Права людини – зручна тема для російської пропаганди
Дмитро Лубінець, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
❗️ Країна-агресор для виправдання своїх злочинів використовує низку тем, зокрема й права людини. Це стає зручним інструментом у ворожій пропаганді: як для їхньої внутрішньої аудиторії, так і для інших країн світу.
Мета цього одна – зменшити підтримку України міжнародними партнерами та погіршити репутацію нашої держави. Проте Україні потрібно продовжувати чітко окреслювати іншим країнам, чому агресія РФ не може бути виправдана і продовжувати боротися в інформаційному просторі з наративами країни-терориста.
👉🏻 Також ми не маємо допускати маніпуляцій, коли агресор і жертва агресії оцінюються за однією шкалою. Як це раніше зустрічалося в доповідях міжнародних організацій. Україна захищає свою територіальну цілісність і незалежність, попри це навіть у цих умовах ми захищаємо права людини, вдосконалюємо законодавство і рухаємося до того, щоб стати повноправними членами ЄС і НАТО. Те, як ми захищаємо права і свободи людини, наші партнери бачать на конкретних діях, коли приїжджають з візитом в Україну. Так само вони можуть побачити й “захист” прав людини Росією: знищені міста і села, зруйноване житло й заклади освіти, вбиті та поранені українці від ворожих обстрілів.
У 2014 році РФ виправдовувала окупацію Криму й частини Донецької та Луганської областей риторикою, що Росія змушена захистити людей на цих територіях. У 2022 вторгнення супроводжувалося тими ж тезами: нібито армія РФ прийшла в нашу державу, щоб захистити частину населення України, яке спілкується російською мовою.
❗️Проте в Україні не було утисків російської мови. Тому така позиція РФ – лише черговий цинізм. А справжня реальність – це тортури над нашими громадянами на ТОТ лише за те, що вони спілкувалися українською.
На жаль, ми іноді маємо повторювати одні й ті ж речі, щоб їх зрозуміла та запам’ятала міжнародна спільнота. Серед них та річ, що для РФ права людини існують лише на папірцях, а не в житті. І РФ порушує їх, а також норми міжнародно гуманітарного права.
А всі публічні дії країни-агресора щодо дотримання прав людини — лише чергова вистава.