Пожирателі (Афимери)

Пожирателі (афимери)

• Старий посібник

(Кабзда своя раса :/. І знову людино подібні)

Людиноподібні з не зовсім помітними відмінностями. Дивні та мають незвично форму зіниці в очах. Дуже різко змінюються емоції (від радості до смутку чи гніву)

Зі здібностей у їх це вплив страху та жаху. Вони виділяють феромони які не мають смаку чи інших відмінностей, але організм дуже різко на них реагує на це. Також нетипова характеристика для тіла. Сила яка зростає при відчутті злості та поїдання нутрощів (свого виду не підходить)

У їх неконтрольована залежність та ностальгія.

"Залежність" полягає в тому сенсі, що якщо нове з'явиться і їм це сподобалось, то відмовитись від цього вони не можуть. Заради отримання бажаного вони готові на все. Буквально. (Для таких випадків створенні спеціальні ліки, які придушують емоції та бажання)

Подібних на них напівкровок не існує. Вони не виживають і взагалі під забороною.

"Отримати те що бажаєш досить важко. Але можливо. Як пожиратель хіті, гріхів та бажання кожен укус присвячений любові між двома. Кожен шмат твого тіла це як між нареченими каблучка."

• Новий посібник

Що ж. Скажу те що вони як і люди можуть ходити та робити щось руками. Але людського в них нічого нема.

Якщо казати про їх природу..

Вони й справді голодні. Але не їдять плоті, пожирателі з'їдають життєву силу. Зазвичай це називають "манною". Особисто я хочу це назвати "Мюсін". Це поєднання слів "Мистецтво" та "Музика".

Вони ненажери, яким заборонено існувати законодавством, але.. Вони мають різні типи шкіри, очі, тип тіла, та можливостей. Вони можуть бути різних рас, але одного ураження що їх об'єднує. Вони мають назву ПХГБ (пожирателі хіті, гріхів та бажання).

Очі кольором лаванди, бліда шкіра або темна. Самі Афимери мають різний тип вигляду не тільки кита, який ви можете побачити на фото, а й інший як наприклад птах, вовк, пантера та тд. Вони більшість одного розміру. Не дуже великі, але більші за звичайну людину. (3~4 і більше метрів у висоту)

Що сказати про залежність пожирателів?

Її нема.. принаймні такої.

Відчуваючи Мюсін вони бажають цим поживитись.. тільки ось ця енергія є в кожній живій істоті. Це неначе повітря яке важливе як і для людей, так і для тварин, так і до рослин. Також є теорія що не знайшовши життєву енергію вони пожирають один одного (хоча їх енергія відрізняється)

Що ж. Варто розповісти про не типове розмноження.

В старому посібнику передбачалось про звичайне розмноження як і людей.

Тут це більш схоже на зараження.

Спробую пояснити.

У нас є тип Афимера.

Це тип істот які створені богинею Фрелією (Майрою).

Вони є більш контрольовані у бажанні поглинути чужу Мюсін. Але коли настає час голоду, то вони не просто збирають життєву силу, а замінюють її на свою. Так скажімо зіпсовану енергію (не чисту). Цим обміном Афимера заражає жертву, і вона стає Пожирателем.

Якщо казати за симптоми, то деякий час зміни не відчуваються. А потім жертва зазнає змін.

Зазвичай вони мають схожі риси з Афимерою (шкіра та форма рогівок). Але якщо жертва була заражена різними Афимерами, то вигляд стає змішаним. І через це вірогідність що жертва стане Афимерою дуже висока.

Що сказати про людський тип та звіра?

На фото ви можете побачити як виглядає Афимера та типи тіл потенційних жертв.

Через це зараження вони мають долю сили Афимер, але більшість не здатні контролювати це. Через що не можуть прожити довго.Але як я сказала є ті хто здатні пристосуватись і пожирають Мюсін інших без повернення. 

А що стосовно сили згаданої раніше? 

Більшість вважає що їх сила полягає у майже не пробивній шкірі, здатності плавати у повітрі. 

Але це не все. 

Також вони здатні своїм криком впливати на розуміння жертв. Після крику жертва бачить мариво яке дуже схоже на реальність. Марево полягає в тому, що тоді з'являється ще декілька схожих Пожерателів. (І через те що це тільки в голові їх не можливо вбити). Єдиний хто може отримати шкоду у цій ситуації це той хто викликає цю ілюзію. І якщо, наприклад той хто викликав ілюзії втратив око під час битви то і копії теж втратять його. 

Але про цей факт знають далеко не всі. А в архівах чи книжках про це важко дізнатись. Бо згадки про цих істот заборонені, через запобігання романтизації. Чого не знаєш того боїшся. 

Тож це важко назвати расою. Це більш схоже на хворобу яку неможливо вилікувати. Або сила яку не можливо приборкати. Хоча ходять легенди що є ті кому це вдалось зробити, але знайти щось по цій темі є неможливим.