Больовим відчуттям відповідають I = 10 -2 Вт/м 2 за інтенсивністю звуку і Р = 10 2 Па за звуковим тиском. Різниця між больовим порогом чутливості і порогом чутливості дуже велика (інтенсивність звуку на порозі больового відчуття в 10 14 разів перевищує інтенсивність відчуття).
Для кількісної характеристики умов праці за шумом введено рівні інтенсивності (рівні звукового тиску) - десятичний логарифм відношення фактичного середньоквадратичного значення інтенсивності звуку I (звукового тиску Р) до I o чи Р о відповідно. За логарифмічною шкалою збільшення інтенсивності звуку в 10 разів відповідає приросту інтенсивності звуку на 1 одиницю, за яку взято 1 Б (бел). Одному белу відповідає збільшення інтенсивності звуку I порівняно з початковою в 10 разів. Якщо I/I o = 100, рівень інтенсивності буде 2 Б, якщо I/I o = 1000 - буде 3Б.
Вухо людини здатне сприймати зміну рівня сили
Принципи охорони праці методичка. Безопасность жизнедеятельности и охрана труда.
Реферат по теме Франчайзинг как особенная форма
Реферат: Управление проектами 6
Реферат На Тему Помощь При Передозировке Циклических Антидепрессантов
Реферат: Семинарская работа по курсу «Скорбь познания» (42140)
Правильный Реферат Образец
Курсовая работа по теме Уголовная ответственность за диверсию. Отличие диверсии от терроризма
Системы Автоматического Управления Гпа Реферат
Пособие по теме Приборы для измерения радиационного загрязнения
Реферат по теме Местные денежные эмиссии в России (1917-1920 гг.)
Контрольная Работа По Биологии Регуляторные Системы Организма
Раздел Имущества Супругов Диссертация
Облегченные Способы Плавания Реферат
Курсовая работа: Разработка модели экономики предприятия в условиях рынка
Реферат: Т. Гоббс Основные аспекты его философского учения. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат по теме Жизнь и творчество Лермонтова
Курсовая работа: Создание и государственная регистрация юридических лиц
Курсовая Работа На Тему Ассортимент И Приготовление Банкетных Холодных Блюд
Планеты Земной Группы Эссе
Контрольная Работа По Теории Вероятности
Курсовая Работа На Тему Социальная Защита Семьи
Правила поведения в экстремальных ситуациях - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда контрольная работа
Правила безопасности при работе в лабораториях агрохими - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда реферат
Поняття ризику - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда реферат