Правові відносини та юридичні факти - Государство и право курсовая работа

Главная

Государство и право
Правові відносини та юридичні факти

Правові відносини як врегульовані нормами права вольові суспільні відносини, їх прояв в конкретному зв’язку між правомочними і зобов’язаними суб’єктами. Види та основні ознаки правових відносин, їх юридичний зміст. Класифікація юридичних фактів.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Міністерство освіти і науки України
„Правові відносини та юридичні факти”
За галузями права правовідносини можуть бути конституційними, цивільно-правовими, адміністративними, кримінально-правовими, трудовими, сімейними, тощо.
Прикладом конституційних правовідносин є відносини громадянства в Україні, що регулюються нормативно-правовими актами конституційного права - Конституцією України та Законом України про громадянство.
Прикладом цивільно-правових відносин є відносини купівлі-продажу в Україні, що регулюються основним нормативно-правовим актом цивільного права - Цивільним кодексом України.
Прикладом адміністративних правовідносин є відносини порядку сплати штрафу, що регулюються Кодексом про адміністративні правопорушення України.
Прикладом кримінально-правових відносин є відносини відповідальності за крадіжку, що регулюються Кримінальним кодексом України.
Прикладом трудових правовідносин є відносини за трудовим договором, що регулюються основним нормативно-правовим актом трудового права - Кодексом законів про працю.
Останнім часом у науковій літературі обговорювалися питання розширення сфери договірного регулювання трудових відносин як один з напрямків реформування трудового права. Такий підхід має змогу розглядати трудове право з точки зору сучасного праворозуміння - як загальносоціальне, як продукт держави (Пилипенко П.Д. стор.3)
При переході до ринкової економіки, реформуванні економічної, правової, соціальної та інших сфер життя проблема регулювання трудових відносин є знову відкритою і актуальною. Вона потребує нових підходів до дослідження засобів правового регулювання. (Кривов В. „Трудові відносини на сучасному етапі”, „Юридичний журнал” - 2006. №6, стор.89)
В. Кривов в статті „Трудові правовідносини на сучасному етапі" помічає, що „…В Проекті Трудового кодексу має бути закріплено положення щодо рівності сторін трудових правовідносин (роботодавця і працівника), оскільки, наприклад, фізична особа - підприємець, яка має найманих працівників, як сторона трудового договору зобов'язана створити працівникові належні умови праці, оплату заробітної плати, надання відпусток та ін. Зрозуміло, коли на конкретному підприємстві власник підприємства не є носієм трудових відносин, а є власником пакету акцій, який делегував виконавчому директору свої права щодо прийняття на роботу, оплати праці, надання відпусток, у такому випадку директор вступає у цивільні правовідносини, і це має бути відображено в чинному Трудовому кодексу.”
Прикладом сімейних правовідносин є аліментні відносини в Україні, що регулюються Сімейним кодексом.
За змістом правовідносини можуть бути регулятивними і охоронними.
Регулятивні правовідносини регулюються регулятивними нормами. Їх прикладом можуть служити трудові права й обов'язки, що виникають за трудовим договором.
Охоронні правовідносини регулюються охоронними нормами права. Їх прикладом може служити кримінальна відповідальність за злочин.
За ступенем індивідуалізації правовідносини можуть бути відносними і абсолютними.
Відносні правовідносини - це правовідносини, де поіменно визначені всі їх учасники. Наприклад, за договором купівлі-продажу Іванов Іван Іванович купляє будинок у Петрова Петра Григоровича. У договорі поіменно зазначаються обидві сторони.
Абсолютні правовідносини визначають лише одну сторону (правовідносини власності). Наприклад, майно належить Іванову Івану Івановичу. Визначена лише одна сторона - власник майна.
За характером обов'язку правовідносини можуть бути правовідносинами пасивного і активного типу.
Право відносини пасивного типу виникають на основі забороняючи норм, що виражають статичну, закріпляючу функцію права (правовідносини власності). Наприклад, правовідносини власності передбачають заборону зазіхання на майно з боку інших осіб (забороняючи норма).
Правовідносини активного типу виникають на основі зобов'язальних та управомочуючих норм і виражають динамічну функцію права. Наприклад, правовідносини купівлі-продажу зобов'язують особу (покупця) сплатити конкретну суму за майно (зобов'язальна норма) та надають право володіти, користуватися і розпоряджатися цим майном (управомочуюча норма).
У залежності від складу учасників правовідносини поділяють на прості, виникаючи між двома суб'єктами і складні, виникаючі між декількома суб'єктами. Прикладом простих правовідносин є договір перевезення, купівлі-продажу; складними правовідносинами є сімейні (більше 2 суб'єктів).
До індивідів належать громадяни держави, іноземні громадяни, особи без громадянства та особи з подвійним громадянством.
Громадяни держави . Наприклад, громадяни України доводять факт свого громадянства за допомогою паспорта громадянина України.
Іноземні громадяни. Наприклад, громадяни Іспанії доводять факт свого громадянства за допомогою паспорта. Крім того, вони повинні знаходяться за межами своєї країни, наприклад в Україні.
Особи без громадянства ( апатриди ).
Існує дві категорії осіб без громадянства. Перша категорія - особи, щоне здатні довести факт свого громадянства (наприклад, загубили паспорт, знаходячись за кордоном). Після доведення факту свого громадянства (паспорт знайшли) особа визнається іноземним громадянином або громадянином держави. Інша категорія апатридів - це особи, що здобули право на проживання в іншій країні, однак не мають права громадянства (не може голосувати тощо).
Юридичні права для здійснення державних функцій (щодо об'єктів управління);
Юридичні обов'язки, що на нього покладаються (перед державою); права - можливості щодо виконання покладених функцій - збігаються з обов'язками - необхідністю (повинністю) стосовно держави і зливаються в єдину правову категорію повноважень
Головний напрямок діяльності, тобто основне функціональне призначення (наприклад, у міліції безліч прав і обов'язків, а предмет відання - охорона громадського порядку)
Настає за результатами роботи, за неналежне виконання повноважень або перевищення їх обсягу; разом з повноваженнями юридична відповідальність є елементом спеціального правового статусу державного службовця, зокрема посадової особи.
Юридичні повноваження ( правообов ' язки ) державного органу або його посадової особи - вид і захід владного впливу на учасника правових відносин з метою реалізації припису правової норми, досягнення певного соціально-корисного результату. Цей вплив спрямований на задоволення домагань уповноваженого суб'єкта або на винну особу.
Юридичні повноваження не можуть бути представлені як одне лише право або один лише обов'язок. З одного боку, при здійсненні повноважень державними органом і посадовими особами центр ваги у співвідношенні прав і обов'язків припадає на обов'язки, оскільки за їх невиконання настає притягнення до юридичної відповідальності. З іншого боку, державний орган і посадові особи мають право вимагати відповідної поведінки від інших органів і осіб, а також їх невтручання в сферу своєї компетенції, встановлену державою. Тому юридичні повноваження постають як певні правообов'язки (поєднання прав і обов'язків) - покладені обов'язки виконуються через користування наділеними правами. При формулюванні повноважень законодавець в одних випадках може перенести центр ваги лише на права, в інших лише на обов'язки.
В своїх взаємовідносинах і відносинах з громадянами юридичні особи діють, як єдиний суб'єкт, внутрішня структура якого не має значення для виступаючим з ним в правовідносини.
Юридичні особи і громадяни беруть участь у відносинах, які регулюються різними галузями права. Однак умови при яких організації можуть бути визначені юридичними особами, порядок їх виникнення зупинка і суспільні принципи вступу у майнові відносини визнає громадським законодавством.
Різні суб'єкти вступають у правові відносини насамперед з метою задоволення певних своїх інтересів і потреб. Для досягнення поставлених цілей суб'єкти в рамках правових відносин шляхом реалізації своїх прав ї обов'язків здійснює певні дії, чим досягається результат - об'єкти правових відносин, за ради якого відбулися правові відносини.
В словнику під фактом взагалі розуміється дійсна, цілком реальна подія, явище, те, що дійсно відбулося.
У реальному житті, що оточує людину, існує ціла безліч фактів. Одні факти стають людині відомими в процесі пізнання, інші відомі людині вже давно. В процесі пізнання можливі випадки, коли наші відчуття, представлення, сприйняття не можуть дати повну характеристику визначеному фактові, бо він може бути сприйнятий перекручено. З цього випливає необхідність критичного підходу до знову установлюваних фактів.
Вивчаючи суспільні відносини і явища, особливу увагу варто звертати на неприпустимість пізнання окремих фактів, а не їхньої системи, сукупності. І перебування змісту факту в суспільних відносинах значно складніше, ніж інтерпретація фактів і явищ у природі. В. Ленін підкреслює: „ В області явищ суспільних немає притому більш розповсюдженого і більш неспроможного, як вихоплювання окремих фактів, гра в приклади.”
Правовідносини являють собою стійкі правові зв'язки, які, не є статистичними. Вони виникають, змінюються і припиняються за наявності певних обставин. Так, народження дитини породжує в батьків правовідносини стосовно її виховання й утримання. Передумовами виникнення правовідносин є юридичні факти.
Юридичний факт - конкретна життєва обставина, із настанням якої норма права пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Юридичному факту притаманні такі ознаки :
1. За змістом юридичні факти являють собою реальні явища дійсності, їм притаманна конкретність та індивідуальність.
2. Юридичними фактами виступають лише ті обставини, що так чи що так чи інакше стосуються прав і інтересів суспільства, держави, індивідів, тощо, а потребують правової регламентації.
3. Юридичні факти прямо передбачаються нормами права.
4. Юридичні факти об'єктивовані, виражені зовні.
5. Юридичні факти викликають передбачені законом правові наслідки.
Так, за вольовою ознакою юридичні факти можуть виражатися або у формі події, або ж у формі діяння.
Подія - обставина, що як юридичний факт не залежить від волі і свідомості людей.
До подій належить народження і смерть людини, рух часу, явища стихійного характеру. Юридичні факти-події являють собою, як правило, природні явища. Навіть якщо вони так чи інакше були зумовлені діяльністю людини (наприклад, вбивство), то норми права в рамках даних правовідносин пов'язують правові наслідки не із зазначеним правопорушенням, а з подальшим перебігом подій й розгортанням їх результатів.
Юридичні факти - події можна класифікувати за різними ознаками: за походженням - природні (стихійні) і залежні у своєму походженні від людини; залежно від повторюваності події - унікальні й повторювані (періодичні); за тривалістю - моментальні (події) і протяжні в часі (процеси); за кількістю учасників - персональні, колективні, масові; останні - на події з визначеною і з невизначеною кількістю. Осіб, що беруть у них участь; за характером наслідків, що настали - на події оборотні та необоротні.
Події можуть бути відносними і абсолютними.
Відносні події - це обставини, що викликані діяльністю людей, але в зазначених правовідносинах виступають незалежно від тих причин, що сприяли їх появі. Прикладом відносних подій є смерть через самогубство, що викликало юридичний факт - спадкування майна самогубця.
Абсолютні події - це обставини, що не викликані волею людей і не виступають у будь-якій залежності від неї. Прикладом абсолютної події є падіння метеориту на завод, яке викликало юридичний факт: необхідність для страхової компанії сплатити певну кількість грошей власнику заводу, що застрахував своє майно від падіння метеориту на завод.
Діяння - це юридичні факти, що залежать від волі та свідомості особи.
Діяння може виражатися у формі дії та бездіяльності.
Дії - це юридичні факти, що залежать від волі і свідомості особи і виражаються в активній поведінці. (укладання угоди).
Юридичні дії - складний і багатоплановий об'єкт класифікації. Укласти в єдину класифікаційну схему різноманітні прояви діяльності суб'єктів права дуже важко. У науковій і навчальній літературі використовується ряд розподілів правомірних юридичних фактів - дій: за суб'єктами (дії громадян, організацій, держави); за юридичною спрямованістю (юридичні акти, юридичні вчинки); за галузевою приналежністю (матеріально-правові, процесуальні); за способом здійснення (особисто через представника); за способом вираженні і закріплення (мовчанням, документом) та інші
Бездіяльність - це юридичні факти, що залежать від волі і свідомості особи і виражаються в пасивній поведінці (залишення в небезпеці).
За правовими наслідками юридичні факти можуть бути правоутворюючими, правозмінюючими, правоприпиняючими.
Правоутворюючі юридичні факти - це конкретні життєві обставини, із настанням яких норма права пов'язує виникнення правовідносин. Прикладом такого юридичного факту може бути наказ ректора про зачислення абітурієнта до вузу.
Правозмінюючі юридичні факти - це конкретні життєві обставини, із настанням яких норма права пов'язує зміну правовідносин. Наприклад, наказ ректора про переведення студента з очної на заочну форму навчання.
Правоприпиняючі юридичні факти - це конкретні життєві обставини, із настанням яких норма права пов'язує припинення правовідносин. Прикладом такого юридичного факту може бути наказ ректора про видачу студенту диплома про закінчення вузу.
Слід зважити на те, що один і той самий юридичний факт може бути правоутворюючим, правозмінюючим, правоприпиняючим для суб'єктів, які є сторонами у правовідносинах. Так, факт смерті громадянина - обставина, що припиняє правовідносини між померлим і його дружиною, дітьми. Одночасно це є правоутворюючим фактом, тому що після закінчення певного строку з дня смерті громадянина виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією права дружини, дітей на спадщину.
За юридичною природою юридичні факти можуть бути правомірними і неправомірними. У свою чергу правомірні юридичні факти виражаються у формі юридичних актів та у формі юридичних вчинків, а неправомірні - у формі злочинів і проступків.
Суттєву теоретичну і практичну роль відіграє систематизація неправомірних дій. До числа найважливіших класифікацій тут можна віднести підрозділи неправомірних дій: за ступенем суспільної небезпеки (проступки, злочини); за суб'єктами (дії індивідів, організацій); за об'єктами (злочини проти особистості, злочини в сфері економіки); за галузями права (карні, адміністративні, цивільні, трудові); за формою провини (навмисні, необережні); за мотивами (хуліганські, корисливі). З подальшим поглибленням цієї класифікації виникають і нові підвиди неправомірних дій, наприклад з розвитком публічного міжнародного права виникли неправомірні дії держав, їх союзів та міжнародних і міждержавних організацій.
Як і розподіл правомірних дій, класифікацію правопорушень навряд чи можна вважати завершеною. У галузі кримінального права зроблено чимало у вивченні й класифікації злочинів. Класифікація ж проступків і мір відповідальності за них потребує удосконалення, через те, що за кримінально спрямованості радянського законодавства дослідження цього питання тривалий час не проводилися. Детальна класифікація правопорушень дозволить більш диференційовано підійти до цієї категорії фактів, глибше проаналізувати їхню систему, повніше осмислити юридичне значення кожного різновиду правопорушень.
Юридичні акти - зовні виражені рішення людей, спрямовані на досягнення правового результату. Прикладом юридичного акта є цивільно-правова угода.
Юридичні вчинки - фактична поведінка людей, що складає зміст реальних життєвих відносин. Прикладом юридичного вчинку є безпосередня передача речей.
Важливим і досить гнучким інструментом регулювання правовідносин є презумпції. Саме завдяки їм зникають сумніви про існування певного юридичного факту, оскільки в них:
· відображаються вихідні, принципові засади права;
· закладено механізм реалізації цих засад.
Презумпція (лат. praesumptio - припущення) - закріплене в законі припущення про наявність чи відсутність певних фактів, що мають юридичне значення (Скакун. стор.272)
Для презумпцій характерні такі ознаки:
· мають значення для правового регулювання;
За сферою дії презумпції можуть бути загальноправовими, міжгалузевими, галузевими.
До загальноправових презумпцій належить презумпція знання закону, що визначає припущення, згідно з яким усі громадяни зобов'язані знати закони, і незнання закону не звільняє від відповідальності.
До міжгалузевих презумпцій належить презумпція невинуватості, яка стосується кримінального та адміністративного права. Вона означає закріплене в праві припущення, відповідно до якого кожний обвинувачуваний у вчиненні злочину вважається невинуватим, поки його вина не буде доведена в передбаченому законом порядку і установлена вироком суду, що набув чинності.
До галузевих презумпцій належить презумпція вини відповідача, тобто відповідач вважається винним, якщо не доведе протилежного. Ця презумпція діє виключно в рамках цивільного права.
За можливістю спростування презумпції можуть бути незаперечними і спростовними.
Незаперечні презумпції - це закріплене в законі припущення про наявність чи відсутність певного факту, що не підлягає сумніву, а тому не потребує доказу. Прикладом такої презумпції є презумпція недієздатної неповнолітньої особи.
Спростовні презумпції - це закріплене в законі припущення про наявність чи відсутність факту, що має юридичне значення доти, доки не буде встановлено інше. Прикладом спростовної презумпції є презумпція невинуватості.
Фінансово-правові відносини, їх особливості та зміст. Органи та організація фінансового контролю, види і методи. Структура фінансово-правових норм, тобто їх внутрішня будова, складові частини (елементи). Державна контрольно-ревізійна служба в Україні. курсовая работа [30,5 K], добавлен 17.02.2011
Види правоохоронних відносин та специфіка їх суб’єктного складу. Види юридичних фактів і їхній вплив на динаміку правоохоронних відносин. Зміст понять "правова презумпція", "правова преюдиція" та "юридична фікція". Аспекти правоохоронної діяльності. курсовая работа [58,6 K], добавлен 15.10.2014
Джерела земельного права як прийняті уповноваженими державою органами нормативно-правові акти, які містять правові норми, що регулюють важливі суспільні земельні відносини. Місце міжнародно-правових актів у регулюванні земельних відносин в Україні. реферат [40,3 K], добавлен 27.04.2016
Загальні положення про регулювання земельних відносин в Україні. Предметом регулювання земельного права виступають вольові суспільні відносини, об'єкт яких - земля. Регулювання земельних відносин. Земельне законодавство і регулювання земельних відносин. реферат [19,2 K], добавлен 09.03.2009
Право та його ознаки. Місце і роль права в системі соціальних норм. Єдність і відмінність права і моралі. Поняття системи права як внутрішньої його організації. Правові відносини. Законність, правопорядок, суспільний порядок і дісципліна. реферат [90,6 K], добавлен 29.11.2003
З’ясування підстав виникнення, зміни та припинення правовідносин. Аналіз змісту, видів, категорії суб’єктів та об’єкту правових відносин. Вивчення особливостей правосуб’єктності фізичних та юридичних осіб. Огляд критеріїв для визнання людини неосудною. курсовая работа [42,2 K], добавлен 01.05.2011
Встановлення походження дітей та його правові наслідки. Реєстрація дитини та встановлення батьківства. Поняття і види правовідносин між батьками та дітьми. Особисті немайнові та майнові права дітей та батьків. Судова практика. курсовая работа [39,0 K], добавлен 12.09.2002
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Правові відносини та юридичні факти курсовая работа. Государство и право.
Курсовая работа по теме Взаимосвязь удовлетворенности семейно-брачными отношениями с установками семейной пары
Курсовая работа: Формирователь импульса тока для запуска лазера. Скачать бесплатно и без регистрации
Сочинение по теме Рахметов - герой романа Н.Г. Чернышевского "Что делать?"
Сочинение По Картине Неменского Стихи Психологический Портрет
Реферат по теме Устройство и применение высокочастотного выпрямителя
Курсовая работа по теме Система электронного документооборота
Курсовая работа по теме Allusion as discourse symbol
Реферат На Тему Вынесение На Местность Точки Координат
Реферат по теме Синергетика как новое направление развития науки
Реферат Слоеное Тесто
Практическое задание по теме Організація технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів
Реферат На Тему Аграрно-Промышленный Комплекс Иркутской Области
Курсовая работа по теме Расчет тепловой схемы турбоустановки с турбиной К-1000-60/1500-1
Реферат: Забезпечення працевлаштування інвалідів
Дипломная работа по теме Анализ эксплуатационного цикла цифровой панорамной рентгенодиагностической системы Gendex GXDP-300
Курсовая работа: Рекреационный потенциал и перспективы развития туризма в Курской области
Память О Холокосте Необходима Эссе
Контрольная работа по теме Средства гуманизации внутренней среды промышленных зданий
Курсовая работа по теме Стратегии рыночного поведения, рационально действующего потребителя
Реферат по теме Рознімні та нерознімні з’єднання
Особенности правового регулирования деятельности саморегулируемых организаций в предпринимательских правоотношениях - Государство и право курсовая работа
История выборов в России - Государство и право реферат
Флюорит. Барит и витерит - Геология, гидрология и геодезия реферат