Прем'єри тижня. рок-музика

Прем'єри тижня. рок-музика



Іван Лисько - автор рецензії

Богдан Базиль - дизайнер

Улюблена колонка читачів каналу повертається! прем'єри тижня знову в грі! відтепер щопонеділка на каналі The Rock Spectrum.

Порція нової української музики в коротких рецензіях. typeled, Ziferblat, Fateful, Смайл, Сметана Band та інші. Читайте та слухайте в наших плейлистах.


Ziferblat – Літаки

Жанр: індіпоп, артрок

Дата релізу: 15.03.2024

Слухати:

Важко слухати емоційну насичену музику з тригерними сенсами для нас українців. Раніше метал-гурт Guerilla Noir зробили розривний альбом про війну, що не залишив байдужим. Потім Our Atlantic вибили з під ніг ґрунт. І, тут, дідько, нова робота Ziferblat! Я водночас дуже зрадів і засмутився.

Після Євробачення очікував щось подібне до того синглу і мав побоювання, що гурт заверне вектор у попмузику. Мої очікування були не марними. Ziferblat випустили найкрасивішу рефлексію війни, в якій не сказано жодного слова про смерть і біль. Однак усе передано через емоції. Атмосферу треку доповнює особливе артхаусне відео Іллі Дуцика, яке допоможе розкрити сенси ще краще. Обов’язково подивіться. Там багато цікавих метафор.

У музичному напрямку Циферблат пішли ще далі, майстерно відточуючи власний стиль, але дещо ускладнивши саме звучання, таким чином, ламаючи стереотипи попмузики. І стиль, якого на просторах України немає ні в кого. Нехай цей трек і не стане найпопулярнішим у дискографії гурту, але свого слухача він точно матиме.

Оцінка: ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️


typeled – вічність у кілометрах 

Жанр: індіфольк 

Дата релізу: 15.03.2024

Слухати: https://linktr.ee/typeled

Це занадто красиво, аби бути байдужим. Надто нетривіально, аби не відчути смак самобутніх аранжувань typeled’a – автора-виконавця, який щоразу радує неймовірними роботами. 

Нова композиція занурює в крихітний світ Пилипа, в якому він поступово змінюється й дорослішає. Відкриває завісу особистих почуттів людини, співаючи про кохання так пронизливо, що я не можу бути індиферентним снобом. Це дуже інтимно. Щиро. Кохання на відстані. Вічність у тисячі кілометрах. Відчувається весь біль автора. Хочете вірте мені, хочете ні, але це майстерна робота.

Аскетичні аранжування звучать по-справжньому атмосферно з відтінками самотності. Кришталеві акустичні мелодії розкриваються до індірокових текстур. Водночас зникає інтровертність й автор почувається то нервово, то напружено, то знову спокійно. 

Фактично, typeled написав одну з найкращих робіт у своїй кар’єрі. У ній він досягнув першої вершини музичних талантів. Виточує самобутній почерк, по якому впізнаю його. Вміло балансує між традиційним індіфольком та роковими мотивами. Те, що не вийшло втілити у Postman’a, – тут засяяло шикарними фарбами.

Оцінка:⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️


Epolets – Темна вода (ЕР)

Жанр: індіпоп, індірок

Дата релізу: 15.03.2024

Слухати: https://linktr.ee/temnavoda

Несподівано для себе анонсований мініальбом Epolets мені таки сподобався. Це справді нова глава в історії гурту. Такими шанувальники одеситів ще не бачили. 

Після дворічних експериментів зі звучанням, які ні до чого не привели, гурт скинув з себе весь рокешний образ і з’явився перед слухачами в камерно інтимній атмосфері. Чи добре це — вирішать слухачі. 

Кардинальна зміна звучання попри весь скепсис дарує яскраву палітру емоцій. Павло Варениця дозволяє собі гостру й нецензурну лексику. В експериментах гурт, здається, забив на все цвях і йому пофіг. Відтак стилістика пісень концентрується на індіпоп музиці з низьким порогом індіроку, замість звичного альтернативного.

Настрій мініальбому подібний до бурхливих морських хвиль, то він тривожний, то пускається берега, то його охоплює самотня бентега. 

Найкращі пісні, на мою думку, це “плавить”, “серце”, “титанік” і “мама”. Трек “злива” провисає на фоні тої ж “плавить” й нічим не цікавий. 

Стильні та незвичні Epolets однозначно запам’ятались такою красивою зміною звучання, довівши слухачам, що вони можуть у витончену індімузику та похмурий рок. 

Оцінка: ⭐️⭐️⭐️⭐️

Fateful – Живи

Жанр: постгранж, альтернативний рок

Дата релізу: 15.03.2024

Слухати: https://linktr.ee/fatefulofficial

Fateful присвятили новий трек молодості, нагадавши, що треба жити тепер і тут. Скільки пісень про молодість заспівано і постійно це актуально. Бо рок-н-рол, то є любов!

Попри попередній скепсис до гурту Fateful, цей сингл дуже сподобався. Крутий, енергійний постгранж, щоправда, короткий. Через це, як мені здалося, трек недостатньо розкрився. З радістю б послухав альбом такої драйвової музики, що неабияк заряджає енергією. Не зважаючи на деякі нюанси аранжування, сингл, загалом, класний та вартий вашого часу.

Оцінка: ⭐️⭐️⭐️⭐️

mercurikill, Скажи щось погане — Уникаючий тип прив’язаності (ЕР)

Жанр: постпанк

Дата релізу: 15.03.2024

Слухати: https://id.ffm.to/unykayuchyy_typ_pryvyazanosti

Цікава колаборація двох гуртів, які грають дещо інакші стилі музики, але змогли знайти консенсус у спільному мініальбомі. До чіткого жанру реліз віднести складно, адже жанрові рамки тут розмиті й не дотримуються конкретного курсу. 

Наприклад, трек “Хвора голова” – доволі нетиповий постпанк з сирим гаражним звучанням. “Відчуття” десь залазить у хащі експериментального хіпхопу, з постпанковим басом. Одразу впізнаю почерк "скажи щось погане". Тобто кути жанрів музики настільки стираються, що трек “Очі” приносить цікаве бачення жорсткого індустріального звучання поржавілої провінції. 

Колаборація, що вразила, як мінімум, незвичайним підходом до постпанку, контрастним і експериментальним звучанням. Двоє досить різних музикантів змогли чудово поєднати свої бачення музики й залишитись в межах власної особливості. Я щиро рекомендую цей короткий мініальбом. Класна жанрова робота.

Оцінка: ⭐️⭐️⭐️⭐️

ФРН — Час проти нас (LP)

Жанр: скрімо

Дата релізу: 15.03.2024

Cлухати: https://orcd.co/protynas

Нарешті повноформатний альбом калушських ФРН – ветеранів скрімо сцени України, які існують ще з бородатих часів дитинства. 

ФРН на дебютному альбомі фіксують неминучу втрату часу. Під болісне та емоційно надривне скрімо ФРН аналізує десятирічний етап прожитого життя. Тема обману та розбитих ілюзій затурканого провінційного життя, що знищує світло надій на маленькі уламки, є наскрізною цього альбому.

Музика, яку варто слухати вдумливо, уважно, бо вона болюче дискомфортна з дійсно прожитими емоціями людей, в яких за плечима неабиякий досвід. Про свободу крик лунає щосили. Музика, що торкається важливих соціальних проблем нижнього прошарку суспільства. Душевне скрімо до якого краще повертатись в особливих випадках, наприклад, коли дуже важко на серці.

Оцінка:⭐️⭐️⭐️⭐️

provulok – portal inside

Жанр: построк

Дата релізу: 15.03.2024

Слухати: https://orcd.co/portalinside

Льоман Судаклі продовжує екскурсію таємничими хащами построку. Безмежно радий, що новий трек кримського татарина Льомана звучить так, як я його чую. 

Построк у варіаціях Льомана доволі різносторонній. Він може торкатись країв тріпхопу, чілвейву, ембієнту, лоу-фаю. В його музиці не існує кордонів, а тому кожен реліз – цікава з музичної сторони робота. 

Сингл portal inside поки найважча робота provulok. Звучить як традиційний построк за класичною схемою. Але з маленькою відмінністю: автор вправно заплітає в цей гіпнотичний саунд постшугейз. Льоман вміє наділяти музику такими шарами емоції, що навіть ця робота вийшла прекрасною. Ба більше, камерною та особливо атмосферною. З різними згустками настрою. Часом навалистий та агресивний, часом стишений та спокійний, іноді незатишний, як туга за домом.

У построку дуже важко здивувати нестандартними ідеями. Вже й сама актуальність жанру щезла. Тому краще грати цю музику щиро і якісно. provulok це чудово усвідомлює. portal inside – щира і справжня робота по стандартній схемі жанру.

Оцінка: ⭐️⭐️⭐️⭐️

Гуркіт – Я не спав

Жанр: психоделічний рок

Дата релізу: 15.03.2024

Слухати: https://linktr.ee/gurkit_official?

Іронічно, що про таку перлину андеграунду дізнались в редакції лише з випуском другого синглу. До слова: проєкт Гуркіт дебютував лише місяць тому. А маємо тут вдосталь фірмовий психоделічний рок, по якому не скажеш, що це грають якісь аматори. Люди (або людина, хто зна), що роблять цю музику – досвідчені музиканти з розумінням справи. 

Адже сингл “Я не спав” всотує все найкраще з психоделічного року. Не вигадує велосипед знову, але майстерно ним керує. Психоделіка, що звучить на рівні західних бендів. Неймовірна атмосфера польоту. Приємне музичне відкриття. Тямуща робота, яка сподобалась продакшеном, тому що, все тут звучить по канонах жанру. 

Якщо молоді гурти або проєкти навчились настільки вміло копіювати західні зразки – це дуже добре. Щира рекомендація! Якісна робота жанрова психоделічна робота.

Оцінка: ⭐️⭐️⭐️⭐️


месс — зможеш ти й сама тут

Жанр: попрок, нова хвиля

Дата релізу: 15.03.2024

Музичний проєкт “месс” у своїй другій пісні змінює звучання в бік мелодійного попроку з легесенькими відтінками нової хвилі та інді. 

месс зачіпає цікаву, але не актуальну проблему залежності від соцмереж та глухих стосунків двох людей, де на заваді якраз ці соцмережі. Проте лірика не настільки переконлива, щоб змусити замислитись над речами, що не є достатньо важливими тепер.

Інакше кажучи, композиторська складова не вражає цікавими ідеями. Банальний, ба більше, нудний попрок, який витягують мелодичні текстури. Текст жодної ролі в цій пісні не грає, а тим паче не резонує з теперішнім настроєм. Загалом, трек має право на існування, але в контексті значно кращої музики — загубиться. 

Оцінка: ⭐️⭐️⭐️

ARKHA – Не чую

Жанр: альтернативний рок

Дата релізу: 15.03.2024

Слухати: https://linktr.ee/arkha_crew

ARKHA – це молодий рок-гурт з Києва, що дебютував у листопаді 23–го ліричним синглом “Залежність”. Нова робота “Не чую” є частково логічним продовженням “Залежності”, адже помітив, що історії в піснях тонко між собою переплітаються. Можливо, гурт таким чином будує власний світ в текстуальному плані.

Сингл “Не чую” звучить як дуже типовий, клішований альтернативний рок. Така музика цілком могла бути актуальна у 2015 році або у 2005-му. Тут нема якогось новаторства чи пошуку цікавих ідей. Подібним альтернативним роком ринок переповнений. Вокальні здібності Ані Наприклад дуже хороші, але тембр так схожий на десятки інших з попмузики, що не залишає слід у пам’яті.

Тому групі дуже доведеться постаратись, аби виділитись у натовпі. Таким уже не здивуєш, а без харизми й родзинки поготів. Утім перспективи є, потрібно лише шукати власний почерк та не зупинятись на досягнутому. Бажаю успіхів!

Оцінка ⭐️⭐️⭐️

Смайл — перші квіти (LP)

Жанр: попрок

Дата релізу: 15.03.2024

Слухати: https://linktr.ee/abrasmail

На жаль, це так само шаблонний попрок, як і трек ARKHA, яких повно в українській музиці. Крім того, що тут досить таки хороше зведення (до якого питань не виникає), вчепитись вушному черв’ячку немає за що. У кожній пісні чується той чи інший український гурт. З одного боку, це прикольно, що музика виникає асоціації з українським роком. З іншого боку, на другому альбомі гурт має почати пошуки власного стилю.

Трек “в останній раз” - класична рок-балада з емоційним нервом. “не шукай” – модний попрок з вкрапленнями мінімалістичної електроніки. “Наташ” – це взагалі якась філерна робота з незрозумілим текстом. Перші треки на альбомі ще хоч якось цікаві, але друга половина геть ніяка. 

Оцінка ⭐️⭐️⭐️


Сметана Band – Не кажи своїй мамі

Жанр: альтернативний рок

Дата релізу: 15.03.2024

Cлухати: https://bfan.link/ne-kazhi-svoyiy-mami

Як правило, після успішного альбому йдуть не менш успішні сингли, які не розчаровують слухачів до котячих сліз. Попередній трек “Хвилі” вийшов цікавим у репертуарі Сметани. Звичайно, не найкращою українською роботою, але цілком непоганою. 

Утім сингл “Не кажи своїй мамі” щось геть не те. Випуск пісень щомісяця не найкраща ідея, у випадку Сметани. Бо це відбивається на якості робіт. Це найслабше, що робили дніпряни. Зрозуміло, що хочеться бути постійно в інфопросторі та про всяк експериментувати. 

Однак надмірна кількість електроніки зіпсувала враження. Вийшов якийсь занадто попсовий, геть безликий, синтетичний альтернативний рок. Що не має ні форми, ні стилю і, тим паче, не демонструє прогрес. Лише марні спроби стати ближче до молоді, які не є переконливі. Відео хоч і класне, але таке клішоване, що капець. Сметана може набагато краще. Поки що цей трек з розряду прохідних робіт.

Оцінка: ⭐️⭐️


syshchuk — відчуваю

Жанр: попрок

Дата релізу: 15.03.2024

Слухати: https://play.levelsound.com.ua/vidchuvau/

По-перше, це класичний за стандартами попрок, якому точно місце десь у трендах тік-тока для невибагливої молоді, якій байдуже, що слухати, аби мелодійне та сучасне.

По-друге, приємні аранжування зі строкатими домішками лайтової гітари. Відтак звучання стає ближче до радійного попроку та ще, навдивовижу, мелодичне, з гарними гармоніями й прикольним бітом. І все б нічого, якби такої музики не було понад 3 сотні треків. 

Отже, якщо не враховувати притомну гітарну мелодичність, – цей трек з себе нічого не представляє. Такого добра ми вже чули пачками. Трек запаковано під максимально клішовану попструктуру, якою грішить ледь не кожен музикант. Проте й це має право на існування.

Оцінка: ⭐️⭐️

Vitryla – Пам’ятай

Жанр: альтернативний рок

Дата релізу: 15.03.2024

Слухати: https://linktr.ee/Stroi

Сингл “Пам’ятай” – присвячений митцям епохи Відродження. Це місто пам’яті історії культури для сучасників аби не забувати про цінну спадщину. У принципі після кволого та геть в’ялого блюзу Олександр зіграв щось у стезі альтернативного року. 

Проте головною проблемою автора й надалі є обмежені можливості повноцінно творити музику й перетворити проєкт у гурт. Відтак кожен новий запис — доволі посередня робота з набитою і нудною ударкою і примітивним аранжуванням. 

Повага Олександру за те, що пам’ятає культуру та історію, але над звучанням ще треба багато працювати, бо інакше це марне топтання на місці, яке ні до чого не приведе.

Оцінка ⭐️⭐️

noch’ – сліди

Жанр: дрімпоп, шугейз

Дата релізу: 15.03.2024

Слухати:

Монотонний і в міру красивий шугейз з легким вкрапленням дрімпопу. noch’ звучить ніби сучасно, але з корінням у класику. Це тонка межа атмосферної рок-музики, де ще й перетинається построк. 

Загалом, трек цілісний, гітарні рифи – монолітні, по-своєму красиві. Голос добре лягає у мікс цієї звукової стіни. Та, на жаль, цього недостатньо, щоб вразити, через засилля жанру. Трек нічим особливо не запам’ятовується. Шугейз, як шугейз. Так, красивий, але цього мало.

Оцінка ⭐️⭐️











Report Page