Примарний Вершник: Дорога до пекла

Ярослав Талько

Видавництво: Varvar

Ого-го. Нарешті ви дочекалися від мене черговий відгук, який я так лінуюся писати. На сей раз мені до рук потрапив комікс від одного з моїх найулюбленіших авторів Ґарта Енніса. Але так як я трошки не хочу розтягувати цей вступ, який і так пишу о четвертій ранку, пропоную одразу перейти до огляду.

Сюжет і персонажі

Початок

Починається все в старому доброму стилі Ґарта: десь на початку є кілька персонажів, які щось обговорюють, але через те, що ми ще навіть не залучені в сюжет, то мало що розуміємо. Але я вже трошки зрозумів, тому розкажу. У нас є два янголи - Даниїл і Малахія. І, блять, вибачте, але читати їхні діалоги мені було щось важко. Серйозно, я інколи закривав очі на те, що це два різних персонажі, бо тупо не розумів, хто з них хто. Вони і зовнішньо схожі, і манера розмови якась однакова, і до якогось моменту у них лише одна роль в сюжеті (обсирати тупих смертних).

Але менше з тим. Обговорюють вони жахливого демона Казанна, який їм дуже не подобається, і якого вони хочуть позбутися. Що рай, що пекло відправили на його знищення по "представнику" (одражу скажу, що, як я зрозумів, тут трохи похєрєний таймлайн, бо для нас, читачів, Казанн ще не повернувся в реальний світ, але по його душу вже відправили посіпак). Проте ці двоє хочуть упевнитися, що він здохне остаточно, тому вирішують відправити за ним Примарного Вершника.

Але де ж сам Примарний Вершник? Ну, він чилить у пеклі. Хоча, думаю, це занадто непідходяще слово для "щоденних мук, шматування та ґвалтування", але вже як є. Під час одніє зі спроб втечі до нього підлітає янгол (навіть не пам'ятаю, який конкретно, аж настільки вони різні) і пропонує йому угоду: вбиваєш Казанна - отримуєш квиточок на свободу. При цьому важливо обігнати демона та янголицю. Той недовго мислив та й погодився.

Тепер перенесемося до іншої двійки персонажів - Ерла Ґустава й Міс Кетмінт. Перший - максимально огидний персонаж. Серйозно, інколи він настільки огидний, що здається, ніби настільки відбитих людей не існує. А інша - його секретарка. Не відбита, просто прислуговує йому. Сам Ґустав ходити не може, і це його дуже гнітить. Настільки, що він домовився з Казанном про можливість ходити, якщо той випустить його із пекла. Але сам Казанн - доволі унікальний демон, який не має власного тіла, а тому Ґустав допомагає йому здобути його, вбивши власну раду директорів, а їхня плоть склалася в щось, віддалено схоже на тіло.

Хз, якщо чесно, що вам розповісти про цих "мисливців за Казанном". Демон, якого звати Госс, їхав собі спокійненько на завдання, як тут до нього доїбалася група мотоциклістів. Ну, він то терпіти не став, а тому вбив їх усіх, окрім одного. Тепер доля цього одного - бути Дупоглядом (насправді, що виглядає, що звучить потужно). Інша - янголиця Рут. Нічого особливого, просто змусила дитину, яка її побачила, виколоти собі очі.

І останній персонаж (нарешті) - отець Адам. Колись він дуже сильно згрішив, і тепер демон змушує його вполювати Примарного Вершника, тим самим відвернувши свою душу від пекла.

Основна частина

Отже, далі ми бачимо, як Вершник їде собі трасою, аж тут раптом помічає Госса й Дупогляда. Після того, як Джонні зрозумів, хто вони, то одразу спробував їх "затримати", але вийшло так собі, тому вже за сторінку-другу вони всі пиздяться на землі. Також до них доєдналася Рут, котра проїжджала повз.

Ще кілька пизділок туди-сюди, і Рут вкрала мотоцикл Джонні, а він сам трохи переговорив із Госсом, і вони вирішили об'єднатися, бо гуртом і демона легше бити.

Трохи перенесемося до Казанна й компанії. Як виявилося, він хоче влаштувати пекло на землі, тому планує провести один нехитрий ритуал. А допомагати йому будуть Ґустав і секретарка. Остання, до речі, починає здогадуватися, що її цей всесущий пиздець не сильно влаштовує.

Далі все піде трохи швидше, бо події стають динамічнішими. Казанну вдається відкрити шлях своїм демонам, як тут приїжджає Рут і починає виносити всю охорону Ґустава. Але ми її далі побачимо небагато, бо та буде зайнята цими ж демонами. Далі приїжджають уже Вершник і Госс. Сам Джонні вирішив ближче познайомитися із славнозвісним демоном, тому під'їжджає до нього (але пройобується на тому, що з двох будівель він забрався не на ту). Переговорили вони про те, чому Джонні має його вбити, але Казанн говорить, що Вершника наїбали. Насправді Казанн колись був янголом, а ще він брат Малахії. Саме в цей час на арену виходить пастор, який стріляє в Джонні, але промахується (тож Вершник вирішує винести його з пекло-базуки, лол).

Далі ці двоє починають пиздитися, і Блейз навіть зміг взяти Казанна в захват. Тим часом секретарка стає в пригоді в цьому сюжеті, а тому погрожує Ґуставу, що вб'є його, якщо він не відкличе демонів. Той настільки боїться померти, що погоджується, тим самим разом із демонами затягує назад до пекла і самого Казанна. І через те, що саме Вершник тримав його своїми ланцюгами, все вдалося. Проте, як виявилося, пастор після пекло-базуки був на межі життя та смерті, та у свої останні миті все ж застрелив Вершника, тим самим відправивши його назад до пекла. Але не переймайтеся, священник помер і сам туди відправився, бо від пекла відмазатися неможливо :).

Кінець

А тепер підходимо ближче до кінця сюжету (де нам, до речі, дуже багато інфи дали саме тут, що мені не сильно подобається). Тож нахуя була вся ця хуйня? Пояснюю. Колись давно Казанн перейшов на сторону пекла, але при цьому мав гарні стосунки з Малахією. Вони весь час обмінювалися інформацією, і одна сторона знала про плани іншої. Янголи хотіли спіймати Казанна й полонити. Але Малахія злякався, що він може видати інфу про їхні стосунки, а тому відправив Вершника його вбити (ще він знав, що сам Госс не впорається). Але чому тоді демони хотіли повернути Казанна, якщо їм його визволення вигідне? Насправді, ні. Більшості демонам заїбісь жити так, як вони живуть зараз, а нові "пекла на землі" їх не сильно цікавлять.

Цю всю інфу пояснює сам Госс Вершнику. Для нього та Рут ця вся історія вигідна, бо вони отримають підвищення на своїх вершинах та низинах. А Вершника наїбали. З пекла вибратися неможливо. Проте Рут зробила йому послуги й обірвала крила Малахії. Тепер Примарний Вершник повертається туди, звідки почав: до "щоденних мук, шматування та ґвалтування", але тепер разом із ним його компаньйон Малахія, якого Джонні зв'язав ланцюгами й возить пеклом.

Ну, якщо чесно, то сюжет простий як двері. Дуже багато інфи дають в самому кінці, так ще й інфодампом. Також, як дехто вже помітив, тут дуже багато речей переплітаються з Проповідником. Що демони, що янголи - просто падлюки, яким на все начхати. Той же Дупогляд - своєрідне посилання на Сракопикого. Коротше, мені здається, що сюжет Ґарт міг би прописати й краще (хоча на самому початку не все так і погано було).

Малюнок

Найкраща частина всієї книги. Дуже деталізований, викликає змішані почуття. Інколи тобі просто любо дивитися на цей вогняний мотоцикл, а інколи хочеться плюватися від облич деяких персонажів (але то так задумано). Але ви мене краще не слухайте, а просто візміть і самі подивіться. А ще краще купіть і кайфаніть.