Правове регулювання і державне управління у паливно-енергетичній сфері - Государство и право контрольная работа

Главная

Государство и право
Правове регулювання і державне управління у паливно-енергетичній сфері

Нормативно-правові джерела врегулювання відносин у паливно-енергетичній сфері. Особливості ліцензування у сфері електроенергетики та використання ядерної енергії, транспортування нафти магістральним трубопроводом, постачання і зберігання природного газу.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

"Правове регулювання і державне управління у паливно-енергетичній сфері"
1) проаналізувати та систематизувати нормативно-правові джерела, що врегульовують відносини у паливно-енергетичній сфері;
Нормативно-правові акти, які регулюють діяльність паливно-енергетичного комплексу
1. Закон України від 20.04.2000 №1682-ІІІ "Про природні монополії"
Метою цього Закону є забезпечення ефективності функціонування ринків, що перебувають у стані природної монополії, на основі збалансування інтересів суспільства, суб'єктів природних монополій та споживачів їх товарів.
Даний закон визначив, що в Україні діють природні монополії у сферах:
транспортування нафти і нафтопродуктів трубопроводами;
транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподіл;
зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності із зберігання природного газу (ліцензійними умовами);
транспортування інших речовин трубопровідним транспортом;
передачі та розподілу електричної енергії;
передачі та розподілу електричної енергії;
2. Закон України від 14.09.1999 № 1039-XIV "Про угоди про розподіл продукції"
Цей Закон спрямований на створення сприятливих умов для інвестування пошуку, розвідки та видобування корисних копалин у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони на засадах, визначених угодами про розподіл продукції
Закон посідає вагоме місце в регулюванні ПЕК, оскільки встановлює порядок проведення тендеру, що забезпечує найбільш раціональні умови використання природних ресурсів, з забезпеченням оптимальних заходів охорони довкілля.
3. Закон України від 23.06.2005 №2711-IV "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"
Цей Закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу з метою сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.
Дія даного закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного сектору, які у процесі здійснення господарської діяльності, мають заборгованість перед кредиторами. Він визначив певні види погашення заборгованості: повне, з оплатою частини суми та списання заборгованості. Його дія на даний момент є ефективною на даний час, проте це зменшує рентабельність даних підприємств.
4. Закон України від 01.06.2000 №1775-ІІІ "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"
Цей Закон визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.
Даним законом визначається сфери ПЕК, які підлягають такому виду державного контролю, як ліцензування. Це обумовлено обмеженістю ресурсів. Наступні галузі підлягають ліцензуванню:
- діяльність у сфері електроенергетики та використання ядерної енергії;
- виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності (згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України);
- транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ трубопроводами та їх розподіл;
- постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим та нерегульованим тарифом;
- зберігання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ в обсягах, що перевищують рівень, встановлений ліцензійними умовами;
Нормативно-правові акти, що регулюють діяльність електроенергетичної галузі
5. Закон України від 16.10.1997 №575/97 - ВР "Про електроенергетику"
Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.
Даний закон є дещо застарілим і потребує прийняття нової редакції, оскільки в Україні з'явилася тенденція до приватизації підприємств електроенергетичної сфери. Зокрема Україна 2011-го має намір приватизувати дві генеруючі компанії та п'ять-шість обленерго. Першими можуть бути приватизовані Дніпроенерго та Західенерго, основним претендентом на ці активи є ДТЕК (група SCM). Далі у списку приватизації -- Центренерго й Донбасенерго, їх виставлять на продаж уже у ІІ кварталі 2011 року.
6. Закон України від 02.06.2005 № 2633-ІV "Про теплопостачання"
Цей Закон визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.
Закон встановив засади ринку теплової енергії на теренах України. Визначив такі методи регулювання даної галузі, як встановлення тарифів, державна підтримка у вигляді вливань коштів для впровадження енергозберігаючих технологій та введення інноваційних проектів в дію.
7. Закон України від 01.07.1994 №74/94 "Про енергозбереження"
Цей Закон визначає правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об'єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян.
Він регулює відносини між господарськими суб'єктами, а також між державою і юридичними та фізичними особами у сфері енергозбереження, пов'язаної з видобуванням, переробкою, транспортуванням, зберіганням, виробленням та використанням паливно-енергетичних ресурсів, забезпечення заінтересованості підприємств, організацій та громадян в енергозбереженні, впровадженні енергозберігаючих технологій, розробці і виробництві менш енергоємних машин та технологічного обладнання, закріплення відповідальності юридичних і фізичних осіб у сфері енергозбереження.
8. Закон України від 20.02.2003 №555-IV "Про альтернативні джерела енергії"
Цей Закон визначає правові, економічні, екологічні та організаційні засади використання альтернативних джерел енергії та сприяння розширенню їх використання у паливно-енергетичному комплексі.
Спрямований на стимулювання вироблення енергії з альтернативних джерел шляхом: - застосування економічних важелів і стимулів, передбачених законодавством про енергозбереження та охорону довкілля, з метою розширення використання альтернативних джерел енергії;
- створення сприятливих економічних умов для спорудження об'єктів альтернативної енергетики.
Нормативно-правові акти, що регулюють діяльність вугільно-промисловго комплексу
9. Гірничий закон України від 06.10.1999 № 1127-ХІV
Цей Закон визначає правові та організаційні засади проведення гірничих робіт, забезпечення протиаварійного захисту гірничих підприємств, установ та організацій.
10. Закон України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 2.09.2008 №345-VI
Цей Закон спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів.
Закон створив гарантії для шахтарів для високопродуктивної та безпечної праці, раціонального використання люських ресурсів.
11. Закон України "Про газ (метан) вугільних родовищ" від 21.05.2009 №1392-VI
Цей Закон визначає правові, економічні, екологічні та організаційні засади діяльності у сфері геологічного вивчення газу (метану) вугільних родовищ, у тому числі дослідно-промислової розробки, видобування і вилучення його під час дегазації та подальшого використання як матеріального та/або енергетичного ресурсу.
Закон спрямований на відносини, що виникають у зв'язку з покращанням умов праці та безпеки праці шахтарів, геологічним вивченням надр з метою виявлення запасів, подальшим видобуванням газу (метану) з вугільних родовищ, промислова розробка яких не здійснювалася, незалежно від їх подальшого використання, видобуванням газу (метану) вугільних родовищ при дегазації діючих шахт і тих, що готуються до експлуатації, та на відпрацьованих вугільних родовищах, використанням газу (метану) вугільних родовищ як матеріального та/або енергетичного ресурсу.
Перелік нормативно-правових актів, які регулюють діяльність нафтогазового та торфодобувного комплексу
12. Закон України від 12.07.2001 №2665-III "Про нафту і газ"
Цей Закон визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності нафтогазової галузі України та регулює відносини, пов'язані з особливостями користування нафтогазоносними надрами, видобутком, транспортуванням, зберіганням та використанням нафти, газу та продуктів їх переробки з метою забезпечення енергетичної безпеки України, розвитку конкурентних відносин у нафтогазовій галузі, захисту прав усіх суб'єктів відносин, що виникають у зв'язку з геологічним вивченням нафтогазоносності надр, розробкою родовищ нафти і газу, переробкою нафти і газу, зберіганням, транспортуванням та реалізацією нафти, газу та продуктів їх переробки, споживачів нафти і газу та працівників галузі.
Даний закон сприяє підвищенню конкуренції, та встановлення інвестеційно привабливого клімату в нафто-газовій сфері економіки.
13. Закон України від 15.05.1996 №192-96/ВР "Про трубопровідний транспорт"
Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності трубопровідного транспорту.
Він на мою думку є одним з найбільш стратегічно важливих у нас час, оскільки транзит російського газу на даному етапі в основному здійснюється через територію України. Тому регулювання відносин на всіх етапах створення та функціонування (проектування, будівництво, експлуатація, капітальний ремонт, реконструкція тощо) трубопровідного транспорту, встановлення гарантій безпеки життя та здоров'я населення, забезпечення охорони навколишнього природного середовища і національного багатства України від можливого негативного впливу під час експлуатації об'єктів цього виду транспорту.
14. Закон України від 14.01.2000 №1391-XIV "Про альтернативні види палива"
Цей Закон визначає правові, соціальні, економічні, екологічні та організаційні засади виробництва (видобутку) і використання альтернативних видів палива, а також стимулювання збільшення частки їх використання до 20 відсотків від загального обсягу споживання палива в Україні до 2020 року.
Як і у випадку з альтернативними видами енергії, йде встановлення законодавцем сприятливого середовища, для інноваційної діяльності і заміни традиційних видів палива, новими альтернативними. Ця діяльність є важливою, проте за нинішніх умов і запасів нафти, якими володіє України на ньому не має базуватися політика у сфері енергетики. І закон був прийнятий лише не перспективу.
15. Закон України від 08.07.2010 №2467-VI "Про засади функціонування ринку природного газу"
Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу.
Закон закріпив поняття ринку газу, встановлює правила його діяльності та суб'єктів управління, що здійснюють державне регулювання.
Нормативно-правові акти, що регулюють діяльність ядерної енергетики та атомної промисловості
16. Закон України від 8.02.1995 №39/95-ВР "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку"
Цей Закон є основоположним у ядерному законодавстві України. Він встановлює пріоритет безпеки людини та навколишнього природного середовища, права і обов'язки громадян у сфері використання ядерної енергії, регулює діяльність, пов'язану з використанням ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання, встановлює також правові основи міжнародних зобов'язань України щодо використання ядерної енергії.
Даний закон є основним актом і має стати основою для Ядерного кодексу України, проект якого нині активно обговорюється
17. Закон України від 13.12.2001 №2893-III "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення"
Цим Законом регулюються відносини щодо цивільної відповідальності за ядерну шкоду, встановлюється порядок відшкодування шкоди, спричиненої ядерним інцидентом, визначаються способи фінансового забезпечення цивільної відповідальності та її межі.
Даний закон закріплює обов'язок держави перед населення в разі настання аварій на АЕС про відшкодування матеріальної та моральної шкоди постраждалим громадянам.
18. Закон України від 11.01.2000 №1370-XIV "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії"
Цей Закон визначає правові та організаційні засади дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії, а також загальні положення регулювання суспільних відносин, що виникають під час її провадження, як виняток із загальних положень, установлених Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"
Закон встановлює порядок видачі ліцензій, та ліцензійних умов, яким мають відповідати підприємства, що бажають займатися господарською діяльністю в ядерній сфері.
19. Закон України від 24.06.2004 №1868-IV "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки"
Цей Закон визначає правові та організаційні засади фінансового забезпечення діяльності з припинення експлуатації та зняття з експлуатації ядерних установок.
Законом визначає порядок фінансування зняття з експлуатації, ядерних блоків, що є дуже важливим, адже в сучасному світі існує тенденція про зменшення атомних електростанцій.
20. Закон України від 18.03.2004 №1621-IV "Про державні цільові програми"
Цей Закон визначає засади розроблення, затвердження та виконання державних цільових програм.
Цей закон встановлє комплекс взаємопов'язаних завдань і заходів, які спрямовані на розв'язання найважливіших проблем розвитку держави, галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць, здійснюються з використанням коштів Державного бюджету України та узгоджені за строками виконання, складом виконавців, ресурсним забезпеченням.
2) визначити та обґрунтувати пріоритетні правові засоби державного впливу у паливно-енергетичній сфері
Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання в паливно-енергетичному комплексі є: 1) ліцензування.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 9 ЗУ "Про ліцензування деяких видів господарської діяльності" ліцензуванню підлягають:
1. діяльність у сфері електроенергетики та використання ядерної енергії;
2. виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності (згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України);
3. транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ трубопроводами та їх розподіл;
4. постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим та нерегульованим тарифом;
5. зберігання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ в обсягах, що перевищують рівень, встановлений ліцензійними умовами;
Також особливий порядок ліцензування діяльності підприємств у паливно-енергетичному комплексі встановлено законом "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії". Вона встановлює, що ліцензуванню підлягає діяльність підприємств у сферах:
2. перевезення радіоактивних матеріалів;
3. переробки, зберігання радіоактивних відходів;
4. виробництво джерел іонізуючого випромінювання;
5. використання джерел іонізуючого випромінювання;
6. підготовка персоналу для експлуатації ядерної установки (за переліком посад та спеціальностей який визначається Кабінетом Міністрів України);
7. підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів з фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання.
8. будівництва та введення в експлуатацію ядерної установки;
9. будівництва сховища для захоронення радіоактивних відходів;
10. на експлуатації ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів;
11. зняття з експлуатації ядерної установки;
12. закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів.
На мою думку ліцензування було і залишається одним із основних видів регулювання діяльності у сфері паливно-енергетичного комплексу, оскільки дає змогу сприяти застосуванню в виробництві передові технології. Шляхом встановлення відповідних ліцензійних умов. В разі порушень держава може анулювати ліцензію, тим самим сприяти залучення більш технічно оснащених підприємств для здійснення господарської діяльності у сфері паливно-енергетичного комплексу.
Певні стандарти встановлюються державою з метою забезпечення нормального екологічного середовища. Так ЗУ "Про альтернативні джерела енергії" визначає, що метою стандартизації у сфері альтернативних джерел енергії є розроблення нормативних документів для забезпечення на об'єктах альтернативної енергетики: додержання вимог екологічного законодавства щодо забезпечення охорони довкілля, захисту життя і здоров'я людей; застосування обладнання належної якості; додержання санітарно-гігієнічних вимог та правил; додержання вимог та виконання правил безпеки праці і здоров'я людини відповідно до законодавства.
З цього робимо висновок, про мету стандартизації в Україні. 3) регулювання цін і тарифів.
Оскільки джерела енергії знаходяться у державній власності, а процес приватизації не завершено до кінця, тому саме вона займається встановленням цін і тарифів на споживання. Так держава встановлює, згідно Закону України "Про газ (метан) вугільних родовищ", тарифи на:
1. транспортування природного, нафтового газу та газу (метану);
2. вугільних родовищ магістральними трубопроводами;
3. транспортування природного, нафтового газу та газу (метану)
4. вугільних родовищ розподільними трубопроводами;
5. постачання природного газу та газу (метану) вугільних родовищ;
7. закачування, зберігання та відбір природного газу, газу (метану) вугільних родовищ;
8. надання інвестиційних, податкових та інших пільг;
Також встановлення тарифів регламентується ЗУ "Про альтернативні види енергії": встановлення тарифів на електричну енергію, вироблену на об'єктах альтернативної енергетики, а також на теплову енергію, видобуту з альтернативних джерел.
27 грудня 2008 року КМУ видана "Про реєстрацію цін на окремі види продукції", що також встановлює певні норми з регулювання цін та тарифів. Для моніторингу цінової ситуації на ринку гірничошахтного обладнання, будівельних матеріалів, нафтопродуктів, гірничорудної, вугільної і металургійної продукції та врахування його результатів під час використання коштів державного бюджету та державних підприємств
3) розкрити систему органів державного контролю у паливно-енергетичній сфері та проаналізувати співвідношення їх повноважень
Національної комісії регулювання електроенергетики України
співробітництво в межах компетенції з державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав, міжнародними організаціями з питань, віднесених до її компетенції, участь у підготовці міжнародних договорів України; здійснення в межах своїх повноважень заходів щодо адаптації законодавства України з питань природних монополій та суміжних ринків до законодавства Європейського Союзу.
Указ Президента України від 21.04.1998 №335 "Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України";
Державну інспекцію ядерного регулювання України
3) готує загальнодержавні та інші програми з безпеки використання ядерної енергії; 4) координує діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади, що згідно із законодавством відповідають за забезпечення ядерної та радіаційної безпеки; 5) організовує і проводить наукові та науково-технічні дослідження у сфері безпеки використання ядерної енергії; 6) розробляє і здійснює заходи щодо формування культури безпеки у сфері використання ядерної енергії та культури захищеності ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання; 7) розробляє та затверджує: норми, правила, стандарти з ядерної та радіаційної безпеки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; норми, правила з фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання; нормативно-правові акти з організації та ведення обліку і контролю ядерних матеріалів, застосування гарантій нерозповсюдження ядерної зброї; вимоги та умови безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії; 8) погоджує проекти державних і галузевих стандартів з питань ядерної та радіаційної безпеки і охорони праці; 9) погоджує стандарти, технічні умови та інші документи на засоби праці і технологічні процеси в частині забезпечення ядерної та радіаційної безпеки; 10) встановлює вимоги до систем (елементів), важливих для безпеки ядерних установок, об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, і уранових об'єктів, а також порядок ведення обліку та реєстрації зазначених систем (елементів); 11) затверджує вимоги щодо управління якістю діяльності з використання ядерної енергії в частині ядерної та радіаційної безпеки; 12) встановлює порядок звільнення від регулюючого контролю діяльності з радіоактивними матеріалами та діяльності на майданчиках ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами (крім сховищ для захоронення радіоактивних відходів) після завершення робіт із зняття їх з експлуатації; 13) здійснює оцінку безпеки ядерних установок, об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об'єктів та інших джерел іонізуючого випромінювання; 14) здійснює державну експертизу: ядерної та радіаційної безпеки ядерних установок, об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об'єктів, інших джерел іонізуючого випромінювання; фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання; 15) здійснює в установленому законодавством порядку ліцензування: діяльності експлуатуючої організації на окремому етапі життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів; діяльності, пов'язаної зі здійсненням персоналом безпосереднього управління реакторною установкою; діяльності посадових осіб експлуатуючої організації, до службових обов'язків яких належить здійснення організаційно-розпорядчих функцій, пов'язаних із забезпеченням ядерної та радіаційної безпеки; діяльності з переробки уранових руд, переробки та зберігання радіоактивних відходів, використання джерел іонізуючого випромінювання, виробництва джерел іонізуючого випромінювання, перевезення радіоактивних матеріалів; підготовки персоналу для експлуатації ядерної установки (за переліком посад і спеціальностей, визначеним Кабінетом Міністрів України); підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів з фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання; 16) розробляє та затверджує в установленому порядку перелік джерел іонізуючого випромінювання, діяльність із використання яких звільняється від ліцензування; 17) визначає перелік документів, що подаються для отримання ліцензії на провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії, а також вимоги щодо їх оформлення і змісту та порядок подання ліцензіатами звітної документації; 18) веде в установленому порядку єдиний реєстр виданих ліцензій на провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії; 19) у встановленому законодавством порядку видає: дозволи на перевезення радіоактивних матеріалів у разі їх міжнародного перевезення; сертифікати про затвердження у разі перевезення радіоактивних матеріалів; окремі дозволи на виконання певних видів робіт чи операцій на етапах будівництва, введення в експлуатацію, експлуатації та зняття з експлуатації ядерної установки та на етапах експлуатації і закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів; висновки щодо додержання вимог ядерної та радіаційної безпеки і фізичного захисту у разі експорту, імпорту, тимчасового вивезення, тимчасового ввезення, реекспорту та транзиту радіоактивних матеріалів, що можуть бути використані у створенні ядерної зброї; дозволи на використання земель і водойм, розташованих у санітарно-захисній зоні ядерної установки, об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, уранового об'єкта за погодженням з експлуатуючою організацією; 20) затверджує умови та порядок видачі окремих письмових дозволів на види робіт чи операцій на етапах будівництва, введення в експлуатацію, експлуатації та зняття з експлуатації ядерної установки та на етапах експлуатації та закриття сховищ для захоронення радіоактивних відходів; 21) погоджує акти визначення рівня фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання; 22) погоджує концепції зняття з експлуатації ядерних установок; 23) надає допуск до виконання особливих робіт керівникам підприємств приватної форми власності, які використовують джерела іонізуючого випромінювання; 24) узгоджує технічні умови на пакувальні комплекти, радіоактивні матеріали, на виробництво джерел іонізуючого випромінювання, елементи і системи, важливі для безпеки, програми та методики випробувань пакувальних комплектів і радіоактивних матеріалів; 25) затверджує порядок обліку радіоактивних відходів; 26) реєструє джерела іонізуючого випромінювання; 27) здійснює замовлення бланків ліцензій на провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії та затверджує порядок їх обліку і зберігання; 28) забезпечує організацію створення та функціонування єдиної державної системи контролю та обліку індивідуальних доз опромінення населення; 29) подає до органів державної податкової служби переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, в результаті діяльності яких утворилися, утворюються або можуть утворитися радіоактивні відходи та які тимчасово зберігають такі відходи понад установлений особливими умовами ліцензії строк; 30) погоджує звітність про фактичні обсяги радіоактивних відходів, утворених за базовий податковий (звітний) період, календарний квартал, та фактичні обсяги радіоактивних відходів, які зберігаються у виробника таких відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк; 31) веде державний облік ядерних матеріалів; 33) забезпечує обмін інформацією з Міжнародним агентством з атомної енергії щодо незаконного обігу радіоактивних матеріалів та щодо накопичення радіоактивних відходів в Україні; 34) затверджує перелік документів і відомостей, необхідних для проведення радіологічного контролю на кордоні України; 35) затверджує порядок проведення інспекційних перевірок ліцензіата та інспекційних обстежень; 36) здійснює управління створенням та функціонуванням функціональної підсистеми з питань безпеки об'єктів ядерної енергетики єдиної державної системи цивільного захисту; 37) встановлює правила радіаційного контролю металобрухту; 38) затверджує порядок проведення навчання і перевірки знань з питань ядерної та радіаційної безпеки у персоналу і посадових осіб, які забезпечують ядерну та радіаційну безпеку, суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, яка підлягає державному регулюванню, перевіряє, бере участь та контролює перевірку знань з ядерної та радіаційної безпеки у зазначеного персоналу і посадових осіб; 39) готує щорічну доповідь про стан ядерної та радіаційної безпеки в Україні, відповідні звіти та огляди і подає їх Верховній Раді України,Президентові України, іншим органам державної влади, а також органам місцевого самоврядування, громадським організаціям; 44) здійснює нагляд за технічним станом, режимами експлуатації та рівнем аварійної готовності систем (елементів), важливих для безпеки атомної електростанції, кваліфікацією та діями персоналу атомної електростанції, що забезпечує її ядерну та радіаційну безпеку, а також за реалізацією заходів, спрямованих на запобігання аварії у процесі виробництва і використання джерел іонізуючого випромінювання, на ядерних установках, об'єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та уранових об'єктах, на забезпечення готовності підприємств, установ і організацій до ліквідації її наслідків; 45) здійснює нагляд за службовим розслідуванням радіаційних аварій та веде облік таких аварій; 46) застосовує в межах своїх повноважень примусові заходи до юридичних і фізичних осіб у разі порушення ними законодавства, умов виданих документів дозвільного характеру, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, вимог фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, обліку та контролю ядерних матеріалів та інших джерел іонізуючого випромінювання; 47) здійснює контроль за тимчасовим зберіганням радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк; 48) надсилає ліцензіатам, їх посадовим особам, керівникам центральних та місцевих органів виконавчої влади, органам місцевого самоврядування обов'язкові до виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків у сфері безпеки використання ядерної енергії; 49) надсилає ліцензіатам, власникам чи керівникам підприємств, установ і організацій подання про невідповідність окремих осіб займаним посадам; 50) застосовує в установлен
Правове регулювання і державне управління у паливно-енергетичній сфері контрольная работа. Государство и право.
Курсовые Работы Прогнозирование И Планирование
Курсовая Работа На Тему Создание Базы Данных "Паспортистка Жилищной Организации"
Курсовая работа по теме Фотоприемники на основе твердого раствора кадмий-ртуть-телур (КРТ)
Клише Для Итогового Сочинения Таблица
Эссе Вы За Или Против Бокса Молодежи
Реферат: Ах, эти странные англичане. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат Первобытная Мифология И Мифы
Курсовая работа по теме Формы и системы оплаты труда на предприятии ЧП 'Автостеклышко'
Контрольная работа по теме Управління діяльністю лізингових установ
Реферат На Тему Литература 18 Века
Курсовая работа: Метод бесіди як засіб формування природничих знань дітей молодшого шкільного віку
Дипломная работа по теме Анализ окупаемости инвестиционного проекта по налаживанию прямых продаж IT-оборудования
Бизнес-План На Тему Бизнес-План Парикмахерской
Курсовая работа по теме Аудит учета расчетов с поставщиками и подрядчиками
Дипломная работа по теме Координация выбора в различных хозяйственных системах
Курсовая работа по теме Особенности проведения таможенной экспертизы круп
Контрольная работа по теме Исследование рыночных ситуаций
Биологический Эксперимент На Уроке Диссертация Pdf
Инклюзивное Образование Реферат Скачать Бесплатно
Курсовая работа по теме Порядок предъявления иска и последствия его несоблюдения
Право на свободу убеждений и на свободное выражение их - Государство и право презентация
Прогнозирование выпадения солей для предотвращения и удаления солеотложений при эксплуатации скважин - Геология, гидрология и геодезия курсовая работа
Коллективный трудовой договор в Кыргызстане - Государство и право контрольная работа