Україна в Руїні: Що До Цього Призвело?

Ситуація

Точні результати виборів ще не відомі, але загальна картина вимальовується дуже чітко:

«Артист Володимир Зеленський лідирує в першому турі голосування на виборах президента України з 28,6%, чинний глава держави Петро Порошенко набирає 17,2%, а лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко — 15,0%», — свідчать дані Національного екзит-полу станом на 20:00.

Окрім того, за спаданням:
«Опозиційна платформа — За життя» Юрія Бойка — 9,9%;
«Громадянська позиція» Анатолія Гриценка — 7,7%;
екс-очільник СБУ та радник президента Ігор Смешко — 5,5%,
Олег Ляшко — 5,3%,
«Опозиційний блок» Олександр Вілкул — 2,5%,
Руслан Кошулинський — 2,0% і т.д.

Характерно, що в штабах Порошенка та Тимошенко відкидають реальність результатів екзит-полу. У шоколадного поміркованіше, а у другої жорсткіше і на рівні особисто самої Тимошенко. І це не дивно: для Порошенка занадто принизливим та загрозливим є розрив такого масштабу, а для ЮВТ це взагалі катастрофа. Невже назріває скандал і спроба організувати повторне голосування через «невідповідність та нереалістичність»? Проблема в тому, що скоріш за все екзит-пол відображає об’єктивну реальність…

Але про головне

З одного боку, ми бачимо досить масове голосування за абсолютно корумповану, глибоко капітулянтську та недієздатну владу. Найгірше в ній навіть не це, а те, що вона прикривається національними та консервативними гаслами. Режим, який кидає на охорону «гей-параду» сили еквівалентні третині(!) контингенту на Східному фронті та здає країну в Мінську, прикривається «мовою та вірою».

Незважаючи на повний абсурд і знущання (а інакше це не назвеш) за нього реально масово голосують. Бо щиро вірять, що він останній оплот державності і «без нього буде катастрофа».

З іншого боку, блазень, який володіє знаннями про управління державою на рівні значно нижчому за пересічну пенсіонерку. Мало того, демонструє тотальний пофігізм (якщо не ворожість) до всього українського. Тим не менш, за нього голосують найбільше. Хоча плюсів в нього лише два: впізнаваність та непричетність до верхівки. Але до якої саме???

Тріумф популізму? Загальносвітовий тренд?

Ні…

Західні популісти перемагають, бо захищають цінності народу від «істеблішменту» з його психопатичними фантазіями на кшталт «толерантності». Вони є реальною (хоча і недосконалою) альтернативою системі.

У нас якраз з таким популізмом «напряг». У нас тріумф демократії в найгіршому розумінні цього слова.

Влада арифметичної більшості є абсурдом за визначенням. І зовсім не тому, що ця більшість обов’язково помиляється, а тому, що це неможливо суто з технічних причин.

Більшість залежить:

Від ЗМІ (бо отримати інформацію непросто навіть фахівцям);
Від спонсорів «народних представників» (які формально ні за що не відповідають, хоча й вирішують майже все);
Від власної некомпетентності (бо не можна бути нормальним фахівцем з переважної більшості професій та орієнтуватись в державних справах принаймні на «задовільно», мозок не гумовий).

Люди голосують від відчаю і неможливості побачити альтернативу. Більш того, сьогодні ми навіть не можемо говорити про «обдурену більшість». Немає ніякої більшості! За найпершого з кандидатів проголосувало плюс-мінус 20% населення.

Самоліквідація демократії сьогодні!

Вся історія людства — це історія поступового народження та розвитку природних еліт, які розвивали та створювали цивілізацію. Ідея рівності та демократії виникла трохи біля 200 років тому і за весь час свого існування не принесла нічого крім стагнації та руїни. І не варто показувати «"успіхи" демократичних країн». Проїдання здобутків попередніх поколінь — це не успіхи.

Успіх — це коли природна еліта арабських племен, за одне покоління пересідає з верблюдів на сучасні авто і створює такі країни, як сучасні «нафтові монархії» (які давно вже не нафтові, а ультра технологічні).

Нам маніакально вбивають в свідомість «демократичні цінності», бо це єдиний спосіб нас грабувати та знищувати, перекладаючи при цьому відповідальність на нас самих(!!!). Хочу ще раз підкреслити, що мова йде не про саму лиш Україну, а про Західну цивілізацію загалом.

Але відповідальність лежить і на тих хто може і зобов'язаний взяти на себе тягар влади та відповідальності. Народ вже давно готовий підтримати природну еліту в її повстанні проти прогнилої верхівки.

Юлій Цезар покінчив з республікою за підтримки народу, а не за рахунок грубої сили. Народ спочатку поховав республіканську химеру в своїй свідомості і лише потім його легіони перейшли р. Рубікон і відкрили нову славетну сторінку в історії Європи та світу.

Сьогодні треба думати не проте хто буде найменшим злом з цієї огидної двійки. Треба думати, як вирвати коріння зла.

Вже за місяць, приблизно в річницю проголошення Павла Петровича Скоропадського Ясновельможним Паном Гетьманом всієї України, не буде ні однієї кухні де б не оговорювалась теза про те, що «демократія не спрацювала».

І оговорювати її будуть не «ультраправі заколотники», а ті самі прості громадяни, які вчора голосували за блазня або кондитера. Голосували від відчаю та розгубленості… Досить крутитись на смертоносному одрі з одного боку на інший. Час прокинутись!

Нація вже народжує військово-аристократичний прошарок, потрохи визріває і самостійно мисляча інтелектуальна еліта, порядних і патріотичних підприємців теж чимало.

Едуард Юрченко, квітень 2019
Філософ-традиціоналіст в Телеграм: https://t.me/EdYurchenko