Правове регулювання оренди комунального майна - Государство и право курсовая работа

Главная

Государство и право
Правове регулювання оренди комунального майна

Послідовність надання пільг щодо орендної плати орендарям майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Каховки. Проблемні питання системного розвитку орендних відносин. Правове регулювання оренди комунальної власності міста.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
Одеський регіональний інститут державного управління
Правове регулювання оренди комунального майна
Спеціальність 8.150000 - державне управління
на здобуття кваліфікації магістра державного управління
Науковий керівник Сергій Георгійович,
РОЗДІЛ 1. Загальні засади та особливості правового регулювання оренди комунального майна
1.1 Поняття і зміст договору оренди
1.2 Правове регулювання функціонування договору оренди
1.3 Особливості правового регулювання оренди комунального майна
РОЗДІЛ 2. Оренда комунального майна на прикладі територіальної громади міста Каховки Херсонської області
2.1 Порядок передачі в оренду об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Каховки
2.2 Діюча методика розрахунку і порядок використання плати за
оренду об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Каховки
2.3 Послідовність та порядок надання пільг щодо орендної плати орендарям майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Каховки
РОЗДІЛ 3. Правове регулювання розвитку орендних відносин
3.1 Проблемні питання системного розвитку орендних відносин
3.2 Правове регулювання оренди комунальної власності міста
В Україні, де відбувається становлення інституту місцевого самоврядування, територіальні громади отримують навички та досвід незалежної і самостійної економічної політики. Формування та розвиток муніципальної економіки - одна з найактуальніших проблем економічної політики держави. При цьому більша самостійність у проведенні соціально-економічної політики безумовно вимагає від місцевих органів влади пошуку джерел фінансування бюджетів місцевого самоврядування і залучення нових стабільних ресурсів для виконання своїх повноважень.
Розвиток матеріально-фінансової бази, невід'ємною частиною якої є комунальна власність, що належить територіальній громаді, її ефективне використання і включення в господарський механізм, що ефективно функціонує, належить до пріоритетних завдань державної політики.
Особливо актуальним це стало у зв'язку з прийняттям Цивільного та Господарського кодексів, оскільки виникла необхідність в проведенні глибокого аналізу правового регулювання оренди (найму) цими кодифікованими актами і Законом “Про оренду державного та комунального майна”. Зокрема постало питання про визначення співвідношення такої основної засади цивільного законодавства як свобода договору і встановлення жорстких правил регулювання орендних відносин в Законі. Віднесення ЦК України до об'єктів цивільних прав підприємства як єдиного майнового комплексу вимагає вдосконалення підходів щодо регулювання оренди цілісних майнових комплексів державних та комунальних підприємств.
Тому оренда майна, насамперед комунального, відіграє важливу роль у процесах забезпечення розвитку підприємництва та фінансового забезпечення місцевого самоврядування. Як і в інших країнах, вона є засобом підвищення ефективності використання майна і одним із джерел наповнення державного і місцевих бюджетів.
Актуальність оренди ґрунтується на можливості відокремлення повноважень користування майном від права власності на майно. Передача власником свого майна іншій юридичній чи фізичній особі у тимчасове платне користування дозволяє поєднати виробника з потрібними йому засобами виробництва, значно зменшити обсяг необхідних для забезпечення виробництва інвестицій, підняти рівень екстенсивного та інтенсивного використання майна, поліпшити умови для розвитку підприємництва.
В сучасних умовах ринкової економіки оренда відіграє значну роль у розвитку підприємництва.
Як відомо однією з основних функцій органів місцевої влади є надання різноманітних послуг населенню в межах своїх компетенцій, удосконалення системи управління комунальною власністю територіальної громади, створення фінансово спроможних комунальних підприємств, підвищення соціально-економічного рівня сіл, селищ, міст України та збільшення віддачі від цього сектора економіки. Водночас щодо однієї з актуальних проблем місцевого самоврядування - формування місцевих бюджетів і зміцнення власної матеріально-фінансової бази увага переважно зосереджується на впливі через податкову систему чи на розвиток підприємництва. Проблема ж самостійності і незалежності, пов'язана з використанням об'єктів комунальної власності територіальної громади. Її ефективність можлива лише за умови послідовного впровадження ринкових механізмів господарювання, в тому числі формування чітких орендних відносин, що потребують додаткового дослідження.
Ефективність оренди комунального майна має багато проявів. Для орендодавця це і отримання орендної плати, і економія витрат на управління майном, і відсутність витрат на добування переданих в оренду підприємств. Для орендаря - можливість отримання прибутку на основі використання чужого майна без витрат на його придбання, додаткові стимули для підвищення рівня екстенсивного і інтенсивного використання орендованого майна, кращої організації виробництва тощо. Для суспільства в цілому соціально-економічний ефект оренди полягає у роздержавленні власності, створені умов для розвитку підприємництва, появи ефективного власника, поглиблення ринкових реформ.
Органами державної влади та місцевого самоврядування набуто значного досвіду щодо орендних відносин. Але ж соціальні, економічні, політичні зміни, що відбуваються у суспільстві в цілому та окремо у містах, час від часу потребують удосконалення та оновлення підходів до розгляду питань орендних відношень, та внесень відповідних змін до нормативно-правової бази.
Питання вдосконалення нормативно-правової бази оренди державного та комунального майна, є предметом досліджень багатьох відомих вчених цивілістів, зокрема: Басіна Ю.Г., Бесєдіна В.Ф., Братуся С.М., Грибанова В.П., Іоффе О.С., Козаренка Є.В., Красавчикова О.А., Ксенка Я.Б., Кузнєцової Н.С., Луця В.В., Маслова В.Ф., Мусієнка В.В., Підопригори О.А., Проніна М.Г., Пушкіна О.А., Рудченка О.Ю., Сібільова М.М., Суханова Є.А., Тешенко В.М., Толстого Ю.К., Харитонова Є.О., Шевченко Я.М., Шершенєвича Г.Ф., Щербини В.В. та інших. Дослідження оренди державного та комунального майна не є завершені. Тому на сьогодні звернення до цієї теми є актуальним та своєчасним.
Мета дослідження. Метою магістерської роботи є аналіз та узагальнення правового регулювання оренди комунального майна та удосконалення на цій основі правової практики діяльності органів місцевого самоврядування відносно оренди комунального майна на прикладі територіальної громади Каховської міської ради Херсонської області.
Для реалізації поставленої мети необхідним є вирішення завдань щодо:
правового регулювання функціонування договору оренди;
визначення основних етапів укладання договорів оренди комунального майна;
особливостей правового регулювання оренди комунальної власності;
проблем системного розвитку орендних відносин;
сформувати наукові висновки та пропозиції щодо удосконалення правового регулювання оренди комунального майна міста.
У відповідності з обраними завданнями визначена така структура магістерської роботи: вступ; три розділи, висновки, список використаних джерел, додатки.
У першому розділі надаються загальні засади та особливості правового регулювання оренди комунальної власності.
Другий розділ розкриває методику оренди комунального майна на прикладі територіальної громади Каховської міської ради Херсонської області.
Третій розділ висвітлює питання щодо правового рулювання ефективності розвитку орендних відносин.
Загальний обсяг роботи 78 сторінок.
Предметом дослідження є процеси забезпечення ефективності правового регулювання оренди комунального майна органами місцевого самоврядування.
Об'єктом дослідження є цивільно-правові відносини, які виникають при укладанні органом місцевого самоврядування територіальної громади договору оренди та його компетенція з питань правового регулювання оренди комунального майна.
Методи дослідження. В процесі магістерського дослідження застосовувалися наукові методи: діалектичний, як метод загального аналізу дослідження соціально-економічних явищ; історико-юридичний та правовий, як методи дослідження процесів розвитку правових норм у сфері регулювання орендних відносин щодо комунального майна та аналізу нормативно-правових актів і практики їх регулювання, порівняльно-правовий, як метод аналізу діючого законодавства про орендні відносини, системний та структурно-функціональний методи, які дозволяють відстежити діяльність органів місцевого врядування у реалізації роботи з питань оренди комунального майна.
Практичне значення роботи складається у підвищенні рівня управління комунальною власністю територіальної громади, яка має будуватися так, щоб, з одного боку, забезпечити достатню матеріально-фінансову базу місцевого самоврядування, сприяти досягненню нормального життєвого рівня населення певної території та захисту його інтересів, як споживача послуг, а з другого - організувати ефективне управління майновим комунальним комплексом в умовах ринку, зважуючи на господарську самостійність учасників ринкових відносин, необхідність надання допомоги підприємництву шляхом поліпшення правового регулювання оренди комунального майна територіальної громади міста та пропозицій щодо удосконалення діючого законодавства.
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ та особливості ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОРЕНДИ комунального майна
1.1 Поняття і зміст договору оренди
Одним з напрямів підвищення ефективності використання майна комунальної власності у сучасних умовах є передача його в оренду фізичним і юридичним особам. За допомогою оренди реалізуються як інтереси власника щодо отримання доходу з наявних у нього виробничих фондів, так і інтереси орендаря, який, не обтяжуючи себе щоразу придбанням необхідного обладнання, устаткування тощо у власність, має змогу ефективно використовувати найняте ним майно для здійснення своєї статутної діяльності.
Відносини щодо оренди майна регулює в першу чергу Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Поняття оренди сформульовано в ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" 6 . Визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, що необхідне орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
по-перше, орендні відносини мають виключно договірний характер і не можуть виникати на підставі планових завдань або інших адміністративно-управлінських актів;
по-друге, оренда передбачає передачу майна у користування (без надання права орендареві розпоряджатися орендованим майном);
по-третє, таке користування є платним, що забезпечується внесенням орендарем орендодавцеві орендної плати у визначених розмірах;
по-четверте, оренда передбачає передачу майна у строкове (тимчасове) користування. У разі закінчення строку, на який було укладено договір оренди, цей договір припиняється.
Майно, що передається в оренду, має використовуватися орендарем для здійснення як підприємницької (виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, заняття торгівлею), так і іншої (задоволення лікувально-оздоровчих, просвітницьких, культурно-спортивних потреб тощо) діяльності.
Зазначений закон, незважаючи на його назву, має універсальний характер, оскільки його положеннями може також регулюватися оренда майна інших форм власності (приватної та колективної), якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди.
Важливе значення для регулювання орендних відносин мають: Цивільний кодекс (глава 25 "Майновий найом"); декрети, постанови Кабінету Міністрів України "Про укладення договорів оренди приміщень підприємствами й організаціями торгівлі, громадського харчування та сфери послуг" від 29 грудня 1992 р. № 20-92 22 , "Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається" від 31 грудня 1992 р. № 26-92 19 , "Про впорядку-вання використання адміністративних будинків і нежитлових приміщень, що перебувають у державній власності" від 11 січня 1993 р. № 5-93 16 , "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, зданих в оренду" від 20 травня 1993 р. № 57-93 20 ; Закон України "Про приватизацію державного майна" 9 ; постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Методики оцінки вартості об'єктів оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів" від 10 серпня 1995 р. № 629 17 ; типові договори оренди, затверджені наказом Фонду державного майна України від 23 серпня 2000 р. № 1774 88 , та ряд інших нормативних актів.
Закон України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, яке саме майно може бути об'єктом оренди. Насамперед об'єктами оренди, за законом, є цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). В п. 1 ст. 4 Закону, під цілісним майновим комплексом визначається господарський об'єкт із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.
Щодо майна підприємства, крім основних фондів, належать також оборотні кошти та інші цінності, тому законодавством встановлений спеціальний порядок передачі їх орендареві. Так, грошові кошти та цінні папери з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованості орендодавець надає орендареві на умовах кредиту за ставкою рефінансування Національного банку України. Надання орендареві в кредит коштів та цінних паперів здійснюється на підставі кредитного договору, який укладається одночасно з договором оренди. Строк надання кредиту не повинен перевищувати строку дії договору оренди. У разі розірвання кредитного договору, закінчення строку його дії або припинення договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві надані йому кошти та цінні папери.
Об'єктами оренди, за Законом України "Про оренду державного та комунального майна", може бути нерухоме (будівлі, споруди, приміщення) та інше окреме індивідуально-визначене майно підприємств, а також майно, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).
Разом з тим не можуть бути об'єктами оренди цілісні майнові комплекси державних підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць), що здійснюють діяльність, передбачену ч. 1 ст. 4 Закону України "Про підприємництво" (пов'язана з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів), а також цілісні майнові комплекси казенних підприємств.
Перелік державних підприємств, майнові комплекси яких не можуть бути об'єктами оренди постійно змінюється. Так, згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається" від 31 грудня 1992 р. № 26-92 не допускається, зокрема, передача в оренду радіотелевізійних передавальних центрів та об'єктів, що становлять загальнодержавну систему зв'язку; магістральних ліній електропередачі, магістральних трубопроводів; магістральних залізниць, автомобільних шляхів державного значення, метрополітенів; гідро- і атомних електростанцій; протирадіаційних споруд тощо. Декретом також встановлено, що передача в оренду майнових комплексів чи відокремленого майна, які забезпечують діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, може провадитися тільки з дозволу зазначених органів.
Визначено, що суб'єктами оренди (сторонами в договорі оренди) є орендодавці та орендарі, а орендодавцями (тобто органами та організаціями, що передають майно в оренду) виступають:
Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва -- щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю;
органи, уповноважені Верховною Радою АР Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності;
підприємства - щодо окремого індивідуально-визначеного майна, а з дозволу зазначених вище орендодавців - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна.
Орендарями (тобто юридичними або фізичними особами, яким майно передається в оренду) згідно із Законом України "Про оренду державного та комунального майна" можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства. При цьому фізична особа, яка бажає укласти договір оренди державного майна, до його укладення зобов'язана зареєструватись як суб'єкт підприємницької діяльності.
Особливістю чинного Закону України "Про оренду державного та комунального майна" є те, що він не передбачає створення організації орендарів як майбутнього орендодавця. Прийняття рішення про оренду цілісного майнового комплексу члени трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу засновують відповідно до чинного законодавства господарське товариство.
Рішення трудового колективу про оренду цілісного майнового комплексу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини членів трудового колективу.
До реєстрації у встановленому порядку господарського товариства кожен член трудового колективу підприємства або його структурного підрозділу, цілісний майновий комплекс якого передається в оренду, має право вступити у зазначене господарське товариство на підставі особистої заяви.
Створене членами трудового колективу господарське товариство має переважне перед іншими фізичними та юридичними особами право на укладення договору оренди майна того підприємства, структурного підрозділу, де створено це товариство.
Закон України "Про оренду державного та комунального майна" детально регламентує процедуру укладення договору оренди, так, фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди відповідному орендодавцеві. У разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець у 5-денний термін після дати реєстрації заяви надсилає копії проекту договору та інших матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном.
У випадках, якщо підприємство, його структурний підрозділ, щодо цілісного майнового комплексу якого надійшла заява про оренду, або ініціатор укладення договору оренди згідно із законодавством займають монопольне становище на ринку; внаслідок укладення договору оренди підприємець або група підприємців можуть зайняти монопольне становище на ринку; сумарна вартість активів або сумарний обсяг реалізації товарів (робіт, послуг), що належать об'єкту оренди та ініціаторові укладення договору оренди, перевищують показники, визначені законодавством, - орендодавець надсилає копії проекту договору оренди та інших отриманих документів також до регіонального органу Антимонопольного комітету України.
Орган, уповноважений управляти відповідним майном державної власності, майном, що належить АР Крим або перебуває у комунальній власності, та орган Антимонопольного комітету України розглядають надіслані орендодавцем копії документів і протягом п'ятнадцяти днів надсилають орендодавцеві висновки (дозвіл або відмову) щодо можливості оренди та умов договору оренди. У разі неодержання орендодавцем висновків у встановлений термін укладення договору оренди він вважається погодженим із зазначеними органами.
Орендодавець протягом п'яти днів після закінчення терміну погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном, та органом Антимонопольного комітету України, а у випадках, коли заява про оренду майна не потребує узгодження (щодо оренди окремого індивідуально-визначеного майна, крім нерухомого), протягом п'ятнадцяти днів після дати її реєстрації дає згоду або відмовляє в укладенні договору оренди майна і повідомляє про це заявника.
Закон України "Про оренду державного та комунального майна" містить примірний перелік підстав відмови у передачі в оренду об'єктів, серед яких:
прийняття рішення компетентним органом про приватизацію цих об'єктів;
включення об'єкта до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій згідно з рішенням Кабінету Міністрів України чи місцевих органів влади;
відсутність згоди органу Антимонопольного комітету України на оренду;
відсутність згоди органу, уповноваженого управляти відповідним майном, на виділення структурного підрозділу;
прийняття рішення орендодавцем про укладення договору оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією;
інші підстави, передбачені законами.
Надаючи пріоритетне право на укладення договору оренди створеному трудовим колективом підприємства господарському товариству, законодавство передбачає, що укладення договору оренди з іншими фізичними та юридичними особами можливе лише за умови відсутності заяви господарського товариства протягом двадцяти днів з дня направлення ним повідомлення про намір орендувати цілісний майновий комплекс підприємства, структурного підрозділу. За наявності заяв про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу (за умови відсутності заяви господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу) або заяв про оренду нерухомого майна (за умови відсутності заяви бюджетної установи, організації) від двох або більше фізичних чи юридичних осіб орендар визначається орендодавцем на конкурсних засадах. Порядок проведення конкурсу встановлюється:
Фондом державного майна України - для об'єктів, що перебувають у державній власності;
органами, визначеними Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим;
органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.
У разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду чи арбітражного суду.
1.2 Правове регулювання функціонування договору оренди
Зміст договору оренди майна, відповідно до законодавства має важливе юридичне значення, тобто впливає на формування і суть правовідносин, що виникають з цього договору. Значення визначення істотних умов полягає в тому, що в разі недосягнення сторонами домовленості хоч би за однією з них такий договір не вважається укладеним.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотними умовами договору оренди є:
об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації). Оцінка об'єкта оренди здійснюється за Методикою оцінки вартості об'єктів оренди, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 р. № 629 17. Зазначена Методика передбачає особливості оцінки вартості цілісного майнового комплексу (при цьому обов'язковим є проведення повної інвентаризації відповідно до Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1993 р. № 158), оцінки вартості будівель, споруд, приміщень, яка проводиться експертним шляхом згідно з Порядком проведення експертної оцінки при передачі в оренду державного майна, що затверджується Фондом державного майна України, та оцінки вартості іншого, окремого індивідуально-визначеного майна, яка проводиться з урахуванням вимог Методики оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 р. № 1554;
термін, на який укладається договір оренди, що визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін;
орендна плата, що є платежем, який вносить орендар орендодавцеві незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786. 23 . Відповідно до цієї Методики (Додаток № 1 та Додаток № 2) орендна ставка за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств встановлена залежно від сфери діяльності цих підприємств і коливається у межах від 3 до 10 відсотків до залишкової вартості основних засобів. Орендні ставки за використання нерухомого майна також залежать від цільового призначення орендованого майна і коливаються від 1 до 20 відсотків до вартості нерухомого майна, визначеної експертним шляхом. Розмір річної орендної плати у разі оренди окремого індивідуально-визначеного майна встановлюється за згодою сторін, але не менш як 5 відсотків вартості орендованого майна, а у разі коли орендарем є суб'єкт малого підприємництва - не менш як 4 відсотки вартості орендованого майна.
Так, за відповідними умовами конкурсу, у разі визначення орендаря на конкурсних засадах може бути передбачено більший розмір орендної плати.
Як правило, строки внесення орендної плати, визначаються у договорі, проте відповідно до прийнятої Методики рекомендується в договорі оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства встановлювати, що сплата орендних платежів має проводитися щоквартально в 5-денний термін від дати, встановленої для подання квартальних бухгалтерських звітів (балансів), а за IV квартал - у 10-денний термін від дати, встановленої для подання річного бухгалтерського звіту (балансу).
Окремо оговорено, що Методику розрахунку, граничні розміри та порядок використання орендної плати для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим, визначають органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, а для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, - органи місцевого самоврядування.
Визначено, що орендна плата встановлюється, як правило, у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря за згодою сторін вона може встановлюватись у натуральній або гро-шово-натуральній формі. Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін, а також на вимогу однієї зі сторін у разі зміни цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати, якщо з незалежних від нього обставин змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди;
порядок використання амортизаційних відрахувань. Амортизаційні відрахування на орендовані цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурні підрозділи нараховує та залишає у своєму розпорядженні орендар. Амортизаційні відрахування на орендоване нерухоме та інше окреме індивідуально-визначене майно нараховує та залишає в своєму розпорядженні підприємство, господарське товариство, створене у процесі приватизації (корпоратизації), на балансі якого знаходиться це майно. Амортизаційні відрахування використовуються на відновлення орендованих основних фондів. Право власності на майно, придбане орендарем за рахунок амортизаційних відрахувань, належить власникові орендованого майна, якщо інше не передбачено договором оренди;
відновлення орендованого майна та умови його повернення. У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря останній зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини. Орендар має право залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна, щоб не заподіяти йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти, якщо інше не визначено договором оренди. Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає;
виконання зобов'язань за договором оренди, яке має здійснюватися відповідно до загальних вимог, встановлених Цивільним кодексом щодо виконання договорів.
Орендодавець зобов'язаний: передати об'єкт оренди орендареві у строки і на умовах, визначених у договорі оренди. У разі порушення цього зобов'язання орендар має право вимагати від орендодавця передачі об'єкта та відшкодування збитків, завданих затриманням передачі, або відмовитись від договору і вимагати відшкодування збитків, завданих йому невиконанням договору оренди; проводити за свій рахунок капітальний ремонт зданого в оренду майна, якщо інше не передбачено законом або договором.
Договір оренди може зобов'язати орендаря використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, у тому числі на визначений термін, майно яког
Правове регулювання оренди комунального майна курсовая работа. Государство и право.
Курсовая Работа На Тему Договор Найма Жилого Помещения
Реферат по теме Национальное самосознание - главный фактор в построении могущественной и процветающей России
Реферат: Творчество Захи Хадид
Реферат по теме Ключевые идеи современной казахской философии
Реферат: Анализ рынка углеводородов стран Центральной и Южной Азии. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат На Тему Бег На Дистанции
Доклад по теме Жакерия (1358-1459)
Реферат: Носители звука и устройства его воспроизведения. Скачать бесплатно и без регистрации
Дипломная работа по теме Стратегия развития банковского сектора как основа для реализации денежно-кредитной политики Российской Федерации
Курсовая работа по теме Общая циркуляция атмосферы. Развитие циклонов и антициклонов. Стадии развития циклонов и условия полета
Курсовая работа: Деятельность офицера - воспитателя по профилактике алкоголизма в воинских формированиях при Спец
Реферат по теме Потребительская кооперация Северного Кавказа в условиях новой экономической политики
Реферат: Дифференциация и интеграция наук
Любовь В Пьесе Гроза Сочинение 10 Класс
Дипломная работа: Пенсионная система Российской Федерации и пути ее дальнейшего совершенствования
Ответы на экзаменационные вопросы бесплатно
Эсс Клиника
Курсовой Проект Проектирование Горячего Цеха Столовой
Эссе по теме Деколонизация
Реферат: История Финляндии
Современное состояние и перспективы развития аудиторства в Украине - Бухгалтерский учет и аудит презентация
Геологическая документация при поисках и разведке месторождений полезных ископаемых - Геология, гидрология и геодезия презентация
Источники предпринимательского права - Государство и право контрольная работа