Причини псування монети в Римській імперії або чому важливо мати консолідовану еліту
KonkretykaВ одному з постів, я публікував графік вмісту срібла в римському динарі, спираючись на який, ми можемо побачити, коли економіка країни впала в депресію:
Суть цього графіку в тому, що Римська імперія страждала від хронічного дефіциту бюджету. Головні причини дефіциту були досить відомі:
- неефективний та неповоротний чинуший апарат (варто зазначити, що найближчим часом про чиновників часів Римської республіки буде публікація, на основі якої можна зрозуміти, що Рим не вчився на помилках).
- громадянські війни, а по суті системний конфлікт еліт (олігархату).
Для прикладу, якщо хтось не знав, то в Римській імперії існувало багато місцевих олігархів. Про них майже немає інформації, але в часи існування Східної Римської імперії, імператор Василій з військом зупинився в землях одного з олігархів, так той на власні кошти міг годувати велику імперську армію декілька тижнів.
Цей факт дає змогу нам зрозуміти фінансові масштаби представників фінансової еліти. Між якими були постійні конфлікти, які підривали основи держави, через що дефіцит збільшувався, фіскальний тягар зростав, а економіка страждала від депресії та інфляції.
Відсутність внутрішньої консолідації це причина краху не тільки Риму, але й України. Правда в нашому випадку тут немає боротьби за свою правоту чи ім’я тут просто іде грабіж. З усім тим ми також страждаємо відсутністю чіткого розуміння елітою необхідності стабілізації системи.
Як імператори міняли цінність динару або крах системи (приблизна динаміка):
Якщо розглядати цей графік більш детально (варто зазначити, що за різними джерелами процес «псування монети» відрізняється), тому пройдемося по кожному ключовому моменту, який вплинув на «псування монети».
Перше відчутне падіння динару з 98% срібла до 90% сталося за часів одного з найславніших імператорів Риму, а саме Траяна (карта імперії за його часи):
Головними причинами «псування монети» за часів Траяна були:
- тінь Олександра Великого, а саме бажання Траяна повторити славетний індійський похід македонського царя (його відома фраза: «Як би я був молодий, я б направився в Індію»), змусило його розпочати війну з Парфією. Однак, через ряд проблем, він був змушений задовольнятися лише взяттям під контроль Асирії, тобто перського Ктесефону та грецької Селевкії (сьогоднішній Багдад).
Правда тут теж варто не відкидати той факт, що питання Парфії для Риму стояло гостро, тому перемога над нею була необхідна Риму. Варто зазначити, що Римська імперія і її еліта після 2 століття н.е. настільки встряла у внутрішніх проблемах, що цей ігнор проблеми Парфії кінець кінцем принесе до більших економічних втрат ніж можливе її завоювання в часи Траяна.
- збільшення регулярних військ до 30 легіонів та шалені витрати на захоплені землі.
- завоювання Дакії (сьогоднішня Румунія).
Потім стався невеличкий відскок до 90.5% за часів Андріана, який був вимушений направити шалені фінанси на побудову укріплень, інфраструктури та підвищення забезпечення війська.
Правління імператора Марка Аврелія: було дуже непростим, тому що його переслідували постійні негаразди, пов'язані з нападами варварів (це не просто напад, його масштаби можна порівняти з переселенням народів в 5 столітті), епідеміями (чума) і кризами. Фактично за час його царювання динарій впав з 86,5% до 78,5%.
Причини падіння: Головною причиною падіння була потужна і затяжна війна з варварами, через що військові витрати різко зросли. Після цього відбулася епідемія чуми, яка захлинула всю імперію. Внаслідок цих подій знизилась кількість платників податків, а багато торгових домів прийшли в занепад, що автоматично збільшило дефіцит скарбниці й влада пішла на девальвацію.
Громадянська війна після вбивства імператора Коммода: Була однією з найбільших за 150 років, що призвело до падіння срібного динарум до 56,5%. Хоча у війні перемогу здобув вельми перспективний полководець з династії Сєверов, який багато в чому був схожий на імператора Веспасіана (стиль управління), але це практично не врятувало римську систему від краху. Проблема громадянських війн Риму були в тому, що з кожним новим конфліктом все більше провінцій були розорювались через прохід військ, битв та облог, а це автоматично призводило до розорення і падіння наповнення бюджету. Саме тому Септимій Север спочатку збільшив частку срібла в динару, а після знизив тому, що після декількох років стало ясно, що економіка в кризі.
Громадянська війна і розвал імперії після вбивства імператора Олександра Севера (3 століття): Нова громадянська війна стала ще більш страшнішою ніж попередня, бо вперше призвела до розколу імперії. На її території з'явилася Галльська Імперія (на чолі були галльські легіони одні з найпотужніших в Імперії), пальмірське царство і між ними Римська Імперія. Такого розвалу і рівня внутрішнього конфлікту, країна ще не знала, що завдало їй колосальний збиток, який знищив більшість провінцій, де торгівля була основним доходом скарбниці. Таких політичних та економічних потрясінь не знала ще не одна імперія, з цим можуть зрівнятися тільки війни діадохів після смерті Олександра Македонського. Тож не дивно, що після війни рівень срібла в динару впав до остаточно 50% (всі резерви були спустошені), ознаменувавши тим самим нову реальність.
Примітка: У 271 році імперія була об'єднана знову імператором Авреліаном (геній полководської думки свого часу), але її стан залишав бажати кращого, через що була повністю залишена провінція Дакія. Великим тягарем на казну лягли витрати на облаштування римських громадян з залишених провінцій. Додатково варто додати, що правління Авреліана було зовсім не довгим, і він був вбитий, після чого тільки в кінці століття Діоклетіан знову об'єднав країну.
Громадянська війна після смерті Діоклетіана: Адміністративна реформа імператора Діоклетіана привела до появи чотирьох імператорів, бо його стратегія полягала в тому, що потрібен більш глибинний контроль за чиновниками. Метою реформи було підвищити ефективність у фіскальній політиці та в цілому управління державою. Однак, ця реформа і не зрілість еліт призвели до нової громадянської війни, на якій навіть слоган імператора Константина: "Один Бог, одна імперія, один імператор". Але, які б гасла не видумували імператори, державний апарат був такому жалюгідному стані, що міняй не міняй імператора, а його рішення можуть просто не покидати столиці.
Монетарні проблеми:
- хоч форум сам по собі і був аналогом фінансового ринку сьогодення, тим не менш, держава не могла брати в борг, щоб наповнювати бюджет.
- величезні розміри Імперії не давали можливості контролювати державний апарат, хоча варто зазначити, що його стан був більш кращий ніж наш сьогодні.
- населення зберігало монети з високим вмістом срібла та золота, що створювало додаткові проблеми фіскальній системі та обігу грошей.
Як висновок можна сказати одне, що якщо держава не здатна знайти внутрішню консолідацію та адекватно оцінити свої проблеми, то її чекає крах, навіть якщо це Римська імперія, сили якої сточувалися на протязі 200 років, поки вона не розпалася на дві частини, а потім і зовсім не зникла з карти у 1453 році.
P.S: Якщо Ви думаєте, що після остаточного розпаду Риму на Захід та Схід у 480 році, Східна Римська імперія зробила висновки? То ви дуже помиляєтеся, бо навіть коли ворог стояв у воріт там ділили владу.